Клименко Сергій. Фото. Місто Біла Церква, 2008 і 2015 роки
Місто Біла Церква, 2008 і 2015 роки
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Город Белая Церковь, 2008 и 2015 годы
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Місто Біла Церква - районний центр Київської області, приблизно за 100 км на південь від столиці.
Попередником сучасного міста було місто Юр'їв, засноване 1032 року Ярославом Мудрим. 1050 року в місті збудували єпископську церкву, яку в народі прозвали «білою», що дало нову назву місту. Під час татаро-монгольської навали місто було зруйноване, а після відновлення перейшло під владу Литви, згодом - Речі Посполитої. Історія Білої Церкви щільно пов'язана з визвольною війною під проводом Б. Хмельницького; 1651 року тут було підписано Білоцерківську угоду з Польщею. Довгий час Біла Церква належала родині польських магнатів Браницьких. З ними пов'язані основні архітектурні пам'ятки міста, а також легендарна «Олександрія» - чудовий дендропарк, заснований 1793 року Франциском Браницьким на честь його дружини Олександри.


Город Белая Церковь - районный центр Киевской области, приблизительно на 100 км южнее столицы. Предшественником современного города был город Юрьев, основанный в 1032 году Ярославом Мудрым. В 1050 году в городе построили епископскую церковь, которую в народе прозвали «белой», что дало новое название городу. Во время татаро-монгольского нашествия город был разрушен, а после восстановления перешел под власть Литвы, впоследствии - Речи Посполитой. История Белой Церкви плотно связана с освободительной войной под руководством Б. Хмельницкого; в 1651 году здесь было подписано Белоцерковское соглашение с Польшей. Долгое время Белая Церковь принадлежала семье польских магнатов Браницких. С ними связаны основные архитектурные достопримечательности города, а также легендарная «Александрия» - прекрасный дендропарк, основанный в 1793 году Франциском Браницким в честь его жены Александры.


Белая Церковь. Фото. Памятник князю Ярославу Мудрому (978-1054).
Фото серпня 2008 року.
Пам'ятник київському князю Ярославу Мудрому (978-1054) - засновнику міста Юр'єва (Білої Церкви).
Однією з головних архітектурних пам'яток міста Біла Церква, якому 2007 року виповнилось 975 років, є Преображенський собор. Його побудовано на замовлення графині Олександри Браницької 1839 року в стилі класицизму. Його висота - 40 м. Тут зберігається багата колекція стародруків XVII століття. Церкву Марії Магдалини було побудовано 1843 року. За радянської влади це був єдиний храм, що діяв у всій окрузі. Сьогодні тут розташований жіночий монастир.
Отже, у Білій Церкві на нас чекають:
# Преображенський собор, 1833-1839 роки (вул. Гагаріна, 10);
# Миколаївська церква, 1706 рік, 1852 рік (вул. Гагаріна, 10);
# Костел Іоанна Хрестителя, 1812 рік (Соборний майдан, 4);
# Торгові ряди, 1809-1814 роки (Торгова площа, 3);
# Будинок дворянських зборів, XIX століття (бул. 50-річчя Перемоги, 5);
# Ансамбль споруд пошти, 1825-1831 роки (бул. 50-річчя Перемоги, 41-45).


Памятник киевскому князю Ярославу Мудрому (978-1054) - основателю города Юрьева (Белой Церкви).
Главной архитектурной достопримечательностью города Белая Церковь, которому в 2007 году исполнилось 975 лет, является Преображенский собор. Он построен по заказу графини Александры Браницкой в 1839 году в стиле классицизма. Его высота - 40 м. Здесь сохраняется богатая коллекция старопечатных книг XVII столетия. Церковь Марии Магдалины была построена в 1843 году. При советской власти это был единственный действующий храм во всей округе. Сегодня здесь расположен женский монастырь.
Итак, в Белой Церкви нас ждут:
# Преображенский собор, 1833-1839 годы (ул. Гагарина, 10);
# Николаевская церковь, 1706 год, 1852 год (ул. Гагарина, 10);
# Костел Иоанна Крестителя, 1812 год (Соборная площадь, 4);
# Торговые ряды, 1809-1814 годы (Торговая площадь, 3);
# Дом дворянского собрания, XIX век (бул. 50-летия Победы, 5);
# Ансамбль сооружений почты, 1825-1831 годы (бул. 50-летия Победы, 41-45).


