Клименко Сергій. Фото. Карпати, Коломия, червень 2008 року. Коломия
Карпати, Коломия, червень 2008 року.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Карпаты, Коломыя, июнь 2008 года.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.



Коломия (Kolomyya, пол. Kołomyja) - досить велике місто (61 тисяча жителів) обласного значення і районний центр в Івано-Франківській області. Розташоване на берегах Чорного потоку та лівому березі ріки Прут. Перша літописна згадка датується 1241 роком. Це була військова фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію на південному заході давньоруської держави. Фортеця підносилася над Чорним потоком, навпроти неї розросталося місто.
Назва Коломия за однією з версій походить від струмка Мия, що впадає тут у Прут, біля або навколо якого виникло поселення. За іншою версією, свою назву Коломия одержала від трансформування імені угорського короля Коломана. Вперше Коломия була спалена 1259 року, коли монголо-татарський воєвода Бурундай зажадав від Данила Галицького зруйнувати всі галицькі укріплення. Пізніше новий замок спорудили на місці теперішнього центру Коломиї. 1405 року місто здобуло Магдебурзьке право.
У середині XIV століття Коломию, як і усе Покуття, захопила Польща, що володіла нею до 1772 року. 1411 року Коломия з усім Покуттям була продана на 25 років молдавському господареві Олександру з умовою, що той виступить на боці Польщі проти Угорщини. Згодом з тих самих міркувань Коломийський замок кілька разів дарували молдавським воєводам на утримання. 1490 року замок не встояв перед десятитисячною армією повстанського ватажка Івана Мухи. У XVI-XVII століттях місто зазнало кілька десятків спустошливих нападів турків і татар. Після численних руйнувань замок вкотре відновили, тепер уже на березі ставу, який зберігся дотепер. 1772 року, після першого поділу Польщі, покутські землі разом з Коломиєю відійшли до Австрії, до міста почали звозити німецьких колоністів, збудували 6 військових казарм і 3 порохові склади. У Коломиї було створено до 70 каральних загонів для боротьби з опришками.
Новим імпульсом у розвитку Коломиї стало будівництво (1866 рік) залізниці Львів-Чернівці, пізніше подовженої до Чорного моря. Із настанням капіталізму пожвавилося економічне життя, що у значній мірі вплинуло на перетворення Коломиї у неформальний об'єднаний центр Гуцульщини та Покуття. 1860 року в місті відкрилася друкарня М. Білоуса, а 1861 року - гімназія. 1914 року ці землі зайняло російське військо, 1918 року було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). 1939 року Коломия увійшла до складу Радянської України.


Коломыя - достаточно большой город (61 тысяча жителей) областного значения и районный центр в Ивано-Франковской области. Расположен на берегах Черного потока и левом берегу реки Прут. Первое летописное упоминание датируется 1241 годом. Это была военная крепость, которая охраняла Попрутскую оборонную линию на юго-западе древнерусского государства. Крепость возвышалась над Черным потоком, напротив нее разрастался город.
Название Коломыя по одной из версий происходит от ручья Мия, который впадает здесь в Прут, около или вокруг которого возникло поселение. По другой версии, свое название Коломыя получила от трансформации имени венгерского короля Коломана. Впервые Коломыя была сожжена в 1259 году, когда монголо-татарский воевода Бурундай потребовал от Даниила Галицкого разрушить все галицкие укрепления. Позже новый замок построили на месте нынешнего центра Коломыи. В 1405 году город получил Магдебургское право.
В середине XIV века Коломыю, как и все Покутье, захватила Польша, которая владела ею до 1772 года. В 1411 году Коломыя со всем Покутьем была продана на 25 лет молдавскому господарю Александру с условием, что тот выступит на сторне Польши против Венгрии. Впоследствии из тех же соображений Коломыйский замок несколько раз дарили молдавским воеводам на содержание. В 1490 году замок не устоял перед десятитысячной армией повстанческого вожака Ивана Мухи. В XVI-XVII веках город испытал несколько десятков опустошительных нападений турок и татар. После многочисленных разрушений замок в который раз возобновили, теперь уже на берегу пруда, который сохранился доныне. В 1772 году, после первого раздела Польши, покутские земли вместе с Коломыей отошли к Австрии, в город начали свозить немецких колонистов, построили 6 военных казарм и 3 пороховых состава. В Коломые было создано до 70 карательных отрядов для борьбы с опришками.
Новым импульсом в развитии Коломыи стало строительство (1866 год) железной дороги Львов-Черновцы, позже продленной до Черного моря. С наступлением капитализма оживилась экономическая жизнь, что в значительной мере повлияло на превращение Коломыи в неформальный объединенный центр Гуцульщины и Покутья. В 1860 году в городе открылась типография М. Белоуса, а в 1861 году - гимназия. В 1914 году эти земли заняли русские войска, в 1918 году была провозглашена Западноукраинская Народная Республика (ЗУНР). В 1939 году Коломыя вошла в состав Советской Украины.


