Клименко Сергій. Фото. Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року. Новий Світ
Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року.
Новий Світ.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, сентябрь 2005 года.
Новый Свет.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.


Новый Свет, панорама Зеленой бухты от горы Коба-Кая.
Фото вересня 2005 року.
Новий Світ, панорама Зеленої бухти від гори Коба-Кая. По центру - гора Сокіл.
Трохи праворуч вдалині - Фортечна гора в Судаку з Дозорною («Дівочою») баштою. Ще далі праворуч - мис Алчак і, ще далі, - мис Меганом.
Новый Свет, панорама Зеленой бухты от горы Коба-Кая. В центре - гора Сокол.
Чуть правее вдали - Крепостная гора в Судаке с Дозорной («Девичьей») башней. Еще далее справа - мыс Алчак и, еще дальше, - мыс Меганом.
Novy Svet, the Green bay and the Falcon mountain.


Новый Свет, гора Коба-Кая. Фото вересня 2005 року.
Новий Світ, гора Коба-Кая.

Новый Свет, гора Коба-Кая.

Novy Svet, Koba-Kaya mountain.


Государственный ботанический заказник «Новый Свет», схема маршрута. Фото вересня 2005 року.
Державний ботанічний заповідник «Новий Світ», схема маршруту.
Від Судакської фортеці до селища Новий Світ близько 7 км. Під час руху поступово відкриваються все нові й нові краєвиди бухту з мальовничим узбережжям і величний зелений амфітеатр. Не буде перебільшенням сказати, що Новий Світ - одне з найчарівніших і наймальовничіших місць Криму. Недарма раніше його називали Парадиз - «рай». Тут все незвичайно та привабливо: форми гір і мисів, рідкісна для Криму рослинність - химерно зігнута кримська сосна та реліктова судакська (сосна Станкевича), природний парк деревовидного ялівцю. Сосна Станкевича в Криму, окрім Нового Світу, росте тільки в районі Ласпі (за Симеізом), а гайки деревовидного ялівцю зустрічаються лише в Симеізі, на узбережжі між Форосом і мисом Айя, в урочищі Мартьян (неподалік Ялти), у Семидвір'я (непдалік від Алушти) і в Канакській балці в районі Привітного. Новий Світ у 1975 році оголошено заповідником.
В Новому Світі, що захищений горами від холодних вітрів, м'який і рівний клімат. Сніг випадає рідко, а весна розпочинається раніше, ніж у сусідньому Судаку.


Государственный ботанический заказник «Новый Свет», схема маршрута.
От Судакской крепости до поселка Новый Свет всего около 7 км. По мере движения открываются все новые и новые виды на бухту с живописным побережьем и обширный зеленый амфитеатр. Не будет преувеличением сказать, что Новый Свет - одно из самых очаровательных и живописных мест Крыма. Недаром прежде его называли Парадиз - «рай». Здесь все необыкновенно и привлекательно: формы гор и мысов, редкая для Крыма растительность - причудливо изогнутая крымская сосна и реликтовая судакская (сосна Станкевича), естественный парк древовидного можжевельника. Сосна Станкевича растет в Крыму, кроме Нового Света, только в районе Ласпи (за Симеизом), а рощицы древовидного можжевельника встречаются лишь в Симеизе, на побережье между Форосом и мысом Айя, в урочище Мартьян (близ Ялты), у Семидворья (недалеко от Алушты) и в Канакской балке в районе Приветного. Новый Свет объявлен в 1975 году заказником.
В Новом Свете, защищенном горами от холодных ветров, мягкий и ровный климат. Снег выпадает редко, а весна начинается раньше, чем в близлежащем Судаке.


