На південний захід від Києва, липень 2004 року.
День четвертий: Чернівці -> Хотин -> Кам’янець-Подільський -> Чорнокозинці -> Чернівці

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На юго-запад от Киева, июль 2004 года.
День четвертый: Черновцы -> Хотин -> Каменец-Подольский -> Чернокозынцы -> Черновцы

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Мапа четвертого дня маршруту.
Покриття автошляху Чернівці-Хотин-Кам’янець-Подільський - досить пристойне.
А от на виїзді з Кам'янця-Подільського мене "біс поплутав": я вирішив об'їхати Кам’янець з півночі та перейти з Т-23-26 на Т-09-01 (по картах Генштабу: з А-269 на А-268) дорогою через Голосків-Ульянівку (на схемі - частина фрагменту, що позначений червоним кольором)... Якщо Ви - не фанат "екстриму", то не раджу повторювати цей маршрут: менше ніж 15 км займуть майже годину та здадуться нескінченною мукою на фоні повсякчасного ризику "угробити" підвіску машини... :-(((
Дорога безпосередньо до Чорнокозинців - "мерзенна", але для "Жигулів", наприклад, - цілком придатна. Від Чорнокозинців на Кам'янець-Подільський поверталися через Залісся Перше-Кадиївці; дорога - не "цукор", проте їхати можна...
Серед "потенційно намічених" на цей день були також і Скала-Подільська, і Борщів, і Мельниця-Подільська, і Кудринці...
Не судилося!


Схема четвертого дня маршрута.
Покрытие автодороги Черновцы-Хотин-Каменец-Подольский - достаточно приличное.
А вот на выезде из Каменец-Подольского меня "бес попутал": я решил объехать Каменец с севера и перейти с Т-23-26 на Т-09-01 (по картам Генштаба: с А-269 на А-268) по дороге через Голосков-Ульяновку (на схеме - часть фрагмента, обозначенного красным цветом)... Если Вы - не фанат "экстрима", то настоятельно не рекомендую повторять сей маршрут: менее 15 км займут без малого час и покажутся бесконечной мукой на фоне постоянного риска "угробить" подвеску машины... :-(((
Дорога непосредственно к Чернокозынцам - "мерзкая", но для "Жигулей", например, - вполне проходимая. От Чернокозынцев на Каменец-Подольский возвращались через Залесье Первое-Кадиевцы; дорога - "не сахар", но ехать можно...
Среди "потенциально намеченных" на этот день были также и Скала-Подольская, и Борщев и Мельница-Подольская, и Кудринцы...
Увы!



Спочатку того дня ми завітали до Хотина, де оглянули Хотинську фортецю.
Розповідь про це цікаве місто подано окремою сторінкою.


Сначала в тот день мы заглянули в Хотин, где осмотрелиХотинскую крепость.
Рассказ об этом интересном городе дан на отдельной странице.




Наступним пунктом нашого маршруту того дня був Кам’янець-Подільський - у недавньому минулому столиця Поділля.
Розповідь про це величне місто подано окремою сторінкою.


Следующим пунктом нашего маршрута в тот день был Каменец-Подольский - в недавнем прошлом столица Подолья.
Рассказ об этом величественном городе дан на отдельной странице.



Поділля, Хмельницька область, село Чорнокозинці. Романтичні руїни замку (др. пол. XIV - поч. XVIІІ ст.) серед романтичних краєвидів.
Розташований у центрі сучасного села, на високому лівому березі р. Збруч. Час побудови припадає на кінець XIV - початок XV ст. З середини XV і до кінця XVIII ст. замок належав Кам'янецьким католицьким єпископам і використовувався як літня резиденція. Протягом XVI - початку XVII ст. витримав ряд татарських нападів, особливо спустошливим був напад 1516 р. Після здобуття турками в 1672 році Кам'янця, Чорнокозинський замок протягом 2-х років оборонявся від нападників. На початку XVIII ст. замок було відбудовано. В 1795 році замок перейшов у власність Російської казни. В 1815 став приватним володінням. Використовувався як родовий маєток до 1917 року.


