Клименко Сергій. Фото. Карпати, Чорний Черемош. Квітень-травень 2011 року. День перший: від Івано-Франківська до селища Топільче

Карпати. Мапа маршруту від Івано-Франківська до селища Топільче (48°04'54"N, 24°45'02"E).
29 квітня 2011 року.
Цього разу від Івано-Франківська до роздоріжжя на Верховину, Ворохту та Буркут (поблизу села Ільці) ми їхали рейсовим автобусом на Верховину. Дорогою автобус робив зупинку в Яремче. Розповіді про ці міста - окремими сторінками.
Черемош - ріка у Східних Карпатах (на Гуцульщині) і на Передкарпатті, права притока Прута; довжина - 80 км, сточище - 2560 кв.км; утворюється злиттям Чорного Черемоша (довжина 87 км, сточище - 856 кв.км) і Білого Черемоша (80 км і 606 кв.км). Білий і Чорний Черемоши та сам Черемош у верхній течії мають гірський характер (мальовничий пролом через Гуцульські Бескиди), у межах Передкарпаття Черемош пливе широкою долиною. Живлення ріки мішане з перевагою дощового. Середня витрата води нижче злиття Чорного і Білого Черемошів - 26,6 куб.м/сек. Усі ці ріки - сплавні. Міста на Черемоші: Вижниця, Вашківці, Кути; над Чорним Черемошем - Верховина (колишнє Жаб'є). Білий Черемош і Черемош плинуть на межі Галичини і Буковини; вони століттями становили державний кордони між Польщею і Молдовою (Туреччиною).
Чорний Черемош - річка у Верховинському районі Івано-Франківської області, лівий витік Черемошу (басейн Пруту). Довжина - 87 км, сточище - 856 кв.км. Бере початок на північно-східних схилах Чивчинських гір. Долина U-подібна, на окремих ділянках ущелиноподібна; ширина переважно - 100-200 м, найбільша - 950 м (у межах Верховинського зниження). Заплава завширшки 50-60 м, біля смт Верховина до 300-500 м. Річище помірно звивисте, є пороги з падінням води 0,5-1,6 м; ширина річища 20-30 м (найбільша - 45 м). Похил річки 14 м/км. Живлення мішане, з переважанням дощового і снігового. Льодові явища мають місце з кінця грудня - початку січня, крига скресає у 2-й половині березня; льодостав нестійкий. Гідрологічний пост (з 1958) розташований біля смт Верховини. Чорний Черемош використовують для водопостачання і рибництва; розвинений водний туризм. Береги річки на значному протязі укріплені.

Карпаты. Схема маршрута от Ивано-Франковска до селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E).
29 апреля 2011 года.
На этот раз от Ивано-Франковска до развилки дорог на Верховину, Ворохту и Буркут (вблизи села Ильци) мы ехали рейсовым автобусом на Верховину. По дороге автобус делал остановку в Яремча. Рассказы об этих городах - отдельными страницами.
Черемош - река в Восточных Карпатах (на Гуцульщине) и на Прикарпатье, правый приток Прута; длина - 80 км, водосбор - 2560 кв.км; образуется слиянием Черного Черемоша (длина 87 км, водосбор - 856 кв.км) и Белого Черемоша (80 км. и 606 кв.км). Белый и Черный Черемоши и сам Черемош в верхнем течении имеют горный характер (живописный пролом через Гуцульские Бескиды), в пределах Прикарпатья Черемош течет широкой долиной. Питание реки смешаное с преобладанием дождевого. Средний расход воды ниже слияние Черного и Белого Черемошей - 26,6 куб.м/сек. Все эти реки - сплавные. Города на Черемоше: Вижница, Вашкивци, Куты; над Черным Черемошем - Верховина (бывшее Жабъе). Белый Черемош и Черемош текут на границе Галичины и Буковины; они веками составляли государственную границу между Польшей и Молдовой (Турцией).
Черный Черемош - речка в Верховинском районе Ивано-Франковской области, левый исток Черемошу (бассейн Прута). Длина - 87 км, водосбор - 856 кв.км. Берет начало на северо-восточных склонах Чивчинских гор. Долина U-подобная, на отдельных участках расщелиноподобная; ширина преимущественно - 100-200 м, наибольшая - 950 м (в пределах Верховинского снижения). Пойма шириной 50-60 м, возле смт Верховина до 300-500 м. Русло умеренно извилисто, есть пороги с падением воды 0,5-1,6 м; ширина русла 20-30 м (наибольшая - 45 м). Уклон реки 14 м/км. Питание смешаное, с преобладанием дождевого и снежного. Ледовые явления имеют место с конца декабря - начала января, лед трогается во 2-й половине марта; ледостав неустойчив. Гидрологический пост (с 1958) расположен возле пгт Верховина. Черный Черемош используется для водоснабжения и рыбоводства; развит водный туризм. Берега реки на значительном протяжении укреплены.

