Арабатська фортеця (від арабського «рабат» - «військовий пост») -
єдина татаро-турецька фортеця на Азовському узбережжі.
Разом з
Перекопською фортецею та
фортецею Єні-Кале
прикривала Крим від нападів з півночі та сходу.
Її збудовано на березі Азовського моря, на південному (кримському) початку Арабатської стрілки - довгої піщаної коси, відділяє Сивашську затоку від Азовського моря та сполучає Крим із сучасним містом Генічеськ, районним центром Херсонської області. Фортеця Арабат розташована за два-три кілометри на північний захід від села Ак-Монай (сучасне село Кам'янське Ленінського району Криму).
Арабатская крепость(от арабского «рабат» - «воинский пост») - единственная татаро-турецкая крепость на Азовском побережье. Вместе с Перекопской крепостью и крепостью Ени-Кале прикрывала Крым от нападений с севера и востока.
Она построена на берегу Азовского моря, на южном (крымском) начале Арабатской стрелки - длинной песчаной косы, которая отделяет Сивашский залив от Азовского моря и соединяет Крым с современным городом Геническ, районным центром Херсонской области. Крепость Арабат расположена в двух-трёх километрах на северо-запад от села Ак-Монай (современное село Каменское Ленинского района Крыма).
Її збудовано на березі Азовського моря, на південному (кримському) початку Арабатської стрілки - довгої піщаної коси, відділяє Сивашську затоку від Азовського моря та сполучає Крим із сучасним містом Генічеськ, районним центром Херсонської області. Фортеця Арабат розташована за два-три кілометри на північний захід від села Ак-Монай (сучасне село Кам'янське Ленінського району Криму).
Арабатская крепость(от арабского «рабат» - «воинский пост») - единственная татаро-турецкая крепость на Азовском побережье. Вместе с Перекопской крепостью и крепостью Ени-Кале прикрывала Крым от нападений с севера и востока.
Она построена на берегу Азовского моря, на южном (крымском) начале Арабатской стрелки - длинной песчаной косы, которая отделяет Сивашский залив от Азовского моря и соединяет Крым с современным городом Геническ, районным центром Херсонской области. Крепость Арабат расположена в двух-трёх километрах на северо-запад от села Ак-Монай (современное село Каменское Ленинского района Крыма).
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з південного заходу (45°17'41.86"N, 35°28'34.65"E). Панорама ~150°.
Арабатская крепость. Вид с юго-запада (45°17'41.86"N, 35°28'34.65"E). Панорама ~150°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'41.86"N, 35°28'34.65"E). Panorama ~150°.
Вперше фортеця Арабат згадується в книзі «Опис України» французького військового інженера
та відомого картографа Г. Левассера де Боплана, яку було надруковано 1651 року.
Проте є вагомі підстави вважати, що цю фортецю було засновано набагато раніше,
ще до появи турок в Криму.
Евлія Челебі в своїй «Книзі Подорожей» пише про Арабат як про фортецю,
що мала перекрити запорожцям і калмикам шлях до Криму через косу (Арабатську стрілку).
Впервые крепость Арабат упоминается в книге «Описание Украины» французского военного инженера и известного картографа Г. Левассера де Боплана, которая была напечатана в 1651 году. Но есть веские основания полагать, что эта крепость была основана намного раньше, еще до появления турок в Крыму. Эвлия Челеби в своей «Книге Путешествий» пишет об Арабате как о крепости, которая должна была перекрыть запорожцам и калмыкам путь в Крым через косу (Арабатскую стрелку).
Впервые крепость Арабат упоминается в книге «Описание Украины» французского военного инженера и известного картографа Г. Левассера де Боплана, которая была напечатана в 1651 году. Но есть веские основания полагать, что эта крепость была основана намного раньше, еще до появления турок в Крыму. Эвлия Челеби в своей «Книге Путешествий» пишет об Арабате как о крепости, которая должна была перекрыть запорожцам и калмыкам путь в Крым через косу (Арабатскую стрелку).
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з південного заходу (45°17'41.18"N, 35°28'36.69"E). Панорама ~150°.
