Одними з найяскравіших перлин у намисті кримських архітектурних шедеврів є чудові палацово-паркові ансамблі:
монументальний Алупкінський палац,
білосніжний Ливадійський,
елегантний Масандрівський,
витончений Бахчисарайський.
Ці палаци споруджувалися в різні епохи, для цілком різних людей і в абсолютно несхожих стилях.
Проте є дещо, що їх об'єднує - атмосфера благословенного спокою і якоїсь ідилічної самоти.
Власне, для цього вони і зводилися.
У наш час ці палаци є цілими музейними комплексами, де можна не лише помилуватися їх
чудовим зовнішнім виглядом і внутрішнім убранням, але й дізнається чимало цікавого про господарів палаців,
про епоху, в якій вони жили, про події, що відбувалися тут.
Витончений Масандрівський палац будувався для імператора Олександра III в околицях Ялти. Палац розташований у відокремленому місці, у Верхній Масандрі, трохи вище за трасу Ялта-Сімферополь і оточений прекрасним парком, що переходить у ліс. Масандрівський палац вражає елегантною архітектурою - чимось він нагадує казковий замок, при цьому гармонійно вписується в навколишній ландшафт. Незвичайне і його внутрішнє вбрання, що створює атмосферу затишку та комфорту. Довгий час палац було закрито для відвідин, тут була державна дача для партійного керівництва. Музей відкрито лише в 1992 році. У палаці постійно діє виставка "Унікальна колекція географічних карт XVI-XVII століть".
Одними из наиболее ярких жемчужин в ожерелье крымских архитектурных шедевров являются великолепные дворцово-парковые ансамбли: монументальный Алупкинский дворец, белоснежный Ливадийский, элегантный Массандровский, изящный Бахчисарайский. Эти дворцы сооружались в разные эпохи, для совершенно разных людей и в абсолютно несхожих стилях. Однако есть нечто, что их объединяет - атмосфера благословенного покоя и некоего идиллического уединения. Собственно, для этого они и возводились.
В наше время эти дворцы являются целыми музейными комплексами, где можно не только полюбоваться их великолепным внешним обликом и внутренним убранством, но и узнать немало интересного о хозяевах дворцов, об эпохе, в которой они жили, о событиях, происходивших здесь.
Изящный Массандровский дворец строился для императора Александра III в окрестностях Ялты. Дворец расположен в уединенном месте, в Верхней Массандре, немного выше трассы Ялта-Симферополь и окружен великолепным парком, переходящим в лес. Массандровский дворец поражает элегантной архитектурой - чем-то он напоминает сказочный замок, при этом гармонично вписывается в окружающий ландшафт. Необычно и его внутреннее убранство, создающее атмосферу уюта и комфорта. Долгое время дворец был закрыт для посещения, здесь была государственная дача для партийного руководства. Музей открыт лишь в 1992 году. Во дворце постоянно действует выставка "Уникальная коллекция географических карт XVI-XVII веков".
Витончений Масандрівський палац будувався для імператора Олександра III в околицях Ялти. Палац розташований у відокремленому місці, у Верхній Масандрі, трохи вище за трасу Ялта-Сімферополь і оточений прекрасним парком, що переходить у ліс. Масандрівський палац вражає елегантною архітектурою - чимось він нагадує казковий замок, при цьому гармонійно вписується в навколишній ландшафт. Незвичайне і його внутрішнє вбрання, що створює атмосферу затишку та комфорту. Довгий час палац було закрито для відвідин, тут була державна дача для партійного керівництва. Музей відкрито лише в 1992 році. У палаці постійно діє виставка "Унікальна колекція географічних карт XVI-XVII століть".
Одними из наиболее ярких жемчужин в ожерелье крымских архитектурных шедевров являются великолепные дворцово-парковые ансамбли: монументальный Алупкинский дворец, белоснежный Ливадийский, элегантный Массандровский, изящный Бахчисарайский. Эти дворцы сооружались в разные эпохи, для совершенно разных людей и в абсолютно несхожих стилях. Однако есть нечто, что их объединяет - атмосфера благословенного покоя и некоего идиллического уединения. Собственно, для этого они и возводились.
