Одними з найяскравіших перлин у намисті кримських архітектурних шедеврів є чудові палацово-паркові ансамблі:
монументальний Алупкінський палац,
білосніжний Ливадійський,
елегантний Масандрівський,
витончений Бахчисарайський.
Ці палаци споруджувалися в різні епохи, для цілком різних людей і в абсолютно несхожих стилях.
Проте є дещо, що їх об'єднує - атмосфера благословенного спокою і якоїсь ідилічної самоти.
Власне, для цього вони і зводилися.
У наш час ці палаци є цілими музейними комплексами, де можна не лише помилуватися їх
чудовим зовнішнім виглядом і внутрішнім убранням, але й дізнається чимало цікавого про господарів палаців,
про епоху, в якій вони жили, про події, що відбувалися тут.
Романтичне XIX століття. Втомлене після революцій і воєн, воно повертається до періоду краси, спокою, гармонії. Література, мистецтво, архітектура черпають своє натхнення в романтизмі, поступово відтісняючи суворий, парадний класицизм. Казкові гори, чудовий блиск ласкавого моря, екзотична рослинність Криму стали чудовим фоном для романтичної архітектури, і найкращим тому підтвердженням є Алупкінський палац-музей графа М. С. Воронцова, унікальна пам'ятка архітектури романтизму першої половини XIX століття.
20 років (1828-1848) було потрібно архітекторові Е. Блору та його помічникові В. Гунту, щоб створити цей витвір мистецтва, що нагадує "застиглу музику". Ними було використано, т. з. стиль Тюдор. Суміш рицарського та заміського англійського замків, елементи архітектури Індії подали дивовижне поєднання суворого, витонченого, неповторного зовнішнього вигляду палацу.
Одними из наиболее ярких жемчужин в ожерелье крымских архитектурных шедевров являются великолепные дворцово-парковые ансамбли: монументальный Алупкинский дворец, белоснежный Ливадийский, элегантный Массандровский, изящный Бахчисарайский. Эти дворцы сооружались в разные эпохи, для совершенно разных людей и в абсолютно несхожих стилях. Однако есть нечто, что их объединяет - атмосфера благословенного покоя и некоего идиллического уединения. Собственно, для этого они и возводились.
В наше время эти дворцы являются целыми музейными комплексами, где можно не только полюбоваться их великолепным внешним обликом и внутренним убранством, но и узнать немало интересного о хозяевах дворцов, об эпохе, в которой они жили, о событиях, происходивших здесь.
Романтичный XIX век. Уставший после революций и войн, он возвращается к периоду красоты, покоя, гармонии. Литература, искусство, архитектура черпают свое вдохновение в романтизме, постепенно оттесняя строгий, парадный классицизм. Сказочные горы, чудесный блеск ласкового моря, экзотическая растительность Крыма явились великолепным фоном для романтического зодчества, и лучшим тому подтверждением служит Алупкинский дворец-музей графа М. С. Воронцова, уникальный памятник архитектуры романтизма первой половины XIX века.
20 лет (1828-1848) потребовалось архитектору Э. Блору и его помощнику В. Гунту, чтобы создать это произведение искусства, напоминающее "застывшую музыку". Ими был использован, т. н. стиль Тюдор. Смесь рыцарского и загородного английского замков, элементы архитектуры Индии представили удивительное соединение сурового, изящного, неповторимого облика дворца.
The romantic 19th century. Tired after revolutions (French) and wars, it reverted to beauty, peace and harmony. Literature, visual arts and architecture drew inspiration in romanticism, gradually departing from austere and official neo-classicism.
Fantastic mountains, the marvellous caressing sea and exotic vegetation of the Crimea was a splendid background for romantic architecture, and Count Vorontsov's Palace-Museum in Alupka, a unique monument of architecture of the first half of the 19th century, is the finest evidence of that.
It took twenty years (1828-1848) for architect E. Blore and his assistant W. Hunt to create this work of art that can be called "music in stone". They employed the Tudor style. The blend of knightly and country English castles with elements of Indian architecture produced an original combination of austerity and grace.
Романтичне XIX століття. Втомлене після революцій і воєн, воно повертається до періоду краси, спокою, гармонії. Література, мистецтво, архітектура черпають своє натхнення в романтизмі, поступово відтісняючи суворий, парадний класицизм. Казкові гори, чудовий блиск ласкавого моря, екзотична рослинність Криму стали чудовим фоном для романтичної архітектури, і найкращим тому підтвердженням є Алупкінський палац-музей графа М. С. Воронцова, унікальна пам'ятка архітектури романтизму першої половини XIX століття.
20 років (1828-1848) було потрібно архітекторові Е. Блору та його помічникові В. Гунту, щоб створити цей витвір мистецтва, що нагадує "застиглу музику". Ними було використано, т. з. стиль Тюдор. Суміш рицарського та заміського англійського замків, елементи архітектури Індії подали дивовижне поєднання суворого, витонченого, неповторного зовнішнього вигляду палацу.
Одними из наиболее ярких жемчужин в ожерелье крымских архитектурных шедевров являются великолепные дворцово-парковые ансамбли: монументальный Алупкинский дворец, белоснежный Ливадийский, элегантный Массандровский, изящный Бахчисарайский. Эти дворцы сооружались в разные эпохи, для совершенно разных людей и в абсолютно несхожих стилях. Однако есть нечто, что их объединяет - атмосфера благословенного покоя и некоего идиллического уединения. Собственно, для этого они и возводились.
В наше время эти дворцы являются целыми музейными комплексами, где можно не только полюбоваться их великолепным внешним обликом и внутренним убранством, но и узнать немало интересного о хозяевах дворцов, об эпохе, в которой они жили, о событиях, происходивших здесь.
Романтичный XIX век. Уставший после революций и войн, он возвращается к периоду красоты, покоя, гармонии. Литература, искусство, архитектура черпают свое вдохновение в романтизме, постепенно оттесняя строгий, парадный классицизм. Сказочные горы, чудесный блеск ласкового моря, экзотическая растительность Крыма явились великолепным фоном для романтического зодчества, и лучшим тому подтверждением служит Алупкинский дворец-музей графа М. С. Воронцова, уникальный памятник архитектуры романтизма первой половины XIX века.
20 лет (1828-1848) потребовалось архитектору Э. Блору и его помощнику В. Гунту, чтобы создать это произведение искусства, напоминающее "застывшую музыку". Ими был использован, т. н. стиль Тюдор. Смесь рыцарского и загородного английского замков, элементы архитектуры Индии представили удивительное соединение сурового, изящного, неповторимого облика дворца.
The romantic 19th century. Tired after revolutions (French) and wars, it reverted to beauty, peace and harmony. Literature, visual arts and architecture drew inspiration in romanticism, gradually departing from austere and official neo-classicism.
Fantastic mountains, the marvellous caressing sea and exotic vegetation of the Crimea was a splendid background for romantic architecture, and Count Vorontsov's Palace-Museum in Alupka, a unique monument of architecture of the first half of the 19th century, is the finest evidence of that.
It took twenty years (1828-1848) for architect E. Blore and his assistant W. Hunt to create this work of art that can be called "music in stone". They employed the Tudor style. The blend of knightly and country English castles with elements of Indian architecture produced an original combination of austerity and grace.
|
Алупка. Палацово-парковий музей заповідник.
План-схема. На схемі позначено:
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. План-схема. На схеме обозначены:
Alupka. Vorontsov's palace and park. Scheme of culture preserve. |
Алупкінський палацово-парковий ансамбль «Воронцовський палац» споруджено за планом англійського архітектора Едуарда Блора (одного з творців Букінгемського палацу)
1837 роцу для графа М. С. Воронцова. Палац є одним із чудових витворів мистецтва.
Архітектор-будівельник палацу - В. Гунт, садівник - К. Кебах.
Воронцов був відомою в Криму особою, власником багатьох південнобережних маєтків.
У своїх маєтках
Алупка,
Масандра, Ай-Даніль і
Гурзуф він посадив безліч сортів винограду, будував підвали для вина.
Оригінальний за архітектурою, палац органічно злився з навколишньою природою. Цікаво, що з різних сторін він виглядає абсолютно по-різному. Із заходу він сприймається як неприступний замок, північний фасад близький до англійського тюдорівського стилю, південний фасад, повернутий до моря, виконано в мавританському стилі і він має ошатний витончений стиль, завдяки елементам східної архітектури. Біля головного входу спочивають три пари мармурових левів: нижня пара сплячі леви, середня - безсонні, верхня - розлючені. Кімнати в палаці оброблені ліпниною, різьбленням по дереву. Парадні приміщення прикрашені картинами та скульптурами, головним чином, голландських, фламандських і італійських художників.
Не поступається палацу по красі і Алупкінський парк. У долішньому - алеї, квіткові партери, чітка симетрія та наслідування італійським паркам. Верхній парк - ландшафтний. Штучні озера (Велике, Дзеркальне, Середнє), струмки, поляни зроблено так, ніби їх створила сама природа. Вибір ландшафтного стилю підказала сама місцевість - надзвичайно мальовнича, що уступами-терасами спускається до моря, з нагромадженнями каменів і брил.
Тут, в лютому 1945 року, в період Кримської (Ялтинської) конференції керівників трьох союзних держав антигітлерівської коаліції, розташовувалася делегація Великобританії на чолі з Прем'єр-міністром У. Черчилем. Відстань до Ялти складає 16 км.
Алупкинский дворцово-парковый ансамбль «Воронцовский дворец» построен по плану английского архитектора Эдуарда Блора (одного из создателей Букингемского дворца) в 1837 году для графа М. С. Воронцова и представляет собой одно из замечательнейших произведений искусства. Архитектор-строитель дворца - В. Гунт, садовник - К. Кебах. Воронцов был известной в Крыму личностью, владельцем многих южнобережных имений. В своих имениях Алупка, Массандра, Ай-Даниль и Гурзуф он посадил множество сортов винограда, строил подвалы для вина.
Оригинальный по архитектуре, дворец органически слился с окружающей природой. Интересно, что с разных сторон он выглядит совершенно по-разному. С запада он воспринимается как неприступный замок, северный фасад близок к английскому тюдоровскому стилю, южный фасад, обращенный к морю, выполнен в мавританском стиле и имеет нарядный изящный стиль, благодаря элементам восточной архитектуры. У главного входа покоятся три пары мраморных львов: нижняя пара - спящие львы, средняя - бодрствующие, верхняя - разъяренные. Комнаты во дворце отделаны лепниной, деревянной резьбой. Парадные помещения украшены картинами и скульптурами, главным образом, голландских, фламандских и итальянских художников.
Не уступает дворцу по красоте и Алупкинский парк. В нижнем - аллеи, цветочные партеры, четкая симметрия и подражание итальянским паркам. Верхний парк - ландшафтный. Искусственные озера (Большое, Зеркальное, Среднее), ручьи, поляны сделаны так, будто их создала сама природа. Выбор ландшафтного стиля подсказала сама местность - очень живописная, уступами-террасами спускающаяся к морю, с нагромождениями камней и глыб.
Здесь, в феврале 1945 года, в период Крымской (Ялтинской) конференции руководителей трех союзных держав антигитлеровской коалиции, располагалась делегация Великобритании во главе с Премьер-министром У. Черчилем. Расстояние от Ялты составляет 16 км.
Оригінальний за архітектурою, палац органічно злився з навколишньою природою. Цікаво, що з різних сторін він виглядає абсолютно по-різному. Із заходу він сприймається як неприступний замок, північний фасад близький до англійського тюдорівського стилю, південний фасад, повернутий до моря, виконано в мавританському стилі і він має ошатний витончений стиль, завдяки елементам східної архітектури. Біля головного входу спочивають три пари мармурових левів: нижня пара сплячі леви, середня - безсонні, верхня - розлючені. Кімнати в палаці оброблені ліпниною, різьбленням по дереву. Парадні приміщення прикрашені картинами та скульптурами, головним чином, голландських, фламандських і італійських художників.
Не поступається палацу по красі і Алупкінський парк. У долішньому - алеї, квіткові партери, чітка симетрія та наслідування італійським паркам. Верхній парк - ландшафтний. Штучні озера (Велике, Дзеркальне, Середнє), струмки, поляни зроблено так, ніби їх створила сама природа. Вибір ландшафтного стилю підказала сама місцевість - надзвичайно мальовнича, що уступами-терасами спускається до моря, з нагромадженнями каменів і брил.
Тут, в лютому 1945 року, в період Кримської (Ялтинської) конференції керівників трьох союзних держав антигітлерівської коаліції, розташовувалася делегація Великобританії на чолі з Прем'єр-міністром У. Черчилем. Відстань до Ялти складає 16 км.
Алупкинский дворцово-парковый ансамбль «Воронцовский дворец» построен по плану английского архитектора Эдуарда Блора (одного из создателей Букингемского дворца) в 1837 году для графа М. С. Воронцова и представляет собой одно из замечательнейших произведений искусства. Архитектор-строитель дворца - В. Гунт, садовник - К. Кебах. Воронцов был известной в Крыму личностью, владельцем многих южнобережных имений. В своих имениях Алупка, Массандра, Ай-Даниль и Гурзуф он посадил множество сортов винограда, строил подвалы для вина.
Оригинальный по архитектуре, дворец органически слился с окружающей природой. Интересно, что с разных сторон он выглядит совершенно по-разному. С запада он воспринимается как неприступный замок, северный фасад близок к английскому тюдоровскому стилю, южный фасад, обращенный к морю, выполнен в мавританском стиле и имеет нарядный изящный стиль, благодаря элементам восточной архитектуры. У главного входа покоятся три пары мраморных львов: нижняя пара - спящие львы, средняя - бодрствующие, верхняя - разъяренные. Комнаты во дворце отделаны лепниной, деревянной резьбой. Парадные помещения украшены картинами и скульптурами, главным образом, голландских, фламандских и итальянских художников.
Не уступает дворцу по красоте и Алупкинский парк. В нижнем - аллеи, цветочные партеры, четкая симметрия и подражание итальянским паркам. Верхний парк - ландшафтный. Искусственные озера (Большое, Зеркальное, Среднее), ручьи, поляны сделаны так, будто их создала сама природа. Выбор ландшафтного стиля подсказала сама местность - очень живописная, уступами-террасами спускающаяся к морю, с нагромождениями камней и глыб.
Здесь, в феврале 1945 года, в период Крымской (Ялтинской) конференции руководителей трех союзных держав антигитлеровской коалиции, располагалась делегация Великобритании во главе с Премьер-министром У. Черчилем. Расстояние от Ялты составляет 16 км.
