Клименко Сергій. Фото. Визначні пам'ятки Криму, серпень-вересень 2007 року. Cередньовічне «печерне місто» Ескі-Кермен
Визначні пам'ятки Криму, серпень-вересень 2007 року.
Cередньовічне «печерне місто» Ескі-Кермен.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, август-сентябрь 2007 года.
Cредневековый «пещерный город» Эски-Кермен.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Городище Ескі-Кермен ("Стара фортеця") розташоване в районі Бахчисараю на 4 км південно-західніше села Червоний Мак. За даними археологічних досліджень фортеця зводилася за ініціативою візантійських властей наприкінці VI століття для захисту підступів до тодішнього форпосту імперії - Херсонесу Таврійського. Гарнізон фортеці складався з місцевих жителів гото-аланів. Імовірно з кінця VIII століття і до середини IX століття Ескі-Кермен перебував під владою хазар і був малонаселеною фортецею на візантійсько-хазарскому прикордонні. З кінця X століття на місці колишньої фортеці поступово формується середньовічне місто. До кінця XII століття плато вже було забудовано прямокутними кварталами, розділеними вулицями близько 2 метрів завширшки. По схилах скель було вибито грандіозні печерні комплекси. Спочатку вони служили оборонним цілям, потім господарським, житловим і культовим. Наприкінці XIII століття поселення піддалося руйнуванню, як вважають, військами золотий-ординського еміра Ногая, що здійснив загарбницький похід до Криму 1299 року. Після цього життя на Ескі-Кермені згасає. Ймовірно, остаточно місто було зруйноване наприкінці XIV століття під час набігу Едігея. Від минулої величі міста залишилися лише залишки кріпосних стін, фундаменти наземних споруд і величезна кількість печерних приміщень (близько 400).

Городище Эски-Кермен ("Старая крепость") находится в Бахчисарайском районе в 4 км юго-западнее села Красный Мак. По данным археологических исследований крепость возводилась по инициативе византийских властей в конце VI века для защиты подступов к тогдашнему форпосту империи - Херсонесу Таврическому. Гарнизон крепости состоял из местных жителей гото-аланов. Предположительно с конца VIII века и до середины IX века Эски-Кермен находился под властью хазар и представлял собой малонаселенную крепость на византийско-хазарском пограничье. С конца X века на месте бывшей крепости постепенно формируется средневековый город. К концу XII века плато уже было застроено прямоугольными кварталами, разделенными улицами шириной около 2 метров. По склонам скал были выбиты грандиозные пещерные комплексы. Вначале они служили оборонительным целям, затем хозяйственным, жилым и культовым. В конце XIII века поселение подверглось разрушению, как полагают, войсками золото-ордынского эмира Ногая, совершившего захватнический поход в Крым в 1299 году. После этого жизнь на Эски-Кермене угасает. Вероятно, окончательно город был разрушен в конце XIV века во время набега Эдигея. От былого величия города остались лишь остатки крепостных стен, фундаменты наземных построек и огромное количество пещерных помещений (около 400).

Eski-Kermen is a medieval «cave» city.


Ескі-Кермен. Загальний вид зі сходу.
«На кам'яній горі, на якій розташовано місто, з дивовижним мистецтвом висічені в скелі будинки, сліди яких ще явно видно, попри на те, що місце це абсолютно поросло лісом».
Мартін Броневський, посол польського короля, 1578

Эски-Кермен. Общий вид с востока.
«На каменной горе, на которой расположен город, с удивительным искусством высечены в скале дома, следы которых еще явно видны, несмотря на то, что место это совершенно поросло лесом».
Мартин Броневский, посол польского короля, 1578

Eski-Kermen. General view from the east.


Ескі-Кермен, брили облогового колодязя, вид з південного сходу.
Дійсно циклопічна споруда - т.з. облоговий колодязь - ховається в непримітних з плато двох скельних брилах посередині східного схилу. Широкою та високою сходовою галереєю, що складається із згорнутих спіраллю п'яти маршів, можна спуститися вниз, в товщу скелі на глибину близько 30 метрів. На цьому рівні знаходиться басейн, що раніше наповнювався свіжій водою з підземних джерел.


Эски-Кермен, глыбы осадного колодца, вид с юго-востока.
Поистине циклопическое сооружение - т.н. осадный колодец - скрывается в неприметных с плато двух скальных глыбах посредине восточного склона. По широкой и высокой лестничной галерее, состоящей из свернутых спиралью пяти маршей, можно спуститься вниз, в толщу скалы на глубину около 30 метров. На этом уровне находится бассейн, ранее наполнявшийся свежей водой из подземных источников.

