Фото травня 2009 року.
Чорногірський хребет: Пожижевська, Брецкул і Говерла.
Вид з північного сходу (з дороги від Ворохти).
Говерла - найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, її висота 2061 м. Розташована у Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. Бувають снігові лавини. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди - кам'яні осипи. Біля підніжжя - один з витоків Пруту, водоспад. Розташована у межах охоронної зони Карпатського заповідника. Популярний об'єкт туризму. Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині.
Черногорский хребет: Пожижевска, Брецкул и Говерла. Вид с северо-востока (с дороги от Ворохты).
Говерла - наивысшая вершина Украинских Карпат и наивысшая точка Украины, ее высота 2061 м. Расположена в Раховском районе на границе Ивано-Франковской и Закарпатской областей на массиве Черногора. Имеет конусообразную форму. Бывают снежные лавины. Покрыта альпийскими лугами, кустарниковыми пустошами, кое-где - каменные осыпи. У подножия - один из истоков Прута, водопад. Расположена в пределах охранной зоны Карпатского заповедника. Популярный объект туризма. Из-за популярности имеет высокий уровень засоренности привершинного участка, а также уничтоженный растительный покров на вершине.
Говерла - найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, її висота 2061 м. Розташована у Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. Бувають снігові лавини. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди - кам'яні осипи. Біля підніжжя - один з витоків Пруту, водоспад. Розташована у межах охоронної зони Карпатського заповідника. Популярний об'єкт туризму. Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині.
Черногорский хребет: Пожижевска, Брецкул и Говерла. Вид с северо-востока (с дороги от Ворохты).
Говерла - наивысшая вершина Украинских Карпат и наивысшая точка Украины, ее высота 2061 м. Расположена в Раховском районе на границе Ивано-Франковской и Закарпатской областей на массиве Черногора. Имеет конусообразную форму. Бывают снежные лавины. Покрыта альпийскими лугами, кустарниковыми пустошами, кое-где - каменные осыпи. У подножия - один из истоков Прута, водопад. Расположена в пределах охранной зоны Карпатского заповедника. Популярный объект туризма. Из-за популярности имеет высокий уровень засоренности привершинного участка, а также уничтоженный растительный покров на вершине.
Фото травня 2009 року.
Карпатський національний природний парк. Говерлянське лісництво. Еколого-пізнавальна стежка «На гору Говерла». Схема маршрутів.
Говерлянське лісництво (площа 5570 га) розміщене в межах висот 920-2061 м н.р.м. з найвищою вершиною Українських Карпат - Говерлою. В межах лісництва знаходяться вершини: Туркул (1933 м н.р.м.), Брескул (1911,5 м н.р.м.), Шпиці (1863 м н.р.м.), Данціж (1855 м н.р.м.), Гомул (1788 м н.р.м.), Пожижевська (1822 м н.р.м.), Велика Кознеска (1573 м н.р.м.), Велика Маришевська (1536,2 м н.р.м.), Кукул (1539 м н.р.м.); у високогір'ї на висоті 1800 м н.р.м. - озеро Несамовите. Клімат - помірно-континентальний. По характеру рослинності належить до округу ялинових гірсько-карпатських лісів та округу субальпійського та альпійського криволісь і полонин.
Карпатский национальный природный парк. Говерлянское лесничество. Эколого-познавальная тропинка «На гору Говерла». Схема маршрутов.
Говерлянское лесничество (площадь 5570 га) размещено в пределах высот 920-2061 м н.у.м. с наивысшей вершиной Украинских Карпат - Говерлой. В пределах лесничества находятся вершины: Туркул (1933 м н.у.м.), Брескул (1911,5 м н.у.м.), Спицы (1863 м н.у.м.), Данциж (1855 м н.у.м.), Гомул (1788 м н.у.м.), Пожижевска (1822 м н.у.м.), Большая Кознеска (1573 м н.у.м.), Большая Маришевска (1536,2 м н.у.м.), Кукул (1539 м н.у.м.); в высокогорье на высоте 1800 м н.у.м. - озеро Несамовите («Неистовое»). Климат - умеренно-континентальный. По характеру растительности принадлежит к округе еловых горно-карпатских лесов и округе субальпийского и альпийского криволесий и полонин.
Говерлянське лісництво (площа 5570 га) розміщене в межах висот 920-2061 м н.р.м. з найвищою вершиною Українських Карпат - Говерлою. В межах лісництва знаходяться вершини: Туркул (1933 м н.р.м.), Брескул (1911,5 м н.р.м.), Шпиці (1863 м н.р.м.), Данціж (1855 м н.р.м.), Гомул (1788 м н.р.м.), Пожижевська (1822 м н.р.м.), Велика Кознеска (1573 м н.р.м.), Велика Маришевська (1536,2 м н.р.м.), Кукул (1539 м н.р.м.); у високогір'ї на висоті 1800 м н.р.м. - озеро Несамовите. Клімат - помірно-континентальний. По характеру рослинності належить до округу ялинових гірсько-карпатських лісів та округу субальпійського та альпійського криволісь і полонин.
