Кирилівська церква - пам'ятка архітектури XII століття
Кирилівська церква - пам'ятка архітектури XII століття.

Кирилівська церква в Києві - цінна пам'ятка вітчизняної культури, що зберегла архітектуру XII століття і монументальний живопис XII, XVII та XIX століть. Вона заснована чернігівським князем Всеволодом Ольговичем в урочищі Дорогожичі і споруджувалася в середині XII століття. Це прямокутна у плані споруда із трьома апсидами, що виступають зі сходу, з шістьма хрещатими стовпами, які несуть купол і склепіння. У західній частині будівлі розташовані хори, куди ведуть вузькі сходи (у північній стіні). Там же міститься молитовня, що зрідка трапляється в інших давньоруських храмах. Особливістю споруди є також хрещальня й аркосолії (ніші) у нартексі - західній частині храму. Спочатку церква була вкрита по склепіннях листовим свинцем.
У наступні століття церква кілька разів ремонтувалася і перебудовувалася. Сучасний архітектурно-художній вигляд її сформувався внаслідок перебудов XVIII століття. Вони провадилися українським архітектором І. Г. Григоровичем-Барським і надали споруді характерних рис українського бароко. Інтер'єр же залишився без особливих змін.
Враховуючи історичну та художню цінність пам'ятки, у травні 1929 року уряд оголосив Кирилівську церкву історико-культурним заповідником. З 1947 року тут почалися планомірні ремонтно-реставраційні та науково-дослідні роботи, що тривають і досі.
Серед художніх скарбів Кирилівської церкви особливий інтерес викликає настінний живопис. До наших днів дійшло понад 800 кв. м чудових розписів - фресок.
У центральній апсиді церкви добре збереглися релігійні сцени «Євхаристія» та «Святительський чин», на передвівтарних стовпах - композиції «Благовіщення», «Вшестя», виразні постаті апостолів Петра і Павла. У південній апсиді написані 16 сцен із «Житія Кирила Олександрійського». Це прекрасні за композиційним і колористичним вирішенням фрески. У трьох ярусах у північній апсиді зображено величезні постаті святителів. Найцікавішими з них є зображення Йосифа Солунського, Іоанна Македонського, Климента Болгарського. Вибір саме цих персонажів - свідчення найдавніших культурних зв'язків між східними і південними слов'янами.
На південній і північній стінах трансепта (поперечного членування храму) розташовані багатофігурні композиції «Різдво Христове» й «Успіння Богоматері». На хрещатих стовпах церкви привертають увагу зображення святих у вигляді воїнів у повному бойовому спорядженні.
Весь простір нартексу займає багатопланова композиція «Страшний суд» - одне з найбільш ранніх зображень цього сюжету в давньоруському мистецтві. Сучасний глядач належно оцінить високу майстерність невідомих художників, їх тонке відчуття кольору, вишуканість малюнка. Надовго запам'ятовується одна із сцен цієї композиції - «Ангел, що звиває небо».
У системі розписів Кирилівської церкви велике місце займають орнаменти. Яскраві, соковиті, напрочуд розмаїті, вони разюче контрастують з аскетично похмурими обличчями численних святих.
Спочатку фрески прикрашали стіни ходу, що веде на хори, і весь простір хорів. Проте час їх не пощадив. Із фрагментів, які збереглися, найцікавішою є сцена «Ангел, котрий веде юного Іоанна в пустелю».
Фресковий живопис Кирилівської церкви - одне з найповніших і художньо довершених зібрань монументального давньоруського живопису XII століття, що дійшли до наших днів.
Стародавній живопис церкви постійно поновлювався і доповнювався у подальші часи. Із цих численних розписів зберігся лише портрет ігумена, написаний у XVII столітті темперою на пілоні південного нефа. Він є сьогодні цінною пам'яткою українського портретного живопису того часу.
У 80-і роки XIX століття під керівництвом професора А. В. Прахова у Кирилівській церкві провадилися великі роботи по реставрації та поновленню стінопису. Їх виконували викладачі й учні Київської малювальної школи М. І. Мурашко, згодом відомі художники: І. С. Їжакевич, І. Ф. Селезньов, X. П. Платонов, М. К. Пимоненко та інші. Велику участь у цих роботах узяв видатний російський художник М. О. Врубель. За короткий період (травень-листопад 1884 року) він написав кілька монументальних композицій у місцях втрати стародавніх фресок. Пензлю М. О. Врубеля належать постать архангела Гавриїла із «Благовіщення» (північний передвівтарний стовп), сцена «В'їзд до Єрусалима» (центральний неф). Глибоким проникненням у традиції стародавнього стінопису позначені композиції «Надгробний плач», «Зішестя Святого Духа», «Ангели з корогвами» та інші. Для мармурового іконостаса, виконаного за ескізами А. В. Прахова, М. О. Врубель 1885 року у Венеції написав ікони «Афанасій», «Богоматір з дитиною», «Кирило», «Ісус Христос». Усі ці твори позначені глибоким реалізмом, високою майстерністю, тонким психологізмом образів. Вони стали важливою віхою у творчій біографії художника і внесли цінний вклад у скарбницю світового мистецтва.
Унікальна архітектурно-художня пам'ятка Кирилівська церква незмінно привертає неослабну увагу вітчизняних та зарубіжних туристів.


