Одеса, "Перлина Чорного моря", "Південна Пальміра"...
Щоб по-справжньому насолодитися цим чудовим містом, слід прогулятися його зеленими бульварами та історичними вулицями або в травні, або в другій половині вересня. В цей час місто майже вільне від напливу відпочиваючих і одесити сприймають приїжджого не як потенційне джерело прибутку, а як ГОСТЯ Одеси. До того ж, - і море майже чисте, а південне сонце - не спекотне, а таке-е-е лагідне...
Цю благодатну землю люди заселили вже багато століть тому. Тут було виявлено стоянку ще епохи палеоліту. В першому тисячолітті до нашої ери сюди прийшло плем'я кіммерійців. Наприкінці VI - початку IV століття до н.е. тут побували скіфи, потім - сармати. Приблизно в середині IV століття до н.е. до цього берега причалили грецькі кораблі і аж до II століття до н.е. в районі нинішньої Лузанівки та на території сучасного Одеського порту розміщувалися грецькі факторії...
В XIII столітті настав час Золотої Орди. Морські карти тих часів називають поселення Джинестрою. Наприкінці XIV - початку XV століття територія сучасної Одеси - в складі Великого князівства Литовського під назвою Качибей (Коцюбеїв, Качукленів, Гаджибей).
З 1475 року Кочубей належить Оттоманській імперії, і турки називають його - Ходжибей, Аджибей. В 1764 році тут було споруджено фортецю Ені-Дунья, яку під час другої російсько-турецької війни (1787-1791) пала 14 вересня 1789 року під натиском загону генерал-майора де Рібаса.
Одесса, "Жемчужина Черного моря", "Южная Пальмира"...
Чтобы по-настоящему насладиться этим прекрасным городом, надо прогуляться по его зеленым бульварам и историческим улицам либо в мае, либо во второй половине сентября. В это время город почти свободен от наплыва отдыхающих и одесситы воспринимают приезжего не как потенциальный источник дохода, а как ГОСТЯ Одессы. К тому же, - и море почти чистое, а южное солнце - не знойное, а тако-о-ое ласковое...
Эта благодатная земля была заселена людьми многие века назад. Здесь обнаружена стоянка еще эпохи палеолита. В первом тысячелетии до нашей эры сюда пришло племя киммерийцев. В конце VI - начале IV века до н.э. здесь побывали скифы, затем - сарматы. Примерно в середине IV века до н.э. к этому берегу причалили греческие корабли и вплоть до II века до н.э. в районе нынешней Лузановки и на территории современного Одесского порта размещались греческие фактории...
В XIII веке наступило время Золотой Орды. Морские карты той поры называют поселение Джинестрой. В конце XIV - начале XV века территория нынешней Одессы - в составе Великого княжества Литовского и имя ее - Качибей (Коцюбеев, Качукленов, Гаджибей).
С 1475 года Кочубей принадлежит Оттоманской империи, и турки называют его - Ходжибей, Аджибей. В 1764 году здесь была построена крепость Ени-Дунья, которая во время второй русско-турецкой войны (1787-1791) пала 14 сентября 1789 года под натиском отряда генерал-майора де Рибаса.
Odesa. Regional centre, the main Ukrainian sea port located on the north-western coast of the Black Sea, 490 km far from Kyiv. One of the largest cities of Ukraine, southern gates of the state, important industrial, scientific, cultural and resort city. The population is 1,132 thou. This very special city is a true gem on the Black Sea Coast. Founded at the end of the 18th c., it soon became the important seaport, the centre of commerce and communication. Many Ukrainian and foreign men of arts and letters visited the city, and not every city has so rich literary biography as Odesa has. Its citizens (by the way, to be an Odesite means to be a man of special nation which peculiarities are humor and optimistic approach to life) are proud of the city`s historical and architectural monuments making its image unforgettable for ever: Odesa Opera Theatre, Prymorsky (Seaside) Boule-vard, Potiomkin Stairs, Derybasivska Street, etc. Outskirts of the city are known as balneological resorts.
Щоб по-справжньому насолодитися цим чудовим містом, слід прогулятися його зеленими бульварами та історичними вулицями або в травні, або в другій половині вересня. В цей час місто майже вільне від напливу відпочиваючих і одесити сприймають приїжджого не як потенційне джерело прибутку, а як ГОСТЯ Одеси. До того ж, - і море майже чисте, а південне сонце - не спекотне, а таке-е-е лагідне...
Цю благодатну землю люди заселили вже багато століть тому. Тут було виявлено стоянку ще епохи палеоліту. В першому тисячолітті до нашої ери сюди прийшло плем'я кіммерійців. Наприкінці VI - початку IV століття до н.е. тут побували скіфи, потім - сармати. Приблизно в середині IV століття до н.е. до цього берега причалили грецькі кораблі і аж до II століття до н.е. в районі нинішньої Лузанівки та на території сучасного Одеського порту розміщувалися грецькі факторії...
В XIII столітті настав час Золотої Орди. Морські карти тих часів називають поселення Джинестрою. Наприкінці XIV - початку XV століття територія сучасної Одеси - в складі Великого князівства Литовського під назвою Качибей (Коцюбеїв, Качукленів, Гаджибей).
З 1475 року Кочубей належить Оттоманській імперії, і турки називають його - Ходжибей, Аджибей. В 1764 році тут було споруджено фортецю Ені-Дунья, яку під час другої російсько-турецької війни (1787-1791) пала 14 вересня 1789 року під натиском загону генерал-майора де Рібаса.
Одесса, "Жемчужина Черного моря", "Южная Пальмира"...
Чтобы по-настоящему насладиться этим прекрасным городом, надо прогуляться по его зеленым бульварам и историческим улицам либо в мае, либо во второй половине сентября. В это время город почти свободен от наплыва отдыхающих и одесситы воспринимают приезжего не как потенциальный источник дохода, а как ГОСТЯ Одессы. К тому же, - и море почти чистое, а южное солнце - не знойное, а тако-о-ое ласковое...
Эта благодатная земля была заселена людьми многие века назад. Здесь обнаружена стоянка еще эпохи палеолита. В первом тысячелетии до нашей эры сюда пришло племя киммерийцев. В конце VI - начале IV века до н.э. здесь побывали скифы, затем - сарматы. Примерно в середине IV века до н.э. к этому берегу причалили греческие корабли и вплоть до II века до н.э. в районе нынешней Лузановки и на территории современного Одесского порта размещались греческие фактории...
В XIII веке наступило время Золотой Орды. Морские карты той поры называют поселение Джинестрой. В конце XIV - начале XV века территория нынешней Одессы - в составе Великого княжества Литовского и имя ее - Качибей (Коцюбеев, Качукленов, Гаджибей).
С 1475 года Кочубей принадлежит Оттоманской империи, и турки называют его - Ходжибей, Аджибей. В 1764 году здесь была построена крепость Ени-Дунья, которая во время второй русско-турецкой войны (1787-1791) пала 14 сентября 1789 года под натиском отряда генерал-майора де Рибаса.
Odesa. Regional centre, the main Ukrainian sea port located on the north-western coast of the Black Sea, 490 km far from Kyiv. One of the largest cities of Ukraine, southern gates of the state, important industrial, scientific, cultural and resort city. The population is 1,132 thou. This very special city is a true gem on the Black Sea Coast. Founded at the end of the 18th c., it soon became the important seaport, the centre of commerce and communication. Many Ukrainian and foreign men of arts and letters visited the city, and not every city has so rich literary biography as Odesa has. Its citizens (by the way, to be an Odesite means to be a man of special nation which peculiarities are humor and optimistic approach to life) are proud of the city`s historical and architectural monuments making its image unforgettable for ever: Odesa Opera Theatre, Prymorsky (Seaside) Boule-vard, Potiomkin Stairs, Derybasivska Street, etc. Outskirts of the city are known as balneological resorts.
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Туристична карта-схема центральної частини міста.