Алупка. Воронцовський палац. Північний фасад.
Алупка. Воронцовский дворец. Северный фасад.
Alupka. Vorontsov's palace. North front of the palace.
Алупка. Воронцовский дворец. Северный фасад.
Alupka. Vorontsov's palace. North front of the palace.
Алупкінський палац - одна з головних визначних пам'яток Великої Ялти.
Його було споруджено для генерал-губернатора Новоросійського краю, графа М. С. Воронцова.
Будувався палац 23 роки (1828-1851 роки) за проектом англійського архітектора Е. Блора,
одного з творців Букінгемського палацу в Лондоні.
На будівництві були зайняті російські й італійські майстри, а розплануванням парку керував німецький фахівець К. Кебах.
Основним будівельним матеріалом послужив місцевий камінь - діабаз, який за твердістю в два рази перевершує граніт.
Незвичайне планування палацу, оригінальне його архітектурне вирішення, що полягає в комбінуванні різних стилів. Північний фасад спроектовано в стилі пізньої англійської готики. Південний виконано з використанням елементів індійської архітектури. Від нього вниз до моря спускаються монументальні сходи з шістьма мармуровими левами. А із заходу палац сприймається як європейський середньовічний замок. Різноманітність стилів - одна з позитивних рис архітектури палацу.
Розкішному зовнішньому декору не поступаються інтер'єри: готичні каміни, стелі, панелі та двері з мореного дуба, зимовий сад з чудовими скульптурами. Палац, що налічує 150 приміщень, має багатющу музейну колекцію. Дев'ять парадних залів знайомлять з побутом перших власників палацу та характером палацових інтер'єрів 30-40-х років XIX століття.
Палац оточений великим старовинним парком, де з мальовничими рослинними ансамблями органічно поєднуються архітектурні: фонтани, ставки, каскади, тераси, сходи, скульптурні групи. За красою ландшафтної композиції це, мабуть, - кращий парк Великої Ялти.
Алупкинский дворец - одна из главных достопримечательностей Большой Ялты. Он был сооружен для генерал-губернатора Новороссийского края, графа М. С. Воронцова. Строился дворец 23 года (1828-1851 годы) по проекту английского архитектора Э. Блора, одного из создателей Букингемского дворца в Лондоне. На строительстве были заняты русские и итальянские мастера, а разбивкой парка руководил немецкий специалист К. Кебах. Основным строительным материалом послужил местный камень - диабаз, который твердостью в два раза превосходит гранит.
Необычна планировка дворца, оригинально его архитектурное решение, которое заключается в комбинировании различных стилей. Северный фасад спроектирован в стиле поздней английской готики. Южный выполнен с использованием элементов индийской архитектуры. От него вниз к морю спускается монументальная лестница с шестью мраморными львами. А с запада дворец воспринимается как европейский средневековый замок. Разнообразие стилей - одно из достоинств архитектуры дворца.
Великолепному внешнему декору не уступают интерьеры: готические камины, потолки, панели и двери из мореного дуба, зимний сад с прекрасными скульптурами. Дворец, насчитывающий 150 помещений, располагает богатейшей музейной коллекцией. Девять парадных залов знакомят с бытом первых владельцев дворца и характером дворцовых интерьеров 30-40-х годов XIX века.
Дворец окружен обширным старинным парком, где с живописными растительными ансамблями органично сочетаются архитектурные: фонтаны, пруды, каскады, террасы, лестницы, скульптурные группы. По красоте ландшафтной композиции это, пожалуй, - лучший парк Большой Ялты.
Незвичайне планування палацу, оригінальне його архітектурне вирішення, що полягає в комбінуванні різних стилів. Північний фасад спроектовано в стилі пізньої англійської готики. Південний виконано з використанням елементів індійської архітектури. Від нього вниз до моря спускаються монументальні сходи з шістьма мармуровими левами. А із заходу палац сприймається як європейський середньовічний замок. Різноманітність стилів - одна з позитивних рис архітектури палацу.
Розкішному зовнішньому декору не поступаються інтер'єри: готичні каміни, стелі, панелі та двері з мореного дуба, зимовий сад з чудовими скульптурами. Палац, що налічує 150 приміщень, має багатющу музейну колекцію. Дев'ять парадних залів знайомлять з побутом перших власників палацу та характером палацових інтер'єрів 30-40-х років XIX століття.
Палац оточений великим старовинним парком, де з мальовничими рослинними ансамблями органічно поєднуються архітектурні: фонтани, ставки, каскади, тераси, сходи, скульптурні групи. За красою ландшафтної композиції це, мабуть, - кращий парк Великої Ялти.
Алупкинский дворец - одна из главных достопримечательностей Большой Ялты. Он был сооружен для генерал-губернатора Новороссийского края, графа М. С. Воронцова. Строился дворец 23 года (1828-1851 годы) по проекту английского архитектора Э. Блора, одного из создателей Букингемского дворца в Лондоне. На строительстве были заняты русские и итальянские мастера, а разбивкой парка руководил немецкий специалист К. Кебах. Основным строительным материалом послужил местный камень - диабаз, который твердостью в два раза превосходит гранит.
Необычна планировка дворца, оригинально его архитектурное решение, которое заключается в комбинировании различных стилей. Северный фасад спроектирован в стиле поздней английской готики. Южный выполнен с использованием элементов индийской архитектуры. От него вниз к морю спускается монументальная лестница с шестью мраморными львами. А с запада дворец воспринимается как европейский средневековый замок. Разнообразие стилей - одно из достоинств архитектуры дворца.
Великолепному внешнему декору не уступают интерьеры: готические камины, потолки, панели и двери из мореного дуба, зимний сад с прекрасными скульптурами. Дворец, насчитывающий 150 помещений, располагает богатейшей музейной коллекцией. Девять парадных залов знакомят с бытом первых владельцев дворца и характером дворцовых интерьеров 30-40-х годов XIX века.
Дворец окружен обширным старинным парком, где с живописными растительными ансамблями органично сочетаются архитектурные: фонтаны, пруды, каскады, террасы, лестницы, скульптурные группы. По красоте ландшафтной композиции это, пожалуй, - лучший парк Большой Ялты.
|
Алупка. Воронцовський палац.
Північний фасад. Алупка. Воронцовский дворец. Северный фасад. Alupka. Vorontsov's palace. North front of the palace. |
Палац, який збудовано з діабазу, здається невід'ємною частиною гірського ландшафту, зливаючись з кольором кримських гір.
На будівництві й обробці палацу працювали московські та володимирські каменярі,
різьбярі по каменю та дереву, ліпники, меблярі, живописці, вишивальниці.
Південь палацу прикрашає парк, який виконано в італійському стилі (регулярний). Чудові фонтани - "Фонтан сліз" (наслідування Бахчисарайському фонтану), "Раковина", парні мармурові фонтани радують око. Та основною прикрасою є величезні сходи - левова тераса з трьома парами біломармурових левів: сплячих, тих, що прокидаються, і розлючених (виконані в майстерні італійського скульптора В. Бонанні). Левова тераса починається з так званої "Альгамбри", центрального порталу південного фасаду.
Построеный из диабаза, дворец кажется неотъемлемой частью горного ландшафта, зрительно сливаясь с цветом крымских гор. На строительстве и отделке дворца работали московские и владимирские камнетесы, резчики по камню и дереву, лепщики, мебельщики, живописцы, вышивальщицы.
Юг дворца украшает парк, выполненный в итальянском стиле (регулярный). Прекрасные фонтаны - "Фонтан слез" (подражание Бахчисарайскому фонтану), "Раковина", парные мраморные фонтаны радуют глаз. Но основным украшением является огромная лестница - львиная терраса с тремя парами беломраморных львов: спящих, пробуждающихся и бодрствующих (выполненных в мастерской итальянского скульптора В. Бонанни), исходящая из так называемой "Альгамбры", центрального портала южного фасада.
The palace is built of diabase, merging visually with the colour of the Crimean mountains and looking like an integral part of the surrounding landscape. Stonemasons, stone and wood-carvers, modellers, cabinet-makers, painters and embroiderers from Moscow and Vladimir worked at the construction and finish of the palace.
The south part of the palace is enhanced by an Italian (regular) park. Lovely fountains, among them the "Fountain of Tears" (a version of the Fountain of Bakhchisarai), "The Shell" and marble twin fountains, gladden the eye. But the main adornment is a grand staircase, the Lion Terrace with three pairs of lions: sleeping, awakening and vigilant, executed in the studio of the Italian sculptor V. Bonanni. The terrace descends from the so-called "Alhambra", the central portal of the south front.
Південь палацу прикрашає парк, який виконано в італійському стилі (регулярний). Чудові фонтани - "Фонтан сліз" (наслідування Бахчисарайському фонтану), "Раковина", парні мармурові фонтани радують око. Та основною прикрасою є величезні сходи - левова тераса з трьома парами біломармурових левів: сплячих, тих, що прокидаються, і розлючених (виконані в майстерні італійського скульптора В. Бонанні). Левова тераса починається з так званої "Альгамбри", центрального порталу південного фасаду.
Построеный из диабаза, дворец кажется неотъемлемой частью горного ландшафта, зрительно сливаясь с цветом крымских гор. На строительстве и отделке дворца работали московские и владимирские камнетесы, резчики по камню и дереву, лепщики, мебельщики, живописцы, вышивальщицы.
Юг дворца украшает парк, выполненный в итальянском стиле (регулярный). Прекрасные фонтаны - "Фонтан слез" (подражание Бахчисарайскому фонтану), "Раковина", парные мраморные фонтаны радуют глаз. Но основным украшением является огромная лестница - львиная терраса с тремя парами беломраморных львов: спящих, пробуждающихся и бодрствующих (выполненных в мастерской итальянского скульптора В. Бонанни), исходящая из так называемой "Альгамбры", центрального портала южного фасада.
The palace is built of diabase, merging visually with the colour of the Crimean mountains and looking like an integral part of the surrounding landscape. Stonemasons, stone and wood-carvers, modellers, cabinet-makers, painters and embroiderers from Moscow and Vladimir worked at the construction and finish of the palace.
The south part of the palace is enhanced by an Italian (regular) park. Lovely fountains, among them the "Fountain of Tears" (a version of the Fountain of Bakhchisarai), "The Shell" and marble twin fountains, gladden the eye. But the main adornment is a grand staircase, the Lion Terrace with three pairs of lions: sleeping, awakening and vigilant, executed in the studio of the Italian sculptor V. Bonanni. The terrace descends from the so-called "Alhambra", the central portal of the south front.
|
Алупка. Воронцовський палац.
Північний фасад. Алупка. Воронцовский дворец. Северный фасад. Alupka. Vorontsov's palace. North front of the palace. |
|
Алупка. Воронцовський палац з західного боку. Сторожові вежі та Шуваловський корпус.
Алупка. Воронцовский дворец с западной стороны. Сторожевые башни и Шуваловский корпус. Alupka. Vorontsov's palace, view from the west. Watch-towers and the Shuvalov building. |
Алупка. Воронцовський палац. Фонтан неподалік від західного фасаду палацу.
Алупка. Воронцовский дворец. Фонтан невдалеке от западного фасада дворца.
Alupka. Vorontsov's palace. Fountain near the west side.
Алупка. Воронцовский дворец. Фонтан невдалеке от западного фасада дворца.
Alupka. Vorontsov's palace. Fountain near the west side.
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Внутрішній прохід палацу із західного боку.
Алупка. Воронцовский дворец. Внутренний проход дворца с западной стороны. Alupka. Vorontsov's palace. Inner passage from the west side. |
Алупка. Воронцовський палац. Внутрішній прохід палацу із західного боку.
Алупка. Воронцовский дворец. Внутренний проход дворца с западной стороны.
Alupka. Vorontsov's palace. Inner passage from the west side.
Алупка. Воронцовский дворец. Внутренний проход дворца с западной стороны.
Alupka. Vorontsov's palace. Inner passage from the west side.
Із зовнішнім архітектурним виглядом палацу органічно пов'язано планування і оздоблення внутрішніх парадних приміщень.
Всього в палаці близько 150 кімнат.
Експозиція музею займає парадні зали двох корпусів - Центрального та Столового.
Декоративне оздоблення збереглося з часів будівництва палацу.
Чудове різьблення по дереву, складне ліплення на стелях і стінах, дубові панелі, оригінальні ситцеві та паперові шпалери, розкішні мармурові каміни додають кімнатам витонченості та величі. Представлені в музеї меблі, бронза, порцеляна, кришталь, скульптура, живопис зарубіжних і російських майстрів складають зібрання музею, що налічує більше 11 тисяч експонатів. У парадних залах першого поверху створено основну експозицію, що складається з 8 кімнат.
С внешним архитектурным обликом дворца органически связана планировка и убранство внутренних парадных помещений. Всего во дворце около 150 комнат. Экспозиция музея занимает парадные залы двух корпусов - Центрального и Столового. Декоративная отделка сохранилась со времен строительства дворца.
Великолепная резьба по дереву, сложная лепка на потолках и стенах, дубовые панели, оригинальные ситцевые и бумажные обои, роскошные мраморные камины придают комнатам изящество и величие. Представленные в музее мебель, бронза, фарфор, хрусталь, скульптура, живопись зарубежных и русских мастеров составляет собрание музея, насчитывающее более 11 тысяч экспонатов. В парадных залах первого этажа создана основная экспозиция, состоящая из 8 комнат.
The design and appointments of the interior is organically linked with the exterior architectural appearance of the palace that has almost 150 rooms. The museum exhibition takes up halls of two buildings, the Central and the Refectory. The decoration has survived from the time of the palace construction.
Marvellous wood-carving, intricate stucco-work on ceilings and walls, oaken wainscots, original chintz and paper wall coverings, splendid marble fireplaces lend the halls grandeur and refinement. The museum collection numbers more than 11,000 exhibits and comprises furniture, bronze-ware, porcelain, crystal, sculpture and paintings by foreign and Russian artists. The main exhibition is housed in eight halls of the ground floor.
Чудове різьблення по дереву, складне ліплення на стелях і стінах, дубові панелі, оригінальні ситцеві та паперові шпалери, розкішні мармурові каміни додають кімнатам витонченості та величі. Представлені в музеї меблі, бронза, порцеляна, кришталь, скульптура, живопис зарубіжних і російських майстрів складають зібрання музею, що налічує більше 11 тисяч експонатів. У парадних залах першого поверху створено основну експозицію, що складається з 8 кімнат.