Першоджерела:
# “Кирилівська церква” фотоальбом, видавництво «Мистецтво», Київ-1980.

НазадДо серії фото Кирилівської церкви у Києві


Кирилловская церковь - памятник архитектуры XII века.

Кирилловская церковь в Киеве - ценный памятник отечественной культуры, который сохранил архитектуру XII века и монументальную живопись XII, XVII и XIX веков. Она основана черниговским князем Всеволодом Ольговичем в урочище Дорогожичи и была построена в середине XII века. Это прямоугольное в плане сооружение с тремя апсидами, выступающими с востока, с шестью крещатыми столбами, несущими купол и свод. В западной части здания расположены хоры, куда ведет узкая лестница (в северной стене). Там же находится молитовня, изредка встречающаяся в других древнерусских храмах. Особенностью сооружения является также крещельня и аркосолии (ниши) в нартексе - западной части храма. Сначала церковь была покрыта по сводам листовым свинцом.
В последующие века церковь несколько раз ремонтировалась и перестраивалась. Современный архитектурно-художественный вид ее сформировался в результате перестроек XVIII века. Они осуществлялись украинским архитектором И. Г. Григоровичем-Барским и придали сооружению характерных черт украинского барокко. Интерьер же остался без особых изменений.
Учитывая историческую и художественную ценность памятника, в мае 1929 года правительство объявило Кирилловскую церковь историко-культурным заповедником. С 1947 года здесь начались планомерные ремонтно-реставрационные и научно-исследовательские работы, которые длятся и до сих пор.
Среди художественных сокровищ Кирилловской церкви особый интерес вызывает настенная живопись. До наших дней дошло свыше 800 кв. м прекрасных росписей - фресок.
В центральной апсиде церкви хорошо сохранились религиозные сцены «Евхаристия» и «Святительский чин», на предалтарных столбах - композиции «Благовещение», «Вознесение», выразительные фигуры апостолов Петра и Павла. В южной апсиде написаны 16 сцен из «Жития Кирилла Александрийского». Это прекрасные по композиционным и колористическим решениям фрески. В трех ярусах в северной апсиде изображены огромные фигуры святителей. Наиболее интересными из них является изображение Иосифа Солунского, Иоанна Македонского, Климента Болгарского. Выбор именно этих персонажей - свидетельство древнейших культурных связей между восточными и южными славянами.
На южной и северной стенах трансепта (поперечного членения храма) расположены многофигурные композиции «Рождество Христово» и «Успение Богоматери». На крещатых столбах церкви привлекают внимание изображения святых в виде воинов в полном боевом снаряжении.