Карпатский национальный природный парк. Говерлянское лесничество. Эколого-познавальная тропинка «На гору Говерла». Схема маршрутов.
Говерлянское лесничество (площадь 5570 га) размещено в пределах высот 920-2061 м н.у.м. с наивысшей вершиной Украинских Карпат - Говерлой. В пределах лесничества находятся вершины: Туркул (1933 м н.у.м.), Брескул (1911,5 м н.у.м.), Спицы (1863 м н.у.м.), Данциж (1855 м н.у.м.), Гомул (1788 м н.у.м.), Пожижевска (1822 м н.у.м.), Большая Кознеска (1573 м н.у.м.), Большая Маришевска (1536,2 м н.у.м.), Кукул (1539 м н.у.м.); в высокогорье на высоте 1800 м н.у.м. - озеро Несамовите («Неистовое»). Климат - умеренно-континентальный. По характеру растительности принадлежит к округе еловых горно-карпатских лесов и округе субальпийского и альпийского криволесий и полонин.
Чагарниковий, трав'яний і моховий покриви зачаровують своїм розмаїттям.
Тут зростає біля 450 видів судинних рослин, 61 вид занесений до Червоної книги України
(рододендрон східнокарпатський, родіола рожева, арніка гірська, цибуля ведмежа, дзвоники карпатські, тирлич жовтий і карпатський).
Різноманітний тваринний світ: водяться олені, козулі, дикі свині, лисиці, ведмеді.
Із червонокнижних зустрічаються: тритони карпатський і гірський, саламандра плямиста;
рись звичайна, нориця снігова, кутора мала, беркут, сова довгохвоста, дрізд строкатий.
У рекреаційному відношенні цікавими є маршрути: «На гору Говерла», «На оз. Несамовите»; зони відпочинку «Говерла» і «Заросляк».
Кустарниковый, травяной и моховой покровы очаровывают своим разнообразием. Здесь растет около 450 видов сосудистых растений, 61 вид занесенный в Красную книгу Украины (рододендрон восточнокарпатский, родиола розовая, арника горная, черемша, колокольчики карпатские, горечавка желтая и карпатская). Разнообразный животный мир: водятся олени, косули, дикие свиньи, лисы, медведи. Из краснокнижных встречаются: тритоны карпатский и горный, саламандра пятнистая; рысь обычная, полевка снежная, землеройка малая, беркут, сова длиннохвостая, дрозд пестрый.
В рекреационном отношении интересными являются маршруты: «На гору Говерла», «На оз. Несамовите» («Неистовое»); зоны отдыха «Говерла» и «Заросляк».
У рекреаційному відношенні цікавими є маршрути: «На гору Говерла», «На оз. Несамовите»; зони відпочинку «Говерла» і «Заросляк».
Кустарниковый, травяной и моховой покровы очаровывают своим разнообразием. Здесь растет около 450 видов сосудистых растений, 61 вид занесенный в Красную книгу Украины (рододендрон восточнокарпатский, родиола розовая, арника горная, черемша, колокольчики карпатские, горечавка желтая и карпатская). Разнообразный животный мир: водятся олени, косули, дикие свиньи, лисы, медведи. Из краснокнижных встречаются: тритоны карпатский и горный, саламандра пятнистая; рысь обычная, полевка снежная, землеройка малая, беркут, сова длиннохвостая, дрозд пестрый.
В рекреационном отношении интересными являются маршруты: «На гору Говерла», «На оз. Несамовите» («Неистовое»); зоны отдыха «Говерла» и «Заросляк».
Фото травня 2009 року.
Карта-схема туристичних маршрутів на Говерлу.
На схемі позначено: гора Туркул; гора Пожижевська; гора Брецкул; гора Говерла; центральний маршрут на Говерлу; правий маршрут на Говерлу; небезпечні зони.
Карта-схема туристических маршрутов на Говерлу.
На схеме обозначены: гора Туркул; гора Пожижевска; гора Брецкул; гора Говерла; центральный маршрут на Говерлу; правый маршрут на Говерлу; опасные зоны.
The Carpathians, Hoverla mountain. The scheme of marked tourist routes.
На схемі позначено: гора Туркул; гора Пожижевська; гора Брецкул; гора Говерла; центральний маршрут на Говерлу; правий маршрут на Говерлу; небезпечні зони.
Карта-схема туристических маршрутов на Говерлу.