Eski-Kermen, the boulders of the siege-well.


Ескі-Кермен. Вид з південного сходу (нижче храму «Трьох вершників»).

Эски-Кермен. Вид с юго-востока (ниже храма «Трех всадников»).

Eski-Kermen. View from the south-east.


Ескі-Кермен. Храм «Трьох вершників», вид іззовні.
Дві вапнякові глиби знаходяться на південно-східному схилі поряд із пішохідною стежкою. У них вирубані приміщення маленького військового храму, званого Храмом Трьох вершників. Тут воїни Ескі-Кермену діставали благословення церкви перед битвами та походами. У більшій глибі споруджено вівтар і є двоє дверей; віруючі входили в одні двері і виходили в інші, тоді як у вівтаря йшла служба. У меншій глибі влаштовано ризницю (комору), де зберігалося церковне майно.


Эски-Кермен. Храм «Трех всадников», вид снаружи.
Две известняковые глыбы находятся на юго-восточном склоне рядом с пешеходной тропой. В них вырублены помещения маленького воинского храма, называемого Храмом Трех всадников. Здесь воины Эски-Кермена получали благословение церкви перед сражениями и походами. В большей глыбе сооружен алтарь и имеются две двери; верующие входили в одну дверь и выходили в другую, в то время как у алтаря шла служба. В меньшей глыбе устроена ризница (кладовая), где хранилась церковная утварь.

Eski-Kermen. «Three riders» church, an outside view.


Ескі-Кермен. Храм «Трьох вершників», вид зсередини.
Фреска із зображенням трьох вершників у плащах, що розвіваються, є видимою на північній стіні храму. Середній вершник, Георгій Звитяжець, вражає списом змія-дракона, двоє інших тримають списи вістрями вгору. Внизу напис:
"Викресані та написані святі мученики Христові для порятунку душі та відпущення гріхів, 12...".
Храм Трьох вершників датується дослідниками XIII століттям.


Эски-Кермен. Храм «Трех всадников», вид изнутри.
Фреска с изображением трех всадников в развевающихся плащах просматривается на северной стене храма. Средний всадник, Георгий Победоносец, поражает копьем змея-дракона, двое других держат копья остриями вверх. Внизу надпись:
"Изсечены и написаны святые мученики Христовы для спасения души и отпущения грехов, 12...".
Храм Трех всадников датируется исследователями XIII веком.

Eski-Kermen. «Three riders» church, an inside view.


Ескі-Кермен. Вид з півдня (трохи вище храму «Трьох вершників»).

Эски-Кермен. Вид с юга (немного выше храма «Трех всадников»).

Eski-Kermen. View from the south.


Ескі-Кермен. Печерні приміщення уздовж підйомної дороги.

Эски-Кермен. Пещерные помещения вдоль подъемной дороги.

Eski-Kermen. Cave-housing along the lifting road.


До головної брами фортеці з південного заходу вела підйомна дорога, від якої збереглися три марші, вирубані в скелі. Отвір головних воріт було пробито в масиві скелі, звідси починалася центральна вулиця Ескі-Кермену. В давнину безпосередньо над воротами підносилося складене з каменів склепіння. На західній брилі була розташована башта, від якої збереглися вирубки в камінні. Для зручності підйому колісних возів на плато в кам'янистій дорозі були пробиті направляючі колії, що уберігали вози від ненавмисного перекидання або зіткнення із стінами на вузькій вулиці міста. На повороті до брами в дорозі влаштовано виступаючу прямокутну брилу, переїхати через яку можна було лише по спеціальних містках з дозволу варти - своєрідний контрольний пункт.

К главным воротам крепости с юго-запада вела подъемная дорога, от которой сохранились три марша, вырубленные в скале. Проем главных ворот был пробит в массиве скалы, отсюда начиналась центральная улица Эски-Кермена. В древности непосредственно над воротами возвышался сложенный из камней свод. На западной глыбе находилась башня, от которой сохранились вырубки в камне. Для удобства подъема колесных повозок на плато в каменистой дороге были пробиты направляющие колеи, предохранявшие повозки от нечаянного опрокидывания или столкновения со стенами на узкой улице города. На повороте к воротам в дороге устроена выступающая прямоугольная глыба, переехать через которую можно было лишь по специальным мосткам с разрешения стражи - своеобразный контрольный пункт.