С внешним архитектурным обликом дворца органически связана планировка и убранство внутренних парадных помещений. Всего во дворце около 150 комнат. Экспозиция музея занимает парадные залы двух корпусов - Центрального и Столового. Декоративная отделка сохранилась со времен строительства дворца.
Великолепная резьба по дереву, сложная лепка на потолках и стенах, дубовые панели, оригинальные ситцевые и бумажные обои, роскошные мраморные камины придают комнатам изящество и величие. Представленные в музее мебель, бронза, фарфор, хрусталь, скульптура, живопись зарубежных и русских мастеров составляет собрание музея, насчитывающее более 11 тысяч экспонатов. В парадных залах первого этажа создана основная экспозиция, состоящая из 8 комнат.
The design and appointments of the interior is organically linked with the exterior architectural appearance of the palace that has almost 150 rooms. The museum exhibition takes up halls of two buildings, the Central and the Refectory. The decoration has survived from the time of the palace construction.
Marvellous wood-carving, intricate stucco-work on ceilings and walls, oaken wainscots, original chintz and paper wall coverings, splendid marble fireplaces lend the halls grandeur and refinement. The museum collection numbers more than 11,000 exhibits and comprises furniture, bronze-ware, porcelain, crystal, sculpture and paintings by foreign and Russian artists. The main exhibition is housed in eight halls of the ground floor.
|
Алупка. Воронцовський палац. Парадний кабінет.
Алупка. Воронцовский дворец. Парадный кабинет. Alupka. Vorontsov's palace. Main Study. |
Парадний кабінет декоративним оздобленням нагадує англійські інтер'єри XVI століття.
У оздобленні широко використано дерево: дубові профільовані панелі, відразу декілька дверей, дубова обшивка вікна-еркера.
Навіть ліпна з алебастру стеля своїм розфарбовуванням імітує дерево.
Сприяє відчуттю комфорту та затишку мишастий уральський мармур каміна, що поєднується з кольором паперових шпалер,
і розставлені куточками меблі.
Романтична мода 30-40-х років цілком допускала сусідство різностильних предметів.
Серед них художніми достоїнствами виділяються круглий гостиний стіл і різьблені "готичні" стільці горіхового дерева.
Їх зроблено в Англії в першій чверті XIX століття.
Книжкова шафа чорного дерева має інкрустацію (панцир черепахи, срібло, латунь),
яка характерна для техніки майстерні французького мебляра Шарля Буля в кінці XVIII – початку XIX століття.
Пізніші зразки цієї техніки можна бачити на прикладі письмового столу та консолей з полицями.
Живопис і вироби з бронзи, що прикрашають кабінет, створювалися в епоху підйому патріотичних настроїв у Росії і пов'язані з подіями минулої війни 1812 року. Блискуче виконана Луїзою Дессеме копія з полотна Т. Лоуренса передає нам в романтичному ореолі образ воєначальника, що відзначився в битвах при Бородіно, селі Красному, в битвах при Краоні та Монмартрі. Це перший власник палацу М. С. Воронцов /1769-1824/. Стилістично близькими цьому твору є портрети учасників антинаполеонівських воєн – Л. Наришкіна /1785-1846/, П. Ф. Уварова /1769-1824/ і А. Х. Бенкендорфа /1783-1844/. Англійський художник Дж. Доу створював їх як авторські повторення галерей 1812 року Зимового палацу в Петербурзі. Слід зазначити, що в кабінеті завжди займав почесне місце портрет улюбленого в Росії полководця М. І. Кутузова, виконаний пензлем невідомого майстра.
З витворів декоративного прикладного мистецтва слід відзначити годинник "Мінін і Пожарський" і парні до нього канделябри. Їх відливали в Парижі на честь перемог російської зброї в майстерні знаменитого бронзівника Т. Ф. Томіра /1751-1843/.
Парадный кабинет декоративной отделкой напоминает английские интерьеры XVI века. В украшении широко использовано дерево: дубовые профилированные панели, сразу несколько дверей, дубовая обшивка окна-эркера. Даже лепной из алебастра потолок своей раскраской имитирует дерево. Способствует ощущению комфорта и уюта серовато-коричневый уральский мрамор камина, сочетающийся с цветом бумажных обоев, и расставленная уголками мебель. Романтическая мода 30-40-х годов вполне допускала соседство разностильных предметов. Среди них художественными достоинствами выделяются круглый гостиный стол и резные "готические" стулья орехового дерева. Они сделаны в Англии в первой четверти XIX века. Книжный шкаф черного дерева имеет инкрустацию (панцирь черепахи, серебро, латунь), которая характерна для техники мастерской французского мебельщика Шарля Буля в конце XVIII – начале XIX веков. Более поздние образцы этой техники можно видеть на примере письменного стола и консолей с полками.
Живопись и изделия из бронзы, украшающие кабинет, создавались в эпоху подъема патриотических настроений в России и связаны с событиями прошедшей войны 1812 года. Блестяще исполненная Луизой Дессеме копия с полотна Т. Лоуренса передает нам в романтическом ореоле образ военачальника, отличившегося в сражениях при Бородино, селе Красном, в битвах при Краоне и Монмартре. Это первый владелец дворца М. С. Воронцов /1769-1824/. Стилистически близкими этому произведению являются портреты участников антинаполеоновских войн – Л. Нарышкина /1785-1846/, П. Ф. Уварова /1769-1824/ и А. Х. Бенкендорфа /1783-1844/. Английский художник Дж. Доу создавал их как авторские повторения галерей 1812 года Зимнего дворца в Петербурге. Примечательно, что в кабинете всегда занимал почетное место портрет любимого в России полководца М. И. Кутузова, исполненный кистью неизвестного мастера.
Из произведений декоративного прикладного искусства нужно отметить часы "Минин и Пожарский" и парные к ним канделябры. Их отливали в Париже во славу побед русского оружия в мастерской знаменитого бронзовщика Т. Ф. Томира /1751-1843/.
Живопис і вироби з бронзи, що прикрашають кабінет, створювалися в епоху підйому патріотичних настроїв у Росії і пов'язані з подіями минулої війни 1812 року. Блискуче виконана Луїзою Дессеме копія з полотна Т. Лоуренса передає нам в романтичному ореолі образ воєначальника, що відзначився в битвах при Бородіно, селі Красному, в битвах при Краоні та Монмартрі. Це перший власник палацу М. С. Воронцов /1769-1824/. Стилістично близькими цьому твору є портрети учасників антинаполеонівських воєн – Л. Наришкіна /1785-1846/, П. Ф. Уварова /1769-1824/ і А. Х. Бенкендорфа /1783-1844/. Англійський художник Дж. Доу створював їх як авторські повторення галерей 1812 року Зимового палацу в Петербурзі. Слід зазначити, що в кабінеті завжди займав почесне місце портрет улюбленого в Росії полководця М. І. Кутузова, виконаний пензлем невідомого майстра.
З витворів декоративного прикладного мистецтва слід відзначити годинник "Мінін і Пожарський" і парні до нього канделябри. Їх відливали в Парижі на честь перемог російської зброї в майстерні знаменитого бронзівника Т. Ф. Томіра /1751-1843/.
Парадный кабинет декоративной отделкой напоминает английские интерьеры XVI века. В украшении широко использовано дерево: дубовые профилированные панели, сразу несколько дверей, дубовая обшивка окна-эркера. Даже лепной из алебастра потолок своей раскраской имитирует дерево. Способствует ощущению комфорта и уюта серовато-коричневый уральский мрамор камина, сочетающийся с цветом бумажных обоев, и расставленная уголками мебель. Романтическая мода 30-40-х годов вполне допускала соседство разностильных предметов. Среди них художественными достоинствами выделяются круглый гостиный стол и резные "готические" стулья орехового дерева. Они сделаны в Англии в первой четверти XIX века. Книжный шкаф черного дерева имеет инкрустацию (панцирь черепахи, серебро, латунь), которая характерна для техники мастерской французского мебельщика Шарля Буля в конце XVIII – начале XIX веков. Более поздние образцы этой техники можно видеть на примере письменного стола и консолей с полками.
Живопись и изделия из бронзы, украшающие кабинет, создавались в эпоху подъема патриотических настроений в России и связаны с событиями прошедшей войны 1812 года. Блестяще исполненная Луизой Дессеме копия с полотна Т. Лоуренса передает нам в романтическом ореоле образ военачальника, отличившегося в сражениях при Бородино, селе Красном, в битвах при Краоне и Монмартре. Это первый владелец дворца М. С. Воронцов /1769-1824/. Стилистически близкими этому произведению являются портреты участников антинаполеоновских войн – Л. Нарышкина /1785-1846/, П. Ф. Уварова /1769-1824/ и А. Х. Бенкендорфа /1783-1844/. Английский художник Дж. Доу создавал их как авторские повторения галерей 1812 года Зимнего дворца в Петербурге. Примечательно, что в кабинете всегда занимал почетное место портрет любимого в России полководца М. И. Кутузова, исполненный кистью неизвестного мастера.
Из произведений декоративного прикладного искусства нужно отметить часы "Минин и Пожарский" и парные к ним канделябры. Их отливали в Париже во славу побед русского оружия в мастерской знаменитого бронзовщика Т. Ф. Томира /1751-1843/.
Алупка. Воронцовський палац. Парадний кабінет, портрет М. С. Воронцова (Луїза Дессеме).
Англійські меблі, бронзова скульптура (годинник і канделябри роботи бронзівника П. Ф. Томіра), портретний живопис першої половини XIX століття, що зображає героїв 1812 року, добре відображені в Парадному кабінеті господаря палацу.
Алупка. Воронцовский дворец. Парадный кабинет, портрет М. С. Воронцова (Луиза Дессеме).
Английская мебель, бронзовая скульптура (часы и канделябры работы бронзовщика П. Ф. Томира), портретная живопись первой половины XIX века, изображающая героев 1812 года, хорошо отражены в Парадном кабинете хозяина дворца.
Alupka. Vorontsov's palace. Main Study, portrait of M. S. Vorontsov (Louise Dessaimet).
English furniture, bronzes (а clock and candelabra by bronze-smith P. P. Thomire), and portraiture of the first half of the 19th century representing heroes of the 1812 War decorate the Main Study of the palace owner.
Англійські меблі, бронзова скульптура (годинник і канделябри роботи бронзівника П. Ф. Томіра), портретний живопис першої половини XIX століття, що зображає героїв 1812 року, добре відображені в Парадному кабінеті господаря палацу.
Алупка. Воронцовский дворец. Парадный кабинет, портрет М. С. Воронцова (Луиза Дессеме).
Английская мебель, бронзовая скульптура (часы и канделябры работы бронзовщика П. Ф. Томира), портретная живопись первой половины XIX века, изображающая героев 1812 года, хорошо отражены в Парадном кабинете хозяина дворца.
Alupka. Vorontsov's palace. Main Study, portrait of M. S. Vorontsov (Louise Dessaimet).
English furniture, bronzes (а clock and candelabra by bronze-smith P. P. Thomire), and portraiture of the first half of the 19th century representing heroes of the 1812 War decorate the Main Study of the palace owner.
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Ситцева кімната.
Витончено оздоблена Ситцева кімната, яку прикрашено роботами С. Ф. Щедріна, Н. Г. Чернецова та інших художників. Алупка. Воронцовский дворец. Ситцевая комната. Изящно отделана Ситцевая комната, украшенная работами С. Ф. Щедрина, Н. Г. Чернецова и других художников. Alupka. Vorontsov's palace. Chintz Room. The elegant Chintz Room is enhanced by works of S. F. Schedrin, N. G. Chernetsov and other artists. |
Ситцева кімната отримала свою назву через оздоблення стін, затягнутих ситцем,
який зберігся до наших днів з першої половини XIX століття.
Прикрасою вітальні є твори пейзажного живопису. Один з кращих творів колекції музею - "Вид Сорренто" Сильвестра Щедріна /1791-1830/. Він першим серед російських художників почав писати природу з натури і досконало опанував мистецтвом передачі сонячного світла, дивовижної прозорості повітря.
Поряд два пейзажі пензля Н. Г. Чернецова /1805-1879/ - "Вид Назарета в Галілеї" й "Юрьевець Повольський". Поставивши перед собою завдання засобами мистецтва показати рідну землю, красу та різноманітність її природи, Н. Г. Чернецов багато подорожував. 1636 року зі своїм братом він здійснив піврічну поїздку Волгою, результатом якої став цикл волжських пейзажів. "Юрьевець Повольський" - одна з робіт цього циклу.
Ситцевая комната получила свое название по отделке стен, затянутых ситцем, который сохранился до наших дней с первой половины XIX века.
Убранством гостиной служат произведения пейзажной живописи. Одно из лучших произведений коллекции музея - "Вид Сорренто" Сильвестра Щедрина /1791-1830/. Он первым среди русских художников начал писать природу с натуры и в совершенстве овладел искусством передачи солнечного света, удивительной прозрачности воздуха.
Рядом два пейзажа кисти Н. Г. Чернецова /1805-1879/ - "Вид Назарета в Галилее" и "Юрьевец Повольский". Поставив перед собой задачу средствами искусства показать родную землю, красоту и разнообразие ее природы, Н. Г. Чернецов много путешествовал. В 1636 году со своим братом он совершил полугодовую поездку по Волге, результатом которой был цикл волжских пейзажей. "Юрьевец Повольский" - одна из работ этого цикла.
Прикрасою вітальні є твори пейзажного живопису. Один з кращих творів колекції музею - "Вид Сорренто" Сильвестра Щедріна /1791-1830/. Він першим серед російських художників почав писати природу з натури і досконало опанував мистецтвом передачі сонячного світла, дивовижної прозорості повітря.
Поряд два пейзажі пензля Н. Г. Чернецова /1805-1879/ - "Вид Назарета в Галілеї" й "Юрьевець Повольський". Поставивши перед собою завдання засобами мистецтва показати рідну землю, красу та різноманітність її природи, Н. Г. Чернецов багато подорожував. 1636 року зі своїм братом він здійснив піврічну поїздку Волгою, результатом якої став цикл волжських пейзажів. "Юрьевець Повольський" - одна з робіт цього циклу.
Ситцевая комната получила свое название по отделке стен, затянутых ситцем, который сохранился до наших дней с первой половины XIX века.
Убранством гостиной служат произведения пейзажной живописи. Одно из лучших произведений коллекции музея - "Вид Сорренто" Сильвестра Щедрина /1791-1830/. Он первым среди русских художников начал писать природу с натуры и в совершенстве овладел искусством передачи солнечного света, удивительной прозрачности воздуха.