На схеме обозначены: гора Туркул; гора Пожижевска; гора Брецкул; гора Говерла; центральный маршрут на Говерлу; правый маршрут на Говерлу; опасные зоны.
The Carpathians, Hoverla mountain. The scheme of marked tourist routes.
Текст на цій карті-схемі попереджає.
Шановні туристи! Перед Вами вид на зимову Говерлу з висоти пташиного польоту. Прекрасна вершина Українських Карпат, яка манить до себе всіх, хто потрапив в наш край.
Але її висота (2061 м над рівнем моря) і круті схили в багатьох випадках можуть стати небезпечними для непідготовлених фізично, технічно і морально, тих, хто не розуміє різниці між умовами долини і високогір'я та не володіє технікою пересування сніжними і льодовими схилами. Особливо небезпечною Говерла стає в період з листопада по травень, коли її схили вкриваються снігом, і стають лавинонебезпечними. До весни сніг під дією сонця, морозу і вітру перетворюється у фірн, а після відлиг - у лід. Потрапивши на такий схил без відповідного спорядження (гірські черевики, льодоруб, кішки, мотузка) і практичних навиків самострахування і самозатримання, Ви можете опинитись у пастці. Спуск у таких умовах, і особливо в тумані, є значно небезпечнішим ніж підйом, адже Ви можете зісковзнути в небезпечні для життя урвища. На світлині вони обведені лініями червоного кольору. Враховуючи вищевикладене, сходження на г. Говерлу з 1 листопада по 1 травня не рекомендується здійснювати нікому, окрім альпіністів, спортивних туристів і добре підготовлених груп самодіяльних туристів за наявності професійного фахівця туристичного супроводу та відповідного спорядження. Пам'ятайте, що найчастіше причиною нещасних випадків стають суб'єктивні фактори, основними з яких є: недооцінка небезпек, про які сказано вище, переоцінка власних можливостей, недисциплінованість (особливо - вживання алкоголю, пересування у відриві від групи), недосвідченість керівника групи, прийняття неправильних рішень.
З метою забезпечення Вашої безпеки настійливо рекомендуємо строго дотримуватись приведених правил. Вихід у високогірну зону завжди пов'язаний з ризиком для життя, а тому основне Ваше завдання - повернутися додому живими і здоровими. Щасти Вам!
1. Враховуючи, що час сходження на Говерлу з поверненням до спортивної бази «Заросляк» становить 5-6 годин активної ходи, заплануйте своє повернення вниз не пізніше ніж за 2 години до настання темноти. Ранній вихід на маршрут є запорукою успішного сходження, оскільки у високогір'ї найчастіше в другій половині дня починає погіршуватись погода та збільшується ймовірність сходу лавин.
2. Не виходьте на маршрут за несприятливих погодних умов або раніше ніж через три дні після сильного снігопаду, а також без наплічника, відповідного взуття, одягу та запасу їжі (бутерброд, гарячий чай, шоколад).
3. В зимових умовах у жодному випадку не пересувайтеся в тумані чи темноті. Це убезпечить Вас від блукання, зриву зі сніжного карнизу чи скель в урвища.
4. Лавинонебезпечні ділянки проходьте прямо вверх (по лінії спаду води), а не навскоси, щоб не «підрізати» сніжний пласт і не викликати лавину.
5. Не піднімайтеся (не спускайтеся) вузькими жолобами, де є найбільша ймовірність сходу лавин або каменепаду.
6. Тримайтеся подалі від небезпечних зон, обведених червоним кольором.
7. Не спускайтеся з крутих сніжних схилів на поліетиленових торбинках тощо, оскільки це може призвести до серйозних травм або ж зриву у прірву.
8. Перехід по маршруту необхідно здійснювати не поодинці, а групою (за винятком руху через лавинонебезпечні ділянки).
9. Відхилення від стежки маршруту забороняється!
10. Обов'язково повідомте про свій вихід в гори один із підрозділів гірської пошуково-рятувальної служби.
Текст на этой карте-схеме предупреждает.
Уважаемые туристы! Перед Вами вид на зимнюю Говерлу с высоты птичьего полета. Прекрасная вершина Украинских Карпат, которая влечет к себе всех, кто попал в наш край.
