Клименко Сергій. Фото. На південь від Києва, серпень-вересень 2007 року. День шістнадцятий: Дніпропетровськ -> Олександрія -> Кіровоград -> Черкаси -> Київ
На південь від Києва, серпень-вересень 2007 року.
День шістнадцятий: Дніпропетровськ -> Олександрія -> Кіровоград -> Черкаси -> Київ

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на serg-klymenko.narod.ru чи на klymenko.data-tec.net є обов’язковим.

На юг от Киева, август-сентябрь 2007 года.
День шестнадцатый: Днепропетровск -> Александрия -> Кировоград -> Черкассы -> Киев

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на serg-klymenko.narod.ru или на klymenko.data-tec.net является обязательной.




Мапа шістнадцятого дня маршруту.
Покриття всіх автошляхів - пристойне. Місцеві шляхи між селами - досить прийнятні.
Із Дніпропетровська виїхали не занадто рано...


Схема шестнадцатого дня маршрута.
Покрытие всех автодорог - достаточно приличное. Местные догори между селами - относительно приемлемы.
Из Днепропетровска выехали не слишком рано...




Місто Олександрія - районний центр Кіровоградської області. Розташоване на злитті двох річок - Інгульця та Березівки, за 75 км на північний схід від обласного центра. Постійне поселення на місці нинішньої Олександрії з'явилось у першій половині XVIII століття. Найдавніша письмова згадка про нього датується 1746 роком. Це поселення на лівому березі річки Інгулець називалося Усівкою, за ім'ям свого засновника - запорізького козака Уса. З часу свого заснування це був укріплений пункт, що стояв на шляху набігів татар та походів шляхти на землі Інгульця. Після будівництва на місці сучасного Кіровограда фортеці, в Усівці розміщувався військовий гарнізон. У складі військових, що несли тут службу, були серби, угорці, румуни, хорвати, болгари. 1755 року на місці Усівки заснували укріплення - шанець, що дістало назву Бечея або Беча. Нова назва походила від назви річки в Сербії. Відомо, що 1769 року Бечея гідно витримала облогу війська хана Керім-Гірея. Після завершення російсько-турецьких воєн потреба у фортеці зникла. З 1784 року, коли було видано указ про поділ Катеринославського намісництва на дві губернії - Новоросійську і Азовську, колишнє укріплення Бечея та поселення, що виникло навколо нього, стало повітовим містом з назвою Олександрійськ на честь великого князя Олександра. Пізніше назва міста змінилася на Олександрію. З 1806 року Олександрія увійшла до складу Херсонської губернії.
Основним заняттям олександрійців та мешканців навколишніх сіл у першій половині XIX століття були землеробство, городництво та вирощування баштанних культур. Звільнення від кріпацтва та ряд інших реформ стимулювали розвиток господарства. Збільшилась кількість переробних підприємств, почалося будівництво залізниць. 1869 року почала діяти залізнична колія Одеса-Харків, яка пройшла через приміську станцію Користівка, а 1901 року залізниця пройшла через місто в напрямку станції П'ятихатки. Раніше, 1855 року через Олександрію пройшла телеграфна лінія, що зв'язала Одесу з Петербургом. Вигідне географічне розташування на перехресті шляхів, що вели до Чорного моря, в Крим, позитивно впливало на розвиток в Олександрії торгової справи та кустарних виробництв. На початку XX сторіччя в Олександрії почало зароджуватися промислове виробництво: з'явилися механічні майстерні, дрібні цехи лиття чавуну, ремонту реманенту. У той же час була зроблена перша спроба промислової розробки місцевих родовищ бурого вугілля. У місті активізувалося культурне життя. 1873 року було відкрито жіночу гімназію, 1904 року - чоловічу гімназію, а 1910-го - учительську семінарію. У 80-х роках ХІХ століття в місті з'явився театр. Тут починав свою акторську кар'єру Гнат Юра. У першому десятилітті ХХ століття почав діяти перший міський кінотеатр «Колізей». На початку ХІХ століття в місті діяло кілька друкарень. З 1909 року видавалась газета «Известия Александрийского уездного земства».
Протягом 1918-1920 років Олександрія по черзі перебувала під владою військ кайзерівської Німеччини, Червоної армії, петлюрівців, Червоного козацтва, бунтівних загонів Григор'єва, денікінців. У травні 1920 року містом заволоділи червоноармійці під керівництвом С. Буденного, К. Ворошилова й О. Дундича.


