Клименко Сергій. Фото. Визначні пам'ятки Криму, 2005 та 2012 роки. Башта «Чобан-Куле» (фортеця «Тасилі»)

Вважається, що башта Чобан-Куле належить до залишків баштового комплексу середньовічної фортеці "Тасилі", що належала генуезьким феодалам братам ді Гуаско. Башту складено з досить масивного каміння (найімовірніше, піднятого сюди з моря) і шматків гірської породи. Стіни досягають товщини 2-3 метри. Висота башти зараз приблизно 9-10 метрів. Вхід до башти розташований із південно-західної сторони й сильно зруйнований. Зруйнована й верхня частина башти. Усередині башти, в стіні, є досить глибока ніша з отвором назовні, призначення якого може бути найрізноманітнішим. Збереглися камін і басейни для води, розташовані в цоколі. За деякими даними (підтвердженими також місцевими жителями) існував хід із башти до підніжжя мису, який було висаджено всередині двадцятого століття. Зі східного боку башти ще помітно залишки оборонних мурів, за деякими даними неподалік від башти був розташований храм. Масивні розвалини біля підніжжя башти зберегли контури якихось будов. Свого часу Чобан-Куле описали відомі дослідники П. С. Паллас, П. І. Кеппен, А. Л. Бертьє-Делагард, С. А. Секиринський, А. Л. Якобсон, М. А. Фронджуло та інші.
Набагато раніше, в VIII-IX століттях, біля підніжжя мису, розташовувався великий гончарний центр. Про це свідчить велика кількість уламків кераміки та перепаленої глини біля печей. Гончарі, що працювали тут, були вільними ремісниками і працювали невеликими артілями, спільно володіючи великою гончарною піччю. Жодного поселення або постійного житла при печах не було; роботи в майстернях велися сезонно. Виготовлений тут посуд поширювався по всій Тавриці та за її межами.
Підійматися до башти з підніжжя мису досить важко: підйом дуже крутий і долається насилу. Недарма назва мису (Агіра - в оригіналі - "Агир") перекладається як "важкий". Пологішим і красивішим є підхід до башти з дальньої від моря сторони, до того ж там ростуть чудові гайки сосни заввишки трохи вище людини. Навколо башти досить добрий майданчик для огляду та фотографування. З башти відкривається чудовий краєвид: звідси видно Меганом, Чекан-Кая, Ай-Фока - ліворуч, і гряду красивих гірських масивів, що завершується Аю-Дагом, - праворуч.

Считается, что башня Чобан-Куле относится к останкам башенного комплекса средневековой крепости "Тасили", принадлежавщей генуэзским феодалам братьям ди Гуаско. Башня сложена из достаточно массивных камней (вероятнее всего, поднятых сюда с моря) и кусков горной породы. Стены достигают толщины 2-3 метра. Высота ее сейчас приблизительно 9-10 метров. Вход в башню расположен с юго-западной стороны и сильно разрушен. Разрушена и верхняя часть башни. Внутри башни, в стене, имеется достаточно глубокая ниша с отверстием наружу, назначение которого может быть самым разнообразным. Сохранились камин и бассейны для воды, расположенные в цоколе. По некоторым данным (подтвержденным также местными жителями) существовал ход из башни к подножию мыса, который был взорван в середине двадцатого века. С восточной стороны башни все еще видны остатки оборонительных стен, по некоторым данным недалеко от башни располагался храм. Массивные развалины у подножья башни сохранили очертания неких строений. В свое время Чобан-Куле описали известные исследователи П. С. Паллас, П. И. Кеппен, А. Л. Бертье-Делагард, С. А. Секиринский, А. Л. Якобсон, М. А. Фронджуло и др.
Много раньше, в VIII-IX веках, у подножья мыса, располагался крупный гончарный центр. Об этом свидетельствует большое количество обломков керамики и пережженной глины возле печей. Работавшие здесь гончары были свободными ремесленниками и работали небольшими артелями, сообща владея большой гончарной печью. Никакого поселения или постоянного жилища при печах не было; работы в мастерских велись сезонно. Изготовленная здесь посуда распространялась по всей Таврике и за ее пределами.
Подниматься к башне с подножья мыса достаточно тяжело: подъем очень крутой и преодолевается с большим трудом. Недаром название мыса (Агира - в оригинале - "Агыр") переводится как "трудный", "тяжелый". Более пологий и очень красивый подход к башне есть с дальней от моря стороны, к тому же там растут замечательные рощицы сосны высотой чуть больше человека. Вокруг башни достаточно хорошая площадка для осмотра и фотосъемки. С башни открывается замечательный вид: отсюда видны Меганом, Чекан-Кая, Ай-Фока - слева, и гряда красивых горных массивов, завершаемая Аю-Дагом, - справа.