Клименко Сергій. Фото. Черкаси, липень 2004 року.
Черкаси, липень 2004 року.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Черкассы, июль 2004 года.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Черкаси. Краєвид Кременчуцького водосховища з Пагорба Слави.

Черкассы. Вид на Кременчугское водохранилище с Холма Славы.

Cherkasy.


Черкаси - обласний центр на правому березі Кременчуцького водосховища на Дніпрі, за 240 км від Києва.
Роком заснування Черкас вважається 1286. На місці сучасних Черкас існували ще поселення античних борисфенитів (скіфів-хліборобів). Про це свідчать виявлені на території міста кам`яні та бронзові знаряддя праці доби бронзи.
В період Київської Русі тут мешкали літописні поляни, про що свідчать знахідки зброї, монет, інших виробів. Київські князі селили в цьому районі також своїх васалів - торків і берендеїв, яких літопис називає "чорними клобуками" або "черк`ясами". Певно, звідси і походить назва міста.
Перша вірогідна письмова згадка про місто зустрічається в Густинському літописі під 1305 роком. Ціликом певна ж письмова згадка про Черкаси є в документах 1394 року як про вагоме укріплене поселення на південних окраїнах Київської землі (підвладної на той час Литві). Роль Черкас, як опорного пункту, особливо виросла з кінця XV століття, коли посилились грабіжницькі напади Кримського ханства на Україну. Мешканцям міста неодноразово доводилось ставати на двобій із ордами кримських татар. В 1483 році вони успішно відбили напад ворожих військ. На початку XVІ століття фортецю укріпили. Це допомогло 1532 року витримати 30-денну облогу військ кримського хана Сайдет-Ґірея. А в 1549 році було зведено ще потужнішу фортецю. Знаходилась вона на високій горі над Дніпром. Місто розбудовувалось навколо цієї фортеці. Воно мало також укріплення - острог з двома брамами.
Значну роль у житті Черкас відіграло козацтво, яке почало формуватись у другій половині XV ст. Його створювали селяни та вихідці з міських низів, які втікали в південні райони України від феодального гніту, що все наростав. Жителі міста займались рибною ловлею, полюванням, бджільництвом, хліборобством, служили найманцями в загонах прикордонних фортець.
З Черкасами тісно пов'язана героїчна біографія козацьких ватажків - черкаських старост Остафія Дашкевича та Дмитра Вишневецького, керівника селянсько-козацького повстання 1593 року Криштофа Косинського, керівників повстань Тараса Федоровича (Трясило), Івана Сулими (1635 р.), Павла Бута (Павлюка), Яківа Острянина (1637-1638), одного з організаторів Коліївщини Максима Залізняка, інших самобутніх лідерів українського козацтва. Доречі, саме Дмитро Вишневецький у 1554-1557 роках збудував на Хортиці (по низу Дніпра) фортецю Січ Запорізька, яка понад 200 років була центром єднання національно-визвольних сил України.
В Черкасах неодноразово бував Великий Гетьман України Богдан Хмельницький. Саме з Черкас він 18 червня 1648 року написав першого листа російському царю.