Город Александрия - районный центр Кировоградской области. Расположен на слиянии двух речек - Ингула и Березовки, на расстоянии 75 км к северо-востоку от областного центра. Постоянное поселение на месте нынешней Александрии появилось в первой половине XVIII века. Самое давнее письменное упоминание о нем датируется 1746 годом. Это поселение на левом берегу реки Ингул называлось Усовкой, по имени своего основателя - запорожского казака Уса. Со времени своего основания это был укрепленный пункт, который стоял на пути набегов татар и походов шляхты на земли Ингула. После строительства на месте современного Кировограда крепости, в Усовке размещался военный гарнизон. В составе военных, несших здесь службу, были сербы, венгры, румыны, хорваты, болгары. В 1755 году на месте Усовки основали укрепление - шанец, получившее название Бечея или Беча. Новое название происходило от названия реки в Сербии. Известно, что в 1769 году Бечея достойно выдержала осаду войска хана Керим-Гирея. После завершения российско-турецких войн потребность в крепости исчезла. С 1784 года, когда был издан указ о делении Катеринославского наместника на две губернии - Новороссийскую и Азовскую, прежнее укрепление Бечея и поселение, которое возникло вокруг него, стало уездным городом с названием Олександрийск в честь великого князя Александра. Позже название города изменилось на Александрию. С 1806 года Александрия вошла в состав Херсонской губернии.
Основным занятием александрийцев и жителей окружающих сел в первой половине XIX века были земледелие, огородничество и выращивание бахчевых культур. Освобождение от крепостничества и ряд других реформ стимулировали развитие хозяйства. Увеличилось количество перерабатывающих предприятий, началось строительство железных дорог. В 1869 году начала действовать железная дорога Одесса-Харьков, которая прошла через пригородную станцию Корыстивка, а в 1901 году железная дорога прошла через город в направлении станции Пятихатки. Ранее, в 1855 году через Александрию прошла телеграфная линия, которая связала Одессу с Петербургом. Выгодное географическое расположение на перекрестке путей, которые вели к Черному морю, в Крым, положительно влияло на развитие в Александрии торгового дела и кустарных производств. В начале XX столетия в Александрии начало зарождаться промышленное производство: появились механические мастерские, мелкие литейно-чугунные цеха, ремонта реманента. В то же время была преппринята первая попытка промышленной разработки местных месторождений бурого угля. В городе активизировалась культурная жизнь. В 1873 году была открыта женская гимназия, в 1904 году - мужская гимназия, а 1910-м - учительская семинария. В 80-х годах ХІХ века в городе появился театр. Здесь начинал свою актерскую карьеру Гнат Юра. В первом десятилетии ХХ века начал действовать первый городской кинотеатр «Колизей». В начале ХІХ века в городе действовало несколько типографий. С 1909 года издавалась газета «Известия Александрийского уездного земства».
В течение 1918-1920 годов Александрия по очереди находилась под властью войск кайзеровской Германии, Красной армии, петлюровцев, Красного казачества, мятежных отрядов Григорьева, деникинцев. В мае 1920 года городом завладели красноармейцы под руководством С. Буденного, К. Ворошилова и О. Дундича.

Олександрія, Кіровоградська область.
Залізничний вокзал
.
Ленін та червоноармієць...


Александрия, Кировоградская область.
Железнодорожный вокзал
.
Ленин и красноармеец...


