Клименко Сергій. Фото. На південь від Києва, серпень-вересень 2007 року. День п’ятнадцятий: Крим -> Мелітополь -> “Кам’яна_могила” -> Запоріжжя -> Дніпропетровськ
На південь від Києва, серпень-вересень 2007 року.
День п’ятнадцятий: Крим -> Мелітополь -> “Кам’яна_могила” -> Запоріжжя -> Дніпропетровськ

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На юг от Киева, август-сентябрь 2007 года.
День пятнадцатый: Крым -> Мелитополь -> “Каменная_могила” -> Запорожье -> Днепропетровск

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Затока Сиваш, озеро Соколовське. Панорама (~120°).
Залив Сиваш, озеро Соколовское. Панорама (~120°).



Мапа п’ятнадцятого дня маршруту.
Покриття всіх автошляхів - пристойне. Місцеві шляхи між селами - цілком прийнятні.
Виїхали з Алупки (Крим), на жаль, запізно. Відповідно, до Херсонської області в'їхали вже після третьої.
Цього разу ми не зупинялись в Запоріжжі, що було на нашому шляху. А у Дніпропетровську ми зупинилися лише переночувати. Розповіді про ці цікаві міста подано окремими сторінками.
До теми готелів...
Приватний готель «Венеція» у Дніпропетровську справив досить приємне враження. Втім, здається, що цей готель переважно орієнтований не на подорожніх...


Схема пятнадцатого дня маршрута.
Покрытие всех автодорог - достаточно приличное. Местные догори между селами - вполне приемлемы.
Выехали из Алупки (Крым), к сожалению, поздно. Соответственно, в Херсонскую область въехали уже после трех.
В этот раз мы не останавливались в Запорожье, которое лежало на нашем пути. А в Днепропетровске мы остановились только переночевать. Рассказы об этих интересных городах даны отдельными страницами.
К теме гостиниц...
Частная гостиница «Венеция» в Днепропетровске оставила достаточно приятное впечатление. Впрочем, кажется, что эта гостиница преимущественно ориентирована не на путников...


Місто Мелітополь - районний центр Запорізької області. Розташоване на правому березі річки Молочна. Відстань до Запоріжжя - 120 км, до Азовського моря - 50 км. На місці нинішнього міста було розташоване невелике ногайське селище Кизил-Яр. У липні 1769 року російське військове командування побудувало на місці сучасного міста редут, в якому несли службу запорізькі козаки. 2 лютого 1784 Катерина II видала указ про створення на щойно завойованих землях Таврійської губернії. Намісник Новоросії князь Потьомкін-Таврійський у тому ж році видав реляцію про заснування поселення на правому березі річки Молочної, в якому поселилися родини козаків та відставних суворовських солдат. 1816 року поселення отримало назву Новоолександрівська Слобода. Населення швидко зростало за рахунок державних селян з північних губерній України та Росії. 7 січня 1842 року Новоолександрівську Слободу зарахували до категорії міст та дали назву Мелітополь, тобто «Медове місто» (з грецької «мелітос» - мед, «поліс» - місто).
Визначною археологічною пам'яткою є Мелітопольський курган (IV століття до н. е.) Його було розкопано 1954 року. У кургані археологи знайшли близько 4 тис. золотих пластинок, якими було розшито взуття та одяг скіфської цариці. Найціннішою знахідкою є золота оббивка горита (сагайдака для стріл) із зображеннями сцен із міфу про Ахілла. Сьогодні вона зберігається в Києві, в Музеї історичних коштовностей України.


Город Мелитополь - районный центр Запорожской области. Расположен на правом берегу речки Молочная. Расстояние до Запорожья - 120 км, до Азовского моря - 50 км. На месте нынешнего города был расположен небольшой ногайский поселок Кизил-Яр. В июле 1769 года российское военное командование построило на месте современного города редут, в котором несли службу запорожские казаки. 2 февраля 1784 Екатерина II выдала указ о создании на только что завоеванных землях Таврической губернии. Наместник Новороссии князь Потемкин-Таврический в том же году выдал реляцию об основании поселения на правом берегу реки Молочной, в котором поселились семьи казаков и отставных суворовских солдат. В 1816 году поселение получило название Новоалександровская Слобода. Население быстро росло за счет государственных крестьян из северных губерний Украины и России. 7 января 1842 года Новоалександровскую Слободу отнесли к категории городов и назвали Мелитополь, то есть «Медовый город» (от греческого «мелитос» - мед, «полис» - город). Выдающимся археологическим памятником является Мелитопольский курган (IV век до н. э.) Он был раскопан в 1954 году.
В кургане археологи нашли около 4 тыс. золотых пластинок, которыми была расшита обувь и одежда скифской царицы. Самой ценной находкой является золотая обивка горита (колчана для стрел) с изображениями сцен из мифа об Ахилле. Сегодня она сохраняется в Киеве, в Музее исторических драгоценностей Украины.

