Клименко Сергій. Фото. Південні околиці Києва: ДОТи КиУР та «Змієві вали», серпень 2012 року. За маршрутом: Київ -> Ходосівка -> Кременище -> Круглик -> Чабани -> Київ
Південні околиці Києва: ДОТи КиУР та «Змієві вали», серпень 2012 року.
За маршрутом: Київ -> Ходосівка -> Кременище -> Круглик -> Чабани -> Київ

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Южные околицы Киева: ДОТы КиУР и «Змиевы валы», август 2012 года.
По маршруту: Киев -> Ходосовка -> Кременище -> Круглик -> Чабаны -> Киев

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.


Мапа маршруту Київ -> Ходосівка -> Кременище -> Круглик -> Чабани -> Київ.
Покриття автошляхів на цьому маршруті - цілком прийнятне.
Грунтові дороги на цьому маршруті приймаємо як належне.
Так склалося, що ця наша коротенька поїздка була цілком присвячена двом оборонним спорудам абсолютно різних епох: грандіозним «Змієвим валам» (більша частина яких датується II-V століттями н.е.) та Київському укріпрайону часів Другої світової війни.
Київський укріплений район (скорочено КиУР) - укріплений район під Києвом, створений протягом 1929-1941 років. Він охоплював Київ півкільцем, спираючись флангами на Дніпро. Перша лінія оборони проходила від Дніпра по річці Ірпінь до Білогородки і далі - через населені пункти Віта-Поштова, Лісники, Мриги й упиралася лівим флангом у Дніпро. Довжина її складала 85 км. Друга лінія проходила від Дніпра в районі Вишгорода в напрямку на Пущу-Водицю, Біличі, Микільську Борщагівку, Пост-Волинський, Чоколівку, Голосіївський ліс. Третя лінія оборони пролягала безпосередньо по околицях міста. Гарнізон КиУРу на 11 липня 1941 року налічував близько 40 тисяч бійців, 29 танків, 283 гармати і 148 мінометів. Саме КиУР зіграв вирішальну роль в обороні Києва, що тривала з 6 липня по 19 вересня 1941 року.


Схема маршрута Киев -> Ходосовка -> Кременище -> Круглик -> Чабаны -> Киев.
Покрытие автодорог на этом маршруте - полностью приемлемое.
Грунтовые дороги на этом маршруте принимаем как должное.
Так получилось, что эта наша короткая поездка была полностью посвящена двум оборонительным сооружениям совершенно разных эпох: грандиозным «Змиевым валам» (большая часть которых датируется II-V веками н.э.) и Киевскому укрепрайону времён Второй мировой войны.
Киевский укрепленный район (сокращенно КиУР) - укреплённый район под Киевом, созданный в течение 1929-1941 годов. Он охватывал Киев полукольцом, опираясь флангами на Днепр. Первая линия обороны проходила от Днепра по реке Ирпень к Белогородке и дальше - через населенные пункты Вита-Почтовая, Лесники, Мрыги и упиралась левым флангом в Днепр. Длина ее составляла 85 км. Вторая линия проходила от Днепра в районе Вышгорода в направлении на Пущу-Водицу, Беличи, Никольскую Борщаговку, Пост-Волынский, Чоколовку, Голосеевский лес. Третья линия обороны пролегала непосредственно по околицам города. Гарнизон КиУР на 11 июля 1941 года насчитывал около 40 тысяч бойцов, 29 танков, 283 орудия и 148 минометов. Именно КиУР сыграл решающую роль в обороне Киева, которая длилась с 6 июля по 19 сентября 1941 года.


Киевская область, Ходосовка. Фото. Пруд и ДОТ №127 (КиУР). Панорама ~120°.
Фото серпня 2012 року.
Київська область, Ходосівка. Став та ДОТ №127 (КиУР) (50°17'04.30"N, 30°31'05.35"E). Панорама ~120°.
Киевская область, Ходосовка. Пруд и ДОТ №127 (КиУР) (50°17'04.30"N, 30°31'05.35"E). Панорама ~120°.
Kyiv region, Hodosivka. Here is the pillbox #127 in a pond (50°17'04.30"N, 30°31'05.35"E). Panorama ~120°.


Киевская область, Ходосовка. Фото. ДОТ №127 (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Ходосовка. Фото. ДОТ №127 (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Київська область, Ходосівка. ДОТ №127 (КиУР).
Нині цей пам'ятник фортифікації розташований просто у ставку, за 50 метрів від берега. Посеред води ДОТ №127 опинився вже після війни. Спочатку він був розташований на березі заболоченої долини та добре замаскований. Коли створили рукотворне водоймище, вода затопила всю долину, розмила грунт, і ДОТ перетворився на острів.


