Клименко Сергій. Фото. Визначні пам'ятки Криму. Балаклава: колишній завод з ремонту підводних човнів, 2005 та 2011 роки
Визначні пам'ятки Криму.
Балаклава: колишній завод з ремонту підводних човнів, 2005 та 2011 роки.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма.
Балаклава: бывший завод по ремонту подводных лодок, 2005 и 2011 годы.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.


Після Другої світової війни в Балаклаві було створеено військово-морську базу. Тут базувалася 14-та дивізія підводних човнів Чорноморського флоту СРСР. Будівництво підземної частини бази розпочалося у 1957 році в умовах надзвичайної секретності і завершилося в 1961 році. Завод та арсенал будувалися як об'єкти протиатомного захисту першої категорії. Вища точка наскельного ґрунту над підземними об'єктами становить 126 м. Тут були свої склади паливно-мастильних матеріалів, висота стелі яких сягає кількох десятків метрів, запаси питної води та продовольства, автономна кліматична система, транспортні та постачальні магістралі. База мала кімнати для відпочинку персоналу, душові кабінки, їдальні і таке інше. У разі атомної атаки вона могла витримати пряме влучення ядерної бомби та автономно працювати в режимі глибокої консервації.

После Второй мировой войны в Балаклаве была развернута военно-морская база. Здесь базировалась 14-я дивизия подводных лодок Черноморского флота СССР.
Строительство подземной части базы началось в 1957 году в условиях чрезвычайной секретности и завершилось в 1961 году. Завод и арсенал строились как объекты противоатомной защиты первой категории. Высшая точка наскального грунта над подземными объектами составляет 126 м. Здесь были свои склады горюче-смазочных материалов, высота потолка которых достигает нескольких десятков метров, запасы питьевой воды и продовольствия, автономная климатическая система, транспортные и снабженческие магистрали. База имела комнаты для отдыха персонала, душевые кабинки, столовые и т. д. В случае атомной атаки она могла выдержать прямое попадание ядерной бомбы и автономно работать в режиме глубокой консервации.

Крым. Фото. Канал-вход в Военно-морской музейный комплекс «Балаклава», вид с Балаклавской бухты. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Балаклава, канал-вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода. Фото серпня 2011 року.
Канал-вхід до Військово-морського музейного комплексу «Балаклава».

Канал-вход в Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».


Комбінований підземний канал заводу дозволяв вводити під гору одразу сім підводних човнів проекту 613 та 633. Довжина каналу сягає 505 м. (при загальній довжині тунелю до 600 м.), ширина від 6 до 22 м., глибина від 6 до 8,5 м. Вхід до тунелю з боку бухти закривав спливаючий батопорт, а з північного виходу батопорт відкривався вбік. Кожна з «дверей» бази мала вагу 120 т. Обидва виходи були закамуфльовані спеціальними сітками та скельною породою.
Головне завдання, яке покладалося на підземну базу - ремонт субмарин, поповнення боєзапасу, пального, заміна акумуляторних батарей. Для цього були створені потужні ремонтні майстерні з найновішим на той час обладнанням, та склади торпед і ракет, що мали ядерну головну частину. Чисельність висококваліфікованих робітників промислово-виробничого комплексу сягала сотні осіб.
Однак з часом, незважаючи на всю свою унікальність і потужність, підземний завод у Балаклаві почав втрачати стратегічну значимість. Пов'язано це було із переходом Військово-морського флоту СРСР на човни інших класів, які були набагато складніші в обслуговуванні та більші за розмірами. Тому завод працював до 1993 року. У березні 1995 року з Балаклавської бухти було виведено останній підводний човен, і Військово-морська база підводних човнів у Балаклаві перестала існувати...


Комбинированный подземный канал завода позволял вводить под гору одновременно семь подводных лодок проекта 613 и 633. Длина канала достигает 505 м. (при общей длине тоннеля до 600 м.), ширина от 6 до 22 м., глубина от 6 до 8,5 м. Вход в тоннель со стороны бухты закрывал всплывающий батопорт, а с северного выхода батопорт открывался в сторону. Каждая из «дверей» базы имела вес 120 т. Оба выхода были закамуфлированы специальными сетками и скальной породой.
Главное задание, возлагавшееся на подземную базу - ремонт субмарин, пополнение боезапаса, горючего, замена аккумуляторных батарей. Для этого были созданы мощные ремонтные мастерские с новейшим на то время оборудованием, и склады торпед и ракет, в том числе - с ядерными боеголовками. Численность высококвалифицированных рабочих промышленно-производственного комплекса достигала сотни человек.
Однако со временем, несмотря на всю свою уникальность и мощность, подземный завод в Балаклаве начал терять стратегическую значимость. Связано это было с переходом Военно-морского флота СССР на лодки других классов, которые были намного сложнее в обслуживании и больше по размерам. Поэтому завод работал до 1993 года. В марте 1995 года из Балаклавской бухты была выведена последняя подводная лодка, и Военно-морская база подводных лодок в Балаклаве перестала существовать...

Крым. Фото. Балаклава, схема Военно-морского музейного комплекса «Балаклава» на входе в музей. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Схема Военно-морского музейного комплекса «Балаклава» на входе в музей. Фото серпня 2011 року.
Балаклава, схеми Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» на вході до музею.
На схемах позначено: - Вхід до музею; - Сухий док; - Підземний водний канал; - Виставкові зали; - Експозиція озброєння підводних човнів; - Вихід до Чорного моря; - Адміністрація музею; - Маршрути пішохідних екскурсій; - Маршрут екскурсії по водному каналу на моторному човні.


Балаклава, схемы Военно-морского музейного комплекса «Балаклава» при входе в музей.
На схемах обозначены: Вход в музей; - Сухой док; - Подземный водный канал; - Выставочные залы; - Экспозиция вооружения подводных лодок; - Выход в Черное море; - Администрация музея; - Маршруты пешеходных экскурсий; - Маршрут экскурсии по водному каналу на моторной лодке.