Цифрами позначені такі визначні місця. Пам'ятки. 1. [B2] Театр опери та балету. 2. [B1] Потьомкінські сходи. 3. [B2] Міський сад. 4. [B1] Колонада. 5. [B2] Пам'ятник Дюку де Рішельє. 6. [B2] Пам'ятник Пушкіну. 7. [B2] Пам'ятник засновникам Одеси. 8. [B2] Філармонія. 9. [B1] Будинок з однією стіною. 10. [A2] Спасо-Преображенський собор. 11. [A2] Пам'ятник Воронцову. 12. [B3] Пам'ятник Бабелю. 13. [C2] Сад скульптур. 14. [B1] Будинок з атлантами. Музеї. 1. [B2] Археологічний музей. 2. [A3] Музей-квартира Утьосова. 3. [B2] Музей західного і східного мистецтва. 4. [A1] Художній музей. 5. [B2] Меморіальний музей Пушкіна. 6. [C2] Літературний музей. 7. [B4] Будинок-музей Реріха. 8. [B2] Історико-краєзнавчий музей. 9. [C3] Музей колекцій ім. Блещунова. Храми і церкви. 1. [B3] Арабський культурний центр. 2. [C3] Православна церква Божої Матері. 3. [B3] Головна синагога. 4. [C3] Синагога Хабад. 5. [B2] Собор Успіння Пресвятої Діви Марії. 6. [B2] Римо-католицький костьол Святого Петра. 7. [B4] Свято-Іллінський чоловічий монастир. 8. [B3] Свято-Успенський собор. 9. [B3] Свято-Троїцький собор. 10. [A2] Спасо-Преображенський собор. 11. [A2] Кірха Святого Павла НЄЛЦУ. Театри. 1. [B2] Театр опери та балету. 2. [A1] Театр ляльок. 3. [C4] Театр музичної комедії. 4. [B2] Російський драматичний театр. 5. [A1] Український музично-драматичний театр. 6. [A1] Будинок клоунів. 7. [C3] Театр на Чайній. 8. [B2] Театр юного глядача. 9. [A1] Театр духової музики ім. Саліка. 10. [A2] Цирк. Одесса. Туристическая карта-схема центральной части города. Цифрами обозначены следующие достопримечательности. Достопримечательности. 1. [B2] Театр оперы и балета. 2. [B1] Потемкинская лестница. 3. [B2] Городской сад. 4. [B1] Колоннада. 5. [B2] ПАМЯТНИК Дюку де Ришелье. 6. [B2] Памятник Пушкину. 7. [B2] Памятник основателям Одессы. 8. [B2] Филармония. 9. [B1] Дом с одной стеной. 10. [A2] Спасо-Преображенский собор. 11. [A2] Памятник Воронцову. 12. [B3] Памятник Бабелю. 13. [C2] Сад скульптур. 14. [B1] Дом с атлантами. Музеи. 1. [B2] Археологический музей. 2. [A3] Музей-квартира Утесова. 3. [B2] Музей западного и восточного искусства. 4. [A1] Художественный музей. 5. [B2] Мемориальный музей Пушкина. 6. [C2] Литературный музей. 7. [B4] Дом-музей Рериха. 8. [B2] Историко-краеведческий музей. 9. [C3] Музей коллекций им. Блещунова. Храмы и церкви. 1. [B3] Арабский культурный центр. 2. [C3] Православная церковь Божьей Матери. 3. [B3] Главная синагога. 4. [C3] Синагога Хабад. 5. [B2] Собор Успения Пресвятой Девы Марии. 6. [B2] Римско-католический костел Святого Петра. 7. [B4] Свято-Ильинский мужской монастырь. 8. [B3] Свято-Успенский собор. 9. [B3] Свято-Троицкий собор. 10. [A2] Спасо-Преображенский собор. 11. [A2] Кирха Святого Павла НЕЛЦУ. Театры. 1. [B2] Театр оперы и балета. 2. [A1] Театр кукол. 3. [C4] Театр музыкальной комедии. 4. [B2] Русский драматический театр. 5. [A1] Украинский музыкально-драматический театр. 6. [A1] Дом клоунов. 7. [C3] Театр на Чайной. 8. [B2] Театр юного зрителя. 9. [A1] Театр духовой музыки им. Салика. 10. [A2] Цирк. Odessa. Tourist Map of the city centre. Odessa tourist sights. Landmarks. 1. [B2] Opera & Ballet Theatre. 2. [B1] Potemkin Stairs. 3. [B2] City Garden. 4. [B1] Colonnade. 5. [B2] Monument to Duke de Richelieu. 6. [B2] Monument to Pushkin. 7. [B2] Monument to Founders of Odesa. 8. [B2] Philharmonic Hall. 9. [B1] House with One Wall. 10. [A2] Saviour-Transfiguration Cathedral. 11. [A2] Monument to Vorontsov. 12. [B3] Monument to Babel. 13. [C2] Garden of Sculptures. 14. [B1] House with Atlantes. Museums. 1. [B2] Archaeological Museum. 2. [A3] Utesov Museum-Apartment. 3. [B2] Museum of Western & Eastern Art. 4. [A1] Art Museum. 5. [B2] Pushkin Memorial Museum. 6. [C2] Literary Museum. 7. [B4] House-Museum of Nicholas Roerich. 8. [B2] Local History Museum. 9. [C3] Bleschunov Museum of Private Collections. Temples & Churches. 1. [B3] Arabian Cultural Centre. 2. [C3] Mother of God Orthodox Church. 3. [B3] Main Synagogue. 4. [C3] Habad Synagogue. 5. [B2] Assumption of the Blessed Virgin Mary Cathedral. 6. [B2] St. Peter the Apostle Roman Catholic Church. 7. [B4] St. Elias Friary. 8. [B3] Holy Dormition Cathedral. 9. [B3] Holy Trinity Cathedral. 10. [A2] Saviour-Transfiguration Cathedral. 11. [A2] GELCU Kirche of St. Paul. Theatres. 1. [B2] Opera & Ballet Theatre. 2. [A1] Puppet Theatre. 3. [C4] Musical Comedy Theatre. 4. [B2] Russian Drama Theatre. 5. [A1] Ukrainian Music & Drama Theatre. 6. [A1] House of Clowns. 7. [C3] Na Chaynoy Theatre. 8. [B2] Young Spectator`s Theatre. 9. [A1] Salik Brass Music Theatre. 10. [A2] Circus. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото вересня 2004 року. |
Дерібасівська -
головна вулиця Одеси, пролягає від Соборної площі до Ришел'євської.
Названо на честь де Рібаса - першого градоначальника і «збирача» Одеси,
що зробив величезний внесок у пожвавлення і збагачення причорноморських земель.
На Дерібасівській зберігся двоповерховий будинок де Рібаса.
Дерибасовская - главная улица Одессы, пролегает от Соборной площади до Ришельевской. Названа в честь де Рибаса - первого градоначальника и «собирателя» Одессы, сделавшего огромный вклад в оживление и обогащение причерноморских земель. На Дерибасовской сохранился двухэтажный дом де Рибаса. Odesa (Odessa). |
Хосе де Рібас (іспанець за національністю) народився в Неаполі.
У 1772 році на запрошення графа О. Г. Орлова-Чесменського прибув до Росії та поступив волонтером на чорноморський флот.
Брав участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 років.
Під час війни з Туреччиною 1787-1791 в званні генерал-майора командував Лиманською весельною флотилією.
Під його керівництвом флотилія провела низку блискучих воєнних операцій, і де Рібаса неодноразово було представлено до нагород.
В 1793 році був проведений в контр-адмірали та призначений командуючим Чорноморським весельним флотом.
З 1794 по 1797 в чині віце-адмірала керував (під загальним спостереженням фельдмаршала О. В. Суворова)
будівництвом військово-торгового порту в бухті Гаджибей (з 1795 - Одеса).
При імператорі Павлові I де Рібас було призначено генерал-кригськомісаром, членом Адмиралтейств-колегії.
У 1799 році отримав чин адмірала.
Наступного року став помічником віце-президента Адмиралтейств-колегії та керував будівництвом нових укріплень Кронштадту за своїм планом.
Раптово помер 2 грудня 1800 року.
Майбутня Одеса вразила де Рібаса та його сподвижників своєю «добротою» - вони вирішили, що тут має бути головне місто-порт на Чорному морі. Поволі, ретельно і пристрасно "Йосип" де Рібас разом з Францем де Воланом склали відповідний проект, який було подано імператриці в 1793. Рескрипт Катерини II про заснування на місці Хаджибея нового портового міста було підписано 27 травня 1794 року: «Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным многая пользы, повелеваем мы нужным устроить тамо военную гавань купно с пристанью для купеческих судов... Повелеваем открыть свободный вход в Хаджибеевскую гавань купеческим судам как наших подданных, так и чужестранных держав...» 22 серпня (2 вересня) 1794 року з благословення Митрополита Катеринославського і Таврійського Гаврила були забиті перші палі в підґрунтя міста...
Лагард, розповідаючи історію виникнення Одеси, відзначав: “...Торговля, всегда умеющая выбрать себе подходящее место, заметила выгодное положение Одессы”. Місто пожвавило всю південно-західну Росію. Поміщики та селяни ще старанніше взялися за землеробство, коли побачили, як часто з погорілих від сонячної спеки місць вимагали пшеницю. Все сприяло збільшенню та збагаченню Одеси...
Хосе де Рибас (испанец по национальности) родился в Неаполе. В 1772 году по приглашению графа А. Г. Орлова-Чесменского прибыл в Россию и поступил волонтером в черноморский флот. Принял участие в русско-турецкой войне 1768-1774 годов. Во время войны с Турцией 1787-1791 годов в звании генерал-майора командовал Лиманской гребной флотилией. Под его руководством флотилия провела ряд блистательных военных операций, и де Рибас неоднократно был представлен к наградам. В 1793 году был произведен в контр-адмиралы и назначен командующим Черноморским гребным флотом. С 1794 по 1797 год в чине вице-адмирала руководил (под общим наблюдением фельдмаршала А. В. Суворова) строительством военно-торгового порта в бухте Гаджибей (с 1795 - Одесса). При императоре Павле I де Рибас был назначен генерал-кригскомиссаром, членом Адмиралтейств-коллегии. В 1799 году получил чин адмирала. На следующий год стал помощником вице-президента Адмиралтейств-коллегии и руководил строительством по своему плану новых укреплений Кронштадта. Скоропостижно скончался 2 декабря 1800 года.
