Полтава, серпень 2007 року.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Полтава, август 2007 года.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Місто Полтава - адміністративний, промисловий та культурний центр Полтавської області. Місто розташоване на правому березі річки Ворскла, лівої притоки Дніпра. Великий вузол залізничних та автомобільних шляхів, за 333 км від Києва. Є одним із визначних історичних центрів української національної культури.
Точна дата виникнення невідома. На околицях міста, на Білій горі, знайдено стоянку первісної людини епохи неоліту, а на Соборній площі - залишки скіфської та давньослов’янської культури. Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1174 роком, коли під час походу проти половців князь Ігор Святославович перейшов Ворсклу в районі Лтави. Інша згадка - 1430 року, коли Полтава була подарована татарському мурзі Лексі, більш відомому як князь Глинський. У цей час тут збудували земляну фортецю, яка була зруйнована 1482 року військом кримського хана Менглі-Гірея. У XVI-XVII століттях Полтава належала до Переяславського староства. 1641 року здобула статус міста. 1646 року Полтавою оволодів Я. Вишневецький. Під час Визвольної війни, з 1648 року, місто стало центром Полтавського козачого полку. Місто не раз спустошували татари, останній раз - 1695 року.
У 1700-1721 роках тривала Північна війна між Росією та Швецією. 17 червня 1709 року поблизу міста сталася грандіозна битва, що ввійшла в історію під назвою Полтавська. Російські війська Петра I розбили війська шведів на чолі з королем Карлом XІІ, об'єднані з українськими козаками гетьмана І. Мазепи.
3 1775 року Полтава входила до складу Новоросійської губернії, з 1784 року - до Катеринославського намісництва. Протягом 1796-1802 років була в складі Чернігівської губернії, а 1802 року стала центром Полтавської губернії. Ставши губернським містом, Полтава піддалася російській культурній експансії: у архітектурі запанував російський стиль, російська мова витіснила українську з шкіл і культурних установ.


Город Полтава - административный, промышленный и культурный центр Полтавской области. Город расположен на правом берегу речки Ворскла, левого притока Днепра. Крупный узел железнодорожных и автомобильных путей, в 333 км от Киева. Является одним из виднейших исторических центров украинской национальной культуры.
Точная дата возникновения неизвестна. На окраинах города, на Белой горе, найдена стоянка первобытного человека эпохи неолита, а на Соборной площади - остатки скифской и древнеславянской культуры. Впервые упоминается в Ипатьевской летописи под 1174 годом, когда во время похода против половцев князь Игорь Святославович перешел Ворсклу в районе Лтавы. Другое упоминание - в 1430 году, когда Полтава была подарена татарскому мурзе Лексе, более известному как князь Глинский. В это время здесь построили земляную крепость, которая была разрушена в 1482 году войском крымского хана Менгли-Гирея. В XVI-XVII веках Полтава входила в Переяславское староство. В 1641 году получила статус города. В 1646 году Полтавой завладел Я. Вишневецкий. Во время освободительной войны, с 1648 года, город стал центром Полтавского казачьего полка. Город не раз опустошали татары, последний раз - в 1695 году.
В 1700-1721 году шла Северная война между Россией и Швецией. 17 июня 1709 года вблизи города произошла грандиозная битва, которая вошла в историю под названием Полтавская. Русские войска Петра I разбили войска шведов под руководством короля Карла XІІ, объединенные с украинскими казаками гетмана И. Мазепы.
С 1775 года Полтава входила в состав Новороссийской губернии, с 1784 года - в Екатеринославское наместничество. В течение 1796-1802 годов была в составе Черниговской губернии, а в 1802 году стала центром Полтавской губернии. Став губернским городом, Полтава поддалась русской культурной экспансии: в архитектуре воцарился русский стиль, русский язык вытеснил украинский из школ и культурных учреждений.