Подолье, Хмельницкая область, село Чернокозынцы. Романтичные руины замка (вт. пол. XIV - нач. XVIІІ в.) на фоне романтичных пейзажей.
Расположен в центре современного села, на высоком левом берегу р. Збруч. Время постройки приходится на конец XIV - начало XV вв. С середины XV и до конца XVIII вв. замок принадлежал католическим епископам Каменца и использовался как летняя резиденция. На протяжении XVI - начала XVII вв. выдержал ряд татарских нападений, особенно опустошительным было нападение 1516 г. После взятия турками в 1672 году Каменца, Чернокозинский замок на протяжении 2-х лет защищался от нападающих. В начале XVIII в. замок был отстроен. В 1795 году замок перешел в собственность Российской казны. В 1815 стал частным владением. Использовался как родовое имение до 1917 года.


Чорнокозинці, романтичні руїни замку (др. пол. XIV - поч. XVIІІ ст.)
В наш час з усієї планувальної структури замку фрагментарно збереглися два палацові корпуси, що утворювали північну частину замку, та залишки південно-західної круглої оборонної вежі, що разом з втраченою південно-східною утворювали південну частину замку. Між цими частинами замку знаходилось досить велике подвір'я прямокутної форми (55х45 м), яке було обмежене оборонними мурами зі східної та західної сторін.
Замкові споруди муровані з бутового каменю, потиньковані. З палацових корпусів збереглися лише стіни на рівні первісних 2-х ярусів. Плоскі перекриття по дерев'яних балках, а також дахові покриття втрачені повністю. Корпуси мають пивниці з збереженими напівциркулярним склепіннями мурованими з бутового каменю.


Чернокозынцы, романтические руины замка (вт. пол. XIV - нач. XVIІІ в.)
В наше время с всей планировочной структуры замка фрагментарно сохранились два дворцовых корпуса, которые образовывали северную часть замка, и остатки юго-западной круглой оборонной башни, которая вместе с утерянной юго-восточной образовывала южную часть замка. Между этими частями замка находился довольно большой двор прямоугольной формы (55х45 м), ограниченный оборонными стенами с восточной и западной сторон.
Замковые сооружения каменные из бутового камня, оштукатуренные. Из дворцовых корпусов сохранились лишь стены на уровне первичных 2-х ярусов. Плоские перекрытия на деревянных балках, а также потолочные покрытия утрачены полностью. В корпусах имеются пивные с сохранившимися полуциркулярными сводами из бутового камня.


Чорнокозинці, романтичні руїни замку (др.пол. XIV - поч. XVIІІ ст.)

Чернокозынцы, романтические руины замка (вт.пол. XIV - нач. XVIІІ в.)


Поділля, Хмельницька область.
Мальовничий краєвид річки Жванчик поблизу села Залісся Перше
(дорогою від села Чорнокозинці на Кам’янець-Подільський).


Подолье, Хмельницкая область.
Живописый пейзаж речки Жванчик вблизи от села Залесье Первое
(по дороге от села Чернокозынцы на Каменец-Подольский).


