Клименко Сергій. Фото. Переяслав-Хмельницький, 2004 та 2008 роки
Переяслав-Хмельницький, 2004 та 2008 роки
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Переяслав-Хмельницкий, 2004 и 2008 годы
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Переяслав-Хмельницький (до 1943 - Переяслав) - місто обласного підпорядкування Київської області, районний центр. Розташований у південно-східній частині області, на берегах річок Трубіж і Альта. Відстань до Києва - 85 кілометрів.
Територія сучасного міста була заселена ще у стародавні часи, про що свідчать численні археологічні пам'ятки. Поблизу Переяслава-Хмельницького, на березі Дніпра, виявлено залишки поселення доби бронзи (II тисячоліття до н.е.) та скіфських часів (V-III ст. до н.е.), у різних місцях знайдено 12 срібних давньоримських монет (II ст. н.е.). У межах міста досліджено могильник ранньослов'янської черняхівської культури (III-IV ст. н.е.), у якому розкопано 40 поховань. На місці злиття річок Альта та Трубіж збереглося городище X-XIII століть - залишки літописного міста Переяславля-Руського.
Вперше місто Переяслав згадується в угоді між Київською Руссю та Візантією 907 року як одне з трьох найбільших міст великої Київської держави. Переяслав був фортецею на її південних кордонах. Він відігравав значну роль у тогочасному економічному, соціально-політичному та культурному житті держави. Давній Переяслав складався з двох частин: дитинця - центральної укріпленої частини міста, у якій мешкала феодальна верхівка, а також розміщувалися князівський і єпископський двори, та посаду, заселеного в основному ремісниками і дрібними торгівцями. Після розгрому печенігів великий князь київський Володимир укріпив дитинець міцними стінами та вежами над проїзними брамами (Княжою, Єпископською, Ковальською), створивши тут міцну фортецю.
З другої половини XII століття Переяслав - центр великого удільного князівства, де правили Володимир Мономах, Юрій Долгорукий, Володимир Глібович та інші. Після прийняття християнства став центром Переяславської єпархії. Протягом XIII-XV століть Переяслав пережив кілька спустошень і руйнацій.
1654 року тут відбулася Переяславська рада. 1738 року було відкрито колегіум, в якому 1753 року викладав видатний український філософ Григорій Сковорода. У місті деякий час жив Т. Г. Шевченко.
Зараз тут діє Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав».


Переяслав-Хмельницкий (до 1943 - Переяслав) - город областного подчинения Киевской области, районный центр. Расположен в юго-восточной части области, на берегах речек Трубеж и Альта. Расстояние до Киева - 85 километров.
Территория современного города была заселена еще в древние времена, о чем свидетельствуют многочисленные археологические памятники. Вблизи Переяслава-Хмельницкого, на берегу Днепра, обнаружены остатки поселения эпохи бронзы (II тысячелетие до н.э.) и скифских времен (V-III ст. до н.э.), в разных местах найдено 12 серебряных древнеримских монет (II ст. н.э.). В пределах города исследован могильник раннеславянской черняховской культуры (III-IV ст. н.э.), в котором раскопано 40 захоронений. На месте слияния рек Альта и Трубеж сохранилось городище X-XIII веков - остатки летописного города Переяславля-Руського.
Впервые город Переяслав упоминается в договоре между Киевской Русью и Византией в 907 году как один из трех самых больших городов великого Киевского государства. Переяслав был крепостью на его южных границах. Он играл значительную роль в тогдашней экономической, социально-политической и культурной жизни государства. Давний Переяслав состоял из двух частей: детинця - центральной укрепленной части города, в которой жила феодальная верхушка, а также размещались княжеский и епископский дворы, и посада, заселенного в основном ремесленниками и мелкими торгивцями. После разгрома печенегов великий князь киевский Владимир укрепил детинец крепкими стенами и башнями над проездными воратами (Княжеской, Епископской, Кузнечной), создав здесь мощную крепость.
Со второй половины XII века - центр большого удельного княжества, где правили Владимир Мономах, Юрий Долгорукий, Владимир Глебович и другие. После принятия христианства стал центром Переяславской епархии. На протяжении XIII-XV веков Переяслав испытал несколько опустошений и разрушений.
В 1654 здесь состоялась Переяславская рада. В 1738 был открыт коллегиум, в котором в 1753 году преподавал выдающийся украинский философ Григорий Сковорода. В городе некоторое время жил Т. Г. Шевченко.
Ныне здесь действует Национальный историко-этнографический заповедник «Переяслав».