Poltava is the regional centre located on the right bank of the Vorskla River, the Dnieper`s left tributary, 333 km far from Kyiv. The city is an important railway and highway crossing. The population is about 350 000. This city is considered to be the heart of Ukraine due to many factors: its geographical location, its role in the development of Ukrainian culture and life. It is associated with the names of many famous Ukrainian writers. It is associated with the attempts of Ukrainian Hetmah Ivan Mazepa to turn the Ukraine`s destiny to sovereignty and free it from a hard despotism of Peter the Great and the Russian Empire. In this struggle he supported the Swedish king Charles XII in the Poltava Battle which brought victory to the tsar and made even the word "Ukraine" forbidden in Ukraine. The State Poltava Battlefield Museum tells about this tragic event. Poltava Land is the region to be visited if you want to understand Ukrainian people`s soul. The National Pottery Museum in the village of Opishnya shows how music and nature, life and humour are reflected in clay, the National Embroidery Museum in Reshetylivka shows you the same but on famous Ukrainian rushnyky (towels). And while visiting Myrhorod or the Market in Velyki Sorochyntsi you will understand Ukrainians best of all.


Монумент Слави на честь перемоги руського війська в Полтавській битві є однією з визначних пам'яток центральної частини Полтави. Його встановлено на місці, де після Полтавської битви 27 червня 1709 року відбулася зустріч царя Петра I з гарнізоном фортеці та місцевими мешканцями. Напередодні зустрічі на цьому місці було споруджено тріумфальну арку.
Ідея створення пам'ятника належала губернському архітектору М. Амвросимову. Деякі зміни у проекті пам'ятника зроблено відомим архітектором французького походження Ж. Тома де Томоном (1759-1813). Для споруждення пам'ятника було зібрано близько 135000 карбованців, гроші на відливку орла та бронзових прикрас (скульптор Ф. Ф. Щедрин) було виділено царем Олександром I.
Квадратний п'єдестал пам'ятника виконано у формі фортеці, а чавунну огорожу - у вигляді мечів, закріплених вістрями вниз.


Монумент Славы в честь победы русского войска в Полтавской битве является одной из основных достопримечательностью центральной части Полтавы. Он установлен на месте, где после Полтавской битвы 27 июня 1709 года произошла встреча царя Петра I с гарнизоном крепости и местными жителями. Накануне встречи на этом месте была сооружена триумфальная арка.
Идея создания памятника принадлежала губернскому архитектору М. Амвросимову. Некоторые изменения в проекте памятника были сделаны знаменитым архитектором французского происхождения Ж. Тома де Томоном (1759-1813). Для постройки памятника было собрано около 135000 рублей, деньги на отливку орла и бронзовых украшений (скульптор Ф. Ф. Щедрин) были выделены царем Александром I.
Квадратный пьедестал памятника выполнен в виде крепости, а чугунная ограда - в виде мечей, закрепленных остриями вниз.

The Monument to Glory on the Round Square in Poltava.


Чавунну колону відлито на Луганському чавунно-ливарному заводі, а бронзові деталі п'єдесталу - у Санкт-Петербурзі. У п'єдестал пам'ятника вмонтовано 18 гармат, що перебували на бастіонах фортець Полтави та Переволочної. Світло-сірий граніт для пам'ятника добували на каменоломні поблизу м. Кременчука. Монумент увінчаний позолоченим бронзовим орлом, що тримає у своїх пазурах стріли війни, а у дзьобі - лавровий вінок.

Чугунная колонна была отлита на Луганском чугунно-литейном заводе, а бронзовые детали пьедестала - в Санкт-Петербурге. В основание памятника вмонтированы 18 пушек, находившихся на бастионах крепостей Полтавы и Переволочной. Светло-серый гранит для памятника добывали на каменоломне возле г. Кременчуга. Монумент увенчан позолоченным бронзовым орлом, который держит в своих когтях стрелы войны, а в клюве - лавровый венок.
Пам'ятник було відкрито 27 липня 1811 року, хоча спочатку планувалося відкрити його 1809 року, до 100-річчя битви. У 1852 році навколо пам'ятника було закладено парк, що зараз є пам'яткою садово-паркового мистецтва. Пізніше поруч із пам'ятником проклали кільцеву дорогу, а сам парк обнесли чавунною огорожею.

Памятник был открыт 27 июля 1811 года, хотя первоначально планировалось открыть его в 1809 году, к 100-летию битвы. В 1852 году вокруг памятника был заложен парк, который ныне является памятником садово-паркового искусства. Позднее вокруг памятника появилась кольцевая дорога, а сам парк был обнесен красивой чугунной оградой.


