Клименко Сергій. Фото. Червоноград, вересень 2013 і жовтень 2014 року
Червоноград, вересень 2013 і жовтень 2014 року
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Червоноград, сентябрь 2013 и октябрь 2014 года
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Червоноград (колишній Кристинопіль) - шахтарське місто (68 тисячі мешканців) обласного підпорядкування. Територіально місто Червоноград розташоване в Сокальському районі Львівської області, на лівому березі річки Західний Буг. 1692 року Фелікс Казимир Потоцький, коли став воєводою Краківським і коронним гетьманом Польщі, заклав на своїх землях містечко, яке назвав Кристинополем на честь своєї дружини Кристини Любомирської. Незабаром маєток одержав статус міста і став центром величезних володінь Потоцьких, що охоплювали на Правобережній Україні 40 міст і містечок, понад тисячу сіл і 400 тисяч кріпаків.

Червоноград (бывший Кристинополь) - шахтёрский город (68 тысячи жителей) областного подчинения. Территориально город Червоноград расположен в Сокальском районе Львовской области, на левом берегу реки Западный Буг. В 1692 году Феликс Казимир Потоцкий, когда стал воеводой Краковским и коронным гетманом Польши, заложил на своих землях местечко, которое назвал Кристинополем в честь своей жены Кристины Любомирской. Вскоре имение получило статус города и стало центром огромных владений Потоцких, включавших на Правобережной Украине 40 городов и местечек, свыше тысячи сел и 400 тысяч крепостных.


Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Главный (западный) фасад дворца. Фото жовтня 2014 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Главный (западный) фасад дворца. Фото жовтня 2014 року.
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Головний (західний) фасад палацу.


Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16.
Главный (западный) фасад дворца.

Chervonohrad.
The former Potocki palace
(built in the 1756-1762).


У першій половині XVIII століття Кристинопіль суттєво розрісся. У 1756-1760 роках (за іншими даними у 1756-1762 роках) внук Фелікса Казимира Потоцького - воєвода руський Францішек Салезій Потоцький (1700-1772) перебудував Кристинопольський замок на палац французького стилю з великою бальною залою. Чудовий палацовий парк мав площу понад 6 га та був подібний до Версальського, з безліччю каналів, штучних водоспадів і фонтанів. Парк і палац були запроектовані французьким архітектором П'єром Ріко де Тірреґайлем.

В первой половине XVIII века Кристинополь существенно разросся. В 1756-1760 годах (по другим данным в 1756-1762 годах) внук Феликса Казимира Потоцкого - воевода руський Францишек Салезий Потоцкий (1700-1772) перестроил Кристинопольский замок во дворец французского стиля с большим бальным залом. Прекрасный дворцовый парк имел площадь свыше 6 гектаров и был подобен Версальскому, с множеством каналов, искусственных водопадов и фонтанов. Парк и дворец были спроектированы французским архитектором Пьером Рико де Тиржелем.


Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Главный (западный) фасад дворца. Фото жовтня 2014 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Главный (западный) фасад дворца. Фото жовтня 2014 року.
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Головний (західний) фасад палацу.


Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16.
Главный (западный) фасад дворца.

Chervonohrad.
The former Potocki palace
(built in the 1756-1762).


Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Вид с севера.
Фото жовтня 20143 року.
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16. Вид з півночі.
В 1760-х годах в кристинопольском дворце Потоцких побывал известный авантюрист Джакомо Казанова. Дворец, который иногда называют замком, сильно пострадал во время Первой мировой войны, и ныне находится в плачевном состоянии. Останніми роками палац частково відреставровано, і тепер тут діє невеличкий музей (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії), а на території колишнього парку розташований футбольний стадіон.


Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16. Вид с севера.
В 1760-х годах в кристинопольском дворце Потоцких побывал известный авантюрист Джакомо Казанова. Дворец, который иногда называют замком, сильно пострадал во время Первой мировой войны, и ныне находится в плачевном состоянии. В последние годы дворец частично отреставрировали, и теперь здесь действует небольшой музей (Червоноградский филиал Львовского музея истории религии), а на территории бывшего парка расположен футбольный стадион.