Но ее высота (2061 м над уровнем моря) и крутые склоны во многих случаях могут стать опасными для неподготовленных физически, технически и морально, тех, кто не понимает разницу между условиями долины и высокогорья и не владеет техникой передвижения по снежным и ледовым склонам. Особенно опасной Говерла становится в период с ноября по май, когда ее склоны покрываются снегом, и становятся лавиноопасными. До весны снег под действием солнца, мороза и ветра, превращается в фирн, а после оттепелей - в лед. Попав на такой склон без соответствующего снаряжения (горные ботинки, ледоруб, кошки, бечевка) и практических навыков самострахования и самозадержания, Вы можете очутиться в ловушке. Спуск в таких условиях, и особенно в тумане, является значительно более опасным, чем подъем, ведь Вы можете соскользнуть в опасные для жизни ущелья. На фото они обведены линиями красного цвета. С учетом вышеизложенного, восхождение на г. Говерлу с 1 ноября по 1 мая не рекомендуется осуществлять никому, кроме альпинистов, спортивных туристов и хорошо подготовленных групп самодеятельных туристов при наличии профессионального специалиста туристического сопровождения и соответствующего снаряжения. Помните, что чаще всего причиной несчастных случаев становятся субъективные факторы, основными из которых являются: недооценка опасностей, о которых сказано выше, переоценка собственных возможностей, недисциплинированность (особенно - употребление алкоголя, передвижение в отрыве от группы), неопытность руководителя группы, принятие неправильных решений.
С целью обеспечения Вашей безопасности настойчиво рекомендуем строго придерживаться приведенных правил. Выход в высокогорную зону всегда связан с риском для жизни, а потому основное Ваше задание - вернуться домой живыми и здоровыми. Удачи Вам!
1. Учитывая, что время восхождения на Говерлу с возвращением к спортивной базе «Заросляк» составляет 5-6 часов активной ходьбы, запланируйте свое возвращение вниз не позже чем за 2 часа до наступления темноты. Ранний выход на маршрут является залогом успешного восхождения, поскольку в высокогорье чаще всего во второй половине дня начинает ухудшаться погода и увеличивается вероятность схода лавин.
2. Не выходите на маршрут при неблагоприятных погодных условиях или раньше, чем через три дня после сильного снегопада, а также без рюкзака, соответствующей обуви, одежды, и запаса еды (бутерброд, горячий чай, шоколад).
3. В зимних условиях ни в коем случае не передвигайтесь в тумане или темноте. Это обезопасит Вас от блуждания, срыва со снежного карниза или скал в ущелья.
4. Лавиноопасные участки проходите прямо вверх (по линии спада воды), а не наискосок, чтобы не «подрезать» снежный пласт и не вызывать лавину.
5. Не поднимайтесь (не спускайтесь) узкими желобами, где есть наибольшая вероятность схода лавин или камнепада.
6. Держитесь подальше от опасных зон, обведенных красным цветом.
7. Не спускайтесь с крутых снежных склонов на полиэтиленовых кульках и тому подобное, поскольку это может привести к серьезным травмам или же к срыву в пропасть.
8. Переход по маршруту необходимо осуществлять не в одиночку, а группой (за исключением движения через лавиноопасные участки).
9. Отклонение от тропинки маршрута запрещается!
10. Обязательно сообщите о своем выходе в горы одному из подразделений горной поисково-спасательной службы.
Шановні туристи! Перед Вами вид на зимову Говерлу з висоти пташиного польоту. Прекрасна вершина Українських Карпат, яка манить до себе всіх, хто потрапив в наш край.
Але її висота (2061 м над рівнем моря) і круті схили в багатьох випадках можуть стати небезпечними для непідготовлених фізично, технічно і морально, тих, хто не розуміє різниці між умовами долини і високогір'я та не володіє технікою пересування сніжними і льодовими схилами. Особливо небезпечною Говерла стає в період з листопада по травень, коли її схили вкриваються снігом, і стають лавинонебезпечними. До весни сніг під дією сонця, морозу і вітру перетворюється у фірн, а після відлиг - у лід. Потрапивши на такий схил без відповідного спорядження (гірські черевики, льодоруб, кішки, мотузка) і практичних навиків самострахування і самозатримання, Ви можете опинитись у пастці. Спуск у таких умовах, і особливо в тумані, є значно небезпечнішим ніж підйом, адже Ви можете зісковзнути в небезпечні для життя урвища. На світлині вони обведені лініями червоного кольору. Враховуючи вищевикладене, сходження на г. Говерлу з 1 листопада по 1 травня не рекомендується здійснювати нікому, окрім альпіністів, спортивних туристів і добре підготовлених груп самодіяльних туристів за наявності професійного фахівця туристичного супроводу та відповідного спорядження. Пам'ятайте, що найчастіше причиною нещасних випадків стають суб'єктивні фактори, основними з яких є: недооцінка небезпек, про які сказано вище, переоцінка власних можливостей, недисциплінованість (особливо - вживання алкоголю, пересування у відриві від групи), недосвідченість керівника групи, прийняття неправильних рішень.
З метою забезпечення Вашої безпеки настійливо рекомендуємо строго дотримуватись приведених правил. Вихід у високогірну зону завжди пов'язаний з ризиком для життя, а тому основне Ваше завдання - повернутися додому живими і здоровими. Щасти Вам!