Арабатская крепость. Вид с юго-запада (45°17'41.18"N, 35°28'36.69"E). Панорама ~150°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'41.18"N, 35°28'36.69"E). Panorama ~150°.
Втім, військове значення фортеці Арабат далеко не таке однозначне, як випливає з твердження того ж Евлія Челебі:
«після спорудження цієї високої башти козаки і калмики навіть перестали згадувати назву Крим і забули про нього».
Факти свідчать, що в 1647, 1648, 1675, 1678 роках козацькі загони досить успішно воювали в північно-східному Криму поблизу Арабата.
Запорожці просто переправлялися через Сиваш в певних місцях убрід.
Іван Сірко, напівлегендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового,
декілька раз вдало воював у Криму, переправляючись через Сиваш поодаль від фортець
Перекоп
і Арабат.
Впрочем, военное значение крепости Арабат далеко не так однозначно, как следует из утверждения того же Эвлия Челеби: «после сооружения этой высокой башни казаки и калмыки даже перестали вспоминать название Крым и забыли о нём». Факты свидетельствуют, что в 1647, 1648, 1675, 1678 годах казацкие отряды достаточно успешно воевали в северо-восточном Крыму поблизости от Арабата. Запорожцы просто переправлялись через Сиваш в определенных местах вброд. Иван Сирко, полулегендарный кошевой атаман Запорозькой Сечи и всего Войска Запорозького Низового, несколько раз удачно воевал в Крыму, переправляясь через Сиваш поодаль от крепостей Перекоп и Арабат.
Впрочем, военное значение крепости Арабат далеко не так однозначно, как следует из утверждения того же Эвлия Челеби: «после сооружения этой высокой башни казаки и калмыки даже перестали вспоминать название Крым и забыли о нём». Факты свидетельствуют, что в 1647, 1648, 1675, 1678 годах казацкие отряды достаточно успешно воевали в северо-восточном Крыму поблизости от Арабата. Запорожцы просто переправлялись через Сиваш в определенных местах вброд. Иван Сирко, полулегендарный кошевой атаман Запорозькой Сечи и всего Войска Запорозького Низового, несколько раз удачно воевал в Крыму, переправляясь через Сиваш поодаль от крепостей Перекоп и Арабат.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з півдня (45°17'41.29"N, 35°28'38.40"E). Панорама ~180°.
Арабатская крепость. Вид с юга (45°17'41.29"N, 35°28'38.40"E). Панорама ~180°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'41.29"N, 35°28'38.40"E). Panorama ~180°.
У жовтні 1668 року запорожці під орудою кошового Івана Рога взяли Арабат штурмом і знищили усіх, хто там перебував.
1737 року полк запорожців, яким командував полковник Онисим Білий,
провів російські війська через Сиваш під час відпливу та допоміг захопити Арабатську фортецю.
1771 року Арабат знову був здобутий російською армією під командуванням генерал-аншефа князя Василя Долгорукого.
В октябре 1668 года запорожцы под командованием кошевого Ивана Рога взяли Арабат штурмом и уничтожили всех, кто там находился. В 1737 году полк запорожцев, которым командовал полковник Онисим Билый, провел российские войска через Сиваш во время отлива и помог захватить Арабатскую крепость. В 1771 году Арабат снова был взят российской армией под командованием генерал-аншефа князя Василия Долгорукова.
В октябре 1668 года запорожцы под командованием кошевого Ивана Рога взяли Арабат штурмом и уничтожили всех, кто там находился. В 1737 году полк запорожцев, которым командовал полковник Онисим Билый, провел российские войска через Сиваш во время отлива и помог захватить Арабатскую крепость. В 1771 году Арабат снова был взят российской армией под командованием генерал-аншефа князя Василия Долгорукова.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з південного сходу (45°17'40.77"N, 35°28'46.61"E). Панорама ~150°.
Арабатская крепость. Вид с юго-востока (45°17'40.77"N, 35°28'46.61"E). Панорама ~150°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'40.77"N, 35°28'46.61"E). Panorama ~150°.