Коломия, Івано-Франківська область.
Кафедральний собор Святого Архістратига Михаїла, пам’ятка архітектури, 1855-1873 роки (вул. Грушевського, 11).


Коломыя, Ивано-Франковская область.
Кафедральный собор Святого Архистратига Михаила, памятник архитектуры, 1855-1873 годы (ул. Грушевского, 11).


Коломия.
Площа Відродження
.


Коломыя.
Площадь Возрождения
.


У центрі Коломиї, де збереглася безліч споруд кінця XIX - середини XX століть, до останнього часу домінуючим, як історично склалося в містах Західної України, був будинок ратуші, що увінчує Ринкову площу.

В центре Коломыи, где сохранилось множество сооружений конца XIX - середины XX веков, до последнего времени доминирующим, как исторически сложилось в городах Западной Украины, было здание ратуши, венчающее Рыночную площадь.


Коломия.
Площа Ринок та ратуша
, пам’ятка архітектури, 1877 рік (вул. Грушевського, 1).


Коломыя.
Площадь Рынок и ратуша
, памятник архитектуры, 1877 год (ул. Грушевского, 1).


Коломия. Пам'ятна дошка Іванові Франкові на будівлі ратуші.
З 4.03 по 11.06 1880 року в будівлі ратуші та в судовій тюрмі (вул. К. Лібкнехта) був ув'язнений великий український письменник революціонер-демократ Іван Якович Франко. За цей час він написав такі твори: "Вільні сонети", "Думи пролетарія", "Веснянки", "Вічний революціонер" та інші.


Коломыя. Мемориальная доска Ивану Франко на здании ратуши.
С 4.03 по 11.06 1880 года в здании ратуши и в судовой тюрме (ул. К. Либкнехта) пребывал в заточении великий украинский писатель революционер-демократ Иван Яковлевич Франко. За это время он написал такие произведения: "Свободные сонеты", "Думы пролетария", "Веснянки", "Вечный революционер" и другие.


Коломия.
На площі Ринок
.


Коломыя.
На площади Рынок
.


Коломия.
Пам’ятник Тарасу Шевченку
.


Коломыя.
Памятник Тарасу Шевченко
.


Коломия.
Площа Відродження
.


Коломыя.
Площадь Возрождения
.


Коломия, Івано-Франківська область.
Пам’ятник на площі Відродження.


Коломыя, Ивано-Франковская область.
Памятник на площади Возрождения.


Коломия.
Вулицями Коломиї
.


Коломыя.
По улицам Коломыи
.


Коломия.
На проспекті В. Чорновола
.


Коломыя.
На проспекте В. Чорновола
.


