Клименко Сергій. Фото. Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року. Алушта: залишки фортеці «Алустон» VI-XV століть та дорогою до Судака
Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року.
Алушта: залишки фортеці «Алустон» VI-XV століть та дорогою до Судака.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, сентябрь 2005 года.
Алушта: Остатки крепости «Алустон» VI-XV веков и по дороге на Судак.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.


Алушта. Залишки фортеці «Алустон» VI-XV століть; башта VI ст.
Це - одна з башт візантійської фортеці Алустон, яку було споруджено ще в VI столітті.
На той час кримське узбережжя було під владою Візантії, й влада її простягалася від Іспанії до Закавказзя й берегів Євфрату. Прагнучи зміцнити завойоване і готуючись до подальшого розширення володінь, візантійський імператор Юстиніан I (527-565 роки н.е.) спорудив цілу систему укріплень уздовж кордонів своєї обширної імперії. «Коли Юстиніан дізнався, що мури Боспору та Херсонесу прийшли у ветхість ... він чудово і міцно відновив їх, - писав візантійський історик Прокопій, - Там же спорудив він замок Алустон і замок в окрузі Горзувітській».
Оборонні мури Алустону неправильним чотирикутником охоплювали вершину прибережного пагорбу, що домінує над долиною річки Улу-Узень. У трьох кутах стояли башти, а південно-східну частину фортеці займала цитадель, укріплена додатковим муром.
В XIV столітті Генуя, що заволоділа узбережжям, привласнила та, ймовірно, в чомусь перебудувала фортецю. До наших днів добре збереглася лише одна кругла башта, яка іменується нині генуезькою. Від квадратної башти залишилася тільки її нижня частина (на вул. Володарського).


Алушта. Остатки крепости «Алустон» VI-XV веков; башня VI в.
Это - одна из башен византийской крепости Алустон, построенной еще в VI веке.
В то время крымское побережье было под властью Византии, и власть ее простиралась от Испании до Закавказья и берегов Евфрата. Стремясь упрочить завоеванное и готовясь к дальнейшему расширению владений, византийский император Юстиниан I (527-565 годы н.э.) построил целую систему укреплений вдоль границ своей обширной империи. «Когда Юстиниан узнал, что стены Боспора и Херсонеса пришли в ветхость ... он прекрасно и прочно восстановил их, - писал византийский историк Прокопий, - Там же построил он замок Алустон и замок в округе Горзувитской».
Оборонительные стены Алустона неправильным четырехугольником охватывали вершину прибрежного холма, господствующего над долиной реки Улу-Узень. В трех углах стояли башни, а юго-восточную часть крепости занимала цитадель, укрепленная дополнительной стеной.
В XIV веке завладевшие побережьем генуэзцы присвоили и, вероятно, в чем-то перестроили крепость. До наших дней хорошо сохранилась лишь одна круглая башня, которая именуется ныне генуэзской. От квадратной башни осталась только ее нижняя часть (на ул. Володарского).

Fortress in Alushta. 6th-15th centuries.
Among the medieval monuments are also the Round and the remains of the Square Towers in Alushta - all that has been left of the Genoese Lusta, a fortress of the 14th century, and earlier one - Aluston, built by the Byzantines in the 6th century.


Дорогою від Алушти до Судака.
Вид на гори з перевалу десь між селами Рибальське і Привітне.


По дороге от Алушты на Судак.
Вид на горы с перевала где-то между селами Рыбачье и Приветное.


Дорогою від Алушти до Судака.
Вид на гори і море з перевалу десь поблизу села Привітне.


По дороге от Алушты на Судак.
Вид на горы и море с перевала где-то вблизи села Приветное.


Село Морське (ст. Капсихор, Капсохора) знаходиться на трасі Алушта-Судак, за 16 км від міста Судак у Капсихорській долині. Назва "Капсихор" за грецькою версією (від грецького "капсо" - пожежа + "хора" - село: "випалена земля", "горіле місце") найімовірніше походить від горбів і гір, що оперізують долину, навіть весною покритих жовто-рудою травою.
За п'ять кілометрів від села Морське розташований мис Агіра із середньовічною баштою Чобан-Куле.


Село Морское (ст. Капсихор, Капсохора, Къапсихор) находится на трассе Алушта-Судак, в 16 км от города Судак в Капсихорской долине. Название "Капсихор" по греческой версии (от греческого "капсо" - пожар + "хора" - деревня: "выжженная земля", "горелое место") вероятнее всего происходит от холмов и гор, опоясывающих долину, даже весной покрытых желто-рыжей травой.
В пяти километрах от села Морское расположен мыс Агира, с венчающей его средневековой башней башней "Чобан-Куле".


Дорогою від Алушти до Судака. Краєвид села Веселе.

По дороге от Алушты на Судак. Вид на село Веселое.


Дорогою від Алушти до Судака. Скелі-"пальці" поблизу села Веселе.

По дороге от Алушты на Судак. Скалы-"пальцы" вблизи села Веселое.



Першоджерела:
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Официальный сайт село Морское».






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100