Киевская область, Ходосовка. ДОТ №127 (КиУР).
Ныне этот памятник фортификации находится прямо в пруде, в 50-ти метрах от берега. Посреди воды ДОТ №127 оказался уже после войны. Изначально он был расположен на берегу заболоченной долины и хорошо замаскирован. Когда создали рукотворный водоём, вода затопила всю долину, размыла грунт, и ДОТ превратился в остров.

Kyiv region, Hodosivka. Here is the pillbox #127 in a pond.


Киевская область, Ходосовка. Фото. Живописный маленький пруд. Фото серпня 2012 року.
Київська область, Ходосівка. Мальовничий ставок (50°17'3.24"N, 30°31'8.80"E).

Киевская область, Ходосовка. Живописный маленький пруд (50°17'3.24"N, 30°31'8.80"E).

Kyiv region, Hodosivka. Here is a beauty little pond (50°17'3.24"N, 30°31'8.80"E).


Киевская область, Ходосовка. Фото. Взорванный ДОТ №130 (КиУР). Общий вид. Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Ходосовка. Фото. Взорванный ДОТ №130 (КиУР). Общий вид. Фото серпня 2012 року.
Київська область, Ходосівка.
Підірваний ДОТ №130 (КиУР)
.
Загальний вид.


Киевская область, Ходосовка.
Взорванный ДОТ №130 (КиУР)
.
Общий вид.

Kyiv region, Hodosivka.
Here is the blown up pillbox #130
(Kyiv fortified area, WWII).


Киевская область, Ходосовка. Фото. Взорванный ДОТ №130 (КиУР). Фрагмент. Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Ходосовка. Фото. Взорванный ДОТ №130 (КиУР). Фрагмент. Фото серпня 2012 року.
Київська область, Ходосівка.
Підірваний ДОТ №130 (КиУР)

(50°17'14.37"N, 30°29'42.31"E).


Киевская область, Ходосовка.
Взорванный ДОТ №130 (КиУР)

(50°17'14.37"N, 30°29'42.31"E).

Kyiv region, Hodosivka.
Here is the blown up pillbox #130
(Kyiv fortified area, WWII)
(50°17'14.37"N, 30°29'42.31"E).


Киевская область, Кременище. Фото. Мемориал ДОТ №131 (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Кременище. Фото. ДОТ №131 (КиУР). Памятный знак на могиле всех 11-ти защитников ДОТа. Фото серпня 2012 року.
Київська область, Кременище. Меморіал ДОТ №131 (КиУР).
Пам'ятний знак на могилі всіх 11-ти захисників ДОТу
(50°17'30.20"N, 30°29'17.20"E).


Киевская область, Кременище. Мемориал ДОТ №131 (КиУР).
Памятный знак на могиле всех 11-ти защитников ДОТа
(50°17'30.20"N, 30°29'17.20"E).

Kyiv region, Kremenysche. Here is the pillbox #131 (Kyiv fortified area, WWII)
(50°17'30.20"N, 30°29'17.20"E).


Киевская область, Кременище. Фото. ДОТ №131 (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Кременище. Фото. ДОТ №131 (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Київська область, Кременище. ДОТ №131 (КиУР).
На відміну від практично всіх інших споруд Київського укріпрайону, цей ДОТ має бронебашту. З часів війни ДОТ №131 зберігся майже недоторканим.


Киевская область, Кременище. ДОТ №131 (КиУР).
В отличие от практически всех других сооружений Киевского укрепрайона, этот ДОТ имеет бронебашню. Со времён войны ДОТ №131 сохранился почти нетронутым.

Kyiv region, Kremenysche. Here is the pillbox #131 (Kyiv fortified area, WWII).


Киевская область, Кременище. Фото. ДОТ №131 (КиУР). Амбразура и толщина брони. Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Кременище. Фото. ДОТ №131 (КиУР) изнутри. Фото серпня 2012 року.
Київська область, Кременище. ДОТ №131 (КиУР):
амбразура, товщина броні, та вид зсередини.


Киевская область, Кременище. ДОТ №131 (КиУР):
амбразура, толщина брони и вид изнутри.

Kyiv region, Kremenysche. Here is the pillbox #131 (Kyiv fortified area, WWII).