Chervonohrad. The former Potocki palace (built in the 1756-1762).


Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Парковный (восточный) фасад дворца. Фото жовтня 2014 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший дворец Потоцких (1756-1762 годы). Парковный (восточный) фасад дворца. Фото жовтня 2014 року.
Червоноград, колишній палац Потоцьких, вул. Хмельницького, 16.
Парковий (східний) фасад палацу.


Червоноград, Бывший дворец Потоцких, ул. Хмельницкого, 16.
Парковный (восточный) фасад дворца.

Chervonohrad.
The former Potocki palace
(built in the 1756-1762).


Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший бернардинский костел Сошествия Святого Духа (1692-1704).
Ныне - Собор святого равноапостольного князя Владимира, УПЦ КП. Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший бернардинский костел Сошествия Святого Духа (1692-1704).
Ныне - Собор святого равноапостольного князя Владимира, УПЦ КП. Фото вересня 2013 року.
Червоноград, старе місто.
Колишній бернардинський костел Зіслання Святого Духа (1692-1704 роки), вул. Хмельницького, 22.
Зараз - Собор святого рівноапостольного князя Володимира, що належить УПЦ КП.
При костьолі в 1747 році були побудовані кам'яні келії. Пожежа 1749 року знищила та пошкодила частину споруд і костьол.


Червоноград, старый город.
Бывший бернардинский костел Сошествия Святого Духа (1692-1704 годы), ул. Хмельницкого, 22.
Ныне - Собор святого равноапостольного князя Владимира, принадлежащий УПЦ КП.
При костеле в 1747 году были построены каменные келии. Пожар 1749 года уничтожил и повредил часть построек и костел.

Chervonohrad.
The former Church of the Holy Spirit
(built in the 1692-1704).


Ровесником Кристинополя є монастир бернардинців, заснований 1692 року. Зберігся Святодухівський костел монастиря, келії та дзвіниця, найвірогідніше побудована 1927 року під час капітальної реконструкції монастиря. Ще при Франці Салезії Потоцькому, в 1763 році, по сусідству з монастирем бернардинців було засновано монастир Василіян з величною Юр'ївською церквою та келіями (1771-1776 роки). Між монастирськими архітектурними ансамблями розташований скромний будинок Національного музею.
1781 року С. Потоцький продав свій кристинопольський маєток, що згодом ще не раз міняв своїх господарів. У Кристинополі в XIX столітті зберігалися «Кристинопольський апостол» (рукопис датується XII століттям, написаний на пергаменті каліграфічним уставом) і відома хроніка 1763-1779 років, кілька разів перевидана друком.


Ровесником Кристинополя является монастырь бернардинцев, основанный в 1692 году. Сохранился Святодуховский костёл монастыря, кельи и колокольня, скорее всего построенная в 1927 году во время капитальной реконструкции монастыря. Еще при Франце Салезии Потоцком, в 1763 году, по соседству с монастырём бернардинцев был основан василианский монастырь с величественной Юрьевской церковью и кельями (1771-1776 годы). Между монастырскими архитектурными ансамблями расположено скромное здание Национального музея.
В 1781 году С. Потоцкий продал своё кристинопольское имение, которое впоследствии еще не раз меняло своих хозяев. В Кристинополе в XIX веке хранились «Кристинопольский апостол» (рукопись датируется XII веком, написана на пергаменте каллиграфическим уставом) и известная хроника 1763-1779 годов, несколько раз переизданная.


Львовская область, Червоноград. Фото. Святоюрский монастырь отцов Василиян с церковью Святого Юра (1771-1776 годы). Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Святоюрский монастырь отцов Василиян с церковью Святого Юра (1771-1776 годы). Фото вересня 2013 року.
Червоноград, старе місто.
Святоюрський монастир отців Василіян із церквою Святого Юра (1771-1776 роки), вул. Хмельницького, 21.
Церкву та монастир було зведено за проектом архітектора Івана Зельнера.
Церква славилася чудотворною іконою Богоматері.