Офіційно парк було відкрито 1909 року з нагоди святкування 200-річчя Полтавської битви. Тривалий час парк перебував у відданні Петровського Полтавського кадетського корпусу, звідки й пішла назва парку - «Корпусний сад». На початку XIX століття, коли Полтава стала губернським містом, навколо площі за проектом видатного архітектора Адріана Захарова було побудовано комплекс адміністративних будинків у класичному стилі - «Ансамбль Круглої площi».

Официально парк был открыт в 1909 году к празднованию 200-летия Полтавской битвы. Продолжительное время пребывал в ведении Петровского Полтавского кадетского корпуса, откуда и получил название - «Корпусный сад». В начале XIX века, когда Полтава стала губернским городам, вокруг площади по проекту выдающегося русского архитектора Адриана Захарова был построен комплекс административных зданий в классическом стиле - «Ансамбль Круглой площади».


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Будинок генерал-губернатора,
пам'ятка архітектури, 1810 рік (вул. Жовтнева, 37).


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Дом генерал-губернатора,
памятник архитектуры, 1810 год (ул. Жовтневая, 37).

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Поштамт,
пам'ятка архітектури, 1869 рік (вул. Жовтнева, 35).
Зараз - Полтавська міська школа мистецтв «Мала академія мистецтв».


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Почтамт,
памятник архитектуры, 1869 год (ул. Жовтневая, 35).
Ныне - Полтавская городская школа искусств «Мала академія искусств».

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi: Полтавський Головпоштамт (вул. Жовтнева, 33).

Ансамбль Круглой площади: Полтавский Главпочтамт (ул. Жовтневая, 33).

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Будинок дворянського зiбрання,
пам'ятка архітектури, 1810 рік (вул. Жовтнева, 31).
Зараз - кінотеатр «ім. І. П. Котляревського».


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Дом дворянского собрания,
памятник архитектуры, 1810 год (ул. Жовтневая, 31).
Ныне - кинотеатр «им. И. П. Котляревского».

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки):
«Присутствені місця»
,
пам'ятка архітектури, 1810 рік (вул. Жовтнева, 36).
Зараз - Полтавська міська державна адміністрація.


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы):
«Присутственные места»
,
памятник архитектуры, 1810 год (ул. Жовтневая, 36).
Ныне - Полтавская городская государственная администрация.

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Старогубернаторський будинок,
пам'ятка архітектури, 1811 рік (вул. Жовтнева, 38).
Зараз - МВС України в Полтавській області.


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Старогубернаторский дом,
памятник архитектуры, 1811 год (ул. Жовтневая, 38).
Ныне - МВД Украины в Полтавской области.

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Кадетський корпус,
пам'ятка архітектури, 1840 рік (вул. Жовтнева, 42).
Зараз - Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка, Центр післядипломної освіти.


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Кадетский корпус,
памятник архитектуры, 1840 год (ул. Жовтневая, 42).
Ныне - Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка, Центр последипломного образования.

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


У підземному переході «Злато Місто» до Корпусного саду.

В подземном переходе «Злато Мисто» («Золотой Город») к Корпусному саду.


Полтава, вулицею Жовтнева вдень та ввечері.

Полтава, на улице Жовтневая днем и вечером.


Обласний Український музично-драматичний театр ім. М. Гоголя (вул. Жовтнева, 23).

Областной Украинский музыкально-драматический театр им. Н. Гоголя (ул. Жовтневая, 23).


Пам'ятник І. П. Котляревському, 1903 рік (на розі вулиць Леніна та Котляревського).
Автори: скульптор Л. Позен і архітектор О. Ширшов, допомагали їм художник В. Волков і архітектор О. Зінов'єв. Автор постаменту з дніпровського граніту - архітектор П. Певний.
Бронзове погруддя Класика увінчане лавровим вінком. Кошти на пам'ятник збирали всенародно; у пожертвуваннях на пам'ятник взяли участь понад 7 тисяч осіб.
На п'єдесталі викарбовано:
Иванъ Котляревській /1769-1838/
«Де згода въ сімействі, де миръ і тишина, Щасливі тамъ люди, блаженна сторона»
П'єса “Наталка Полтавка”