Олександрія, Кіровоградська область.
Спомин про не таке вже й далеке минуле:
ґвинтокрил «Мі-2» та
занедбаний зараз центральний вхід до парку Шахтарів.

Александрия, Кировоградская область.
Воспоминание о не таком уже и далеком прошлом
вертолет «Ми-2» и
заброшенный ныне центральный вход в парк Шахтеров.


Олександрія, Кіровоградська область.
Площа Леніна
.


Александрия, Кировоградская область.
Площадь Ленина
.


Олександрія, Кіровоградська область.
Меморіал воїнам-інтернаціоналістам, що загинули в республиці Афганістан /1979-1989/
.


Александрия, Кировоградская область.
Мемориал воинам-интернационалистам, погибшим в республике Афганистан /1979-1989/
.


Олександрія, Кіровоградська область.
Земська управа
, 1910 рік.
Зараз - Палац молоді та юнацтва.


Александрия, Кировоградская область.
Земская управа
, 1910 год.
Ныне - Дворец детей и юношества.


Олександрія,
«Баштовою вулицею»
.


Александрия,
по «Башенной улице»
.


«Баштова вулиця» - вулиця Першотравнева, раніше - вулиця Поштова. Збереглися чотири башти, вік яких сягає понад 100 років. На початку вулиці, поблизу міського бульвару, на будинку Піщевича, зведеному на початку XX століття, можна бачити невеличку башту зі шпилем. Вона найгостріша за інші та скидається на давній шолом. Друга башта, декоративна й маленька, розташована над центральним входом до будинку Штромберга. Найвідомішою серед чотирьох башт є пожежна каланча зі старими курантами, які раніше містилися на двох інших будинках. Четверта - покинута водонапірна башта - найбільша, восьмигранна, має стрілчасті вікна.

«Башенная улица» - улица Первомайская, раньше - улица Почтовая. Сохранились четыре башни, возраст которых превышает 100 лет. В начале улицы, вблизи городского бульвара, на доме Пищевича, возведенном в начале XX века, можно видеть небольшую башню со шпилем. Она острее других и смахивает на давний шлем. Вторая башня, декоративная и маленькая, расположена над центральным входом в дом Штромберга. Самой известной среди четырех башен является пожарная каланча со старыми курантами, которые раньше размещались на двух других домах. Четвертая - заброшенная водонапорная башня - наибольшая, восьмигранная, имеет стрельчатые окна.

Олександрія, Кіровоградська область.
Вулицею Першотравнева (колишня Поштова)
.


Александрия, Кировоградская область.
На улице Первомайская (бывшая Почтовая)
.


Олександрія, Кіровоградська область.
Річка Березівка, вид з проспекту Леніна
.


Александрия, Кировоградская область.
Речка Березовка, вид с проспекта Ленина
.


Кіровоградська область.
Річка Бешка неподалік від селища Нова Прага
.


Кировоградская область.
Речка Бешка невдалеке от поселка Новая Прага
.


Далі того дня ми досить детально ознайомились із Кіровоградом. Розповідь про це цікаве місто подано окремою сторінкою.
Того дня, по дорозі на Київ, ми не зупинялись в Черкасах, Золотоноші та Переяславі-Хмельницькому, що були на нашому шляху.
Розповіді про ці міста подано на відповідних сторінках.


Далее в тот день мы достаточно подробно ознакомились с Кировоградом. Рассказ об этом интересном городе дан отдельной страницей.
В тот день, по дороге на Киев, мы не останавливались в Черкассах, Золотоноше и Переяславе-Хмельницьком, лежавших на нашем пути.
Рассказы об этих городах даны на соответствующих страницах.




Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007.
# Сайт «Олександрійська міська Рада. Офіційний сайт».
# Вікіпедія.





Інші сторінки маршруту "На південь від Києва (серпень-вересень 2007 року)":



Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100