В 2000 році в Україні проходив Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль гуцулів, центром проведення якого стала Коломия. До його відкриття в центрі міста з'явилася оригінальна нова будівля музею писанкового розпису (архітектор І. Шуман). Центральна частина музею має форму писанки висотою 14 метрів. Приміщення виготовлене повністю з кольорового скла, загальна площа вітражу становить понад 600 квадратних метрів. Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою не тільки Коломиї, а й всієї Івано-Франківщини. За тридцять років існування музею (раніше музей працював в іншому приміщенні) його співробітники зібрали 12-тисячну колекцію писанок не тільки з України, Росії і Білорусі, де це традиційне заняття, а й з Китаю, Індії, Єгипту та інших країн.

В 2000 году в Украине проходил Международный фольклорно-этнографический фестиваль гуцулов, центром проведения которого стала Коломыя. К его открытию в центре города появилось оригинальное новое здание музея писанковой росписи (архитектор И. Шуман). Центральная часть музея имеет форму писанки высотой 14 метров. Помещение изготовлено полностью из цветного стекла, общая площадь витража составляет свыше 600 квадратных метров. Архитектурное сооружение в форме самого большого в мире писанкового яйца стало визиткой не только Коломыи, но и всей Ивано-Франковщины. За тридцать лет существования музея (раньше музей работал в другом помещении) его сотрудники собрали 12-тысячную коллекцию писанок не только из Украины, России и Беларуси, где это традиционное занятие, но и из Китая, Индии, Египта и других стран.


Коломия.
Будинок музею писанкового розпису (музей «Писанка»)
, пр. В. Чорновола, 43-б.


Коломыя.
Здание музея писанковой росписи (музей «Писанка»)
, пр. В. Чорновола, 43-б.


Пам’ятний знак перед музеєм «Писанка» сповіщає:
«Музей збудовано з нагоди 2000-ліття Різдва Христового у рік X Міжнародного Гуцульського фольклорно-етнографічного фестивалю
"Коломийка-2000"»

Пам’ятний знак перед музеєм «Писанка» сповіщає:
«Музей збудовано з нагоди 2000-ліття Різдва Христового у рік X Міжнародного Гуцульського фольклорно-етнографічного фестивалю
"Коломийка-2000"»


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, початок експозиції.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, начало экспозиции.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, експозиція музею.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, экспозиция музея.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, експозиція музею.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, экспозиция музея.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, експозиція музею.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, экспозиция музея.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, експозиція музею.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, экспозиция музея.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, центральна зала.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, центральный зал.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, центральна зала.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, центральный зал.


Коломия. В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»), експозиція музею.
Коломыя. В музее писанковой росписи (музей «Писанка»), экспозиция музея.


Коломия.
В музеї писанкового розпису (музей «Писанка»)
, експозиція музею.


Коломыя.
В музее писанковой росписи (музей «Писанка»)
, экспозиция музея.


Коломия.
Колишня Щаднича каса. Збудовано 1892 року (тепер - Народний дім м. Коломиї)
.


Коломыя.
Бывшая Сберегательная касса. Построена в 1892 году (теперь - Народный дом г. Коломыи)
.


Початок колекції музею народного мистецтва було покладено ще у другій половині XIX століття. Згодом він одержав ім'я українського педагога та суспільного діяча отця Йосафата Кобринського (1818-1901 роки), випускника Львівської духовної семінарії, який понад півстоліття служив священиком і викладав у церковних школах в околицях Коломиї. Зараз музей, фонди якого нараховують понад 30 тисяч експонатів, міститься у чудовому триповерховому будинку (колишній Народний дім), який було зведено 1901 року за проектом архітекторів Л. Беккера та М. Кричковського.

Начало коллекции музея народного искусства было положено еще во второй половине XIX века. Впоследствии он получил имя украинского педагога и общественного деятеля отца Йосафата Кобринского (1818-1901 годы), выпускника Львовской духовной семинарии, который свыше полувека служил священником и преподавал в церковных школах в окрестностях Коломыи. Ныне музей, фонды которого насчитывают свыше 30 тысяч экспонатов, размещен в прекрасном трехэтажном здании (бывший Народный дом), который был возведен в 1901 году по проекту архитекторов Л. Беккера и М. Кричковского.