Мелітополь, вул. Олександра Невського, 5.
Храм Святого благовірного князя Олександра Невського (???)


Мелитополь, ул. Александра Невского, 5.
Храм Святого благоверного князя Александра Невского (???)


Мелітополь, вул. Олександра Невського, 5.
Храм Святого благовірного князя Олександра Невського (???)


Мелитополь, ул. Александра Невского, 5.
Храм Святого благоверного князя Александра Невского (???)




Село Терпіння (Мелітопольський район Запорізької області) розташоване на правому березі річки Молочна. 1802 року його заснувала громада тамбовських духоборів, яких згідно з царським наказом переселили до Мелітопольського повіту. Село названо на спомин про стійкість духоборів, яких тривалий час переслідувала православна церква.

Село Терпение (Мелитопольский район Запорожской области) расположено на правом берегу реки Молочная. В 1802 году его основала община тамбовских духоборов, которые согласно царскому приказу были переселены в Мелитопольский уезд. Село назвали в память о стойкости духоборов, которых длительное время преследовала православная церковь.

Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Поблизу села Терпіння, у долині річки Молочна здалеку видно жовтий «острів», складений із химерно нагромаджених великих кам’яних брил. Із незапам’ятних часів у народі це узвишшя називають Кам’яною Могилою. Обвітрені за мільйони років, порослі зеленувато-сірим лишайником, ці глиби пісковику, такі різноманітні, химерні та фантастичні за контурами, створюють враження мовчазної величі.


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Вблизи от села Терпенье, в долине речки Молочная издалека виден желтый «остров», сложенный из причудливо нагроможденных огромных каменных глыб. С незапамятных времен в народе это возвышение называют Каменной Могилой (в переводе с Украинского - «Каменный Курган»). Обветренные за миллионы лет, обросшие зеленовато-серым лишайником, эти глыбы песчаника, такие разнообразные, причудливые и фантастические по очертаниям, создают впечатление молчаливого величия.


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Ця унікальна пам'ятка природи й історії являє собою гору периметром майже 3 км та висотою близько 12 м, котра складається з близько 3 тис. пісковикових плит різних розмірів, гротів, впадин і тріщин.


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Этот уникальный памятник природы и истории представляет из собя гору периметром почти 3 км и высотой около 12 м, которая состоит из около 3 тысяч песчаниковых плит разных размеров, гротов, впадин и трещин.


Перші документальні відомості про дивовижну пам’ятку належать до кінця XVIII століття. Чотирнадцять козаків охороняли поштову станцію полководця Олександра Суворова біля Кам’яної Могили 1778 року, - запис про це й став першою писемною згадкою про неї.
На деяких з каменів археолог Н. І. Веселовський ще 1890 року знайшов зображення, нанесені первісною людиною. Це зоряні символи, зображення на мисливську, рибальську, скотарську та землеробську тематики. На початку XX століття археологи більш ґрунтовно вивчали таємничі знаки на стінах гротів та кам'яних плитах. Тут зустрічається близько 3 тисяч різноманітних зображень, вік яких сягає понад 10-14 тисяч років: бики, коні, олені, людської ступні, рибацьке приладдя, давні літери тощо.


Первые документальные сведения об удивительном памятнике относятся к концу XVIII века. Четырнадцать казаков охраняли почтовую станцию полководца Александра Суворова возле Каменной Могилы в 1778 году, - запись об этом и стала первым письменным упоминанием о ней.
На некоторых из камней археолог Н. И. Веселовский еще в 1890 году нашел изображения, нанесенные первобытным человеком. Это звездные символы, изображение на охотничью, рыбацкую, скотоводческую и земледельческую тематики. В начале XX века археологи более обстоятельно изучали таинственные знаки на стенах гротов и каменных плитах. Здесь встречается около 3 тысяч разнообразных изображений, возраст которых достигает свыше 10-14 тысяч лет: быки, кони, олени, человеческой ступни, рыбацкие принадлежности, древние буквы и тому подобное.

Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


У геологічному й історичному плані Кам'яна Могила - унікальна пам’ятка такого роду. Це останець пісковику Сарматського моря третинного періоду. Мільйони років тому тут бурхало море, а На місці Могили була піщана мілина. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення (вони і зараз добре простежуються на правому березі долини річки Молочна, поблизу сіла Терпіння), в товщі яких в наші часи було знайдено зуб кита. Море пішло, запанувала пустеля - майже суцільні червоно-бурі глини з вмістом заліза та марганцю. Згодом тут утворилася западина річки пра-Молочна, води якої просякали вглиб землі, а оксиди заліза та марганцю виходили на поверхню пісків сарматського горизонту, утворюючи кам'янисту породу. Так поступово виник на цьому місці моноліт пісковику, який усіх дивує впродовж тисячоліть.

В геологическом и историческом плане Каменная Могила - уникальный памятник подобного рода. Это останец песчаника Сарматского моря третичного периода. Миллионы лет назад здесь бушевало море, а на месте Могилы была песчаная отмель. Позднее, когда возникло Понтийское море, на этом месте образовались известняковые отложения (они и сейчас хорошо прослеживаются на правом берегу долины реки Молочной, вблизи села Терпенье), в толще которых в наше время был найден зуб кита. Море ушло, воцарилась пустыня - почти сплошные красно-бурые глины, содержащие железо и марганец. Впоследствии здесь образовалась впадина реки пра-Молочной, воды которой проникли вглубь земли, а оксиды железа и марганца выходили на поверхность песков сарматского горизонта, образуя каменистую породу. Так постепенно возник на этом месте песчаниковый монолит, который поражает всех на протяжении тысячелетий.



«Кам’яна Могила», вид з гори.

«Каменная Могила», вид с верха.


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


В період танення давнього льодовика на півночі (межа його досягала району сучасного Дніпропетровська) "велика вода", стікаючи на південь, утворила долини річок і так звані "амфітеатри" - величезні водориї у правому березі пра-Молочної. Унаслідок природного поглиблення русла річки Молочна, величезний острів опинився на поверхні долини, під впливом води та вітру первинний щит пісковику розколовся, а його уламки сповзли по піску, утворивши своєрідний кам'яний пагорб.
З часом природні скульптори - вода та вітер - надали плитам дивовижних форм і контурів. Сьогодні на багатьох з них можна побачити відбитки молюсків Сарматського моря - мешканців могутнього стародавнього водоймища. Проте і зараз добре помітно, що це не безладне нагромадження плит, а своєрідний правильно розвалений кам'яний панцир, що утворив печери та гроти, які виявилися дуже зручними для відправлення культових цілей стародавніми людьми.


В период таяния древнего ледника на севере (граница его достигала района современного Днепропетровска) "большая вода", стекая к югу, образовала долины рек и так называемые "амфитеатры" - огромные вымоины в правом берегу пра-Молочной. Вследствие естественного углубления русла реки Молочная, огромный остров оказался на поверхности долины, под воздействием воды и ветра первичный щит песчаника раскололся, а его обломки сползли по песку, образовав своеобразный каменный холм.
С течением времени природные скульпторы - вода и ветер - придали плитам удивительные формы и очертания. Сегодня на многих из них можно увидеть отпечатки моллюсков Сарматского моря - жителей могучего древнего водоема. Однако и сейчас хорошо заметно, что это не беспорядочное нагромождение плит, а своеобразный правильно развалившийся каменный панцирь, образовавший пещеры и гроты, которые оказались очень удобными для отправления культовых целей древних людей.

Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Святилище на вершині, в центрі пагорба «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Святилище на вершине, в центре холма «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Святилище на вершині, в центрі пагорба «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Святилище на вершине, в центре холма «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


В давнину Кам'яна Могила правила подорожнім за своєрідний маяк на рівнині, до якого стягувалися багато доріг і стежок.
Культ гори існує серед людей спконвіку. Він перейшов-таки у духовну спадщину усього цивілізованого людства, як грецький Олімп, свята гора Афон, Тибет, Київські пагорби, карпатська вершина Говерла... А тут голий степ і посередині - велике кам’яне узвишшя! Щось незвичне, незвичайне, надзвичайне... Недарма первісні люди на Кам’яній Могилі справляли свої обряди. Вершину пагорба вінчає стародавній жертовник, тут впродовж тисячоліть здійснювалися молитви і обряди різних племен, поколінь і релігій. У підніжжя пагорба - безліч гротів, курганів і ходів до печер. Саме сюди, в оці гроти й печери, приходили вершити свої таїнства первісні мисливці перед полюванням, важачись на смерть у боротьбі за виживання.