За наявності кількох годин вільного часу дуже цікаво познайомитися з околицями Нового Світу. Спочатку можна піднятися на вершину гори Караул-Оба. Для цього слід пройти повз будівлю з терасою (колишній музей Голіцина) вгору по стежинці й перетнути ґрунтову дорогу. За глибоким яром, що лежить на нашому шляху, розпочинається підйом на південь добре помітною стежкою. Потім вона повертає на захід, і тут доведеться подолати невеликий, але крутий підйом. Ще кілька хвилин ходьби, й, перейшовши через глибокий провал, побачимо на схилі гори гай деревовидного ялівцю. Через нього й слід підійматися на вершину Караул-Оби. Піднявшись на вершину й роздивившись навколо, розумієш, чому гору названо «караульною»: з неї видно все узбережжя від мису Меганом до гори Аю-Даг. Праворуч вдалині проглядає Чобан-Куле. На північ тягнеться затишна долина. Сліди споруд показують, що в середні віки в долині жили люди. З вершини Караул-Оби видно амфітеатр Нового Світу та всі три різноколірні бухти біля підніжжя гори - Блакитну, Синю й Зелену. Навколишні гори не схожі одна на одну. За голою Сандик-горою видніються волохаті схили гори Перчем. Ліворуч сторожить Новий Світ гора Сокіл, що нагадує своїм контуром Фортечну гору в Судаку, тільки в декілька разів збільшену, а поверхнею, зверненою до селища, - грандіозний орган із безліччю труб. Колір гори Сокіл залежить від освітлення: при сонці - білий, а після дощу - фіолетовий різних відтінків. Цікавий профіль мису Коба-Кая. З дороги в Новий Світ він видається загостреним, а звідси, з Караул-Оби, - конусоподібним. Та, мабуть, найдивовижніша форма - у мису Капчик. Він схожий зверху на допотопного ящера з зігнутим довгим тілом і круглим плоским носом, що уткнувся у воду. Химерність форм, характерну для Нового Світ, помічено давно. Звідси й незвичність порівнянь, до яких вдаються поети, зрисовуючи Нового Світ. Максиміліан Волошин писав: «Новий Світ із своїми розлитими ялівцями - звивистий і глибокий, як внутрішність раковини...»
Спустившись з вершини Караул-Оби, потрапляємо немов у квадратні приміщення, що оточено прямими стінами скель. Під час археологічних розкопок 1927, 1928 і 1936 років тут виявлено предмети таврської культури. Подальший шлях лежить через «Адамово ложе» - вузьку ущелину, покриту зеленим килимом плюща.
Незабаром вийдемо до сходів, вирубаних у скелі. Всі кам'яні сходи в Новому Світлі споруджені за наказом Голіцина. Але ці, ймовірно, були споруджені ще таврами, а при Голіцині їх лише підправили. Спустившися сходами, побачимо ліворуч великий кам'яний осип. Ступати на нього не слід: можна спричинити небезпечний рух каміння. Поряд легший шлях. Напроти - велика загострена скеля. Обійдемо її праворуч, і стежиною підемо до улоговини між скель, на ній - затишна галявина та маленькі гайки. У північно-східній частині улоговини в спеку можна приємно освіжитися: вздовж урвища скель із вертикальної щілини виривається струмінь холодного повітря (9-10°). Над щілиною йде вгору скельна стіна - місце тренувань і змагань скелелазів. На жаль, альпіністи змалювали її маршрутними знаками, що нанесені масляною фарбою. Далі шлях йде через мис Капчик і навколо мису Коба-Кая. Шлях нелегкий. Кам'яна стежка місцями обвалилася. Перейшовши через розколину, прямуємо стежкою в наскрізний грот завдовжки 77 м. Через нього можна пройти до Розбійницької бухти (її називають також Синьою). За переказами, контрабандисти з турецьких фелюг ховали в бухті товари й зустрічалися із спільниками. Піднявшися розбитими сходам і повернувши наліво (на північ), продовжимо шлях стежкою, що йде вздовж берегу - вона підіймається на хаос великих скель і виводить до гроту. В середні віки в ньому знаходився, певно, християнський печерний монастир, в кінці XIX століття на стінах гроту можна було розрізнити сліди фресок: пізніше тут була вінотека Голіцина. Посеред гроту в криниці - добра питна вода. Праворуч видно залишки кам'яної тераси, де Голіцин пригощав почесних гостей колекційними винами. З гроту прямуємо далі стежиною, що вирубано в скелі. Раніше її огороджував кам'яний парапет - тепер його немає, і йти слід дуже обережно. При бурхливому морі стежиною краще не користуватися. Напроти високої скелі біля самого берегу моря знаходиться ще одне джерело води. Незабаром ліворуч побачимо завод шампанських вин.
Закінчивши екскурсію Новим Світом, приємно викупатися. Краще за все - у великій (Зеленій) бухті. Її широке плесо схоже на судакське, але дно моря складено дрібнішим піском і знижується поступово. Вода тут звичайно тепліша, ніж у Судаку.
В бухті знаходяться «плантації», на яких зростає врожай мідій. Молюск добуває корм, проціджуючи близько ста літрів морської води за добу. В сприятливих умовах він виростає за рік до товарного розміру. З одного гектара моря можна одержати до 30 тонн продукції, до того ж витрати - мінімальні. Продукція ця припала до смаку відпочиваючим. Цінним продуктом є не тільки м'якоть молюска: з його стулок можна готувати вітамінну муку для сільського господарства. Крім того, мідія є чудовим санітаром моря. «Плантації» розташовані під поверхнею води, але над морським дном. Завдяки цьому мідії недоступні хижій рапані, що пересувається по дну.
На березі ростуть в співтоваристві авраамове та кевове дерева, держидерево, скумпія, ялівець червоний. В кінці плеса в одному з урвищ знайдено знаряддя праці палеолітичного часу. На горбі поблизу бухти був розташований грецький храм, тут можна зустріти кераміку VIII-IX ст. Неподалік видно залишки печі для випалу вапна.
В мальовничих околицях Нового Світу знімалося чимало кінофільмів: «Людина-амфібія», «Ганна Кареніна» та інші.


