Клименко Сергій. Фото. На захід від Києва, вересень 2020 року. День дев'ятий: Яремче -> нафто-грязьовий вулкан «Старуня» -> Манявський водоспад -> Черніїв -> Тисмениця -> Теребовля -> Токи -> Любар -> Бердичів -> Житомир -> Київ
На захід від Києва, вересень 2020 року.
День дев'ятий: Яремче -> нафто-грязьовий вулкан «Старуня» -> Манявський водоспад -> Черніїв -> Тисмениця -> Теребовля -> Токи -> Любар -> Бердичів -> Житомир -> Київ

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На запад от Киева, сентябрь 2020 года.
День девятый: Яремче -> нефте-грязевой вулкан «Старуня» -> Манявский водопад -> Черниев -> Тысменица -> Теребовля -> Токи -> Любар -> Бердичев -> Житомир -> Киев

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Мапа маршруту Яремче -> грязьовий вулкан «Старуня» -> Манявський водоспад -> Черніїв -> Тисмениця -> Теребовля -> Токи -> Любар -> Бердичів -> Житомир -> Київ.
Покриття всіх магістральних автошляхів - цілком прийнятне. Місцеві автошляхи між селами подекуди відверто погані.
Дорогою ми тоді не зупинялися в Делятині, Надвірній, Тисмениці, Скалаті, Любарі, Бердичеві, Житомирі, Коростишеві та інших містах і селищах, що були на нашому шляху. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.


Схема маршрута Яремче -> грязевой вулкан «Старуня» -> Манявский водопад -> Черниев -> Тысменица -> Теребовля -> Токи -> Любар -> Бердичев -> Житомир -> Киев.
Покрытие всех магистральных автодорог - вполне приемлемое. Местные дороги между селами местами откровенно плохие.
По дороге мы тогда не останавливались в Делятине, Надворной, Тысменице, Скалате, Любаре, Бердичеве, Житомире, Коростышеве и других городах и поселках, которые лежали на нашем пути. Фоторассказы о них даны на других страницах.



Того дня ми спочатку ознайомилися з геологічною пам'яткою природи загальнодержавного значення - діючим нафто-грязьовим вулканом «Старуня», що розташований трохи південніше села Старуня (Богородчанський район Івано-Франківської області), у передгір'ї Ґорґанів.
Площа природоохоронної території становить 60 гектарів. У межах цієї території активно відбуваються процеси, що пов'язані з нафтогазоносністю - виходи природних газів, мінеральної води, розсолів, грязьові вулкани, тектонічні зсуви тощо. Сам грязьовий вулкан «Старуня» являє собою дуже пологий глинистий конус із невеликим жерлом, через яке виділяються газ, вода, глиниста пульпа, інколи нафта чи її складники.
На початку XX століття на території Старуні, в районі вироблених копалень озокериту було виявлено рештки викопних рослин і тварин, а також 4 стоянки людини середньокам'яної доби. 1907 року тут цілком випадково було знайдено рештки тварин кінця льодовикової доби. Біля річки Лукавець Великий в озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено рештки мамута (мамонта), а трохи глибше - волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Вочевидь, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації старунських тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що волохатий носоріг пролежав тут більше ніж 23 тисячі років.


В тот день мы сначала ознакомились с геологическим памятником природы общегосударственного значения - активным нефте-грязевым вулканом «Старуня», который расположен немного южнее села Старуня (Богородчанский район Ивано-Франковской области), в предгорье Горган.
Площадь охраняемой природной территории составляет 60 гектаров. В пределах этой территории активно происходят процессы, связанные с нефтегазоносностью - выходы природных газов, минеральной воды, рассолов, грязевые вулканы, тектонические сдвиги и пр. Сам грязевой вулкан «Старуня» представляет собой очень пологий глинистый конус с небольшим жерлом, через которое выделяются газ, вода, глинистая пульпа, иногда нефть или её составляющие.
В начале XX века на территории Старуни, в районе произведенных рудников озокерита были обнаружены остатки ископаемых растений и животных, а также 4 стоянки человека средне-каменного века. В 1907 году здесь совершенно случайно были найдены останки животных конца ледникового периода. У речки Лукавец Великий в озокеритовой шахте на глубине 12,5 м были найдены останки мамонта, а чуть глубже - мохнатого носорога, гигантского оленя, разных ископаемых птиц и земноводных. Очевидно, соль, озокерит, раствор нефти и бескислородные условия грязи способствовали консервации старунских животных. Радиобиологическим способом было установлено, что шерстистый носорог пролежал здесь более 23 тысяч лет.



Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
На території геологічної пам'ятки природи «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).

На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).


Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
На території геологічної пам'ятки природи «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).

На территории геологического памятника природы «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).


Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. Геологический памятник природы - активный нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. Геологический памятник природы - активный нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Геологічна пам'ятка природи - діючий нафто-грязьовий вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).

Геологический памятник природы - активный нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).


Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. Геологический памятник природы - активный нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. Геологический памятник природы - активный нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, возле села Старуня. Фото. Геологический памятник природы - активный нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E). Фото вересня 2020 року.
Геологічна пам'ятка природи - нафто-грязьовий вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).

Геологический памятник природы - нефте-грязевой вулкан «Старуня» (48°41'11"N, 24°29'16"E).