В наше время эти дворцы являются целыми музейными комплексами, где можно не только полюбоваться их великолепным внешним обликом и внутренним убранством, но и узнать немало интересного о хозяевах дворцов, об эпохе, в которой они жили, о событиях, происходивших здесь.
Изящный Массандровский дворец строился для императора Александра III в окрестностях Ялты. Дворец расположен в уединенном месте, в Верхней Массандре, немного выше трассы Ялта-Симферополь и окружен великолепным парком, переходящим в лес. Массандровский дворец поражает элегантной архитектурой - чем-то он напоминает сказочный замок, при этом гармонично вписывается в окружающий ландшафт. Необычно и его внутреннее убранство, создающее атмосферу уюта и комфорта. Долгое время дворец был закрыт для посещения, здесь была государственная дача для партийного руководства. Музей открыт лишь в 1992 году. Во дворце постоянно действует выставка "Уникальная коллекция географических карт XVI-XVII веков".
Масандрівський палац-музей. Східний фасад.
Високо над Масандрою, біля лісистих схилів гір, розташований палац Олександра III. З 30-х років XIX століття на цьому місці стояв будинок генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова (1782-1856), власника Масандрівського маєтку.
Массандровский дворец-музей. Восточный фасад.
Высоко над Массандрой, у лесистых склонов гор, расположен дворец Александра III. С 30-х годов XIX века на этом месте стоял дом генерал-губернатора Новороссийского края графа М. С. Воронцова (1782-1856), владельца Массандровского имения.
Massandra Palace. East front.
The palace of Alexander III stands high above Massandra, at the wooded mountain slopes. From the 1830s at this site stood the house of Count M. S. Vorontsov (1782-1856), the owner of the Massandra estate, Governor General of the Novorossiysky Territory.
Високо над Масандрою, біля лісистих схилів гір, розташований палац Олександра III. З 30-х років XIX століття на цьому місці стояв будинок генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова (1782-1856), власника Масандрівського маєтку.
Массандровский дворец-музей. Восточный фасад.
Высоко над Массандрой, у лесистых склонов гор, расположен дворец Александра III. С 30-х годов XIX века на этом месте стоял дом генерал-губернатора Новороссийского края графа М. С. Воронцова (1782-1856), владельца Массандровского имения.
Massandra Palace. East front.
The palace of Alexander III stands high above Massandra, at the wooded mountain slopes. From the 1830s at this site stood the house of Count M. S. Vorontsov (1782-1856), the owner of the Massandra estate, Governor General of the Novorossiysky Territory.
Наприкінці 1870-х років будинок сильно постраждав від бурі, і син Воронцова - Семен Михайлович - вирішив спорудити тут палац.
Французький архітектор М. Е. Бушар, який отримав замовлення, створив проект палацу в романтичному дусі.
У його зовнішньому вигляді було чимало від раннього французького Ренесансу, та дві круглі башти додавали йому
вигляду середньовічної споруди. Палац почали будувати в 1881 році, але смерть власника припинила всі роботи.
Так і простояв він недобудованим 10 років.
У 1892 році, після придбання Масандри удільним відомством, Олександр III (1845-1894) доручив одному з найкращих російських архітекторів другої половини XIX століття, академіку М. Е. Месмахеру (1842-1906) добудувати палац і оформити його інтер'єри. Месмахер розвинув первинний архітектурний задум Бушара у бік більшої декоративності. Це відповідало вимогам історизму в архітектурі другої половини XIX століття. Архітектор зберіг середньовічні деталі старої споруди і додав багато барочних елементів. У остаточному варіанті палац набув характеру архітектури раннього бароко - стилю Людовика XIII. Західний фасад оперезали відкриті галереї, тераси, балкони, виті сходи з ажурними гратами, балюстрадами. Палац ніби розкрився назустріч природі, сонцю, повітрю. Різноманітні за висотою фігурні крівлі, красиво оформлена мансарда, димові та вентиляційні труби складного профілю, ажурні металеві грати та декоративні прикраси, різьблені з каменю фронтони, наличники, картуші, вази й інші архітектурні елементи - все це склало дивний за красою вид палацу, який немов вторить природі, гармонійно зливаючись із нею. Для того, щоб палац відповідав духу часу, Месмахер обтесав старі стіни бушарівської споруди й облицьовував їх ясно-жовтою метлахською плиткою. На її фоні яскраво читаються красиві різьблені кам'яні прикраси.