Ескі-Кермен. Храм «Трилистник» на початку останнього маршу підйомної дороги (панорама ~180°).
Эски-Кермен. Храм «Трилистник» в начале последнего марша подъемной дороги (панорама ~180°).
Eski-Kermen. «Trefoil» church at the beginning of the last flight of the lifting road (panorama ~180°).


На початку останнього маршу підйомної дороги знаходиться оригінальний печерний храм, висічений у формі трилисника. У центральному напівкрузі, орієнтованому на північний схід, розташовано апсида, поряд з нею - співпрестолля. Уздовж стін бічних напівкругів вирубано зручні лави. Храм розташований на другому ярусі, під ним вирубано велику печеру з трьома вхідними отворами, ймовірно, складське приміщення. До комплексу храму також належали і висічені в дорозі гробниці, знахідки з яких датовані X-XII століттями.
Храм біля міських воріт знаходиться на 25 м південніше від першої церкви. Він складається з двох приміщень - власне храму і кімнатки паламаря з маленьким віконцем. На вході до храму край порога вирізьблено неглибоку ванну з малюнком листа, від якої на вулицю веде стічний канал. Тут омивали ноги перед входом до святого місця. Праворуч від входу - усипальня з вирубками під кришку, ліворуч біля стіни - лежак з узвишшям під голову. Вівтар розташовувався навпроти входу в напівкруглій заглибині, уздовж стін витесано лави.


В начале последнего марша подъемной дороги находится оригинальный пещерный храм, высеченный в форме трилистника. В центральном полукружье, ориентированном на северо-восток, расположена апсида, рядом с ней - сопрестолье. Вдоль стен боковых полукружий вырублены удобные скамьи. Храм расположен на втором ярусе, под ним вырублена большая пещера с тремя входными проемами, вероятно, складское помещение. К комплексу храма также относились и высеченные в дороге гробницы, находки из которых датированы X-XII веков.
Храм у городских ворот находится в 25 м южнее первой церкви. Он состоит из двух помещений - собственно храма и комнатки причетника с маленьким окошком. На входе в храм у порога высечена неглубокая ванночка с рисунком листа, от которой на улицу ведет сточный канал. Здесь омывали ноги перед входом в святое место. Справа от входа - усыпальница с вырубками под крышку, слева у стены - лежак с возвышением под голову. Алтарь располагался напротив входа в полукруглом углублении, вдоль стен высечены скамьи.


Ескі-Кермен. Головна брама та
останній марш підйомної дороги
.


Эски-Кермен. Главные ворота и
последний марш подъемной дороги
.

Eski-Kermen. The main gate and
the last flight of the lifting road
.


Кам'яний коридор шириною близько 2,5 метрів, вирубаний в товщі скелі, вважається початком центральної вулиці Ескі-Кермену, що веде від головних воріт з півдня на північ. У наші часи вже через 40 метрів вона губиться у чагарниках, та можна припустити, що в період розквіту міста ця вулиця перетинала все плато, виводячи до його вершини, де була простора площа з базилікою, побудованою з тесаного каменя ще в VI столітті. У районі головних воріт з обох боків вулиці розташовано кілька печер явно господарського призначення: у печерах східної сторони збереглися годівниці та напувалки для худоби, в печерах західної - поглиблення для піфосів, стічні канали і ванни. Невеликі печери біля входу правили за укриття для стражників.
У районі головного входу знаходиться 30 рукотворних печер, різних за розмірами та призначенням, - від скромних комірок торговців і стражників до грандіозного культового комплексу "Судилище".


Каменный коридор шириной около 2,5 метров, вырубленный в толще скалы, считается началом центральной улицы Эски-Кермена, ведущей от главных ворот с юга на север. В настоящее время уже через 40 метров она теряется в зарослях, но можно предположить, что в период расцвета города эта улица пересекала все плато, выводя к его вершине, где была просторная площадь с базиликой, построенной из тесаного камня еще в VI веке. В районе главных ворот с обеих сторон улицы расположено несколько пещер, использовавшихся явно в хозяйственных целях: в пещерах восточной стороны сохранились кормушки и поилки для скота, в пещерах западной - углубления для пифосов, сточные каналы и ванны. Небольшие пещеры у входа служили укрытием для стражников.
В районе главного входа находится 30 рукотворных пещер, различных по размерам и назначению - от скромных каморок торговцев и стражников до грандиозного культового комплекса "Судилище".