Белая Церковь. Фото. Вид с Замковой горы на город (в сторону Соборной площади). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Замковая гора, памятник археологии XI-XIV веков. Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Замкова гора, пам'ятник археології XI-XIV століть.
На цьому місці у 1032 році київський князь Ярослав Мудрий заснував місто Юр'їв - попередник міста Біла Церква.


Белая Церковь. Замковая гора, памятник археологии XI-XIV веков.
На этом месте в 1032 году киевский князь Ярослав Мудрый основал город Юрьев - предшественник города Белая Церковь.


Белая Церковь. Фото. Костел Иоанна Крестителя, 1812 год (Соборная площадь, 4). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Костел Иоанна Крестителя, 1812 год (Соборная площадь, 4). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Костел Иоанна Крестителя, 1812 год (Соборная площадь, 4). Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Костел Іоанна Хрестителя, 1812 рік (Соборна площа, 4).
Зараз тут діють Будинок органної та камерної музики і Римсько-католицька парафія Святого Йоана Хрестителя.


Белая Церковь. Костел Иоанна Крестителя, 1812 год (Соборная площадь, 4).
Ныне здесь действуют Дом органной и камерной музыки и Римско-католическая парафия Святого Иоанна Крестителя.


Костел Іоанна Хрестителя, колишня родинна усипальниця Браницьких, розташований на Замковій горі міста. 1990 року тут було встановлено унікальний орган з 2680 трубами. З того часу в костьолі проходить щорічний фестиваль органної музики «Золота осінь». По суботах і неділях тут проводяться концерти. Зараз в костьолі проходять католицькі богослужіння.

Костел Иоанна Крестителя, бывшая семейная усыпальница Браницких, расположен на Замковой горе города. В 1990 году здесь был установлен уникальный орган с 2680 трубами. С тех пор в костеле проходит ежегодный фестиваль органной музыки «Золотая осень». По субботам и воскресеньям здесь проводятся концерты. Ныне в костеле проходят католические богослужения.


Белая Церковь. Фото. Костел Иоанна Крестителя, 1812 год (Соборная площадь, 4). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Около костела Иоанна Крестителя. Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Около костела Иоанна Крестителя. Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Біля костелу Іоанна Хрестителя.

Белая Церковь. Около костела Иоанна Крестителя.


Белая Церковь. Фото. Стелла в память восстания под руководством К.Косинского в 1591 году. Фото серпня 2008 року.
Стела на спомин повстання під проводом К. Косинського в 1591 році.
В 1591 році в місті Біла Церква під керівництвом Криштофа Косинського розпочалось перше на Правобережній Україні антифеодальне селянсько-козацьке повстання.


Стелла в память восстания под руководством К. Косинского в 1591 году.
В 1591 году в городе Белая Церковь под руководством Криштофа Косинского началось первое на Правобережной Украине антифеодальное крестьянско-казацкое восстание.


Белая Церковь. Фото. Здание бывшей гимназии, середина XIX века (ул. Воли 8/3). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Национальный Аграрный университет (Соборная площадь, 8/1). Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Національний Аграрний університет (Соборна площа, 8/1).
Будівля колишньої гімназії, середина XIX століття (вул. Волі 8/3). Зараз - корпус № 4 університету.


Белая Церковь. Национальный Аграрный университет (Соборная площадь, 8/1).
Здание бывшей гимназии, середина XIX века (ул. Воли 8/3). Ныне - корпус № 4 университета.

Bila Tserkva. National Agrarian University.