Будущая Одесса поразила де Рибаса и его сподвижников своей «добротой» - они решили, что здесь должен быть главный город-порт на Черном море. Исподволь, тщательно и страстно "Иосиф" де Рибас вместе с Францем де Воланом составили соответствующий проект, который был подан императрице в 1793. Рескрипт Екатерины II об основании на месте Хаджибея нового портового города был подписан 27 мая 1794 года: «Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным многая пользы, повелеваем мы нужным устроить тамо военную гавань купно с пристанью для купеческих судов... Повелеваем открыть свободный вход в Хаджибеевскую гавань купеческим судам как наших подданных, так и чужестранных держав...» 22 августа (2 сентября) 1794 года с благословения Митрополита Екатеринославского и Таврического Гавриила были забиты первые сваи в основание города...
Лагард, рассказывая историю возникновения Одессы, отмечал: “...Торговля, всегда умеющая выбрать себе подходящее место, заметила выгодное положение Одессы”. Город оживил всю юго-западную Россию. Помещики и крестьяне еще усерднее принялись за хлебопашество, видя, как часто из погорелых от солнечного зноя мест требовалась пшеница. Все способствовало увеличению и обогащению Одессы...
Майбутня Одеса вразила де Рібаса та його сподвижників своєю «добротою» - вони вирішили, що тут має бути головне місто-порт на Чорному морі. Поволі, ретельно і пристрасно "Йосип" де Рібас разом з Францем де Воланом склали відповідний проект, який було подано імператриці в 1793. Рескрипт Катерини II про заснування на місці Хаджибея нового портового міста було підписано 27 травня 1794 року: «Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным многая пользы, повелеваем мы нужным устроить тамо военную гавань купно с пристанью для купеческих судов... Повелеваем открыть свободный вход в Хаджибеевскую гавань купеческим судам как наших подданных, так и чужестранных держав...» 22 серпня (2 вересня) 1794 року з благословення Митрополита Катеринославського і Таврійського Гаврила були забиті перші палі в підґрунтя міста...
Лагард, розповідаючи історію виникнення Одеси, відзначав: “...Торговля, всегда умеющая выбрать себе подходящее место, заметила выгодное положение Одессы”. Місто пожвавило всю південно-західну Росію. Поміщики та селяни ще старанніше взялися за землеробство, коли побачили, як часто з погорілих від сонячної спеки місць вимагали пшеницю. Все сприяло збільшенню та збагаченню Одеси...
Хосе де Рибас (испанец по национальности) родился в Неаполе. В 1772 году по приглашению графа А. Г. Орлова-Чесменского прибыл в Россию и поступил волонтером в черноморский флот. Принял участие в русско-турецкой войне 1768-1774 годов. Во время войны с Турцией 1787-1791 годов в звании генерал-майора командовал Лиманской гребной флотилией. Под его руководством флотилия провела ряд блистательных военных операций, и де Рибас неоднократно был представлен к наградам. В 1793 году был произведен в контр-адмиралы и назначен командующим Черноморским гребным флотом. С 1794 по 1797 год в чине вице-адмирала руководил (под общим наблюдением фельдмаршала А. В. Суворова) строительством военно-торгового порта в бухте Гаджибей (с 1795 - Одесса). При императоре Павле I де Рибас был назначен генерал-кригскомиссаром, членом Адмиралтейств-коллегии. В 1799 году получил чин адмирала. На следующий год стал помощником вице-президента Адмиралтейств-коллегии и руководил строительством по своему плану новых укреплений Кронштадта. Скоропостижно скончался 2 декабря 1800 года.
Будущая Одесса поразила де Рибаса и его сподвижников своей «добротой» - они решили, что здесь должен быть главный город-порт на Черном море. Исподволь, тщательно и страстно "Иосиф" де Рибас вместе с Францем де Воланом составили соответствующий проект, который был подан императрице в 1793. Рескрипт Екатерины II об основании на месте Хаджибея нового портового города был подписан 27 мая 1794 года: «Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным многая пользы, повелеваем мы нужным устроить тамо военную гавань купно с пристанью для купеческих судов... Повелеваем открыть свободный вход в Хаджибеевскую гавань купеческим судам как наших подданных, так и чужестранных держав...» 22 августа (2 сентября) 1794 года с благословения Митрополита Екатеринославского и Таврического Гавриила были забиты первые сваи в основание города...
Лагард, рассказывая историю возникновения Одессы, отмечал: “...Торговля, всегда умеющая выбрать себе подходящее место, заметила выгодное положение Одессы”. Город оживил всю юго-западную Россию. Помещики и крестьяне еще усерднее принялись за хлебопашество, видя, как часто из погорелых от солнечного зноя мест требовалась пшеница. Все способствовало увеличению и обогащению Одессы...
Фото листопада 2017 року. |
Пам'ятник Леоніду Утесову від вдячної Одеси
(вулиця Дерібасівська, Міський сад). Памятник Леониду Утёсову от благодарной Одессы (улица Дерибасовская, Городской сад). |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Пам'ятник Ільфу і Петрову «12-й стілець» - «Пам'ятник стільцю»
(вулиця Дерібасівська, Міський сад).
Бронзовий стілець у натуральну величину було встановлено 1 квітня 1999 року. Скульптор Михайло Рева. На постаменті під стільцем - напис: «Громадяни Одеси - Ільфу і Петрову». На самому цоколі закріплено бронзову табличку з написом: «Площа імені Остапа Бендера». Памятник Ильфу и Петрову «12-й стул» - «Памятник стулу» (улица Дерибасовская, Городской сад). Бронзовый стул в натуральную величину был установлен 1 апреля 1999 года. Скульптор Михаил Рева. На постаменте под стулом - надпись: «Граждане Одессы - Ильфу и Петрову». На самом цоколе закреплена бронзовая табличка с надписью: «Площадь имени Остапа Бендера». |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Грецька площа. Пам'ятник Григорію Григоровичу Маразлі - знаменитому філантропові, меценатові,
міському голові Одеси в 1878-1895 роках.
На другому плані - «Будинок Книги» (1837 і 1901 роки, архітектор Джорджо Торрічеллі, вул. Дерибасівська 27) і готель «Великий Московський». Одесса. Греческая площадь. Памятник Григорию Григорьевичу Маразли - знаменитому филантропу, меценату, городскому голове Одессы в 1878-1895 годах. На втором плане - «Дом Книги» (1837 и 1901 годы, архитектор Г. Торичелли, ул. Дерибасовская 27) и гостиница «Большая Московская». Odesa (Odessa). Greek Square. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеський державний академічний театр опери та балету.
Споруджено в 1884-1887 роках. Автори - віденські архітектори Г. Гельмер і Ф. Фельнер, які будували театри у Відні, Будапешті, Дрездені, Загребі. Побудовано в стилі ренесансу з елементами бароко, прикрашений скульптурними групами та масками. Інтер'єр - у стилі пізнього рококо. П'ятиярусний зал вміщає 1560 глядачів. Одесский государственный академический театр оперы и балета. Сооружен в 1884-1887 годах. Авторы - венские архитекторы Г. Гельмер и Ф. Фельнер, которые строили театры в Вене, Будапеште, Дрездене, Загребе. Построен в стиле ренессанса с элементами барокко, украшен скульптурными группами и масками. Интерьер - в стиле позднего рококо. Пятиярусный зал вмещает 1560 зрителей. The Odesa (Odessa) State Academic Theatre of Opera and Ballet. Built 1884-1887 in Viennese neo-Renaissance style. |
Фото вересня 2004 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеський державний академічний театр опери та балету.
Театр вважається одним з кращих в світі. Одесский государственный академический театр оперы и балета. Театр считается одним из лучших в мире. Side view of The Odesa (Odessa) State Academic Theatre of Opera and Ballet. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото вересня 2004 року. |
Одеса. Пам’ятний знак «Я люблю Одесу»
на розі вулиць Ланжеронівська та Пушкінська.
Будівля Морського музею, 1842 рік (вул. Ланжеронівська, 6). Споруджено в стилі класицизму та ренесансу за проектом архітектора Г. Торрічеллі для колишнього Англійського клубу. Одесса. Памятный знак «Я люблю Одессу» на углу улиц Ланжероновская и Пушкинская. Одесса. Здание Морского музея, 1842 год (ул. Ланжероновская, 6). Сооружено в стиле классицизма и ренессанса по проекту архитектора Г. Торричелли для бывшего Английского клуба. |
Фото вересня 2004 року.
Одеса. Пам’ятник апельсину - рятівникові Одеси (народна назва «Пам'ятник хабару»).
Цей пам’ятник було відкрито на початку вересня 2004 року на розі вулиць Пушкінська та Ланжеронівська.
Текст на табличці інформує:
Одесса. Памятник апельсину - спасителю Одессы (народное название «Памятник взятке»).
Этот памятник был открыт в начале сентября 2004 года на углу улиц Пушкинская и Ланжероновская.