Переяслав-Хмельницкий. План-схема центральной части города с обозначением основных достопримечательностей и музеев. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. План-схема центральної частини міста з позначенням головних пам’яток і музеїв. На схемі позначено:
1. Історичний музей
2. Музеї: козацької слави, трипільської культури
3. Музей академіка В. Г. Заболотного
4. Музей кобзарства
5. Ресторан "Дружба"
6. Пошта
7. Педагогічний Державний університет
   ім. Г. С. Сковороди
8. Міська рада
9. Будинок вчителя
10. Телеграфно-телефонна станція
11. Музей народної архітектури та побуту
12. Річковий порт
13. Музей українського одягу
14. Кафе-бар "Прем'єр"
15. Народний центр культури "Зустріч"
16. Центральна площа ім. Б. Хмельницького,
   райдержадміністрація
17. Музей-діорама "Битва за Дніпро"
18. Музей українського філософа-просвітника Г. С. Сковороди
19. Археологічний музей
20. Стадіон "Колос"
21. Автостанція
22. Спортбаза "Переяслав"
23. База відпочинку "Славутич"
24. Державний селекційний центр "Сімекс"

Переяслав-Хмельницкий. План-схема центральной части города с обозначением основных достопримечательностей и музеев. На схеме обозначены:
1. Исторический музей
2. Музеи: казацкой славы, трипольской культуры
3. Музей академика В. Г. Заболотного
4. Музей кобзарства
5. Ресторан "Дружба"
6. Почта
7. Педагогический Государственный университет
   им. Г. С. Сковороды
8. Городской совет
9. Дом учителя
10. Телеграфно-телефонная станция
11. Музей народной архитектуры и быта
12. Речной порт

13. Музей украинской одежды
14. Кафе-бар "Премьер"
15. Народный центр культуры "Встреча"
16. Центральная площадь им. Б. Хмельницкого, райгосадминистрация
17. Музей-диорама "Битва за Днепр"
18. Музей украинского философа-просветителя Г. С. Сковороды
19. Археологический музей
20. Стадион "Колос"
21. Автостанция
22. Спортбаза "Переяслав"
23. База отдыха "Славутич"
24. Государственный селекционный центр "Симекс"

Pereyaslav-Khmelnytskyi. Plan-scheme (map) of central part of town.


Переяслав-Хмельницкий. Колокольня Вознесенского монастыря. Фото серпня 2004 року.
Переяслав-Хмельницкий. Колокольня Вознесенского монастыря. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Дзвіниця (1776) Вознесенського монастиря (вул. Григорія Сковороди, 54).
Належить до ансамблю Вознесенського монастиря (XVII-XVIII), який є одним з найкращих в історії української архітектури;, будь-яка його споруда має велику історичну та художню цінність.


Переяслав-Хмельницкий. Колокольня (1776) Вознесенского монастыря (ул. Григория Сковороды, 54).
Входит в ансамбль Вознесенского монастыря (XVII-XVIII), который является одним из лучших в истории украинской архитектуры; любое его сооружение имеет большую историческую и художественную ценность.


Переяслав-Хмельницкий. Вознесенский собор (1695-1700). Фото серпня 2004 року.
Переяслав-Хмельницкий. Вознесенский собор (1695-1700). Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Вознесенський собор (1695-1700) було побудовано на кошти гетьмана І. Мазепи

Переяслав-Хмельницкий. Вознесенский собор (1695-1700) был построен на средства гетмана И. Мазепы


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея-диорамы «Битва за Днепр в районе Переяслава и создание Букринского плацдарма осенью 1943 года».
Фото червня 2008 року.
У будівлі Вознесенського собору міститься музей-діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року».

В здании Вознесенского собора размещен музей-диорама «Битва за Днепр в районе Переяслава и создание Букринского плацдарма осенью 1943 года».


Переяслав-Хмельницкий. Диорама «Битва за Днепр в районе Переяслава и создание Букринского плацдарма осенью 1943 года». Фото червня 2008 року.
Діорама «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року».
Диорама «Битва за Днепр в районе Переяслава и создание Букринского плацдарма осенью 1943 года».


Переяслав-Хмельницкий. Памятник украинскому философу-просветителю Г. С. Сковороде. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Мемориальный музей украинского философа-просветителя Г. С. Сковороды. Фото червня 2008 року.
Меморіальний музей українського філософа-просвітника Г. С. Сковороди (вул. Григорія Сковороди, 52). Міститься у будівлі колишнього колегіуму (1753-1757) Вознесенського монастиря, де в 1753 році викладав великий український філософ і поет.
Пам'ятник Г. С. Сковороді біля музею.