Пам'ятні дошки сповіщають про багатьох видатних людей, життя яких було пов'язано з цією будівлею.
П. Г. Лебединцев - професор Білоцерківської гімназії у 1851-1860 роках, видатний археолог, історик, краєзнавець, редактор "Кіевских епархіальных вђдомостей" протоієрей Софіївського кафедрального собору.
М. К. Чалий - директор Білоцерківської гімназії у 1863-1869 роках, письменник, перший біограф Т. Г. Шевченка.
А. М. Люлька - випускник профтехшколи Білоцерківського сільгосптехнікуму, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державних премій, академік, конструктор перших турбореактивних двигунів.
Євген Слабченко (Eugene Deslaw, 1899-1966) - випускник Білоцерківської гімназії 1917 року. Організатор першого скаутського куреня у м. Біла Церква (1917 рік). Учасник Повстання Окремого корпусу січових стрільців (1919 рік). Відомий український та французький кіноактор і кінорежисер. Лауреат кінопремії "Оскар". Режисер багатьох всесвітньо відомих фільмів: "Фантастична Візія", "Війна духів" та інших. Народився в селі Таганча Канівського повіту Київської губернії 8 грудня 1899 року.
Микола Андрійович Гаркуша (1914-1991) - випускник агрономічного факультету Білоцерківського сільськогосподарського інституту 1940 року. Директор навчально-дослідного господарства інституту в 1946-1950 роках. Депутат Верховної Ради УРСР у 1953-1963 роках. Перший міністр меліорації і водного господарства УРСР у 1965-1985 роках. Заслужений меліоратор УРСР.
П. Л. Погребняк - видатний державний діяч, випускник університету.
К. Г. Стеценко (1882-1922) - відомий український композитор. Працював у Білоцерківській гімназії в 1908-1909 роках вчителем музики і співів.
Людвік Варинський (1856-1889) - видатний діяч польського революційного руху, засновник першої польської робітничої революційної партії "Пролетаріат". Навчався у Білоцерківській гімназії в 60-х роках XIX століття.
М. С. Урицький (1873-1918) - активний учасник Великої Жовтневої соціалістичної революції, соратник Леніна. Навчався у Білоцерківській гімназії в 1892-1893 роках.
І. М. Сошенко (1807-1876) - відомий український художник і педагог, друг Т. Г. Шевченка. Працював у Білоцерківській гімназії в 60-х роках XIX століття.


Мемориальные доски извещают о многих выдающихся людях, жизнь которых была связана с этим зданием.
П. Г. Лебединцев - профессор Белоцерковской гимназии в 1851-1860 годах, выдающийся археолог, историк, краевед, редактор "Кіевских епархіальных вђдомостей", протоиерей Софиевского кафедрального собора.
М. К. Чалый - директор Белоцерковской гимназии в 1863-1869 годах, писатель, первый биограф Т. Г. Шевченко.
А. М. Люлька - выпускник профтехшколы Белоцерковского сельхозтехникума, Герой Социалистического Труда, лауреат Государственных премий, академик, конструктор первых турбореактивных двигателей.
Евгений Слабченко (Eugene Deslaw, 1899-1966) - выпускник Белоцерковской гимназии 1917 года. Организатор первого скаутского куреня в г. Белая Церковь (1917 год). Участник Восстания Отдельного корпуса сечевых стрелков (1919 год). Известный украинский и французский киноактер и кинорежиссер. Лауреат кинопремии "Оскар". Режиссер многих всемирно известных фильмов: "Фантастическое Виденье", "Война духов" и других. Родился в селе Таганча Каневского уезда Киевской губернии 8 декабря 1899 года.
Николай Андреевич Гаркуша (1914-1991) - выпускник агрономического факультета Белоцерковского сельскохозяйственного института 1940 года. Директор учебно-опытного хозяйства института в 1946-1950 годах. Депутат Верховного Совета УССР в 1953-1963 годах. Первый министр мелиорации и водного хозяйства УССР в 1965-1985 годах. Заслуженный мелиоратор УССР.
П. Л. Погребняк - выдающийся государственный деятель, выпускник университета.
К. Г. Стеценко (1882-1922) - известный украинский композитор. Работал в Белоцерковской гимназии в 1908-1909 годах учителем музыки и пения.
Людвик Варинский (1856-1889) - выдающийся деятель польского революционного движения, основатель первой польской рабочей революционной партии "Пролетариат". Учился в Белоцерковской гимназии в 60-х годах XIX века.
М. С. Урицкий (1873-1918) - активный участник Великой Октябрьской социалистической революции, соратник Ленина. Учился в Белоцерковской гимназии в 1892-1893 годах.
И. М. Сошенко (1807-1876) - известный украинский художник и педагог, друг Т. Г. Шевченко. Работал в Белоцерковской гимназии в 60-х годах XIX века.