Червоноград, старый город.
Святоюрский монастырь отцов Василиян с церковью Святого Юра (1771-1776 годы), ул. Хмельницкого, 21.
Церковь и монастырь была возведена по проекту архитектора Ивана Зельнера.
Церковь славилась чудотворной иконой Богоматери.

Chervonohrad.
The Basilian monastery and the church of St. Yura
(built in the 1771-1776).


Львовская область, Червоноград. Фото. Церковь Святого Юра (1771-1776 годы). Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Церковь Святого Юра (1771-1776 годы). Фото вересня 2013 року.
Червоноград, старе місто.
Церква Святого Юра (1771-1776 роки).
У бібліотеці монастиря зберігалися до кінця XIX століття старовинні пергаментні церковні книги із сусіднього ще княжого монастирка в Городищі Василіянському над Бугом (Городиський Апостол XII століття, званий також Кристинопольським; Городиське, або Бучацьке, Євангеліє XII-XIII століття; Городиський пом'яник 1484 року тощо).


Червоноград, старый город.
Церковь Святого Юра (1771-1776 годы).
В библиотеке монастыря хранились до конца XIX века старинные пергаментные церковные книги из соседнего еще княжеского монастырка в Городище Василиянскому над Бугом (Городищенский Апостол XII века, называемый также Кристинопольским; Городищенское, или Бучанское, Евангелие XII-XIII века; Городищенский помник 1484 года и другие).


У 1951 році СРСР і Польща уклали договір про зміну післявоєнного державного кордону. Відповідно до нього, до Української РСР відійшла частина Люблінського воєводства (у тому числі Кристинопіль, який було негайно перейменовано на Червоноград) з багатими покладами кам'яного вугілля, а до Польщі - частина тодішньої Дрогобицької області з покладами нафти. Так почалася українська історія освоєння Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та швидке перетворення Червонограда на шахтарське місто, околиці якого обросли копальнями. Уже понад чверть століття всіх приїжджих до міста зустрічає статуя шахтаря - складова частина монумента з патетичною назвою «Гімн праці» (1978 рік, скульптор І. Садовський, архітектор А. Консулов). Червоноград став третім за чисельністю населення містом області, значно розширився на північ, де забудова 1950-1960-х років поступово змінюється кварталами періоду радянського застою.

В 1951 году СССР и Польша заключили договор об изменении послевоенной государственной границы. В соответствии с ним, к Украинской ССР отошла часть Люблинского воеводства (в том числе Кристинополь, который был немедленно переименован в Червоноград) с богатыми залежами каменного угля, а к Польше - часть тогдашней Дрогобычской области с залежами нефти. Так началась украинская история освоения Львовско-Волынского каменноугольного бассейна и быстрое превращение Червонограда в шахтерский город, околицы которого обросли рудниками. Уже свыше четверти века всех приезжающих в город встречает статуя шахтера - составная часть монумента с патетическим названием «Гимн труду» (1978 год, скульптор И. Садовский, архитектор А. Консулов). Червоноград стал третьим по численности населения городом области, значительно расширился на север, где застройка 1950-1960-х годов постепенно сменяется кварталами периода советского застоя.


Львовская область, Червоноград. Фото. Бывший кинотеатр «40-летия Октября» (ул. Хмельницкого, 17) и памятник Василию Бобинскому (1898-1938).
Фото вересня 2013 року.
Червоноград, старе місто.
Колишній кінотеатр «40-річчя Жовтня» (вул. Хмельницького, 17) та
пам'ятник Василю Бобинському (1898-1938) - українському поету, журналісту та перекладачу.


Червоноград, старый город.
Бывший кинотеатр «40-летия Октября» (ул. Хмельницкого, 17) и
памятник Василию Бобинскому (1898-1938) - украинскому поэту, журналисту и переводчику.


