Клименко Сергій. Фото. На південь від Києва, вересень 2012 року. День перший: Київ -> Умань -> Первомайськ -> Мигія -> Вознесенськ -> Миколаїв -> Херсон -> Армянськ -> Сімферополь -> Балаклава (Крим)
На південь від Києва, вересень 2012 року.
День перший: Київ -> Умань -> Первомайськ -> Мигія -> Вознесенськ -> Миколаїв -> Херсон -> Армянськ -> Сімферополь -> Балаклава (Крим)

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На юг от Киева, сентябрь 2012 года.
День первый: Киев -> Умань -> Первомайск -> Мигия -> Вознесенск -> Николаев -> Херсон -> Армянск -> Симферополь -> Балаклава (Крым)

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Мапа маршруту Київ -> Умань -> Первомайськ -> Мигія -> Вознесенськ -> Миколаїв -> Херсон -> Армянськ -> Сімферополь -> Балаклава (Крим).
Покриття всіх магістральних автошляхів - досить пристойне (за пострадянськими критеріями).
Того дня спочатку наш маршрут пролягав повз міста Біла Церква та Умань. Ці міста загальновідомі насамперед завдяки своїм славнозвісним паркам («Олександрія» та «Софіївка»). Докладні фоторозповіді про ці міста та парки подано окремими сторінками. Далі наш маршрут пролягав повз селище міського типу Побузьке, в якому розташований Музей Ракетних військ стратегічного призначення, та місто Первомайськ. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
Майже зразу за Первомайськом ми зупинилися в дуже цікавому місці - селі Мигія.


Схема маршрута Киев -> Умань -> Первомайск -> Мигия -> Вознесенск -> Николаев -> Херсон -> Армянск -> Симферополь -> Балаклава (Крым).
Покрытие всех магистральных автодорог - достаточно приличное (по постсоветским меркам).
В тот день вначале наш маршрут пролегал возле городов Белая Церковь и Умань. Эти города широко известны прежде всего благодаря своим знаменитым паркам («Александрия» и «Софиевка»). Подробные фоторассказы об этих городах и парках даны отдельными страницами. Далее мы проехали возле посёлка городского типа Побугское, в котором размещён Музей Ракетных войск стратегического назначения, и город Первомайск. Фоторассказы о них даны на других страницах.
Почти сразу за Первомайском мы остановились в очень интересном месте - селе Мигія.


Мигія - село (близько 2-х тис. мешканців) у Первомайському районі Миколаївської області. Розташоване на лівому березі річки Південний Буг за 10 км на схід від районного центру - міста Первомайськ. Крізь село проходить автошлях Р06 (Ульянівка-Вознесенськ-Миколаїв).
Територія довкола села була заселена з найдавніших часів. Поблизу сел Мигія та Куріпчине виявлено поселення епохи неоліту, бронзи (VI-II тисячоліття до н.е.), скіфського періоду (V-II ст. до н.е.) та черняхівської культури (II-VI ст. н.е.). За часів козацтва на території села була розташована Бугогардівська паланка - осередок козаків. Існує легенда, що навпроти, через річку була територія турків, і вночі, коли козаки розпалювали вогнища, вони вдалині миготіли, звідки і пішла назва села - Мигія.
У районі села Мигія на річці Південний Буг розташовані Мигійські пороги - ланцюг чудових порогів і перекатів. Зокрема, цей ланцюг включає пороги «Гарт» і «Червоні ворота» (він же зветься «Інтегралом» через характерну форму). Коло порогів організовано регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», а на території села розміщено адміністрацію цього парку.


Мигия (Мигея) - село (около 2-х тыс. жителей) в Первомайском районе Николаевской области. Расположено на левом берегу реки Южный Буг в 10 км к востоку от районного центра - города Первомайск. Через село проходит автодорога Р06 (Ульяновка-Вознесенск-Николаев).
Территория вокруг села была заселена с древних времен. Вблизи сел Мигия и Курипчино обнаружено поселение эпохи неолита, бронзы (VI-II тысячелетия до н.э.), скифского периода (V-II ст. до н.э.) и черняховской культуры (II-VI ст. н.э.). Во времена казачества на территории села была расположена Бугогардовская паланка - административно-территориальный центр казачества. Существует легенда, что напротив, через реку была территория турок, и ночью, когда казаки разжигали костры, они издали мигали, откуда и пошло название села - Мигия.
В районе села Мигия на реке Южный Буг расположены Мигийские пороги - цепь чудесных порогов и перекатов. В частности, эта цепь включает пороги «Гарт» и «Красные ворота» (его же называют «Интегралом» из-за характерной формы). Около порогов организован региональный ландшафтный парк «Гранитно-степное Побужье», а на территории села размещена администрация этого парка.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Пейзаж Южного Буга и Гранитно-степного Побужья. Панорама ~210°. Фото вересня 2012 року.
Краєвид Південного Бугу та Гранітно-степового Побужжя біля села Мигія (48°01'50.19"N, 30°56'34.18"E). Панорама ~210°.
Пейзаж Южного Буга и Гранитно-степного Побужья возле села Мигия (48°01'50.19"N, 30°56'34.18"E). Панорама ~210°.
Myhiia village (Mykolaiv region). Southern Buh (48°01'50.19"N, 30°56'34.18"E). Panorama ~210°.


Ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» розташований на південному краю Українського кристалічного щита, в межах відрогів Подільської та Придніпровської височин. Ця територія є однією з найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала в морські глибини протягом останніх 60 мільйонів років. На території парку в кристалічний масив Українського щита врізається річка Південний Буг, в результаті чого виникло багато порогів. На скелястих берегах видно виходи гранітів, що іноді сягають 40-60 метрів заввишки, тобто Гранітно-степове Побужжя є справжнім гірським ландшафтом серед Українського степу. Гранітно-степове Побужжя являє собою залишок відрога стародавніх гір, що тягнулися колись на 1000 км з північного заходу на південний схід від Словечансько-Овруцького кряжу до Приазовської височини. Наразі від цих гір лишилися тільки підстави, що представлені твердими кристалічними породами. Прируслові частини долини Південного Бугу й острови місцями зайняті заплавними лісами та луками. На схилах річкових долин і балок збереглися ділянки кам'янистого степу та залишки різнотравно-злакових і чагарникових степів.
До складу комплексу входять: екосистема річки Південний Буг та її прибережної зони в межах між містами Первомайськ (на півночі), та Южноукраїнськ (на півдні) та екосистеми приток Південного Буга: Мертвовода (Актовський каньйон), Арбузинки тощо; села Мигія, Грушівка. Гранітно-степове Побужжя характеризується унікальною екосистемою зі значною кількістю реліктів та ендеміків з рослин та тварин середземноморського та гірсько-альпійського походження. Тут виявлено 86 представників флори і фауни, які занесено до Червоної книги України.
Вже багато років Бузькі пороги є меккою водних туристів. В урочищі Протіч є одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Прямовисні скелі каньйону - улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів.


Ландшафтный парк «Гранитно-степное Побужье» расположен на южном краю Украинского кристаллического щита, в пределах отрогов Подольской и Приднепровской возвышенностей. Эта территория является одним из самых давних участков суши Евразии, которая не опускалась в морские глубины в течение последних 60 миллионов лет. На территории парка в кристаллический массив Украинского щита врезается река Южный Буг, в результате чего возникло много порогов. На скалистых берегах видно выходы гранитов, которые иногда достигают высоты 40-60 метров, то есть Гранитно-степное Побужье является настоящим горным ландшафтом среди Украинской степи. Гранитно-степное Побужье представляет собой остаток отрога древних гор, которые тянулись когда-то на 1000 км с северо-запада на юго-восток от Словечанско-Овручского кряжа до Приазовской возвышенности. Ныне от этих гор остались только основания, которые представлены твердыми кристаллическими породами. Прирусловые части долины Южного Буга и острова местами покрыты пойменными лесами и лугами. На склонах речных долин и балок сохранились участки каменистой степи и остатки рознотравно-злаковых и кустарниковых степей.
В состав комплекса входят: экосистема реки Южный Буг и ее прибрежной зоны в пределах между городами Первомайск (на севере), и Южноукраинск (на юге) и экосистемы притоков Южного Буга: Мертвовода (Актовский каньон), Арбузинки и тому подобное; села Мигия, Грушовка. Гранитно-степное Побужье характеризуется уникальной экосистемой со значительным количеством реликтов и эндемиков из растений и животных средиземноморского и горно-альпийского происхождения. Здесь обнаружено 86 представителей флоры и фауны, которые занесены в Красную книгу Украины.
Уже много лет Бужские пороги являются меккой водных туристов. В урочище Протич есть одна из наилучших в Европе естественных трасс водного слалома. Отвесные скалы каньона - любимое место соревнований спортсменов-скалолазов.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Пейзаж Южного Буга немного ниже старой гидроэлектростанции. Фото вересня 2012 року.
Николаевская область. Село Мигия. Фото. Старая гидроэлектростанция на Южном Буге. Фото вересня 2012 року.
Село Мигія (48°01'49.56"N, 30°56'40.24"E).
Стара гідроелектростанція на Південному Бузі

та краєвид трохи нижче за стару гідроелектростанцію.
Цю гідроелектростанцію потужністю 220 КВт ввели в дію 1924 року. Вона забезпечувала електроенергією господарства району та промислові підприємства Первомайська. Після Другої світової війни її відновили протягом 1945-1949 років. 1950 року цю гідроелектростанцію реконструювали.


Село Мигия (48°01'49.56"N, 30°56'40.24"E).
Старая гидроэлектростанция на Южном Буге

и пейзаж немного ниже старой гидроэлектростанции.
Эта гидроэлектростанция мощностью 220 КВт вступила в строй В 1924 году. Она снабжала электроэнергией хозяйства района и промышленные предприятия Первомайска. После Второй мировой войны её восстановили в течение 1945—1949 годов. В 1950 году эту гидроэлектростанцию реконструировали.