Мемориальный музей украинского философа-просветителя Г. С. Сковороды (ул. Григория Сковороды, 52). Размещен в здании бывшего коллегиума (1753-1757) Вознесенского монастыря, где в 1753 году преподавал великий украинский философ и поэт.
Памятник Г. С. Сковороде возле музея.


Переяслав-Хмельницкий. Памятник украинскому философу-просветителю Г. С. Сковороде. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Мемориальный музей украинского философа-просветителя Г. С. Сковороды. Вид со двора. Фото червня 2008 року.
Меморіальний музей українського філософа-просвітника Г. С. Сковороди (вул. Григорія Сковороди, 52). Внутрішнє подвір'я.
Пам'ятник Г. С. Сковороді на подвір'ї музея.


Мемориальный музей украинского философа-просветителя Г. С. Сковороды (ул. Григория Сковороды, 52). Вид со двора.
Памятник Г. С. Сковороде во дворе музея.


Переяслав-Хмельницкий. Памятник павшим в боях за освобождение земли Переяславской.
Фото червня 2008 року.
Пам'ятник полеглим у боях за звільнення землі Переяславської.

Памятник павшим в боях за освобождение земли Переяславской.


Переяслав-Хмельницкий. Площадь Богдана Хмельницкого (панорама ~180°). Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький, площа Богдана Хмельницького (панорама ~180°).
Переяслав-Хмельницкий, площадь Богдана Хмельницкого (панорама ~180°).


Переяслав-Хмельницкий. Монумент в честь 300-летия воссоединения Украины с Россией (1654-1954 г.г.)
Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький.
Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією (1654-1954 р.р.)
на площі Богдана Хмельницького


Переяслав-Хмельницкий.
Монумент в честь 300-летия воссоединения Украины с Россией (1654-1954 г.г.)
на площади Богдана Хмельницкого.


Переяслав-Хмельницкий. Памятник кобзарям возле Музея кобзарского искусства. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Памятник кобзарям возле Музея кобзарского искусства. Фото червня 2008 року.
Пам'ятник кобзарям поряд з Музеєм кобзарського мистецтва (вул. Богдана Хмельницького, 20).

Памятник кобзарям возле Музея кобзарского искусства (ул. Богдана Хмельницкого, 20).


Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак в честь 1100-летия летописного упоминания о Переяславе: 907-2007 гг. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак в честь 1100-летия летописного упоминания о Переяславе: 907-2007 гг. Фото червня 2008 року.
Пам'ятний знак на честь 1100-річчя літописної згадки про Переяслав: 907-2007 рр. (вул. Богдана Хмельницького). Скульптор С. Ю. Куций, архітектор І. Л. Чапенко.
«В літо 907. Пішов Олег на Греків... І зажадав Олег дати воям на дві тисячі кораблів по дванадцять гривень на кочет, а потім давати углади на руські городи - спершу на Київ, а тоді на Чернігів, і на Переяславль... І на інші городи, - бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі.»
«Літопис руський» (переклад Л. Махновця)

Памятный знак в честь 1100-летия летописного упоминания о Переяславе: 907-2007 гг. (ул. Богдана Хмельницкого). Скульптор С. Ю. Куцый, архитектор И. Л. Чапенко.
«В лето 907. Пошел Олег на Греков... И затребовал Олег дать воинам на две тысячи кораблей по двенадцать гривен на уключину, а затем давать дань на руские города - сначала на Киев, а потом на Чернигов, и на Переяславль... И на другие города, - потому что по тем городам сидели князья, под Олегом сущие.»
«Летопись руська» (перевод на украинский Л. Махновца)


Переяслав-Хмельницкий. Храм на углу улиц Богдана Хмельницкого и Гимназическая (вид с ул. Гимназическая). Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Храм на углу улиц Богдана Хмельницкого и Гимназическая (вид с ул. Гимназическая). Фото червня 2008 року.
Храм на розі вулиць Богдана Хмельницького та Гімназійна (вид з вул. Гімназійна).

Храм на углу улиц Богдана Хмельницкого и Гимназическая (вид с ул. Гимназическая).


Переяслав-Хмельницкий. На улице Гимназическая.
Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Вулицею Гімназійна.

Переяслав-Хмельницкий. На улице Гимназическая.