В конце 1870-х годов дом сильно пострадал от бури, и сын Воронцова - Семен Михайлович - решил построить здесь дворец. Французский архитектор М. Е. Бушар, получив заказ, создал проект дворца в романтическом духе. В его внешнем облике было много от раннего французского Ренессанса, но две круглые башни придавали ему вид средневекового сооружения. Дворец начали строить в 1881 году, но смерть владельца приостановила все работы. Таким недостроенным простоял он 10 лет.
В 1892 году, после приобретения Массандры удельным ведомством, Александр III (1845-1894) поручил одному из крупнейших русских зодчих второй половины XIX века, академику М. Е. Месмахеру (1842-1906) достроить дворец и оформить его интерьеры. Месмахер развил первоначальный архитектурный замысел Бушара в сторону большей декоративности. Это отвечало требованиям историзма в архитектуре второй половины XIX века. Архитектор сохранил средневековые детали старой постройки и ввел много барочных элементов. В окончательном варианте дворец приобрел характер архитектуры раннего барокко - стиля Людовика XIII. Западный фасад опоясали открытые галереи, террасы, балконы, витые лестницы с ажурными решетками, балюстрадами. Дворец как бы раскрылся навстречу природе, солнцу, воздуху. Разнообразные по высоте фигурные кровли, красиво оформленная мансарда, дымовые и вентиляционные трубы сложного профиля, ажурные металлические решетки и декоративные украшения, резные из камня фронтоны, наличники, картуши, вазы и другие архитектурные элементы - все это составило удивительный по красоте облик дворца, который как бы вторит природе, гармонично сливаясь с ней. Для того чтобы дворец отвечал духу времени, Месмахер отесал старые стены бушаровской постройки и облицевал их светло-желтой метлахской плиткой. На ее фоне ярко читаются красивые резные каменные украшения.
In the late 1870s the house was greatly damaged by a storm and Vorontsov's son, Semen, decided to build a palace here. The French architect M. E. Bouchard designed the palace in the romantic style. Its appearance had many features of the early French Renaissance, though two round towers lent it a medieval look. The construction began in 1881 but the owner's death stopped the work and the palace had been standing unfinished for ten years.
In 1892, after Massandra had been bought by the court department, Alexander III (1845-1894) commissioned Academician M. E. Mesmacher (1842-1906), one of the leading Russian architects of the second half of the 19thvcentury, with the completion of the palace and its interior decoration. Mesmacher developed the original design by Bouchard making it more decorative that answered the demands of historicism in architecture of the second half of the 19thvcentury. The architect retained medieval details of the old structure and introduced a number of Baroque elements. In the final variant, the palace acquired the character of early Baroque architecture - the style of Lois XIII. The west front was girded with open galleries, terraces, balconies, winding staircases with openwork grilles and balustrades. The palace seemed to open up to nature, to the sun and wind. Figured roofs of different height, a nicely designed attic, chimneys and fan pipes of intricate profiles, openwork metal lattices and decorations, carved stone pediments, jambs, lintels, cartouches, vases and other architectural elements - all made up a wonderful appearance of the palace, which organically blends with nature. In order the palace might meet the spirit of the age, Mesmacher hewed off the walls of the old structure by Bouchard and faced them with light yellow sandstone plates which presented a fine background for carved stone decorations.
