Я навіть можу дати вам почитати свої статті та мої звертання до кацапів!
Щиро дякую, Михайло!
Відверто кажучи, я не люблю вплутуватися в суперечки, але мене обурило ставлення редактора порталу "Соотечественники" до моїх коментарів (як на мене, - дуже коректних і досить аргументованих). От і вирішив "викласти" їх на своєму сайті...
А заодно – і ті думки, якими я ділився з автором і відвідувачами сайта "ТВОЯ МОВА - MOVA.ORG.UA..."
Звісно ж, повідомлю Вас про "остаточну" готовність мого сайту. Поки що, на жаль, на це бракує часу.
Буду вельми вдячний за можливість ознайомитися з Вашими статтями.
Я можу сказати тільки одне!Я шокований!Ви справжній ПАТРІОТ Ураїни!Я дякую вам що намагаєтеся як і я щось зробити для того,щоби ті ж росіяни зрозуміли,ми вони,але ж ми все таки не зовсім вони!В нас воя мова,культура,традиції,територія,тощо.Дякую за сайт,цікавий,як буде все готове,повідомте,буль ласка.Хай щастить.
Довольно любопытно - познавательно, кроме генеалогии (согласен с Вадимом), страничка с URLs на различную тематику.
Вопрос: планируется ли разместить на сайте отдельным разделом (статьи) те курсы или, если хотите, обмен опытом по ИТ? У Вас есть что рассказать и Вы (главное) умеете это преподнести понятно другим, а не только профи.
Доброго дня, Володимир.
Радий бачити на моєму сайті.
Відповідаю: Ні, не планується. Є багато людей, які цю тематику вже "підняли" раніше, краще і (найголовніше) ПРОФЕСІЙНІШЕ за мене. Адреси деяких з таких сайтів вміщені в моїй "колекції" URLs.
Зараз, на жаль, у мене не вистачає часу навіть "підняти" вже заплановані розділи "Як тебе не любити, Києвє мій!" та "Деякі інші цікаві куточки куточки нашої "Блакитної кульки".
Редкий случай когда человек (семья) сохранил свое ген. дерево. Можно узнать каким образом? Архивы или ...
Дякую, Вадим.
З цього приводу повторю те, що написав в присвяченні: я щиро вдячний моїм батькам та дідам-прадідам, що вони, попри всі негаразди і "смутні часи", зберегли пам'ять про своїх родичів та відповідні документальні свідоцтва.
Майже вся подана інформація - із сімейного "архіву" та від моїх батьків (тільки тепер розумію скільки інформації було загублено разом з "уходом" їхніх батьків). Дещо (перш за все - інформація про Миколу Любинського та знайомство батька з Катериною Кричевською-Росандіч) не розголошувалось аж до відновлення Незалежності.
Сам я почав цікавитися своїм родоводом вже в зрілому віці; постарався все систематизувати, "зафіксувати" та якось оформити.