Памятник И. П. Котляревскому, 1903 год (на пересечении улиц Ленина и Котляревского).
Авторы: скульптор Л. Позен и архитектор О. Ширшов, помогали им художник В. Волков и архитектор О. Зиновьев. Автор постамента из днепровского гранита - архитектор П. Певный.
Бронзовый бюст Классика увенчан лавровым венком. Средства на памятник собирали всенародно; в пожертвованиях на памятник приняли участие свыше 7 тысяч человек.
На пьедестале начертано (на Украинском языке):
Иван Котляревский /1769-1838/
«Где согласие в семействе, где мир и тишина, Счастливы там люди, блаженна сторона»
Пьеса “Наталка Полтавка”


Пам'ятник М. В. Гоголю (на розі вулиць Леніна та Гоголя).

Памятник Н. В. Гоголю (на пересечении улиц Ленина и Гоголя).


Полтава, вулицею Жовтнева:
будинок за адресою вул. Жовтнева, 24 та
управління Національного банку України в Полтавській області (вул. Жовтнева, 17).


Полтава, на улице Жовтневая:
дом по адресу ул. Жовтневая, 24 и
управление Национального банка Украины в Полтавской области (ул. Жовтневая, 17).


Полтава, будинок за адресою вул. Жовтнева, 19.

Полтава, здание по адресу ул. Жовтневая, 19.


Пам'ятник Т. Шевченку (Петровський парк).
На граніті - напис:
«...і вражою, злою кров'ю волю окропіте.
Т. Шевченко»

Памятник Т. Шевченко (Петровский парк).
На граните - надпись:
«...і вражою, злою кров'ю волю окропіте.
Т. Шевченко»


Будинок губернського земства, пам'ятка архітектури, 1903-1908 роки (пл. Леніна, 2).
Зведено у формах українського модерна. Архітектор В. Г. Кричевський, внутрішній розпис художників С. І. Васильківського і Н. С. Самокиша. У створенні архітектурного обличчя будівлі використані традиційні мотиви дерев'яної народної архітектури - ступінчаста форма завершення башт, зрізані кути віконних і дверних отворів, кронштейни карнизів. Кольорові майолікові вставки, поліхромні керамічні герби полтавських повітових міст виконано учнями Миргородської керамічної школи. Інтер'єри оформлено дерев'яним різьбленням, живописом, керамікою. Пам'ятник - один з кращих зразків українського модерна.
Зараз - Полтавський краєзнавчий музей.


Здание губернского земства, памятник архитектуры, 1903-1908 годы (пл. Ленина, 2).
Возведено в формах украинского модерна. Архитектор В. Г. Кричевский, внутренняя роспись художников С. И. Васильковского и Н. С. Самокиша. В создании архитектурного облика здания использованы традиционные мотивы деревянного народного зодчества - ступенчатая форма завершения башен, срезанные углы оконных и дверных проемов, кронштейны карнизов. Цветные майоликовые вставки, полихромные керамические гербы полтавских уездных городов выполнены учениками Миргородской керамической школы. Интерьеры оформлены деревянной резьбой, живописью, керамикой. Памятник - один из лучших образцов украинского модерна.
Ныне - Полтавский краеведческий музей.


Водограй у Петровському парку та
водограй у Соняшному парку.


Фонтан в Петровском парке и
фонтан в Солнечном парке.


Пам'ятник Українським козакам (бул. Панянський).
На хресті викарбовано:
«Українським загиблим козакам»
Надпись на постаменте информирует:
«Встановлено в день Покрова Божої Матері року 1983»

Памятник Украинским казакам (бул. Панянский).
На кресте начертано (на Украинском языке):
«Украинским погибшим казакам»
Надпись на постаменте информирует:
«Установлено в день Покрова Пресвятой Богородицы года 1983»


Полтава. Краєвид, що відкривається
з «Іванової гори»
.
На пагорбі ліворуч - Хрестовоздвиженський монастир.


Полтава. Пейзаж, открывающийся с «Ивановой горы».
На холме слева - Крестовоздвиженский монастырь.