У 1892 році, після придбання Масандри удільним відомством, Олександр III (1845-1894) доручив одному з найкращих російських архітекторів другої половини XIX століття, академіку М. Е. Месмахеру (1842-1906) добудувати палац і оформити його інтер'єри. Месмахер розвинув первинний архітектурний задум Бушара у бік більшої декоративності. Це відповідало вимогам історизму в архітектурі другої половини XIX століття. Архітектор зберіг середньовічні деталі старої споруди і додав багато барочних елементів. У остаточному варіанті палац набув характеру архітектури раннього бароко - стилю Людовика XIII. Західний фасад оперезали відкриті галереї, тераси, балкони, виті сходи з ажурними гратами, балюстрадами. Палац ніби розкрився назустріч природі, сонцю, повітрю. Різноманітні за висотою фігурні крівлі, красиво оформлена мансарда, димові та вентиляційні труби складного профілю, ажурні металеві грати та декоративні прикраси, різьблені з каменю фронтони, наличники, картуші, вази й інші архітектурні елементи - все це склало дивний за красою вид палацу, який немов вторить природі, гармонійно зливаючись із нею. Для того, щоб палац відповідав духу часу, Месмахер обтесав старі стіни бушарівської споруди й облицьовував їх ясно-жовтою метлахською плиткою. На її фоні яскраво читаються красиві різьблені кам'яні прикраси.
В конце 1870-х годов дом сильно пострадал от бури, и сын Воронцова - Семен Михайлович - решил построить здесь дворец. Французский архитектор М. Е. Бушар, получив заказ, создал проект дворца в романтическом духе. В его внешнем облике было много от раннего французского Ренессанса, но две круглые башни придавали ему вид средневекового сооружения. Дворец начали строить в 1881 году, но смерть владельца приостановила все работы. Таким недостроенным простоял он 10 лет.
В 1892 году, после приобретения Массандры удельным ведомством, Александр III (1845-1894) поручил одному из крупнейших русских зодчих второй половины XIX века, академику М. Е. Месмахеру (1842-1906) достроить дворец и оформить его интерьеры. Месмахер развил первоначальный архитектурный замысел Бушара в сторону большей декоративности. Это отвечало требованиям историзма в архитектуре второй половины XIX века. Архитектор сохранил средневековые детали старой постройки и ввел много барочных элементов. В окончательном варианте дворец приобрел характер архитектуры раннего барокко - стиля Людовика XIII. Западный фасад опоясали открытые галереи, террасы, балконы, витые лестницы с ажурными решетками, балюстрадами. Дворец как бы раскрылся навстречу природе, солнцу, воздуху. Разнообразные по высоте фигурные кровли, красиво оформленная мансарда, дымовые и вентиляционные трубы сложного профиля, ажурные металлические решетки и декоративные украшения, резные из камня фронтоны, наличники, картуши, вазы и другие архитектурные элементы - все это составило удивительный по красоте облик дворца, который как бы вторит природе, гармонично сливаясь с ней. Для того чтобы дворец отвечал духу времени, Месмахер отесал старые стены бушаровской постройки и облицевал их светло-желтой метлахской плиткой. На ее фоне ярко читаются красивые резные каменные украшения.
In the late 1870s the house was greatly damaged by a storm and Vorontsov's son, Semen, decided to build a palace here. The French architect M. E. Bouchard designed the palace in the romantic style. Its appearance had many features of the early French Renaissance, though two round towers lent it a medieval look. The construction began in 1881 but the owner's death stopped the work and the palace had been standing unfinished for ten years.
In 1892, after Massandra had been bought by the court department, Alexander III (1845-1894) commissioned Academician M. E. Mesmacher (1842-1906), one of the leading Russian architects of the second half of the 19thvcentury, with the completion of the palace and its interior decoration. Mesmacher developed the original design by Bouchard making it more decorative that answered the demands of historicism in architecture of the second half of the 19thvcentury. The architect retained medieval details of the old structure and introduced a number of Baroque elements. In the final variant, the palace acquired the character of early Baroque architecture - the style of Lois XIII. The west front was girded with open galleries, terraces, balconies, winding staircases with openwork grilles and balustrades. The palace seemed to open up to nature, to the sun and wind. Figured roofs of different height, a nicely designed attic, chimneys and fan pipes of intricate profiles, openwork metal lattices and decorations, carved stone pediments, jambs, lintels, cartouches, vases and other architectural elements - all made up a wonderful appearance of the palace, which organically blends with nature. In order the palace might meet the spirit of the age, Mesmacher hewed off the walls of the old structure by Bouchard and faced them with light yellow sandstone plates which presented a fine background for carved stone decorations.