Белая Церковь. Фото. Памятник сотрудникам и студентам сельхозинститута, погибшим в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Фото серпня 2008 року.
Пам'ятник співробітникам і студентам сільгоспінституту, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 біля Національного Аграрного університету.

Памятник сотрудникам и студентам сельхозинститута, погибшим в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 около Национального Аграрного университета.


Белая Церковь. Фото. Преображенский собор, 1833-1839 годы (ул. Гагарина, 10). Фото серпня 2008 року.
Преображенський собор, 1833-1839 роки (вул. Гагаріна, 10).
Є однією з головних архітектурних пам'яток міста Біла Церква. Собор побудовано на замовлення графині Олександри Браницької 1839 року в стилі класицизму. Його висота - 40 м. Тут зберігається багата колекція стародруків XVII століття.


Преображенский собор, 1833-1839 годы (ул. Гагарина, 10).
Является одной из главных архитектурных достопримечательностей города Белая Церковь. Собор построен по заказу графини Александры Браницкой в 1839 году в стиле классицизма. Его высота - 40 м. Здесь сохраняется богатая коллекция старопечатных книг XVII столетия.


Белая Церковь. Фото. Бюст Тараса Шевченко невдалеке от Преображенского собора. Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Бюст Тараса Шевченко. Фото серпня 2008 року.
Погруддя Тараса Шевченка неподалік від Преображенського собору.

Бюст Тараса Шевченко невдалеке от Преображенского собора.


Белая Церковь. Фото. Николаевская церковь, 1706-1852 годы (ул. Гагарина, 10). Фото серпня 2008 року.
Миколаївська церква, 1706-1852 роки (вул. Гагаріна, 10).

Николаевская церковь, 1706-1852 годы (ул. Гагарина, 10).


Белая Церковь. Фото. Памятник Богдану Хмельницкому. Фото серпня 2008 року.
Пам'ятник Богданові Хмельницькому.
У визвольній війні 1648-1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького Біла Церква була опорним пунктом боротьби проти польсько-шляхетського поневолення.


Памятник Богдану Хмельницкому.
В освободительной войне 1648-1654 годов под руководством Богдана Хмельницкого Белая Церьковь была опорным пунктом борьбы против польско-шляхетского порабощения.


Белая Церковь. Фото. Зимний дворец, памятник архитектуры, 1796 год. Фото серпня 2008 року.
Зимовий палац, пам'ятка архітектури, 1796 рік.
В цьому будинку з 1950 по 1952 рік працював видатний державний та політичний діяч України, перший Міністр меліорації і водного господарства Гаркуша Микола Андрійович.
Зараз тут міститься Білоцерківська шлока мистецтв № 1.


Зимний дворец, памятник архитектуры, 1796 год.
В этом доме с 1950 по 1952 год работал выдающийся государственный и политический деятель Украины, первый Министр мелиорации и водного хозяйства Гаркуша Николай Андреевич.
Ныне здесь размещена Белоцерковская шлока искусств № 1.


Белая Церковь. Фото. Торговые ряды, 1809-1814 годы (Торговая площадь, 3). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Торговые ряды, 1809-1814 годы (Торговая площадь, 3). Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Торгові ряди, 1809-1814 роки (Торгова площа, 3).
Побудовані в стилі класицизму. Будівля цегляна одноповерхова потинькована.


Белая Церковь. Торговые ряды, 1809-1814 годы (Торговая площадь, 3).
Построены в стиле классицизма. Здание кирпичное оштукатуренное одноэтажное.


План будівлі має форму каре. Замкнутий внутрішній дворик має чотири проїзди. По зовнішньому та внутрішньому периметрах будівлі розташовані відкриті галереї з аркадами. В'їзд до внутрішнього дворика оформлений арками з портиками, розташованими по осі кожної сторони будівлі.

План здания имеет форму каре. Замкнутый внутренний дворик имеет четыре проезда. По внешнему и внутреннему периметрам здания расположены открытые галереи с аркадами. Въезд во внутренний дворик оформлен арками с портиками, расположенными по оси каждой стороны здания.