It is the layout chart of the Naval museum complex «Balaklava».


Крым. Балаклава, Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» (філія Національного Військово-історичного музею України) - колишній секретний стратегічний "Об'єкт № 825 ГТС" - унікальний підземний завод з ремонту та обслуговування підводних човнів, пам'ятник військового інженерно-технічного мистецтва XX сторіччя, споруджений у період "холодної війни" та наростання ядерної загрози. Об'єкт першої категорії стійкості в протиатомному відношенні, дозволяв у повному автономному режимі при ядерній атаці тривалий час здійснювати ремонт підводних човнів і укривати кілька тисяч людей. З моменту будівництва заводу Балаклава стала зовсім "закритим" містом, в'їзд до якого здійснювався за спеціальними перепустками навіть для севастопольців. За час будівництва об'єкту, в горі Таврос було вироблено більше 200000 кубометрів скельного грунту для створення крізного 500-метрового підземного морського каналу та великих розмірів штолень, де розміщувалися: командний пункт, сухий док, ремонтний цех, арсенал із бойовими головними частинами торпедних апаратів і ракет, сховища, паливні склади, інші допоміжні приміщення. Загальна площа всіх приміщень і ходів заводу - 5100 кв. м, площа водної поверхні під землею сягає 3000 кв. м.
1994 року підземний комплекс було виведено з експлуатації та після офіційного розсекречення об'єкту з 1 червня 2003 року його відкрито для екскурсійних відвідин як філіал Центрального музею Збройних Сил України. В експозиції, що задумана як військово-морська історія України, в історико-хронологічному порядку розгортаються теми: історія заснування та розвитку Балаклави, історія надводного та підводного флотів. Окремо, в штольні, де зберігалася ядерна зброя, розміщено військово-морське озброєння старого та сучасного зразків. У водному каналі в перспективі планується розмістити підводний човен, а поки що відвідувачам запропонують повернення після екскурсії до входу в музейний комплекс на катері. Сама штольня - видовбаний у скелі й одягнений у залізобетон водний підземний канал - настільки привабливий для туристів, що музей вже відкрив для них двері, попри те, що оформлення тематичних експозицій ще не завершено та багато що ще тут не впорядковано.


Военно-морской музейный комплекс «Балаклава» (филиал Национального Военно-исторического музея Украины) - бывший секретный стратегический "Объект № 825 ГТС" - уникальный подземный завод по ремонту и обслуживанию подводных лодок, памятник военного инженерно-технического искусства XX столетия, построенный в период "холодной войны" и нарастания ядерной угрозы. Объект первой категории устойчивости в противоатомном отношении, позволял в полном автономном режиме при ядерной атаке длительное время осуществлять ремонт подводных лодок и укрывать несколько тысяч человек. С момента строительства завода Балаклава стала совершенно "закрытым" городом, въезд в который осуществлялся по специальным пропускам даже для севастопольцев. При строительстве объекта, в горе Таврос было выработано более 200000 кубометров скального грунта для устройства сквозного 500-метрового подземного морского канала и больших размеров штолен, где размещались: командный пункт, сухой док, ремонтный цех, арсенал с боеголовками торпедных аппаратов и ракет, хранилища, топливные склады другие вспомогательные помещения. Общая площадь всех помещений и ходов завода - 5100 кв. м, площадь водной поверхности под землей достигает 3000 кв. м.
В 1994 году подземный комплекс был выведен из эксплуатации и после официального рассекречивания объекта с 1 июня 2003 года открыт для экскурсионного посещения как филиал Центрального музея Вооруженных Сил Украины. В экспозиции, задуманной как военно-морская история Украины, в историко-хронологическом порядке разворачиваются темы: история основания и развития Балаклавы, история надводного и подводного флотов. Отдельно, в штольне, где хранилось ядерное оружие, размещается военно-морское вооружение старого и современного образцов. В водном канале в перспективе планируется разместить подводную лодку, а пока посетителям предложат возвращение после экскурсии к входу в музейный комплекс на катере. Сама штольня - выдолбленный в скале и одетый в железобетон водный подземный канал - настолько привлекателен для туристов, что музей открыл для них двери, несмотря на то, что оформление тематических экспозиций еще не завершено и далеко не все еще здесь благоустроено.


Крым. Фото. Балаклава, канал-вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Балаклава, канал-вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода. Фото серпня 2011 року.
Балаклава, канал-вхід підводних човнів до ремонтних цехів підземного заводу.

Балаклава, канал-вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода.

Balaklava. It is the northern entrance to the underground base.


Крым. Фото. Балаклава, схема базы подводных лодок Черноморского флота СССР. Фото вересня 2005 року.
Балаклава, схема бази підводних човнів Чорноморського флоту СРСР.
На схемі позначено: - Підземний водний резервуар - Вхід підводних човнів в ремонтні цехи підземного заводу; - Сухий док; - Підземний водний канал; - Ремонтні цехи; - Арсенал озброєння підводних човнів; - Котельна; - Казарми; - Шкіперські приміщення; - Метеорологічна служба; - Їдальня; - Вихід підводних човнів до Чорного моря; - Штаб бригади підводних човнів; - Штаб дивізії підводних човнів; - Науково-дослідний центр.


Балаклава, схема базы подводных лодок Черноморского флота СССР.
На схеме обозначены: - Подземный водный резервуар - Вход подводных лодок в ремонтные цеха подземного завода; - Сухой док; - Подземный водный канал; - Ремонтные цеха; - Арсенал вооружения подводных лодок; - Котельная; - Казармы; - Шкиперские помещения; - Метеорологическая служба; - Столовая; - Выход подводных лодок в Черное море; - Штаб бригады подводных лодок; - Штаб дивизии подводных лодок; - Научно-исследовательский центр.

