Борщів - місто (близько 11,2 тис. мешканців) і районний центр
Тернопільської області,
розташоване на південному сході області, на лівому березі річки Нічлава - притоки Дністра.
За часів Київської Русі тут існувало давньоруське укріплення. З 1199 року це поселення належало Галицько-Волинському князівству. Після XIV століття належало литовським та польським господарям. Перша письмова згадка про Борщів належить до 1456 року як власності шляхтичів Дудинських.
У 1629 році Борщів одержав магдебурзьке право на самоврядування. Місто мало свій герб - золотий сніп на тлі поздовжніх кольорових смуг. Тут часто проводилися ярмарки. Наприкінці XVI - на початку XVII століття поселенням володіли магнати Єжи та Марцін Дидинські, потім - Костянтин Злотницький. На початку XVII століття тут було споруджено замок, згодом перебудований на палац (не зберігся). Протягом 11 років (1672-1683 роки) містом володіли турки. У XVIII - першій половині XX століття Борщів неодноразово підпадав під владу то Польщі, то Австрії, то Росії. Статус міста Борщів отримав у 1939 році.
Під час Визвольних змагань в Україні 1917-1921 років тут зупинявся штаб Армії УНР під проводом Симона Петлюри. На початку липня 1919 року в Борщів переїхав уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Від 7 липня 1941 року до 6 квітня 1944 року Борщів перебував під німецькою окупацією.
Борщёв - город (около 11,2 тыс. жителей) и районный центр Тернопольской области, расположенный на юго-востоке области, на левом берегу речки Ничлава - притока Днестра.
Во времена Киевской Руси здесь существовало древнерусское укрепление. С 1199 года это поселение принадлежало Галицко-Волынскому княжеству. После XIV века принадлежало литовским и польским хозяевам. Первое письменное упоминание о Борщёве относится к 1456 году как собственности шляхтичей Дудинских.
В 1629 году Борщёв получил Магдебургское право на самоуправление. Город имел свой герб - золотой сноп на фоне продольных цветных полос. Здесь часто проводились ярмарки. В конце XVI - начале XVII века поселением владели магнаты Ежи и Марцин Дидинские, потом - Константин Злотницкий. В начале XVII века здесь был построен замок, впоследствии перестроенный во дворец (не сохранился). В течение 11 лет (1672-1683 года) городом владели турки. В XVIII - первой половине XX века Борщёв неоднократно подпадал под власть то Польши, то Австрии, то России. Статус города Борщёв получил в 1939 году.
Во время Национально-освободительной борьбы в Украине 1917-1921 годов здесь останавливался штаб Армии УНР под руководством Симона Петлюры. В начале июля 1919 года в Борщёв переехало правительство ЗУНР во главе с Евгением Петрушевичем. С 7 июля 1941 года до 6 апреля 1944 года Борщёв пребывал под немецкой оккупацией.
За часів Київської Русі тут існувало давньоруське укріплення. З 1199 року це поселення належало Галицько-Волинському князівству. Після XIV століття належало литовським та польським господарям. Перша письмова згадка про Борщів належить до 1456 року як власності шляхтичів Дудинських.
У 1629 році Борщів одержав магдебурзьке право на самоврядування. Місто мало свій герб - золотий сніп на тлі поздовжніх кольорових смуг. Тут часто проводилися ярмарки. Наприкінці XVI - на початку XVII століття поселенням володіли магнати Єжи та Марцін Дидинські, потім - Костянтин Злотницький. На початку XVII століття тут було споруджено замок, згодом перебудований на палац (не зберігся). Протягом 11 років (1672-1683 роки) містом володіли турки. У XVIII - першій половині XX століття Борщів неодноразово підпадав під владу то Польщі, то Австрії, то Росії. Статус міста Борщів отримав у 1939 році.
Під час Визвольних змагань в Україні 1917-1921 років тут зупинявся штаб Армії УНР під проводом Симона Петлюри. На початку липня 1919 року в Борщів переїхав уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Від 7 липня 1941 року до 6 квітня 1944 року Борщів перебував під німецькою окупацією.
Борщёв - город (около 11,2 тыс. жителей) и районный центр Тернопольской области, расположенный на юго-востоке области, на левом берегу речки Ничлава - притока Днестра.
Во времена Киевской Руси здесь существовало древнерусское укрепление. С 1199 года это поселение принадлежало Галицко-Волынскому княжеству. После XIV века принадлежало литовским и польским хозяевам. Первое письменное упоминание о Борщёве относится к 1456 году как собственности шляхтичей Дудинских.
В 1629 году Борщёв получил Магдебургское право на самоуправление. Город имел свой герб - золотой сноп на фоне продольных цветных полос. Здесь часто проводились ярмарки. В конце XVI - начале XVII века поселением владели магнаты Ежи и Марцин Дидинские, потом - Константин Злотницкий. В начале XVII века здесь был построен замок, впоследствии перестроенный во дворец (не сохранился). В течение 11 лет (1672-1683 года) городом владели турки. В XVIII - первой половине XX века Борщёв неоднократно подпадал под власть то Польши, то Австрии, то России. Статус города Борщёв получил в 1939 году.
