Клименко Сергій. Фото. Село Лаврів (Львівська область), монастир Святого Онуфрія, липень 2012 року
Село Лаврів (Львівська область), монастир Святого Онуфрія, липень 2012 року.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Село Лавров (Львовская область), монастырь Святого Онуфрия, июль 2012 года.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.


Лаврів - невеличке село (близько 460 мешканців) у Старосамбірському районі Львівської області. На території села діє Лаврівський Святоонуфріївський монастир Василіянського Чину Святого Йосафата (Чин Святого Василія Великого, Отці Василіяни) - найдавніший монастир Святого Онуфрія в Україні.
Цей монастир є одним з небагатьох, що діють на території України-Русі від княжих часів донині: ще Києво-Печерська лавра, Зимненський і Жидиченський монастирі на Волині. Унікальною пам'яткою Лаврова є церква Святого Онуфрія. Вона пережила кілька етапів розбудов і реставрацій. Однак і нині ця церква є унікальним зразком давньоукраїнської архітектури і єдиним галицьким монастирським храмом XIII століття, що зберігся.
Своєю назвою Лаврівський монастир завдячує кумові князя Лева - литовському князю Войшелку, який після монашого постригу прийняв чернече ім’я Лавр. Духовним наставником Лавра був архімандрит Григорій, який був послом Данила Романовича до Папи Інокентія ІV у справі церковної унії та захисту проти татар. Як відомо, цей візит завершився коронуванням 1253 року в Дорогичині Данила на «короля Русі».
Лаврівський монастир Святого Онуфрія впродовж багатьох століть був центром екуменізму. Тут є великий некрополь, у якому спочивають православні митрополити, греко-католицькі єпископи, молдовські господарі. Є історично підтверджені дані, що тут також поховано єрусалимського митрополита Макарія Лігаріда. За переказами та згадками з монастирської хроніки, сам Лев Данилович, князь Галицько-Волинського князівства, також спочиває у некрополі Лаврівського монастиря Святого Онуфрія, хоч його поховання досі не виявлено.


Лавров - небольшое село (около 460 жителей) в Старосамбирском районе Львовской области. На территории села действует Лавровский Святоонуфриевский монастырь Василианского Чина Святого Йосафата (Чин Святого Василия Великого, Отцы Василиане) - самый давний монастырь Святого Онуфрия в Украине.
Этот монастырь является одним из немногих, действующих на территории Украины-Руси от княжеских времен и доныне: еще Киево-Печерская лавра, Зимненский и Жидиченский монастыри на Волыни. Уникальным памятником Лаврова является церковь Святого Онуфрия. Она пережила несколько этапов перестроек и реставраций. Однако и ныне эта церковь является уникальным образцом древнеукраинской архитектуры и единственным сохранившимся галицким монастырским храмом XIII века.
Своим названием Лавровский монастырь обязан куму князя Льва - литовскому князю Войшелку, который после пострига принял монашеское имя Лавр. Духовным наставником Лавра был архимандрит Григорий, который был послом Даниила Романовича к Папе Иннокентию ІV по делу церковной унии и защиты против татар. Как известно, этот визит завершился коронованием в 1253 году в Дрохичине Даниила на «короля Руси».
Лавровский монастырь Святого Онуфрия на протяжении многих веков был центром экуменизма. Здесь есть большой некрополь, в котором покоятся православные митрополиты, греко-католические епископы, молдовские господари. Исторически подтверждены данные, что здесь также похоронен иерусалимский митрополит Макарий Лигарид. По преданию и по упоминаниям в монастырской хронике, сам Лев Даниилович, князь Галицко-Волынского княжества, также почивает в некрополе Лавровского монастыря Святого Онуфрия, хотя его захоронение до сих пор не обнаружено.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Общий вид с запада. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Гранитный камень у входа в монастырь. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія:
загальний вид із заходу та
гранітний камінь біля входу до монастиря.


Село Лавров. Монастырь Святого Онуфрия:
общий вид с запада и
гранитный камень у входа в монастырь.