It is the layout chart of the submarine base of Black Sea Navy of the USSR in Balaklava.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Породопогрузочная машина ППМ-1С. Фото серпня 2011 року.
Породозавантажувальна машина ПЗМ-1С. Призначена для завантаження рихлої породи у вагонетки, на конвеєр або на інший транспортний пристрій під час проходження горизонтальних копалень. Може завантажувати породу з крупністю кусків до 350 мм у сухому та вологому стані на поверхні й у копальні. Завантаження відбувається з рейкової колії, по якій рухається машина. Тактико-технічні дані: Маса - 3500 кг. Швидкість - 3,5 км/г. Об'єм ковшу - 0,2 куб.м. Двигун - пневматичний, потужність - 2х12 к.с.

Породопогрузочная машина ППМ-1С. Предназначена для погрузки разрыхленной породы в вагонетки, на конвейер или на другие транспортные устройства при прохождении горизонтальных выработок. Может грузить породу с крупностью кусков до 350 мм в сухом и влажном состоянии на поверхности и в шахте. Погрузка производится с рельсового пути, по которому перемещается машина. Тактико-технические данные: Масса - 3500 кг. Скорость - 3,5 км/ч. Емкость ковша - 0,2 куб.м. Двигатель - пневматический, мощность - 2x12 л.с.

A rock loader RL-1S. It is a device for loading hard-rock onto the wagon after the excavating operation. It can load the dry or wet rocky ground (350 mm size) in a mine or outside. The loading is carried out as the machine moving along the railway. Performance characteristics: Weight - 3500 kg. Speed - 3,5 km/h. Bucket capacity - 0,2 cubic m. Pneumatic motor - 2x12 h.p.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Защитные ворота во внутренние помещения подземной базы.
Фото вересня 2005 року.
Початок музейної експозиції. Захисні ворота до внутрішніх приміщень підземної бази.
Двостулкові арочні захисні ворота призначені для перекриття прорізу розміром 4,0x5,6 м. Ворота являють собою зварні коробки (вироблені з прокату та листової сталі), що заповнені всередині бетоном марки "М 500", підвішені на петлях до заставної рами. Рухалися стулки воріт за допомогою гідравлічних механізмів. Загальна вага однієї стулки з бетонним наповненням складає 10 тонн.


Начало музейной экспозиции. Защитные ворота во внутренние помещения подземной базы.
Двустворчатые арочные защитные ворота предназначены для перекрытия проема размером 4,0x5,6 м. Ворота представляют собой сварные створки (из проката и листовой стали), заполненные внутри бетоном марки "М 500", подвешенные на петлях к закладной раме. В движение створки приводились гидравлическим механизмом. Общий вес одной створки с бетонным наполнением составляет 10 тонн.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Вход в минно-торпедную часть подземной базы. Фото серпня 2011 року.
Вхід до мінно-торпедної частини підземної бази.
Мінно-торпедна частина призначалася для підготовки та перевірки боєзапасу для підводних човнів. На робочих ділянках мінно-торпедної частини торпеди заповнювалися енергокомпонентами, перевірялися електричні схеми мін та торпед, апаратура самонаведення, герметичність. Басейн-кесон з підсвіченим дном використовувався для перевірки герметичності торпед. Розгерметизацію схеми торпеди визначали за бульбашками повітря. Підготовлені й перевірені торпеди приймалися підводниками і доставлялися на склад підготовлених торпед на території арсенальної частини комплексу.


Вход в минно-торпедную часть подземной базы.
Минно-торпедная часть предназначалась для подготовки и проверки боезапаса для подводных лодок. На рабочих участках минно-торпедной части торпеды заполняли энергокомпонентами, проверяли электрические схемы мин и торпед, аппаратуру самонаведения, герметичность. Бассейн-кессон с подсветкой дна использовался для проверки герметичности торпед. Разгерметизацию схемы торпеды определяли по пузырькам воздуха. Подготовленные и проверенные торпеды принимались подводниками и доставлялись на склад подготовленных торпед на территорию арсенальной части комплекса.

Entrance into the mine and torpedo department.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Корабельная мина в основной заводской паттерне подземной базы. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Основная заводская паттерна (туннель) идет параллельно подземному водному каналу. Фото вересня 2005 року.
Основна заводська паттерна проходить паралельно до підземного водного каналу.
Заводська паттерна - великий транспортний коридор, який вів до виробничих площ споруди. Використовувався для транспортування підготовлених торпед з мінно-торпедної частини й доставки матеріалів, обладнання у виробничу частину заводу, а також як сховище для особового складу у випадку ведення війни із застосуванням ядерної зброї. Паттерна має заокруглення певного радіусу, який був потрібен для гасіння ударної хвилі. Протяжність коридору складає 296 м, ширина 4 м, висота 4,5 м.
Друга паттерна довжиною 65 м, що розташована навпроти входу до штольні, пов'язує паливне сховище з ремонтною частиною.


Основная заводская паттерна идет параллельно подземному водному каналу.
Заводская паттерна - большой транспортный коридор, ведущий к производственным площадям сооружения. Использовался для транспортировки подготовленных торпед из минно-торпедной части и доставки материалов, оборудования в производственную часть завода, а также как убежище для личного состава в случае ведения войны с применением ядерного оружия. Паттерна имеет закругление определенного радиуса, предусмотренное для гашения ударной волны. Протяженность коридора составляет 296 м, ширина 4 м, высота 4,5 м.
Вторая паттерна длиной 65 м, находящаяся напротив входа в штольню, связывает топливное хранилище с ремонтной частью.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Коридор на погрузочную площадку минно-торпедной части. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Коридор на погрузочную площадку минно-торпедной части. Фото вересня 2005 року.
Коридор на завантажувальний майданчик мінно-торпедної частини.
Цей малий транспортний коридор перпендикулярний до підземного водного каналу та перетинає основну заводську паттерну. Призначений для доставки підготовлених торпед із мінно-торпедної частини до водного каналу.