Рядом два пейзажа кисти Н. Г. Чернецова /1805-1879/ - "Вид Назарета в Галилее" и "Юрьевец Повольский". Поставив перед собой задачу средствами искусства показать родную землю, красоту и разнообразие ее природы, Н. Г. Чернецов много путешествовал. В 1636 году со своим братом он совершил полугодовую поездку по Волге, результатом которой был цикл волжских пейзажей. "Юрьевец Повольский" - одна из работ этого цикла.
|
Алупка. Воронцовський палац. Китайський кабінет
приваблює до відпочинку, вражаючи багатющим різьбленням, оздобленням стін, оформлених рисовою соломкою та вишивкою шовком і бісером.
Алупка. Воронцовский дворец. Китайский кабинет располагает к отдыху, поражая богатейшей резьбой, отделкой стен, оформленных рисовой соломкой и вышивкой шелком и бисером. Alupka. Vorontsov's palace. The Chinese Study with its excellent carvings, the walls trimmed with rice straw and silk embroidery and bead-work disposes to rest. |
В період Кримської (Ялтинської) конференції керівників трьох союзних держав
(4-11 лютого 1945 року) палац в Алупці було надано англійській делегації на чолі з Черчиллем.
Особистими апартаментами прем'єр-міністра були Парадний і Китайський кабінети, сполучені Ситцевою кімнатою.
У Китайському кабінеті розміщено експозицію, присвячену 130-річчю від дня народження видатного політичного діяча XX століття.
Уїнстон Леонард Спенсер Черчилль (1874-1965) за своїм походженням належав до славнозвісного роду герцогів Мальборо, що входили до числа двадцяти герцогських родин Англії. Засновник династії Джон Черчилль (1650-1722), колишній паж герцога Йоркського (пізніше короля Якова II), з 1702 року був головнокомандуючим англійською армією. Королева Ганна звела його в герцогський сан, а за блискучу перемогу при Бленхеймі 13 серпня 1704, на пам'ять якої було викарбовано медаль, дарувала герцогові землі в королівських угіддях Вудстока в графстві Оксфордшир. На місці старого замку часів Єлизавети Тюдор за проектом Джона Ванбро (1664-1726) в 1705-1719 роках було побудовано величезний палац, що зовні нагадує Версаль. Родовий маєток назвали «Бленхейм». 30 листопада 1874 року тут народився Уїнстон Черчилль.
Більше ста років належав сімейству герцогів в Лондоні «Мальборо-хауз». Збудований у 1709-1711 роках К. Реном (1632-1723) в палладіанському стилі, палац відрізнявся розкішшю внутрішнього оздоблення та багатством інтер'єрів. 1817 року спадкоємці продали його до королівської казни. У різні роки в палаці жили члени королівської сім'ї Англії й їх російські родичі: імператори Олександр III і Микола II, імператриця Марія Федорівна.
В середині XVIII століття титул і володіння герцогів Мальборо перейшли по жіночій лінії до Чарльза Спенсера, графа Сендерланду (3-й герцог Мальборо). За внука його - графа Георга Пемброка - в 1808 році вийшла заміж рідна сестра графа М. С. Воронцова - Катерина. Доповнюють оздоблення кабінету види середньовічних замків Англії, романтичною інтерпретацією яких є архітектура Воронцовського палацу (1820-1840-і роки, архітектор Е. Блор) і гравійовані портрети представниць роду Спенсерів, виконані по оригіналах Д. Рейнольдса. У окремій вітрині представлено документальні фотографії (копії), зроблені під час роботи конференції.
В период Крымской (Ялтинской) конференции руководителей трех союзных держав (4-11 февраля 1945 года) дворец в Алупке был предоставлен английской делегации во главе с Черчиллем. Личными апартаментами премьер-министра были Парадный и Китайский кабинеты, соединенные Ситцевой комнатой. В Китайском кабинете размещена экспозиция, посвященная 130-летию со дня рождения выдающегося политического деятеля XX века.
Уинстон Леонард Спенсер Черчилль (1874-1965) по своему происхождению принадлежал к знаменитому роду герцогов Мальборо, входивших в число двадцати герцогских семей Англии. Основатель династии Джон Черчилль (1650-1722), бывший паж герцога Йоркского (позже короля Якова II), с 1702 года был главнокомандующим английской армией. Королева Анна возвела его в герцогское достоинство, а за блистательную победу при Бленхейме 13 августа 1704, в память которой была выбита медаль, даровала герцогу земли в королевских угодьях Вудстока в графстве Оксфордшир. На месте старого замка времен Елизаветы Тюдор по проекту Джона Ванбро (1664-1726) в 1705-1719 годах был построен огромный дворец, внешне напоминающий Версаль. Родовое поместье назвали «Бленхейм». 30 ноября 1874 года здесь родился Уинстон Черчилль.
Более ста лет принадлежал семейству герцогов в Лондоне «Мальборо-хауз». Выстроенный в 1709-1711 годах К. Реном (1632-1723) в палладианском стиле, дворец отличался роскошью внутренней отделки и богатством интерьеров. В 1817 году наследники продали его в королевскую казну. В разные годы во дворце жили члены королевской семьи Англии и их русские родственники: императоры Александр III и Николай II, императрица Мария Федоровна.
В середине XVIII века титул и владения герцогов Мальборо перешли по женской линии к Чарльзу Спенсеру, графу Сендерланду (3-й герцог Мальборо). За внука его - графа Георга Пемброка - в 1808 году вышла замуж родная сестра графа М. С. Воронцова - Екатерина. Дополняют убранство кабинета виды средневековых замков Англии, романтической интерпретацией которых является архитектура Воронцовского дворца (1820-1840-е годы, архитектор Э. Блор) и гравированные портреты представительниц рода Спенсеров, исполненные по оригиналам Д. Рейнольдса. В отдельной витрине представлены документальные фотографии (копии), сделанные в процессе работы конференции.
Уїнстон Леонард Спенсер Черчилль (1874-1965) за своїм походженням належав до славнозвісного роду герцогів Мальборо, що входили до числа двадцяти герцогських родин Англії. Засновник династії Джон Черчилль (1650-1722), колишній паж герцога Йоркського (пізніше короля Якова II), з 1702 року був головнокомандуючим англійською армією. Королева Ганна звела його в герцогський сан, а за блискучу перемогу при Бленхеймі 13 серпня 1704, на пам'ять якої було викарбовано медаль, дарувала герцогові землі в королівських угіддях Вудстока в графстві Оксфордшир. На місці старого замку часів Єлизавети Тюдор за проектом Джона Ванбро (1664-1726) в 1705-1719 роках було побудовано величезний палац, що зовні нагадує Версаль. Родовий маєток назвали «Бленхейм». 30 листопада 1874 року тут народився Уїнстон Черчилль.
Більше ста років належав сімейству герцогів в Лондоні «Мальборо-хауз». Збудований у 1709-1711 роках К. Реном (1632-1723) в палладіанському стилі, палац відрізнявся розкішшю внутрішнього оздоблення та багатством інтер'єрів. 1817 року спадкоємці продали його до королівської казни. У різні роки в палаці жили члени королівської сім'ї Англії й їх російські родичі: імператори Олександр III і Микола II, імператриця Марія Федорівна.
В середині XVIII століття титул і володіння герцогів Мальборо перейшли по жіночій лінії до Чарльза Спенсера, графа Сендерланду (3-й герцог Мальборо). За внука його - графа Георга Пемброка - в 1808 році вийшла заміж рідна сестра графа М. С. Воронцова - Катерина. Доповнюють оздоблення кабінету види середньовічних замків Англії, романтичною інтерпретацією яких є архітектура Воронцовського палацу (1820-1840-і роки, архітектор Е. Блор) і гравійовані портрети представниць роду Спенсерів, виконані по оригіналах Д. Рейнольдса. У окремій вітрині представлено документальні фотографії (копії), зроблені під час роботи конференції.
В период Крымской (Ялтинской) конференции руководителей трех союзных держав (4-11 февраля 1945 года) дворец в Алупке был предоставлен английской делегации во главе с Черчиллем. Личными апартаментами премьер-министра были Парадный и Китайский кабинеты, соединенные Ситцевой комнатой. В Китайском кабинете размещена экспозиция, посвященная 130-летию со дня рождения выдающегося политического деятеля XX века.
Уинстон Леонард Спенсер Черчилль (1874-1965) по своему происхождению принадлежал к знаменитому роду герцогов Мальборо, входивших в число двадцати герцогских семей Англии. Основатель династии Джон Черчилль (1650-1722), бывший паж герцога Йоркского (позже короля Якова II), с 1702 года был главнокомандующим английской армией. Королева Анна возвела его в герцогское достоинство, а за блистательную победу при Бленхейме 13 августа 1704, в память которой была выбита медаль, даровала герцогу земли в королевских угодьях Вудстока в графстве Оксфордшир. На месте старого замка времен Елизаветы Тюдор по проекту Джона Ванбро (1664-1726) в 1705-1719 годах был построен огромный дворец, внешне напоминающий Версаль. Родовое поместье назвали «Бленхейм». 30 ноября 1874 года здесь родился Уинстон Черчилль.
Более ста лет принадлежал семейству герцогов в Лондоне «Мальборо-хауз». Выстроенный в 1709-1711 годах К. Реном (1632-1723) в палладианском стиле, дворец отличался роскошью внутренней отделки и богатством интерьеров. В 1817 году наследники продали его в королевскую казну. В разные годы во дворце жили члены королевской семьи Англии и их русские родственники: императоры Александр III и Николай II, императрица Мария Федоровна.
В середине XVIII века титул и владения герцогов Мальборо перешли по женской линии к Чарльзу Спенсеру, графу Сендерланду (3-й герцог Мальборо). За внука его - графа Георга Пемброка - в 1808 году вышла замуж родная сестра графа М. С. Воронцова - Екатерина. Дополняют убранство кабинета виды средневековых замков Англии, романтической интерпретацией которых является архитектура Воронцовского дворца (1820-1840-е годы, архитектор Э. Блор) и гравированные портреты представительниц рода Спенсеров, исполненные по оригиналам Д. Рейнольдса. В отдельной витрине представлены документальные фотографии (копии), сделанные в процессе работы конференции.
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Китайський кабінет.
Алупка. Воронцовский дворец. Китайский кабинет. Alupka. Vorontsov's palace. Chinese Study. |
Китайські кабінети російських палаців періоду романтизму – одне з найцікавіших свідоцтв взаємодії європейської та східної культур.
Високі світлі дубові панелі, що перемежовуються стулками численних дверей і вікон, - дань англійському Відродженню.
Тональним продовженням панелей правлять китайські рогожі, вишивки на них шовком і бісером виконані руками кріпосних майстринь.
Заслуговує на увагу майстерна імітація дерев'яного різьблення в ліпній стелі - творчість мошенського селянина Романа Фуртунова.
При палаці були столярна та меблева майстерні, в яких трудилися уродженці Володимирської та Вологодської губерній, вихідці з українських сіл - Наум Мухин, Яким Ляпшин, Максим Тесленко. Їх талантом позначено чудове накладне різьблення по дереву, що прикрашає рами дзеркал, панелі, дверцята вбудованої в стіну шафки; палацовими меблярами зроблено два дамські столики з хвилястої берези та стільці з монограмами Єлизавети Воронцової. Над шафкою з ініціалами - портрет власниці кабінету, чий образ навіки залишився в російській культурі завдяки віршованим шедеврам О. С. Пушкіна.
Мода на екзотику сприяла появі в російських палацах виробів зі сходу. У великій кількості завозилися порцеляна та вази-клаузане /перегородкова емаль/. Їх форма та декор були прикладом для наслідування, особливо при виконанні предметів розкоші.
Англійська шафка-кабінетик XVIII століття для зберігання коштовностей декорована в техніці розписного лаку і прикрашена малюнком у "китайському дусі".
Китайские кабинеты русских дворцов периода романтизма – одно из интереснейших свидетельств взаимодействия европейской и восточной культур. Высокие светлые дубовые панели, перемежающиеся створками многочисленных дверей и окон - дань английскому Возрождению. Тональным продолжением панелей служат китайские циновки, вышивки на них шелком и бисером исполнены руками крепостных мастериц. Заслуживает внимания искусная имитация деревянной резьбы в лепном потолке - творчество мошенского крестьянина Романа Фуртунова.
При дворце имелись столярная и мебельная мастерские, в которых трудились уроженцы Владимирской и Вологодской губерний, выходцы из украинских сел - Наум Мухин, Яким Ляпшин, Максим Тесленко. Их талантом отмечена великолепная накладная резьба по дереву, что украшает рамы зеркал, панели, дверцы встроенного в стену шкафчика; дворцовыми мебельщиками сделаны два дамских столика из волнистой березы и стулья с монограммами Елизаветы Воронцовой. Над шкафчиком с инициалами - портрет владелицы кабинета, чей образ навечно остался в русской культуре благодаря стихотворным шедеврам А. С. Пушкина.
Мода на экзотику способствовала появлению в русских дворцах изделий с востока. В большом количестве завозились фарфор и вазы-клаузане /перегородчатая эмаль/. Их форма и декор служили примером для подражания, особенно при исполнении предметов роскоши.
Английский шкафчик-кабинетик XVIII века для хранения драгоценностей декорирован в технике расписного лака и украшен рисунком в "китайском духе".
При палаці були столярна та меблева майстерні, в яких трудилися уродженці Володимирської та Вологодської губерній, вихідці з українських сіл - Наум Мухин, Яким Ляпшин, Максим Тесленко. Їх талантом позначено чудове накладне різьблення по дереву, що прикрашає рами дзеркал, панелі, дверцята вбудованої в стіну шафки; палацовими меблярами зроблено два дамські столики з хвилястої берези та стільці з монограмами Єлизавети Воронцової. Над шафкою з ініціалами - портрет власниці кабінету, чий образ навіки залишився в російській культурі завдяки віршованим шедеврам О. С. Пушкіна.
Мода на екзотику сприяла появі в російських палацах виробів зі сходу. У великій кількості завозилися порцеляна та вази-клаузане /перегородкова емаль/. Їх форма та декор були прикладом для наслідування, особливо при виконанні предметів розкоші.
Англійська шафка-кабінетик XVIII століття для зберігання коштовностей декорована в техніці розписного лаку і прикрашена малюнком у "китайському дусі".