Переяслав-Хмельницкий. Троицкая церковь, памятник архитектуры начала XIX века (ул. Гимназическая, 1). Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Троицкая церковь, памятник архитектуры начала XIX века (ул. Гимназическая, 1). Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Троицкая церковь, памятник архитектуры начала XIX века (ул. Гимназическая, 1). Фото червня 2008 року.
Троїцька церква, пам'ятка архітектури початку XIX століття (вул. Гімназійна, 1).

Троицкая церковь, памятник архитектуры начала XIX века (ул. Гимназическая, 1).


Переяслав-Хмельницкий. Бюст Т. Г. Шевченко перед Историческим музеем (ул. Шевченко, 8).
Фото червня 2008 року.
Погруддя Т. Г. Шевченка перед Історичним музеєм (вул. Шевченка, 8).

Бюст Т. Г. Шевченко перед Историческим музеем (ул. Шевченко, 8).

Bust of T. H. Shevchenko before the Historical museum (str. Shevchenko, 8).


Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак «Слову о полку Игоревом». Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак «Слову о полку Игоревом». Фото червня 2008 року.
Пам'ятний знак «Слову о полку Ігоревому» (ріг вулиць Покровської та Богдана Хмельницького).

Памятный знак «Слову о полку Игореве» (угол улиц Покровской и Богдана Хмельницкого).

Memorable sign to «Slovo o polku Ihorevim» («The Tale of Igor's Campaign»).


Переяслав-Хмельницкий. Площадь, на которой в 1654 году состоялась т.н. Переяславская Рада. Фото серпня 2004 року.
Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак на площади, где в 1654 году состоялась т.н. Переяславская Рада. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Площа, на якій 1654 року відбулася т.з. Переяславська Рада (пл. Переяславської Ради).
8 (18) січня 1654 тут відбулася "Переяславська рада", на якій було ухвалено рішення про "приєднання" до Московського царства на засадах самоврядування (за сучасною термінологією - "на засадах конфедерації").
Запеклі суперечки щодо історичної доцільності цього вимушеного на той момент кроку Богдана Хмельницького не вщухають до наших часів. (Див., наприклад, статтю про Богдана Хмельницького, або один із моїх коментарів до деяких статей на порталі "Соотечественники".)


Переяслав-Хмельницкий. Площадь, на которой в 1654 году состоялась т.н. Переяславская Рада (пл. Переяславской Рады).
8 (18) января 1654 здесь состоялась "Переяславская рада", на которой было принято решение о "присоединении" к Московскому царству на правах самоуправления (по современной терминологии - "на правах конфедерации").
Жаркие споры об исторической целесообразности этого вынужденного на тот момент шага Богдана Хмельницкого не утихают до сих пор. (См., например, статью про Богдана Хмельницкого, или один из моих комментариев к некоторым статьям на портале "Соотечественники".)

Bohdan Zynoviy Mykhailovych Khmelnytsky was the Hetman of the Zaporozhian Host of the Crown of the Kingdom Poland in the Polish-Lithuanian Commonwealth. He led an uprising against the Commonwealth and its magnates (1648-1654) which resulted in the creation of a Cossack state. In 1654, he concluded the Treaty of Pereyaslav with the Tsardom of Russia.


Переяслав-Хмельницкий. Монумент в честь Переяславской рады. Фото серпня 2004 року.
Переяслав-Хмельницкий. Монумент «Навеки вместе» в честь Переяславской рады. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Монумент «Навіки разом» на честь Переяславської ради (пл. Переяславської Ради).
Скульптори Б. Є. Климушко, Є. Є. Горбань, Ю. Н. Гирич. Архітектор Н. М. Фещенко.


Переяслав-Хмельницкий. Монумент «Навеки вместе» в честь Переяславской рады (пл. Переяславской Рады).
Скульпторы Б. Е. Климушко, Е. Е. Горбань, Ю. Н. Гирич. Архитектор Н. М. Фещенко.


Переяслав-Хмельницкий. Памятный камень на месте, где украинское казачество аннулировало присягу московькому царю.
Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Пам'ятний камінь на місці, де 21 червня 1992 року українське козацтво на чолі з гетьманом Вячеславом Чорноволом скасувало присягу московькому цареві, дану Богданом Хмельницьким, частиною старшини та козацтва 8 січня 1654 року (пл. Переяславської Ради).
«Присяги, даної на цьому місці, зрікаймося, в цьому хрест цілуємо - гетьман українського козацтва і вся генеральна старшина, і отамани, і козаки».

