Клименко Сергій. Фото. Визначні пам'ятки Криму, серпень-вересень 2007 року. Cередньовічне «печерне місто» Мангуп-Кале
Визначні пам'ятки Криму, серпень-вересень 2007 року.
Cередньовічне «печерне місто» Мангуп-Кале.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, август-сентябрь 2007 года.
Cредневековый «пещерный город» Мангуп-Кале.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Городище Мангуп-Кале - найвеличніший та найбільший за площею проміж гірських середньовічних міст Криму. Воно розташовувався на високому плато на 20 км південніше від Бахчисараю та на 7 км на схід від Ескі-Кермену. Величезна гора-останець з випнутими на північ чотирма мисами підноситься над рівнем навколишніх долин на 300 метрів, а висота її над рівнем моря - 584 метри. На її просторому плато височіють величні руїни середньовічного міста Феодоро - столиці однойменного князівства, загиблого в результаті турецького завоювання 1475 року. Розвалини старовинних фортечних стін обгороджують близько 93 га міської території, на якій у давнину стояло багато будинків, палаців і храмів. А під ними розташовувалися печери... Оскільки вирубування печер було відносно простою та швидкою роботою, то саме з облаштування печер і починалися всі гірські міста. Вже після цього зводилися великі будинки та довгочасні фортифікаційні споруди. З розвитком міста печери поступово втрачали своє першорядне значення, ставали допоміжними приміщеннями при розкішних садибах. Та невблаганний час все розставив по своїх місцях. Немає зараз на Мангупі будинків, палаців і храмів. Вони зруйновані, спалені та розібрані. Каміння вивезено в селища долин. Можна тільки здогадуватися про справжній вигляд стародавніх будівель, їх форми, розташування та планування. Печери ж пронесли і зберегли свою оригінальність крізь століття. Сьогодні саме вони залишаються єдиними і достовірними свідками часів, що давно минули. З печер все починалося, до печер все повернулося...

Городище Мангуп-Кале - самый величественный и большой по площади из горных средневековых городов Крыма. Он располагался на высоком плато в 20 км к югу от Бахчисарая и в 7 км на восток от Эски-Кермена. Огромная гора-останец с выдающимися на север четырьмя мысами возвышается над уровнем окрестных долин на 300 метров, а высота ее над уровнем моря - 584 метра. На ее обширном плато высятся величественные руины средневекового города Феодоро - столицы одноименного княжества, погибшего в результате турецкого завоевания в 1475 году. Развалины старинных крепостных стен огораживают около 93 га городской территории, на которой в древности во множестве стояли дома, дворцы и храмы. А под ними находились пещеры... Поскольку вырубка пещер была относительно простой и быстрой работой, то именно с обустройства пещер и начинались все горные города. Уже после этого возводились большие дома и долговременные оборонительные сооружения. С развитием города пещеры постепенно теряли свое первостепенное значение, становились вспомогательными помещениями при роскошных усадьбах. Но неумолимое время все расставило по своим местам. Нет сейчас на Мангупе домов, дворцов и храмов. Они разрушены, сожжены и разобраны. Камни вывезены в селения долин. Можно только догадываться об истинном облике древних зданий, их формах, расположении и планировке. Пещеры же пронесли и сохранили свою оригинальность сквозь века. Сегодня именно они остаются единственными и достоверными свидетелями давно ушедших времен. С пещер всё начиналось, к пещерам всё вернулось...

Mangup-Kaleh is a medieval «cave» city.


Мангуп-Кале - місто у хмарах.
Загальний вид плато з північного заходу
.


Мангуп-Кале - город в облаках.
Общий вид плато с северо-запада
.

Mangup-Kaleh. General view from the northwest.


У VI столітті на Мангупському плато розташовувався центр готського Криму - населений пункт Дорос. На цей період припадає зведення перших укріплень у візантійських традиціях, що свідчить про політичний і культурний зв'язок Дороса з Візантією. У другій половині VIII століття на Мангупі виникають печерні монастирі, засновується Готська єпархія. Дорос стає одним з центрів православ'я в Тавриці. Наприкінці VIII століття Дорос був захоплений хазарами та зруйнований.
На рубежі XII-XIII століть відбувається становлення незалежного князівства Феодоро з однойменною столицею на Мангупі, яке до XV століття залишалося впливовим і незалежним форпостом християнства в Криму. Влітку 1475 року турки-османи висадили війська на кримському узбережжі. Вони взяли в облогу Кафу, яка здалася через п'ять днів, захопили декілька прибережних фортець, а на початку липня підішли до Мангупу. Озброєні вогнепальною зброєю та гарматами, турки і татари п'ять разів ходили на приступ, проте не змогли здобути місто: фортеця була неприступною. Піврічна облога завершилася захопленням міста в грудні 1475 року. Згідно турецьких джерел, турки вдалися до хитрощів: вони вдали, що відступають, виманивши захисників міста з фортеці і влаштували засідку. Місто було захоплено, піддано розгрому та пограбуванню, жителів його були винищено чи відведено в полон. Князя Олександра й інших представники княжої родини було взято в полон, вивезено до Туреччини та страчено в Стамбулі. Залишили в живих тільки маленького сина князя Олександра. Вихований турками, він зберіг почесний титул мангупського князя, та реального впливу ані він, ані його нащадки вже не мали.
Через 18 років в результаті пожежі згоріло майже важ місто. Значна частина мешканців переселилася з Мангупа, але місто не відразу запустіло. У XVI-XVII століттях тут будуються мечеть, синагога, караїмська кенаса. У XVIII столітті закінчується історія тисячолітнього міста. Караїмська община йде в Чуфут-Кале, християнське населення переселяється на північне побережжя Азовського моря. Життя на Мангупі згасає.


В VI веке на Мангупском плато располагался центр готского Крыма - населенный пункт Дорос. К этому периоду относится возведение первых укреплений в византийских традициях, что указывает на политическую и культурную связь Дороса с Византией. Во второй половине VIII века на Мангупе возникают пещерные монастыри, учреждается Готская епархия. Дорос становится одним из центров православия в Таврике. В конце VIII века Дорос был захвачен хазарами и разрушен.
На рубеже XII-XIII веков происходит становление независимого княжества Феодоро с одноименной столицей на Мангупе, которое до XV века оставалось влиятельным и независимым форпостом христианства в Крыму. Летом 1475 года турки-османы высадили войска на крымском побережье. Они осадили Кафу, которая сдалась через пять дней, взяли несколько прибрежных крепостей, а в начале июля подошли к Мангупу. Вооруженные огнестрельным оружием и пушками, турки и татары пять раз ходили на приступ, однако не смогли взять город: крепость была неприступна. Полугодовая осада завершилась взятием города в декабре 1475 года. Согласно турецким источникам, турки пошли на хитрость: они притворились, что отступают, выманив защитников города из крепости и устроив засаду. Город был взят, подвергнут разгрому и разграблению, жители его были истреблены или уведены в плен. Князь Александр и другие представители княжеской семьи были взяты в плен, вывезены в Турцию и казнены в Стамбуле; в живых был оставлен только его маленький сын. Воспитанный турками, он сохранил почетный титул мангупского князя, но реальным влиянием ни он, ни его потомки уже не обладали.
Спустя 18 лет в результате пожара сгорел почти весь город. Большая часть населения переселилась из Мангупа, но город не сразу запустел. В XVI-XVII веках здесь строятся мечеть, синагога, караимская кенасса. В XVIII веке заканчивается история тысячелетнего города. Караимская община уходит в Чуфут-Кале, христианское население переселяется на северное побережье Азовского моря. Жизнь на Мангупе угасает.