Во время Национально-освободительной борьбы в Украине 1917-1921 годов здесь останавливался штаб Армии УНР под руководством Симона Петлюры. В начале июля 1919 года в Борщёв переехало правительство ЗУНР во главе с Евгением Петрушевичем. С 7 июля 1941 года до 6 апреля 1944 года Борщёв пребывал под немецкой оккупацией.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Борщів. «Народний Дім», 1905-1908 роки (вул. Шевченка, 9).
Цей осередок культурного та національного відродження краю було засновано 14 січня 1898 року з ініціативи адвоката Михайла Дорундяка. Будинок споруджено коштами українців Борщівщини в 1905-1908 роках за проектом архітектора Василя Нагірного. Зараз тут діє Борщівський краєзнавчий музей. Борщёв. «Народный Дом», 1905-1908 годы (ул. Шевченко, 9). Эта ячейка культурного и национального возрождения края была основана 14 января 1898 года по инициативе адвоката Михаила Дорундяка. Здание было построено на средства украинцев Борщёвщины в 1905-1908 годах по проекту архитектора Василия Нагорного. Ныне здесь действует Борщёвский краеведческий музей. Borschiv town. Ukrainian «National House», 1905-1908 (Shevchenko street, 9). |
Фото липня 2012 року.
Борщів. Пам’ятник Тарасові Шевченку, 1991 рік.
Борщёв. Памятник Тарасу Шевченко, 1991 год.
Borschiv town. Taras Shevchenko Monument, 1991.
Борщёв. Памятник Тарасу Шевченко, 1991 год.
Borschiv town. Taras Shevchenko Monument, 1991.
Фото липня 2012 року.
Борщів. Меморіал «Ніхто не забутий - ніщо не забуто».
Розташований у парку по вул. Шевченка. Над братською могилою радянських воїнів здіймається фігура «Скорботної матері». За скульптурою на 9-ти мармурових плитах викарбувані прізвища воїнів, похованих у братській могилі та в 78 окремих похованнях.
Борщёв. Мемориал «Никто не забыт - ничто не забыто».
Расположен в парке по ул. Шевченко. Над братской могилой советских воинов вздымается фигура «Скорбящей матери». За скульптурой на 9-ти мраморных плитах вычеканены фамилии воинов, похороненных в братской могиле и в 78 отдельных захоронениях.
Розташований у парку по вул. Шевченка. Над братською могилою радянських воїнів здіймається фігура «Скорботної матері». За скульптурою на 9-ти мармурових плитах викарбувані прізвища воїнів, похованих у братській могилі та в 78 окремих похованнях.
Борщёв. Мемориал «Никто не забыт - ничто не забыто».
Расположен в парке по ул. Шевченко. Над братской могилой советских воинов вздымается фигура «Скорбящей матери». За скульптурой на 9-ти мраморных плитах вычеканены фамилии воинов, похороненных в братской могиле и в 78 отдельных захоронениях.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Борщів. Храм Успіння Пресвятої Богородиці та пам’ятний знак Борцям за волю України.
Пам’ятний знак Борцям за волю України було споруджено в 1993 році. Архітектор Бабік Віктор Васильович. Борщёв. Храм Успения Пресвятой Богородицы и памятный знак Борцам за волю Украины. Памятный знак Борцам за волю Украины был сооружен в 1993 году. Архитектор Бабик Виктор Васильевич. |
Фото липня 2012 року.
Борщів. Храм Успіння Пресвятої Богородиці, 1886 рік (вул. Шевченка, 30).
Церква Успення Пресвятої Діви Марії (УГКЦ) на сьогодні є одним з найдавніших храмів міста. У храмі зберігається Борщівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (копія), а також унікальна ікона Божої Матері «у чорній вишиванці».
Борщёв. Храм Успения Пресвятой Богородицы, 1886 год (ул. Шевченко, 30).
Церковь Успения Пресвятой Девы Марии (УГКЦ) на сегодня является одним из самых давних храмов города. В храме хранится Борщёвская чудотворная икона Пресвятой Богородицы (копия), а также уникальная икона Божьей Матери «в черной вышиванке».
Borschiv town. The Church of Assumption of Mother of God, 1886 (Shevchenko street, 30).
Церква Успення Пресвятої Діви Марії (УГКЦ) на сьогодні є одним з найдавніших храмів міста. У храмі зберігається Борщівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (копія), а також унікальна ікона Божої Матері «у чорній вишиванці».
Борщёв. Храм Успения Пресвятой Богородицы, 1886 год (ул. Шевченко, 30).
Церковь Успения Пресвятой Девы Марии (УГКЦ) на сегодня является одним из самых давних храмов города. В храме хранится Борщёвская чудотворная икона Пресвятой Богородицы (копия), а также уникальная икона Божьей Матери «в черной вышиванке».