Коридор на погрузочную площадку минно-торпедной части.
Этот малый транспортный коридор перпендикулярен к подземному водному каналу и пересекает основную заводскую паттерну. Предназначен для доставки подготовленных торпед из минно-торпедной части к водному каналу

Corridor leading to the loading platform of the mine and torpedo department.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Выход из минно-торпедной части. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Выход из минно-торпедной части. Фото вересня 2005 року.
Вихід з мінно-торпедної частини.
По коридорах було прокладено колії для переміщення вручну транспортних візків з торпедами. В центрах перетинів паттерн були розташовані поворотні кола, які дозволяли змінювати напрямок руху транспортних візків.


Выход из минно-торпедной части.
По коридорам были проложены рельсы для перемещения вручную транспортных тележек с торпедами. В центрах пересечений паттерн находились поворотные круги, позволяющие менять направление движения транспортных тележек.

Exit from the mine and torpedo department.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».
Сухой док подземного завода по ремонту и обслуживанию подводных лодок. Фото серпня 2011 року.
Сухий док підземного заводу з ремонту та обслуговування підводних човнів.
Розміри камери доку: довжина - 102 м, ширина - 10 м, глибина - 8 м.
Паралельно йому праворуч проходить підземний водний канал.


Сухой док подземного завода по ремонту и обслуживанию подводных лодок.
Размеры камеры дока: длина - 102 м, ширина - 10 м, глубина - 8 м.
Параллельно ему справа проходит подземный водный канал.

Balaklava. It is the dry dock of the submarine base.
The dry dock dimensions: length - 102 m, width - 10 m, depth - 8 m.


Сухий док об'єкту 825 ГТС. Сухий док - залізобетонний басейн, відокремлений від акваторії водного каналу морським затвором (батопортом). Призначався для докового ремонту торпедних дизель-електричних підводних човнів проектів А615, 613, 633 та 633РВ.
Під час постановки підводного човна до доку робітники боцманської команди за допомогою шпиля відкривали батопорт, на швартових кінцях уводили корабель до затопленої водою докової камери, центрували його за допомогою реперних точок, після чого закривали затвора. За допомогою потужних насосів, розташованих під переддоковим майданчиком, протягом 4-х годин з доку відкачували воду. Підводний човен ставав на кільблоки. Протягом дня легкий корпус корабля обшивався дерев'яними лісами, і розпочиналися ремонтні роботи, які у середньому тривали 3-4 тижня.
Після завершення ремонтних робіт через кінгстони батопорту та наливні клінкети камеру дока заповнювали водою, підводний човен спливав, і після відкриття затвору його виводили кормою уперед до акваторії Балаклавської бухти.


Сухой док объекта 825 ГТС. Сухой док - железобетонный бассейн, отделенный от акватории водного канала водонепроницаемым морским затвором (батопортом). Предназначался для докового ремонта торпедных дизель-электрических подводных лодок проектов А615, 613, 633 и 633РВ.
При постановке подводной лодки в док рабочие боцманской команды с помощью шпиля открывали батопорт, на швартовых концах вводили корабль в заполненную водой доковую камеру, центровали его с помощью реперных точек, после чего закрывали затвор. С помощью мощных насосов, расположенных под преддоковой площадкой, в течение 4-х часов из дока откачивали воду. Подводная лодка становилась на кильблоки. В течение дня её легкий корпус обшивался деревянными лесами, и начинались ремонтные работы, которые в среднем продолжались 3-4 недели.
После окончания ремонтных работ через кингстоны батопорта и наливные клинкеты камеру дока заполняли водой, подводная лодка всплывала с кильблоков, и после открытия затвора её выводили кормой вперёд в акваторию Балаклавской бухты.

The object № 825. Dry dock. The dry dock is a reinforced concrete structure, separated from the water channel by a small sea gate (floating bulkhead). It was meant for repairing the submarines of "Whisky and Romeo" classification (A615, 613, 633 and 633RV projects).
The boatswain's crew opened the small sea gate with the help of a capstan windlass, pulled a submarine in the dry dock, filled with water, and centered it. Then the water was pumped out of the dry by means of powerful pumps, situated under the dry dock platform, for 4 hours. The submarine stood on keel-blocks and it took one day to clothe it with timber. It took 3-4 weeks to repair a submarine.
Having finished the work, the dry dock, was refilled with water through kingstons and gate valves; the submarine rose up and reversed its way out of the same entrance it entered.

Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».
Сухой док подземного завода по ремонту и обслуживанию подводных лодок. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».
Сухой док подземного завода по ремонту и обслуживанию подводных лодок. Фото серпня 2011 року.
Сухий док підземного заводу з ремонту та обслуговування підводних човнів.

Сухой док подземного завода по ремонту и обслуживанию подводных лодок.

Balaklava. It is the dry dock of the submarine base.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подземный водный канал, вид в сторону выхода в Балаклавскую бухту. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подземный водный канал, вид в сторону выхода в Балаклавскую бухту. Фото серпня 2011 року.
Підземний водний канал.
Вид у бік виходу до Балаклавської бухти.


Подземный водный канал.
Вид в сторону выхода в Балаклавскую бухту.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подземный водный канал, вид в сторону выхода в море. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подземный водный канал, вид в сторону выхода в море. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подземный водный канал, вид в сторону выхода в море. Фото вересня 2005 року.
Підземний водний канал.
Вид у бік виходу до моря.


Подземный водный канал.
Вид в сторону выхода в море.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Макет средней подводной лодки проекта 613. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Вход в ремонтные цеха подземного завода. Фото вересня 2005 року.
Вхід до ремонтних цехів підземного заводу та
макет середнього підводного човна проекту 613.
Підводні човни 613 проекту в післявоєнний період складали ядро радянського підводного флоту.


Вход в ремонтные цеха подземного завода и
макет средней подводной лодки проекта 613.
Подводные лодки 613 проекта в послевоенный период составляли ядро советского подводного флота.