Текст на табличке информирует:
Цей пам’ятник було відкрито на початку вересня 2004 року на розі вулиць Пушкінська та Ланжеронівська.
Текст на табличці інформує:
«"Наш город был в 1800 г. на краю гибели.
Едва создавшийся, он был внезапно лишен всех предоставленных ему привилегий.
На Одессу обрушилась немилость Императора Павла.
Все работы по строительству порта были приостановлены; купечество сворачивало дела.
Господствовало всеобщее уныние". (А. де Рибас)
І тоді одесити відрядили до Павла I делегацію на кількох підводах із екзотичними фруктами - трьома тисячами апельсинів з Греції.
Ці помаранчі були з подякою прийняті імператором.
До Одеси посланець Г. Раксоматі повернувся з рескриптом імператора про його благовоління
та 250 тисячами карбованців золотом на будівництво порту і розвиток міста.
Так тоді одесити відстояли майбутнє свого міста. Апельсин врятував Одесу!»
Одесса. Памятник апельсину - спасителю Одессы (народное название «Памятник взятке»).
Этот памятник был открыт в начале сентября 2004 года на углу улиц Пушкинская и Ланжероновская.
Текст на табличке информирует:
«"Наш город был в 1800 г. на краю гибели.
Едва создавшийся, он был внезапно лишен всех предоставленных ему привилегий.
На Одессу обрушилась немилость Императора Павла.
Все работы по строительству порта были приостановлены; купечество сворачивало дела.
Господствовало всеобщее уныние". (А. де Рибас)
И тогда одесситы отправили к Павлу I делегацию на нескольких подводах с экзотичными фруктами - тремя тысячами апельсинов из Греции.
Эти апельсины были с благодарностью приняты императором.
В Одессу посланец Г. Раксомати вернулся с рескриптом императора о его благоволении
и 250 тысячами рублей золотом на строительство порта и развитие города.
Так тогда одесситы отстояли будущее своего города. Апельсин спас Одессу!»
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Пам’ятник апельсину - рятівникові Одеси (народна назва «Пам'ятник хабару»).
Пізніше пам'ятник перенесли за «Тещин міст», на ріг вулиці Преображенська та бульвару Жванецкого (колишній бульвар Мистецтв). Якщо вдуматися в текст на табличці та порівняти історично-фінансові аспекти розвитку Одеси в роки правління Павла I "до та після відправлення обозу", то стає зрозумілим чому в народі цей пам'ятник називають «Пам'ятником хабару»... Одесса. Памятник апельсину - спасителю Одессы (народное название «Памятник взятке»). Позднее памятник перенесли за «Тёщин мост», на угол улицы Преображенская и бульвара Жванецкого (бывший бульвар Искусств). Если вдуматься в текст на табличке и сопоставить исторически-финансовые аспекты развития Одессы в годы правления Павла I "до и после отправки обоза", то становится ясно почему в народе этот памятник называют «Памятником взятке»... |
Фото вересня 2004 року.
Одеський археологічний музей (вул. Ланжеронівська, 4).
Один із найстаріших в Україні, його було засновано в 1825 роцi. Розвитку музею сприяло засноване в 1839 році Одеське Товариство Історії та Старожитностей, що мало право здійснювати розкопки на Півдні Російської імперії.
Зараз у музеї зберігається більш ніж 160 тисяч експонатів, що складають найбільше зібрання першоджерел зі стародавньої історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'яток Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети та медалі.
Найкращі зразки античної скульптури можна побачити у вестибулі будинку, який було спеціально побудовано для музею в 1883 році.
Зібрання старовини єгипетського залу вважаються третім за розміром на теренах колишнього СРСР. Тут експонуються справжні саркофаги та єгипетські мумії.
Одесский Археологический музей (ул. Ланжероновская, 4).
Является одним из старейших в Украине, был основан в 1825 году. Его развитию способствовало созданное 1839 году Одесское Общество Истории и Древностей, которое владело правом вести раскопки на Юге Российской империи.
Сейчас в музее хранится свыше 160 тысяч экспонатов, являющихся крупнейшим собранием источников по древней истории Северного Причерноморья. Кроме того, здесь имеются коллекции памятников Древнего Египта, Древней Греции и Рима, монеты и медали.
Лучшие образцы античной скульптуры выставлены в вестибюле здания, специально построенного для музея в 1883 году.
Собрание древностей египетского зала считается третьим по величине на территории бывшего СССР. Здесь представлены настоящие саркофаги и египетские мумии.
The Odesa (Odessa) Museum of Archeology, one of the oldest in Ukraine, was founded in 1825. Its development was promoted by the Odessa Society of antiquity and history, which had the right to carry out excavations in the Northern Black Sea Region.
There are more than 160000 exhibits. They are the basis of one of the largest collection of information sources about ancient history of Northern Black Sea region. The museum possesses rich collection of archaeological relics of primitive and classical culture, relics of ancient Egypt, Ancient Greece and Rome, besides there is a large and valuable collection of coins and medals. The best antique sculptures are exhibited in the vestibule of the building, specially built for the museum in 1883.
The collection of Egypt antiquites is the third most valuable in the former USSR.
Один із найстаріших в Україні, його було засновано в 1825 роцi. Розвитку музею сприяло засноване в 1839 році Одеське Товариство Історії та Старожитностей, що мало право здійснювати розкопки на Півдні Російської імперії.
Зараз у музеї зберігається більш ніж 160 тисяч експонатів, що складають найбільше зібрання першоджерел зі стародавньої історії Північного Причорномор'я. Крім того, тут є колекції пам'яток Стародавнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму, монети та медалі.
Найкращі зразки античної скульптури можна побачити у вестибулі будинку, який було спеціально побудовано для музею в 1883 році.
Зібрання старовини єгипетського залу вважаються третім за розміром на теренах колишнього СРСР. Тут експонуються справжні саркофаги та єгипетські мумії.
Одесский Археологический музей (ул. Ланжероновская, 4).
Является одним из старейших в Украине, был основан в 1825 году. Его развитию способствовало созданное 1839 году Одесское Общество Истории и Древностей, которое владело правом вести раскопки на Юге Российской империи.
Сейчас в музее хранится свыше 160 тысяч экспонатов, являющихся крупнейшим собранием источников по древней истории Северного Причерноморья. Кроме того, здесь имеются коллекции памятников Древнего Египта, Древней Греции и Рима, монеты и медали.
Лучшие образцы античной скульптуры выставлены в вестибюле здания, специально построенного для музея в 1883 году.
Собрание древностей египетского зала считается третьим по величине на территории бывшего СССР. Здесь представлены настоящие саркофаги и египетские мумии.
The Odesa (Odessa) Museum of Archeology, one of the oldest in Ukraine, was founded in 1825. Its development was promoted by the Odessa Society of antiquity and history, which had the right to carry out excavations in the Northern Black Sea Region.
There are more than 160000 exhibits. They are the basis of one of the largest collection of information sources about ancient history of Northern Black Sea region. The museum possesses rich collection of archaeological relics of primitive and classical culture, relics of ancient Egypt, Ancient Greece and Rome, besides there is a large and valuable collection of coins and medals. The best antique sculptures are exhibited in the vestibule of the building, specially built for the museum in 1883.
The collection of Egypt antiquites is the third most valuable in the former USSR.
Фото травня 2007 року.
Одеса. Думська площа, будівля Міської Думи ("Стара біржа").
В 1829-37 роках на південному торці Приморського бульвару архітектором Ф. Боффо було споруджено будівлю Одеської товарної біржі. Головний фасад споруди прикрашено витонченою класичною колонадою коринфського ордеру. У напівкруглих нішах бічних крил будівлі встановлено скульптури давньоримських богів: Церери - покровительки землеробства і Меркурія - бога торгівлі. Над балюстрадою встановлено скульптури двох жінок, що знаменують собою День і Ніч, а між ними - годинник. Ця скульптурна група символізує зміну дня і ночі - вічність часу. Перед будівлею колись були встановлені біломармурові лев і левиця. Одночасно з біржею в цій будівлі розмістилася Міська Дума, відтоді перебування в цій будівлі владних структур перетворилося на традицію. Споруда перебудовувалася в 1871-73 рр. (архітектор Ф. Моранді) та реконструювалася в 1946-49 рр.
В 1904 році перед будівлею Міської думи було піднято на постамент старовинну 250-пудова чавунну гармату з потопленого англійського фрегату «Тигр», жерло якої спрямовано у бік моря. Це - нагадування про події Кримської війни 1853-1856 рр.
Одесса. Думская площадь, здание Городской Думы ("Старая биржа").
В 1829-37 годах на южном торце Приморского бульвара архитектором Ф. Боффо было построено здание Одесской товарной биржи. Главный фасад здания украшен изящной классической колоннадой коринфского ордера. В полукруглых нишах боковых крыльев здания установлены скульптуры древнеримских богов: Цереры - покровительницы земледелия и Меркурия - бога торговли. Над балюстрадой установлены скульптуры двух женщин, знаменующих собой День и Ночь, а между ними - часы. Эта скульптурная группа символизирует смену дня и ночи - вечность времени. Перед зданием ранее были установлены беломраморные лев и львица. Одновременно с биржей в этом здании разместилась Городская Дума, и с тех пор пребывание в этом здании властных структур превратилось в традицию. Здание перестраивалось в 1871-73 гг. (архитектор Ф. Моранди) и реконструировалось в 1946-49 гг.