1. Враховуючи, що час сходження на Говерлу з поверненням до спортивної бази «Заросляк» становить 5-6 годин активної ходи, заплануйте своє повернення вниз не пізніше ніж за 2 години до настання темноти. Ранній вихід на маршрут є запорукою успішного сходження, оскільки у високогір'ї найчастіше в другій половині дня починає погіршуватись погода та збільшується ймовірність сходу лавин.
2. Не виходьте на маршрут за несприятливих погодних умов або раніше ніж через три дні після сильного снігопаду, а також без наплічника, відповідного взуття, одягу та запасу їжі (бутерброд, гарячий чай, шоколад).
3. В зимових умовах у жодному випадку не пересувайтеся в тумані чи темноті. Це убезпечить Вас від блукання, зриву зі сніжного карнизу чи скель в урвища.
4. Лавинонебезпечні ділянки проходьте прямо вверх (по лінії спаду води), а не навскоси, щоб не «підрізати» сніжний пласт і не викликати лавину.
5. Не піднімайтеся (не спускайтеся) вузькими жолобами, де є найбільша ймовірність сходу лавин або каменепаду.
6. Тримайтеся подалі від небезпечних зон, обведених червоним кольором.
7. Не спускайтеся з крутих сніжних схилів на поліетиленових торбинках тощо, оскільки це може призвести до серйозних травм або ж зриву у прірву.
8. Перехід по маршруту необхідно здійснювати не поодинці, а групою (за винятком руху через лавинонебезпечні ділянки).
9. Відхилення від стежки маршруту забороняється!
10. Обов'язково повідомте про свій вихід в гори один із підрозділів гірської пошуково-рятувальної служби.
Текст на этой карте-схеме предупреждает.
Уважаемые туристы! Перед Вами вид на зимнюю Говерлу с высоты птичьего полета. Прекрасная вершина Украинских Карпат, которая влечет к себе всех, кто попал в наш край.
Но ее высота (2061 м над уровнем моря) и крутые склоны во многих случаях могут стать опасными для неподготовленных физически, технически и морально, тех, кто не понимает разницу между условиями долины и высокогорья и не владеет техникой передвижения по снежным и ледовым склонам. Особенно опасной Говерла становится в период с ноября по май, когда ее склоны покрываются снегом, и становятся лавиноопасными. До весны снег под действием солнца, мороза и ветра, превращается в фирн, а после оттепелей - в лед. Попав на такой склон без соответствующего снаряжения (горные ботинки, ледоруб, кошки, бечевка) и практических навыков самострахования и самозадержания, Вы можете очутиться в ловушке. Спуск в таких условиях, и особенно в тумане, является значительно более опасным, чем подъем, ведь Вы можете соскользнуть в опасные для жизни ущелья. На фото они обведены линиями красного цвета. С учетом вышеизложенного, восхождение на г. Говерлу с 1 ноября по 1 мая не рекомендуется осуществлять никому, кроме альпинистов, спортивных туристов и хорошо подготовленных групп самодеятельных туристов при наличии профессионального специалиста туристического сопровождения и соответствующего снаряжения. Помните, что чаще всего причиной несчастных случаев становятся субъективные факторы, основными из которых являются: недооценка опасностей, о которых сказано выше, переоценка собственных возможностей, недисциплинированность (особенно - употребление алкоголя, передвижение в отрыве от группы), неопытность руководителя группы, принятие неправильных решений.
С целью обеспечения Вашей безопасности настойчиво рекомендуем строго придерживаться приведенных правил. Выход в высокогорную зону всегда связан с риском для жизни, а потому основное Ваше задание - вернуться домой живыми и здоровыми. Удачи Вам!
1. Учитывая, что время восхождения на Говерлу с возвращением к спортивной базе «Заросляк» составляет 5-6 часов активной ходьбы, запланируйте свое возвращение вниз не позже чем за 2 часа до наступления темноты. Ранний выход на маршрут является залогом успешного восхождения, поскольку в высокогорье чаще всего во второй половине дня начинает ухудшаться погода и увеличивается вероятность схода лавин.
2. Не выходите на маршрут при неблагоприятных погодных условиях или раньше, чем через три дня после сильного снегопада, а также без рюкзака, соответствующей обуви, одежды, и запаса еды (бутерброд, горячий чай, шоколад).
3. В зимних условиях ни в коем случае не передвигайтесь в тумане или темноте. Это обезопасит Вас от блуждания, срыва со снежного карниза или скал в ущелья.
4. Лавиноопасные участки проходите прямо вверх (по линии спада воды), а не наискосок, чтобы не «подрезать» снежный пласт и не вызывать лавину.