Схема городища Мангуп-Кале. На схемі умовно позначено:
- Чамну-бурун (Сосновий мис);
- Табана-дере (балка Шкіряників);
- Чуфут-Чеарган-бурун (мис Виклику іудеїв);
- Хамам-дере (Лазнева балка);
- Еллі-бурун (мис Вітрів);
- Капу-дере (Брамова балка);
- Тешклі-бурун (Дірявий мис);
- дорога та стежки;
- головна брама;
- руїни палацу (1425-1475 рр.);
- залишки наземних і печерних храмів;
- залишки мечеті Баязида;
- караїмське кладовище;
- линії захисних мурів;
- печерні споруди;
- скельні урвища;
- джерела.

Схема городища Мангуп-Кале. На схеме условно обозначены:
- Чамну-бурун (Сосновый мыс);
- Табана-дере (балка Кожевников);
- Чуфут-Чеарган-бурун (мыс Вызова иудеев);
- Хамам-дере (Банная балка);
- Елли-бурун (мыс Ветров);
- Капу-дере (Воротная балка);
- Тешкли-бурун (Дырявый мыс);
- дорога и тропы;
- главные ворота;
- развалины дворца (1425-1475 гг.);
- остатки наземных и пещерных храмов;
- остатки мечети Баязида;
- караимское кладбище;
- линии оборонительных стен;
- пещерные сооружения;
- скальные обрывы;
- источники.

Mangup-Kaleh. Scheme of medieval settlement.


«Ніщо в якій би то не було частині Європи не може зрівнятися із страхітливою величчю цього місця», - писав англійський професор-мандрівник Кларк на початку XIX століття. «Положення Мангупа надзвичайно, - вторив йому російський дослідник-кримознавець Петро Кеппен. - Знаходячись, так би мовити, між небом і землею, він міг би, здається, протистояти всім мінливостям світу».
І дійсно - з трьох боків плато обмежено скелястими, майже прямовисними обривами заввишки в середньому 20-40, а місцями і 70 метрів. З північного боку схил гори прорізаний трьома глибокими ярами, між якими виступають, наче розчепірені пальці, чотири миси, що високо піднесли над лісистим схилом своїх скелясті верхівки.
Західний мис називається Чамни-бурун (Сосновий мис), північно-західний, - Чуфут-чеарган-бурун (Мис заклику іудеїв), північно-східний, - Гелли-бурун (Мис еллінів) і східний - Тешкли-бурун (від «тешик» - дірка, - Дірявий, або від «таш» - камінь, - Кам'янистий мис). Яруга між Чамни-буруном і Чуфут-чеарган-буруном називається Табана-дере (Яр шкіряників). Між Чуфут-чеарган-буруном і Гелли-буруном - Гамам-дере (Банний яр) і між Гелли-буруном і Тешкли-буруном - Капу-дере (Яр воріт). Верхів'ями яруг проходить могутній оборонний мур з баштами.


«Ничто в какой бы то ни было части Европы не может сравниться с ужасающей величественностью этого места», - писал английский профессор-путешественник Кларк в начале XIX века. «Положение Мангупа необыкновенно, - вторил ему русский исследователь-крымовед Петр Кеппен. - Находясь, так сказать, между небом и землей, он мог бы, кажется, противостоять всем превратностям мира».
И действительно - с трех сторон края плато ограничены скалистыми, почти отвесными обрывами высотой в среднем 20-40, а местами и 70 метров. С северной стороны склон горы прорезан тремя глубокими оврагами, между которыми выступают, как растопыренные пальцы, четыре мыса, высоко вознесшие над лесистым склоном свои скалистые верхушки.
Западный мыс называется Чамны-бурун (Сосновый мыс), северо-западный - Чуфут-чеарган-бурун (Мыс призыва иудеев), северо-восточный - Гелли-бурун (Мыс эллинов) и восточный - Тешкли-бурун (от «тешик» - дыра, - Дырявый, или от «таш» - камень, - Каменистый мыс). Овраг между Чамны-буруном и Чуфут-чеарган-буруном называется Табана-дере (Овраг кожевников). Между Чуфут-чеарган-буруном и Гелли-буруном - Гамам-дере (Банный овраг) и между Гелли-буруном и Тешкли-буруном - Капу-дере (Овраг ворот). В верховьях оврагов проходит мощная оборонительная стена с башнями.


Крым. Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников), оборонительная стена в районе Северного пещерного монастыря.


Дорога до печер Тешкли-буруна найцікавіша уздовж стежки балки Табана-дере. Вже тут можна побачити багато пам'ятників середньовіччя.

Дорога к пещерам Тешкли-буруна интереснее всего вдоль тропы балки Табана-дере. Уже здесь можно увидеть много памятников средневековья.
Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Шкіряників),
оборонний мур (близько 1500 року) у районі Північного печерного монастиря
.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников),
оборонительная стена (около 1500 года) в районе Северного пещерного монастыря
.

Mangup-Kaleh. Defensive wall near to Northern cave-monastery.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Шкіряників), Північний печерний монастир - комплекс з шести печер в урвищі мису Чуфут-чеарган.
Північний монастир слід відвідати обов'язково. Триповерхові каземати та печерна церква XIV століття вражають уяву.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников), Северный пещерный монастырь - комплекс из шести пещер в обрыве мыса Чуфут-Чеарган.
Северный монастырь следует посетить обязательно. Трехэтажные казематы и пещерная церковь XIV века поражают воображение.

Mangup-Kaleh. Northern cave-monastery.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Шкіряників),
Північний печерний монастир
.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников),
Северный пещерный монастырь
.

Mangup-Kaleh. Northern cave-monastery.


Балка
Табана-дере, Північний печерний монастир
.


Балка
Табана-дере, Северный пещерный монастырь
.

Northern cave-monastery.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Шкіряників),
Північний печерний монастир
.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников),
Северный пещерный монастырь
.

Mangup-Kaleh. Northern cave-monastery.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Шкіряників),
Північний печерний монастир
.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников),
Северный пещерный монастырь
.

Mangup-Kaleh. Northern cave-monastery.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Шкіряників),
стародавнє кладовище караїмів
за оборонним муром.


Мангуп-Кале. Балка Табана-дере (Балка Кожевников),
древнее караимское кладбище
за оборонительной стеной.

Mangup-Kaleh. Ancient Karaite cemetery beyond the defensive wall.