Белая Церковь. Фото. Ансамбль сооружений почты, 1825-1831 годы (бул. 50-летия Победы, 41-45). Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Ансамбль споруд пошти, 1825-1831 роки (бул. 50-річчя Перемоги, 41-45).
На відміну від інших подібних споруд в Україні, ансамбль споруд пошти в Білій Церкві, зведений за індивідуальним проектом. 1844 року згорів і був відновлений у 1848 році. У комплексі із станційним будинком побудовані готель, ямщицька, стайні, кузня, сарай для фуражу та інші споруди. Станційний будинок, готель і ямщицька, вирішені в стилі класицизму, утворюють курдонер. Решта споруд ансамблю розміщена на схід від ямщицької.


Белая Церковь. Ансамбль сооружений почты, 1825-1831 годы (бул. 50-летия Победы, 41-45).
В отличие от других подобных сооружений в Украине, ансамбль сооружений почты в Белой Церкви, возведен по индивидуальному проекту. В 1844 году сгорел и был восстановлен в 1848 году. В комплексе со станционным домом построены гостиница, ямская, конюшни, кузница, сарай для фуража и другие сооружения. Станционный дом, гостиница и ямская, решенные в стиле классицизма, образуют курдонер. Остальные сооружения ансамбля размещены восточнее ямской.


Станційний будинок має одноповерхову середню частину, фланковану двоповерховими різалітамі з чотирьохколонними портиками тосканського ордера. З боку двору і до різалітів примикають одноповерхові прибудови. Готель - низька одноповерхова будівля, покрита чотирьохскатним дахом. Планування коридорне. Ямщицька - низька одноповерхова будівля, покрита чотирьохскатним дахом. Вхід підкреслений чотирьохколонним портиком тосканського ордера. Планування анфіладне. Стайня - Г-подібна в плані будівля. Покрито двоскатним дахом. Кузня - Т-подібна в плані будівля з горищним приміщенням. Покрито двоскатним дахом. Зі східного боку примикає пізніша дерев'яна потинькована прибудова. Всі споруди ансамблю зведені з цеглини, кузня - з бутового каменя. Комплекс споруд пошти є рідкісним прикладом чудово створеного ансамблю цивільних будівель початку XIX століття.

Станционный дом имеет одноэтажную среднюю часть, фланкированную двухэтажными ризалитами с четырехколонными портиками тосканского ордера. Со стороны двора и к ризалитам примыкают одноэтажные пристройки. Гостиница - низкое одноэтажное здание, покрытое четырехскатной крышей. Планировка коридорная. Ямская - низкое одноэтажное здание, покрытое четырехскатной крышей. Вход подчеркнут четырехколонным портиком тосканского ордера. Планировка анфиладная. Конюшня - Г-образное в плане здание. Покрыто двухскатной крышей. Кузница - Т-образное в плане здание с чердачным помещением. Покрыто двухскатной крышей. С восточной стороны примыкает поздняя деревянная оштукатуренная пристройка. Все сооружения ансамбля возведены из кирпича, кузница - из бутового камня. Комплекс сооружений почты является редким примером отлично созданного ансамбля гражданских зданий начала XIX века.


Белая Церковь. Фото. Ансамбль сооружений почты, 1825-1831 годы (бул. 50-летия Победы, 41-45). Фото серпня 2008 року.
Белая Церковь. Фото. Ансамбль сооружений почты, 1825-1831 годы (бул. 50-летия Победы, 41-45). Фото серпня 2008 року.
Біла Церква. Ансамбль споруд пошти, 1825-1831 роки (бул. 50-річчя Перемоги, 41-45).
Тут, у колишньому готелі поштової станції в 1846 році під час роботи в складі історико-археографічної комісії зупинявся великий український письменник Тарас Григорович Шевченко.


Белая Церковь. Ансамбль сооружений почты, 1825-1831 годы (бул. 50-летия Победы, 41-45).
Здесь, в бывшей гостинице почтовой станции в 1846 году во время работы в составе историко-археографической комиссии останавливался великий украинский писатель Тарас Григорьевич Шевченко.


Белая Церковь. Фото. Памятник гренадерам 1812-го года, бул. 50-летия Победы (49°48'07"N, 30°06'31"E).
Фото серпня 2008 року.
Пам'ятник гренадерам 1812-го року, бул. 50-річчя Перемоги (49°48'07"N, 30°06'31"E).
В червні 1812 року в Білій Церкві було сформовано 2-й Київський козачий полк, який брав активну участь у Вітчизняній війні 1812 року.