Центральна вулиця та велика зала «Судилища» (панорама ~90°).

Центральная улица и большой зал «Судилища» (панорама ~90°).

The high street and the large hall of «Star Chamber» (panorama ~90°).


Ескі-Кермен "Судилище" - це татарська назва християнського печерного храму незвичайної форми - він утворений чотирма умовними напівкругами, що відокремлені один від іншого вирубаними в масиві скелі колонами (від деяких уціліли лише фундаменти).
По центру розташований вівтар, поряд - купіль для хрещення, що тріснула від зсуву гірських порід. У південній частині уздовж стіни висічено півколом ступінчасту лаву - співпрестолля - з єпископським кріслом посередині. У північній частині згруповані гробниці-усипальні, в яких покоїлися останки знатних городян. Уздовж урвища вирубано два бокових вівтарі, останній є крихітною церквою з правильно висіченою апсидою та престолом, що примикає до північної стіни.
Біля входу до малої церкви в зовнішній стіні пробитий великий отвір до самої підлоги, за якою обрив близько 10 м. Раніше тут були міцні дерев'яні сходи, що дозволяли входити в цю частину храму зі східного боку. Таким чином, у Судилищі могли одночасно йти служби у двох вівтарів.
Загальна площа храму складає близько 140 кв.м. У підлозі вирубано десять гробниць і дві зернові ями.


"Судилище" - это татарское название христианского пещерного храма необычной формы - он образован четырьмя условными полукружьями, отделенными одно от другого вырубленными в массиве скалы колоннами (от некоторых уцелели лишь основания).
По центру расположен алтарь, рядом - купель для крещения, треснувшая от смещения горных пород. В южной части вдоль стены высечена полукругом ступенчатая скамья - сопрестолье - с епископским креслом посредине. В северной части сгруппированы гробницы-усыпальницы, в которых покоились останки знатных горожан.
Вдоль обрыва вырублены два придела, последний представляет собой крохотную церковку с правильно высеченной апсидой и примыкающим к северной стене престолом.
Возле входа в малую церковь в наружной стене пробит большой проем до самого пола, за которым обрыв около 10 м. Ранее здесь была прочная деревянная лестница, позволявшая входить в эту часть храма с восточной стороны. Таким образом, в Судилище могли одновременно идти службы у двух алтарей.
Общая площадь храма составляет около 140 кв.м. В полу вырублено десять гробниц и две зерновые ямы.


Ескі-Кермен. «Судилище», вівтар великої зали.

Эски-Кермен. «Судилище», алтарь большого зала.

The sanctuary of the large hall of «Star Chamber».


«Судилище», велика зала (панорама ~90°).

«Судилище», большой зал (панорама ~90°).

The large hall of «Star Chamber» (panorama ~90°).


Ескі-Кермен. «Судилище», вид із малої церкви у бік великої зали.

Эски-Кермен. «Судилище», вид из малой церкви в сторону большого зала.

Eski-Kermen. «Star Chamber», a view out of the small church depthward of the large hall.


Ескі-Кермен. «Судилище», вівтар малої церкви.

Эски-Кермен. «Судилище», алтарь малой церкви.

Eski-Kermen. The sanctuary of the small church of «Star Chamber».


Ескі-Кермен. Центральна вулиця неподалік від головної брами (панорама ~120°).
Эски-Кермен. Центральная улица в районе главных ворот (панорама ~120°).
Eski-Kermen. The high street near the main gate (panorama ~120°).


Ескі-Кермен. Печерні приміщення західніше від головного входу.

Эски-Кермен. Пещерные примещения западнее от главного входа.

Eski-Kermen. Cave-housing to the west of the main gate.


Ескі-Кермен. Печерні приміщення західніше від головного входу. Вид зсередини (панорама ~120°).
Эски-Кермен. Пещерные примещения западнее от главного входа. Вид изнутри (панорама ~120°).
Eski-Kermen. Cave-housing to the west of the main gate (an inside view; panorama ~120°).


Ескі-Кермен. Церква Успіння (вид зсередини).
Церква Успіння розташована в невеликій печері, що мала раніше господарське призначення. Від цього періоду залишилися зернова яма, виноградодавильня, поглиблення під піфоси та перегородки. Пізніше в східному кутку було влаштовано вівтар, у скелі висічена апсида з конхою. У конхі та у протилежному куті фрагментарно збереглися фрескові розписи, основний мотив яких - сцена Успіння Богородиці.