При наличии нескольких часов свободного времени очень интересно познакомиться с окрестностями Нового Света. Сначала можно подняться на вершину горы Караул-Оба. Для этого надо проследовать мимо здания с террасой (бывший музей Голицына) вверх по тропке и пересечь грунтовую дорогу. За глубоким оврагом, лежащим на нашем пути, начинается подъем к югу по ясно видимой тропе. Потом она повернет на запад, и тут предстоит преодолеть небольшой, но крутой подъем. Еще несколько минут ходьбы, и, перейдя через глубокий провал, увидим на склоне горы рощу древовидного можжевельника. Через нее и надо подниматься на вершину Караул-Обы. Взобравшись на вершину и осмотревшись, понимаешь, почему гора названа «караульной»: с нее видно все побережье от мыса Меганом до горы Аю-Даг. Справа вдали проглядывает Чобан-Куле. На север тянется уютная долина. Следы построек показывают, что в средние века в долине жили люди. С вершины Караул-Обы видны амфитеатр Нового Света и все три разноцветные бухты у подножия горы - Голубая, Синяя и Зеленая. Окружающие горы не похожи одна на другую. За голой Сандык-горой виднеются мохнатые склоны горы Перчем. Слева сторожит Новый Свет гора Сокол, напоминающая своим контуром Крепостную гору в Судаке, только в несколько раз увеличенную, а поверхностью, обращенной к поселку,- грандиозный орган с множеством труб. Цвет горы Сокол зависит от освещения: при солнце - белый, а после дождя - фиолетовый разных оттенков. Интересен профиль мыса Коба-Кая. С дороги в Новый Свет он кажется остроконечным, а отсюда, с Караул-Обы, - конусообразным. Но самая удивительная форма, пожалуй, - у мыса Капчик. Он похож сверху на допотопного ящера с изогнутым длинным телом и круглым плоским носом, уткнувшимся в воду. Причудливость форм, характерная для Нового Света, подмечена давно. Отсюда и необычность сравнений, к которым прибегают поэты. Вот, к примеру, начало стихотворения Н. В. Лезина «Новый Свет»:
Все тихо... Лишь порой цикады слышен крик,
Да море о скалу плеснет своей волною,
Зажали весь залив гранитною клешнею
Громада Сокола и островерхий пик.
А Максимилиан Волошин писал: «Новый Свет со своими разлитыми можжевельниками - извилистый и глубокий, как внутренность раковины...»
Спустившись с вершины Караул-Обы, попадаем как бы в квадратные помещения, окруженные прямыми стенами скал. Во время археологических раскопок 1927, 1928 и 1936 гг. здесь обнаружены предметы таврской культуры. Дальнейший путь лежит через «Адамово ложе» - узкое ущелье, покрытое зеленым ковром плюща. Это о нем писал Н. В. Левин в сонете «Новый Свет»:
Тропинки каменной крутые повороты
Ведут на дальний мыс, где сумрачные гроты,
Плющом увитые, уходят в недра скал.
Вскоре выйдем к лестнице, вырубленной в скале. Все каменные лестницы в Новом Свете построены по повелению Голицына. Но эта, вероятно, была сооружена еще таврами, а при Голицыне ее лишь подправили. Спустившись по лестнице, увидим слева большую каменную осыпь. Ступать на нее не следует: можно вызвать опасное движение камней. Рядом более легкий путь. Напротив - большая остроконечная скала. Обойдем ее справа, и по тропе пройдем к ложбине между скал, на ней - уютная поляна и маленькие рощицы. В северо-восточной части ложбины в жару можно приятно освежиться: вдоль обрыва скал из вертикальной щели вырывается струя холодного воздуха (9-10°). Над щелью уходит ввысь скальная стена - место тренировок и соревнований скалолазов. К сожалению, альпинисты изрисовали ее маршрутными знаками, нанесенными масляной краской. Далее путь идет через мыс Капчик и вокруг мыса Коба-Кая. Путь нелегкий. Каменная тропа местами обвалилась. Перейдя через расселину, направимся по тропе в сквозной грот длиной 77 м. Через него можно пройти к Разбойничьей бухте (ее называют также Синей). По преданию, контрабандисты с турецких фелюг прятали в бухте товары и встречались с сообщниками. Поднявшись по разбитой лестнице и свернув налево (к северу), продолжим путь по тропе, идущей вдоль берега - она взбирается на хаос больших скал и выводит к гроту. В средние века в нем находился, очевидно, христианский пещерный монастырь, в конце XIX века на стенках грота можно было различить следы фресок: позднее здесь была винотека Голицына. Посреди грота в колодце - хорошая питьевая вода. Справа видны остатки каменной террасы, где Голицын угощал почетных гостей коллекционными винами. Из грота следуем дальше по тропинке, вырубленной в скале. Прежде ее ограждал каменный парапет - теперь его нет, и идти надо с большой осторожностью. При бурном море тропинкой лучше не пользоваться. Против высокой скалы у самого берега моря находится еще один источник воды. Вскоре слева покажется завод шампанских вин.
Закончив экскурсию по Новому Свету, хорошо искупаться. Лучше всего - в большой (Зеленой) бухте. Ее широкий пляж похож на судакский, но дно моря сложено более мелким песком и понижается постепенно. Вода здесь обычно теплее, чем у Судака.
В бухте находятся «плантации», на которых зреет урожай мидий. Моллюск добывает корм, процеживая около ста литров морской воды в сутки. В благоприятных условиях он вырастает за год до товарного размера. С одного гектара моря можно получить до 30 тонн продукции, причем затраты минимальны. Продукция эта пришлась по вкусу отдыхающим. Ценным продуктом является не только мякоть моллюска: из створок можно готовить витаминную муку для сельского хозяйства. Кроме того, мидия является прекрасным санитаром моря. «Плантации» расположены под поверхностью воды, но над морским дном. Благодаря этому мидии недоступны передвигающейся по дну хищной рапане.
На берегу растут в сообществе авраамово и кевовое деревья, держидерево, скумпия, можжевельник красный. В конце пляжа в одном из обрывов найдены орудия труда палеолитического времени. На холме близ бухты был расположен греческий храм, здесь можно встретить керамику VIII-IX вв. Неподалеку видны остатки печи для обжига извести.
В живописных окрестностях Нового Света снималось немало кинофильмов: «Человек-амфибия», «Анна Каренина» и другие.