Китайские кабинеты русских дворцов периода романтизма – одно из интереснейших свидетельств взаимодействия европейской и восточной культур. Высокие светлые дубовые панели, перемежающиеся створками многочисленных дверей и окон - дань английскому Возрождению. Тональным продолжением панелей служат китайские циновки, вышивки на них шелком и бисером исполнены руками крепостных мастериц. Заслуживает внимания искусная имитация деревянной резьбы в лепном потолке - творчество мошенского крестьянина Романа Фуртунова.
При дворце имелись столярная и мебельная мастерские, в которых трудились уроженцы Владимирской и Вологодской губерний, выходцы из украинских сел - Наум Мухин, Яким Ляпшин, Максим Тесленко. Их талантом отмечена великолепная накладная резьба по дереву, что украшает рамы зеркал, панели, дверцы встроенного в стену шкафчика; дворцовыми мебельщиками сделаны два дамских столика из волнистой березы и стулья с монограммами Елизаветы Воронцовой. Над шкафчиком с инициалами - портрет владелицы кабинета, чей образ навечно остался в русской культуре благодаря стихотворным шедеврам А. С. Пушкина.
Мода на экзотику способствовала появлению в русских дворцах изделий с востока. В большом количестве завозились фарфор и вазы-клаузане /перегородчатая эмаль/. Их форма и декор служили примером для подражания, особенно при исполнении предметов роскоши.
Английский шкафчик-кабинетик XVIII века для хранения драгоценностей декорирован в технике расписного лака и украшен рисунком в "китайском духе".
|
Вестибюль.
Над каміном - портрет А. В. Браницької (Ричард Бромтоном).
В оздоблені вестибюля використано велику кількість парадних портретів - Ф. С. Рокотов "Портрет Катерини II", портрети Браницьких і Воронцових. Опоряджено вестибюль деревом у готичному стилі. Вестибюль. Над камином - портрет А. В. Браницкой (Ричард Бромтоном). В убранство вестибюля входит большое количество парадных портретов - Ф. С. Рокотов "Портрет Екатерины II", портреты Браницких и Воронцовых. Отделан вестибюль деревом в готическом стиле. Entrance Hall. Above the fireplace - portrait of A. V. Branitskaya (Richard Bromtonom). The Entrance Hall is decorated with a number of ceremonial portraits, including F. S. Rokotov's "Portrait of Catherine II" and portraits of the Branitskys and the Vorontsovs. It is finished in the Gothic style in wood. |
Вестибюль правив за парадний вхід до палацу і оформлений за типом англійських холів XVI століття,
які зазвичай споруджувалися в центрі будівлі та з'єднувалися дверима зі всіма навколишніми приміщеннями.
Внутрішня обробка зали відрізняється суворістю та стриманістю.
У ній ніби отримує свій розвиток принцип вирішення парадного двору та північного фасаду корпусу.
Майже все архітектурне оздоблення подано в дереві: масивна дубова стеля має рельєфний узор з декоративних тяг, що переплітається,
які імітують середньовічні несучі конструкції - нервюри; дубові панелі орнаментовано трилопатевими готичними склепіннями.
У суворий колорит вестибюлю чудово вписуються каміни з діабазу. Чудова обробка цього трудомісткого каменю - складний зріз камінів, готичний різьблений орнамент, шліфування до дзеркального блиску - свідоцтво високої майстерності кріпосних майстрів-каменерізів.
Характер творів живопису цієї зали відповідає її парадності та монументальній урочистості. Тут представлено парадні портрети. Портрет Катерини II написаний одним з кращих портретистів XVIII століття Ф. С. Рокотовим /1736-1809/. Композиційно відповідає йому портрет світлішого князя Г. А. Потьомкіна /невідомий художник I чверті XIX століття/ - дар барона З. А. Фальц-Фейна /держава Ліхтенштейн/, 1990 рік. Яскравими прикладами парадних портретів є твори художників-іноземців, що працювали в Росії наприкінці XVIII - на початку XIX століть. До них належать портрет А. В. Браницької, виконаний англійським художником Р. Бромптоном /1734-1783/, і портрет К. П. Браницького пензля австрійського майстра І. Б. Лампи /1751-1830/. 1848 року Луїзою Дессеме на замовлення власників палацу було виконано портрети батьків М. С. Воронцова - Семена Романовича, посла в Англії /копія з Р. Еванса/ та його дружини Катерини Олексіївни, вродженої Сенявиної /видозмінена копія з Д. Левицького/.
Вестибюль має два входи і два тамбури, характер оздоблення яких відповідає оформленню фасадів. Стіни та стеля південного тамбура затягнуті персидськими вишивками. Їх виконано Ага Бозорхом з міста Решта на початку XIX століття і вони є унікальними витворами іранського мистецтва. На парних портретах зображений Фетх Алі - персидський шах /кінець XVIII - перша третина XIX століття/.
Вестибюль служил парадным входом во дворец и оформлен по типу английских холлов XVI века, которые обычно сооружались в центре здания и соединялись дверьми со всеми окружающими помещениями. Внутренняя отделка зала отличается строгостью и сдержанностью. В ней как бы получает свое развитие принцип решения парадного двора и северного фасада корпуса. Почти вся архитектурная обработка дана в дереве: массивный дубовый потолок имеет рельефный узор из переплетающихся декоративных тяг, имитирующих средневековые несущие конструкции - нервюры; дубовые панели орнаментированы трехлопастными готическими арочками.
В строгий колорит вестибюля прекрасно вписываются камины из диабаза. Великолепная обработка этого трудоемкого камня - сложный срез каминов, готический резной орнамент, шлифовка до зеркального блеска - свидетельство высокого мастерства крепостных мастеров-камнерезов.
Характер произведений живописи этого зала отвечает его парадности и монументальной торжественности. Здесь представлены парадные портреты. Портрет Екатерины II написан одним из лучших портретистов XVIII века Ф. С. Рокотовым /1736-1809/. Композиционно соответствует ему портрет светлейшего князя Г. А. Потемкина /неизвестный художник I четвери XIX века/ - дар барона З. А. Фальц-Фейна /государство Лихтенштейн/, 1990 год.
Яркими примерами парадных портретов могут служить произведения художников-иностранцев, работавших в России в конце XVIII - начале XIX веков. К ним относятся портрет А. В. Браницкой, исполненный английским художником Р. Бромптоном /1734-1783/, и портрет К. П. Браницкого кисти австрийского мастера И. Б. Лампи /1751-1830/. В 1848 году Луизой Дессеме по заказу владельцев дворца выполнены портреты родителей М. С. Воронцова - Семена Романовича, посла в Англии /копия с Р. Эванса/ и его жены Екатерины Алексеевны, урожденной Сенявиной /видоизмененная копия с Д. Левицкого/.
Вестибюль имеет два входа и два тамбура, характер отделки которых соответствует оформлению фасадов. Стены и потолок южного тамбура затянуты персидскими вышивками. Они выполнены Ага Бозорхом из города Решта в начале XIX века и являются уникальными произведениями иранского искусства. На парных портретах изображен Фетх Али - персидский шах /конец XVIII - первая треть XIX века/.
У суворий колорит вестибюлю чудово вписуються каміни з діабазу. Чудова обробка цього трудомісткого каменю - складний зріз камінів, готичний різьблений орнамент, шліфування до дзеркального блиску - свідоцтво високої майстерності кріпосних майстрів-каменерізів.
Характер творів живопису цієї зали відповідає її парадності та монументальній урочистості. Тут представлено парадні портрети. Портрет Катерини II написаний одним з кращих портретистів XVIII століття Ф. С. Рокотовим /1736-1809/. Композиційно відповідає йому портрет світлішого князя Г. А. Потьомкіна /невідомий художник I чверті XIX століття/ - дар барона З. А. Фальц-Фейна /держава Ліхтенштейн/, 1990 рік. Яскравими прикладами парадних портретів є твори художників-іноземців, що працювали в Росії наприкінці XVIII - на початку XIX століть. До них належать портрет А. В. Браницької, виконаний англійським художником Р. Бромптоном /1734-1783/, і портрет К. П. Браницького пензля австрійського майстра І. Б. Лампи /1751-1830/. 1848 року Луїзою Дессеме на замовлення власників палацу було виконано портрети батьків М. С. Воронцова - Семена Романовича, посла в Англії /копія з Р. Еванса/ та його дружини Катерини Олексіївни, вродженої Сенявиної /видозмінена копія з Д. Левицького/.
Вестибюль має два входи і два тамбури, характер оздоблення яких відповідає оформленню фасадів. Стіни та стеля південного тамбура затягнуті персидськими вишивками. Їх виконано Ага Бозорхом з міста Решта на початку XIX століття і вони є унікальними витворами іранського мистецтва. На парних портретах зображений Фетх Алі - персидський шах /кінець XVIII - перша третина XIX століття/.
Вестибюль служил парадным входом во дворец и оформлен по типу английских холлов XVI века, которые обычно сооружались в центре здания и соединялись дверьми со всеми окружающими помещениями. Внутренняя отделка зала отличается строгостью и сдержанностью. В ней как бы получает свое развитие принцип решения парадного двора и северного фасада корпуса. Почти вся архитектурная обработка дана в дереве: массивный дубовый потолок имеет рельефный узор из переплетающихся декоративных тяг, имитирующих средневековые несущие конструкции - нервюры; дубовые панели орнаментированы трехлопастными готическими арочками.
В строгий колорит вестибюля прекрасно вписываются камины из диабаза. Великолепная обработка этого трудоемкого камня - сложный срез каминов, готический резной орнамент, шлифовка до зеркального блеска - свидетельство высокого мастерства крепостных мастеров-камнерезов.
Характер произведений живописи этого зала отвечает его парадности и монументальной торжественности. Здесь представлены парадные портреты. Портрет Екатерины II написан одним из лучших портретистов XVIII века Ф. С. Рокотовым /1736-1809/. Композиционно соответствует ему портрет светлейшего князя Г. А. Потемкина /неизвестный художник I четвери XIX века/ - дар барона З. А. Фальц-Фейна /государство Лихтенштейн/, 1990 год.
Яркими примерами парадных портретов могут служить произведения художников-иностранцев, работавших в России в конце XVIII - начале XIX веков. К ним относятся портрет А. В. Браницкой, исполненный английским художником Р. Бромптоном /1734-1783/, и портрет К. П. Браницкого кисти австрийского мастера И. Б. Лампи /1751-1830/. В 1848 году Луизой Дессеме по заказу владельцев дворца выполнены портреты родителей М. С. Воронцова - Семена Романовича, посла в Англии /копия с Р. Эванса/ и его жены Екатерины Алексеевны, урожденной Сенявиной /видоизмененная копия с Д. Левицкого/.
Вестибюль имеет два входа и два тамбура, характер отделки которых соответствует оформлению фасадов. Стены и потолок южного тамбура затянуты персидскими вышивками. Они выполнены Ага Бозорхом из города Решта в начале XIX века и являются уникальными произведениями иранского искусства. На парных портретах изображен Фетх Али - персидский шах /конец XVIII - первая треть XIX века/.
|
|
Алупка. Воронцовський палац.
Вестибюль.
Алупка. Воронцовский дворец. Вестибюль. Alupka. Vorontsov's palace. Entrance Hall. |
Вестибюль сполучений із Блакитною вітальнею, її обробка відрізняється від решти кімнат.
Стіни, стеля забарвлені в світлий блакитний тон, суцільно покритий квітковим ліпним орнаментом (ліпник Роман Фуртунов).
Вітальня ділиться на дві частини: сцену та залу для глядачів.
Білі з позолотою меблі в стилі російського ампіру гармонійно вписано в інтер'єр приміщення.
Вестибюль соединен с Голубой гостиной, ее отделка отличается от остальных комнат. Стены, потолок окрашены в светлый голубой тон, сплошь покрытый цветочным лепным орнаментом (лепщик Роман Фуртунов). Гостиная делится на две части: сцену и зрительный зал. Белая с позолотой мебель в стиле русского ампира гармонично вписана в интерьер помещения.
The Entrance Hall joins the Blue Drawing Room whose decor differs of that of other rooms. The ceiling and walls are painted light blue and covered entirely with floral stucco ornament (modeller Roman Furtunov). The drawing room divides into two parts: the stage and the auditorium. White gilded furniture in the Russian Empire style harmonizes well with the interior.
Вестибюль соединен с Голубой гостиной, ее отделка отличается от остальных комнат. Стены, потолок окрашены в светлый голубой тон, сплошь покрытый цветочным лепным орнаментом (лепщик Роман Фуртунов). Гостиная делится на две части: сцену и зрительный зал. Белая с позолотой мебель в стиле русского ампира гармонично вписана в интерьер помещения.
The Entrance Hall joins the Blue Drawing Room whose decor differs of that of other rooms. The ceiling and walls are painted light blue and covered entirely with floral stucco ornament (modeller Roman Furtunov). The drawing room divides into two parts: the stage and the auditorium. White gilded furniture in the Russian Empire style harmonizes well with the interior.
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Блакитна вітальня. Загальний вид.
Алупка. Воронцовский дворец. Голубая гостиная. Общий вид. Alupka. Vorontsov's palace. Blue Drawing Room. General view. |
Блакитна вітальня отримала назву за кольором стін і стелі. Дуже відрізняється обробкою від всіх інших кімнат.
Особливу ошатність і витонченість додає гостинній білий ліпний рослинний візерунок, що суцільно покриває стіни і стелю.
Це художнє ліплення виконано кріпосними майстрами, якими керував чудовий умілець Роман Фуртунов.
З оздобленням стін добре поєднується камін з білого каррарського мармуру, прикрашений рослинним орнаментом.
Гарнітур світлих гостинних меблів виконано в 20-і роки XIX століття в стилі пізнього російського класицизму кріпосними Воронцова. Мотиви виноградних ліз і колосків пшениці в позолоченому орнаменті гарнітура свідчать про його виготовлення на півдні Російської імперії. Оздоблення зали доповнюють дві великі порцелянові вази /колишній імператорський фарфоровий завод у Петербурзі, нині завод ім. Ломоносова/. Канделябри на каміні /Росія, 1-а половина XIX століття/ та порцелянові вази на столах /Англія, Веджвут, 1-а половина XIX століття/. Бронзовий годинник на каміні роботи Томіра /Франція, 1-а пол. XIX століття/.
Блакитна вітальня могла правити за домашній театр. Виступи в стіні, висувна дерев'яна перегородка, що замінювала завісу, ділять зал на дві частини, менша з яких служила сценою. Тут востаннє в своєму житті виступав великий актор М. С. Щепкін /1788-1863/ - засновник російського реалістичного театру.