Все пространство нартекса занимает многоплановая композиция «Страшный суд» - одно из наиболее ранних изображений этого сюжета в древнерусском искусстве. Современный зритель должным образом оценит высокое мастерство неизвестных художников, их тонкое ощущение цвета, изысканность рисунка. Надолго запоминается одна из сцен этой композиции - «Ангел, свивающий небо».
В системе росписей Кирилловской церкви большое место занимают орнаменты. Яркие, сочные, на удивление разнообразные, они поразительно контрастируют с аскетически мрачными лицами многочисленных святых.
Вначале фрески украшали стены хода, ведущего на хоры, и все пространство хоров. Однако время их не пощадило. Из фрагментов, которые сохранились, наиболее интересной является сцена «Ангел, ведущий юного Иоанна в пустыню».
Фресковая живопись Кирилловской церкви - одно из самых полных и художественно совершенных собраний монументальной древнерусской живописи XII века, дошедшей до наших дней.
Древняя живопись церкви постоянно обновлялась и дополнялась в последующие времена. Из этих многочисленных росписей сохранился лишь портрет игумена, написанный в XVII веке темперой на пилоне южного нефа. Он является сегодня ценным памятником украинской портретной живописи того времени.
В 80-ые годы XIX века под руководством профессора А. В. Прахова в Кирилловской церкви проводились большие работы по реставрации и возобновлению стенописи. Их выполняли преподаватели и ученики Киевской художественной школы Н. И. Мурашко, впоследствии известные художники: И. С. Ижакевич, И. Ф. Селезнев, X. П. Платонов, М. К. Пимоненко и другие. Большое участие в этих работах принял выдающийся российский художник М. А. Врубель. За короткий период (май-ноябрь 1884 года) он написал несколько монументальных композиций в местах потери древних фресок. Кисти М. А. Врубеля принадлежат фигура архангела Гавриила из «Благовещения» (северный предалтарный столб), сцена «Въезд в Иерусалим» (центральный неф). Глубоким проникновением в традиции древней стенописи отмечены композиции «Надгробный плач», «Сошествие Святого Духа», «Ангелы с хоругвями» и другие. Для мраморного иконостаса, выполненного по эскизам А. В. Прахова, М. А. Врубель в 1885 году в Венеции написал иконы «Афанасий», «Богоматерь с младенцем», «Кирилл», «Иисус Христос». Все эти произведения отмечены глубоким реализмом, высоким мастерством, тонким психологизмом образов. Они стали важной вехой в творческой биографии художника и внесли ценный вклад в сокровищницу мирового искусства.
Уникальный архитектурно-художественный памятник Кирилловская церковь неизменно привлекает неослабное внимание отечественных и зарубежных туристов.


Первоисточники:
# “Кирилловская церковь” фотоальбом, издательство «Мистецтво», Киев-1980.

НазадК серии фотографий Кирилловской церки в Киеве


St. Cyril's Church, outstanding monument of the 12th century.