Коломия.
Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського
(вул. Театральна, 25).


Коломыя.
Музей народного искусства Гуцульщины и Покутья имени Йосафата Кобринского
(ул. Театральная, 25).


Пам’ятні дошки на будівлі музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття нагадують:
«В цьому будинку з 1920 по 1935 рік жив і працював відомий український письменник і громадсько-політичний діяч Андрій Чайковський»
«Кобринський Володимир Васильович (1873-1958)
Засновник і багаторічний директор Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини»
«Кобринський Йосафат Миколайович (1818-1901)
Ініціатор і учасник побудови Народного дому в Коломиї»

Мемориальные доски на здании музея народного искусства Гуцульщины и Покутья напоминают:
«В этом доме с 1920 по 1935 год жил и работал известный украинский писатель и общественно-политический деятель Андрей Чайковский»
«Кобринский Владимир Васильевич (1873-1958)
Основатель и многолетний директор Коломийского музея народного искусства Гуцульщины»
«Кобринский Йосафат Николаевич (1818-1901)
Инициатор и участник построения Народного дома в Коломые»


Коломия.
Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
, експозиція музею.


Коломыя.
Музей народного искусства Гуцульщины и Покутья
, экспозиция музея.


Коломия.
Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
, експозиція музею.


Коломыя.
Музей народного искусства Гуцульщины и Покутья
, экспозиция музея.


Коломия.
Вулицями Коломиї
.


Коломыя.
По улицам Коломыи
.


Коломия.
В кафе «Хвалена Хата»
.


Коломыя.
В кафе «Хвалёная Хата»
.


Коломия.
В одному з внутрішніх двориків
.


Коломыя.
В одном из внутренних двориков
.


Коломия.
Парафіяльний римо-католицький костьол св. Панни Марії
(архітектор - Бернард Меретин).
Збудовано в 1762-1775 роках, відбудовано в 1830-1895 роках.
Тепер - греко-католицька парафія святого священомученика Йосафата Кунцевича.


Коломыя.
Приходской римо-католический костел св. Панны Марии
(архитектор - Бернард Меретин).
Построен в 1762-1775 годах, восстановлен в 1830-1895 годах.
Ныне - греко-католическая парафия святого священомученика Йосафата Кунцевича.


Коломия. Колишня гімназія, збудована у 1875-1901 роках.
Тепер - загальноосвітня школа № 1 ім. В. Стефаника.


Коломыя. Бывшая гимназия, построена в 1875-1901 годах.
Ныне - общеобразовательная школа № 1 им. В. Стефаника.


Коломия. Пам'ятний знак на місці зруйнованого пам'ятника Тарасові Шевченкові.
На цьому місці стояв пам'ятник Тарасові Шевченкові, відкритий 28 травня 1914 року на честь 100-річного ювілею від дня народження видатного поета. Пам'ятник було зруйновано під час Першої світової війни у вересні 1914 року військами царської Росії.


Коломыя. Памятный знак на месте разрушенного памятника Тарасу Шевченко.
На этом месте стоял памятник Тарасу Шевченко, открытый 28 мая 1914 года в честь 100-летнего юбилея от дня рождения великого поэта. Памятник был разрушен во время Первой мировой войны в сентябре 1914 года войсками царской России.


Коломия.
Вулицями Коломиї
.


Коломыя.
По улицам Коломыи
.


Коломия.
Спеціалізована школа №5 I-III ступенів імені Т. Г. Шевченка
.


Коломыя.
Специализированная школа №5 I-III степеней имени Т. Г. Шевченко
.