Вогняна або плямиста саламандра (Salamandra salamandra) - тварина класу земноводних роду Саламандра (Salamandra). Назва «плямиста саламандра» відноситься також і до іншого виду, Ambystoma maculatum, як і родова назва посилається на велику групу саламандр - хвостатих земноводних із струнким тілом. Саламандра плямиста живе в лісах і пагорбистій місцевості більшої частини Східної, Південної та Центральної Європи, а також на північній частині Близького Сходу. На території України вид зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, зустрічається на узліссях і зрубах. Надає перевагу біотопам з товстим шаром лісової підстилки та моху. Тіло саламандри незграбне, валькувате, завдовжки до 20 см. Забарвлення тіла чорне (маскувальне та застережливе) з яскраво-жовтими плямами неправильної форми (деякі особини можуть їх не мати), малюнок мінливий. Паротиди крупні, випуклі. Самки крупніші за самців. Після зимівлі саламандри з’являються у квітні-травні. Протягом світлого часу перебувають у сховищах, проте після дощу можуть покидати сховища і вдень. На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують групами в підземних сховищах, у порожнинах під коренями дерев, під камінням, у норах, льохах і підвалах. Живляться слимаками, черепашковими молюсками, дощовими хробаками, павуками, багатоніжками, гусінню метеликів, жуками, личинками двокрилих, одноденками. Природними ворогами для саламандр є змії (звичайний і водяний вужі), хижі риби, птахи та вепрі. Статевозрілими саламандри стають на 3-4 роках життя. Паруються у червні-липні у воді або на суші, можуть паруватися також у квітні-листопаді. Яйця розвиваються в тілі самки 5-10 місяців. Самка весною або на початку літа на другий рік після парування протягом 7-10 днів народжує у воду сформованих личинок завдовжки 25-30 мм, або відкладає яйця з розвинутими личинками. Самка народжує 2-70 малюків, частіше 25-30. Метаморфоз триває до кінця серпня - початку вересня. Тривалість життя в природному середовищі до 14 років, деякі екземпляри в неволі доживали до 50 років.

Огненная саламандра или пятнистая саламандра, обыкновенная саламандра (Salamandra salamandra) - животное класса земноводных рода Саламандра (Salamandra). Название «пятнистая саламандра» относится также и к другому виду, Ambystoma maculatum, как и родовое название ссылается на большую группу саламандр - хвостатых земноводных со стройным телом. Саламандра пятнистая живет в лесах и холмистой местности большей части Восточной, Южной и Центральной Европы, а также на северной части Ближнего Востока. На территории Украины вид встречается в Закарпатской, Ивано-Франковской, Черновицкой и Львовской областях, где живет в буковых и еловых лесах Карпат, поднимается к верхней границе леса, населяет рощицы и горные долины, встречается на опушках и вырубках. Предпочитает биотопы с толстым слоем лесной подстилки и мха. Тело саламандры неуклюжее, бугристое, длиной до 20 см. Расцветка тела черная (маскировочная и предупредительная) с ярко-желтыми пятнами неправильной формы (некоторые особи могут их не иметь), рисунок переменчив. Приушные железы крупные, выпуклые. Самки крупнее самцов. После зимовки саламандры появляются в апреле-мае. В течение светлого времени находятся в укрытиях, однако после дождя могут покидать укрытия и днем. На зимовку идут в сентябре-ноябре. Зимуют группами в подземных укрытиях, в полостях под корнями деревьев, под камнями, в норах, погребах и подвалах. Питаются слизнями, ракушковыми моллюсками, дождевыми червями, пауками, тысяченожками, гусеницами бабочек, жуками, личинками двукрылых, однодневками. Естественными врагами в природе для саламандр являются змеи (обыкновенный и водяной уж), хищные рыбы, птицы и кабаны. Представители вида достигают половой зрелости на 3-4 году жизни. Спариваются в июне-июле в воде или на суше, могут спариваться также в апреле-ноябре. Яйца развиваются в теле самки 5-10 месяцев. Самка весной или в начале лета на второй год после спаривания в течение 7-10 дней рожает в воду сформированных личинок длиной 25-30 мм, или откладывает яйца с развитыми личинками. Самка рожает 2-70 малышей, чаще 25-30. Метаморфоз длится до конца августа - начала сентября. Продолжительность жизни в естественной среде до 14 лет, некоторые экземпляры в неволе доживали до 50 лет.