Киевская область, Круглик. Фото. Недостроенный железнодорожный виадук (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Киевская область, Круглик. Фото. Недостроенный железнодорожный виадук (КиУР). Фото серпня 2012 року.
Київська область, Круглик.
Недобудований залізничний віадук (КиУР)

(50°18'01.44"N, 30°28'19.74"E).


Киевская область, Круглик.
Недостроенный железнодорожный виадук (КиУР)

(50°18'01.44"N, 30°28'19.74"E).

Kyiv region, Kruglyk.
Here is a unfinished railway viaduct
(Kyiv fortified area, WWII)
(50°18'01.44"N, 30°28'19.74"E).


Змієві вали - грандіозні стародавні земляні оборонні споруди, залишки яких розташовані майже по всій лісостеповій та степовій території України. Деінде вони ледь помітні, разорані, переплутані з пізнішими військовими чи мирними спорудами. Але є місця, де їхнє оборонне призначення просто впадає в око. І це не локальні городища, хай навіть дуже великі, як на Черкащині чи Полтавщині, а сотні й тисячі кілометрів глибоко ешелонованих фортифікаційних систем, що помережили величезну частину Європи! Загальна довжина Змієвих валів на території України - понад 2000 км, зокрема на Київщині - близько 800 км.
Достовірних відомостей щодо їх призначення та обставин спорудження немає. Гадають, що ці вали мали захищати місцеве осіле землеробське населення від нападів степових кочовиків, зводячи нанівець головну перевагу їхньої легкої кінноти - швидкість пересування та раптовість нападу. Біля кожного валу з фронтального боку йшов широкий і глибокий рів. Довжина деяких валів сягає сотень кілометрів, ширина їх основи - від 8 до 22 м, висота в окремих місцях і тепер становить 9 м.
Радіовуглецевий аналіз залишків обпалених дерев’яних конструкцій валів свідчить, що системи укріплень Змієвих валів створювались у період з II століття до нашої ери по VII століття нашої ери - задовго до виникнення Київської держави. Більшість же проб (10 з 14) були датовані II-V століттями н.е., причому 6 з них були IV століття. Ще 2 проби належали до VI століття. Таким чином, час створення Змієвих валів припадає на «сарматську добу» та на добу держави антів.
Український епос - казки, повір’я, легенди, билини, - зберіг пам’ять про одвічну оборону своєї землі від кочовиків, що споконвіку, хвиля за хвилею, насувались від південного сходу, з Великого Степу. Народна легенда про походження Змієвих валів оповідає, що Микита, ремісник з київського урочища Кожум’яки (Микита-Кожум’яка), перемігши в єдиноборстві велетенського змія-людожера (уособлення ворожої сили), запряг змія до плуга і проорав величезні борозни аж до самого моря, позначивши таким чином кордони земель руських. Потім Микита втопив змія у морі, а сам повернувся до Києва - далі шкіри м’яти. Багато століть потому орали селяни на своїх полях, та борозни не чіпали - лишали на пам’ять про Микиту.


Змиевы валы - грандиозные древние земляные оборонительные сооружения, остатки которых расположены почти по всей лесостепной и степной территории Украины. Кое-где они едва заметны, распаханы, перепутаны с более поздними военными или мирными сооружениями. Но есть места, где их оборонное назначение просто бросается в глаза. И это не локальные городища, пусть даже очень большие, как на Черкащине или Полтавщине, а сотни и тысячи километров глубоко эшелонированных фортификационных систем, изрезвших огромную часть Европы! Общая длина Змиевых валов на территории Украины - свыше 2000 км, в частности на Киевщине - около 800 км.
Достоверных сведений относительно их назначения и обстоятельств сооружения нет. Предполагают, что эти валы должны были защищать местное оседлое земледельческое население от нападений степных кочевников, сводя на нет главное преимущество их легкой конницы - скорость передвижения и внезапность нападения. Около каждого вала с фронтальной стороны шел широкий и глубокий ров. Длина некоторых валов достигает сотен километров, ширина их основы - от 8 до 22 м, высота в отдельных местах и теперь составляет 9 м.
Радиоуглеродный анализ остатков обожженных деревянных конструкций валов свидетельствует, что системы укреплений Змиевых валов создавались в период со II века до нашей эры по VII век нашей эры - задолго до возникновения Киевского государства. Большинство же проб (10 из 14) были датированы II-V веками н.э., причём 6 из них были IV века. Ещё 2 пробы относились к VI веку. Таким образом, время создания Змиевих валов приходится на «сарматскую эпоху» и на эпоху государства антов.
Украинский эпос - сказки, поверье, легенды, былины, - сохранил память об извечной обороне своей земли от кочевников, которые испокон веков, волна за волной, надвигались с юго-востока, из Большой Степи. Народная легенда о происхождении Змиевых валов повествует, что Никита, ремесленник из киевского урочища Кожемяки (Никита-Кожемяка), победив в единоборстве громадного змея-людоеда (олицетворение враждебной силы), запряг змея в плуг и пропахал огромные борозды вплоть до самого моря, обозначив таким образом границы земель руських. Потом Никита утопил змея в море, а сам вернулся в Киев - дальше кожи мять. Много веков после того пахали крестьяне на своих полях, но борозды не трогали - оставляли в память о Никите.