Після приєднання Криму до Російської імерії у фортеці перебував невеликий гарнізон, але стіни та будівлі старіли, занепадали.
У Кримську війну 1853-1856 років фортецю оновили, облицювали стіни тесаним вапняком.
Навесні 1855 року гарнізон укріплення (два батальйони), озброєний 17 гарматами,
успішно відбив напад ворожої англо-французської ескадри.
Після поразки Російської імперії в Кримській війні, гарнізон з фортеці було виведено
і 1856 року Арабат було позбавлено міського статусу.
После присоединения Крыма к Российской имерии в крепости находился небольшой гарнизон, но стены и строения старели, приходили в упадок. В Крымскую войну 1853-1856 годов крепость обновили, облицевали стены тесаным известняком. Весной 1855 года гарнизон укрепления (два батальона), вооруженный 17 пушками, успешно отбил нападение вражеской англо-французской эскадры. После поражения Российской империи в Крымской войне, гарнизон из крепости был выведен и в 1856 году Арабат был лишен городского статуса.
После присоединения Крыма к Российской имерии в крепости находился небольшой гарнизон, но стены и строения старели, приходили в упадок. В Крымскую войну 1853-1856 годов крепость обновили, облицевали стены тесаным известняком. Весной 1855 года гарнизон укрепления (два батальона), вооруженный 17 пушками, успешно отбил нападение вражеской англо-французской эскадры. После поражения Российской империи в Крымской войне, гарнизон из крепости был выведен и в 1856 году Арабат был лишен городского статуса.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид зі сходу (45°17'42.92"N, 35°28'47.41"E). Панорама ~210°.
Арабатская крепость. Вид с востока (45°17'42.92"N, 35°28'47.41"E). Панорама ~210°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'42.92"N, 35°28'47.41"E). Panorama ~210°.
У плані фортеця є неправильним багатокутником (близьким до трапеції) з потужними, триметрової товщини, оборонними стінами,
двома брамами (Головна брама та Морська брама), шістьма бастіонами та глибоким ровом, що оточує її складний периметр.
Рів, певно, заповнювався морською водою по рукотворному каналу.
За кілометр на північ від фортеці упоперек коси (від Азовського моря до Сивашу)
було зроблено кам'яний насип із забитими в ґрунт палями.
До комплексу Арабату входили також дальні батареї, оточені земляними та кам'яними валами,
що були розташовані на підступах до фортеці з
Керченського
та Генічеського боків.
Поблизу фортечних стін з південно-західного боку існував невеликий форштадт. Всередині фортеці Арабат були розташовані порохові погреби, мечеть, лазня. Фортеця мала також пристань: у першій половині XVIII століття (можливо, і в XVII столітті) тут і вздовж узбережжя до мису Казантип були стоянки турецького флоту.
В плане крепость является неправильным многоугольником (близким к трапеции) с мощными, трехметровой толщины, оборонными стенами, двумя воротами (Главные ворота и Морские ворота), шестью бастионами и глубоким рвом, который окружает ее сложный периметр. Ров, вероятно, заполнялся морской водой по рукотворному каналу. В километре к северу от крепости поперек косы (от Азовского моря до Сиваша) была сделана каменная насыпь с вбитыми в грунт кольями. В комплекс Арабата входили также дальние батареи, окруженные земляными и каменными валами, которые были расположены на подступах к крепости с Керченской и Генической сторон.
Поблизи крепостных стен с юго-западной стороны существовал небольшой форштадт. Внутри крепости Арабат были расположены пороховые погреба, мечеть, баня. Крепость имела также пристань: в первой половине XVIII века (возможно, и в XVII веке) здесь и вдоль побережья до мыса Казантип были стоянки турецкого флота.
Поблизу фортечних стін з південно-західного боку існував невеликий форштадт. Всередині фортеці Арабат були розташовані порохові погреби, мечеть, лазня. Фортеця мала також пристань: у першій половині XVIII століття (можливо, і в XVII столітті) тут і вздовж узбережжя до мису Казантип були стоянки турецького флоту.