1898 року в палаці співав Ф. І. Шаляпін, грав Рахманінов, а в 60-х роках минулого сторіччя в палаці бував український поет-демократ С. В. Руданський.
Голубая гостиная название получила по цвету стен и потолка. Очень отличается отделкой от всех других комнат. Особую нарядность и изящество придает гостиной белый лепной растительный узор, сплошь покрывающий стены и потолок. Эта художественная лепка выполнена крепостными мастерами, которыми руководил замечательный умелец Роман Фуртунов. С отделкой стен хорошо сочетается камин из белого каррарского мрамора, украшенный растительным орнаментом.
Гарнитур светлой гостиной мебели выполнен в 20-е годы XIX века в стиле позднего русского классицизма крепостными Воронцова. Мотивы виноградных лоз и колосьев пшеницы в золоченом орнаменте гарнитура свидетельствуют о его изготовлении на юге Российской империи. Убранство зала дополняют две большие фарфоровые вазы /бывший императорский фарфоровый завод в Петербурге, ныне завод им. Ломоносова/. Канделябры на камине /Россия, 1-я половина XIX века/ и фаянсовые вазы на столах /Англия, Веджвут, 1-я половина XIX века/. Бронзовые часы на камине работы Томира /Франция, 1-я половина XIX века/.
Голубая гостиная могла служить домашним театром. Выступы в стене, выдвижная деревянная перегородка, заменявшая занавес, делят зал на две части, меньшая из которых служила сценой. Здесь в последний раз в своей жизни выступал великий актер М. С. Щепкин /1788-1863/ - основатель русского реалистического театра.
В 1898 году во дворце пел Ф. И. Шаляпин, играл Рахманинов, а в 60-х годах прошлого столетия во дворце бывал украинский поэт-демократ С. В. Руданский.
Гарнітур світлих гостинних меблів виконано в 20-і роки XIX століття в стилі пізнього російського класицизму кріпосними Воронцова. Мотиви виноградних ліз і колосків пшениці в позолоченому орнаменті гарнітура свідчать про його виготовлення на півдні Російської імперії. Оздоблення зали доповнюють дві великі порцелянові вази /колишній імператорський фарфоровий завод у Петербурзі, нині завод ім. Ломоносова/. Канделябри на каміні /Росія, 1-а половина XIX століття/ та порцелянові вази на столах /Англія, Веджвут, 1-а половина XIX століття/. Бронзовий годинник на каміні роботи Томіра /Франція, 1-а пол. XIX століття/.
Блакитна вітальня могла правити за домашній театр. Виступи в стіні, висувна дерев'яна перегородка, що замінювала завісу, ділять зал на дві частини, менша з яких служила сценою. Тут востаннє в своєму житті виступав великий актор М. С. Щепкін /1788-1863/ - засновник російського реалістичного театру.
1898 року в палаці співав Ф. І. Шаляпін, грав Рахманінов, а в 60-х роках минулого сторіччя в палаці бував український поет-демократ С. В. Руданський.
Голубая гостиная название получила по цвету стен и потолка. Очень отличается отделкой от всех других комнат. Особую нарядность и изящество придает гостиной белый лепной растительный узор, сплошь покрывающий стены и потолок. Эта художественная лепка выполнена крепостными мастерами, которыми руководил замечательный умелец Роман Фуртунов. С отделкой стен хорошо сочетается камин из белого каррарского мрамора, украшенный растительным орнаментом.
Гарнитур светлой гостиной мебели выполнен в 20-е годы XIX века в стиле позднего русского классицизма крепостными Воронцова. Мотивы виноградных лоз и колосьев пшеницы в золоченом орнаменте гарнитура свидетельствуют о его изготовлении на юге Российской империи. Убранство зала дополняют две большие фарфоровые вазы /бывший императорский фарфоровый завод в Петербурге, ныне завод им. Ломоносова/. Канделябры на камине /Россия, 1-я половина XIX века/ и фаянсовые вазы на столах /Англия, Веджвут, 1-я половина XIX века/. Бронзовые часы на камине работы Томира /Франция, 1-я половина XIX века/.
Голубая гостиная могла служить домашним театром. Выступы в стене, выдвижная деревянная перегородка, заменявшая занавес, делят зал на две части, меньшая из которых служила сценой. Здесь в последний раз в своей жизни выступал великий актер М. С. Щепкин /1788-1863/ - основатель русского реалистического театра.
В 1898 году во дворце пел Ф. И. Шаляпин, играл Рахманинов, а в 60-х годах прошлого столетия во дворце бывал украинский поэт-демократ С. В. Руданский.
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Блакитна вітальня. Деталі інтер'єру:
- люстра; - камін; - годинник «Діана та Аполлон» (П. Ф. Томір). Алупка. Воронцовский дворец. Голубая гостиная. Детали интерьера: - люстра; - камин; - часы «Диана и Аполлон» (П. Ф. Томир). Alupka. Vorontsov's palace. Blue Drawing Room. Interior details: - chandelier; - fireplace; - «Diana and Apollo» clock (P. F. Thomire). |
|
Алупка. Воронцовський палац.
Блакитна вітальня. Загальний вид. Алупка. Воронцовский дворец. Голубая гостиная. Общий вид. Alupka. Vorontsov's palace. Blue Drawing Room. General view. |
До вітальні примикає Зимовий сад.
Тут затишно розташувалися рідкісні рослини - араукарія бразильська, пальми, фікус-репенс та інші.
Посеред саду встановлено Мармуровий фонтан, а серед зелені розміщено багато декоративних мармурових скульптур
французьких, італійських, англійських майстрів ("Перші кроки" Лоран Маркест, "Дівчинка" К. Корбелліні).
К гостиной примыкает Зимний сад. Здесь уютно расположились редкие растения - араукария бразильская, пальмы, фикус-репенс и другие. Посреди сада установлен Мраморный фонтан, а среди зелени размещено множество декоративных мраморных скульптур французских, итальянских, английских мастеров ("Первые шаги" Лоран Маркест, "Девочка" К. Корбеллини).
The drawing room is adjoined by the Winter Garden. Here rare plants, like Brazil araucaria, palms, repent ficus, feel comfortable. A marble fountain stands in the centre of the garden and a lot of marble sculptures by French, Italian and English artists (e.g., "First Steps" by Laurent-Honore Marqueste, "Little Girl" by Quintilliano Corbellini) are set up amid the verdure.
К гостиной примыкает Зимний сад. Здесь уютно расположились редкие растения - араукария бразильская, пальмы, фикус-репенс и другие. Посреди сада установлен Мраморный фонтан, а среди зелени размещено множество декоративных мраморных скульптур французских, итальянских, английских мастеров ("Первые шаги" Лоран Маркест, "Девочка" К. Корбеллини).
The drawing room is adjoined by the Winter Garden. Here rare plants, like Brazil araucaria, palms, repent ficus, feel comfortable. A marble fountain stands in the centre of the garden and a lot of marble sculptures by French, Italian and English artists (e.g., "First Steps" by Laurent-Honore Marqueste, "Little Girl" by Quintilliano Corbellini) are set up amid the verdure.
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Зимовий сад.
Загальний вид і мармурові скульптури та фонтан. Алупка. Воронцовский дворец. Зимний сад. Общий вид и мраморные скульптуры и фонтан. Alupka. Vorontsov's palace. Winter Garden. General view and a lot of marble sculptures and marble fountain . |
Зимовий сад.
У першій половині XIX століття було модно встановлювати в північних палацах і багатих особняках зимові сади.
Щоб витримати характер північного палацу, було влаштовано зимовий сад і тут.
У зимовому саду вирощувалися рідкісні тропічні рослини, які не переносять навіть нехолодної південної зими і вимагають укриття. До таких рослин відносяться араукарії високі /родина яких - острів Норфолк поблизу Австралії/, саговник відігнутолистий, фікус-репенс, що піднімається по стінах, він зберігся з 1-ої половини XIX століття.
Біломармурова скульптура - традиційна прикраса садів і парків. В центрі зимового саду, біля фонтану, - три копії, виконані невідомими російськими майстрами I половини XIX століття: "Аполлон Бельведерський", "Афродіта, що купається" та "Уранія" /муза астрономії/. Праворуч від центральної групи - "Перші кроки" - композиція французького скульптора Л. Маркеста та "Дівчинка" - робота італійського майстра I половини XIX століття К. Корбелліні.
Зимний сад. В первой половине XIX века было модно устанавливать в северных дворцах и богатых особняках зимние сады. Чтобы выдержать характер северного дворца, был устроен зимний сад и здесь.
В зимнем саду выращивались редкие тропические растения, которые не переносят даже нехолодной южной зимы и требуют укрытия. К таким растениям относятся араукарии высокие /родина которых - остров Норфолк близ Австралии/, саговник отогнутолистый, поднимающийся по стенам фикус-репенс, он сохранился с 1-й половины XIX века.
Беломраморная скульптура - традиционное украшение садов и парков. В центре зимнего сада, у фонтана, - три копии, исполненные неизвестными русскими мастерами I половины XIX века: "Аполлон Бельведерский", "Афродита купающаяся" и "Урания" /муза астрономии/. Справа от центральной группы - "Первые шаги" - композиция французского скульптора Л. Маркеста и "Девочка" - работа итальянского мастера I половины XIX века К. Корбеллини.
У зимовому саду вирощувалися рідкісні тропічні рослини, які не переносять навіть нехолодної південної зими і вимагають укриття. До таких рослин відносяться араукарії високі /родина яких - острів Норфолк поблизу Австралії/, саговник відігнутолистий, фікус-репенс, що піднімається по стінах, він зберігся з 1-ої половини XIX століття.
Біломармурова скульптура - традиційна прикраса садів і парків. В центрі зимового саду, біля фонтану, - три копії, виконані невідомими російськими майстрами I половини XIX століття: "Аполлон Бельведерський", "Афродіта, що купається" та "Уранія" /муза астрономії/. Праворуч від центральної групи - "Перші кроки" - композиція французького скульптора Л. Маркеста та "Дівчинка" - робота італійського майстра I половини XIX століття К. Корбелліні.
Зимний сад. В первой половине XIX века было модно устанавливать в северных дворцах и богатых особняках зимние сады. Чтобы выдержать характер северного дворца, был устроен зимний сад и здесь.
В зимнем саду выращивались редкие тропические растения, которые не переносят даже нехолодной южной зимы и требуют укрытия. К таким растениям относятся араукарии высокие /родина которых - остров Норфолк близ Австралии/, саговник отогнутолистый, поднимающийся по стенам фикус-репенс, он сохранился с 1-й половины XIX века.
Беломраморная скульптура - традиционное украшение садов и парков. В центре зимнего сада, у фонтана, - три копии, исполненные неизвестными русскими мастерами I половины XIX века: "Аполлон Бельведерский", "Афродита купающаяся" и "Урания" /муза астрономии/. Справа от центральной группы - "Первые шаги" - композиция французского скульптора Л. Маркеста и "Девочка" - работа итальянского мастера I половины XIX века К. Корбеллини.
|
Алупка. Воронцовський палац. Мармурові скульптури та фонтан у Зимовому саду.
Загальний вид.
Алупка. Воронцовский дворец. Мраморные скульптуры и фонтан в Зимнем саду. Общий вид. Alupka. Vorontsov's palace. A lot of marble sculptures and marble fountain in the Winter Garden. General view. |
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Мармурові скульптури у Зимовому саду:
«Дівчинка», К. Корбеліні (I пол. XIX століття); «Перші кроки», Лоран Маркест (1848-1920). Алупка. Воронцовский дворец. Мраморные скульптуры в Зимнем саду: «Девочка», К. Корбеллини (I пол. XIX века); «Первые шаги», Лоран Маркест (1848-1920). Alupka. Vorontsov's palace. A lot of marble sculptures in the Winter Garden: «Little Girl» by Quintilliano Corbellini; «First Steps» by Laurent-Honore Marqueste. |
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Мармурові скульптури у Зимовому саду:
«Афродіта, що купається» (копія, XIX століття); «Аполлон Бельведерський» (копія); «Уранія» - муза астрономії, невідомий скульптор. Алупка. Воронцовский дворец. Мраморные скульптуры в Зимнем саду: «Купающаяся Афродита» (копия, XIX век); «Аполлон Бельведерский» (копия); «Урания» - муза астрономии, неизвестный скульптор. Alupka. Vorontsov's palace. A lot of marble sculptures in the Winter Garden: «Bathing Aphrodite» (copy, 19th century); «Apollo Belvedere» (copy); «Urania» - muse of astronomy, unknown sculptor. |
Уздовж південної стіни зимового саду - невеличка галерея скульптурних портретів.
Автором німецької школи І. Естеррейхом /1747-1801/ правдиво виконано портрет Катерини II /1729-1796/.
Три наступні скульптурні портрети належать різцю французького скульптора Дені Фуатье /1793-1863/.
Перший з них - Семена Романовича Воронцова, російського дипломата /1744-1832/.
Спостережливий художник зумів підкреслити в ньому тонкість розуму, простоту, риски сумної іронії.
Портретні бюсти Михайла Семеновича та Єлизавети Ксаверіївни Воронцових виконано в класичних традиціях з деякою часткою ідеалізації.
Замикає галерею портрет Вільяма Пітта молодшого /1757-1806/ - англійського прем'єр-міністра кінця XVIII - початку XIX століття. Англійський скульптор Йосип Ноллікенс /1737-1822/ реалістично та проникливо показав гордовитого англійського лорда.
Вдоль южной стены зимнего сада - небольшая галерея скульптурных портретов. Автором немецкой школы И. Эстеррейхом /1747-1801/ правдиво исполнен портрет Екатерины II /1729-1796/. Три следующих скульптурных портрета принадлежат резцу французского скульптора Дени Фуатье /1793-1863/. Первый из них - Семена Романовича Воронцова, русского дипломата /1744-1832/. Наблюдательный художник сумел подчеркнуть в нем тонкость ума, простоту, черточки грустной иронии. Портретные бюсты Михаила Семеновича и Елизаветы Ксаверьевны Воронцовых исполнены в классических традициях с некоторой долей идеализации.
Замыкает галерею портрет Вильяма Питта младшего /1757-1806/ - английского премьер-министра конца XVIII - начала XIX века. Английский скульптор Иосиф Нолликенс /1737-1822/ реалистично и проникновенно показал гордого и надменного английского лорда.