St. Cyril's Church in Kiev is a valuable specimen of Kyivan Rus architecture of the 12th century which has mainly preserved its original architectural forms and mural paintings of the 12th, 17th and 19th century. It was built by Vsevolod Olgovich, the Prince of Chernigov, in the Dorogozhichi locale around the middle of the 12th century. St. Cyril's Church is a rectangular structure with three apses in jutting out on the east. The dome and the vaults rest upon six cruciform piers. A staircase built into the north wall leads up to the gallery in the west section. On this side there is also a chapel - rare for Old Rus churches. The baptistery and the niches of the narthex are other peculiar features. Originally, each of the vaults was roofed with plates of sheet lead.
In subsequent centuries the church was restored and reconstructed many times and, naturally, its outward appearance somewhat changed. The present exterior of St. Cyril's Church was shaped under the influence of the restoration works carried out in the 18th century under the supervision of I. Hrihorovich-Barsky, a Ukrainian architect. It was given features typical of Ukrainian baroque though the interior remained unchanged.
In May 1929, taking into account the historical and artistic significance of St. Cyril's Church, the government proclaimed it an ancient monument under state protection. Regular restoration and scientific-research work has been carried out here since 1947.
Among the artistic treasures of St. Cyril's Church mural paintings are of special interest. Over 800 square meters of wonderful frescoes have survived up to our day. Scenes in a good state of preservation are "The Eucharist" and "The Fathers of the Church" in the central apse, compositional scenes of "The Annunciation" and "The Presentation" and the expressively treated figures of the Apostles Peter and Paul on the sanctuary piers. In the southern apse you can see 16 scenes from "The Life of St. Cyril of Alexandria" which are distinguished for their mastery of arrangement and subtle colour scheme. Three huge figures of the Fathers of the Church - St. Joseph of Thessalonica, St. John of Macedonia and St. Clement of Bulgaria - can be seen on the three tiers of the north apse. The choice of images depicted testifies to the close cultural links existing between Eastern and Southern Slavs.
Multifigured compositions of "The Nativity" and "The Assumption of Our Lady" are depicted on the south and north walls of the transept. The cruciform piers feature images of saints as warriors. The whole surface of the narthex wall is covered by a great composition of "The Last Judgement," probably one of the earliest paintings on the theme found in Old Rus art. The composition fully reveals the consummate skill of the anonymous painters, their perfect command of colour and unerring draftsmanship. One of its scenes, viz., "The Angel Rolling Heaven into a Scroll," stands out as an example of the artist's rich imagination.
Ornamental designs occupy a prominent place in the interior of the church. Using vivid and fresh and extremely diverse colours they form a sharp contrast with the ascetically severe faces of the saints.
Originally, the walls of the passage leading to the gallery and those in the gallery itself were all adorned with frescoes. With time, however, most of the murals were destroyed. Of the surviving fragments the scene of the "Angel Leading Young John into the Desert" merits special attention.
The fresco paintings of St. Cyril's Church, as far as their artistic worthiness is concerned, form one of the most complete collections of 12th century Old Rus monumental painting surviving up to the present.
In the course of time the murals of the church were renovated and new frescoes added. The tempera portrait "Father-Superior" surviving on the pylon of the south aisle is a wonderful specimen of Ukrainian portrait painting of the 17th century.
In the 1880s extensive restoration work on the frescoes was carried out under the guidance of Professor A. Prakhov. Many of the teachers and students of the Kiev Drawing School under M. Murashko involved in the restoration later became renowned Ukrainian artists: I. Izhakevich, I. Selesnev, Kh. Platonov, M. Pimonenko and others. The outstanding Russian artist M. Vrubel also took an active part. From May to November 1884, in place of the destroyed original frescoes, he painted quite a few monumental compositions. They include the figure of St. Gabriel in "The Annunciation" (north sanctuary pier) and the scene "The Entry into Jerusalem" (nave). Also the compositions "Mourning at the Sepulchre," "Descent of the Holy Ghost" and "Angels with Labara" in which one can easily trace the most typical features of Old Rus fresco painting. In 1885, in Venice, M. Vrubel painted the icons "St. Athanasius," "St. Cyril," "Virgin and Child," also "Jesus Christ" for the marble iconostasis designed by A. Prakhov. All the above works are marked by the artist's exceptional mastery of brushwork and for their profound psychological treatment. They formed a milestone in the creative life of the artist and proved a valuable contribution to the treasury of world art.
St. Cyril's Church, a unique architectural monument of the past, never fails to attract numerous tourists from the Ukraine and from abroad.


Source material:
# “St. Cyril's Church” photoalbum, editions «Mystetstvo», Kyiv-1980.

НазадTo photos of St. Cyril's Church in Kiev





Rambler's Top100