В плане крепость является неправильным многоугольником (близким к трапеции) с мощными, трехметровой толщины, оборонными стенами, двумя воротами (Главные ворота и Морские ворота), шестью бастионами и глубоким рвом, который окружает ее сложный периметр. Ров, вероятно, заполнялся морской водой по рукотворному каналу. В километре к северу от крепости поперек косы (от Азовского моря до Сиваша) была сделана каменная насыпь с вбитыми в грунт кольями. В комплекс Арабата входили также дальние батареи, окруженные земляными и каменными валами, которые были расположены на подступах к крепости с Керченской и Генической сторон.
Поблизи крепостных стен с юго-западной стороны существовал небольшой форштадт. Внутри крепости Арабат были расположены пороховые погреба, мечеть, баня. Крепость имела также пристань: в первой половине XVIII века (возможно, и в XVII веке) здесь и вдоль побережья до мыса Казантип были стоянки турецкого флота.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Східна (Головна) брама фортеці (45°17'43.44"N, 35°28'47.11"E).
Арабатская крепость. Восточные (Главные) ворота крепости (45°17'43.44"N, 35°28'47.11"E).
Arabat. Fortress Rabat. It is the eastern (main) gate of the fortress (45°17'43.44"N, 35°28'47.11"E).
Арабатская крепость. Восточные (Главные) ворота крепости (45°17'43.44"N, 35°28'47.11"E).
Arabat. Fortress Rabat. It is the eastern (main) gate of the fortress (45°17'43.44"N, 35°28'47.11"E).
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Кругова (360°) панорама з мурів фортеці (45°17'43.03"N, 35°28'46.18"E).
Арабатская крепость. Круговая (360°) панорама со стен крепости (45°17'43.03"N, 35°28'46.18"E).
Arabat. Fortress Rabat (45°17'43.03"N, 35°28'46.18"E). Panorama 360°.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з північного сходу (45°17'45.38"N, 35°28'48.15"E). Панорама ~210°.
Арабатская крепость. Вид с северо-востока (45°17'45.38"N, 35°28'48.15"E). Панорама ~210°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'45.38"N, 35°28'48.15"E). Panorama ~210°.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з північного сходу (45°17'46.97"N, 35°28'45.84"E). Панорама ~180°.
Арабатская крепость. Вид с северо-востока (45°17'46.97"N, 35°28'45.84"E). Панорама ~180°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'46.97"N, 35°28'45.84"E). Panorama ~180°.
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Вид з бастіонів фортеці (45°17'47.06"N, 35°28'42.82"E). Панорама ~180°.
Арабатская крепость. Вид с бастионов крепости (45°17'47.06"N, 35°28'42.82"E). Панорама ~180°.
Arabat. Fortress Rabat (45°17'47.06"N, 35°28'42.82"E). Panorama ~180°.
Фото вересня 2012 року. |
Арабатська фортеця. Всередині фортеці
(45°17'44.69"N, 35°28'40.74"E). Панорама ~90°. Дотепер від будівель на фортечному дворі - мечеті, комендантського будинку, казарм і складів, збереглися лише малозрозумілі залишки фундаментів Арабатская крепость. Внутри крепости (45°17'44.69"N, 35°28'40.74"E). Панорама ~90°. Доныне от зданий на крепостном дворе - мечети, комендантского дома, казарм и складов, сохранились лишь малопонятные остатки фундаментов Arabat. Fortress Rabat (45°17'44.69"N, 35°28'40.74"E). Panorama ~90°. |
Фото вересня 2012 року.
Арабатська фортеця. Підземелля фортеці.
Арабатская крепость. Подземелье крепости.
Arabat. Fortress Rabat.
Арабатская крепость. Подземелье крепости.
Arabat. Fortress Rabat.
Фото вересня 2012 року. |
Арабатська фортеця. Північно-західний бастіон
(45°17'47.34"N, 35°28'38.94"E). Панорама ~90°. Арабатская крепость. Северо-западный бастион (45°17'47.34"N, 35°28'38.94"E). Панорама ~90°. Arabat. Fortress Rabat. It is the northwestern bastion (45°17'47.34"N, 35°28'38.94"E). Panorama ~90°. |
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"