Переяслав-Хмельницкий. Памятный камень на месте, где 21 июня 1992 года украинское казачество во главе с гетманом Вячеславом Черноволом аннулировало присягу московькому царю, данную Богданом Хмельницким, частью старшины и казачества 8 января 1654 года (пл. Переяславской Рады).
«От присяги, данной на этом месте, отрекаемся, в этом крест целуем - гетман украинского казачества и вся генеральная старшина, и атаманы, и казаки».


Переяслав-Хмельницкий. Свято-Успенская Воскресенская церковь, конец XIX века (пл. Переяславской Рады).
Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Свято-Успенська Воскресінська церква, кінець XIX століття (пл. Переяславської Ради).

Переяслав-Хмельницкий. Свято-Успенская Воскресенская церковь, конец XIX века (пл. Переяславской Рады).


Переяслав-Хмельницкий. Колокольня Михайловской церкви. Фото серпня 2004 року.
Переяслав-Хмельницкий. Колокольня (1745) Михайловской церкви. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Дзвіниця (1745) Михайлівської церкви (вул. Московська 34).

Переяслав-Хмельницкий. Колокольня (1745) Михайловской церкви (ул. Московская 34).


Переяслав-Хмельницкий. Пушки перед колокольней Михайловской церкви. Фото червня 2008 року.

Переяслав-Хмельницкий. Памятный камень перед колокольней Михайловской церкви. Фото червня 2008 року.

Переяслав-Хмельницький. Гармати та пам’ятний камінь перед дзвіницею Михайлівської церкви (вул. Московська 34).
На цьому місці в XI-XIII століттях містився Єпископський двір. До архітектурного ансамблю двору, оточеного кам'яним муром належали: Михайлівський собор, Єпископська брама та палац, церква Андрія, малі храми, майстерні, а також "строенье баньное камено, сего же не бысть прежде в Руси".
Зараз тут розміщено експозиції національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»:
- музей історії архітектури Переяслава часів Київської Русі;
- музей народного одягу Середньої Наддніпрянщини.


Переяслав-Хмельницкий. Пушки и памятный камень перед колокольней Михайловской церкви (ул. Московская 34).
На этом месте в XI-XIII веках находился Епископский двор. В архитектурный ансамбль двора, окруженного каменной стеной входили: Михайловский собор, Епископские ворота и дворец, церковь Андрея, малые храмы, мастерские, а также "строенье баньное камено, сего же не бысть прежде в Руси".
Сейчас здесь размещены экспозиции национального историко-этнографического заповедника «Переяслав»:
- музей истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси;
- музей народной одежды Среднего Приднепровья.


Переяслав-Хмельницкий. Михайловская церковь (1646-1666). Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Михайлівська церква (1646-1666).
У XI-XIII століттях в північній частині детінца Переяслава містився пятинефний Михайлівський собор, що неодноразово згадується в літописах і був зруйнований 1239 року під час навали хана Батия. Михайлівська церква побудована на місці зруйнованого собору.
Споруда є рідкісним зразком української архітектури другої половини XVII століття. В інтер’єрі зберігся розпис XVIII-XIX століть, виконаний митцями київської школи живопису.


Переяслав-Хмельницкий. Михайловская церковь (1646-1666).
В XI-XIII веках в северной части детинца Переяслава находился пятинефный Михайловский собор, неоднократно упоминаемый в летописях и разрушенный в 1239 году при нашествии хана Батыя. Михайловская церковь построена на месте разрушенного собора.
Сооружение является редчайшим образцом украинской архитектуры второй половины XVII века. В интерьере сохранилась роспись XVIII-XIX веков, выполненная художниками киевской школы живописи.


Переяслав-Хмельницкий. Скульптура на территории музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Скульптура на территории музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Скульптура на территории музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Скульптура на території музею історії архітектури Переяслава часів Київської Русі.

Скульптура на территории музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси.


Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак в честь древнерусского летописца Сильвестра на территории музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті минулих літ", на території музею історії архітектури Переяслава часів Київської Русі. З 1118 по 1123 рік літописець Сильвестр жив в Переяславі, був похований в Михайлівському соборі.

Памятный знак в честь древнерусского летописца Сильвестра, одного из авторов "Повести временных лет", на территории музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. С 1118 по 1123 год летописец Сильвестр жил в Переяславе, был захоронен в Михайловском соборе.