Масандрівський палац-музей. Перший поверх,
парадні сходи (фото ліворуч) та гвинтові сходи (фото праворуч).
Массандровский дворец-музей. Первый этаж,
парадная лестница (левое фото) и винтовая лестница (фото справа).
Massandra Palace. Ground floor,
main staircase (picture on the left) and winding stairs (picture on the right).
парадні сходи (фото ліворуч) та гвинтові сходи (фото праворуч).
Массандровский дворец-музей. Первый этаж,
парадная лестница (левое фото) и винтовая лестница (фото справа).
Massandra Palace. Ground floor,
main staircase (picture on the left) and winding stairs (picture on the right).
Надзвичайно цікаві інтер'єри палацу. Згідно моди того часу в їх оформленні використано елементи
самих різних стилів - романського, готичного, бароко, рококо, класицизму.
Кожному з приміщень архітектор надав свого художнього образу.
Переходячи із зали до зали, потрапляєш то до суворої приймальні Імператора, то до урочистого його кабінету,
то до інтимної опочивальні, або ж до нарядної і святкової вітальні Імператриці.
Як стародавню лицарську залу оформлено їдальню - один із кращих інтер'єрів палацу.
Різні породи різьбленого дерева, складне рельєфне ліплення, барвисті кахлі,
різьблений мармур камінів у поєднанні з червоною та жовтою міддю обшивки їх отворів,
декоративні панно, що виконано в техніці акварелі по дереву, - складають чудове вбрання кімнат.
Палац не призначався для урочистих прийомів, тому приміщення в ньому невеликі за розмірами.
А та гармонія, яка досягнута в художньому оздобленні, створює особливу атмосферу затишку та комфорту,
що надає неповторної своєрідності палацу, призначеному для літнього відпочинку.
Чрезвычайный интерес представляют интерьеры дворца. Согласно моде того времени в их оформлении использованы элементы самых различных стилей - романского, готического, барокко, рококо, классицизма. Каждому из помещений архитектор придал свой художественный образ. Переходя из зала в зал, попадаешь то в строгую приемную Императора, то в торжественный его кабинет, то в интимную опочивальню, или же в нарядную и праздничную гостиную Императрицы. Как старинный рыцарский зал оформлена столовая - один из лучших интерьеров дворца. Разные породы резного дерева, сложная рельефная лепка, красочные изразцы, резной мрамор каминов в сочетании с красной и желтой медью обшивки их проемов, декоративные панно, выполненные в технике акварели по дереву, - составляют великолепный убор комнат. Дворец не предназначался для торжественных приемов, поэтому помещения в нем небольшие по размерам. А та гармония, которая достигнута в художественном оформлении, создает особую атмосферу уюта и комфорта, что придает неповторимое своеобразие дворцу, предназначенному для летнего отдыха.
The interior of the palace is even more interesting, as it comprises elements of different styles - Romanesque, Gothic, Baroque, Rococo and neo-classical, according to fashion of the time. Every room has its own distinctive artistic image. Going from one hall to another, you find yourself in an austere reception room of the Emperor, in his study, or in his private bedchamber, or else in the Empress's smart and festive-looking drawing room. The dining hall is decorated as an ancient knightly hall. Carved wood of different varieties, intricate relief stuccowork, colourful tiles, carved marble of fireplaces in combination with red and yellow copper plating of their orifices, decorative panels executed in water-colour on wood - all merge to make up a splendid interior. The palace was not intended for ceremonial receptions, so its premises are not large. Harmony attained in the interior decoration creates a unique atmosphere of cosiness and comfort, which lends the palace, built for summer rest a peculiar originality.