Полтава. Особняк за адресою: вул. Спаська, 11.
Зараз - Полтавська філія банку "БІГ Енергія".


Полтава. Особняк по адресу: ул. Спасская, 11.
Ныне - Полтавский филиал банка "БІГ Енергія".


Пам'ятний знак на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви (вул. Спаська).
Надпись на постаменте информирует (тогочасною російською мовою):
«Петро I спочивав тут після подвигів своїх 27 червня 1709 року»

Памятный знак на месте отдыха Петра I после Полтавской битвы (ул. Спасская).
Надпись на постаменте информирует:
«Петръ I покоился здђсь послђ подвиговъ своихъ 27 Іюня 1709 года»


Спаська церква, пам'ятка архітектури, 1705, 1811, 1845 роки (вул. Жовтнева, 10). Частина колишньої Преображенської церкви, що була розібрані через ветхість 1811 року. Бічну прибудову, в якій, за переказами, Петро I урочисто відзначав перемогу в Полтавській битві, вирішили зберегти і на згадку про цю історичну подію в 1837-1845 роках над нею спорудили кам'яний футляр за проектом архітектора А. Тона.

Спасская церковь, памятник архитектуры, 1705, 1811, 1845 годы (ул. Жовтневая, 10). Часть бывшей Преображенской церкви, разобранной за ветхостью в 1811 году. Боковой придел, в котором, по преданию, Петр I торжественно отмечал победу в Полтавской битве, решили сохранить и в память об этом историческом событии в 1837-1845 годах над ним соорудили каменный футляр по проекту архитектора А. Тона.


Споруда дерев'яна, трьохзрубова, з притвором із заходу, одноголова. Дерев'яну частину поміщено в цегляний потинькований футляр, накритий великим приземкуватим куполом. Навколо дерев'яних стін залишено прохід.
Будівля - єдиний зразок дерев'яної архітектури XVIII століття на Полтавщині.


Сооружение деревянное, трехсрубное, с притвором с запада, одноглавое. Деревянная часть заключена в кирпичный оштукатуренный футляр, накрытый большим приземистым куполом. Вокруг деревянных стен оставлен проход.
Здание - единственный образец деревянного зодчества XVIII века на Полтавщине.


Пам'ятник полтавській галушці («Іванова гора»).

Памятник полтавской галушке («Иванова гора»).


Пам'ятний камінь на честь першої літописної згадки про Полтаву («Іванова Гора»).
На камені написано:
«Игорь Святославичь... пођха противу Половцємъ и пєрєђха Въросколъ оу Лтавы...
Ипатьєвская лєтопись, 1174г.»

Памятный камень в честь первого летописного упоминания о Полтаве («Иванова Гора»).
На камне написано:
«Игорь Святославичь... пођха противу Половцємъ и пєрєђха Въросколъ оу Лтавы...
Ипатьєвская лєтопись, 1174г.»


Успенський храм та дзвіниця Успенського собору, пам'ятка архітектури, 1774-1801 роки (пл. Соборна, 1, чи «Іванова Гора»).
Успенський собор був першою кам'яною спорудою в Полтаві.
Будувався в 1748-1770 роках, знищений в 1930-х роках.
Збереглася дзвіниця Успенського собору (1774-1801 роки). Висота дзвіниці зі шпилем - близько 44 м. У минулому на дзвіниці висів дзвін "Кізі-кермен", відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII століття (нині зберігається в краєзнавчому музеї).
1992 року дзвіницю було передано УАПЦ.


Успенский храм и колокольня Успенского собора, памятник архитектуры, 1774-1801 годы (пл. Соборная, 1, или «Иванова Гора»).
Успенский собор был первым каменным сооружением в Полтаве.
Строился в 1748-1770 годах, уничтожен в 1930-х годах.
Сохранилась колокольня Успенского собора (1774-1801 годы). Высота колокольни со шпилем - около 44 м. В прошлом на колокольне висел колокол "Кизи-кермен", отлитый из турецких пушек в конце XVIII века (ныне хранится в краеведческом музее).
В 1992 году колокольня была передана УАПЦ.


Успенський храм (пл. Соборна, 1, чи «Іванова Гора»).

Успенский храм (пл. Соборная, 1, или «Иванова Гора»).