Національний природний парк "Подільські Товтри"
Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах НПП подекуди досягає 400 метрів над рівнем моря. Над навколишньою рівниною ця гряда здіймається в середньому на 50-70 метрів. Головне пасмо Товтр простягається приблизно на 250 кілометрів, перетинаючи Поділля від Молдови аж до східних районів Львівської області. Ширина його на всьому протязі не скрізь однакова: в одних місцях вона сягає 2-3, в інших 15-20 кілометрів. У пониззях товтр прокладено шляхи. Зокрема, через Медобірський перевал проходить дорога від Хмельницького до Кам'янця-Подільського. Міцні товтрові вапняки здавна використовуються як сировина для будівництва. З білого медоборного каменю споруджена давньоруська фортеця в Старому Збаражі, стародавні споруди в Кам'янці-Подільському та інших містах і селах Поділля.
Товтри є вапняковими залишками узбережних бар'єрних рифів міоценового моря, витягнених паралельно давній берегової лінії, складених мшанковими, мембраннопоровими та черепашковими вапняками. Ці рифи утворювались протягом середнього i верхнього міоцену, у неогеновому періоді кайнозойської ери десь біля 20-25 мільйонів років тому, коли тут хлюпалися хвилі тропічного Сарматського моря. Товтри почали формуватись там, де були скупчення мохуваток, верметусів, устриць, на яких потім з літотамній будувались узбережні рифи. Під час утворення нинішніх Карпатських гір море відступило, а рештки його органічного світу стали основою для утворення величезних коралових рифів, котрі називаються товтрами. Аналогів Товарам немає в світі, але подібні за деякими геологічними структурами скелясті гряди є в Великобританії та США.
Національний природний парк "Подільські Товтри" створено на території 261316 га Указом Президента України №476\96 від 27.06.96 р. з метою збереження, відтворення і раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, і підпорядкований Міністерству екології і природних ресурсів України.
Мікроклімат Кам'янецької Наддністрянщини формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра і його приток, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних і реліктових рослин, серед яких більшість лікарських. На території Парку знайдені великі запаси мінеральних вод (типу "Нафтуся", "Миргородська", "Мінська" та інші). Дебет таких джерел складає в середньому 60 куб. м. за добу. Парку властиві виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального. Тут перебувають під охороною 129 об'єктів природозаповідного фонду, серед яких є парки та садиби різного ступеня збереження та культурно-історичної цінності, 19 археологічних пам'яток, більше 300 історико-архітектурних пам'яток.
На території Парку росте 2977 видів, форм і сортів рослин із різних кліматичних зон, у тому числі 521 вид дерев та чагарників, 395 видів трав'янистої флори, 620 видів тропічних рослин, 111 видів корисних трав'янистих рослин місцевої та дикоростучої флори. Багатство і різноманітність природних ресурсів та рекреаційні можливості Парку можуть бути основою для створення розвинутої мережі міжнародного туризму, мисливства та рибальства. Цей край називають також Медоборами за незвичайну мальовничість, за напоєне п'янкими пахощами та запахами рослин-медоносів повітря. Найбільший кряж Товтр на відрізку Збараж - Гримайлів - Кам'янець-Подільський справляє особливо велике враження своєю монументальністю. Чимало в ньому й печер - Довбушева біля міста Збаража, Кармалюкова поблизу Кам'янця-Подільського та інші. Чарівна природа товтрових кряжів вабила багатьох видатних людей, зокрема, І. Я. Франка, котрий любив блукати й милуватися заквітчаними схилами, підніматися на стрімкі вапнякові вершини. НПП "Подільські Товтри" розміщений на території трьох адміністративних районів Хмельницької області: Кам`янець-Подільського, Чемеровецького та Городоцького, що становить 261316 га (12,5% території Хмельницької обл.). Східний кордон парку проходить по річці Ушиця, південний кордон - по річці Дністер, західний кордон - по річці Збруч, а на півночі кордон парку проходить трохи північніше міста Сатанів.