Эски-Кермен. Церковь Успения (вид изнутри).
Церковь Успения размещается в небольшой пещере, имевшей ранее хозяйственное назначение. От этого периода остались зерновая яма, виноградодавильня, углубления под пифосы и перегородки. Позже в восточном углу был устроен алтарь, в скале высечена апсида с конхой. В конхе и противоположном углу фрагментарно сохранились фресковые росписи, основной мотив которых - сцена Успения Богоматери.

Eski-Kermen. The Dormition church (an inside view).


Ескі-Кермен. Печерні приміщення на північний схід від головного входу.
Уламок скелі, відокремлений вузькою розколиною від плато, приховує в своїй товщі чотири печери. У невеликі приміщення ведуть ретельно вирубані сходи. Усередині влаштовано годівниці та стійла для дрібної худоби - кіз або овець. Швидше за все, це було фермерське господарство одного з городян, що проживав поряд у наземній будівлі. Скеля нависає над східною стежкою до міста, тому тут міг також розташовуватися дозорно-оборонний комплекс, а в печерах чергували і ховалися від негоди захисники міста. Звідси було зручно вести прицільний обстріл нападаючих.


Эски-Кермен. Пещерные примещения северо-восточнее от главного входа.
Осколок скалы, отделенный узкой расселиной от плато, скрывает в своей толще четыре пещеры. В небольшие помещения ведут тщательно вырубленные лестницы. Внутри устроены кормушки и стойла для мелкого скота - коз или овец. Скорее всего, это было фермерское хозяйство одного из горожан, проживавшего рядом в наземном здании. Скала нависает над восточной тропой к городу, поэтому здесь мог также располагаться дозорно-оборонный комплекс, а в пещерах дежурили и укрывались от непогоды защитники города. Отсюда удобно было вести прицельный обстрел нападавших.

Eski-Kermen. Cave-housing to the northeast of the main gate.


Ескі-Кермен. Печерні приміщення на північний схід від головного входу.

Эски-Кермен. Пещерные примещения северо-восточнее от главного входа.

Eski-Kermen. Cave-housing to the northeast of the main gate.


Ескі-Кермен. Печерні приміщення між головним входом та східними брилами.

Эски-Кермен. Пещерные примещения между главным входом и восточными глыбами.

Eski-Kermen. Cave-housing between the main gate and eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.
Східний схил плато утворений величезними брилами скель, що стоять впритул одна до одної. І кожна брила, немов окрема будівля, наповнена безліччю печерних приміщень, що створюють господарські та житлові комплекси. Масив однієї скелі у верхній частині вирубаний практично повністю. Залишилися лише тонкі перегородки, що утворюють шість окремих приміщень під дахом і три відкриті тераси. Загальна площа приміщень цього комплексу складає близько 250 кв.м. У південних печерах скельної глиби висічено годівниці і напувалки для худоби, в двох північних печерах, ймовірно, мешкали люди - ці печери ретельніше оброблено, у них влаштовано вікна, дверні отвори, витісано ступені сходів.


Эски-Кермен, восточные глыбы.
Восточный склон плато образован огромными глыбами скал, стоящими вплотную одна к другой. И каждая глыба, словно отдельное здание, наполнена множеством пещерных помещений, образующих хозяйственные и жилые комплексы. Массив одной скалы в верхней части вырублен практически полностью. Остались лишь тонкие перегородки, образующие шесть отдельных помещений под крышей и три открытые террасы. Общая площадь помещений этого комплекса составляет около 250 кв.м. В южных пещерах скальной глыбы высечены кормушки и поилки для скота, в двух северных пещерах, вероятно, проживали люди - эти пещеры более тщательно отделаны, в них устроены окна, дверные проемы, высечены ступени лестниц.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.

Эски-Кермен, восточные глыбы.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Ескі-Кермен. Вид на навколишню місцевість.

Эски-Кермен. Вид на окрестности.

Eski-Kermen. View of environs.


Ескі-Кермен, печерні приміщення у східних брилах.

Эски-Кермен, пещерные помещения в восточных глыбах.

Eski-Kermen, the cave-rooms in eastern boulders.


Ескі-Кермен, печерні приміщення у східних брилах.

Эски-Кермен, пещерные помещения в восточных глыбах.