Проект 613 був подальшим розвитком проекту радянських дизель-електричних підводних човнів середньої водотоннажності (проект 608), проектування яких почалося 1939 року. На початку січня 1946 року після ознайомлення з матеріалами по трофейних німецьких підводних човнах (VIIC, XXI, XXIII серії та ін.) Головнокомандуючий ВМС СРСР затвердив тактико-технічне завдання на середній підводний човен 613 проекту.
У період з 1950 по 1957 рік на різних суднобудівельних заводах СРСР було побудовано 215 підводних човнів 613 проекту (зокрема, на заводі №444 ім. Носенко в місті Миколаїв - 72 одиниці). В історії радянського підводного суднобудування ця серія підводних човнів стала найчисленнішою й утілила в собі багато прогресивних технічних рішень і досягнень науки та техніки.
У 1954 році за рішенням радянського уряду, креслення та проектну документацію підводних човнів 613 проекту було передано Китаю для будівництва човнів у Китаї. Окремі човни було передано іншим країнам: Єгипту - 10 одиниць, Індонезії - 12 одиниць, КНДР - 4 одиниці, Болгарії - 2 одиниці, Польщі - 4 одиниці, Албанії - 4 одиниці, Сирії та Кубі - по 1 одиниці.
Списувати човни проекту 613 почали в 70-х роках. На 1982 рік до складу ВМФ СССР входило 60 одиниць, а в 1992 році - 18 одиниць цих човнів. Подальшим розвитком підводних човнів 613 проекту стала їх вдосконалена модифікація - підводні човни 633 проекту.


Проект 613 явился дальнейшим развитием проекта советских дизель-электрических подводных лодок среднего водоизмещения (проект 608), проектирование которых началось в 1939 году. В начале января 1946 года после ознакомления с материалами по трофейным немецким подводным лодкам (VIIC, XXI, XXIII серии и др.) Главнокомандующий ВМС СССР утвердил тактико-техническое задание на среднюю подводную лодку 613 проекта.
В период с 1950 по 1957 год на разных судостроительных заводах СССР было построено 215 подводных лодок 613 проекта (в частности, на заводе №444 им. Носенко в городе Николаев - 72 единицы). В истории советского подводного судостроения эта серия подводных лодок стала самой многочисленной и воплотила в себя многие прогрессивные технические решения и достижения науки и техники.
В 1954 году по решению советского правительства, чертежи и проектная документация подводных лодок 613 проекта были переданы Китаю для строительства лодок в Китае. Отдельные лодки были переданы другим странам: Египту - 10 единиц, Индонезии - 12 единиц, КНДР - 4 единицы, Болгарии - 2 единицы, Польше - 4 единицы, Албании - 4 единицы, Сирии и Кубе - по 1 единице.
Списывать лодки проекта 613 начали в 70-х годах. К 1982 году в состав ВМФ СССР входило 60 единиц, а в 1992 году - 18 единиц этих лодок. Дальнейшим развитием подводных лодок 613 проекта стала их усовершенствованная модификация - подводные лодки 633 проекта.

Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Вход в сухой док из подземного водного канала. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Вход в сухой док из подземного водного канала. Фото серпня 2011 року.
Вхід до сухого доку з підземного водного каналу.

Вход в сухой док из подземного водного канала.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Противоатомные защитные ворота арсенала. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Противоатомные защитные ворота арсенала. Фото вересня 2005 року.
Протиатомні захисні ворота арсеналу.
Протиатомні захисні ворота - двостулкові аркові, призначені для перекриття прорізу розміром 3,0x2,8 м і сприйняття тиску P=60кгс/кв.см. Їхні стулки зварені з листової сталі й прокату, заповнені бетоном марки "М 500". Загальна вага однієї стулки воріт з бетонним наповненням становить 10 тонн. Товщина стулки 60 см, висота - 3 м.


Противоатомные защитные ворота арсенала.
Противоатомные защитные ворота - двустворчатые арочные, предназначены для перекрытия проема размером 3,0x2,8 м и восприятия давления P=60кгс/кв.см. Их створки сварены из листовой стали и проката, заполнены бетоном марки "М 500". Общий вес одной створки ворот с бетонным наполнением составляет 10 тонн. Толщина створки 60 см, высота - 3 м.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Защитная герметичная дверь арсенала. Фото серпня 2011 року.
Шлюзова камера арсеналу та захисні герметичні двері арсеналу.
Шлюзова камера арсеналу призначалася для захисту робочих приміщень від вражаючих факторів атомного вибуху. Камера складається з протиатомних захисних воріт з зовнішнього боку та захисних герметичних дверей з внутрішньої сторони. Усередині шлюзової камери встановлені електроприводи для руху кожної стулки протиатомних захисних воріт.
Захисні герметичні двері виготовлені з листової сталі. По периметру вони мають потужну гумову прокладку, що забезпечує герметизацію прорізів. Двері обладнано хвірткою для проходження персоналу. Вага дверей 480 кг.


Шлюзовая камера арсенала и защитная герметичная дверь арсенала.
Шлюзовая камера арсенала предназначалась для защиты рабочих помещений от поражающих факторов атомного взрыва. Камера состоит из противоатомных защитных ворот с внешней стороны и защитно-герметичной двери с внутренней стороны. Внутри шлюзовой камеры установлены электроприводы для движения каждой створки противоатомных защитных ворот.
Защитная герметичная дверь изготовлена из листовой стали. По периметру она имеет мощную резиновую прокладку, которая обеспечивает герметизацию проемов. Дверь оборудована калиткой для прохождения персонала. Вес двери 480 кг.