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Змиевы валы Киевщины. Панорама ~120°.
Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі. Змієві вали Київщини (50°16'23.54"N, 30°29'15.67"E). Панорама ~120°.
Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Змиевы валы Киевщины (50°16'23.54"N, 30°29'15.67"E). Панорама ~120°.
Kyiv region, between the villages of Hodosivka and Ivankovychi (50°16'23.54"N, 30°29'15.67"E). Here is the Serpent's Wall (Zmiyevi valy). Panorama ~120°.


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Змиевы валы Киевщины. Панорама ~180°. Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі. Змієві вали Київщини (50°16'22.01"N, 30°29'19.99"E). Панорама ~180°.
Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Змиевы валы Киевщины (50°16'22.01"N, 30°29'19.99"E). Панорама ~180°.
Kyiv region, between the villages of Hodosivka and Ivankovychi (50°16'22.01"N, 30°29'19.99"E). Here is the Serpent's Wall (Zmiyevi valy). Panorama ~180°.


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Змиевы валы Киевщины. Полевые цветы. Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі.
Польові квіти
(50°16'24.72"N, 30°28'53.83"E).


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи.
Полевые цветы
(50°16'24.72"N, 30°28'53.83"E).


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Змиевы валы Киевщины. Панорама ~150°. Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі. Змієві вали Київщини (50°16'22.98"N, 30°28'35.50"E). Панорама ~150°.
Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Змиевы валы Киевщины (50°16'22.98"N, 30°28'35.50"E). Панорама ~150°.
Kyiv region, between the villages of Hodosivka and Ivankovychi (50°16'22.98"N, 30°28'35.50"E). Here is the Serpent's Wall (Zmiyevi valy). Panorama ~150°.


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Змиевы валы Киевщины. Панорама ~180°. Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі. Змієві вали Київщини (50°16'23.26"N, 30°28'32.94"E). Панорама ~180°.
Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Змиевы валы Киевщины (50°16'23.26"N, 30°28'32.94"E). Панорама ~180°.
Kyiv region, between the villages of Hodosivka and Ivankovychi (50°16'23.26"N, 30°28'32.94"E). Here is the Serpent's Wall (Zmiyevi valy). Panorama ~180°.


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Змиевы валы Киевщины. Панорама ~180°. Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі. Змієві вали Київщини (50°16'23.68"N, 30°28'29.55"E). Панорама ~180°.
Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Змиевы валы Киевщины (50°16'23.68"N, 30°28'29.55"E). Панорама ~180°.
Kyiv region, between the villages of Hodosivka and Ivankovychi (50°16'23.68"N, 30°28'29.55"E). Here is the Serpent's Wall (Zmiyevi valy). Panorama ~180°.


Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Фото. Вид от Змиевых валов на север. Панорама ~150°. Фото серпня 2012 року.
Київська область, між селами Ходосівка й Іванковичі. Вид від Змієвих валів на північ (50°16'26.39"N, 30°28'31.70"E). Панорама ~150°.
Киевская область, между селами Ходосовка и Иванковичи. Вид от Змиевых валов на север (50°16'26.39"N, 30°28'31.70"E). Панорама ~150°.
Kyiv region, between the villages of Hodosivka and Ivankovychi (50°16'26.39"N, 30°28'31.70"E). It is a view in the north from the Serpent's Wall (Zmiyevi valy). Panorama ~150°.



Першоджерела:
# Стаття «Змійові вали», Володимир Грипась, газета «День» від 06.09.2002.
# Часопис «Фокус», спецпроект «Красива країна...» №3(5), вересень 2009.
# «Київ. Енциклопедичний довідник», Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# «Киев. Энциклопедический справочник», Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# Вікіпедія.




Усі права застережено. © 2003-2012 Сергій Клименко




Rambler's Top100