В 1904 году перед зданием Городской думы была поднята на постамент старинная 250-пудовая чугунная пушка с потопленного английского фрегата «Тигр», жерло которой направлено в сторону моря. Это - напоминание о событиях Крымской войны 1853-1856 гг.
Odesa (Odessa). Mayor's Office in Dumskaya Square at one end of Prymorskiy Boulevard.
В 1829-37 роках на південному торці Приморського бульвару архітектором Ф. Боффо було споруджено будівлю Одеської товарної біржі. Головний фасад споруди прикрашено витонченою класичною колонадою коринфського ордеру. У напівкруглих нішах бічних крил будівлі встановлено скульптури давньоримських богів: Церери - покровительки землеробства і Меркурія - бога торгівлі. Над балюстрадою встановлено скульптури двох жінок, що знаменують собою День і Ніч, а між ними - годинник. Ця скульптурна група символізує зміну дня і ночі - вічність часу. Перед будівлею колись були встановлені біломармурові лев і левиця. Одночасно з біржею в цій будівлі розмістилася Міська Дума, відтоді перебування в цій будівлі владних структур перетворилося на традицію. Споруда перебудовувалася в 1871-73 рр. (архітектор Ф. Моранді) та реконструювалася в 1946-49 рр.
В 1904 році перед будівлею Міської думи було піднято на постамент старовинну 250-пудова чавунну гармату з потопленого англійського фрегату «Тигр», жерло якої спрямовано у бік моря. Це - нагадування про події Кримської війни 1853-1856 рр.
Одесса. Думская площадь, здание Городской Думы ("Старая биржа").
В 1829-37 годах на южном торце Приморского бульвара архитектором Ф. Боффо было построено здание Одесской товарной биржи. Главный фасад здания украшен изящной классической колоннадой коринфского ордера. В полукруглых нишах боковых крыльев здания установлены скульптуры древнеримских богов: Цереры - покровительницы земледелия и Меркурия - бога торговли. Над балюстрадой установлены скульптуры двух женщин, знаменующих собой День и Ночь, а между ними - часы. Эта скульптурная группа символизирует смену дня и ночи - вечность времени. Перед зданием ранее были установлены беломраморные лев и львица. Одновременно с биржей в этом здании разместилась Городская Дума, и с тех пор пребывание в этом здании властных структур превратилось в традицию. Здание перестраивалось в 1871-73 гг. (архитектор Ф. Моранди) и реконструировалось в 1946-49 гг.
В 1904 году перед зданием Городской думы была поднята на постамент старинная 250-пудовая чугунная пушка с потопленного английского фрегата «Тигр», жерло которой направлено в сторону моря. Это - напоминание о событиях Крымской войны 1853-1856 гг.
Odesa (Odessa). Mayor's Office in Dumskaya Square at one end of Prymorskiy Boulevard.
Фото вересня 2004 року. |
Фото травня 2007 року. |
Одеса. Думська площа, пам’ятник О. С. Пушкіну.
Споруджено в 1888 році; архітектор П. Васильєв, скульптор Ж. Полонська. Бронзовий бюст поета встановлено на гранітному п'єдесталі, що виконано у вигляді фонтану. На лицьовій стороні п'єдесталу виконано ліру - символ поетичного дару та натхнення. На її віночках - дати південного політичного заслання Олександра Сергійовича Пушкіна: «1820-1824». Нижче - напис: «А. С. Пушкину - граждане Одессы», який нагадує про те, що пам'ятник споруджено на народні кошти. В Одесі в різні часи жили поет Олександр Пушкін, біохімік Ілля Мечників, співак Леонід Круч та багато інших відомих людей. Одесса. Думская площадь, памятник А. С. Пушкину. Сооружен в 1888 году; архитектор П. Васильев, скульптор Ж. Полонская. Бронзовый бюст поэта установлен на гранитном пьедестале, исполненном в виде фонтана. На лицевой стороне пьедестала изваяна лира - символ поэтического дара и вдохновения. На её венчиках - даты южной политической ссылки Александра Сергеевича Пушкина: «1820-1824». Ниже - надпись: «А. С. Пушкину - граждане Одессы», напоминающая о том, что памятник построен на народные средства. В Одессе в разные времена жили поэт Александр Пушкин, биохимик Илья Мечников, певец Леонид Утесов и многие другие известные личности. Odesa (Odessa), the Pushkyn monument. In Odessa in different times lived the poet Alexander Pushkyn, biochemist Yl'ya Mechnykov, singer Leonid Utesov and many other known personalities. |
Нещодавно Юрій Каргаполов (Yuri Kargapolov) повідомив мені два цікавих факти, про які мало хто знає...
По-перше: чому Пушкін повернутий спиною до Міської Думи? Після смерті Поета кошти на пам'ятник йому були зібрані ТІЛЬКИ мешканцями міста; Міська Дума грошей не дала (монаршого слова не було сказано, політика, розумієш...). Пушкіна в Одесі обожнювали. Таке розташування пам'ятника є прихованим знущанням громадян Одеси над владою. Пушкін дивиться "в народ", що гуляє по бульвару і, природно, повернений спиною до символу влади.
По-друге: на пам'ятнику розташовано перевернуту зірку. Деякі кажуть, що це масонський символ. Навіщо, на знак чого чи кого ця зірка присутня на пам'ятнику, достовірну відповідь знайти не вдалося...
Недавно Юрий Каргаполов (Yuri Kargapolov) сообщил мне два интересных факта, о которых знают немногие...
Во-первых: почему Пушкин повёрнут спиной к Городской Думе? После смерти Поэта деньги на памятник ему были собраны ТОЛЬКО горожанами; Городская Дума денег не дала (монаршьего слова не было сказано, политика, понимаешь...). Пушкина в Одессе боготворили. Такая установка памятника - скрытая издёвка граждан Одессы над властью. Пушкин смотрит "в народ", гуляющий по бульвару и, естественно, повёрнут спиной к символу власти.
Во-вторых: на памятнике расположена перевёрнутая звезда. Некоторые говорят, что это массонский символ. Зачем, в знак чего или кого эта звезда присутствует на памятнике, достоверный ответ найти не удалось...
По-перше: чому Пушкін повернутий спиною до Міської Думи? Після смерті Поета кошти на пам'ятник йому були зібрані ТІЛЬКИ мешканцями міста; Міська Дума грошей не дала (монаршого слова не було сказано, політика, розумієш...). Пушкіна в Одесі обожнювали. Таке розташування пам'ятника є прихованим знущанням громадян Одеси над владою. Пушкін дивиться "в народ", що гуляє по бульвару і, природно, повернений спиною до символу влади.
По-друге: на пам'ятнику розташовано перевернуту зірку. Деякі кажуть, що це масонський символ. Навіщо, на знак чого чи кого ця зірка присутня на пам'ятнику, достовірну відповідь знайти не вдалося...
Недавно Юрий Каргаполов (Yuri Kargapolov) сообщил мне два интересных факта, о которых знают немногие...
Во-первых: почему Пушкин повёрнут спиной к Городской Думе? После смерти Поэта деньги на памятник ему были собраны ТОЛЬКО горожанами; Городская Дума денег не дала (монаршьего слова не было сказано, политика, понимаешь...). Пушкина в Одессе боготворили. Такая установка памятника - скрытая издёвка граждан Одессы над властью. Пушкин смотрит "в народ", гуляющий по бульвару и, естественно, повёрнут спиной к символу власти.
Во-вторых: на памятнике расположена перевёрнутая звезда. Некоторые говорят, что это массонский символ. Зачем, в знак чего или кого эта звезда присутствует на памятнике, достоверный ответ найти не удалось...
Фото вересня 2004 року.
Одеса. Приморським бульваром у бік Потьомкінських сходів, Воронцовського палацу і Колонади.
Одесса. По Приморскому бульвару в сторону Потемкинской лестницы, Воронцовского дворца и Колоннады.
Odesa (Odessa), the Primorskiy Boulevard.
Одесса. По Приморскому бульвару в сторону Потемкинской лестницы, Воронцовского дворца и Колоннады.
Odesa (Odessa), the Primorskiy Boulevard.
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Катерининська площа.
Одесса. Екатерининская площадь. Ekaterininskaya square. |
Фото травня 2007 року. |
Фото вересня 2004 року. |
Фото вересня 2004 року. |
Приморський бульвар, пам'ятник А.Е.Рішельє - одному із засновників Одеси і другому її градоначальнику після де Рібаса.
Цей своєрідний талісман Одеси (скульптор І.Мартос, архітектор А.Мельников) розташовано навпроти Потьомкінських сходів.
Бронзову статую вперше було встановлено 22 квітня 1828 (за старим стилем).