На гранітному камені біля входу до монастиря накреслено:
«Лаврівський монастир.
Письмових свідчень про час заснування монастиря не збереглося. Археологічні розкопки, проведені М. Рожком, виявили залишки долівки дерев’яного храму. Найправдоподобніше, він був зведений Ярославом Осмомислом (†1187), князем мудрим і богобойним, чорноризький чин люблячим, що монахів і їхні прибутки призначив для навчання дітей.
Важливим релігійним та культурним центром Святоонуфріївський монастир став у часи короля Данила, за ігеменування тут архимандрита Григорія, "чоловіка святого, якого не було перед ним і не буде по ньому". Саме його посилав Данило Романович в 1246 р. до Папи Римського Інокентія IV для переговорів у справі церковної унії.
У 1252-1254 рр. при цьому ігумені перебував литовський князь Лавр-Войшелк. Його коштом було вимуровано, за зразком тогочасних болгарських, новий храм (вівтарна частина сучасної церкви). Подарував він обителі і великі землі. Тому і назвали монастир Лаврівським.
Церква перебудовувалась упродовж XV-XVII ст. В середині XVI ст. розписана фресками, значні частини яких збереглись у бабинці.
У храмі поховані його благочинні: Єрусалимський митрополит Макарій (Лігаріда, †1681), Перемиський єпископ та Київський митрополит Антоній (Винницький, †1679), Перемиські владики Інокентій (Винницький, †1700), Георгій (Винницький, †1713), Ієронім (Устрицький, †1748), господар Молдови Георгій Стефан Петриченко та його дружина Марія Катерджі (†1675), угро-волинський господар Костянтин Басараб та його дружина Неделя († між 1681 та 1685 рр).
В землі десь поблизу храму є мощі св. Онуфрія Великого (IV - поч. V ст.), викинуті грабіжниками з дорогоцінної раки в 1498 р. Реліквії святого монаха-аскета збереглись ще в Римі та Брауншвайзі. Св. Онуфрій у всіх народів уважається покровителем породіль.»

На гранитном камне у входа в монастырь начертано (на Украинском языке):
«Лавровский монастырь.
Письменных свидетельств о времени основания монастыря не сохранилось. Археологические раскопки, проведенные М. Рожком, выявили остатки пола деревянного храма. Наиболее правдоподобно, он был возведен Ярославом Осмомыслом (†1187), князем мудрым и богобоязненным, черноризческий чин любящим, который монахов и их доходы назначил для учебы детей.
Важным религиозным и культурным центром Святоонуфриевский монастырь стал во времена короля Даниила, при игуменствовании здесь архимандрита Григория, "мужа святого, которого не было перед ним и не будет по нему". Именно его посылал Даниил Романович в 1246 г. к Папе Римскому Иннокентию IV для переговоров по делу церковной унии.
В 1252-1254 гг. при этом игумене находился литовский князь Лавр-Войшелк. На его средства был выстроен из камня, по образцу тогдашних болгарских, новый храм (алтарная часть современной церкви). Подарил он обители и большие земли. Потому и назвали монастырь Лавровским.
Церковь перестраивалась на протяжении XV-XVII вв. В середине XVI в. расписана фресками, значительные части которых сохранились в бабинце.
В храме похоронены его благочинные: Иерусалимский митрополит Макарий (Лигарида, †1681), Перемышльский епископ и Киевский митрополит Антоний (Винницкий, †1679), Перемышльские владыки Иннокентий (Винницкий, †1700), Георгий (Винницкий, †1713), Иероним (Устрицкий, †1748), господарь Молдовы Георгий Стефан Петриченко и его жена Мария Катерджи (†1675), угро-волынский господарь Константин Басараб и его жена Неделя († между 1681 и 1685 гг).
В земле где-то вблизи храма есть мощи св. Онуфрия Великого (IV - нач. V в.), выброшенные грабителями из драгоценной раки в 1498 г. Реликвии святого монаха-аскета сохранились еще в Риме и Брауншвейге. Св. Онуфрий у всех народов считается покровителем рожениц.»


