Клименко Сергій. Фото. Пляшева («Козацькі Могили»), лютий 2009 та вересень 2015 року.
Пляшева («Козацькі Могили»), лютий 2009 та вересень 2015 року.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Пляшева («Казацкие Могилы»), февраль 2009 и сентябрь 2015 года.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Пляшева - село (700 жителів) Радивилівського району Рівненської області, розташоване на правому березі річки Стир. Вперше згадується в документальних джерелах 1545 року. Неподалік від села, на лівому заболоченому березі річечки Пляшівка влітку 1651 року відбулася кульмінаційна баталія Визвольної війни українського народу 1648-1654 років, що увійшла до історії як «Битва під Берестечком». У ній брала участь величезна за мірками того часу кількість вояків - понад 200 тисяч. Армія польського короля Яна Казимира протистояла об’єднаному козацькому (під проводом Богдана Хмельницького) та татарському війську (керованому кримським ханом Ісламом-Гіреєм III). У розпал бою козаки в черговий раз були зраджені татарами, котрі не тільки відступили, а й захопили у полон Б. Хмельницького, який намагався перешкодити їхньому відступу. Українські козаки продовжували героїчно битися, однак результат битви, що стала переломною у всій війні, вже було вирішено. На початку XX століття, при прокладанні дороги від Дубна до Берестечка, що пройшла через поле бою, було знайдено безліч людських кісток і зброї. Тоді ж ухвалили зібрати всі знайдені бойові реліквії та вшанувати пам’ять загиблих і почали збір коштів на пам’ятник героям. За проектом студента Петербурзької Академії мистецтв В. Максимова (під керівництвом архітектора В. Леонтовича) в 1910-1914 роках було зведено дуже ефектну Георгіївську церкву-мавзолей, що не має аналогів в Україні. Її споруджено на невеликому за площею підвищенні, що називають островом Журавлиха. Сюди ж із сусіднього села Острів перевезли дерев’яну Михайлівську церкву, побудовану в 1650 році. У ній, за легендою, Б. Хмельницького благословив напередодні битви коринфський митрополит Іоасаф і освятив козацькі шаблі. 1967 року козацький меморіал було перетворено на Історико-культурний заповідник «Козацькі Могили». До 350-річчя битви під Берестечком на полі бою було закладено парк, відзначений скромним монументом. Нині тут діє Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
Окремими сторінками подаю тексти з інформаційних таблиць:

Пляшева - село (700 жителей) Радивиловского района Ровенской области, расположенное на правом берегу речки Стыр. Впервые упоминается в документальных источниках в 1545 году. Неподалеку от села, на левом заболоченном берегу речушки Пляшевка летом 1651 года состоялась кульминационная баталия Освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов, вошедшая в историю как «Битва под Берестечком». В ней принимало участие огромное по меркам того времени количество воинов - свыше 200 тысяч. Армия польского короля Яна Казимира противостояла объединенному казацкому (под руководством Богдана Хмельницкого) и татарскому войску (управляемому крымским ханом Исламом-Гиреем III). В разгар боя казаки в очередной раз были преданны татарами, которые не только отступили, но и захватили в плен Б. Хмельницкого, который пытался помешать их отступлению. Украинские казаки продолжали героически сражаться, однако результат битвы, ставшей переломной во всей войне, уже был предрешен. В начале XX века, при прокладке дороги от Дубно к Берестечку, которая прошла через поле боя, было найдено множество человеческих костей и оружия. Тогда же постановили собрать все найденные боевые реликвии и почтить память погибших, и начали сбор средств на памятник героям. По проекту студента Петербуржской Академии искусств В. Максимова (под руководством архитектора В. Леонтовича) в 1910-1914 годах была возведена очень эффектная Георгиевская церковь-мавзолей, которая не имеет аналогов в Украине. Она построена на небольшом по площади возвышении, которое называют островом Журавлиха. Сюда же из соседнего села Остров перевезли деревянную Михайловскую церковь, построенную в 1650 году. В ней, согласно легенде, Б. Хмельницкого благословил в канун битвы коринфский митрополит Иоасаф и освятил казацкие сабли. В 1967 году казацкий мемориал был преобразован в Историко-культурный заповедник «Казацкие Могилы». К 350-летию битвы под Берестечком на поле боя был заложен парк, отмеченный скромным монументом. Теперь здесь действует Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестецкой битвы».
Отдельными страницами даю тексты из информационных таблиц:


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах. Панорама ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E). Фото вересня 2015 року.
Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.
Панорама ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E).


Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах.
Панорама ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E).

St. George's male monastery on Cossack's tombs.
Panorama ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E).


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). Фото лютого 2009 року.
Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах (Українська Православна Церква, Київський Патріархат).

Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат).

St. George's male monastery on Cossack's tombs (Ukrainian Ortodoz Church, Kyiv Patriarchate).


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). Фото вересня 2015 року.
Пляшева. Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.

Пляшева. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах.

Plyasheva. St. George's male monastery on Cossack's tombs.


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Георгиевская церковь-мавзолей (1910-1914 годы). Фото лютого 2009 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Георгиевская церковь-мавзолей (1910-1914 годы). Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Георгиевская церковь-мавзолей (1910-1914 годы). Фото лютого 2009 року.
Георгіївська церква-мавзолей (1910-1914 роки).

Георгиевская церковь-мавзолей (1910-1914 годы).


Пам'ятка архітектури початку XX століття Свято-Георгіївський собор з Козацькою усипальницею, преділами св. вмц. Параскеви та свв. мучеників кнн. Бориса і Гліба було збудовано за проектом студента Петербурзької Академії мистецтв В. Максимова (учня академіка архітектури О. В. Щусєва). Будівельними роботами з весни 1912 року керував волинський єпархіальний архітектор Володимир Леонтович, який відстояв у ансамблі Козацьких Могил український козацький стиль і запросив для розпису храму-пам’ятника відомого художника Івана Їжакевича.
На фасаді храму - іконостас художника І. Їжакевича (1914). У храмах - шановані ікони: вмц. Варвари з часткою мощів, вмч. Георгія, св. Трійці, мч. Гермогена, Божої Матері - «Почаївська», «Скоропослушниця», «Самарська», «Всіх скорботних Радість», «Прикликання загиблих».


Памятник архитектуры начала XX века Свято-Георгиевский собор с Казацкой усыпальницей, приделами св. вмц. Параскевы и свв. мучеников кнн. Бориса и Глеба был построен по проекту студента Петербуржской Академии искусств В. Максимова (ученика академика архитектуры А. В. Щусева). Строительными работами с весны 1912 года руководил волынский епархиальный архитектор Владимир Леонтович, который отстоял в ансамбле Казацких Могил украинский казацкий стиль и пригласил для росписи храма-памятника известного художника Ивана Ижакевича.
На фасаде храма - иконостас художника И. Ижакевича (1914). В храмах - почитаемые иконы: вмц. Варвары с частицей мощей, вмч. Георгия, св. Троицы, мч. Гермогена, Божьей Матери - «Почаевская», «Скоропослушница», «Самарская», «Всех скорбящих Радость», «Взыскание погибших».


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века. Фото лютого 2009 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века. Фото лютого 2009 року.
Михайлівська церква, пам’ятка архітектури 1-ї половини XVII століття.
Побудована 1650 року в селі Острів за ініціативою Івана Береговича. У ній побував Богдан Хмельницький напередодні битви.


Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века.
Построена в 1650 году в селе Остров, по инициативе Ивана Береговича. В ней побывал Богдан Хмельницкий накануне битвы.


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века. Фото вересня 2015 року.
Михайлівська церква, пам’ятка архітектури 1-ї половини XVII століття.
Для створення архітектурного ансамблю «Козацькі Могили», 1912 року Михайлівську церкву було перенесено на острів Журавлиха і відбудовано у первісному вигляді. Іконостас храму виконано невідомим митцем у другій половині XVII столітя. У церкві зберігаються шановані ікони вмц. Варвари (із сандалією з її мощів) та мч. Агафоніка (початок XX століття). Підземний перехід веде із церкви до Козацької усипальниці та Георгіївського собору.


Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века.
Для создания архитектурного ансамбля «Казацкие Могилы» в 1912 году Михайловскую церковь перенесли на остров Журавлиха и отстроили в первичном виде. Иконостас храма выполнен неизвестным художником во второй половине XVII века. В церкви сохраняются почитаемые иконы вмц. Варвары (с сандалией из её мощей) и мч. Агафоника (начало XX века). Подземный переход ведет из церкви к Казацкой усыпальнице и Георгиевскому собору.


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. На территории Свято-Георгиевского мужского монастыря на Казацких Могилах. Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото.
Стилизированная таблица со стихами Ярослава Мичуды у входа в подземный ход, ведущий к Казацкой усыпальнице и Георгиевскому собору. Фото вересня 2015 року.
Пляшева. На території Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах.
Стилізована таблиця з віршами Ярослава Мичуди біля входу до підземного ходу, що веде до Козацької усипальниці та Георгіївського собору.
Підземний вхід в холодній сірій млості
Веде у ту гробницю кам’яну,
Де наших предків черепи і кості,
І натягалась тиша у струну.
Ідіть туди, схиліть чоло в мовчанні,
Хай серце шал передає думкам.
Не ви тут перші і не ви останні,
На віки вічні слава козакам!
Ярослав Мичуда

Пляшева. На территории Свято-Георгиевского мужского монастыря на Казацких Могилах.
Стилизированная таблица со стихами Ярослава Мичуды у входа в подземный ход, ведущий к Казацкой усыпальнице и Георгиевскому собору.


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятный знак в честь возрождения монашеской жизни на Казацких Могилах в июле 2002 года. Фото лютого 2009 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятный знак в честь возрождения монашеской жизни на Казацких Могилах в июле 2002 года. Фото вересня 2015 року.
Пляшева. Пам’ятний знак на честь відродження чернечого життя на Козацьких Могилах у липні 2002 року.
Встановлено стараннями братії монастиря за Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.


Пляшева. Памятный знак в честь возрождения монашеской жизни на Казацких Могилах в июле 2002 года.
Установлен стараниями братии монастыря при Святейшем Патриархе Киевском и всей Руси-Украины Филарете.


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятный камень о закладке «Казацкой рощи». Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). Фото лютого 2009 року.
Пляшева. Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.
Вид від «Козацького гаю», закладеного у 2000 році на честь 350-річчя битви під Берестечком.


Пляшева. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах.
Вид от «Казацкой рощи», заложенной в 2000 году в честь 350-летия битвы под Берестечком.

Plyasheva. St. George's male monastery on Cossack's tombs.


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятник казакам и крестьянам-повстанцам (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). Фото лютого 2009 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятник казакам и крестьянам-повстанцам (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). Фото вересня 2015 року.
Пляшева («Козацькі Могили»).
Пам'ятник козакам і селянам-повстанцям
, котрі воювали під Берестечком у 1651 році (скульптор Анатолій Кущ, 1991 рік).


Пляшева («Казацкие Могилы»).
Памятник казакам и крестьянам-повстанцам
, воевавшим под Берестечком в 1651 году (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год).


Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятник казакам и крестьянам-повстанцам (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). Фото лютого 2009 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятник казакам и крестьянам-повстанцам (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). Фото вересня 2015 року.
Ровенщина. Пляшева («Казацкие Могилы»). Фото. Памятник казакам и крестьянам-повстанцам (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). Фото вересня 2015 року.
Пляшева («Козацькі Могили»).
Пам'ятник козакам і селянам-повстанцям
, котрі воювали під Берестечком у 1651 році (скульптор Анатолій Кущ, 1991 рік).


Пляшева («Казацкие Могилы»).
Памятник казакам и крестьянам-повстанцам
, воевавшим под Берестечком в 1651 году (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год).



Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.






Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко




Rambler's Top100