Приморский бульвар, памятник А.Э.Ришелье - одному из основателей Одессы и второму ее градоначальнику после де Рибаса. Этот своеобразный талисман Одессы (скульптор И.Мартос, архитектор А.Мельников) расположен напротив Потемкинской лестницы. Бронзовая статуя впервые была установлена 22 апреля 1828 (по старому стилю). Odesa (Odessa). The Statue of Duke de Richelieu, the French nobleman who was Odesa's governor from 1805 to 1816. |
Герцог Рішельє (Арман-Еммануель Дюплессі, 1766-1822) належав до вищої придворної аристократії Франції, після краху старого режиму емігрував серед перших.
Прибув до Росії, зайняв місце в лавах армії, що билася супроти турок (1790), отримав чин генерал-лейтенанту.
Після закінчення війни на якийсь час залишив російську службу.
1803 року імператор Олександр I призначив Рішельє генерал-губернатором міста Одеси та Новоросійського краю.
Отримавши розпорядження «осмотреть и вникнуть обстоятельно во все части управления в Одессе и стараться приводить их в наилучшее состояние»,
Рішельє взявся за справу з вражаючою енергією.
Були прокладені нові вулиці, побудовані великі муровані будівлі, поліпшений порт тощо.
Вникаючи постійно в усі деталі одеського життя, герцог проте був противником зайвої урядової опіки в торгівельних справах.
«Не будем слишком регулировать, - говорил он, - Ведь мы стоим на почве новой; время само покажет направление нашей деятельности».
Така політика разом із величезними повноваженнями, що надавали Рішельє право «докладывать обо всем, что будет превосходить власть его,
непосредственно на Его имп. Величества усмотрение», сприяла неймовірно швидкому зростанню міста.
Протягом 11-річного управління Рішельє було задоволено більшу частку побажань одеського купецтва: звернуто особливу увагу
на залучення до Одеси «корисних іноземців», особливо ремісників, відкрито перші учбові заклади, вжито заходів з благоустрою та прикрашанню міста.
Дотепер збереглися спогади про діяльність Рішельє, що характеризують його гуманізм і високу культуру, що такі рідкісні на вищих адміністративних посадах Росії.
У вересні 1815 року імператор Франції Людовик XVIII, за порадою Олександра I, запропонував Рішельє сформувати кабінет. Після довгих відмов герцог Рішельє отримав 26 вересня посаду першого міністра. Коли на початку літа 1822 до Одеси прийшла звістка про смерть герцога Рішельє, граф Ланжерон закликав одеситів розпочати збирання коштів на спорудження пам'ятника колишньому градоначальнику, що знайшов гарячий відгук серед всіх соціальних шарів юного міста. Отримавши іменний дозвіл Олександра I на спорудження пам'ятника, одесити звернулися до одного з найвидатніших російських скульпторів Івана Петровича Мартоса (Санкт-Петербург), автора пам'ятнику Мініну та Пожарському в Москві. Широко відомо пояснення академіка Мартоса до ескізу пам'ятника, що подано в його листі до Одеси в лютому 1824: "Фигура герцога Ришелье изображена в моменте шествующем...". Важко собі навіть уявити щось вдаліше за формою та змістом, ніж таке вирішення. Бронзову статую Рішельє та три латунні барельєфи, що символізують "Землеробство", "Торгівлю" та "Правосуддя" було відлито петербурзьким майстром ливарних справ Єфімовим.
Герцог Ришелье (Арман-Эммануэль Дюплесси, 1766-1822) принадлежал к высшей придворной аристократии Франции, при крушении старого режима эмигрировал в числе первых. Прибыл в Россию, занял место в рядах армии, сражавшейся против турок (1790), получил чин генерал-лейтенанта. После окончания войны на время оставил русскую службу. В 1803 году император Александр I назначил Ришелье генерал-губернатором города Одессы и Новороссийского края. Получив предписание «осмотреть и вникнуть обстоятельно во все части управления в Одессе и стараться приводить их в наилучшее состояние», Ришелье принялся за дело с поразительной энергией. Были проложены новые улицы, построены большие каменные здания, улучшен порт и пр. Вникая постоянно во все детали одесской жизни, герцог был, однако, противником излишней правительственной опеки в торговых делах. «Не будем слишком регулировать, - говорил он, - Ведь мы стоим на почве новой; время само покажет направление нашей деятельности». Такая политика в связи с громадными полномочиями, предоставляющими Ришелье право «докладывать обо всем, что будет превосходить власть его, непосредственно на Его имп. Величества усмотрение», способствовала неимоверно быстрому росту города. В течение 11-летнего управления Ришелье была удовлетворена большая часть пожеланий одесского купечества: обращено особое внимание на привлечение в Одессу «полезных иностранцев», в особенности ремесленников, открыты первые учебные заведения, предприняты меры к благоустройству и украшению города. До сих пор сохранились воспоминания о деятельности Ришелье, характеризующие его гуманизм и высокую культуру, столь редкие на высших административных постах России.
В сентябре 1815 года император Франции Людовик XVIII, по совету Александра I, предложил Ришелье сформировать кабинет. После долгих отказов герцог Ришелье получил 26 сентября пост первого министра. Когда в начале лета 1822 в Одессу пришло известие о смерти герцога Ришелье, граф Ланжерон призвал одесситов начать сбор средств на сооружение памятника бывшему градоначальнику, который нашел горячий отклик среди всех социальных слоев юного города. Получив именное разрешение Александра I на сооружение памятника, одесситы обратились к одному из крупнейших русских скульпторов Ивану Петровичу Мартосу (Санкт-Петербург), автору памятника Минину и Пожарскому в Москве. Широко известно пояснение академика Мартоса к эскизу памятника, данное в его письме в Одессу в феврале 1824: "Фигура герцога Ришелье изображена в моменте шествующем...". Трудно себе даже представить нечто более удачное по форме и содержанию, чем это решение. Бронзовая статуя Ришелье и три латунных барельефа, символизирующих "Земледелие", "Торговлю" и "Правосудие" были отлиты петербуржским мастером литейных дел Ефимовым.
У вересні 1815 року імператор Франції Людовик XVIII, за порадою Олександра I, запропонував Рішельє сформувати кабінет. Після довгих відмов герцог Рішельє отримав 26 вересня посаду першого міністра. Коли на початку літа 1822 до Одеси прийшла звістка про смерть герцога Рішельє, граф Ланжерон закликав одеситів розпочати збирання коштів на спорудження пам'ятника колишньому градоначальнику, що знайшов гарячий відгук серед всіх соціальних шарів юного міста. Отримавши іменний дозвіл Олександра I на спорудження пам'ятника, одесити звернулися до одного з найвидатніших російських скульпторів Івана Петровича Мартоса (Санкт-Петербург), автора пам'ятнику Мініну та Пожарському в Москві. Широко відомо пояснення академіка Мартоса до ескізу пам'ятника, що подано в його листі до Одеси в лютому 1824: "Фигура герцога Ришелье изображена в моменте шествующем...". Важко собі навіть уявити щось вдаліше за формою та змістом, ніж таке вирішення. Бронзову статую Рішельє та три латунні барельєфи, що символізують "Землеробство", "Торгівлю" та "Правосуддя" було відлито петербурзьким майстром ливарних справ Єфімовим.
Герцог Ришелье (Арман-Эммануэль Дюплесси, 1766-1822) принадлежал к высшей придворной аристократии Франции, при крушении старого режима эмигрировал в числе первых. Прибыл в Россию, занял место в рядах армии, сражавшейся против турок (1790), получил чин генерал-лейтенанта. После окончания войны на время оставил русскую службу. В 1803 году император Александр I назначил Ришелье генерал-губернатором города Одессы и Новороссийского края. Получив предписание «осмотреть и вникнуть обстоятельно во все части управления в Одессе и стараться приводить их в наилучшее состояние», Ришелье принялся за дело с поразительной энергией. Были проложены новые улицы, построены большие каменные здания, улучшен порт и пр. Вникая постоянно во все детали одесской жизни, герцог был, однако, противником излишней правительственной опеки в торговых делах. «Не будем слишком регулировать, - говорил он, - Ведь мы стоим на почве новой; время само покажет направление нашей деятельности». Такая политика в связи с громадными полномочиями, предоставляющими Ришелье право «докладывать обо всем, что будет превосходить власть его, непосредственно на Его имп. Величества усмотрение», способствовала неимоверно быстрому росту города. В течение 11-летнего управления Ришелье была удовлетворена большая часть пожеланий одесского купечества: обращено особое внимание на привлечение в Одессу «полезных иностранцев», в особенности ремесленников, открыты первые учебные заведения, предприняты меры к благоустройству и украшению города. До сих пор сохранились воспоминания о деятельности Ришелье, характеризующие его гуманизм и высокую культуру, столь редкие на высших административных постах России.