5. Не поднимайтесь (не спускайтесь) узкими желобами, где есть наибольшая вероятность схода лавин или камнепада.
6. Держитесь подальше от опасных зон, обведенных красным цветом.
7. Не спускайтесь с крутых снежных склонов на полиэтиленовых кульках и тому подобное, поскольку это может привести к серьезным травмам или же к срыву в пропасть.
8. Переход по маршруту необходимо осуществлять не в одиночку, а группой (за исключением движения через лавиноопасные участки).
9. Отклонение от тропинки маршрута запрещается!
10. Обязательно сообщите о своем выходе в горы одному из подразделений горной поисково-спасательной службы.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Державне підприємство «Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база «Заросляк».
Близько 1300 метрів над рівнем моря. Далі - тільки пішки. 3 травня 2009 року, 9:25 ранку. Государственное предприятие «Ворохтянская высокогорная учебно-спортивная база «Заросляк». Около 1300 метров над уровнем моря. Дальше - только пешком. 3 мая 2009 года, 9:25 утра. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Верхів'я річки Прут під Говерлою.
3 травня 2009.
«О дивина - народження ріки,
Прута початок в крутозворах... До нього квапляться струмки, Щоб досягнути Чорне море...» Верховье речки Прут под Говерлой. 3 мая 2009. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Верхів'я річки Прут під Говерлою.
3 травня 2009.
На висоті 1800 метрів над рівнем моря біля підніжжя гори Говерла із невеликого джерельця бере початок ріка Прут - ліва притока найбільшої ріки Західної Європи - Дунаю. Верховье речки Прут под Говерлой. 3 мая 2009. На высоте 1800 метров над уровнем моря у подножия горы Говерла из небольшого источника берет начало река Прут - левый приток самой большой реки Западной Европы - Дуная. |
По території Карпатського національного природного парку річка Прут протікає на відстані 55 км,
утворюючи на своєму шляху численні перепади та водоспади.
Долина ріки встелена моренними відкладами, що сформувалися під час льодовикового періоду.
Ці відклади складені із пісковиків, гравелітів і дрібнозернистих конгломератів у комплексі з піском та суглинками.
У верхів'ї чітко простежується трогова долина, що утворилася внаслідок руху льодовика.
По территории Карпатского национального природного парка речка Прут протекает на расстоянии 55 км, образуя на своем пути многочисленные перепады и водопады. Долина реки устлана моренными отложениями, которые сформировались во время ледникового периода. Эти отложения состоят из песчаников, гравелита и мелкозернистых конгломератов, в комплексе с песком и суглинками. В верховье четко прослеживается троговая долина, которая образовалась в результате движения ледника.
По территории Карпатского национального природного парка речка Прут протекает на расстоянии 55 км, образуя на своем пути многочисленные перепады и водопады. Долина реки устлана моренными отложениями, которые сформировались во время ледникового периода. Эти отложения состоят из песчаников, гравелита и мелкозернистых конгломератов, в комплексе с песком и суглинками. В верховье четко прослеживается троговая долина, которая образовалась в результате движения ледника.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Лісовою стежкою до Говерли.
3 травня 2009. Низ Говерли всуціль порослий лісом. Лесной тропой к Говерле. 3 мая 2009. Низ Говерлы сплошь порос лесом. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Лісовою стежкою до Говерли. Перший перепочинок.
3 травня 2009 року, 10:00 ранку. Лесной тропой к Говерле. Первый привал. 3 мая 2009 года, 10:00 утра. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Дорогою до Говерли.
Виходимо з лісу. 3 травня 2009 року, 10:15. По дороге к Говерле. Выходим из леса. 3 мая 2009 года, 10:15. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Дорогою до Говерли.
Ліс закінчився, а разом з ним - і більш-менш легка прогулянка. Гущавина ялиць і смерек перейшла у так званий субальпійський пояс - низькорослі чагарники. Температура помітно знизилася, посилився вітер. 3 травня 2009 року, 10:25. По дороге к Говерле. Лес закончился, а с вместе ним - и более-менее легкая прогулка. Чаща пихт и елей перешла в так называемый субальпийский пояс - низкорослые кустарники. Температура заметно снизилась, усилился ветер. 3 мая 2009 года, 10:25. |
Фото травня 2009 року. |
Дорогою до Говерли. Вид згори на урочище «Заросляк».
3 травня 2009.
По дороге к Говерле. Вид сверху на урочище «Заросляк». 3 мая 2009. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Гори... Красиво, аж дух захоплює!
3 травня 2009. Горы... Красиво, аж дух захватывает! 3 мая 2009.
«Так оставьте ненужные споры!
Я себе уже все доказал - Лучше гор могут быть только горы, На которых еще не бывал. На которых еще не бывал.»