Завод шампанских вин «Новый Свет». Фото вересня 2005 року.
Завод шампанських вин «Новий Світ».
Садиба видатного винороба князя Голіцина та заснований ним наприкінці XIX століття завод шампанських вин. Тут виробляють шампанське за класичною (у пляшках) технологією, а не масову газовану "шипучку". Тому й підвали в місцевих льохах, де витримуються мільйони пляшок, тягнуться на багато сотень метрів.
Дорога, що йде через селище, приводить прямо до світлої будівлі в стилі середньовічного замку, увінчаної чотирма баштами. Спорудив її Л. С. Голіцин для службовців винзаводу. Сам він із родиною жив в окремому будинку (будинок зберігся), а одну з будівель (поряд із «замком») займав музей Голіцина - велике й рідкісне зібрання художнього фаянсу, фарфору й скла із різних країн світу. Зараз тут музей історії заводу шампанських вин, створений у 1978 році, до 100-річного ювілею підприємства.
Цікаво відзначити, що в 20-і роки в Новому Світі було відкрито художній музей, де демонструвалися витвори мистецтва з колекції Л. С. Голіцина (стекло, фарфор тощо). Професор Б. Ф. Добринін відзначав, що там «є ціла низка найцінніших уніків» і невелика бібліотека давньої літератури. Музей проіснував близько двох років. Потім експонати було перевезено до Сімферополя.


Завод шампанских вин «Новый Свет».
Усадьба знаменитого винодела князя Голицына и основанный им в конце XIX века завод шампанских вин. Здесь производят шампанское по классической (бутылочной) технологии, а не массовую газированную "шипучку". Поэтому и подвалы в местных погребах, где выдерживаются миллионы бутылок, тянутся на многие сотни метров.
Дорога, идущая через поселок, приводит прямо к светлому зданию в стиле средневекового замка, увенчанному четырьмя башнями. Построил его Л. С. Голицын для служащих винзавода. Сам он с семьей жил в отдельном доме (дом сохранился), а одно из зданий (рядом с «замком») занимал музей Голицына - большое и редкое собрание художественного фаянса, фарфора и стекла из разных стран мира. Сейчас здесь музей истории завода шампанских вин, созданный в 1978 году, к 100-летнему юбилею предприятия.
Интересно отметить, что в 20-е годы в Новом Свете был открыт художественный музей, где демонстрировались произведения искусства из коллекции Л. С. Голицына (стекло, фарфор, и др.). Профессор Б. Ф. Добрынин отмечал, что там «есть целый ряд ценнейших уников» и небольшая библиотека старой литературы. Музей просуществовал около двух лет. Затем экспонаты были перевезены в Симферополь.

Factory of the champagne wines «Novy Svet».



Першоджерела:
# «Судак. Путеводитель», видання «Таврия», Сімферополь-1985.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100