Караїмське кладовище XV-XVIII століть займає верхів'я Табана-дере і налічує більше 200 надгробків.
Біля «жіночого» джерела лежать тріснуті кам'яні ночви. За переказами, в ньому караїми вимочували шкури перед тим, як їх виробляти.


Караимское кладбище XV-XVIII веков занимает верховья Табана-дере и насчитывает более 200 надгробий.
Возле «женского» источника лежит треснувшее каменное корыто. По преданиям, в нем караимы вымачивали шкуры перед выделкой.


Мангуп-Кале. Верхів'я балки Табана-дере (Балка Шкіряників),
«Жіноче» джерело та кам'яні ночви
.


Мангуп-Кале. Верховья балки Табана-дере (Балка Кожевников),
«Женский» источник и каменное корыто
.

Mangup-Kaleh. «Woman's» spring and stone washing tub.


Мангуп-Кале. Верхів'я балки Табана-дере (Балка Шкіряників),
фортечна вежа XV сторіччя з фрагментами лиштви
.


Мангуп-Кале. Верховья балки Табана-дере (Балка Кожевников),
крепостная башня XV века с фрагментами наличников
.

Mangup-Kaleh. Fortress tower, 15th century.


Кріпосну вежу XV століття другої лінії оборони побудовано з матеріалу зруйнованих турками стін і будівель, зокрема використано декоративну лиштву багатих садиб.

Крепостная башня XV века второй линии обороны построена из материала разрушенных турками стен и зданий, в том числе использованы декоративные наличники богатых усадеб.


Мангуп-Кале. Руїни середньовічної базиліки.

Мангуп-Кале. Руины средневековой базилики.

Mangup-Kaleh. Ruins of the medieval basilica.


Одна з найстаріших споруд Мангупа - монументальний храм святих Костянтина та Олени, що розташований напроти мису Чуфут-Чеарган-бурун. Це велика (31,5 на 26,2 м) базиліка, розділена двома рядами колон, по шість в кожному, на три нефи. Зі сходу вона завершувалася двома закругленими апсидами - великою та малою. До бічних її стін примикали галереї: під ними, а також під підлогою храму виявлено безліч могил. Базиліку було побудовано в VI столітті, потім її неодноразово перебудовували, останній раз - у XIV або на початку XV століття. Із знайдених усередині храму архітектурних деталей особливо цікаві уламки візантійсько-коринфських капітелей з проконеського мармуру, залишки пілястрів передалтарної перепони з вапняку та інші. Підлогу центрального нефа було вимощено великими кам'яними плитами, а в бічних нефах підлоги були мозаїчними: матеріалом для мозаїки служили білий мармур, чорний базальт, червоний сланець. Поряд з північною стіною храму розташовувалася хрещальня, пізніше її переробили на каплицю, і навколо неї з'явилося кладовище. Саме тут в одній із гробниць було знайдено поки єдину в Криму плиту з місцевого вапняку з ім'ям Юстиніана I. З ім'ям цього імператора пов'язано велике будівництво і оновлення укріплень, зокрема в печерних містах Кримської Готії. За описом Мартіна Броневського, за його часів на Мангупі «уціліла тільки грецька церква св. Костянтина й інша, вельми незначна - св. Георгія...»

Одно из старейших сооружений Мангупа - монументальный храм святых Константина и Елены, находящийся напротив мыса Чуфут-Чеарган-бурун. Это большая (31,5 на 26,2 м) базилика, разделенная двумя рядами колонн, по шесть в каждом, на три нефа. С востока она завершалась двумя закругленными апсидами - большой и малой. К боковым ее стенам примыкали галереи: под ними, а также под полом храма обнаружено множество могил. Базилика была построена в VI веке, затем неоднократно перестраивалась, последний раз - в XIV или в начале XV века. Из найденных внутри храма архитектурных деталей особенно интересны обломки византийско-коринфских капителей из проконнесского мрамора, остатки пилястр предалтарной преграды из известняка и другие. Пол центрального нефа был вымощен большими каменными плитами, а в боковых нефах полы были мозаичными: материалом для мозаики служили белый мрамор, черный базальт, красный сланец. Рядом с северной стеной храма располагалась крещальня, позднее ее переделали в часовню, и вокруг нее появилось кладбище.
Именно здесь в одной из гробниц была найдена пока единственная в Крыму плита из местного известняка с именем Юстиниана I. С именем этого императора связано большое строительство и обновление укреплений, в том числе в пещерных городах Крымской Готии. По описанию Мартина Броневского, в его время на Мангупе «уцелела только греческая церковь св. Константина и другая, весьма незначительная - св. Георгия...»


Мангуп-Кале. Руїни княжого палацу (1425 рік) неподалік від байраку Хамам-дере (панорама ~120°).
Мангуп-Кале. Руины княжеского дворца (1425 год) вблизи от оврага Хамам-дере (панорама ~120°).
Mangup-Kaleh. Ruins of the princely palace (1425) (panorama ~120°).


Результати розкопок дозволяють представити княжий палац як велику (30 на 40 метрів) двоповерхову будівлю, до якої примикала триповерхова вежа-донжон. У її стіну колись було вправлено плиту з двоглавим орлом і написом: «Була побудована ця башта разом з палацом у благословенній фортеці, яку видно і нині, в дні Олексія, владики Феодоро та Помор'я». Під час розкопок палацу було знайдено безліч уламків кераміки, як місцевої, так і привізної, - персидської, турецької, єгипетської. Особливий інтерес становлять уламки поливних чаш з монограмою Ісака - князя, що правив Мангупом з 1471 по 1474 рік.
Спорудження палацово-замкового комплексу додало завершеність оборонній системі Мангупа; з її верхнього майданчика було видно всю лінію мурів, що відсікала миси, з часто поставленими 18 баштами.


Результаты раскопок позволяют представить княжеский дворец как большое (30 на 40 метров) двухэтажное здание, к которому примыкала трехэтажная башня-донжон. В ее стену некогда была вделана плита с двуглавым орлом и надписью: «Была построена эта башня вместе с дворцом в благословенной крепости, которая видна и ныне, во дни Алексея, владыки Феодоро и Поморья». При раскопках дворца было найдено множество обломков керамики, как местной, так и привозной, - персидской, турецкой, египетской. Особый интерес представляют обломки поливных чаш с монограммой Исаака - князя, правившего Мангупом с 1471 по 1474 год.
Постройка дворцово-замкового комплекса придала завершенность оборонительной системе Мангупа; с ее верхней площадки просматривалась вся линия стен, отсекавшая мысы, с часто поставленными 18 башнями.


Мангуп-Кале. Краєвид з південного урвища (панорама ~180°).
Мангуп-Кале. Вид с южного обрыва (панорама ~180°).
Mangup-Kaleh. A view from the south precipice (panorama ~180°).


Мангуп-Кале. Південне урвище плато у районі спуску до мангупського Благовіщенського («Південного») чоловічого монастиря.

Мангуп-Кале. Южный обрыв плато в районе спуска к мангупскому Благовещенскому («Южному») мужскому монастырю.

