|
Мапа маршруту Жденієво -> Міжгір'я -> Хуст -> річка Тиса (кордон України) ->
Центр Європи -> Рахів -> Ясіня -> Татарів -> Ворохта -> Кривопільський перевал ->
Верховина -> Буковець -> Косів -> Гвіздець -> Городенка ->
Лисівці (річка Серет) -> Борщів -> Скала-Подільська -> Кам'янець-Подільський.
Покриття магістральних автошляхів - досить пристойне. Місцеві автошляхи між селами подекуди залишають бажати кращого. Схема маршрута Ждениево -> Межгорье -> Хуст -> река Тиса (граница Украины) -> Центр Европы -> Рахов -> Ясиня -> Татаров -> Ворохта -> Кривопольский перевал -> Верховина -> Буковец -> Косов -> Гвоздец -> Городенка -> Лысовцы (речка Серет) -> Борщёв -> Скала-Подольская -> Каменец-Подольский. Покрытие магистральных автодорог - достаточно приличное. Местные дороги между селами местами оставляют желать лучшего. |
Того дня вранці ми проїхали майже без зупинок повз Воловець, Міжгір'я, Теребле-Ріцьку ГЕС, Нижній Бистрий, Ізу та Хуст.
Докладні фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
В тот день утром мы проехали почти без остановок возле Воловца, Межгорья, Теребле-Рикской ГЭС, Нижнего Быстрого, Изы и Хуста.
Подробные фоторассказы о них даны на других страницах.
Далі ми зробили коротеньку зупинку в селі Луг - сфотографували українсько-румунський кордон, що тут пролягає річкою Тиса.
Розповідь про село Луг - окремою сторінкою.
Потом мы сделали короткую остановку в селе Луг - сфотографировали украинско-румынскую границу, которая здесь проходит по реке Тиса.
Рассказ о селе Луг - на отдельной странице.
Ще одну коротеньку зупинку на території села Луг ми зробили
біля інформаційного щита Кузійського масиву
Карпатського біосферного заповідника.
Ещё одну коротенькую остановку на территории села Луг мы сделали около информационного щита Кузийского массива Карпатского биосферного заповедника.
Ещё одну коротенькую остановку на территории села Луг мы сделали около информационного щита Кузийского массива Карпатского биосферного заповедника.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Закарпатська область.
Річка Тиса біля села Луг (українсько-румунський кордон) та інформаційний щит Кузійського масиву Карпатського біосферного заповідника. Закарпатская область. Река Тиса возле села Луг (украинско-румынская граница) и иформационный щит Кузийского массива Карпатского биосферного заповедника. |
Наступна наша зупинка була більш тривалішою: як можна минути Географічний Центр Європи (Geographical Centre of Europe)...
Розповідь про нього - окремою сторінкою.
Следующая наша остановка была более продолжительной: как можно пропустить Географический Центр Европы (Geographical Centre of Europe)...
Рассказ о нём - на отдельной странице.
Фото липня 2012 року.
Карпати. Закарпатська область.
Річка Тиса між селами Костилівка та Вільховатий (48°00'00"N, 24°11'34"E).
Карпаты. Закарпатская область.
Река Тиса между селами Костылёвка и Ольховатый (48°00'00"N, 24°11'34"E).
Carpathian Mountains and river Tisza (48°00'00"N, 24°11'34"E).
Річка Тиса між селами Костилівка та Вільховатий (48°00'00"N, 24°11'34"E).
Карпаты. Закарпатская область.
Река Тиса между селами Костылёвка и Ольховатый (48°00'00"N, 24°11'34"E).
Carpathian Mountains and river Tisza (48°00'00"N, 24°11'34"E).
Потім ми зробили нетривалу зупинку в центрі міста Рахів.
Розповідь про Рахів подано окремою сторінкою.
Потом мы сделали непродолжительную остановку в центре города Рахов.
Рассказ о Рахове дан на отдельной странице.
Далі того дня ми проїхали повз водоспад Труфанець, селище Ясіня, село Лазещина, Яблуницький перевал.
Докладні фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
Далее в тот день мы проехали возле водопада Труфанец, поселка Ясиня, села Лазещина, Яблунецкого перевала.
Подробные фоторассказы о них даны на других страницах.
Після Яблуницького перевалу наш шлях пролягав Івано-Франківською областю. У селі Татарів ми звернули з траси Рахів - Яремче на південний схід, і через деякий час зробили нетривалу зупинку в селищі Ворохта. Розповідь про Ворохту подано окремою сторінкою.
После Яблунецкого перевала наш путь пролегал по Ивано-Франковской области. В селе Татаров мы свернули с трассы Рахов - Яремче на юго-восток, и через некоторое время сделали непродолжительную остановку в поселке Ворохта. Рассказ о Ворохте дан на отдельной странице.
Фото липня 2012 року. |
Івано-Франківська область.
На Кривопільському перевалі. Панорама ~120° (48°12'44"N, 24°40'11"E). Ивано-Франковская область. На Кривопольском перевале. Панорама ~120° (48°12'44"N, 24°40'11"E). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
На Кривопільському перевалі (48°12'39"N, 24°39'59"E).
Кривопільський перевал - перевал в Українських Карпатах, розташований на межиріччі Прута і Чорного Черемошу в межах Верховинсько-Путильського низькогір'я, при північно-західній околиці села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області. Висота перевалу - 970 м над рівнем моря (за іншими даними - 1013 м). Схили перевалу порівняно пологі, легкодоступні. На Кривопольском перевале (48°12'39"N, 24°39'59"E). Кривопольский перевал - перевал в Украинских Карпатах, расположен в междуречье рек Прут и Чёрный Черемош в пределах Верховинско-Путильского низкогорья, при северо-западной околице села Кривополье Верховинского района Ивано-Франковской области. Высота перевала - 970 м над уровнем моря (по другим данным - 1013 м). Склоны перевала относительно пологие, легкодоступные. |
Наступну коротеньку зупинку ми зробили в селищі Верховина.