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Схематический план укреплений и памятников архитектуры Переяслава X-XIII веков. Фото червня 2008 року.
Експозиція музею історії архітектури Переяслава часів Київської Русі.
Схематичний план укріплень та пам'яток архітектури Переяслава X-XIII століть
.
На схемі позначено:
1. Єпіскопські ворота XI ст.
2. Михайлівський собор XI ст.
3. Палацова споруда XI ст.
4. Церква Андрія XI ст.
5. Однонефна церква XI ст.
6. Богородична церква XI ст.
7. Каплиця XII ст.
8. Церква XII ст.
9 Церква XI ст.
10. Укріплення дитинця.
11. Укріплення посаду.

Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси.
Схематический план укреплений и памятников архитектуры Переяслава X-XIII веков
.
На схеме обозначены:
1. Епископские ворота XI в.
2. Михайловский собор XI в.
3. Дворцовое сооружение XI в.
4. Церковь Андрея XI в.
5. Однонефная церковь XI в.
6. Богородичная церковь XI в.
7. Часовня XII в.
8. Церковь XII в.
9 Церковь XI в.
10. Укрепление дитинця.
11. Укрепление посада.

Pereyaslav-Khmelnytskyi. Plan-scheme (map) of the ancient town.


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси (общий вид). Фото червня 2008 року.
Експозиція музею історії архітектури Переяслава часів Київської Русі (загальний вид).
Цікаво, що музей розміщено безпосередньо серед залишків підвалин Михайлівського собору XI століття.


Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси (общий вид).
Интересно, что музей размещен непосредственно среди остатков фундамента Михайловского собора XI века.


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Експозиція музею історії архітектури Переяслава часів Київської Русі.

Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси.


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси (общий вид). Фото червня 2008 року.
Експозиція музею історії архітектури Переяслава періоду Київської Русі (загальний вид).

Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси (общий вид).


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Макет «Киевской» ротонды XII века. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Макет Михайловского собора. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси. Фото червня 2008 року.
Експозиція музею історії архітектури Переяслава часів Київської Русі, зокрема - макети Михайлівського собору (реконструкція А. Пшеничного) та «Київської» ротонди XII століття.

Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси, в частности - макеты Михайловского собора (реконструкция А. Пшеничного) и «Киевской» ротонды XII века.


Собор св. Архістратига Михаїла, 1089 рік. Михайлівський собор був найвидатнішою кам'яною будівлею стародавнього Переяслава. Він складав центральну ланку грандіозного архітектурного ансамблю «кам'яного граду», спорудженого наприкінці XI століття єпископом Єфремом. Михайлівський собор неодноразово згадується в літописах. Протягом XII століття в соборі ховали переяславських князів, про що є згадки за 1114, 1141, 1151 та 1187 роки. Храм св. Архістратига Михаїла був катедральним, при ньому перебувала єпископська катедра однієї з найбільших та найзначніших на Русі єпархій - Переяславської, тут велося літописання, зберігалися архів та бібліотека.
Після монгольського розгрому 1239 року будівля лежала в руїнах до середини XVII століття, коли на її місці над давніми фундаментами було збудовано нову кам'яну церкву (1649-1664 роки), що збереглася до наших днів.
Дослідження пам'ятки розпочав київський археолог-аматор А. С. Аннєнков у 1840 році, а продовжили відомі вчені-археологи: у 1945 році - Б. О. Рибаков, у 1949, 1952-1953 роках - М. К. Каргер. В 1974-1975 роках пам'ятка була повторно розкрита Переяслав-Хмельницьким історичним музеєм і досліджена експедицією під керівництвом архітектора та археолога В. О. Харламова. Дослідники відкрили рештки фундаментів та частково стіни давньої будівлі, виявили прибудови-усипальні та два додаткових притвори, були знайдені залишки чудових настінних мозаїк, мозаїчних підлог, фресок тощо.
Собор являв собою великий п'ятинефний, трьохапсидний храм складного хрестовокупольного типу, який походить від Софіївського собору Києва. Розміри храму: 33 х 27 м (без прибудов) та 37 х 40 м (з прибудовами).