Myhiia village (Mykolaiv region).
Southern Buh.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Старая гидроэлектростанция на Южном Буге.
Администрация парка «Гранитно-степное Побужье». Фото вересня 2012 року.
Николаевская область. Село Мигия. Фото. Старая гидроэлектростанция на Южном Буге. Фото вересня 2012 року.
Село Мигія (48°01'49.77"N, 30°56'37.05"E).
Стара гідроелектростанція на Південному Бузі
.
Тепер тут розміщено адміністрацію регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».


Село Мигия (48°01'49.77"N, 30°56'37.05"E).
Старая гидроэлектростанция на Южном Буге
.
Теперь здесь размещена администрация регионального ландшафтного парка «Гранитно-степное Побужье».

Myhiia village (Mykolaiv region).
Southern Buh.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Старая гидроэлектростанция на Южном Буге. Фото вересня 2012 року.
Николаевская область. Село Мигия. Фото. Пороги на Южном Буге чуть выше старой гидроэлектростанции. Фото вересня 2012 року.
Село Мигія (48°01'47.42"N, 30°56'37.68"E).
Стара гідроелектростанція на Південному Бузі

та пороги на Південному Бузі трохи вище за гідроелектростанцію.


Село Мигия (48°01'47.42"N, 30°56'37.68"E).
Старая гидроэлектростанция на Южном Буге

и пороги на Южном Буге чуть выше гидроэлектростанции.

Myhiia village (Mykolaiv region).
Southern Buh.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Пейзаж Южного Буга и Гранитно-степного Побужья. Панорама ~190°. Фото вересня 2012 року.
Краєвид Південного Бугу та Гранітно-степового Побужжя біля села Мигія (48°01'47.29"N, 30°56'37.73"E). Панорама ~190°.
Пейзаж Южного Буга и Гранитно-степного Побужья возле села Мигия (48°01'47.29"N, 30°56'37.73"E). Панорама ~190°.
Myhiia village (Mykolaiv region). Southern Buh (48°01'47.29"N, 30°56'37.73"E). Panorama ~190°.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Пейзаж Южного Буга и Гранитно-степного Побужья. Панорама ~210°. Фото вересня 2012 року.
Краєвид Південного Бугу та Гранітно-степового Побужжя біля села Мигія (48°01'47.42"N, 30°56'37.68"E). Панорама ~210°.
Пейзаж Южного Буга и Гранитно-степного Побужья возле села Мигия (48°01'47.42"N, 30°56'37.68"E). Панорама ~210°.
Myhiia village (Mykolaiv region). Southern Buh (48°01'47.42"N, 30°56'37.68"E). Panorama ~210°.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Порог «Красные ворота» («Интеграл»). Вид сверху. Панорама ~150°. Фото вересня 2012 року.
Поріг «Червоні ворота»
(«Інтеграл»)
біля села Мигія. Панорама ~150°.


Порог «Красные ворота»
(«Интеграл»)
возле села Мигия. Панорама ~150°.

Myhiia village (Mykolaiv region). Southern Buh. Panorama ~150°.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Порог «Красные ворота» («Интеграл»). Вид сверху. Панорама ~100°. Фото вересня 2012 року.
Поріг «Червоні ворота»
(«Інтеграл»)
біля села Мигія
(48°01'25.09"N, 30°57'44.34"E).
Панорама ~100°.


Порог «Красные ворота»
(«Интеграл»)
возле села Мигия
(48°01'25.09"N, 30°57'44.34"E).
Панорама ~100°.

Myhiia village (Mykolaiv region). Southern Buh. Panorama ~100°.


Николаевская область. Село Мигия. Фото. Южный Буг немного ниже порога «Красные ворота» («Интеграл»). Фото вересня 2012 року.
Николаевская область. Село Мигия. Фото. Выход гранитов на левом берегу реки Южный Буг. Фото вересня 2012 року.
Південний Буг трохи нижче за поріг «Червоні ворота» («Інтеграл»)
та вихід гранітів на лівому березі річки Південний Буг
(48°01'23.48"N, 30°57'47.05"E).


Южный Буг немного ниже порога «Красные ворота» («Интеграл»)
и выход гранитов на левом берегу реки Южный Буг
(48°01'23.48"N, 30°57'47.05"E).

Myhiia village (Mykolaiv region). Southern Buh.



Далі того дня ми проїхали через Южноукраїнськ, Вознесенськ, Нову Одесу, Миколаїв, Херсон і Сімферополь. Кінцевим пунктом нашого маршруту того дня була Балаклава. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.


Далее в тот день мы проехали через Южноукраинск, Вознесенск, Новую Одессу, Николаев, Херсон и Симферополь. Конечным пунктом нашего маршрута в тот день была Балаклава. Фоторассказы о них даны на других страницах.









Інші сторінки маршруту "На південь від Києва (вересень 2012 року)":




Усі права застережено. © 2003-2012 Сергій Клименко




Rambler's Top100