Mangup-Kaleh. South precipice of the plateau.


«Південний» монастир є однією з найцікавіших печерних церков Мангупа. Спуститися до нього можна з центру плато, від місця, поміченого геодезичним знаком (найвища точка плато - 628,3 метри), крутою «потайною» стежкою, яка веде розколиною до підніжжя прямовисної скелі. Тут стежка повертає праворуч і приблизно через 200 метрів відкриваються печерна галерея та сходи, що ведуть до храму. Природний грот перед храмом використовувався як подвір’я; навпроти знаходилися келії настоятеля та ченців, вирубані в скелі.
Храм має коробове склепіння, апсиду, уздовж півкола якої вирізаний синтрон (співпрестолля, лава для священнослужителів), ніша та місце для престолу. Апсида відділяється вівтарною перепоною, також висіченою в скелі. Стіни прикрашено карнизом, арками, пілястрами, покрито розписом, фрагменти якого уціліли.


«Южный» монастырь является одной из самых интересных пещерных церквей Мангупа. Спуститься к нему можно из центра плато, от места, отмеченного геодезическим знаком (самая высокая точка плато - 628,3 метра), по крутой «потайной» тропе, которая ведет по расселине к подножию отвесной скалы. Здесь тропа сворачивает направо и примерно через 200 метров открываются пещерная галерея и лестница, ведущая в храм. Естественный грот перед храмом использовался в качестве двора; напротив находились кельи настоятеля и монахов, вырубленные в скале.
Храм имеет коробовый свод, апсиду, вдоль полукруга которой вырезан синтрон (сопрестолие, скамья для священнослужителей), ниша и место для престола. Апсида отделяется алтарной преградой, также высеченной в скале. Стены украшены карнизом, арками, пилястрами, покрыты росписью, фрагменты которой уцелели.


Мангуп-Кале. Краєвид з південного урвища (панорама ~180°).
Мангуп-Кале. Вид с южного обрыва (панорама ~180°).
Mangup-Kaleh. A view from the south precipice (panorama ~180°).


На мисі Тешкли-бурун і південно-східному урвищі плато Мангупа, що примикає до нього, зосереджені основні печерні комплекси та наземні пам'ятники середньовічного міста, оскільки саме тут розташовувався адміністративний і релігійний центр князівства Феодоро в період його найвищого розквіту.

На мысе Тешкли-бурун и примыкающем к нему юго-восточном обрыве плато Мангупа сосредоточены основные пещерные комплексы и наземные памятники средневекового города, поскольку именно здесь располагался административный и религиозный центр княжества Феодоро в период его наивысшего расцвета.


Мангуп-Кале. Руїни храму св. Георгія (?).

Мангуп-Кале. Руины храма св. Георгия (?).

Mangup-Kaleh. Ruins of St. George church (?).


Територія уздовж південно-східного схилу мису за муром позначається як монастир, оскільки в цьому місці переважно були розташовані церкви, склепи та некрополі. Від наземних споруд тут залишилися тільки підмурки, та про цю сторону життя міста можна судити по характерних вирубках в материковій скелі та великій кількості підземних печерних комплексів, багатих на архітектурні деталі.

Территория вдоль юго-восточного склона мыса за стеной обозначается как монастырь, поскольку в этом месте были расположены, в основном, церкви, склепы и некрополи. От наземных сооружений здесь остались только основания, но об этой стороне жизни города можно судить по характерным вырубкам в материковой скале и большому количеству подземных пещерных комплексов, богатых архитектурными деталями.


Мангуп-Кале. Тарапани та підвалини церкви (район південно-східного монастиря).

Мангуп-Кале. Тарапаны и основание церкви (район юго-восточного монастыря).

Mangup-Kaleh. Tarapans and a church base (southeast monastery area).


Тарапани використовувалися міськими жителями для вичавлювання соку з ягід в процесі приготування виноградних вин.

Тарапаны использовались городскими жителями для выдавливания сока из ягод в процессе приготовления виноградных вин.


У районі південно-східного монастиря.

В районе юго-восточного монастыря.

Southeast monastery area.


Мангуп-Кале. Гробниці та вхід до печери (район південно-східного монастиря).
На території південно-східного монастиря добре помітні більше двадцяти гробниць з вирубками під кам'яні кришки.


Мангуп-Кале. Гробницы и вход в пещеру (район юго-восточного монастыря).
На территории юго-восточного монастыря хорошо заметны более двадцати гробниц с вырубками под каменные крышки.

Mangup-Kaleh. Stone tombs and cave entrance (southeast monastery area).


Мангуп-Кале. У печері (район південно-східного монастиря).

Мангуп-Кале. В пещере (район юго-восточного монастыря).

Mangup-Kaleh. In a cave (southeast monastery area).


Мангуп-Кале. У районі «Майданчика зі склепами».
За 100 метрів від муру цитаделі на краю урвища розташований вирубаний у скелі майданчик завглибшки до 1,6 м. На його території розташовано шість печер. Скоріш за все, це був єдиний комплекс, перекритий навісами на кам'яних стінах або дерев'яних стовпах. Розкопками 1938 року тут було відрито два склепи, вони і дали назву майданчику. В одному з цих склепів було виявлено 77 людських черепів (43 абсолютно цілих) і велику кількість перемішаних кісток. В іншому склепі було поховано близько 30 чоловік. Також у склепах знайдено недорогі бронзові та мідні каблучки, невеликий перстенець, залізні цвяхи. Дослідники датують склепи часом не раніше X століття. Розташоване над входом до першого склепу приміщення спочатку також було невеликим склепом. Пізніше його було розширено, в південно-східному кутку вирубано вівтарну нішу, і печера стала правити за церкву. Вирубане з неї суміжне приміщення могло бути хрещальнею. Таким чином, майданчик зі склепами мав, в цілому, церковно-поховальне призначення.


Мангуп-Кале. В районе «Площадки со склепами».
В 100 метрах от стены цитадели на краю обрыва находится вырубленная в скале площадка глубиной до 1,6 м. На ее территории расположено шесть пещер. Скорее всего, это был единый комплекс, перекрытый навесами на каменных стенах или деревянных столбах. Раскопками 1938 года здесь были отрыты два склепа, они и дали название площадке. В одном из этих склепов было обнаружено 77 человеческих черепов (43 совершенно целых) и большое количество перемешанных костей. В другом склепе было захоронено около 30 человек. Также в склепах найдены недорогие бронзовые и медные колечки, небольшой перстенек, железные гвозди. Исследователи датируют склепы временем не ранее X века. Расположенное над входом в первый склеп помещение вначале также было небольшим склепом. Позже оно было расширено, в юго-восточном углу вырублена алтарная ниша, и пещера стала служить церковью. Вырубленное из нее смежное помещение могло быть крещальней. Таким образом, площадка со склепами имела, в целом, церковно-погребальное назначение.

Mangup-Kaleh. «Crypt yard» area.


Печерна церква та вхід до склепу
(район «Майданчика зі склепами»).