Львовская область, Червоноград. Фото. Памятник Михаилу Сергеевичу Грушевскому (1866-1934) на бульваре Грушевского.
Фото вересня 2013 року.
Червоноград, бульвар Грушевського.
Пам'ятник Михайлові Сергійовичу Грушевському
(1866-1934) - професору історії, організатору української науки, політичному діячеві та публіцисту, Голові Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918).


Червоноград, бульвар Грушевского.
Памятник Михаилу Сергеевичу Грушевскому
(1866-1934) - профессору истории, организатору украинской науки, политическому деятелю и публицисту, Председателю Центральнй Рады Украинской Народной Республики (1917-1918).


Львовская область, Червоноград. Фото. Украинская греко-католическая церковь Пресвятой Богородицы - владычицы Украины (ул. Победы). Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Украинская греко-католическая церковь Пресвятой Богородицы - владычицы Украины (ул. Победы). Фото вересня 2013 року.
Червоноград.
Українська греко-католицька церква Пресвятої Богородиці - владичиці України
(вул. Перемоги).


Червоноград.
Скульптура Богородицы возле церкви Пресвятой Богородицы - владычицы Украины
(ул. Победы).


Львовская область, Червоноград. Фото. Украинская греко-католическая церковь Пресвятой Богородицы - владычицы Украины (ул. Победы). Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Скульптура Богородицы возле церкви Пресвятой Богородицы - владычицы Украины (ул. Победы). Фото вересня 2013 року.
Червоноград.
Українська греко-католицька церква Пресвятої Богородиці - владичиці України
(вул. Перемоги).


Червоноград.
Скульптура Богородицы возле церкви Пресвятой Богородицы - владычицы Украины
(ул. Победы).


Львовская область, Червоноград. Фото. Памятник воинам, которые погибли за освобождение м. Червонограда от немецко-фашистских захватчиков 18-20 июля 1944 года.
Фото вересня 2013 року.
Червоноград.
Пам'ятник воїнам Радянської Армії, які загинули за звільнення території м. Червонограда від німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни 18-20 липня 1944 року
.


Червоноград.
Памятник воинам Советской Армии, которые погибли за освобождение территории г. Червонограда от немецко-фашистских захватчиков в годы Второй мировой войны 18-20 июля 1944 года
.


Львовская область, Червоноград. Фото. Памятник Тарасу Шевченко на центральной площади города.
Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Парк культуры и отдыха, центральная аллея.
Фото вересня 2013 року.
Червоноград.
Пам'ятник Тарасові Шевченку
на центральній площі міста та
центральна алея Парку культури та відпочинку.


Червоноград.
Памятник Тарасу Шевченко
на центральной площади города и
центральная аллея Парка культуры и отдыха.


Львовская область, Червоноград. Фото. Памятник борцам за волю Украины - жертвам политических репрессий.
Фото вересня 2013 року.
Львовская область, Червоноград. Фото. Крест, установленный в честь распада советско-московской империи и провозглашения независимой Украины 24.08.1991 года.
Фото вересня 2013 року.
Червоноград, центральна площа.
Пам'ятник борцям за волю України - жертвам політичних репресій
і
хрест, встановлений народними депутатами Червоноградської міської Ради 1-го демократичного скликання на знак розпаду советсько-московської імперії і проголошення незалежної України 24.08.1991 року.


Червоноград, центральная площадь.
Памятник борцам за волю Украины - жертвам политических репрессий
и
крест, установленный народными депутатами Червоноградского городского Совета 1-го демократического созыва в честь распада советско-московской империи и провозглашения независимой Украины 24.08.1991 года.


Львовская область, Червоноград. Фото. Греко-католическая церковь Святого Йосафата (ул. Шептицкого, 26).
Фото вересня 2013 року.
Червоноград.
Греко-католицька церква Святого Йосафата
(вул. Шептицького, 26).


Червоноград.
Греко-католическая церковь Святого Йосафата
(ул. Шептицкого, 26).



Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.






Усі права застережено. © 2003-2015 Сергій Клименко




Rambler's Top100