В сентябре 1815 года император Франции Людовик XVIII, по совету Александра I, предложил Ришелье сформировать кабинет. После долгих отказов герцог Ришелье получил 26 сентября пост первого министра. Когда в начале лета 1822 в Одессу пришло известие о смерти герцога Ришелье, граф Ланжерон призвал одесситов начать сбор средств на сооружение памятника бывшему градоначальнику, который нашел горячий отклик среди всех социальных слоев юного города. Получив именное разрешение Александра I на сооружение памятника, одесситы обратились к одному из крупнейших русских скульпторов Ивану Петровичу Мартосу (Санкт-Петербург), автору памятника Минину и Пожарскому в Москве. Широко известно пояснение академика Мартоса к эскизу памятника, данное в его письме в Одессу в феврале 1824: "Фигура герцога Ришелье изображена в моменте шествующем...". Трудно себе даже представить нечто более удачное по форме и содержанию, чем это решение. Бронзовая статуя Ришелье и три латунных барельефа, символизирующих "Земледелие", "Торговлю" и "Правосудие" были отлиты петербуржским мастером литейных дел Ефимовым.
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Пам’ятний знак першим давньогрецьким колоністам було встановлено 02.09.2017.
На цьому місці двадцять шість століть тому оселилися перші давньогрецькі колоністи, заклавши основи міської культури на берегах Одеської затоки. На Приморському бульварі біля Воронцовського палацу були знайдені залишки давньогрецького міста VI-III століть до н.е. - Гавань Істріан. Під час розкопок тут були виявлені ділянки найдавнішої забудови, житла перших колоністів. Колонія стала одним з перших грецьких поселень у Північно-західному Причорномор'ї, поряд з Олівією, Тірою, Ніконієм. 26 століть тому на цьому місці з'явилися перші ознаки міської культури давньогрецького зразка. Одесса. Памятный знак первым древнегреческим колонистам был установлен 02.09.2017. На этом месте двадцать шесть веков тому назад поселились первые древнегреческие колонисты, заложив основы городской культуры на берегах Одесского залива. На Приморском бульваре у Воронцовского дворца были открыты остатки древнегреческого города VI-III веков до н.э. - Гавань Истриан. В ходе раскопок были обнаружены участки самой ранней застройки и жилища первых колонистов. Колония стала одним из первых греческих поселений в Северо-Западном Причерноморье наряду с Ольвией, Тирой и Никонием. 26 веков назад на этом месте появились первые признаки городской культуры древнегреческого образца. Odesa. Monument to first ancient Greek colonists was set 02.09.2017. It was here that twenty-six centuries ago first ancient Greek colonists settled down and laid the foundations of the urban culture on the Odessa gulf shores. On Primorsky Boulevard near Vorontsovsky Palace the remains of an ancient Grecian city of VI-III centuries B.C. - the Istrian Harbour were discovered. The excavations released the sites of the antique buildings, homes of the first colonists. The colony was one of the first Grecian settlements in the Northwest Black sea area together with Olbia, Tyras and Nikonion. The first signs of urban culture of ancient Grecian style appeared on that exact place 26 centuries ago. |
Фото травня 2007 року.
Одеса. Воронцовський палац, 1824-1829 рр.
Знаходиться на північному торці Приморського бульвару. Проектував і будував його в стилі класицизму Ф. К. Боффо в 1824-1829 роках. Стоїть палац на місці, де колись була розташована турецька фортеця Гаджибей, і задовго до неї - грецький античний поліс.
Одесса. Воронцовский дворец, 1824-1829 гг.
Расположен на северном торце Приморского бульвара. Проектировал и строил его в стиле классицизма Ф. К. Боффо в 1824-1829 годах. Стоит дворец на месте, где когда-то была расположена турецкая крепость Гаджибей, и задолго до нее - греческий античный полис.
The Vorontsov palace in Odesa (Odessa).
Знаходиться на північному торці Приморського бульвару. Проектував і будував його в стилі класицизму Ф. К. Боффо в 1824-1829 роках. Стоїть палац на місці, де колись була розташована турецька фортеця Гаджибей, і задовго до неї - грецький античний поліс.
Одесса. Воронцовский дворец, 1824-1829 гг.
Расположен на северном торце Приморского бульвара. Проектировал и строил его в стиле классицизма Ф. К. Боффо в 1824-1829 годах. Стоит дворец на месте, где когда-то была расположена турецкая крепость Гаджибей, и задолго до нее - греческий античный полис.
The Vorontsov palace in Odesa (Odessa).
Фото травня 2007 року. |
Фото вересня 2004 року. |
Одеса. Колонада (бельведер), 1826-1928 роки.
Знаходиться на північному торці Приморського бульвару, на самому обриві пагорбу і є "продовженням" Воронцовського палацу. Мурована, виконана в тосканському ордері. Складається з двох витончено вигнутих низок колон, які поставлено на високий ступінчастий цоколь. Одесса. Колоннада (бельведер), 1826-1928 годы. Расположена на северном торце Приморского бульвара, на самом обрыве холма и является "продолжением" Воронцовского дворца. Каменная, выполнена в тосканском ордере. Состоит из двух изящно изогнутых рядов колонн, поставленных на высокий ступенчатый цоколь. The Belveder of count Vorontsov in Odesa (Odessa). |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Вид на морську затоку та Одеський Морський порт.
Одесса. Вид на морской залив и Одесский Морской порт. A view of Odesa's Black Sea port facility. |
Фото вересня 2004 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Види на морську затоку та Одеський Морський порт.
Одесса. Виды на морской залив и Одесский Морской порт. Some views of Odesa's Black Sea port facility. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Види на вулицю Військовий узвіз зі Сабанеєва мосту.
Одесса. Виды на улицу Военный спуск с Сабанеева моста. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Тещин міст -
пішохідний міст, найвищий в Одесі, який був побудований у 1968 році за проектом архітекторів Володимирського і Кирієнко.
За однією версією, тещин міст отримав свою назву через свою довжину ("довгий, як язик тещі").
За іншою версією, більш популярною, міст вирішив побудувати зять, який дуже любив млинці своєї тещі,
але теща проживала на іншій стороні міста, так і виникла ідея спорудження моста.
Одесса. Тёщин мост - пешеходный мост, самый высокий в Одессе, который был построен в 1968 году по проекту архитекторов Владимирской и Кириенко. По одной версии, тещин мост получил свое название из-за своей длины ("длинный, как язык тещи"). По другой версии, более популярной, мост решил построить зять, который очень любил тещины блины, но теща проживала на другой стороне города, так возникла идея сооружения моста. Odesa (Odessa). The Mother-in-law Bridge is a pedestrian bridge, the highest in Odessa, which was built in 1968 by architects Vladimirskiy and Kirienko. According to one version, The Mother-in-law Bridge has got its name because of its length ("long as the mother-in-law tongue"). According to another more popular version, the idea to construct the bridge has come to the son-in-law, who loved so much the pancakes of his mother-in-law, but she lived on the other side of city. |
Фото вересня 2004 року.
Куточок старої Одеси" (в одному з одеських двориків).
Уголок старой Одессы" (в одном из одесских двориков).
Odesa (Odessa).
Уголок старой Одессы" (в одном из одесских двориков).
Odesa (Odessa).
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Вид на мол Одеського Морського вокзалу та готель «Одеса» згори Потьомкінських сходів.
Одесса. Вид на мол Одесского Морского вокзала и гостиницу «Одесса» сверху Потемкинской лестницы. A view of Odesa's Seaport and the hotel «Odessa». |
Фото листопада 2017 року. |
Фото травня 2007 року. |
Скульптурна композиція «Золоте дитя» перед Одеським Морським вокзалом.
Пам'ятник «Дружині моряка» на молі Одеського Морського вокзалу. Скульптор А. П. Токарев, архітектор В. Л. Глазирін, 2002 рік. Скульптурная композиция «Золотое дитя» перед Одесским Морским вокзалом. Памятник «Жене моряка» на моле Одесского Морского вокзала. Скульптор А. П. Токарев, архитектор В. Л. Глазырин, 2002 год.
«Той, что в нелегкий час печали, когда уходят корабли, вся остается на причале у соблазнительной земли»
(Иван Рядченко) |
Фото травня 2007 року. |
Фото травня 2007 року. |
Одеса. Готель «Одеса».
Одесса. Гостиница «Одесса». Odessa. The seaport and the hotel «Odessa». |
Фото травня 2007 року.
Одеса. Вид на морську затоку з молу Одеського Морського вокзалу (панорама ~180°).
Одесса. Вид на морской залив с мола Одесского Морского вокзала (панорама ~180°).
A view of Odesa's Black Sea gulf.
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Вид на морську затоку з молу Одеського Морського вокзалу.
Одесса. Вид на морской залив с мола Одесского Морского вокзала/b>. A view of Odesa's Black Sea gulf. |
Фото вересня 2004 року.
Одеса. Потьомкінські сходи, 1837-1841 роки.
Проект архітектора Ф. К. Боффо. Споруджено в стилі класицизму, мають 192 сходинки, висота 27 м, довжина 136,5 м.
З вершини сходів відкривається один з кращих видів на гавань і затоку. Якщо дивитися вниз із вершини, то сходинки залишаються невидимими, а помітні лише проміжки між ними, і навпаки - від підніжжя здається, що сходи складаються з суцільних сходинок. По обидві боки сходів йдуть кам'яні парапети, які, на перший погляд, паралельні один одному. Але це - омана зору: насправді ширина сходів біля підніжжя вдвічі перевищує їх ширину на вершині.