Чрезвычайный интерес представляют интерьеры дворца. Согласно моде того времени в их оформлении использованы элементы самых различных стилей - романского, готического, барокко, рококо, классицизма. Каждому из помещений архитектор придал свой художественный образ. Переходя из зала в зал, попадаешь то в строгую приемную Императора, то в торжественный его кабинет, то в интимную опочивальню, или же в нарядную и праздничную гостиную Императрицы. Как старинный рыцарский зал оформлена столовая - один из лучших интерьеров дворца. Разные породы резного дерева, сложная рельефная лепка, красочные изразцы, резной мрамор каминов в сочетании с красной и желтой медью обшивки их проемов, декоративные панно, выполненные в технике акварели по дереву, - составляют великолепный убор комнат. Дворец не предназначался для торжественных приемов, поэтому помещения в нем небольшие по размерам. А та гармония, которая достигнута в художественном оформлении, создает особую атмосферу уюта и комфорта, что придает неповторимое своеобразие дворцу, предназначенному для летнего отдыха.
The interior of the palace is even more interesting, as it comprises elements of different styles - Romanesque, Gothic, Baroque, Rococo and neo-classical, according to fashion of the time. Every room has its own distinctive artistic image. Going from one hall to another, you find yourself in an austere reception room of the Emperor, in his study, or in his private bedchamber, or else in the Empress's smart and festive-looking drawing room. The dining hall is decorated as an ancient knightly hall. Carved wood of different varieties, intricate relief stuccowork, colourful tiles, carved marble of fireplaces in combination with red and yellow copper plating of their orifices, decorative panels executed in water-colour on wood - all merge to make up a splendid interior. The palace was not intended for ceremonial receptions, so its premises are not large. Harmony attained in the interior decoration creates a unique atmosphere of cosiness and comfort, which lends the palace, built for summer rest a peculiar originality.
Масандрівський палац-музей. Більярдна.
Більярдні кімнати, як правило, облаштовувалися в стилі англійського Відродження. Тут – традиційні для Англії складнопрофільовані панелі та кутовий камін, який також прикрашено різьбленим дубом. Желдак каміну виконано із чорненої карбованої міді (Петербурзький художньо-слюсарний завод Карла Вінспера). Ліпна стеля з висячими замками імітує нервюри (готичні конструкції). Двері та грати водяного опалювання оброблені інтарсією (інкрустацією дерева по дереву) з різних порід дерев. Приміщення розділяється стовпами, за якими виділено невеличку галерею, вікна якої виходять до парку.
Массандровский дворец-музей. Бильярдная.
Бильярдные комнаты, как правило, отделывались в стиле английского Возрождения. Здесь – традиционные для Англии сложнопрофилированные панели и угловой камин, который также украшен резным дубом. Желдак камина выполнен из черненной чеканной меди (Петербургский художественно-слесарный завод Карла Винспера). Лепной потолок с висячими замками имитирует нервюры (готические конструкции). Двери и решетки водяного отопления отделаны интарсией (инкрустацией дерева по дереву) из различных пород деревьев. Помещение разделяется столбами, за которыми выделена набольшая галерея, обращенная окнами в парк.
Massandra Palace. Billiard-Room.
Більярдні кімнати, як правило, облаштовувалися в стилі англійського Відродження. Тут – традиційні для Англії складнопрофільовані панелі та кутовий камін, який також прикрашено різьбленим дубом. Желдак каміну виконано із чорненої карбованої міді (Петербурзький художньо-слюсарний завод Карла Вінспера). Ліпна стеля з висячими замками імітує нервюри (готичні конструкції). Двері та грати водяного опалювання оброблені інтарсією (інкрустацією дерева по дереву) з різних порід дерев. Приміщення розділяється стовпами, за якими виділено невеличку галерею, вікна якої виходять до парку.
Массандровский дворец-музей. Бильярдная.