Пещерная церковь и вход в склеп
(район «Площадки со склепами»).

Cave-church and crypt entrance.


Мангуп-Кале. Захисний мур та палац цитаделі, вид ззовні захисного муру.

Мангуп-Кале. Оборонительная стена и дворец цитадели, вид извне оборонительной стены.

Mangup-Kaleh. Defensive wall and palace of citadel.


Цитадель на східному мисі Тешклі-бурун збереглася краще за інші споруди Мангупа. Вона зведена над місцем, де в X столітті були кладовище та церква - про це свідчать могили, вирубані в скелі, контури церкви, що ясно простежуються, і склеп, що примикає до неї, куди можна спуститися сходинками.
Мис Тешклі-бурун - природний бастіон: щоб перетворити цю довгу і вузьку, з усіх боків обмежену урвищами кручу на фортецю, досить було перетнути перешийок, що сполучає його з плато оборонним муром 102 метри завдовжки та 2,8 метри завтовшки. У стіну включено триповерхову будівлю, що сильно виступає вперед подібно до башти; її називають то замком, то донжоном, то палацом. Верхні поверхи замку були житловими і правили за укріплену резиденцією правителям Мангупа та його гарнізону; нижній напівпідвал використовувався як арсенал, а також як в'язниця. Після 1475 року приміщення використовували саме так; тут тужили знатні бранці, захоплені татарами при набігах, а нерідко і посли. 1569 року тут було ув’язнено московського посла Афанасія Нагого; з 1572 по 1577 рік тут перебував у полоні Василь Грязной.
По зовнішньому фасаду башти-донжона замість вікон розташовувалися вузькі бійниці-амбразури; внутрішній фасад мав більш мирний, навіть палацовий характер, завдяки вікнам, обрамленим чудовою лиштвою з різьбленням по каменю в традиціях малазійської архітектури, а також завдяки парадному входу.


Цитадель на восточном мысу Тешкли-бурун сохранилась лучше других построек Мангупа. Она возведена над местом, где в X веке были кладбище и церковь - об этом свидетельствуют могилы, вырубленные в скале, ясно прослеживаемые контуры церкви и примыкающий к ней склеп, куда можно спуститься по ступенькам.
Мыс Тешкли-бурун - природный бастион: чтобы превратить этот длинный и узкий, со всех сторон ограниченный обрывами утес в крепость, достаточно было пересечь перешеек, соединяющий его с плато оборонительной стеной длиной 102 метров при толщине 2,8 метра. В стену включено трехэтажное здание, сильно выступающее вперед подобно башне; его называют то замком, то донжоном, то дворцом. Верхние этажи замка были жилыми и служили укрепленной резиденцией правителям Мангупа и его гарнизона; нижний полуподвал использовался как арсенал, а также как тюрьма. После 1475 года помещение использовали именно так; здесь томились знатные пленники, захваченные татарами при набегах, а нередко и послы. В 1569 году здесь был заключен московский посол Афанасий Нагой; с 1572 по 1577 год находился в плену Василий Грязной.
По внешнему фасаду башни-донжона вместо окон располагались узкие бойницы-амбразуры; внутренний фасад носил более мирный, даже дворцовый характер, благодаря окнам, обрамленным прекрасными наличниками с резьбой по камню в традициях малазийской архитектуры, а также благодаря парадному входу.


Мангуп-Кале. Захисний мур та палац цитаделі,
вид ззовні захисного муру.
Основна територія мису Тешклі-бурун відгороджена від плато високим захисним муром. За ним розташовувалася цитадель міста з триповерховим палацом і вежею-донжоном.


Мангуп-Кале. Оборонительная стена и дворец цитадели,
вид извне оборонительной стены.
Основная территория мыса Тешкли-бурун отгорожена от плато высокой оборонительной стеной. За ней находилась цитадель города с трехэтажным дворцом и башней-донжоном.

Mangup-Kaleh. Defensive wall and palace of citadel.


Мангуп-Кале. Колодязь палацу цитаделі.
Палац прямокутним виступом примикав до стіни і одночасно правив за оборонну вежу при облогах. Зовні він виглядав войовничо через вузькі вікна-бійниці, внутрішня стіна була більш мирною і навіть витонченою завдяки парадному входу та різьбленій лиштві.
Засипаний кам'яний колодязь розташований у невеличкій кутовій прибудові. Можливо, у минулому він забезпечував палац водою.


Мангуп-Кале. Колодец дворца цитадели.
Дворец прямоугольным выступом примыкал к стене и одновременно служил оборонительной башней при осадах. Снаружи он выглядел воинственно из-за узких окон-бойниц, внутренняя стена была более мирной и даже изящной благодаря парадному входу и резным наличникам.
Засыпанный каменный колодец находится в небольшой угловой пристройке. Возможно, в прошлом он снабжал дворец водой.

Mangup-Kaleh. Well of the palace.


Мангуп-Кале. Захисний мур та палац цитаделі,
вид ззовні захисного муру.


Мангуп-Кале. Оборонительная стена и дворец цитадели,
вид извне оборонительной стены.

Mangup-Kaleh. Defensive wall and palace of citadel.


Мангуп-Кале. Брама цитаделі, вид ззовні захисного муру.

Мангуп-Кале. Ворота в цитадель, вид извне оборонительной стены.

Mangup-Kaleh. Gate of the citadel.


Мангуп-Кале. Брама цитаделі, вид зсередини цитаделі.

Мангуп-Кале. Ворота в цитадель, вид изнутри цитадели.

Mangup-Kaleh. Gate of the citadel and Palace.


Мангуп-Кале. Палац цитаделі та кам'яна лиштва його вікон, вид зсередини цитаделі.
Вікна палацу були обрамлені чудовою лиштвою з різьбленням по каменю в малоазійському стилі.


Мангуп-Кале. Дворец цитадели и каменные наличники его окон, вид изнутри цитадели.
Окна дворца были обрамлены прекрасными наличниками с резьбой по камню в малоазийском стиле.

Mangup-Kaleh. Palace of citadel.


Мангуп-Кале. Октагональний храм (підмурок).
Неподалік від входу до цитаделі добре помітно підмурки октагонального храму XIV століття з невеликим напівколом вівтаря.


Мангуп-Кале. Октагональный храм (основание).
Неподалеку от входа в цитадель хорошо заметно основание октагонального храма XIV века с небольшим полукружьем алтаря.

Mangup-Kaleh. Octagon church (foundation).


Мангуп-Кале. Печера неподалік від руїн гарнізонної церкви в цитаделі.

Мангуп-Кале. Пещера невдалеке от руин гарнизонной церкви в цитадели.

Mangup-Kaleh. A cave near to ruins of the garrison church.