Львовская область. Село Лавров. Фото. Церковь Cвятого Онуфрия. Общий вид с северо-востока. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Церковь Cвятого Онуфрия. Портал церкви. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Церковь Cвятого Онуфрия. Фрагмент южного фасада. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Церква Cвятого Онуфрія:
загальний вид з північного сходу,
портал церкви та
фрагмент південного фасаду.


Село Лавров. Церковь Cвятого Онуфрия:
общий вид с северо-востока,
портал церкви и
фрагмент южного фасада.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Внутри церкви Святого Онуфрия. Иконостас с «царскими» воротами. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Внутри церкви Святого Онуфрия. Древние фрески. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Внутри церкви Святого Онуфрия. Древние фрески. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Усередині церкви Святого Онуфрія. Іконостас та стародавні фрески.
Під час реставрації церкви 1910-го року на стінах бабинця під живописом 1872 року виявили стародавній стінопис. За хімічним аналізом учені датують його XV століттям. Унікальність лаврівського живопису насамперед у тому, що це - один з найдавніших зразків західноукраїнського фрескового розпису та єдина збережена пам’ятка візантійського малярства в Галичині.


Село Лавров. Внутри церкви Святого Онуфрия. Иконостас и древние фрески.
Во время реставрации церкви в 1910-го году на стенах бабинца под живописью 1872 года обнаружили древнюю стенопись. По химическому анализу ученые датируют её XV веком. Уникальность лавровской живописи прежде всего в том, что это - один из самых давних образцов западноукраинской фресковой росписи и единственный сохранившийся памятник византийской живописи в Галичине.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Монастырский корпус. Вход. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Монастырский корпус. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія.
Монастирський корпус
.
Лаврівський монастир є важливою архітектурною та мистецькою пам'яткою. З метою дослідження історії, архітектури, живопису та архіву, Лаврів відвідували відомі діячі України: І. Нечуй-Левицький, Я. Головацький, І. Франко, М. Грушевський, І. Крип'якевич, О. Барвінський, В. Щурат, О. Духнович, А. Шептицький.


Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія.
Монастирський корпус
.
Лавровский монастырь является важным архитектурным и художественным памятником. С целью исследования истории, архитектуры, живописи и архива, Лавров посещали известные деятели Украины: И. Нечуй-Левицкий, Я. Головацкий, И. Франко, М. Грушевский, И. Крипякевич, О. Барвинский, В. Щурат, О. Духнович, А. Шептицкий.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Монастырская часовня. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Часовня монастыря Святого Онуфрия. Рака с мощами Святого Онуфрия Великого. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія. Монастирська каплиця та
рака з мощами Святого Онуфрія Великого, преподобного, одного з Отців-Пустельників.
25 червня 2011 року відбулась знаменна подія в житті монастиря: за благословенням апостольського престолу з Риму з міста Брауншвайх до Лаврівського монастиря було урочисто передано на вічне поклоніння мощі Святого Онуфрія.


Село Лавров. Монастырь Святого Онуфрия. Монастырская часовня и
рака с мощами Святого Онуфрия Великого, преподобного, одного из Отцов-Пустынников.
25 июня 2011 года произошло знаменательное событие в жизни монастыря: по благословению апостольского престола в Риме из города Брауншвайх в Лавровский монастырь были торжественно переданы на вечное поклонение мощи Святого Онуфрия.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Колокольня. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Помещение бывшей Главной окружной школы (1788-1911 гг.) Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія:
дзвіниця та приміщення колишньої Головної окружної школи (1788-1911 рр.)
Найбільший розквіт монастиря припав на 1920-1930 роки. Тут працював Василіянський ліцей, у багатому архіві зберігалися унікальні стародруки.


Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія:
колокольня и помещение бывшей Главной окружной школы (1788-1911 гг.)
Наибольший расцвет монастыря пришелся на 1920-1930 годы. Здесь работал Василианский лицей, в богатом архиве хранились уникальные старопечатные книги.