Коломия, вул. Карпатська, 2.
Дерев'яна Спаська церква /помилкова назва - Благовіщенська церква/ (пам’ятка архітектури, 1587 рік)
та дзвіниця (пам’ятка архітектури XVI століття). Архітектор Теофіл Копистинський.
Церква має ще й іншу назву - «Монастирок».
Ансамбль вважається одним із найдовершеніших зразків гуцульської школи народної архітектури.
З 1991 року – церква Благовіщення Української Православної Церкви.


Коломыя, ул. Карпатская, 2.
Деревянная Спасская церковь /ошибочное название - Благовещенская церковь/ (памятник архитектуры, 1587 год)
и колокольня (памятник архитектуры XVI века). Архитектор Теофил Копистинский.
Церковь имеет еще и другое название - «Монастырок».
Ансамбль считается одним из наиболее совершенных образцов гуцульской школы народной архитектуры.
С 1991 года - церковь Благовещения Украинской Православной Церкви.


Коломия, вул. Карпатська, 2.
Дерев'яна Спаська церква /помилкова назва - Благовіщенська церква/ (пам’ятка архітектури, 1587 рік) та дзвіниця (пам’ятка архітектури XVI століття).


Коломыя, ул. Карпатская, 2.
Деревянная Спасская церковь /ошибочное название - Благовещенская церковь/ (памятник архитектуры, 1587 год) и колокольня (памятник архитектуры XVI века).


Коломия, вул. Карпатська, 2.
Дерев'яна Спаська церква /помилкова назва - Благовіщенська церква/ (пам’ятка архітектури, 1587 рік)
та дзвіниця (пам’ятка архітектури XVI століття).


Коломыя, ул. Карпатская, 2.
Деревянная Спасская церковь /ошибочное название - Благовещенская церковь/ (памятник архитектуры, 1587 год)
и колокольня (памятник архитектуры XVI века).


Коломия, вул. Карпатська, 2.
Дерев'яна Спаська церква /помилкова назва - Благовіщенська церква/ (пам’ятка архітектури, 1587 рік)
та дзвіниця (пам’ятка архітектури XVI століття).


Коломыя, ул. Карпатская, 2.
Деревянная Спасская церковь /ошибочное название - Благовещенская церковь/ (памятник архитектуры, 1587 год)
и колокольня (памятник архитектуры XVI века).


Коломия, вул. Карпатська, 2.
Спаська церква /Благовіщенська церква/ є цвинтарною.
На цьому цвинтарі, зокрема, поховані Кобринський Володимир Васильович (1873-1958) - засновник і директор музею Гуцульщини в Коломиї та його дружина Наталія (1871-1947).


Коломыя, ул. Карпатская, 2.
Спасская церковь /Благовещенская церковь/ является кладбищенской.
На этом кладбише, в частности, похоронены Кобринский Владимир Васильевич (1873-1958) - основатель и директор музея Гуцульщини в Коломые и его жена Наталия (1871-1947).


Коломия, вул. Карпатська, 2. Цвинтар біля Спаської церкви /Благовіщенської церкви/.
Хрест пам’яті загиблим Українцям під час насильницького переселення їх зі споконвічних земель.
«Пам’яті загиблим Українцям під час насильницького переселення їх з поконвічних земель - Надсяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя (із Польщі) в 1944-1946 роках та операції "Вісла" в 1947 році»
«Вічна пам’ять невинно загиблим Українцям в Польщі 1942-1946 р.р.»
«Ви в пам’яті нашій вічно живі».

Коломыя, ул. Карпатская, 2. Кладбище возле Спасской церкви /Благовещенской церкви/.
Крест памяти погибшим Украинцам во время насильственного переселения их из исконных земель.
«Памяти погибшим Украинцам во время насильственного переселения их из исконных земель - Надсянья, Лемкивщины, Холмщины, Подляшья (из Польши) в 1944-1946 годах и операции "Висла" в 1947 году»
«Вечная память невинно погибшим Украинцам в Польше 1942-1946 г.г.»
«Вы в памяти нашей вечно живые».


Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.



До інших сторінок маршруту "Карпати, червень 2008 року":







Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100