Арсенал - ремонтно-технічна база з підготовки озброєння для надводних кораблів, підводних човнів та ракетних берегових частин. В арсеналі зберігалися бойові головні частини для торпед та ракет (у тому числі й ядерні) а також проводилися регламентні роботи по обслуговуванню й зборці виробів.
Арсенал складається з локальної та технічної зон. У локальній зоні були розташовані сховище головних частин та зала для зборки виробів. У технічній зоні були розташовані механізми для забезпечення роботи локальної зони й автономного життєзабезпечення всього арсеналу.
Вантажний майданчик арсеналу призначався для завантаження торпед на борт підводних човнів, які укривалися в споруді у випадку нанесення ядерного удару. У мирний час майданчик використовувався лише як навчально-тренувальний. Основні роботи по завантаженню торпед здійснювалися на причалі. Вантажний майданчик поєднується з локальною зоною арсенальною паттерною довжиною 304 м.


Арсенал - ремонтно-техническая база по подготовке вооружения для кораблей, подводных лодок и ракетных береговых частей. В арсенале хранились боевые головные части для торпед и ракет (в том числе и ядерные) а также производились регламентные работы по обслуживанию и сборке изделий.
Арсенал состоит из локальной и технической зон. В локальной зоне размещались хранилище головных частей и зал для сборки изделий. В технической зоне размещались механизмы для обеспечения работы локальной зоны и автономной жизнедеятельности всего арсенала.
Погрузочная площадка арсенала предназначалась для погрузки торпед на борт подводных лодок, которые укрывались в сооружении в случае нанесения ядерного удара. В мирное время площадка использовалась только в качестве учебно-тренировочной. Основные работы по погрузке торпед проводились на причале. Погрузочную площадку соединяет с локальной зоной арсенальная паттерна длиной 304 м.

Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подводная лодка проекта 641. По классификации NATO - «Foxtrot». Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Подводная лодка проекта 641. По классификации NATO - «Foxtrot». Фото серпня 2011 року.
Великий торпедний дизель-електричний підводний човен проекту 641 (човен протичовнової оборони).
За класифікацією NATO - «Foxtrot»
.


Большая торпедная дизель-электрическая подводная лодка проекта 641 (лодка противолодочной обороны).
По классификации NATO - «Foxtrot»
.

Big torpedo diesel-electric submarine of 641 project (submarine of antisubmarine warfare).
By NATO classification - «Foxtrot»
.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».
Подводная лодка проекта 877 «Варшавянка». По классификации NATO - «KILO I». Фото серпня 2011 року.
Підводний човен проекту 877 «Варшав'янка».
За класифікацією NATO - «KILO I»
.
Автор моделі - капітан 1-го рангу у відставці В. П. Гуров.


Подводная лодка проекта 877 «Варшавянка».
По классификации NATO - «KILO I»
.
Автор модели - капитан 1-го ранга в отставке В. П. Гуров.

Submarine «Warsawyanka» of 877 project.
By NATO classification - «KILO I»
.
Model designer - captain in retirement V. P. Gurov.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». В арсенальной паттерне (по состоянию на 2005 год). Фото вересня 2005 року.
В арсенальній паттерні - тунелі, що веде від підземного водного каналу до арсеналу озброєння підводних човнів.
Це - не брак знімку; це - вогкість у тунелі станом на 2005 рік...


В арсенальной паттерне - туннеле, который ведет от подземного водного канала к арсеналу вооружения подводных лодок.
Это - не брак снимка; это - влажность в туннеле по состоянию на 2005 год...


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». В арсенальной паттерне (по состоянию на 2005 год). Фото вересня 2005 року.
В арсенальній паттерні.
Той самий тунель, але вже майже біля арсеналу (станом на 2005 рік)...
Цим транспортним візком по рейках підвозили озброєння підводних човнів від арсеналу до підземного водного каналу.


В арсенальной паттерне.
Тот же самый туннель, но уже почти возле арсенала (по состоянию на 2005 год)...
На этой транспортной тележке по рельсам подвозили вооружение подводных лодок от арсенала к подземному водному каналу.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Локальная зона арсенала. Фото вересня 2005 року.
Локальна зона арсеналу була секретною зоною арсеналу, доступ до якої мали тільки розрахунки, що складалися винятково з офіцерів і мічманів. У приміщеннях зони здійснювалося зберігання головних бойових частин виробів, проводилися регламентні роботи з їхнього обслуговування.
У центрі зони розташовано поворотне коло для зміни напряму руху транспортних візків, на яких перевозилися контейнери з боєголовками. Вага візка 996 кг, вантажопідйомність 7 т. Відповідно до вимог заходів безпеки візки переміщували вручну.


Локальная зона арсенала являлась секретной зоной арсенала, доступ в которую имели только расчеты, состоящие исключительно из офицеров и мичманов. В помещениях зоны осуществлялось хранение головных боевых частей изделий, проводились регламентные работы по их обслуживанию.
В центре зоны находится поворотный круг для изменения направления движения транспортных тележек, на которых перевозились контейнеры с боеголовками. Вес тележки 996 кг, грузоподъемность 7 т. В соответствии с требованиями мер безопасности тележки перемещали вручную.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Локальная зона арсенала. Транспортная тележка с боеприпасами на поворотном круге. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Локальная зона арсенала. Транспортная тележка с боеприпасами на поворотном круге. Фото серпня 2011 року.
Локальна зона арсеналу.
Транспортний візок з боєприпасами на поворотному колі
.


Локальная зона арсенала.
Транспортная тележка с боеприпасами на поворотном круге
.


Сховище звичайних та ядерних бойових зарядів для торпед та крилатих ракет складається із двох поєднаних приміщень. У першому приміщенні зберігалися звичайні заряди для торпед та ракет. Контейнери з ядерними зарядами зберігалися в другому приміщенні на спеціальному постаменті. У сховищі суворо підтримувався температурно-вологісний режим (від 5 до 15°С, вологість 50-60%).
Зал для проведення регламентних робіт з обслуговування та складання виробів - найбільше приміщення арсеналу з робочою площею 300 кв.м. Більша його частина поділена на шість квадратів (планів-карт), на кожному з яких розгорталося робоче місце зі складання певного виду бойових головок.