(Владимир Высоцкий, песня "Прощание с горами" из кинофильма "Вертикаль")
|
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Дорогою до Говерли.
Усе вище і вище. 3 травня 2009, 10:50. По дороге к Говерле. Всё выше и выше. 3 мая 2009, 10:50. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Дорогою до Говерли.
На невеличкому напівплато, що знане як «Говерлянка». 3 травня 2009, 11:00-11:10. Колись тут проходив державний кордон між Польщею та Чехословаччиною. Прикордонні стовпчики у багатьох місцях ще збереглися. По дороге к Говерле. На небольшом полуплато, известном как «Говерлянка». 3 мая 2009, 11:00-11:10. Когда-то тут проходила государственная граница между Польшей и Чехословакией. Пограничные столбики во многих местах еще сохранились. |
Фото травня 2009 року.
До вершини Говерли. Панорама (~90°) з невеличкого напівплато, що знане як «Говерлянка».
3 травня 2009. Попереду - Говерла.
К вершине Говерлы. Панорама (~90°) с небольшого полуплато, известного как «Говерлянка».
3 мая 2009. Впереди - Говерла.
Фото травня 2009 року.
До вершини Говерли. Панорама (~120°) з невеличкого напівплато, що знане як «Говерлянка».
3 травня 2009. Ліворуч - вершина Говерли.
К вершине Говерлы. Панорама (~120°) с небольшого полуплато, известного как «Говерлянка».
3 мая 2009. Слева - вершина Говерлы.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Від «Говерлянки» до вершини Говерли.
3 травня 2009, 11:30-11:35. От «Говерлянки» к вершине Говерлы. 3 мая 2009, 11:30-11:35. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
До вершини Говерли лишилось кілька сотен метрів.
Ми продовжуємо підніматися, а дехто вже спускається назад... 3 травня 2009. До вершины Говерлы - несколько сотен метров. Мы продолжаем подниматься, а кое-кто уже спускается назад... 3 мая 2009. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Від «Говерлянки» до вершини Говерли.
Останній наш перепочинок перед вершиною. 3 травня 2009 року, 11:40. От «Говерлянки» к вершине Говерлы. Последний наш привал перед вершиной. 3 мая 2009 года, 11:40. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Від «Говерлянки» до вершини Говерли.
Вершина Говерли майже поруч. 3 травня 2009 року, 11:50. От «Говерлянки» к вершине Говерлы. Вершина Говерлы почти рядом. 3 мая 2009 года, 11:50. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Ось вона - вершина Говерли.
3 травня 2009, 11:58. Вот она - вершина Говерлы. 3 мая 2009, 11:58. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Нарешті ми - на вершині Говерли.
3 травня 2009 року, 12:00. Групи і групки туристів увесь час сходяться різними стежками до цієї найвищої точки України. Наконец мы - на вершине Говерлы. 3 мая 2009 года, 12:00. Группы и группки туристов все время сходятся разными тропинками к этой наивысшей точке Украины. |
Фото травня 2009 року.
Панорама (~150°) з вершини гори Говерла (48°09'40"N, 24°30'00"E)...
Висота ~2061 метрів над рівнем моря.
3 травня 2009.
Панорама (~150°) с вершины горы Говерла (48°09'40"N, 24°30'00"E)...
Высота ~2061 метров над уровнем моря.
3 мая 2009.
Carpathians. Panorama (~150°) view from the Point of Hoverla mountain (48°09'40"N, 24°30'00"E).
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
На вершині Говерли (48°09'40"N, 24°30'00"E)...
3 травня 2009.
Пік Говерли є досить великим кам'янистим утоптаним майданчиком площею близько 200 кв. метрів, на якому встановлено великий металевий хрест, що свідчить про святість місця, мармуровий тризуб і бетонний обеліск, що позначає місцезнаходження точки абсолютної висоти. На вершине Говерлы (48°09'40"N, 24°30'00"E)... 3 мая 2009. Пик Говерлы представляет собой довольно обширную каменистую утоптанную площадку площадью около 200 кв. метров, на которой установлен внушительный металлический крест, свидетельствующий о святости места, мраморный тризуб и бетонный обелиск, указывающий местонахождение точки абсолютной высоты. Carpathians. On the Point of Hoverla mountain (48°09'40"N, 24°30'00"E). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
На вершині Говерли (48°09'40"N, 24°30'00"E)... 3 травня 2009.
Пам’ятний знак «На Говерлі зібрані землі Твої, Україно!» Як бачите, знайшлися покидьки, у яких навіть тут піднялися руки на священний символ нашої держави... Хай ті руки в них повідсихають!!! На вершине Говерлы (48°09'40"N, 24°30'00"E)... 3 мая 2009. Памятный знак «На Говерле собраны земли Твои, Украина!» Как видите, нашлись подонки, у которых даже тут поднялись руки на священный символ нашего государства... Да отсохнут у них эти руки!!! Carpathians. On the Point of Hoverla mountain (48°09'40"N, 24°30'00"E). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Вид з вершини Говерли.