Під час першого приходу Червоної Армії у вересні 1939 року монастир пограбували, а значну частину його унікальної бібліотеки знищили. Місцеві мешканці сховали деякі ікони, які згодом потрапили до музеїв і архівів. Влітку 1941-го монастир слугував казармою для гарнізону Червоної Армії. Тоді знищили більшість господарських приміщень і спустили воду в ставах.
Після Другої світової війни і аж до серпня 1994 року тут діяла школа-інтернат для дітей з вадами розвитку. У церкві Святого Онуфрія в той час розмістили склад, у дзвіниці зберігали вугілля. Ще в двох приміщеннях монастиря облаштували бібліотеку та клуб.
1990 року церкву Святого Онуфрія передали лаврівським парафіянам і дозволили відновити монастир. Через три роки до Лаврова приїхали перші монахи. Вони розмістилися в келії, що тоді належала школі. Врешті 1994 року школу перенесли в інше приміщення, і почалося відродження монастиря.


Во время первого прихода Красной Армии в сентябре 1939 года монастырь разграбили, а значительную часть его уникальной библиотеки уничтожили. Местные жители спрятали некоторые иконы, которые впоследствии попали в музеи и архивы. Летом 1941-го монастырь служил казармой для гарнизона Красной Армии. Тогда уничтожили большинство хозяйственных помещений и спустили воду в прудах.
После Второй мировой войны и вплоть до августа 1994 года здесь действовала школа-интернат для детей с дефектами развития. В церкви Святого Онуфрия в то время разместили склад, в колокольне хранили уголь. Еще в двух помещениях монастыря обустроили библиотеку и клуб.
В 1990 году церковь Святого Онуфрия передали лавровским прихожанам и позволили возобновить монастырь. Через три года в Лавров приехали первые монахи. Они разместились в келье, которая тогда принадлежала школе. В конечном итоге в 1994 году школу перенесли в другое помещение, и началось возрождение монастыря.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Колокольня. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Общий вид с севера. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Общий вид с северо-запада. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія:
дзвіниця та загальний вид з півночі та північного заходу.


Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія:
колокольня и общий вид с севера и северо-запада.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Севернее строений монастыря. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Территория севернее строений монастыря. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія.
Територія північніше від будівель монастиря.


Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія.
Территория севернее строений монастыря.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Пещера-грот возле церкви Святого Онуфрия. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Пещера-грот возле церкви Святого Онуфрия. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів.
Монастир Святого Онуфрія.
Печера-грот поблизу церкви Святого Онуфрия
.


Село Лавров.
Монастырь Святого Онуфрия.
Пещера-грот возле церкви Святого Онуфрия
.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Богородица: та, что явилась на дереве над источником, и более поздняя статуя. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Богородица: та, что явилась на дереве над источником, и более поздняя статуя. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія.
Два зображення Мати Божої
:
те, що само виникло на дереві над джерелом, і пізніша статуя.


Село Лавров. Монастырь Святого Онуфрия.
Два изображения Богородицы
:
то, что явилось на дереве над источником, и более поздняя статуя.


Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Начало Крестного пути. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Крестный путь. Стояние 1. Иисуса приговоривают к смерти. Фото липня 2012 року.
Львовская область. Село Лавров. Фото. Монастырь Святого Онуфрия. Крестный путь. Стояние 2. Иисус берёт крест свой. Фото липня 2012 року.
Село Лаврів. Монастир Святого Онуфрія. Початок Хресної дороги.
Стація 1. Ісуса засуджують на смерть.
Стація 2. Ісус бере на себе хрест
.
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи!
Претерпівший за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!


Село Лавров. Монастырь Святого Онуфрия. Начало Крестного пути.
Стояние 1. Иисуса приговоривают к смерти.
Стояние 2. Иисус берёт крест свой
.
Слава страстем Твоим, слава долготерпению Твоему, Господи!
Претерпевший за нас страсти, Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй нас!


Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.







Усі права застережено. © 2003-2013 Сергій Клименко




Rambler's Top100