Памятник гренадерам 1812-го года, бул. 50-летия Победы (49°48'07"N, 30°06'31"E).
В июне 1812 года в Белой Церкви был сформирован 2-й Киевский казачий полк, который активно участвовал в Отечественной войне 1812 года.


Белая Церковь. Фото. Гиперболоид инженера Шухова - водонапорная башня на углу бульвара Первого Мая и улицы Логинова (49°48'17"N, 30°07'06"E).
Фото травня 2015 року.
Біла Церква. Гіперболоїд інженера Шухова - водонагнітна вежа на розі бульвару Першого Травня та вулиці Логінова (49°48'17"N, 30°07'06"E).
Ця пам’ятка промислової архітектури, створена за проектом відомого інженера Володимира Григоровича Шухова, посідає гідне місце серед аналогів по всьому світу, так званих «гіперболоїдів» - 160-метрової радіовежі на Шаболовці в Москві, башти в японському місті Кобо, сітчастої вежі Гуанчжоу в Китаї. З погляду математики, такі конструкції є двічі лінійчатою поверхнею - однопорожнинним гіперболоїдом обертання: його можна отримати обертанням прямої навколо іншої прямої, що є мимобіжною з першою. Тому в будівництві та архітектурі гіперболоїдні конструкції, попри на свою очевидну кривизну, утворені прямими схрещеними стрижнями чи балками.


Белая Церковь. Гиперболоид инженера Шухова - водонапорная башня на углу бульвара Первого Мая и улицы Логинова (49°48'17"N, 30°07'06"E).
Этот памятник промышленной архитектуры, созданный по проекту известного инженера Владимира Григорьевича Шухова, занимает достойное место среди аналогов по всему миру, так называемых «гиперболоидов» - 160-метровой радиовышки на Шаболовке в Москве, башни в японском городе Кобо, сетчатой башни Гуанчжоу в Китае. С точки зрения математики, такие конструкции являются дважды линейчатой поверхностью - однополостным гиперболоидом вращения: его можно получить вращением прямой вокруг другой прямой, непересекающейся с первой. Поэтому в строительстве и архитектуре гиперболоидные конструкции, невзирая на свою очевидную кривизну, образованы прямыми скрещенными стержнями или балками.


На території України збереглося сім шуховських веж: Станіславський, або Малий Аджигольський (передній) маяк під Херсоном (1911 рік), Аджигольський маяк під Херсоном (1911 рік), водонагнітна вежа в Миколаєві (1907 рік), водонагнітна вежа в Черкасах (1914 рік), водонагнітна вежа в Білій Церкві (1929 рік), опора водонагнітної вежі в Конотопі (1929 рік), водонагнітна вежа в місті Помічна Кіровоградської області (1932 рік).
Вежу в Білій Церкві було збудовано 1929 року для централізованої системи водопостачання міста. Бак висотою 15 метрів має ємність 600 кубометрів, висота опори становить 30 метрів, загальна висота споруди - 45 метрів. Уся конструкція розташована на надміцному фундаменті, при будівництві вежі не застосовували електрозварювання: мереживну опору змонтовано за допомогою спеціальних заклепок. Воду накачували насосами через водоочисну споруду в парку «Олександрія». Наприкінці 1943 року, під час Другої світової війни, споруду було підірвано. Та 1949 року водонагнітну вежу відродили. Нині ця вежа в системі водопостачання міста не задіяна, оскільки в ній немає потреби.


На территории Украины сохранились семь шуховских башен: Станиславский, или Малый Аджигольский (передний) маяк под Херсоном (1911 год), Аджигольский маяк под Херсоном (1911 год), водонапорная башня в Николаеве (1907 год), водонапорная башня в Черкассах (1914 год), водонапорная башня в Белой Церкви (1929 год), опора водонапорной башни в Конотопе (1929 год), водонапорная башня в городе Помична Кировоградской области (1932 год).
Башня в Белой Церкви была построена в 1929 году для централизованной системы водоснабжения города. Бак высотой 15 метров имеет емкость 600 кубометров, высота опоры составляет 30 метров, общая высота сооружения - 45 метров. Вся конструкция расположена на сверхпрочном фундаменте, при строительстве башни не применяли электросварку: кружевная опора смонтирована с помощью специальных заклёпок. Воду накачивали насосами через водоочистительное сооружение в парке «Александрия». В конце 1943 года, во время Второй мировой войны, сооружение было подорвано. Но в 1949 году водонапорную башню возродили. Ныне эта башня в системе водоснабжения города не задействована, поскольку в ней нет потребности.