Хранилище обычных и ядерных боевых зарядов для торпед и крылатых ракет состоит из двух совмещенных помещений. В первом помещении хранились обычные заряды для торпед. Контейнеры с ядерными зарядами хранились во втором помещении на специальном постаменте. В хранилище строго поддерживался температурно-влажностный режим (от 5 до 15°С, влажность 50-60%).
Зал для проведения регламентных работ по обслуживанию и сборке изделий - самое большое помещение арсенала с рабочей площадью 300 кв.м. Большая его часть разбита на шесть квадратов (план-карт), на каждом из которых разворачивалось рабочее место по сборке определенного вида боевых головок.

Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Кабинет-сейф для хранения контрольных источников ионизирующего излучения. Фото серпня 2011 року.
Кабінет-сейф для збереження контрольних джерел іонізуючого випромінювання, необхідних для наладки приладів для перевірки та складання спецвиробів.
Перед входом у складальний зал праворуч розташовані кабінети-сейфи, в яких зберігалося майно, необхідне для проведення складальних робіт (запасні частини, контрольно-вимірювальна апаратура, спецінструмент).
Кабінети-сейфи закривають потужні металеві двері товщиною 18 см, вага дверей становить 300 кг.


Кабинет-сейф для хранения контрольных источников ионизирующего излучения, необходимых для настройки приборов для проверки и сборки специзделий.
Перед входом в сборочный зал с правой стороны расположены кабинеты-сейфы, в которых хранилось имущество, необходимое для проведения сборочных работ (запасные части, контрольно-измерительная аппаратура, специнструмент).
Кабинеты-сейфы закрывали мощные металлические двери толщиной 18 см, вес двери составляет 300 кг.

Confidential cabinets for keeping the ionizing radiation source necessary for setting the devices that are used during a warhead testing.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Рабочий расчет за работой. Фото серпня 2011 року.
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава». Робочий розрахунок за роботою.
Навпроти кабінетів-сейфів уздовж стіни розміщувалися шафки зі спецодягом, у який перевдягався робочий розрахунок, що складався з 6 чоловік: начальника групи, двох молодших офіцерів і трьох мічманів.
Наразі у сховищі звичайних та ядерних бойових зарядів розташовано експозицію «Історія становлення й розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України».


Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Рабочий расчет за работой.
Напротив кабинетов-сейфов вдоль стены размещались шкафчики со спецодеждой, в которую переодевался рабочий расчет, состоящий из 6 человек: начальника группы, двух младших офицеров и трех мичманов.
Ныне в хранилище обычных и ядерных боевых зарядов располагается экспозиция «История становления и развития Военно-Морских Сил Вооруженных Сил Украины».


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Экипаж подводной лодки на вахте. Фото серпня 2011 року.
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава».
Екіпаж підводного човна на вахті
.


Военно-морской музейный комплекс «Балаклава».
Экипаж подводной лодки на вахте
.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Музейная экспозиция по состоянию на 2005 год. Фото вересня 2005 року.
Військово-морський музейний комплекс «Балаклава». Музейна експозиція станом на 2005 рік.

Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Музейная экспозиция по состоянию на 2005 год.

Ukrainian Warfare History Museum exposition in Balaklava.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Ракетный корабль воздушной поддержки проекта 1239 «Бора». Фото серпня 2011 року.
Ракетний корабель повітряної підтримки проекту 1239 «Бора».
Автор моделі - капітан 1-го рангу у відставці В. П. Гуров.


Ракетный корабль воздушной поддержки проекта 1239 «Бора».
Автор модели - капитан 1-го ранга в отставке В. П. Гуров.

Missile ship of air support «Bora» of 1239 project.
Model designer - captain in retirement V. P. Gurov.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Сторожевой корабль проекта 1135М «Пытливый» (СКР). Фото серпня 2011 року.
Сторожовий корабель проекту 1135М «Допитливий» (СКР).
Автор моделі - капітан 1-го рангу у відставці В. П. Гуров.


Сторожевой корабль проекта 1135М «Пытливый» (СКР).
Автор модели - капитан 1-го ранга в отставке В. П. Гуров.

Escort ship «Pytlivyi» of 1135M project.
Model designer - captain in retirement V. P. Gurov.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Тяжелый атомный ракетный крейсер проекта 1144.2 (Орлан) «Адмирал Нахимов». Фото серпня 2011 року.
Важкий атомний ракетний крейсер проекту 1144.2 (Орлан) «Адмірал Нахімов».
Автор моделі - капітан 1-го рангу у відставці В. П. Гуров.


Тяжелый атомный ракетный крейсер проекта 1144.2 (Орлан) «Адмирал Нахимов».
Автор модели - капитан 1-го ранга в отставке В. П. Гуров.

Heavy atomic missile cruiser «Admiral Nachimov» of 1144.2 project (Orlan).
Model designer - captain in retirement V. P. Gurov.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Мина корабельная средняя (КСМ). Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Бортовой самописец («черный ящик») бомбардировщика-ракетоносца ТУ-22МЗ. Фото серпня 2011 року.
Міна корабельна середня (КСМ) та
бортовий самописець («чорна скринька») бомбардувальника-ракетоносія ТУ-22МЗ.


Мина корабельная средняя (КСМ) и
бортовой самописец («черный ящик») бомбардировщика-ракетоносца ТУ-22МЗ.

Medium ship mine (MSM) and
bomber missile carrier TU-22M3 airborne (flight) recorder.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Техническая площадка арсенала. Центр управления системами жизнеобеспечения. Фото серпня 2011 року.
Технічний майданчик арсеналу. Центр керування системами життєзабезпечення об'єкту 820.
На технічному майданчику розміщувалися пульти керування системами вентиляції й кондиціювання повітря, підстанція зниження напруги, сушильна шафа для просушування селикогеля (речовина - поглинач вологи), службові приміщення, навчальний клас, господарська комора, медичний пункт, агрегатна й компресорна. На нульовому поверсі технічної зони розміщувалися системи автономного життєзабезпечення (дизель-генератори, холодильні машини й кондиціонери).
Для підтримки температурно-вологісного режиму всі двері арсеналу були закриті. Для проходу обслуговуючого персоналу був передбачений невеликий коридор, що дозволяв обійти закриті протиатомні ворота. Цей коридор закривали захисні електроконтактні двері. Одні з дверей були завжди закриті, тобто заблоковані.