Руїни стародавнього храму в цитаделі можна побачити на стрімкому уступі східного схилу. Вважається, що тут розташовувалася гарнізонна церква цитаделі з просторим центральним залом і двома бічними прибудовами. Спочатку церква була повністю підземною, та стеля з часом завалилася. У верхній частині стін збереглися глибокі виїмки під балки перекриття, на яких і було зібрано нову дерев'яну стелю, що правила одночасно і підлогою для наземної частини. У східній стороні нижнього залу знаходиться апсида (циліндрова ніша радіусом 1,2 м). Тут була вівтарна частина храму.

Руины древнего храма в цитадели можно увидеть на крутом уступе восточного склона. Считается, что здесь располагалась гарнизонная церковь цитадели с просторным центральным залом и двумя боковыми приделами. Вначале церковь была полностью подземной, но потолок со временем рухнул. В верхней части стен сохранились глубокие выемки под балки перекрытия, на которых и был собран новый деревянный потолок, служивший одновременно и полом для наземной части. В восточной стороне нижнего зала находится апсида (цилиндрическая ниша радиусом 1,2 м). Здесь была алтарная часть храма.

Ruins of the garrison church.


Руїни гарнізонної церкви в цитаделі.
У північній стіні витесано прямокутне поглиблення, а поряд - глибоку нішу з гладкою чашоподібною виїмкою, яка могла служити гробницею. Вважається, що церква функціонувала до XVI століття, а потім правила за підвал садиби або оборонний каземат.


Руины гарнизонной церкви в цитадели.
В северной стене высечено прямоугольное углубление, а рядом - глубокая ниша с гладкой чашеобразной выемкой, которая могла служить гробницей. Считается, что церковь функционировала до XVI века, а затем служила подвалом усадьбы или оборонительным казематом.


Мангуп-Кале. Край мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»), східне урвище.

Мангуп-Кале. Оконечность мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»), восточный обрыв.

Mangup-Kaleh. Extremity of the east cape («Holed Cape»), eastern precipice.


Мангуп-Кале. Край мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»), панорама ~180°.
Мангуп-Кале. Оконечность мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»), панорама ~180°.
Mangup-Kaleh. Extremity of the east cape («Holed Cape»), panorama ~180°.


Усередині просторої та високої печери в давнину було споруджено невеличкий храм - домашня каплиця розміром 2,4 х 3,7 м. Для цього в підлозі вирубано півметрове поглиблення прямокутної форми, увінчане зі східного боку напівколом вівтаря. В центрі вівтаря вибито паз, в який встановлювався підпрестольний камінь. Стіни храму було викладено з ретельно припасованого каміння. Входили до каплиці із заходу, з цього боку збереглася сходинка. У пізніший час, коли каплиця перестала діяти і була розібрана, її поглиблення використовувалося як басейн, куди стікала вода по вибитих у підлозі канавках. У східній стіні печери пробито два дверних і один віконний отвори з пазами під дерев'яні рами. Ця печера належить до комплексу трьох печер, що об'єднані загальною терасою.
У сусідній печері влаштовано годівницю з вибитою в кромці петлею, за яку прив'язували тварин. Прямокутне вікно сполучало два сусідні приміщення. У ще одній печері цього комплексу в підлозі вирубано поглиблення у формі краплі - тут було вогнище для обігріву та приготування їжи. Також збереглися сліди круглих поглиблень, в які встановлювалися піфоси. Скоріш за все, весь комплекс цих печер належав одному заможному господареві.


Внутри просторной и высокой пещеры в древности был сооружен небольшой храм - домашняя часовня размером 2,4 х 3,7 м. Для этого в полу вырублено полуметровое углубление прямоугольной формы, увенчанное с восточной стороны полукружьем алтаря. В центре алтаря выбит паз, в который устанавливался подпрестольный камень. Стены храма были выложены из тщательно подогнанных камней. Входили в часовню с запада, с этой стороны сохранилась ступенька. В более позднее время, когда часовня перестала действовать и была разобрана, ее углубление использовалось как бассейн, куда стекала вода по выбитым в полу канавкам. В восточной стене пещеры пробиты два дверных и один оконный проемы с пазами под деревянные рамы. Эта пещера входит в комплекс трех пещер, объединенных общей террасой.
В соседней пещере устроена кормушка с выбитой в кромке петлей, за которую привязывали животных. Прямоугольное окно соединяло два соседних помещения. В еще одной пещере этого комплекса в полу вырублено каплевидное углубление - здесь был очаг для обогрева и приготовления пищи. Также сохранились следы круглых углублений, в которые устанавливались пифосы. Скорее всего, весь комплекс этих пещер принадлежал одному зажиточному хозяину.


Мангуп-Кале. Підвалини мурів донжона на мисі Тешклі-бурун («Дірявий мис»).
На краю мису Тешклі-бурун розташовані найцікавіші печерні комплекси Мангупу. Перед входом до самої крайньої печери на плато добре помітні сліди прямокутного в плані напіввирубного наземного приміщення. На майданчику над печерою також збереглися сліди від підмурків кам'яної кладки. Колись тут на краю мису підносилася вежа, що утворювала разом з нижніми печерними приміщеннями багатоповерхове укриття княжої родини - донжон.


Мангуп-Кале. Основание стен донжона на мысе Тешкли-бурун («Дырявый мыс»).
На оконечности мыса Тешкли-бурун расположены наиболее интересные пещерные комплексы Мангупа. Перед входом в самую крайнюю пещеру на плато хорошо заметны следы прямоугольного в плане полувырубного наземного помещения. На площадке над пещерой также сохранились следы от основания каменной кладки. Когда-то здесь на краю мыса возвышалась башня, образующая вместе с нижними пещерными помещениями многоэтажное укрытие княжеской семьи - донжон.

Mangup-Kaleh. Donjon base on the east cape («Holed Cape»).


Через північний і східний отвори самої крайньої печери можна вийти на невеликі майданчики, зразу за якими - обрив у прірву. У західній частині печери круті сходинки ведуть на терасу нижнього ярусу до печер комплексу «Барабан-коба». Відсутність західної стіни, що обвалилася, робить спуск досить небезпечним.
По східній кромці плато від самої крайньої печери можна пройти до сусіднього приміщення на східному схилі. Його призначення однозначно визначити важко. Велика за розмірами ванна біля західної стіни могла правити за гробницею, що раніше перекривалася кам'яною плитою. Біля краю поглиблення вхід до скромної прямокутної кімнатки-келії з лежанкою. Поряд у стіні невелика виїмка неправильної форми. Скоріш за все, тут почали робити отвір для іншої подібної келії, та щось стало на заваді будівельникам.


Через северный и восточный проемы самой крайней пещеры можно выйти на небольшие площадки, сразу за которыми - обрыв в пропасть. В западной части пещеры крутые ступеньки ведут на террасу нижнего яруса к пещерам комплекса «Барабан-коба». Отсутствие обрушившейся западной стены делает спуск достаточно опасным.
По восточной кромке плато от самой крайней пещеры можно пройти в соседнее помещение на восточном склоне. Его назначение однозначно определить трудно. Большая по размерам ванна у западной стены могла служить гробницей, ранее перекрывавшейся каменной плитой. У края углубления вход в скромную прямоугольную комнатку-келью с лежанкой. Рядом в стене небольшая выемка неправильной формы. Скорее всего, здесь начали делать проем для другой подобной кельи, но что-то помешало строителям.