Одесса. Потемкинская лестница, 1837-1841 годы.
Проект архитектора Ф. К. Боффо. Построена в стиле классицизма, имеют 192 ступеньки, высота 27 м, длина 136,5 м.
С вершины лестницы открывается один из лучших видов на гавань и залив. Если смотреть вниз с вершины, то ступени остаются невидимыми, а заметны лишь промежутки между ними, и наоборот - у подножья кажется, что лестница состоит из сплошных ступеней. По обе стороны лестницы идут каменные парапеты, которые, на первый взгляд, параллельны друг другу. Но это - обман зрения: в действительности ширина лестницы у подножья вдвое превышает ее ширину на вершине.
Проект архітектора Ф. К. Боффо. Споруджено в стилі класицизму, мають 192 сходинки, висота 27 м, довжина 136,5 м.
З вершини сходів відкривається один з кращих видів на гавань і затоку. Якщо дивитися вниз із вершини, то сходинки залишаються невидимими, а помітні лише проміжки між ними, і навпаки - від підніжжя здається, що сходи складаються з суцільних сходинок. По обидві боки сходів йдуть кам'яні парапети, які, на перший погляд, паралельні один одному. Але це - омана зору: насправді ширина сходів біля підніжжя вдвічі перевищує їх ширину на вершині.
Одесса. Потемкинская лестница, 1837-1841 годы.
Проект архитектора Ф. К. Боффо. Построена в стиле классицизма, имеют 192 ступеньки, высота 27 м, длина 136,5 м.
С вершины лестницы открывается один из лучших видов на гавань и залив. Если смотреть вниз с вершины, то ступени остаются невидимыми, а заметны лишь промежутки между ними, и наоборот - у подножья кажется, что лестница состоит из сплошных ступеней. По обе стороны лестницы идут каменные парапеты, которые, на первый взгляд, параллельны друг другу. Но это - обман зрения: в действительности ширина лестницы у подножья вдвое превышает ее ширину на вершине.
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Потьомкінські сходи.
Одесса. Потемкинская лестница. Odesa (Odessa). The Maritime Stairs, known popularly as the Potemkin Stairs, 1837-1841. The 192 steps lead down to the Black Sea post facility. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Парк «Стамбульський» -
подарунок місту-побратиму Одесі від муніципалітету Стамбульської метрополії.
Розташований на південний захід від Потьомкінських сходів. Парк «Стамбульский» - подарок городу-побратиму Одессе от муниципалитета Стамбульской метрополии. Расположен к юго-западу от Потемкинской лестницы. 'Istanbul Park' is a gift of Istanbul metropolitan municipality to the sister city of Odesa. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Парк «Стамбульський»
розташований на південний захід від Потьомкінських сходів.
З іншого боку Потьомкінських сходів буде створено «Грецький Парк». У цьому парку яскраво виділяються три зони: лінійна, на стику епох і ландшафтна. Лінійна зона, вона ж музей просто неба, передбачає творчість та прогулянки. Завдяки близькості до Потьомкінських сходів, ця частина парку - найбільш відвідувана. Друга частина - зона активності на перетині двох спокійних зон. Через труднощі доступу до цієї зони будуть влаштовані сходи. Третя частина парку - ландшафтна, найбільш консервативна і самодостатня. Вона потребує лише втручання ландшафтного дизайнера. Парк «Стамбульский» расположен к юго-западу от Потемкинской лестницы. С другой стороны Потемкинской лестницы будет создан «Греческий Парк». В этом парке ярко выражены три зоны: линейная, на стыке эпох и ландшафтная. Линейная зона, она же музей под открытым небом, подразумевает под собой творчество и прогулки. Из-за близости с Потемкинской лестницей - это наиболее посещаемая часть парка. Вторая часть - зона активности на пересечении двух спокойных зон. Из-за трудности доступа к этой зоне будет оборудована лестница. Третья часть парка - ландшафтная, самая консервативная и самодостаточная. Она тре6ует лишь вмешательства ландшафтного дизайнера. 'Istanbul Park'. 'Greek Park'. The park emphasizes three zones: one at the joint of ages and a landscape one. The linear zone that is actually an open-air museum implies creativity and walks. Thanks to closeness to Potemkin stairs, this is the most visited part of the park. The second part of the park - a zone of activity at the intersection of two quiet zones. Because of hard access to this zone, it will be equipped with stairs. The third part of the park is the landscaping one, the most conservative and self-sufficient. It requires only a landscape designer's touch. |
Фото травня 2007 року.
Одеса. Вид на Карантинну гавань вночі
з парку ім. Т. Г. Шевченка.
Одесса. Вид на Карантинную гавань ночью из парка им. Т. Г. Шевченко.
Одесса. Вид на Карантинную гавань ночью из парка им. Т. Г. Шевченко.
Фото травня 2007 року. |
Фото травня 2007 року. |
Одеса. Торговельний комплекс «Афіна».
Одесса. Торговый комплекс «Афина». |
Фото листопада 2017 року. |
Одеський художній музей (вул. Софіївська, 5а).
Одесский художественный музей (ул. Софиевская 5а). Odessa Fine Art Museum (5a Sofiyska St.) |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Євангельська реформаторська пресвітеріанська церква (1895-1896), вид з вулиці Преображенська.
Початок вулиці Преображенська. Евангельская реформаторская пресвитерианская церковь (1895-1896), вид с улицы Преображенская. Начало улицы Преображенская. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Пам'ятник світлішому князеві М. С. Воронцову, що встановлений на Соборній площі.
Руїни будинку Русова, вид від Соборної площі. Памятник светлейшему князю М. В. Воронцову, установленный на Соборной площади. Руины дома Русова, вид от Соборной площади. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Спасо-Преображенський кафедральний собор (збудовано у 1794-1808 роках, зруйновано 1936 року, відбудовано у 1999-2005 роках).
Спасо-Преображенский кафедральный собор (построен в 1794-1808 годах, розрушен в 1936 году, отстроен заново в 1999-2005 годах). |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
|
|
Спасо-Преображенський кафедральний собор (збудовано у 1794-1808 роках, зруйновано 1936 року, відбудовано у 1999-2005 роках).
Монумент Святителю Інокентію Одеському біля Спасо-Преображенського кафедрального собору. Пам'ятний знак народному артистові України Семену Крупнику на будинку, в якому він жив з 1960 по 2008 роки.
Спасо-Преображенский кафедральный собор (построен в 1794-1808 годах, розрушен в 1936 году, отстроен заново в 1999-2005 годах).
Монумент Святителю Иннокентию Одесскому возле Спасо-Преображенского кафедрального собора. Памятный знак народному артисту Украины Семену Крупнику на доме, в котором он жил с 1960 по 2008 годы. |
|||
Фото листопада 2017 року. |
Пам'ятник «Одеситам - чорнобильцям. Учасникам ядерних випробувань» та каплиця Святого Феодосія Чернігівського
на згадку про одеситів - жертв Чорнобиля, 2000 рік
(у сквері на розі Олександрівського проспекту та вулиці Мала Арнаутська).
Памятник «Одесситам - чернобыльцам. Участникам ядерных испытаний» и часовня Святого Феодосия Черниговского в память одесситов - жертв Чернобыля, 2000 год (в сквере на углу Александровского проспекта и улицы Малая Арнаутская). |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Уздовж вулиці Пантелеймонівська (ранок листопада 2017).
Одесса. Вдоль улицы Пантелеймоновская (утро ноября 2017). |
Фото листопада 2017 року. |
Фото листопада 2017 року. |
Уздовж вулиці Пантелеймонівська.
Торговий центр «Новий Привіз». Ринок «Привіз», Рибний ряд. Вдоль улицы Пантелеймоновская. Торговый центр «Новый Привоз». Рынок «Привоз», Рыбный ряд. |
Фото листопада 2017 року. |
Одеса. Вид на залізничний вокзал (ранок листопада 2017).
Одесса. Вид на железнодорожный вокзал (раннее ноябрьское утро 2017). Odessa railroad station. |
Неподалік від Одеси, на березі Дністровського лиману
розташовані:
Невдалеке от Одессы, на берегу Днестровского лимана расположены:
- стародавнє місто
Білгород-Дністровський, добре відоме фортецею XIII-XV століть -
найбільшою за розмірами пам'яткою Середньовіччя в Україні;
- курорт Затока (Кароліно-Бугаз).
Розповідь про них -
окремою сторінкою.
- курорт Затока (Кароліно-Бугаз).
Невдалеке от Одессы, на берегу Днестровского лимана расположены:
- древний город
Белгород-Днестровский, широко известный крепостью XIII-XV веков -
самым крупным по размерам памятником Средневековья в Украине;
- курорт Затока (Каролино-Бугаз).
Рассказ о них - на
отдельной странице.
- курорт Затока (Каролино-Бугаз).
Першоджерела:
# «Одесса - план-схема», Киевская военно-картографическая фабрика, Киев-2000.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Одесса Онлайн».
# Офіційний сайт Одеського Археологічного музею.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Одесса Онлайн».
# Офіційний сайт Одеського Археологічного музею.
До переліку фотосерій