Розповідь про Верховину подано окремою сторінкою.
Следующую короткую остановку мы сделали в посёлке Верховина.
Рассказ о Верховине дан на отдельной странице.
Фото липня 2012 року.
Захоплюючий краєвид Карпатських гір в районі села Буковець (Верховинський район).
Панорама ~150° (48°11'51"N, 24°55'44"E).
Восхитительный пейзаж Карпатских гор в районе села Буковец (Верховинский район).
Панорама ~150° (48°11'51"N, 24°55'44"E).
Bukovets. A magnificent view of the Carpathians.
Panorama ~150° (48°11'51"N, 24°55'44"E).
Фото липня 2012 року.
Івано-Франківська область.
Автошлях Р 24 (Татарів-Верховина-Косів-Коломия-Городенка-Бересток) десь неподалік від села Соколівка (Косівський район).
Ивано-Франковская область.
Автодорога Р 24 (Татаров-Верховина-Косов-Коломыя-Городенка-Бересток) где-то невдалеке от села Соколовка (Косовский район).
Автошлях Р 24 (Татарів-Верховина-Косів-Коломия-Городенка-Бересток) десь неподалік від села Соколівка (Косівський район).
Ивано-Франковская область.
Автодорога Р 24 (Татаров-Верховина-Косов-Коломыя-Городенка-Бересток) где-то невдалеке от села Соколовка (Косовский район).
Потім ми послідовно зробили нетривалі зупинки в місті Косів, селищі Гвіздець і місті Городенка.
Розповіді про них подано окремими сторінками.
Потом мы последовательно сделали непродолжительные остановки в городе Косов, посёлке Гвоздец и городе Городенка.
Рассказы о них даны на отдельных страницах.
Фото липня 2012 року. |
Тернопільська область.
Безкрає поле соняшника десь неподалік селища Товсте (Заліщицький район). Панорама ~90° Тернопольская область. Бескрайнее поле подсолнечника где-то невдалеке от посёлка Толстое (Залещицкий район). Панорама ~90° |
Соняшник (Helianthus L.) - рід квіткових рослин з родини Айстрові (Asteraceae), чи Складноцвіті (Compositae).
Рід охоплює близько 110 видів.
Найбільш відомий вид в цьому роді рослин Соняшник однорічний (Helianthus annuus L.).
Цей вид вирощується практично у всьому світі і використовується для виробництва соняшникової олії.
В Україні Соняшник однорічний - основна олійна культура.
До цього ж роду належить багатолітня рослина топінамбур або земляна груша (Helianthus tuberosus L.), у якої в їжу використовуються коренеплоди. Існують і чисто декоративні види соняшнику, наприклад соняшник гостролистий (Helianthus argophyllus L.).
Подсолнечник (Helianthus L.) - род цветковых растений семейства Астровые (Asteraceae), или Сложноцветные (Compositae). Род охватывает около 110 видов. Наиболее известный вид в этом роде растений Подсолнечник масличный (Helianthus annuus L.). Этот вид выращивается практически во всём мире и используется для производства подсолнечного масла. В Украине Подсолнух масличный - основная масличная культура.
В этот же род входит многолетнее растение топинамбур или земляная груша (Helianthus tuberosus L.), у которого в пищу используются корнеплоды. Существуют и чисто декоративные виды подсолнечника, например подсолнечник остролистный (Helianthus argophyllus L.).
До цього ж роду належить багатолітня рослина топінамбур або земляна груша (Helianthus tuberosus L.), у якої в їжу використовуються коренеплоди. Існують і чисто декоративні види соняшнику, наприклад соняшник гостролистий (Helianthus argophyllus L.).
Подсолнечник (Helianthus L.) - род цветковых растений семейства Астровые (Asteraceae), или Сложноцветные (Compositae). Род охватывает около 110 видов. Наиболее известный вид в этом роде растений Подсолнечник масличный (Helianthus annuus L.). Этот вид выращивается практически во всём мире и используется для производства подсолнечного масла. В Украине Подсолнух масличный - основная масличная культура.
В этот же род входит многолетнее растение топинамбур или земляная груша (Helianthus tuberosus L.), у которого в пищу используются корнеплоды. Существуют и чисто декоративные виды подсолнечника, например подсолнечник остролистный (Helianthus argophyllus L.).
Фото липня 2012 року.
Тернопільська область.
Річка Серет (притока Дністра) біля села Лисівці (Заліщицький район).
Панорама ~180° (48°51'00"N, 25°49'26"E).
Тернопольская область.
Речка Серет (приток Днестра) возле села Лысовцы (Залещицкий район).
Панорама ~180° (48°51'00"N, 25°49'26"E).
Ternopil region.
Seret River (the left tributary of the Dniester) near of Lysivtsy village (Zalishchytskyi Raion).
Panorama ~180° (48°51'00"N, 25°49'26"E).
Наступні зупинки ми зробили в місті Борщів і селищі Скала-Подільська.
Розповіді про них подано окремими сторінками.
Следующие остановки мы сделали в городе Борщёв и посёлке Скала-Подольская.
Рассказы о них даны на отдельных страницах.
Кінцевим пунктом нашого маршруту того дня був Кам’янець-Подільський - у недавньому минулому столиця Поділля.
Розповідь про це величне місто подано окремою сторінкою.
Конечным пунктом нашего маршрута в тот день был Каменец-Подольский - в недавнем прошлом столица Подолья.
Рассказ об этом величественном городе дан на отдельной странице.
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
Інші сторінки маршруту "На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року":
До переліку фотосерій