Мангуп-Кале.
Печера неподалік від краю мису Тешклі-бурун
.


Мангуп-Кале.
Пещера невдалеке от оконечности мыса Тешкли-бурун
.

Mangup-Kaleh.
A cave beside the extremity of the east cape («Holed Cape»)
.


Мангуп-Кале.
Печера неподалік від краю мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
.


Мангуп-Кале.
Пещера невдалеке от оконечности мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
.

Mangup-Kaleh.
A cave beside the extremity of the east cape («Holed Cape»)
.


Мангуп-Кале.
Самий край мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
.


Мангуп-Кале.
Самый край мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
.

Mangup-Kaleh.
The very edge of the east cape («Holed Cape»)
.


Мангуп-Кале.
Печера на краю мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
.


Мангуп-Кале.
Пещера на оконечности мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
.

Mangup-Kaleh.
The cave in the very edge of the east cape («Holed Cape»)
.


Мангуп-Кале.
Всередині крайньої печери мису Тешклі-бурун, меморіальна дошка Владиславу Рябчикову
.


Мангуп-Кале.
Внутри крайней пещеры мыса Тешкли-бурун, мемориальная доска Владиславу Рябчикову
.

Mangup-Kaleh.
Inside the cave in the very edge of the east cape («Holed Cape»)
.


«Барабан-коба» - так називається комплекс печер на північно-західному краю мису Тешклі-бурун. Потрапити туди нелегко: по вузьких і крутих сходах із крайньої печери мису Тешклі-бурун слід спуститися на терасу, що лежить на 6 метрів нижче за рівень плато. Завдання не для людей із слабкими нервами, та витрачені зусилля і пережите хвилювання виправдають себе з лихвою масштабністю побаченого. Величезну залу із великою декоративною колоною оточують по периметру п'ять невеликих кімнат. Два отвори із зали ведуть до суміжного приміщення, що також має вихід на загальну терасу. Маленькі кімнати, здебільшого, викликають асоціації з в’язничними камерами. Можливо, так воно і було, якщо взяти до уваги, що в нижніх поверхах донжона, як правило, розміщувалася в'язниця. В той же час створення таких високих і просторих приміщень вимагало величезних витрат часу та сил, що свідчить про бажання будівельників забезпечити певні зручності для мешканців печер. Навряд чи так піклувалися про ув’язнених. Тому можна також припустити, що в якийсь час тут могла проживати родина заможного мешканця фортеці.
Печера поряд служила трапезною або опочивальнею, а в маленьких кімнатах розташовувалися члени родини або слуги. У стінах печер багато отворів на рівні приблизно 0,5 м від підлоги, в них кріпилися бруси лавок або лежаків.


«Барабан-коба» - так называется комплекс пещер на северо-западной оконечности мыса Тешкли-бурун. Попасть туда нелегко: по узкой и крутой лестнице из крайней пещеры мыса Тешкли-бурун нужно опустится на террасу, лежащую на 6 метров ниже уровня плато. Задача не для слабонервных, но затраченные усилия и пережитое волнение оправдают себя с лихвой масштабностью увиденного. Огромный зал с внушительной декоративной колонной окружают по периметру пять небольших комнат. Два проема из зала ведут в смежное помещение, также имеющее выход на общую террасу. Маленькие комнаты, чаще всего, вызывают ассоциации с тюремными камерами. Возможно, так оно и было, если учесть, что в нижних этажах донжона, как правило, размещалась тюрьма. В то же время создание таких высоких и просторных помещений требовало огромных затрат времени и сил, которые говорят о желании строителей обеспечить определенные удобства для обитателей пещер. Вряд ли так заботились о заключенных. Поэтому можно также предположить, что в какое-то время здесь вполне могла проживать семья богатого жителя крепости.
Пещера рядом служила трапезной или опочивальней, а в маленьких комнатах располагались члены семьи или слуги. В стенах пещер много отверстий на уровне примерно 0,5 м от пола, в них крепились брусья лавок или лежаков.


Мангуп-Кале. Сходи, що ведуть до печерного комплексу «Барабан-коба» з крайньої печери мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»).

Мангуп-Кале. Лестница, ведущая в пещерный комплекс «Барабан-коба» из крайней пещеры мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»).

Mangup-Kaleh. Downstairs to the caves complex «Baraban-coba» from the cave in the very edge of the east cape («Holed Cape»).


Мангуп-Кале. Тераса перед комплексом печер «Барабан-коба» на мисі Тешклі-бурун («Дірявий мис»), панорама ~180°.
Мангуп-Кале. Терраса перед комплексом пещер «Барабан-коба» на мысе Тешкли-бурун («Дырявый мыс»), панорама ~180°.
Mangup-Kaleh. Caves complex «Baraban-coba» of the east cape («Holed Cape»); an outside view, panorama ~180°.


Мангуп-Кале.
Печерний комплекс «Барабан-коба» на мисі Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
,
вид зсередини.


Мангуп-Кале.
Пещерный комплекс «Барабан-коба» на мысе Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
,
вид изнутри.

Mangup-Kaleh.
Caves complex «Baraban-coba» of the east cape («Holed Cape»)
, an inside view.


Мангуп-Кале. Печерний комплекс «Барабан-коба» на мисі Тешклі-бурун («Дірявий мис»); вид зсередини, панорама ~180°.
Мангуп-Кале. Пещерный комплекс «Барабан-коба» на мысе Тешкли-бурун («Дырявый мыс»); вид изнутри, панорама ~180°.
Mangup-Kaleh. Caves complex «Baraban-coba» of the east cape («Holed Cape»); an inside view, panorama ~180°.


Мангуп-Кале. Краєвид з краю мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»), панорама ~180°.
Мангуп-Кале. Вид с оконечности мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»), панорама ~180°.
Mangup-Kaleh. A view from the very edge of the east cape («Holed Cape»), panorama ~180°.


Мангуп-Кале.
На північно-західному краю мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
.


Мангуп-Кале.
На северо-западном крае мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
.

Mangup-Kaleh.
On the northwestern edge of the east cape («Holed Cape»)
.


Мангуп-Кале.
Вид на мис Еллі-бурун («мис Вітрів») та балку Капу-дере («Брамна балка») з краю мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
.


Мангуп-Кале.
Вид на мыс Елли-бурун («мыс Ветров») и балку Капу-дере («Воротная балка») с оконечности мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
.

Mangup-Kaleh.
A «Winds Cape» view from the very edge of the east cape («Holed Cape»)
.


Зал зборів міста міг розміщуватися в печерному комплексі на північно-західному краю мису Тешклі-бурун, що складається з трьох приміщень, сполучених дверними отворами. Уздовж східної стіни великої печери вирубана суцільна лава. У суміжних кімнатах могли розташовуватися слуги та запрошені.