Бильярдные комнаты, как правило, отделывались в стиле английского Возрождения. Здесь – традиционные для Англии сложнопрофилированные панели и угловой камин, который также украшен резным дубом. Желдак камина выполнен из черненной чеканной меди (Петербургский художественно-слесарный завод Карла Винспера). Лепной потолок с висячими замками имитирует нервюры (готические конструкции). Двери и решетки водяного отопления отделаны интарсией (инкрустацией дерева по дереву) из различных пород деревьев. Помещение разделяется столбами, за которыми выделена набольшая галерея, обращенная окнами в парк.
Massandra Palace. Billiard-Room.
Масандрівський палац-музей. Більярдна. Картина "Пісня невільниць".
Котарбинсmкий В. А. (1849-1921)
Кримські пейзажі, що поміщені в залі, тематично немов доповнюють вид із вікон. Вони написані А. І. Мещерськім, Г. Ф. Яршевим, В. Д. Оставським - митцями кінця XIX століття, які часто працювали за царськими замовленнями. Серед інших робіт - картини історичного жанру художників В.А.Котарбинського та Ф.А.Бронникова. Перлинами експозиції є картина А. А. Верещагіна «Підземна галерея в Елтоні», а також невелика етюдна робота А. Д. Полєнова «Лукєєя».
Массандровский дворец-музей. Бильярдная. Картина "Песнь невольниц". Котарбинский В. А. (1849-1921)
Помещенные в зале крымские пейзажи тематически как бы дополняют вид из окон. Они написаны А. И. Мещерским, Г. Ф. Яршевым, В. Д. Оставским - художниками конца XIX века, которые часто работали по царским заказам. Среди других работ - картины исторического жанра художников В.А.Котарбинского и Ф.А.Бронникова. Жемчужинами экспозиции являются картина А. А. Верещагина «Подземная галерея в Элтоне», а также небольшая этюдная работа А. Д. Поленова «Лукеея».
Massandra Palace. Billiard-Room. Painting "Song of Slaves". V. A. Kotarbinsky (1849-1921)
Кримські пейзажі, що поміщені в залі, тематично немов доповнюють вид із вікон. Вони написані А. І. Мещерськім, Г. Ф. Яршевим, В. Д. Оставським - митцями кінця XIX століття, які часто працювали за царськими замовленнями. Серед інших робіт - картини історичного жанру художників В.А.Котарбинського та Ф.А.Бронникова. Перлинами експозиції є картина А. А. Верещагіна «Підземна галерея в Елтоні», а також невелика етюдна робота А. Д. Полєнова «Лукєєя».
Массандровский дворец-музей. Бильярдная. Картина "Песнь невольниц". Котарбинский В. А. (1849-1921)
Помещенные в зале крымские пейзажи тематически как бы дополняют вид из окон. Они написаны А. И. Мещерским, Г. Ф. Яршевым, В. Д. Оставским - художниками конца XIX века, которые часто работали по царским заказам. Среди других работ - картины исторического жанра художников В.А.Котарбинского и Ф.А.Бронникова. Жемчужинами экспозиции являются картина А. А. Верещагина «Подземная галерея в Элтоне», а также небольшая этюдная работа А. Д. Поленова «Лукеея».
Massandra Palace. Billiard-Room. Painting "Song of Slaves". V. A. Kotarbinsky (1849-1921)
Масандрівський палац-музей. Парадна їдальня.
Массандровский дворец-музей. Парадная столовая.
Massandra Palace. Main Dining Room.
Массандровский дворец-музей. Парадная столовая.
Massandra Palace. Main Dining Room.
Масандрівський палац-музей. Приймальня Її Величності, двері кабінету імператриці Марії Федорівни.
Приміщення другого поверху призначалися для приймалень і кабінетів Їх Величностей, опочивальні, ванних кімнат. Умовно весь поверх можна розділити на дві половини - чоловічу та жіночу, на кожну з них ведуть гвинтові сходи. Двері, що ведуть до кабінету Марії Федорівни, засклені дзеркаловидним французьким склом; їх прикрашають з обох боків різьблені балясини (невеликі фігурні стовпчики з дерева, каменю, металу) та десюдепорт (панно, що розташоване над дверима) у вигляді фігурного фронтону із стилізованою літерою «М» (Марія). Високі панелі з дубу підкреслюють вишуканість і нарядність кімнати. Найтонше ліплення стелі розфарбоване, що дозволяє роздивитись орнамент. Майстерно вмонтовані в стелю грати вентиляційної системи (виконана за проектом професора Лукашевича). Доповнює інтер'єр люстра з бронзи.