Замикає галерею портрет Вільяма Пітта молодшого /1757-1806/ - англійського прем'єр-міністра кінця XVIII - початку XIX століття. Англійський скульптор Йосип Ноллікенс /1737-1822/ реалістично та проникливо показав гордовитого англійського лорда.
Вдоль южной стены зимнего сада - небольшая галерея скульптурных портретов. Автором немецкой школы И. Эстеррейхом /1747-1801/ правдиво исполнен портрет Екатерины II /1729-1796/. Три следующих скульптурных портрета принадлежат резцу французского скульптора Дени Фуатье /1793-1863/. Первый из них - Семена Романовича Воронцова, русского дипломата /1744-1832/. Наблюдательный художник сумел подчеркнуть в нем тонкость ума, простоту, черточки грустной иронии. Портретные бюсты Михаила Семеновича и Елизаветы Ксаверьевны Воронцовых исполнены в классических традициях с некоторой долей идеализации.
Замыкает галерею портрет Вильяма Питта младшего /1757-1806/ - английского премьер-министра конца XVIII - начала XIX века. Английский скульптор Иосиф Нолликенс /1737-1822/ реалистично и проникновенно показал гордого и надменного английского лорда.
Алупка. Воронцовський палац. Зимовий сад. Вид на терасу (панорама ~180°).
Алупка. Воронцовский дворец. Зимний сад. Вид на террасу (панорама ~180°).
Alupka. Vorontsov's palace. Winter Garden. It is a view in the direction of the terrace (panorama ~180°).
|
Алупка. Воронцовський палац. Парадна їдальня. Загальний вид.
Парадна їдальня, що іде далі, вражає не тільки своїми пропорціями (150 кв. м і 8 м заввишки), але і різьбленою обробкою стелі, камінами, фонтаном, меблями роботи англійських і французьких майстрів і, звісно ж, чотирма великими панно Гюбера Робера (1733-1808) - найбільшого майстра французького класицизму. Алупка. Воронцовский дворец. Парадная столовая. Общий вид. Следующая далее Парадная столовая поражает не только своими пропорциями (150 кв. м и 8 м высоты), но и резной отделкой потолка, каминами, фонтаном, мебелью работы английских и французских мастеров и, конечно же, четырьмя большими панно Гюбера Робера (1733-1808) - крупнейшего мастера французского классицизма. Alupka. Vorontsov's palace. Main Dining Hall. General view. Further goes the Main Dining Hall impressing not only by its proportions (150 square metres and eight metres in height) but by its carved ceiling, fireplaces, a fountain, furniture of English and French make and, of course, by four large panels by Hubert Robert (1733-1808), the famous master of French neo-classicism. |
У оздобленні парадної їдальні повторюються ті ж декоративні прийоми, що і у вестибюлі,
та тут різьблення по дереву відрізняється більшою пишнотою, ошатністю і додає залу особливої святковості.
У орнаменті різьблених дубових панелей, стелі, наддверних прикрас – мотиви, характерні для пізньої готики.
Тонким різьбленням прикрашено поручні балкончика для кріпосних музикантів, що з'єднуються містком із службовим корпусом.
Невід'ємною частиною всього оформлення кімнати є чотири живописні панно французького художника Гюбера Робера /1733-1808/ у дерев'яних різьблених рамах: "Пейзаж з обеліском", "Водоспад у Тіволі", "Тераса" та "Ерменонвіль". Між діабазовими камінами влаштовано з того ж матеріалу фонтан, який виконано у вигляді каміна. Вражає чудова робота різьбярів по каменю. Ніша фонтану фанерована майоліковими плитками.
Обстановку парадної їдальні витримано в характері її оздоблення: обідні столи червоного дерева з масивними художньо виконаними підстіллями, сервант, що відрізняється багатством декоративного оздоблення та ванна для охолоджування вин, зроблена у формі античного саркофага /Англія, 1-а половина XIX століття/.
Інтер’єр їдальні доповнюють кришталеві вази на бронзових підставках /Росія, 1-а половина XIX століття/, порцеляна, бронзові годинники, бра та канделябри. Особливо цінними є канделябри, оздоблені малахітом.
В отделке парадной столовой повторяются те же декоративные приемы, что и в вестибюле, но здесь резьба по дереву отличается большой пышностью, нарядностью и придает залу особую праздничность. В орнаменте резных дубовых панелей, потолка, наддверных украшений – мотивы, характерные для поздней готики. Тонкой резьбой украшены перила балкончика для крепостных музыкантов, соединяющиеся мостиком со служебным корпусом.
Неотъемлемой частью всего оформления комнаты являются четыре живописных панно французского художника Гюбера Робера /1733-1808/ в деревянных резных рамах: "Пейзаж с обелиском", "Водопад в Тиволи", "Терраса" и "Эрменонвиль".
Между диабазовыми каминами устроен из того же материала фонтан, обработанный в виде камина. Поражает замечательная работа резчиков по камню. Ниша фонтана облицована майоликовыми плитками.
Обстановка парадной столовой выдержана в характере ее отделки: обеденные столы красного дерева с массивными художественно выполненными подстольями, сервант, отличающийся богатством декоративной отделки и ванночка для охлаждения вин, сделанная в форме античного саркофага /Англия, 1-я половина XIX века/.
Убранство столовой дополняют хрустальные вазы на бронзовых подставках /Россия, 1-я половина XIX века/, фарфор, бронзовые часы, бра и канделябры. Особенно ценны канделябры, отделанные малахитом.
Невід'ємною частиною всього оформлення кімнати є чотири живописні панно французького художника Гюбера Робера /1733-1808/ у дерев'яних різьблених рамах: "Пейзаж з обеліском", "Водоспад у Тіволі", "Тераса" та "Ерменонвіль". Між діабазовими камінами влаштовано з того ж матеріалу фонтан, який виконано у вигляді каміна. Вражає чудова робота різьбярів по каменю. Ніша фонтану фанерована майоліковими плитками.
Обстановку парадної їдальні витримано в характері її оздоблення: обідні столи червоного дерева з масивними художньо виконаними підстіллями, сервант, що відрізняється багатством декоративного оздоблення та ванна для охолоджування вин, зроблена у формі античного саркофага /Англія, 1-а половина XIX століття/.
Інтер’єр їдальні доповнюють кришталеві вази на бронзових підставках /Росія, 1-а половина XIX століття/, порцеляна, бронзові годинники, бра та канделябри. Особливо цінними є канделябри, оздоблені малахітом.
В отделке парадной столовой повторяются те же декоративные приемы, что и в вестибюле, но здесь резьба по дереву отличается большой пышностью, нарядностью и придает залу особую праздничность. В орнаменте резных дубовых панелей, потолка, наддверных украшений – мотивы, характерные для поздней готики. Тонкой резьбой украшены перила балкончика для крепостных музыкантов, соединяющиеся мостиком со служебным корпусом.
Неотъемлемой частью всего оформления комнаты являются четыре живописных панно французского художника Гюбера Робера /1733-1808/ в деревянных резных рамах: "Пейзаж с обелиском", "Водопад в Тиволи", "Терраса" и "Эрменонвиль".
Между диабазовыми каминами устроен из того же материала фонтан, обработанный в виде камина. Поражает замечательная работа резчиков по камню. Ниша фонтана облицована майоликовыми плитками.
Обстановка парадной столовой выдержана в характере ее отделки: обеденные столы красного дерева с массивными художественно выполненными подстольями, сервант, отличающийся богатством декоративной отделки и ванночка для охлаждения вин, сделанная в форме античного саркофага /Англия, 1-я половина XIX века/.
Убранство столовой дополняют хрустальные вазы на бронзовых подставках /Россия, 1-я половина XIX века/, фарфор, бронзовые часы, бра и канделябры. Особенно ценны канделябры, отделанные малахитом.
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Парадна їдальня. Деталі інтер'єру:
- фонтан; - годинник. Алупка. Воронцовский дворец. Парадная столовая. Детали интерьера: - фонтан; - часы. Alupka. Vorontsov's palace. Main Dining Hall. Interior details: - fountain; - the clock. |
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Парадна їдальня. Деталі інтер'єру:
годинники та канделябри на камінах. Алупка. Воронцовский дворец. Парадная столовая. Детали интерьера: часы и канделябры на каминах. Alupka. Vorontsov's palace. Main Dining Hall. Interior details: clocks and candelabras on fireplaces. |
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац. Парадна їдальня. Деталі інтер'єру:
- буфети із світлого дуба (середина XIX століття, Франція); - письмовий стіл з канделябрами. Алупка. Воронцовский дворец. Парадная столовая. Детали интерьера: - буфеты из светлого дуба (середина XIX века, Франция); - письменный стол с канделябрами. Alupka. Vorontsov's palace. Main Dining Hall. Interior details: - oaken sideboards (mid-19th сentury, France); - oak desk with candelabras. |
|
|
Алупка. Воронцовський палац.
Парадна їдальня. Загальний вид.
Алупка. Воронцовский дворец. Парадная столовая. Общий вид. Alupka. Vorontsov's palace. Main Dining Hall. General view. |
|
Більярдна. Загальний вид.
"Більярдна" використовується як картинна галерея. Тут представлені роботи фламандця Франца Снайдерса (друга Рубенса), У. Хогарта (єдине полотно на території країн СНД), Б. Белотто й інших художників. Бильярдная. Общий вид. "Бильярдная" используется как картинная галерея. Здесь представлены работы фламандца Франца Снайдерса (друга Рубенса), У. Хогарта (единственное полотно на территории стран СНГ), Б. Белотто и других художников. Alupka. Vorontsov's palace. Billiard-Room. General view. The Billiard-Room is used as a picture gallery. Presented here are works by Frans Snyders (a friend of Rubens), William Hogarth (the only one canvas in the territory of the CIS countries), Bernardo Bellotto, Johann Georg Bergmüller, Peeter Sneyers and others. |
Принципи оздоблення Більярдної ті ж самі, що у вестибюлі та в їдальні.
Кімнаті, яка призначена для відпочинку та розваг, відповідає її обстановка:
прикрашений різьбленням і інкрустацією гостинний гарнітур горіхового дерева /Англія, середина XIX століття/
і ломберний столик червоного дерева /Англія, XVIII століття/.
Скромні стіни більярдної - без художньої обробки особливо зручні для розвішування живописних полотен.
Тут представлено твори західноєвропейських художників різних часів і шкіл.
Два великі натюрморти - "Комора риб" і "Комора овочів" належать пензлю фламандського майстра Петера Снейерса /1681-1752/. Своїми монументальними розмірами, динамікою композиції та барвистою декоративністю вони дуже характерні для фламандської школи того часу, а також для творчості художника.
Над каміном - робота італійського живописця венеціанської школи Бернардо Белотто /1720-1780/ "Пірна. Верхня брама", в якій автор постає як пристрасний любитель і великий знавець архітектури.
У традиціях академічної школи створено два парні полотна венеціанського майстра XVII століття "Донька Іродіади з головою Іоанна Хрестителя" та "Меркурій".
"Політик" - твір англійського художника Уїльяма Хогарта /1697-1764/, це єдина на території пост-СРСР його живописна робота. У картині "Політик" висміюється купець містер Тібсон, що прагне прославитися як знавець політики.
"Чоловічий портрет" Ф. Поурбуса-старшого /1545-1581/ - один з кращих творів в експозиції зали, чудовий зразок нідерландського живопису XVI століття. Голландський живопис у XVII столітті досяг свого найвищого розквіту. Він відрізнявся демократичністю, правдивістю та високою художньою майстерністю. У кращих реалістичних традиціях цієї школи було написано в 1664 році "Портрет жінки в чорному".
Принципы отделки Бильярдной те же, что в вестибюле и в столовой. Комнате, предназначенной для отдыха и развлечений, соответствует ее обстановка: украшенный резьбой и инкрустацией гостиный гарнитур орехового дерева /Англия, середина XIX века/ и ломберный столик красного дерева /Англия, XVIII век/. Скромные стены бильярдной - без художественной отделки особенно удобны для развески живописных полотен. Здесь представлены произведения западноевропейских художников разных времен и школ.
Два больших натюрморта - "Кладовая рыб" и "Кладовая овощей" принадлежат кисти фламандского мастера Петера Снейерса /1681-1752/. Своими монументальными размерами, динамикой композиции и красочной декоративностью они очень характерны для фламандской школы этого времени, а также для творчества художника.
Над камином - работа итальянского живописца венецианской школы Бернардо Белотто /1720-1780/ "Пирна. Верхние ворота", в который автор предстает как страстный любитель и большой знаток архитектуры.
В традициях академической школы созданы два парных полотна венецианского мастера XVII века "Дочь Иродиады с головой Иоанна Крестителя" и "Меркурий".
"Политик" - произведение английского художника Уильяма Хогарта /1697-1764/, это единственная на территории пост-СССР его живописная работа. В "Политике" высмеивается купец мистер Тибсон, стремящийся прославиться как знаток политики.
"Мужской портрет" Ф. Поурбуса-старшего /1545-1581/ - одно из лучших произведений в экспозиции зала, прекрасный образец нидерландской живописи XVI века. Голландская живопись в XVII веке достигла своего наивысшего расцвета. Она отличалась демократичностью, правдивостью и высоким художественным мастерством. В лучших реалистических традициях этой школы был написан в 1664 году "Портрет женщины в черном".
Два великі натюрморти - "Комора риб" і "Комора овочів" належать пензлю фламандського майстра Петера Снейерса /1681-1752/. Своїми монументальними розмірами, динамікою композиції та барвистою декоративністю вони дуже характерні для фламандської школи того часу, а також для творчості художника.
Над каміном - робота італійського живописця венеціанської школи Бернардо Белотто /1720-1780/ "Пірна. Верхня брама", в якій автор постає як пристрасний любитель і великий знавець архітектури.
У традиціях академічної школи створено два парні полотна венеціанського майстра XVII століття "Донька Іродіади з головою Іоанна Хрестителя" та "Меркурій".
"Політик" - твір англійського художника Уїльяма Хогарта /1697-1764/, це єдина на території пост-СРСР його живописна робота. У картині "Політик" висміюється купець містер Тібсон, що прагне прославитися як знавець політики.
"Чоловічий портрет" Ф. Поурбуса-старшого /1545-1581/ - один з кращих творів в експозиції зали, чудовий зразок нідерландського живопису XVI століття. Голландський живопис у XVII столітті досяг свого найвищого розквіту. Він відрізнявся демократичністю, правдивістю та високою художньою майстерністю. У кращих реалістичних традиціях цієї школи було написано в 1664 році "Портрет жінки в чорному".