Зал собраний города мог размещаться в пещерном комплексе на северо-западном краю мыса Тешкли-бурун, состоящем из трех помещений, соединенных дверными проемами. Вдоль восточной стены большой пещеры вырублена сплошная скамья. В смежных комнатах могли располагаться слуги и приглашенные.


Мангуп-Кале.
Північно-західний край мису Тешклі-бурун («Дірявий мис»)
.


Мангуп-Кале.
Северо-западный край мыса Тешкли-бурун («Дырявый мыс»)
.

Mangup-Kaleh.
Northwestern edge of the east cape («Holed Cape»)
.


Захисний мур вздовж колісної дороги під мисом Тешклі-бурун.

Защитная стена вдоль колесной дороги под мысом Тешкли-бурун.

Defensive wall.


Стара колісна дорога, що веде до головної брами Мангупа, огинає мис Тешклі-бурун (Дірявий мис) і проходить балкою Капу-дере. Уздовж верхньої кромки обриву зяють отвори печер: звідси міський караул пильно стежив за всіма пересуваннями по дорозі. Ближче до брами стають все помітнішими сліди життя, що пішло звідси. Саме полотно дороги, притиснуте до урвищ мису, вирубано в скелі. Величезний природний грот-навіс і зараз, як і у давнину, править деколи укриттям для худоби. Ліворуч від дороги в скелі тягнеться ряд печер-усипалень.
Сама головна брама, від якої збереглися лише підмурки та стіна, що перегороджує яругу Капу-дере (Яр воріт), була складною спорудою. Судячи з малюнка XVIII століття, браму було перекрито коробчатим склепінням, що спиралося з одного боку на могутній пілон, а з іншого - на скелю. Фундаментом пілону служили декілька величезних глиб вапняку; тут закінчувався оборонний мур, який йшов паралельно урвищу, утворюючи коридор; ним-то і проходила дорога до фортеці, повертаючи ліворуч, до цитаделі.


Старая колесная дорога, ведущая к главным воротам Мангупа, огибает мыс Тешкли-бурун (Дырявый мыс) и проходит по балке Капу-дере. Вдоль верхней кромки обрыва зияют отверстия пещер: отсюда городской караул бдительно следил за всеми перемещениями по дороге. По мере приближения к воротам следы ушедшей жизни становятся все заметнее. Само полотно дороги, прижатое к обрывам мыса, вырублено в скале. Огромный естественный грот-навес и сейчас еще, как и встарь, служит порой укрытием для скота. Слева от дороги в скале тянется ряд пещер-усыпальниц.
Сами главные ворота, от которых сохранились лишь основание и стена, перегораживающая овраг Капу-дере (Овраг ворот), представляли собой сложное сооружение. Судя по рисунку XVIII века, ворота были перекрыты коробовым сводом, опиравшимся с одной стороны на мощный пилон, а с другой - на скалу. Основанием пилона служили несколько огромных глыб известняка; здесь кончалась оборонительная стена, которая шла параллельно обрыву, образуя коридор; по нему-то и проходила дорога в крепость, поворачивая налево, к цитадели.


Мангуп-Кале.
Головна брама фортеці на колісний дорозі

між мисами Еллі-бурун («мис Вітрів») та Тешклі-бурун («Дірявий мис»).
По балці Капу-дере прокладено основну колісну дорогу в місто, тут же була розташована і головна брама.


Мангуп-Кале.
Главные крепостные ворота на колесной дороге

между мысами Елли-бурун («мыс Ветров») и Тешкли-бурун («Дырявый мыс»).
По балке Капу-дере проложена основная колесная дорога в город, здесь же находились и главные ворота.

Mangup-Kaleh. Main gate of the fortress.


Мангуп-Кале.
Печери-усипальні в скелястому схилі над Головною брамою фортеці
.
У скелястому схилі над брамою було вибито шість печер-усипалень - за старовинною традицією заслужених городян ховали у міських мурів.


Мангуп-Кале.
Пещеры-усыпальницы в скалистом склоне над Главными крепостными воротами
.
В скалистом склоне над воротами выбито шесть пещер-усыпальниц - по старинной традиции заслуженных горожан хоронили у городских стен.

Mangup-Kaleh. Burial-caves above the main gate of the fortress.


Мис Тешклі-бурун («Дірявий мис»), вид з мису Еллі-бурун («мис Вітрів»).

Мыс Тешкли-бурун («Дырявый мыс»), вид с мыса Елли-бурун («мыс Ветров»).

Mangup-Kaleh. «Holed Cape», view from the «Winds Cape».


Наскрізна дірка, що світиться на самому краю мису, утворилася за рахунок стін крайньої печери, що завалилися. Саме звідси пішла назва мису «дірявий».

Светящаяся сквозная дыра на самом краю мыса, появившаяся от рухнувших стен крайней пещеры, и дала ему название «дырявый».


Мангуп-Кале.
Хамам-дере, вдалині - захисний мур середніх століть
.


Мангуп-Кале.
Хамам-дере, вдали - защитная стена средних веков
.

Mangup-Kaleh.
«Bathing Gully» and medieval defensive wall
.


Хамам-дере та захисний мур середніх століть.

Хамам-дере и защитная стена средних веков.

«Bathing Gully» and medieval defensive wall.


Мангуп-Кале. Середньовічний захисний мур та балка Хамам-дере («Лазнева балка»), вид з мису Еллі-бурун («мис Вітрів»).

Мангуп-Кале. Средневековая оборонительная стена и балка Хамам-дере («Банная балка»), вид с мыса Елли-бурун («мыс Ветров»).

Mangup-Kaleh. Medieval defensive wall and «Bathing Gully», view from the «Winds Cape».


Мангуп-Кале. Залишки міських мурів на мисі Чамну-бурун («Сосновий мис»).

Мангуп-Кале. Остатки городских стен на мысе Чамну-бурун («Сосновый мыс»).

Mangup-Kaleh. Town defensive wall on the «Pine Cape».


Мангуп-Кале. Сучасний «місцевий мешканець».

Мангуп-Кале. Современный «местный житель».

Mangup-Kaleh. Modern «native town dweller».


Зовсім поруч із Мангуп-Кале можна побачити ще два цікавих об’єкти.
Трохи північніше Мангуп-Кале (біля села Залісне) розташовані скелі-«сфінкси» (Каралезькі скелі).
А на південний захід від Мангуп-Кале (біля села Тернівка) розташований печерний монастир Шулдан («Шулдан-Коба»).


Совсем рядом с Мангуп-Кале можно осмотреть еще два интересных объекта.
Немного севернее Мангуп-Кале (около села Залесное) находятся скалы-«сфинксы» (Каралезские скалы).
А на юго-запад от Мангуп-Кале (около села Терновка) расположен пещерный монастырь Шулдан («Шулдан-Коба»).



Першоджерела:
# «Мангуп-Кале. Пещерный город на Тешкли-бурун», видання «Курсор», Харків-2005.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Бахчисарай и окрестности» путеводитель, Т. М. Фадеева, М. В. Соколова, «Бизнес-Информ», Симферополь-2000.






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100