Eski-Kermen, the cave-rooms in eastern boulders.


Печерні приміщення у східних брилах.

Пещерные помещения в восточных глыбах.

Cave-rooms in eastern boulders.


Ескі-Кермен, приміщення у східних брилах.

Эски-Кермен, помещение в восточных глыбах.

Eski-Kermen, the cave-housing in eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.

Эски-Кермен, восточные глыбы.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Печерні приміщення у східних брилах.

Пещерные помещения в восточных глыбах.

Cave-rooms in eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.

Эски-Кермен, восточные глыбы.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.

Эски-Кермен, восточные глыбы.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.

Эски-Кермен, восточные глыбы.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Печерне приміщення у східних брилах.

Пещерное помещение в восточных глыбах.

Cave-room in eastern boulders.


Ескі-Кермен, східні брили.

Эски-Кермен, восточные глыбы.

Eski-Kermen, eastern boulders.


Ескі-Кермен, кімната варти облогового колодязя. Вид зсередини та ззовні.
Эски-Кермен, комната охраны осадного колодца. Вид изнутри и снаружи.
Eski-Kermen. It is the guards-room of the siege-well (inside and outside views).


Ескі-Кермен, вхід до облогового колодязя.
Ця гідротехнічна споруда, певно, була створена одночасно з містом і була найважливішою частиною його водозабезпечення. Крім того, під час облогових блокад колодязь залишався практично єдиним джерелом питної води, тому ретельно охоронявся - кімната для охоронців вирубана ліворуч по ходу першого маршу сходів. Вражають можливості стародавніх будівельників, що зуміли точно розрахувати кути нахилу, напрямки та довжини сходових маршів, щоб дістати оптимальний доступ до води.


Эски-Кермен, вход в осадный колодец.
Это гидротехническое сооружение, как предполагается, было создано одновременно с городом и служило важнейшей частью его водообеспечения. Кроме того, во время осадных блокад колодец оставался практически единственным источником питьевой воды, поэтому тщательно охранялся - комната для охранников вырублена слева по ходу первого марша лестницы. Поражают возможности древних строителей, сумевших точно рассчитать углы наклона, направления и длины лестничных маршей, чтобы получить оптимальный доступ к воде.

Eski-Kermen, entry of the siege-well.


Ескі-Кермен, печерні приміщення вздовж східного урвища.
Эски-Кермен, пещерные помещения вдоль восточного обрыва.
Eski-Kermen. Сave-rooms along the east precipice.


Ескі-Кермен, печерні приміщення вздовж східного урвища.
Эски-Кермен, пещерные помещения вдоль восточного обрыва.
Eski-Kermen. Сave-rooms along the east precipice.


Ескі-Кермен, неподалік від північного дозорного комплексу.

Эски-Кермен, невдалеке от северного дозорного комплекса.

Eski-Kermen, near the northern sentry complex.


Ескі-Кермен.
Загальний вид з північного дозорного комплексу
та
західне урвище.


Эски-Кермен.
Общий вид с северного дозорного комплекса
и
западный обрыв.

Eski-Kermen.
General view from the northern sentry complex
and
the west precipice.


На північній околиці плато окремою групою стоять кілька скельних брил. З їх вершин відкривається величний вид на весь район передгір'я, підступи до городища та балки, що огинають його. Тут розташовувалася одна з ділянок оборони - північний дозорний комплекс. Щоб піднятися на недоступну круту скелю, в її товщі було пробито широкий тунель зі сходами, вхід до якого прихований у порослій чагарником розколині між двох брил. Сходи складаються з двох маршів. Вони починаються дверним отвором; у минулому двері відкривалися всередину та закривалися широким засувом. По ходу нижнього маршу сходів праворуч вирубані невеликі печери з амбразурами та бійницями. Посередині верхнього маршу - вхід до просторої печери відпочинку стражників, у підлозі якої влаштовано глибоку ванну, ймовірно, сховище для води. На майданчику скелі збереглися вирубки та отвори під стояки парапетів і навіси. Тут цілодобово чергувала варта міста, оберігаючи спокій його мешканців.