В древности Каменная Могила была для путников своеобразным маяком на равнине, к которому стягивались многие дороги и тропы.
Культ горы существует среди людей издревле. Он перешел-таки в духовное наследие всего цивилизованного человечества, как греческий Олимп, святая гора Афон, Тибет, Киевские холмы, карпатская вершина Говерла... А здесь голая степь и посередине - большое каменное возвышение! Что-то непривычное, необычное, чрезвычайное... Недаром первобытные люди на Каменной Могиле справляли свои обряды. Вершину холма венчает древний жертвенник, здесь на протяжении тысячелетий совершались молитвы и обряды разных племен, поколений и религий. У подножья холма - множество гротов, курганов и ходов в пещеры. Именно сюда, в эти гроты и пещеры, приходили вершить свои таинства первобытные охотники перед охотой, отваживаясь на смерть в борьбе за выживание.

Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».


Тут можна спостерігати сліди різноманітних за своєю культурою і походженням народів. На цьому місці у різні часи жили стародавні мисливці, скотарі, землероби... По цій землі пройшли кіммерійці, скіфи, сармати, гуни, хозари, половці...
У печерах і гротах Кам’яної Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних малюнків від кам’яного віку до епохи бронзи та пізніших часів. На багатьох малюнках виразно простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Переважно їх просто видряпували на камені. Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними та чорними мінеральними барвниками. Печера Кози, гроти Бика (Мамонта) і Дракона, двометрова кам'яна фігура людини-риби... І повсюди - зображення «Дерева життя», символу родючості та вічності.
Люди залишали тут свої «автографи» починаючи з епохи кам’яного віку (XXII–XIV тисячоліття до нашої ери). Розмальовували стіни і за доби бронзи, і пізніше. Тут знайдено залишки стародавніх жертовників. Для різних племен і народів, що пройшли теренами сучасної України, ця степова пам'ятка упродовж багатьох тисячоліть виконувала функції храму, який об'єднував три світи - небесний, земний і підземний. За малюнками можна простежити первісні релігії - тотемізм, магію, анімізм, фетишизм, культ предків.


Здесь можно наблюдать следы разнообразных по своей культуре и происхождению народов. На этом месте в разные времена жилы древние охотники, скотоводы, земледельцы... По этой земле прошли киммерийцы, скифы, сарматы, гунны, хозары, половцы...
В пещерах и гротах Каменной Могилы сосредоточено больше трех тысяч наскальных рисунков от каменного века до эпохи бронзы и более поздних времен. На многих рисунках выразительно прослеживаются изображения человека, диких и домашних животных. Преимущественно их просто выцарапывали на камне. Иногда первобытные художники покрывали эти рисунки красными и черными минеральными красителями. Пещера Козы, гроты Быка (Мамонта) и Дракона, двухметровая каменная фигура человека-рыбы... И повсюду - изображение «Дерева жизни», символа плодородия и вечности.
Люди оставляли здесь свои «автографы», начиная с эпохи каменного возраста (XXII–XIV тысячелетие к нашей эре). Разрисовывали стены и в эпоху бронзы, и позже. Здесь найдены остатки древних жертвенников. Для разных племен и народов, которые прошли территорией современной Украины, эта степная достопримечательность на протяжении многих тысячелетий выполняла функции храма, который объединял три мира - небесный, земной и подземный. По рисункам можно проследить первобытные религии – тотемизм, магию, анимизм, фетишизм, культ предков.

Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Вид із середини гроту.


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Вид изнутри грота.

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Археологи вважають, що об'єкт слугував святилищем протягом практично всіх історичних періодів, починаючи з енеоліту (ІV тис. до н.е.). Складена з величезних брил пам'ятка є унікальною у східноєвропейському регіоні, оскільки знаходилася на перетині шляхів давніх цивілізацій. «Кам’яна Могила» досліджена лише частково і має надзвичайно високий науковий потенціал. В ході багаторічних вивчень тут відкрито майже 60 гротів та печер зі стародавніми петрогліфами.
«Кам’яна Могила» є своєрідним письмовим архівом прадавніх епох. На її камінні збереглися палеолітичні малюнки мамонта, перші піктографічні написи - спрощене зображення предметів, понять, що заміняли слово. Вивчення цього надбання стане ключем до прочитання найдавніших «кам’яних книг» людства.


Археологи считают, что объект служил святилищем в течение практически всех исторических периодов, начиная с энеолита (ІV тыс. до н.э.). Сложенный из громадных глыб памятник является уникальным в восточноевропейском регионе, поскольку находился на пересечении путей древних цивилизаций. «Каменная Могила» исследована лишь частично и имеет чрезвычайно высокий научный потенциал. В ходе многолетних изучений здесь открыто почти 60 гротов и пещер с древними петроглифами.
«Каменная Могила» является своеобразным письменным архивом древнейших эпох. На ее камнях сохранились палеолитические рисунки мамонта, первые пиктографические надписи - упрощенные изображения предметов, понятий, которые замещали слово. Изучение этого достояния станет ключом к прочтению самых давних «каменных книг» человечества.

Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».

Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Зображення християнського хреста на камені.


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Изображение христианского креста на камне.

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


В наші дні Кам'яна Могила стала місцем масового туризму, сюди приїжджають з різних кінців країни та з-за кордону численні шанувальники "сивої давнини".
Стверджують навіть, що тут проходить «енергетичний стовп» - вектор позитивної енергії, що помітний навіть із космосу, який б'є прямо з центру Кам'яної Могили. Взимку в місці «енергетичного стовпа» камені завжди теплі. Кажуть, що таких місць на нашій планеті всього п'ять. «Зарядитися» сюди приїжджають «обізнані» навіть з далекого зарубіжжя.
З північного боку до підніжжя феноменального утвору притулився павільйон музею «Первісне мистецтво Кам’яної Могили». Тут зібрано унікальні експонати про давню історію мешканців південного степу. Сам музей є осередком пошукових робіт та розкопок у Північному Приазов’ї, школою для молодих археологів. В експозиції музею - дивовижні експонати: зуби мамонта та знаряддя праці людини пізнього палеоліту, уламки каміння з петрогліфами, зброя епохи мезоліту тощо, речова культура кам’яного віку та епохи міді-бронзи.


В наши дни Каменная Могила стала местом массового туризма, сюда приезжают из разных концов страны и из-за рубежа многочисленные любители "седой старины".
Утверждают даже, что здесь проходит «энергетический столб» - вектор положительной энергии, заметный даже из космоса, который бьет прямо из центра Каменной Могилы. Зимой в месте «энергетического столба» камни всегда теплые. Говорят, что таких мест на нашей планете всего пять. «Зарядиться» сюда приезжают «осведомленные» даже из дальнего зарубежья.
С северной стороны к подножию феноменального образования примыкает павильон музея «Первобытное искусство Каменной Могилы». Здесь собраны уникальные экспонаты о древней истории обитателей южной степи. Сам музей является центром поисковых работ и раскопок в Северном Приазовье, школой для молодых археологов. В экспозиции музея - удивительные экспонаты: зубы мамонта и орудия труда человека позднего палеолита, обломки камней с петроглифами, оружие эпохи мезолита и тому подобное, вещевая культура каменного века и эпохи меди-бронзы.

Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила».
Лапідарій стародавньої кам’яної скульптури.


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический заповедник «Каменная Могила».
Лапидарий древней каменной скульптуры.

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


Мелітопольський район Запорізької області.
Державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам’яна Могила».


Мелитопольский район Запорожской области.
Государственный историко-археологический музей-заповедник «Каменная Могила».

Conservation area “Kamjana Mogyla” (“Stone Grave”).


З огляду на важливе наукове значення Кам'яної Могили, 1954 року її було оголошено історико-археологічним заповідником.
У грудні 2001 року постановою Уряду "Кам'яну могилу" включено до Державного реєстру пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення. Пам'ятка входить до попереднього списку об'єктів, що претендують на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
6 червня 2007 постановою Уряду № 808 комплекс археологічних пам’яток “Кам’яна Могила” поблизу села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області оголошено Державним історико-археологічним заповідником. Заповідна територія становить до 15 га.


Ввиду важного научного значения Каменной Могилы, в 1954 году она была объявлена историко-археологическим заповедником.
В декабре 2001 года постановлением Правительства "Каменная могила" включена в Государственный реестр памятников истории, монументального искусства и археологии национального значения. Памятник входит в предварительный список объектов, которые претендуют на включение в Список всемирного наследия ЮНЕСКО.
6 июня 2007 года постановлением Правительства № 808 комплекс археологических памятников “Каменная Могила” вблизи села Терпение Мелитопольского района Запорожской области был объявлен Государственным историко-археологическим заповедником. Заповедная территория составляет около 15 га.

Цього разу ми не зупинялись в Запоріжжі, що було на нашому шляху. На ніч ми зупинилися у Дніпропетровську.
Розповіді про ці міста подано окремими сторінками.


В этот раз мы не останавливались в Запорожье, которое лежало на нашем пути. На ночь мы остановились в Днепропетровске.
Рассказы об этих городах даны отдельными страницами.


Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007.
# "Каменная Могила - подземный «эрмитаж» Приазовья", Борис Михайлов, «Такі справи», Київ, 2005.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Асоціація міст України».
# Вікіпедія.





Інші сторінки маршруту "На південь від Києва (серпень-вересень 2007 року)":



Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100