Черкассы - областной центр на правом берегу Кременчугского водохранилища на Днепре, в 240 км от Киева. Годом основания Черкасс считается 1286. На месте современных Черкасс существовали еще поселения античных борисфенитов (скифов-земледельцев). Об этом свидетельствуют найденные на территории города каменные и бронзовые орудия труда эпохи бронзы.
В период Киевской Руси тут проживали летописные поляне, о чем свидетельствуют находки оружия, монет, других изделий. Киевские князья селили в этом районе также своих васалов - торков и берендеев, которых летопись называет "черными клобуками" или "черкьясами". Вероятно, отсюди и происходит название города.
Первое правдоподобное письменное упоминание о городе встречается в Густинской летописи под 1305 годом. Целиком же достоверное письменное упоминание о Черкассах есть в документах 1394 года как о значительным укрепленном поселении на южных окраинах Киевской земли (подвластной тогда Литве). Роль Черкасс, как опорного пункта, особенно возросла с конца XV века, когда усилились грабительские набеги Крымского ханства на Украину. Жителям города неоднократно приходилось вступать в поединок с ордами крымских татар. В 1483 году они успешно отразили нападение вражеских войск. В начале XVІ века крепость укрепили. Это помогло в 1532 году выдержать 30-дневную осаду войск крымского хана Сайдет-Гирея. А в 1549 году была возведена еще более мощная крепость. Находилась она на высокой горе над Днепром. Город отстраивался вокруг этой крепости. Он также имел укрепления - острог с двумя воротами.
Значительную роль в жизни Черкасс сыграло казачество, которое начало формироваться во второй половине XV в. Его составляли крестьяне и выходцы из городских низов, которые убегали в южные районы Украины от нараставшего феодального гнёта. Жители города занимались рыбной ловлей, охотой, пчеловодством, земледелием, служили наемниками в отрядах пограничных крепостей.
С Черкассами тесно связана героическая биография казацких вожаков - черкасских старост Остафия Дашкевича и Дмитрия Вишневецкого, руководителя крестьянско-казацкого восстания 1593 года Криштофа Косинского, руководителей восстаний Тараса Федоровича (Трясило), Ивана Сулимы (1635 г.), Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (1637-1638), одного из организаторов Колиивщины Максима Зализняка, других самобытных лидеров украинского казачества. Кстати, именно Дмитрий Вишневецкий в 1554-1557 годах построил на Хортице (в низовьях Днепра) крепость Сечь Запорожская, которая более 200 лет была центром единения национально-освободительных сил Украины.
В Черкассах неоднократно бывал Великий Гетман Украины Богдан Хмельницкий. Именно из Черкасс он 18 июня 1648 года написал первое письмо российскому царю.

Cherkasy - regional centre, one of the largest ports on the Dnieper, 240 km far from Kyiv. The population is 305 thou. Numerous chronicles of the 14th-15th cc. mention this town of Ukrainian Cossacks. It was also the centre of the national liberation movement of the 17th-18th cc.


Черкаси. Будинок колишнього готелю "Слов`янський" (зараз - "Укрсоцбанк"), початок XX століття.

Черкассы. Здание бывшей гостиницы "Славянская" (сейчас - "Укрсоцбанк"), начало XX века.


Черкаси. Філармонія.

Черкассы. Филармония.


Черкаси.
Колишній будинок відомого грабаря Щербини

(зараз - міський Палац одружень), пам`ятка архітектури 1907-1912 рр.


Черкассы.
Бывший дом известного "землекопа" Щербины

(сейчас - городской Дворец бракосочетаний), памятник архитектуры 1907-1912 гг.


Черкаси. Пам`ятник Іванові Підкові.
Автори - скульптор П.І.Кулик, архітектор В.І.Блощук. Бронзову скульптуру І.Підкови (висотою 2 метри) встановлено на гранітному постаменті, в який вмонтовано плиту з написом:
"Іван Підкова - відомий герой спільної боротьби російського, українського, білоруського та молдавського народів проти татаро-турецьких поневолювачів, яку він очолював у другій половині XVІ ст. Місто Черкаси було центром цієї боротьби в Україні. Пам`ятник встановлено в рік святкування 700-річного ювілею м. Черкаси. 1986 рік."

Черкассы. Памятник Ивану Подкове.
Авторы - скульптор П.И.Кулик, архитектор В.И.Блощук. Бронзовая скульптура И.Подковы (высотой 2 метра) установлена на гранитном постаменте, в который вмонтирована плита с надписью:
"Іван Підкова - відомий герой спільної боротьби російського, українського, білоруського та молдавського народів проти татаро-турецьких поневолювачів, яку він очолював у другій половині XVІ ст. Місто Черкаси було центром цієї боротьби в Україні. Пам`ятник встановлено в рік святкування 700-річного ювілею м. Черкаси. 1986 рік."


Іван Підкова - визначний козацький ватажок (рік народження невідомий, загинув у 1578 році), певний час був Гетьманом Війська Запорізького. Народився на Брацлавщині, за походженням - молдаванин. Після того як татари спалили його село і забрали в полон батьків і наречену, вступив до козацьких загонів. За хоробрість і силу запорожці прозвали його Підковою. Очолювані ним козаки завдали поразки татарам під Очаковим, Кафою, Козловим. 1577 року І. Підкова із козаками визволив Яси - тодішню столицю Молдови - і був проголошений населенням молдовським господарем. Але згодом змушений був відступити на Брацлавщину, де за наказом польського короля його було схоплено і страчено у Львові. Черкаські козаки привезли його тіло на Черкащину і поховали його в Каневі.