Белая Церковь. Фото. Гиперболоид инженера Шухова - водонапорная башня на углу бульвара Первого Мая и улицы Логинова (49°48'17"N, 30°07'06"E). Фото травня 2015 року.
Белая Церковь. Фото. Гиперболоид инженера Шухова - водонапорная башня на углу бульвара Первого Мая и улицы Логинова (49°48'17"N, 30°07'06"E). Фото травня 2015 року.
Белая Церковь. Фото. Гиперболоид инженера Шухова - водонапорная башня на углу бульвара Первого Мая и улицы Логинова (49°48'17"N, 30°07'06"E). Фото травня 2015 року.
Біла Церква. Гіперболоїд інженера Шухова - водонагнітна вежа на розі бульвару Першого Травня та вулиці Логінова (49°48'17"N, 30°07'06"E).
Надзвичайно різноманітна і багата наукова та інженерна діяльність Володимира Григоровича Шухова надихнула письменника О. М. Толстого на написання фантастичного роману «Гіперболоїд інженера Гаріна».


Белая Церковь. Гиперболоид инженера Шухова - водонапорная башня на углу бульвара Первого Мая и улицы Логинова (49°48'17"N, 30°07'06"E).
Чрезвычайно разнообразная и богатая научная и инженерная деятельность Владимира Григорьевича Шухова вдохновила писателя А. Н. Толстого на написание фантастического романа «Гиперболоид инженера Гарина».


Белая Церковь. Фото. На бульваре 50-летия Победы (49°48'45.50"N, 30°05'08.00"E). Фото травня 2015 року.
Белая Церковь. Фото. На бульваре 50-летия Победы (49°48'45.50"N, 30°05'08.00"E). Фото травня 2015 року.
Белая Церковь. Фото. На бульваре 50-летия Победы (49°48'45.50"N, 30°05'08.00"E). Фото травня 2015 року.
Біла Церква.
Бульваром 50-річчя Перемоги
(49°48'45.50"N, 30°05'08.00"E).


Белая Церковь.
На бульваре 50-летия Победы
(49°48'45.50"N, 30°05'08.00"E).


Белая Церковь. Фото. На улице Щорса (49°48'57.50"N, 30°05'14.00"E). Фото травня 2015 року.
Белая Церковь. Фото. Гостиница «Визит», ул. Щорса, 65А (49°48'57.50"N, 30°05'14.00"E). Фото травня 2015 року.
Белая Церковь. Фото. На улице Щорса (49°48'57.50"N, 30°05'14.00"E). Фото травня 2015 року.
Біла Церква.
Вулицею Щорса
(49°48'57.50"N, 30°05'14.00"E).


Белая Церковь.
На улице Щорса
(49°48'57.50"N, 30°05'14.00"E).


Белая Церковь. Фото. Площадь перед главным входом в Александрийский парк, бул. 50-летия Победы (49°48'52"N, 30°04'46"E). Панорама ~90°. Фото травня 2015 року.
Біла Церква. Площа перед головним входом до Олександрійського парку, бул. 50-річчя Перемоги (49°48'52"N, 30°04'46"E).
Панорама ~90°.


Белая Церковь. Площадь перед главным входом в Александрийский парк, бул. 50-летия Победы (49°48'52"N, 30°04'46"E).
Панорама ~90°.



Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Стаття «Путешествие в белых тонах», Світлана Цибульська, газета «15 минут» від 01.11.2007.
# Стаття «Білоцерківський гіперболоїд», Олена Лук’янець, газета «Копейка» від 24.07.2012.
# Вікіпедія.
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».









Усі права застережено. © 2003-2015 Сергій Клименко




Rambler's Top100