3 травня 2009.
З вітрами про своє говорять
Верхи високі Чорногори, Видніє Петрос, Піп Іван, Ген вдалині - хребти Горган, Сивуля, Довбушанка і Синяк, У синім мареві Хом'як... Виды с вершины Говерлы. 3 мая 2009. Carpathians. On the Point of Hoverla mountain. |
Панорама великої частини Українських Карпат відкривається тим, хто підкорив вершину гори Говерли.
Краєвид на довколишні вершини -
Чорногору,
Горгани, румунську частину Карпат - захопливий.
Добре видно й полонини з немов іграшковими будівлями.
Створення ландшафтів навколо гори Говерла проходило згідно із законами висотно-зональної поясності. З висоти 1700 метрів н.р.м. починаються ландшафти стрімких пригребневих схилів у чорногірських товщах з виходами скельних порід, що зайняті субальпійськими та альпійськими лугами. Вершина Говерли належить до ландшафту куполоподібних вершин з лобаковими (крупно-галечниковими) розсипами й альпійською рослинністю.
Панорама значительной части Украинских Карпат открывается тем, кто покорил вершину горы Говерлы. Пейзаж на близлежащие вершины - Черногору, Горгани, румынскую часть Карпат - захватывающий. Хорошо видны и горные долины со словно игрушечными строениями.
Создание ландшафтов вокруг горы Говерла проходило согласно законам высотно-зональной поясности. С высоты 1700 метров н.у.м. начинаются ландшафты крутых пригребневих склонов в черногорских толщах с выходами скальных пород, которые заняты субальпийскими и альпийскими лугами. Вершина Говерлы принадлежит к ландшафту куполообразных вершин с крупно-галечниковими россыпями и альпийской растительностью.
Створення ландшафтів навколо гори Говерла проходило згідно із законами висотно-зональної поясності. З висоти 1700 метрів н.р.м. починаються ландшафти стрімких пригребневих схилів у чорногірських товщах з виходами скельних порід, що зайняті субальпійськими та альпійськими лугами. Вершина Говерли належить до ландшафту куполоподібних вершин з лобаковими (крупно-галечниковими) розсипами й альпійською рослинністю.
Панорама значительной части Украинских Карпат открывается тем, кто покорил вершину горы Говерлы. Пейзаж на близлежащие вершины - Черногору, Горгани, румынскую часть Карпат - захватывающий. Хорошо видны и горные долины со словно игрушечными строениями.
Создание ландшафтов вокруг горы Говерла проходило согласно законам высотно-зональной поясности. С высоты 1700 метров н.у.м. начинаются ландшафты крутых пригребневих склонов в черногорских толщах с выходами скальных пород, которые заняты субальпийскими и альпийскими лугами. Вершина Говерлы принадлежит к ландшафту куполообразных вершин с крупно-галечниковими россыпями и альпийской растительностью.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Тепер уже ми практикуємося у швидкісному спуску з вершини Говерли...
3 травня 2009, 12:30. Теперь уже мы практикуемся в скоростном спуске с вершины Говерлы... 3 мая 2009, 12:30. |
Фото травня 2009 року.
Назад: спуск з гори Говерла. Панорама (~120°) з невеличкого напівплато, що знане як «Говерлянка».
3 травня 2009.
Назад: спуск с горы Говерла. Панорама (~120°) с небольшого полуплато, известного как «Говерлянка».
3 мая 2009.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Продовжуємо спуск з Говерли...
3 травня 2009, 12:50. Продолжаем спуск с Говерлы... 3 мая 2009, 12:50. |
Фото травня 2009 року.
Назад: спуск з гори Говерла. Панорама (~120°) навколишніх гір та частини урочища «Заросляк».
3 травня 2009.
Назад: спуск с горы Говерла. Панорама (~120°) окрестных гор и части урочища «Заросляк».
3 мая 2009.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Усе нижче і нижче.
Починається ліс... 3 травня 2009, 13:10-13:25. Все ниже и ниже. Начинается лес... 3 мая 2009, 13:10-13:25. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Останні того дня погляди на Говерлу...
3 травня 2009, 13:30-13:40. На Говерлу ми тоді піднімалися 2,5 години, а спустилися донизу трохи більше ніж за годину... Последние в тот день взгляды на Говерлу... 3 мая 2009, 13:30-13:40. На Говерлу мы тогда поднимались 2,5 часа, а спустились вниз немногим больше, чем за час... |
Першоджерела:
До переліку фотосерій