На северной окраине плато отдельной группой стоят несколько скальных глыб. С их вершин открывается величественный вид на весь район предгорья, подступы к городищу и огибающие его балки. Здесь располагался один из участков обороны - северный дозорный комплекс. Чтобы подняться на недоступную крутую скалу, в ее толще был пробит широкий туннель с лестницей, вход в который скрыт в заросшей кустарником расселине между двух глыб. Лестница состоит из двух маршей. Она начинается дверным проемом; в прошлом дверь открывалась внутрь и запиралась широким засовом. По ходу нижнего марша лестницы справа вырублены небольшие пещеры с амбразурами и бойницами. Посредине верхнего марша - вход в просторную пещеру для отдыха стражников, в полу которой устроена глубокая ванна, вероятно, хранилище для воды. На площадке скалы сохранились вырубки и отверстия под стояки парапетов и навесы. Здесь круглые сутки дежурила стража города, оберегая покой его жителей.


Ескі-Кермен, північний дозорний комплекс.

Эски-Кермен, северный дозорный комплекс.

Eski-Kermen, the northern sentry complex.


Ескі-Кермен, види з «вікон» північного дозорного комплексу.

Эски-Кермен, виды из «окон» северного дозорного комплекса.

Eski-Kermen, view from the «windows» of the northern sentry complex.


Ескі-Кермен. Сходи, що ведуть на верх північного дозорного комплексу.

Эски-Кермен. Лестница, ведущая на верх северного дозорного комплекса.

Eski-Kermen, up-hill stairs of the northern sentry complex.


Ескі-Кермен. Сходи, що ведуть на верх північного дозорного комплексу.

Эски-Кермен. Лестница, ведущая на верх северного дозорного комплекса.

Eski-Kermen, up-hill stairs of the northern sentry complex.


Ескі-Кермен, вид з північного дозорного комплексу на замок-фортецю Киз-Куле («Дівоча вежа»).
Залишки замку Киз-Куле - башта з брамою - розташована на північний захід від Ескі-Кермену, на плато сусіднього мису. Киз-Куле - характерний середньовічний замок-фортеця: попереду башти був неглибокий рів, переїздили через нього перекидним мостом, до якого з півдня вела дорога. І рів, і дорога були вирубані в скелі. Фортеця Киз-Куле в XIV столітті загинула від пожежі. Залишилася тільки башта, овіяна поетичними легендами та переказами...


Эски-Кермен, вид с северного дозорного комплекса на замок-крепость Кыз-Куле («Девичья башня»).
Остатки замка Кыз-Куле - башня с воротами - находится северо-западнее Эски-Кермена, на плато соседнего мыса. Кыз-Куле - характерный средневековый замок-крепость: впереди башни был неглубокий ров, переезжали через него по перекидному мосту, к которому с юга вела дорога. И ров, и дорога были вырублены в скале. Крепость Кыз-Куле в XIV веке погибла от пожара. Осталась только башня, овеянная поэтическими легендами и преданиями...

The medieval "cave town" Khyz-Kuleh in Bakhchysaray area. Remains of an overgate tower of the fortification.


Ескі-Кермен, вид з північного дозорного комплексу на замок-фортецю Киз-Куле («Дівоча вежа»).
В ущелині західніше Киз-Куле в середні віки також було поселення. У одній із скель ущелини було висічено невелику церкву, в якій збереглися фрагменти фрескового живопису XII-XIV століть. У літературі цю церкву називають храмом Донаторів. Вважають, що і храм і село в ущелині належали колись господарям Киз-Куле.


Эски-Кермен, вид с северного дозорного комплекса на замок-крепость Кыз-Куле («Девичья башня»).
В ущелье западнее Кыз-Куле в средние века также было поселение. В одной из скал ущелья была высечена небольшая церковь, в которой сохранились фрагменты фресковой живописи XII-XIV веков. В литературе эту церковь называют храмом Донаторов. Считают, что и храм и село в ущелье принадлежали когда-то хозяевам Кыз-Куле.


Вид з Ескі-Кермен на навколишні гори.

Вид с Эски-Кермен на близлежащие горы.

Near Eski-Kermen.


Під Ескі-Кермен:
вид на найближче плато
.


Под Эски-Кермен:
вид на близлежашее плато
.

Near Eski-Kermen.


Краєвид по дорозі до Ескі-Кермен (десь у районі села Танкове).

Пейзаж по дороге на Эски-Кермен (где-то в районе села Танковое).



Першоджерела:
# «Эски-Кермен. Cредневековый пещерный город», видання «Курсор», Харків-2006.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Бахчисарай и окрестности» путеводитель, Т. М. Фадеева, М. В. Соколова, «Бизнес-Информ», Симферополь-2000.






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100