Borschiv town. The Church of Assumption of Mother of God, 1886 (Shevchenko street, 30).
Фото липня 2012 року.
Борщів. Вулицями старого міста.
Борщёв. По улицам старого города.
Борщёв. По улицам старого города.
Фото липня 2012 року.
Борщів. Костел Пресвятої Трійці, 1763 рік (вул. Довбуша, 1).
Цей мурований костел було споруджено 1763 року на території колишнього замкового дитинця замість знищених татарами і турками дерев'яних споруд (вежу костелу перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). Храм було освячено в 1871 році. В 1928-1930 роках святиню було реставровано.
Борщёв. Костёл Святой Троицы, 1763 год (ул. Довбуша, 1).
Этот каменный костел был построен в 1763 году на территории бывшего замкового детинца вместо уничтоженных татарами и турками деревянных сооружений (башню костела перестроили из оборонной башни замка XVII века). Храм был освящен в 1871 году. В 1928-1930 годах святыня была отреставрирована.
Borschiv town. Church of Holy Trinity, 1763 (Dovbusha street, 1).
Цей мурований костел було споруджено 1763 року на території колишнього замкового дитинця замість знищених татарами і турками дерев'яних споруд (вежу костелу перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). Храм було освячено в 1871 році. В 1928-1930 роках святиню було реставровано.
Борщёв. Костёл Святой Троицы, 1763 год (ул. Довбуша, 1).
Этот каменный костел был построен в 1763 году на территории бывшего замкового детинца вместо уничтоженных татарами и турками деревянных сооружений (башню костела перестроили из оборонной башни замка XVII века). Храм был освящен в 1871 году. В 1928-1930 годах святыня была отреставрирована.
Borschiv town. Church of Holy Trinity, 1763 (Dovbusha street, 1).
Фото липня 2012 року.
Борщів. Свято-Успенський собор (Борщівської Божої Матері), 1994-2006 роки (на розі вулиць Шевченка та Я. Кондри).
Ще у XVIII столітті жителі Борщева передавали один одному звістку про те, що на місці, де зараз постав Свято-Успенський собор (УПЦ КП) сталася велика благодать Божа - людям явилася Пресвятая Богородиця. На честь цього чуда жителями міста тут було побудовано каплицю. За радянських часів каплицю було зруйновано, а територію навколо зрівняно бульдозерами. У 1994 році тут було закладено наріжний камінь під будівництво нового храму, будівництво якого тривало довгих 12 років. Нарешті, 11 жовтня 2009 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив іконостас і настінні розписи новозбудованого Свято-Успенського собору.
Борщёв. Свято-Успенский собор (Борщёвской Божьей Матери), 1994-2006 годы (на углу улиц Шевченко и Я. Кондри).
Еще в XVIII веке жители Борщёва передавали друг другу весть о том, что на месте, где ныне вознёсся Свято-Успенский собор (УПЦ КП) произошла великая благодать Божья - людям явилась Пресвятая Богородица. В честь этого чуда жителями города здесь была построена часовня. В советское время часовня была разрушена, а территорию вокруг сравняли бульдозерами. В 1994 году здесь был заложен краеугольный камень под строительство нового храма, строительство которого шло долгих 12 лет. Наконец, 11 октября 2009 года Святейший Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Филарет освятил иконостас и настенные росписи новопостроенного Свято-Успенского собора.
Ще у XVIII столітті жителі Борщева передавали один одному звістку про те, що на місці, де зараз постав Свято-Успенський собор (УПЦ КП) сталася велика благодать Божа - людям явилася Пресвятая Богородиця. На честь цього чуда жителями міста тут було побудовано каплицю. За радянських часів каплицю було зруйновано, а територію навколо зрівняно бульдозерами. У 1994 році тут було закладено наріжний камінь під будівництво нового храму, будівництво якого тривало довгих 12 років. Нарешті, 11 жовтня 2009 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив іконостас і настінні розписи новозбудованого Свято-Успенського собору.
Борщёв. Свято-Успенский собор (Борщёвской Божьей Матери), 1994-2006 годы (на углу улиц Шевченко и Я. Кондри).
Еще в XVIII веке жители Борщёва передавали друг другу весть о том, что на месте, где ныне вознёсся Свято-Успенский собор (УПЦ КП) произошла великая благодать Божья - людям явилась Пресвятая Богородица. В честь этого чуда жителями города здесь была построена часовня. В советское время часовня была разрушена, а территорию вокруг сравняли бульдозерами. В 1994 году здесь был заложен краеугольный камень под строительство нового храма, строительство которого шло долгих 12 лет. Наконец, 11 октября 2009 года Святейший Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Филарет освятил иконостас и настенные росписи новопостроенного Свято-Успенского собора.
Першоджерела:
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Інтернет-портал Харківсько-Запорізької дієцезії «Костели та каплиці України».
# Вікіпедія.
# Інтернет-портал Харківсько-Запорізької дієцезії «Костели та каплиці України».
До переліку фотосерій