Принципы отделки Бильярдной те же, что в вестибюле и в столовой. Комнате, предназначенной для отдыха и развлечений, соответствует ее обстановка: украшенный резьбой и инкрустацией гостиный гарнитур орехового дерева /Англия, середина XIX века/ и ломберный столик красного дерева /Англия, XVIII век/. Скромные стены бильярдной - без художественной отделки особенно удобны для развески живописных полотен. Здесь представлены произведения западноевропейских художников разных времен и школ.
Два больших натюрморта - "Кладовая рыб" и "Кладовая овощей" принадлежат кисти фламандского мастера Петера Снейерса /1681-1752/. Своими монументальными размерами, динамикой композиции и красочной декоративностью они очень характерны для фламандской школы этого времени, а также для творчества художника.
Над камином - работа итальянского живописца венецианской школы Бернардо Белотто /1720-1780/ "Пирна. Верхние ворота", в который автор предстает как страстный любитель и большой знаток архитектуры.
В традициях академической школы созданы два парных полотна венецианского мастера XVII века "Дочь Иродиады с головой Иоанна Крестителя" и "Меркурий".
"Политик" - произведение английского художника Уильяма Хогарта /1697-1764/, это единственная на территории пост-СССР его живописная работа. В "Политике" высмеивается купец мистер Тибсон, стремящийся прославиться как знаток политики.
"Мужской портрет" Ф. Поурбуса-старшего /1545-1581/ - одно из лучших произведений в экспозиции зала, прекрасный образец нидерландской живописи XVI века. Голландская живопись в XVII веке достигла своего наивысшего расцвета. Она отличалась демократичностью, правдивостью и высоким художественным мастерством. В лучших реалистических традициях этой школы был написан в 1664 году "Портрет женщины в черном".
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац.
Більярдна. Деталі інтер'єру: - картини; - годинник на каміні. Алупка. Воронцовский дворец. Бильярдная. Детали интерьера: - картины; - часы на камине. Alupka. Vorontsov's palace. Billiard-Room. Interior details: - oil paintings; - clock on fireplace. |
У сюжеті картини «Навернення Святого Августина» /1730 рік/, Іоганн Георг Бергмюллер /1688-1762/,
розкрита тема з життя св. Августина, що означала його навертання до християнства.
Хлопець Августин, що раніше вів світський спосіб життя і що віддавався вихору насолод,
пережив одного разу душевну кризу і почув голос, що повторював: "Візьми та читай".
Він негайно узяв у руки Святе писання, розкрив його навмання і перші рядка, які впали йому в очі,
говорили про те, що тільки в християнстві він знайде свій порятунок.
У трактуванні сюжету виявилися принципи стилю бароко. Як відомо, особливе місце у стилі бароко відводиться таким моментам, в яких можна зрозуміти рух не тільки фізичний, але і внутрішній, драматизм, душевні рухи і пристрасті. Картина є відбиттям мислення тих часів.
В сюжете картины «Обращение Святого Августина» /1730 год/, Иоганн Георг Бергмюллер /1688-1762/, раскрыта тема из жизни св. Августина, означавшая его обращение в христианство. Юноша Августин, ведший прежде светский образ жизни и отдававшийся вихрю наслаждений, пережил однажды душевный кризис и услышал голос, повторявший: "Возьми и читай". Он тотчас взял в руки Святое писание, раскрыл его наугад и первые, попавшиеся ему на глаза строки, говорили о том, что только в христианстве он найдет свое спасение.
В трактовке сюжета проявились принципы стиля барокко. Как известно, особое место в стиле барокко отводится таким моментам, в которых можно понять движение не только физическое, но и внутреннее, драматизм, душевные движения и страсти. Картина является выражением мышления того времени.
У трактуванні сюжету виявилися принципи стилю бароко. Як відомо, особливе місце у стилі бароко відводиться таким моментам, в яких можна зрозуміти рух не тільки фізичний, але і внутрішній, драматизм, душевні рухи і пристрасті. Картина є відбиттям мислення тих часів.
В сюжете картины «Обращение Святого Августина» /1730 год/, Иоганн Георг Бергмюллер /1688-1762/, раскрыта тема из жизни св. Августина, означавшая его обращение в христианство. Юноша Августин, ведший прежде светский образ жизни и отдававшийся вихрю наслаждений, пережил однажды душевный кризис и услышал голос, повторявший: "Возьми и читай". Он тотчас взял в руки Святое писание, раскрыл его наугад и первые, попавшиеся ему на глаза строки, говорили о том, что только в христианстве он найдет свое спасение.
В трактовке сюжета проявились принципы стиля барокко. Как известно, особое место в стиле барокко отводится таким моментам, в которых можно понять движение не только физическое, но и внутреннее, драматизм, душевные движения и страсти. Картина является выражением мышления того времени.
|
Алупка. Воронцовський палац.
Південий фасад. Столовий корпус та Зимовий сад (панорама ~120°).
Алупка. Воронцовский дворец. Южный фасад. Столовый корпус и Зимний сад (панорама ~120°). Alupka. Vorontsov's palace. South front. Refectory building and Winter Garden (panorama ~120°). |
Розлючений лев.
Мармурові скульптури левів виконано в першій половині XIX століття
(майстерня італійського скульптора Д. Бонанні).
Разъяренный лев.
Мраморные скульптуры львов выполнены в первой половине XIX века (мастерская итальянского скульптора Д. Бонанни).
The infuriated lion.
Мармурові скульптури левів виконано в першій половині XIX століття
(майстерня італійського скульптора Д. Бонанні).
Разъяренный лев.
Мраморные скульптуры львов выполнены в первой половине XIX века (мастерская итальянского скульптора Д. Бонанни).
The infuriated lion.
|
|
|
Алупка. Воронцовський палац.
Південий фасад. Альгамбра та мармуровий фонтан на фоні гори Ай-Петрі.
Алупка. Воронцовский дворец. Южный фасад. Альгамбра и мраморный фонтан на фоне горы Ай-Петри. Alupka. Vorontsov's palace. South front. Alhambra and marble fountain against the background of Ai-Petri Mountain. |
|
Алупка. Воронцовський палац.
Південий фасад. Альгамбра та Левова тераса.
Алупка. Воронцовский дворец. Южный фасад. Альгамбра и Львиная терраса. Alupka. Vorontsov's palace. South front. Alhambra and Lion Terrace. |
|
Алупка. Воронцовський палац.
Південий фасад. Альгамбра та Левова тераса.
Алупка. Воронцовский дворец. Южный фасад. Альгамбра и Львиная терраса. Alupka. Vorontsov's palace. South front. Alhambra and Lion Terrace. |
|
Алупка. Воронцовський палац.
Південий фасад.
Альгамбра та Левова тераса. Алупка. Воронцовский дворец. Южный фасад. Альгамбра и Львиная терраса. Alupka. Vorontsov's palace. South front. Alhambra and Lion Terrace. |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Південна тераса.
Кам'яна скульптура з половецьких могильників та сходи нижче левової тераси. Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Южная терраса. Каменная скульптура с половецких могильников и лестница ниже львинной террасы. Alupka. Palace and park culture preserve. South terrace. Stone idol from the Polovtsian burial grounds and staircase below the Lion Terrace. |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник.
Південні тераси. Мармурова ваза на фоні палацу.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Южные террасы. Мраморная ваза на фоне дворца. Alupka. Palace and park culture preserve. South terraces. Marble vase against the background of the palace. |
|
Алупка. Воронцовський палац.
Південий фасад та Південні тераси.
Алупка. Воронцовский дворец. Южный фасад и Южные террасы. Alupka. Vorontsov's palace. South front and South terraces. |
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник.
Південна тераса. «Фонтан сліз» (наслідування Бахчисарайському фонтану). Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Южная терраса. «Фонтан слез» (подражание Бахчисарайскому фонтану). Alupka. Palace and park culture preserve. South terrace. «Fountain of Tears» (a version of the Fountain of Bakhchisarai). |
|
|
Алупка. Воронцовський палац із західної сторони.
Алупка. Воронцовский дворец с западной стороны. Alupka. Vorontsov's palace (view from the west). |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Фонтан у парку із західної сторони палацу.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Фонтан в парке с западной стороны дворца. Alupka. Palace and park culture preserve. Fountain in the park. |
He поступається палацу своєю красою і парк, що є пам'ятником садово-паркового мистецтва.
Талановитий німецький садівник Карл Кебах трудився над його створенням не одне десятиліття. Парк піднімається від самого моря - величезний, тінистий, чудовий за своїм впорядкуванням і багатющий по зібранню безлічі рідкісних рослин (близько 200 видів).
Серед тінистих алей, чагарників лавра та магнолій багато куточків, де можна відпочити на лоні чарівливої південної природи. Тінисті гроти, дзвінкі каскади, кришталеві озера, зелені поляни прикрашають парк.
Пам'ятна дошка в парку інформує (російською та німецькою мовами):
He уступает дворцу по своей красоте и парк, являющийся памятником садово-паркового искусства.
Талантливый немецкий садовник Карл Кебах трудился над его созданием не одно десятилетие. Парк поднимается от самого моря - огромный, тенистый, великолепный по своему благоустройству и богатейший по собранию множества редких растений (около 200 видов).
Среди тенистых аллей, зарослей лавра и магнолий много уголков, где можно отдохнуть на лоне чарующей южной природы. Тенистые гроты, звонкие каскады, хрустальные озера, зеленые поляны украшают парк.
Мемориальная доска в парке информирует (на русском и немецком языках):
Very picturesque is the park, a fine monument of landscape gardening.
The talented German gardener, Karl Kebach, had been working on its creation for several decades. The park ascends from the seacoast - huge, shady, excellently laid out and very rich in rare plants (some 200 species).
Its shady alleys, thickets of bay trees and magnolias have many cozy corners for rest. Mysterious grottos, ringing cascades, crystal lakes and green glades enhance the beauty of the park.
Талановитий німецький садівник Карл Кебах трудився над його створенням не одне десятиліття. Парк піднімається від самого моря - величезний, тінистий, чудовий за своїм впорядкуванням і багатющий по зібранню безлічі рідкісних рослин (близько 200 видів).
Серед тінистих алей, чагарників лавра та магнолій багато куточків, де можна відпочити на лоні чарівливої південної природи. Тінисті гроти, дзвінкі каскади, кришталеві озера, зелені поляни прикрашають парк.
Пам'ятна дошка в парку інформує (російською та німецькою мовами):
«З грудня 1824 р. по квітень 1851 р. Воронцовський парк в Алупці
створював талановитий німецький садівник-ботанік, головний садівник Південного берегу Криму
Карл Антонович Кебах (Зігмарінген, 7.08.1799 - Ливадія, 5.05.1851)»
He уступает дворцу по своей красоте и парк, являющийся памятником садово-паркового искусства.
Талантливый немецкий садовник Карл Кебах трудился над его созданием не одно десятилетие. Парк поднимается от самого моря - огромный, тенистый, великолепный по своему благоустройству и богатейший по собранию множества редких растений (около 200 видов).
Среди тенистых аллей, зарослей лавра и магнолий много уголков, где можно отдохнуть на лоне чарующей южной природы. Тенистые гроты, звонкие каскады, хрустальные озера, зеленые поляны украшают парк.
Мемориальная доска в парке информирует (на русском и немецком языках):
«С декабря 1824 г. по апрель 1851 г. Воронцовский парк в Алупке
создавал талантливый немецкий садовод-ботаник, главный садовник Южного берега Крыма
Карл Антонович Кебах (Зигмаринген, 7.08.1799 - Ливадия, 5.05.1851)»
* * *
«Seit Dezember 1824 bis April 1851 legte der hervorragende deutsche Gärtner und Botaniker, Hauptgärtner der Krimsüdküste, Carolus Antonius Keebach (geb. in Sigmaringen am 07.08.1799, gest. in Livadija, Krim am 05.05.1851), den Woronzowpark in Alupka an.»
«Seit Dezember 1824 bis April 1851 legte der hervorragende deutsche Gärtner und Botaniker, Hauptgärtner der Krimsüdküste, Carolus Antonius Keebach (geb. in Sigmaringen am 07.08.1799, gest. in Livadija, Krim am 05.05.1851), den Woronzowpark in Alupka an.»
Very picturesque is the park, a fine monument of landscape gardening.
The talented German gardener, Karl Kebach, had been working on its creation for several decades. The park ascends from the seacoast - huge, shady, excellently laid out and very rich in rare plants (some 200 species).
Its shady alleys, thickets of bay trees and magnolias have many cozy corners for rest. Mysterious grottos, ringing cascades, crystal lakes and green glades enhance the beauty of the park.
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник.
У Долішньому парку.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. В Нижнем парке. Alupka. Palace and park culture preserve. In the Lower park. |
|
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник.
У Долішньому парку. На фото ліворуч - «Малий Хаос».
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. В Нижнем парке. На левом фото - «Малый Хаос». Alupka. Palace and park culture preserve. In the Lower park. The left photo shows the «Small Chaos». |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. У Долішньому парку.
Чайний будиночок.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. В Нижнем парке. Чайный домик. Alupka. Lower park. Teahouse. |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. У Долішньому парку.
Чайний будиночок.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. В Нижнем парке. Чайный домик. Alupka. Lower park. Teahouse. |
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. «Місячний камінь».
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. «Лунный камень». Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. «The moon stone». |
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. З тильного боку «Місячного каменя».
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. С обратной стороны «Лунного камня». Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. Back of «The moon stone». |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. Лебедині озера.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Лебединые озера. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. Swan Lake. |
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. Лебедині озера (панорама ~180°).
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Лебединые озера (панорама ~180°).
Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. Swan Lake (panorama ~180°).
|
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. |
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. Озеро.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Озеро. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. Lake. |
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. «Великий Хаос».
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. «Большой Хаос». Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. «Big Chaos». |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. Водоспади.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Водопады. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. Cascades. |
|
|
Алупка. Палацово-парковий музей-заповідник. Верхній парк. Водоспади.
Алупка. Дворцово-парковый музей-заповедник. Верхний парк. Водопады. Alupka. Palace and park culture preserve. Upper park. Cascades. |
Першоджерела:
# «Алупкинский дворец-музей. Фотопутеводитель».
# «Дворцы-музеи Крыма», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# Інформаційні таблиці Алупкінського палацу-музею.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Дворцы-музеи Крыма», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# Інформаційні таблиці Алупкінського палацу-музею.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"