Национальный природный парк "Подольские Товтры"
Товтры - это местное название скалистой дугообразной гряды, высота которой в пределах НПП местами достигает 400 метров над уровнем моря. Над окружающей равниной эта гряда вздымается в среднем на 50-70 метров. Главная гряда Товтр тянется примерно на 250 километров, пересекая Подолье от Молдовы вплоть до восточных районов Львовской области. Ширина его на всем протяжении не везде одинакова: в одних местах она достигает 2-3, в других 15-20 километров. В низинах товтр проложены дороги. В частности, через Медоборский перевал проходит автодорога от Хмельницкого до Каменца-Подольского. Крепкий товтровый известняк издавна используется как сырье для строительства. Из белого медоборного камня построенная древнерусская крепость в Старом Збараже, древние сооружения в Каменце-Подольском и других городах и селах Подолья.
Товтры является известняковыми остатками прибрежных барьерных рифов миоценового моря, витянутых параллельно давней береговой линии, сложенных мшанковыми, мембраннопоровыми и известняком ракушек. Эти рифы образовывались на протяжении среднего и верхнего миоцена, в неогеновом периоде кайнозойской эры где-то около 20-25 миллионов лет назад, когда здесь плескались волны тропического Сарматского моря. Товтры начали формироваться там, где были скопления мохуваток, верметусов, устриц, на которых потом из литотамний строились прибрежные рифы. Во время образования нынешних Карпатских гор море отступило, а остатки его органического мира стали основанием для образования огромных коралловых рифов, которые называются товтрами. Аналогов Товарам нет в мире, но подобные по некоторым геологическим структурам скалистые гряды есть в Великобритании и США.
Национальный природный парк "Подольские Товтры" создан на территории 261316 га Указом Президента Украины №476\96 от 27.06.96 г. с целью сохранности, воссоздания и рационального использования природных ландшафтов Подолья с уникальными историко-культурными комплексами, которые имеют высокое природоохранное, эстетичное, научное, рекреационное и оздоровительное значение. Парк является природоохранным, рекреационным, культурно-образовательным, научно-исследовательским учреждением общегосударственного значения, и подчинен Министерству экологии и природных ресурсов Украины.
Микроклимат Каменецкой Приднестрянщины формируется Товтровым кряжем и каньонами Днестра и его притоков, поэтому здесь создались особые условия для сохранения редких и реликтовых растений, среди которых большинство лекарственных. На территории Парка обнаружены большие запасы минеральных вод (типа "Нафтуся", "Миргородская", "Минская" и другие). Дебет таких источников составляет в среднем 60 куб. м. в сутки. Парку свойственны исключительные условия для развития туризма не только оздоровительного, но и познавательного. Здесь находятся под охраной 129 объектов природозаповедного фонда, среди которых есть парки и усадьбы разной степени сохранности и культурно-исторической ценности, 19 археологических памяток, более 300 историко-архитектурных памяток.
На территории Парка произрастает 2977 видов, форм и сортов растений из разных климатических зон, в том числе 521 вид деревьев и кустарников, 395 видов травянистой флоры, 620 видов тропических растений, 111 видов полезных травянистых растений местной и дикорастущей флоры. Богатство и разнообразие природных ресурсов и рекреационные возможности Парка могут быть основой для создания развитой сети международного туризма, охоты и рыболовства. Этот край называют также Медоборами за необычайную живописность, за насыщенный опьяняющими ароматами и запахами растений-медоносов воздух. Самый больший кряж Товтр на отрезке Збараж - Гримайлив - Каменец-Подольский производит особенно большое впечатление своей монументальностью. Немало в нем и пещер - Довбушева возле города Збараж, Кармалюкова вблизи Каменец-Подольского и другие. Волшебная природа товтровых кряжей влекла многих выдающихся людей, в частности, И. Я. Франко, который любил блуждать и Любоваться украшенными цветами склонами, подниматься на стремительные известняковые вершины. НПП "Подольские Товтры" размещен на территории трех административных районов Хмельницкой области: Каменец-Подольского, Чемеровецкого и Городоцкого, что составляет 261316 га (12,5% территории Хмельницкой обл.). Восточная граница парка проходит по реке Ушица, южная граница - по реке Днестр, западная граница - по реке Збруч, а на севере граница парка проходит чуть севернее города Сатанов.

National Nature Park "Podil's'ki Tovtry"
The Podil's'ki Tovtry National Nature Park was established on the area of 261316 ga according to the Presidential Decree No.479\96 on 06/27/96 with the purpose of conservation, restoration and the rational use of the natural landscape of Podillia and its unique historical-cultural complexes. These landscapes and complexes have environmental protection, esthetic, scientific, recreational and sanitary values. The Podil's'ki Tovtry NNP is a natural protection, recreational, cultural-educational and scientific organization of state value.
It functions according to the Law of Ukraine, 21.09.2000, No.1989-III. The Podil's'ki Tovtry National Natural Park is submitted to the Ministry of Ecology and National Resources of Ukraine.
The microclimate of Kamianets'k Naddniprianschyna region is formed by Tovtry Ridge the canyons of the Dnister River and its inflows. This is special conditions for preserving rare and relict plants were formed, the majority of which are herbs. In the territory of the NNP, great mineral water supplies (such as "Naftusia", "Mirgorodska", "Mins'ka" and others) were found. The debit of such streams is approximately 60 cube meters per day.
The existence of unique objects created by man along with the unusual ecosystems in the park's territory created favorable conditions for the development of tourism (both resort and educational). There are 129 natural reservation fund objects within the area of the pack which are being preserved. There are parks and estates with different levels of protection, cultural and historical value among the funds objects. Included in the park are 19 archaeological monuments and more than three hundred historical-architectural monuments. There are 2977 species, forms and types of plants from different climate zones: 620 types of tropical plants, 521 types of trees and bushes, 395 types of woody and herbaceous flora and 111 types of useful herbaceous plants of domestic and wild flora.
The rich and the variety of natural resources and recreation possibilities in park can be the basis for the creation of international tourism, hunting and fishing.



Першоджерела:





Інші сторінки маршруту "На південний захід від Києва (липень 2004 року)":








Усі права застережено. © 2003-2015 Сергій Клименко

Реклама від SETLINKS.RU
    Как определить режим лечения для справки 027 у  




Rambler's Top100