За нашим планом того дня наступним був Манявський водоспад - гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Українських Карпатах (масив Ґорґани) у межах Богородчанського району Івано-Франківської області, на південний захід від села Маняви. Площа природоохоронної території становить 1 гектар.
Цей мальовничий водоспад розташований на річці Манявка (притока Бистриці Солотвинської), у мальовничій ущелині серед стрімких гір. Є одним з найвищих водоспадів Українських Карпат (висота падіння води становить близько 20 метрів). Долина річки Манявка біля водоспаду протягом 200 метрів має форму каньйону, що оточений ялицево-буковим лісом. Нижче за течією - декілька порогів заввишки до 2 метрів.


По нашему плану в тот день следующим был Манявский водопад - гидрологический памятник природы общегосударственного значения в Украинских Карпатах (массив Горганы) в пределах Богородчанского района Ивано-Франковской области, на юго-запад от села Манявы. Площадь охраняемой природной территории составляет 1 гектар.
Этот живописный водопад расположен на реке Манявка (приток Быстрицы Солотвинской), в живописном ущелье среди крутых гор. Является одним из самых высоких водопадов Украинских Карпат (высота падения воды составляет около 20 метров). Долина реки Манявка у водопада на протяжении 200 метров имеет форму каньона, окруженного елово-буковым лесом. Ниже по течению - несколько порогов высотой до 2 метров.



Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Гідрологічна пам'ятка природи «Манявський водоспад» (48°37'32"N, 24°18'13"E).

Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E).


Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Гідрологічна пам'ятка природи «Манявський водоспад» (48°37'32"N, 24°18'13"E).

Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E).


Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Ивано-Франковская область, на юго-запад от села Манява. Фото. Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E). Фото вересня 2020 року.
Гідрологічна пам'ятка природи «Манявський водоспад» (48°37'32"N, 24°18'13"E).

Гидрологический памятник природы «Манявский водопад» (48°37'32"N, 24°18'13"E).



Наступна наша зупинка була вже в Теребовлі. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою.


Следующую остановку мы сделали уже в Теребовле. Рассказ об этом интересном городе - отдельной страницей.



Тернопольская область, Подволочисский район. Село Хмелиска. Фото. 
Костёл Воздвижения Святого Креста (1930-е годы) на автодороге Т-2019 Скалат-Каменки (49°30'43"N, 25°59'43"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопільська область, Підволочиський район. Село Хмелиська.
Костел Воздвиження Святого Хреста
(1930-ті ріки) на автошляху Т-2019 Скалат-Кам'янки (49°30'43"N, 25°59'43"E).


Тернопольская область, Подволочисский район. Село Хмелиска.
Костёл Воздвижения Святого Креста
(1930-е годы) на автодороге Т-2019 Скалат-Каменки (49°30'43"N, 25°59'43"E).



Далі ми зупинилися в селі Токи (близько 1,2 тис. мешканців) Підволочиського району Тернопільської області. Тут ми оглянули залишки замку князів Збаразьких і Вишнівецьких (1570-ті роки) - пам'ятку архітектури місцевого значення.
Ця оборонна споруда розташована на вершині кам'яного пагорба, на острові (нині півострів) посеред широкого ставу, що утворений на старому руслі річки Збруч. У плані замок мав форму неправильного трикутника із трьома наріжними вежами: однією п'ятикутною та двома напівкруглими. Доступ до замку здійснювався через підйомний міст, який захищала окрема надбрамна вежа. Цей збудований наприкінці XVI століття замок мав стратегічне значення, відбудовувався й утримувався в належному стані до кінця XVIII століття. Із втратою оборонного значення дві напівкруглі вежі та значну частину мурів поступово розібрали на господарські потреби.


Дальше мы остановились в селе Токи (около 1,2 тыс. жителей) Подволочисского района Тернопольской области. Здесь мы осмотрели остатки замка князей Збаражских и Вишневецких (1570-е годы) - памятник архитектуры местного значения.
Это оборонительное сооружение находится на вершине каменного холма, на острове (ныне полуостров) среди широкого пруда, образованного на старом русле реки Збруч. В плане замок имел форму неправильного треугольника с тремя угловыми башнями: одной пятиконечной и двумя полукруглыми. Доступ к замку осуществлялся через подъемный мост, который защищала отдельная надвратная башня. Этот построенный в конце XVI века замок имел стратегическое значение, отстраивался и содержался в надлежащем состоянии до конца XVIII века. С потерей оборонного значения две полукруглые башни и значительную часть стен постепенно разобрали на хозяйственные нужды.



Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопільська область, село Токи.
Залишки замку князів Збаразьких і Вишнівецьких, 1570-ті роки (49°38'18"N, 26°13'35"E).


Тернопольская область, село Токи.
Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E).


Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопільська область, село Токи.
Залишки замку князів Збаразьких і Вишнівецьких, 1570-ті роки (49°38'18"N, 26°13'35"E).


Тернопольская область, село Токи.
Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E).


Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопольская область, село Токи. Фото. Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E). Фото вересня 2020 року.
Тернопільська область, село Токи.
Залишки замку князів Збаразьких і Вишнівецьких, 1570-ті роки (49°38'18"N, 26°13'35"E).


Тернопольская область, село Токи.
Остатки замка князей Збаражских и Вишневецких, 1570-е годы (49°38'18"N, 26°13'35"E).



Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.





Інші сторінки маршруту "На захід від Києва, вересень 2020 року":




Усі права застережено. © 2003-2021 Сергій Клименко




Rambler's Top100