Иван Подкова - известный казацкий предводитель (год рождения неизвестен, погиб в 1578 году), некоторое время был Гетманом Войска Запорожского. Родился на Брацлавщине, по происхождению - молдаванин. После того как татары сожгли его село и забрали в плен родителей и невесту, вступил в казацкие отряды. За храбрость и силу запорожцы прозвали его Подковой. Возглавляемые им казаки нанесли поражение татарам под Очаковом, Кафой, Козловым. В 1577 году И. Подкова с казаками освободил Яссы - тогда столицу Молдовы - и был провозглашен населением молдавским правителем. Но впоследствии вынужден был отступить на Брацлавщину, где по приказу польского короля был схвачен и казнен во Львове. Черкасские казаки привезли его тело на Черкащину и захоронили его в Каневе.


Черкаси. Пам`ятник Богдану Хмельницькому.
Автори - скульптори А. С. Шаталов, А. С. Фуженко, архітектори Т. Г. Довженко, В. І. Дмитренко. Пам`ятник відкрито 30 жовтня 1995 року до 400-річчя від дня народження Гетьмана Богдана Хмельницького. Бронзову скульптуру Богдана Хмельницького (висотою 5 метрів) встановлено на постаменті зі стилізовано оброблених гранітних блоків з написом "Гетьман України Зіновій Богдан Хмельницький. 1595-1657".


Черкассы. Памятник Богдану Хмельницкому.
Авторы - скульпторы А. С. Шаталов, А. С. Фуженко, архитекторы Т. Г. Довженко, В. И. Дмитренко. Памятник открыт 30 октября 1995 года к 400-летию со дня рождения Гетмана Богдана Хмельницкого. Бронзовая скульптура Богдана Хмельницкого (высотой 5 метров) установлена на постаменте из стилизованно обработанных гранитных блоков с надписью "Гетьман України Зіновій Богдан Хмельницький. 1595-1657".


По обидва боки постаменту - стела з гранітних блоків, в яку вмонтовано 8 плит з написами:
# "Битва під Жовтими водами 5-6.05.1648";
# "Битва під Корсунем 15-16.05.1648";
# "Перемога під Пилявцями 13.09.1648";
# "Урочистий в'їзд в Київ 23.12.1648";
# "Перемога під Збаражем і Зборовом 30.06, 5.08.1649";
# "Битва під Берестечком 18-30.06.1651";
# "Перемога під Батогом 22-23.05.1652";
# "Взяття Кракова і Варшави 18.03, 9.06.1657".
З обох боків стели на постаментах, виконаних з гранітних блоків, встановлено бронзові скульптурні композиції, що символізують перемоги козаків на чолі з Б. Хмельницьким на суші і на морі. Серед розбурханого моря - козацька чайка з напнутим вітрилом, над щоглою якого - хрест, тут же - козацька зброя, клейноди. Інша композиція включає в себе козацьку гармату з ядрами, бочку з порохом, зброю, два тулумбаси, хоругви.


По обе стороны постамента - стела из гранитных блоков, в которую вмонтированы 8 плит с надписями (на Украинском языке):
# "Битва под Желтыми водами 5-6.05.1648";
# "Битва под Корсунем 15-16.05.1648";
# "Победа под Пилявцами 13.09.1648";
# "Торжественный въезд в Киев 23.12.1648";
# "Победа под Збаражем и Зборовом 30.06, 5.08.1649";
# "Битва под Берестечком 18-30.06.1651";
# "Победа под Батогом 22-23.05.1652";
# "Взятие Кракова и Варшавы 18.03, 9.06.1657".
С двух сторон стелы на постаментах, выполненных из гранитных блоков, установлены бронзовые скульптурные композиции, символизирующие победы казаков во главе с Б. Хмельницким на суше и на море. Среди бурного моря - казацкая чайка с надутым парусом, над мачтой которого - крест, тут же - казацкое оружие, клейноды. Другая композиция включает в себя казацкую пушку с ядрами, бочку с порохом, оружие, два тулумбаса, хоругвы.



Черкаси. Пагорб Слави, 1977 рік.
Меморіальний комплекс з монументом «Батьківщина-мати».


Черкассы. Холм Славы, 1977 год.
Мемориальный комплекс с монументом «Родина-мать».



Першоджерела:
# Сайт «Наш край».
# «Черкаси - офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету».
# «Сайт міста Черкаси».
# «Черкаси - план міста», Державна служба геодезії, картографії та кадастру, ДНВП "Картографія", Київ-2004.






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100