Техническая площадка арсенала. Центр управления системами жизнеобеспечения объекта 820.
На технической площадке находились пульты управления системами вентиляции и кондиционирования воздуха, понижающая подстанция, сушильный шкаф для просушивания селикогеля (вещество - поглотитель влаги), служебные помещения, учебный класс, хозяйственная кладовая, медицинский пункт, агрегатная и компрессорная. На нулевом этаже технической зоны размещались системы автономного жизнеобеспечения (дизель-генераторы, холодильные машины и кондиционеры).
Для поддержания температурно-влажностного режима все двери арсенала были закрыты. Для прохода обслуживающего персонала был предусмотрен небольшой коридор, позволяющий обойти закрытые противоатомные ворота. Этот коридор закрывали защитные электроконтактные двери. Одна из дверей была всегда закрыта, т.е. заблокирована.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Транспортная тележка с боеприпасами. Фото серпня 2011 року.
Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Двери туннеля, который ведет от Балаклавской бухты к арсеналу. Фото вересня 2005 року.
Транспортний візок з боєприпасами та
двері тунелю, що веде від Балаклавської бухти до арсеналу озброєння підводних човнів.


Транспортная тележка с боеприпасами и
двери туннеля, который ведет от Балаклавской бухты к арсеналу вооружения подводных лодок.


Крым. Фото. Военно-морской музейный комплекс «Балаклава». Двор арсенала. Батискаф на берегу Балаклавской бухты.
Фото вересня 2005 року.
Двір арсеналу. Вантажно-розвантажувальний майданчик. Батискаф на березі Балаклавської бухти.
Арсенал мав складну систему охорони, над ним на поверхні гори було кілька рядів загороджень з колючого дроту. В охоронній системі використовували сигнальні міни й електричний струм. У дворі арсеналу розташований вантажно-розвантажувальний майданчик, призначений для перевантаження контейнерів з боєголовками на спеціальні візки для транспортування в сховище локальної зони.
Для завантаження (вивантаження) боєприпасів використовувалася вантажна естакада - споруда, вкрита шифером і розташована праворуч від входу в арсенал. Майданчик досить добре закритий з усіх боків. Вхід в арсенал додатково закривала маскувальна сітка.


Двор арсенала. Погрузочно-разгрузочная площадка. Батискаф на берегу Балаклавской бухты.
Арсенал имел сложную систему охраны, над ним на поверхности горы было несколько рядов заграждений из колючей проволоки. В охранной системе использовались сигнальные мины и электрический ток. Во дворе арсенала расположена погрузочно-разгрузочная площадка, предназначенная для перегрузки контейнеров с боеголовками на специальные тележки для транспортировки в хранилище локальной зоны.
Для погрузки (выгрузки) боеприпасов использовалась грузовая эстакада - сооружение, крытое шифером и расположенное с правой стороны от входа в арсенал. Площадка достаточно хорошо закрыта со всех сторон. Вход в арсенал дополнительно закрывала маскировочная сеть.


Крым. Фото. Балаклава, южный выход в море из подземного водного канала Балаклавской базы. Фото серпня 2011 року.
Балаклава. Над південним виходом до моря з підземного водного каналу Балаклавської бази.
Передбачалося, що підводні човни зможуть тут виходити з Балаклавcкої бази безпосередньо в море у зануреному стані.


Балаклава. Над южным выход в море из подземного водного канала Балаклавской базы.
Предполагалось, что подводные лодки смогут здесь выходить из Балаклавcкой базы непосредственно в море в погруженном состоянии.

Balaklava. Above the southern entrance to the underground base.


Крым. Фото. Балаклава, южный выход в море из подземного водного канала Балаклавской базы. Фото вересня 2005 року.
Крым. Фото. Балаклава, южный выход в море из подземного водного канала Балаклавской базы. Фото серпня 2011 року.
Балаклава. Південний вихід до моря з підземного водного каналу Балаклавської бази. Вид від гирла бухти.
Передбачалося, що підводні човни зможуть тут виходити з Балаклавcкої бази безпосередньо в море у зануреному стані.


Балаклава. Южный выход в море из подземного водного канала Балаклавской базы. Вид от устья Балаклавcкой бухты.
Предполагалось, что подводные лодки смогут здесь выходить из Балаклавcкой базы непосредственно в море в погруженном состоянии.

Balaklava. It is the southern entrance to the underground base.


Кажуть, що при проектуванні такого грандіозного об'єкту припустилися щонайменше двох вельми серйозних помилок. Про першу вже згадувалося: не подумали про те, що підводні човни з часом можуть стати ... більшими за розмірами. Тому підземна база просто фізично не могла прийняти підводні човни проектів, що пішли за проектом 633. Унаслідок другої помилки, що була обумовлена неточністю гідродинамічних розрахунків, за весь час існування Балаклавської бази жоден (!!!) підводний човен не вийшов із цього (південного) виходу з підземного водного каналу...

Говорят, что при проектировании столь грандиозного объекта допустили, как минимум, две очень серьезные ошибки. О первой уже упоминалось: не подумали о том, что подводные лодки со временем могут стать ... больше по размерам. Поэтому подземная база просто физически не могла принять подводные лодки проектов, последовавших за проектом 633. Вследствие второй ошибки, обусловленной неточностью гидродинамических расчетов, за все время существования Балаклавской базы ни одна (!!!) подводная лодка не вышла из этого (южного) выхода из подземного водного канала...


Першоджерела:
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Балаклава. План города», видання «НПП Союзкарта», Сімферополь-2005.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.






Усі права застережено. © 2003-2012 Сергій Клименко




Rambler's Top100