Собор св. Архистратига Михаила, 1089 год. Михайловский собор был самым выдающимся каменным зданием древнего Переяслава. Он составлял центральное звено грандиозного архитектурного ансамбля «каменного града», построенного в конце XI века епископом Ефремом. Михайловский собор неоднократно упоминается в летописях. На протяжении XII века в соборе хоронили переяславских князей, о чем есть упоминания за 1114, 1141, 1151 и 1187 годы. Храм св. Архистратига Михаила был кафедральным, при нем находилась епископская кафедра одной из самых больших и самых значительных на Руси епархий - Переяславской, здесь велось летописание, сохранялись архив и библиотека.
После монгольского разгрома 1239 года здание лежало в руинах до середины XVII века, когда на его месте над древними фундаментами была построена новая каменная церковь (1649-1664 годы), которая сохранилась до наших дней.
Исследование памятника начал киевский археолог-любитель А. С. Анненков в 1840 году, а продолжили известные ученые-археологи: в 1945 году - Б. О. Рыбаков, в 1949, 1952-1953 годах - М. К. Каргер. В 1974-1975 годах памятник был повторно раскрыт Переяслав-Хмельницким историческим музеем и исследован экспедицией под руководством архитектора и археолога В. О. Харламова. Исследователи открыли остатки фундаментов и частично стены древнего здания, обнаружили пристройки-усыпальницы и два дополнительных притвора, были найдены остатки замечательных настенных мозаик, мозаичных полов, фресок, и тому подобное.
Собор представлял собой большой пятинефный, трехапсидный храм сложного крестовокупольного типа, который происходит от Софиевского собора Киева. Размеры храма: 33 х 27 м (без пристроек) и 37 х 40 м (с пристройками).


Переяслав-Хмельницкий. Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси (общий вид). Фото червня 2008 року.
Експозиція музею історії архітектури Переяслава періоду Київської Русі (загальний вид).
Экспозиция музея истории архитектуры Переяслава периода Киевской Руси (общий вид).


Переяслав-Хмельницкий. Пожарная часть («Служба спасения»).
Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Пожежна частина («Служба порятунку»).

Переяслав-Хмельницкий. Пожарная часть («Служба спасения»).


Переяслав-Хмельницкий. Памятник князю Владимиру Глебовичу. Фото серпня 2004 року.
Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак в честь первого летописного упоминания названия «Украина». Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницький. Пам’ятний знак на честь першого літописного спомину назви «Україна» (вул. Богдана Хмельницького).
В Іпатіївському літописі під 1187 записано про князя Володимира Глібовича: "И плакашася по нєм вси Пєрєяславци ... о нєм жє Оукраина много постона."
Це - перша відома літописна згадка слова «Україна».


Переяслав-Хмельницкий. Памятный знак в честь первого летописного упоминания названия «Украина» (ул. Богдана Хмельницкого).
В Ипатиевской летописи под 1187 годом сказано про князя Владимира Глебовича: "И плакашася по нєм вси Пєрєяславци ... о нєм жє Оукраина много постона."
Это - первое известное летописное упоминание слова «Украина».


Переяслав-Хмельницкий. Мемориал Великой Отечественной войны. Фото червня 2008 року.
Переяслав-Хмельницкий. Мемориал Великой Отечественной войны. Общий вид. Фото червня 2008 року.
Меморіал Великої Вітчизняної війни.

Мемориал Великой Отечественной войны.

Memorial of World War II.


У місті Переяслав-Хмельницький діє перший в Україні, дуже популярний серед туристів Музей народної архiтектури та побуту. У ньому представлені селянські хати різних епох, знаряддя праці, речі, предмети побуту, кузні, колекція млинів XVIII століття та інші унікальні експонати.
Тут, на території заповідника розміщено також ряд спеціалізованих музеїв:
- хліба;
- історії сухопутного народного транспорту;
- народно-прикладного мистецтва Київщини;
- лікарських рослин;
- українського рушника;
- будинок, у якому 1919 року містився штаб Котовського;
- Н.Н.Бенардоса, винахідника електродугового зварювання;
- Шолом-Алейхема;
- історії української православної церкви;
- космонавтики;
- та інші.


В городе Переяслав-Хмельницкий действует первый в Украине и очень популярный среди туристов музей народной архитектуры и быта. В нем представлены крестьянские хаты разных эпох, орудия труда, утварь, предметы быта, кузницы, коллекция мельниц XVIII века и другие уникальные экспонаты.
Здесь же, на территории заповедника, располагается ряд специализированных музеев:
- хлеба;
- истории сухопутного народного транспорта;
- народно-прикладного искусства Киевщины;
- лекарственных растений;
- украинского рушника;
- дом, в котором в 1919 году был штаб Котовского;
- М.М.Бенардоса, изобретателя электродуговой сварки;
- Шолом-Алейхема;
- истории украинской православной церкви;
- космонавтики;
- и другие.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. План музея.
Фото серпня 2004 року.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту. Мапа музею.

Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. План музея.

Pereiaslav-Khmel'nitskiy. Map of the folk architecture museum.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. В павильоне "Добраничевская стоянка".
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту. В павільйоні "Добраничівська стоянка".

Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. В павильоне "Добраничевская стоянка".


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Жилище Черняховской культуры.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Житло Черняхівської культури.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Жилище Черняховской культуры.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Жилье XIV века.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Житло XIV століття.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Жилье XIV века.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Церковь Ивана Богослова, 1606 г.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Церква Івана Богослова, 1606 р.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Церковь Ивана Богослова, 1606 г.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Церковь св. Георгия из села Андруши Переяславского полка, 1768.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Церква св. Георгія з села Андруші Переяславського полку, 1768. Збудовано на кошти сільської громади. Однобанна споруда, до якої в 30-х роках прибудовано дзвіницю. В 1845 Т.Г.Шевченком цю церкву зображено на малюнку "Верби в Андрушах".
Церква в Україні крім культових відправлень слугувала головним осередком громадського спілкування та святкового дозвілля. Постійне відвідування церкви було обов`язковою ознакою порядності і доброчинності. Як твердиня православної віри церква відігравала значну роль у збереженні пам`яток історії та мистецтва України, духовних засад її населення.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Церковь св. Георгия из села Андруши Переяславского полка, 1768. Построена на средства сельской общины. Однобанное сооружение, к которому в 30-х годах пристроили колокольню. В 1845 Т.Г.Шевченко эту церковь изобразил на рисунке "Вербы в Андрушах".
Церковь в Украине кроме культовых отправлений служила главным очагом общественного общения и праздничного досуга. Постоянное посещение церкви было обязательным признаком порядочности и благчинности. Как твердыня православной веры церковь играла значительную роль в сохранении памятников истории и искусства Украины, духовных основ ее населения.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Хата II половины XIX века (Полесье).
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Хата II половини XIX століття (Полісся).


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Хата II половины XIX века (Полесье).


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Рыночная площадь.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Базарна площа (майдан).


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Рыночная площадь.


Pereyaslav-Khmelnytskyi. Marked square 18-19th centuries.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Музей космоса.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
А тут розміщено музей космосу. ;)


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
А здесь размещен музей космоса. ;)


Pereyaslav-Khmelnytskyi. Museum of space.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Здание Почтовой станции.
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Будівля Поштової станції м.Переяслав Полтавської губернії.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Здание "Почтовая станція г.Переяславъ Полтавской губерніи".


Pereyaslav-Khmelnytskyi. Post station 18-19th centuries.


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта. Реконструкция казацкой заставы (крепость XVII-XVIII веков).
Фото липня 2004 року.
Переяслав-Хмельницький. Музей народної архiтектури та побуту.
Реконструкція козацької залоги (фортеця XVII-XVIII століть).


Переяслав-Хмельницкий. Музей народной архитектуры и быта.
Реконструкция казацкой заставы (крепость XVII-XVIII веков).


Pereyaslav-Khmelnytskyi.
The reconstruction of the Cossacks' fort (fortress 17-18th centuries)
.


Окрім показаного вище, в Переяславі-Хмельницькому також цікаво оглянути:
- земляні укріплення дитинця та міста, XI-XII століття, на території впадіння річки Альта в Трубіж (дитинець було оточено ровами та валами висотою 17-18 м та шириною 18 м.);
- Борисоглібську церкву (1839), побудовану в стилі пізнього класицизму з рисами провінційної архітектури.


Кроме представленного выше, в Переяславе-Хмельницком также интересно осмотреть:
- земляные укрепления детинца и города, XI-XII века, на территории впадения реки Альты в реку Трубеж (детинец был окружен рвами и валами высотой 17-18 м и шириной 18 м.);
- Борисоглебскую церковь (1839), построенную в стиле позднего классицизма с чертами провинциальной архитектуры.


Переяслав-Хмельницкий. Ресторан «Козачок» (сеть «Козырная карта»).
Фото червня 2008 року.
А на самому виїзді з Переяслава-Хмельницького у бік Києва є дуже пристойний ресторан «Козачок» (мережа «Козирна карта»).

А на самом выезде из Переяслава-Хмельницкого в сторону Киева есть очень приличный ресторан «Козачок» (сеть «Козырная карта»).



Першоджерела:
# «Переяслав-Хмельницький - план міста», ДНВП "Картографія", Київ-2007.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Сайт «Наш край».
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».







Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100