Массандровский дворец-музей. Приемная Ея Величества, дверь кабинета императрицы Марии Федоровны.
Помещения второго этажа предназначались для приемных и кабинетов Их Величеств, опочивальни, ванных комнат. Условно весь этаж можно разделить на две половины - мужскую и женскую, на каждую из них ведет винтовая лестница. Дверь, ведущая в кабинет Марии Федоровны, застеклена зеркалевидным французским стеклом; ее украшают с обеих сторон резные балясины (небольшие фигурные столбики на дерева, камня, металла) и десюдепорт (панно, расположенное над дверью) в виде фигурного фронтона со стилизованной буквой «М» (Мария). Высокие панели из дуба подчеркивают изысканность и нарядность комнаты. Тончайшая лепка потолка раскрашена, что позволяет рассмотреть орнамент. Искусно вмонтированы в потолок решетки вентиляционной системы (выполнена по проекту профессора Лукашевича). Дополняет интерьер люстра из бронзы.
Massandra Palace. Waiting room of Her Majesty, door of Empress Maria Fedorovna’s Study..
Приміщення другого поверху призначалися для приймалень і кабінетів Їх Величностей, опочивальні, ванних кімнат. Умовно весь поверх можна розділити на дві половини - чоловічу та жіночу, на кожну з них ведуть гвинтові сходи. Двері, що ведуть до кабінету Марії Федорівни, засклені дзеркаловидним французьким склом; їх прикрашають з обох боків різьблені балясини (невеликі фігурні стовпчики з дерева, каменю, металу) та десюдепорт (панно, що розташоване над дверима) у вигляді фігурного фронтону із стилізованою літерою «М» (Марія). Високі панелі з дубу підкреслюють вишуканість і нарядність кімнати. Найтонше ліплення стелі розфарбоване, що дозволяє роздивитись орнамент. Майстерно вмонтовані в стелю грати вентиляційної системи (виконана за проектом професора Лукашевича). Доповнює інтер'єр люстра з бронзи.
Массандровский дворец-музей. Приемная Ея Величества, дверь кабинета императрицы Марии Федоровны.
Помещения второго этажа предназначались для приемных и кабинетов Их Величеств, опочивальни, ванных комнат. Условно весь этаж можно разделить на две половины - мужскую и женскую, на каждую из них ведет винтовая лестница. Дверь, ведущая в кабинет Марии Федоровны, застеклена зеркалевидным французским стеклом; ее украшают с обеих сторон резные балясины (небольшие фигурные столбики на дерева, камня, металла) и десюдепорт (панно, расположенное над дверью) в виде фигурного фронтона со стилизованной буквой «М» (Мария). Высокие панели из дуба подчеркивают изысканность и нарядность комнаты. Тончайшая лепка потолка раскрашена, что позволяет рассмотреть орнамент. Искусно вмонтированы в потолок решетки вентиляционной системы (выполнена по проекту профессора Лукашевича). Дополняет интерьер люстра из бронзы.
Massandra Palace. Waiting room of Her Majesty, door of Empress Maria Fedorovna’s Study..
Масандрівський палац-музей. Кабінет Її Величності
відповідає планувальним особливостям неокласицизму.
Завдяки вдало розташованим вікнам, це найсвітліша зала другого поверху.
Стелю прикрашав витончений розпис (ще підлягає реставрації).
Диван і стільці формою та характером накладних прикрас відповідають колишньому оздобленню кабінету.
Стиль інтер'єру підкреслений люстрою синього скла з кришталевими підвісками, підібраними до неї
парними жирандолями (фігурними свічниками), камінним годинником у вигляді античного храму, мейсенськими вазами,
що покриті синім кобальтом і позолотою.
Рисами класицизму - чітко читаним силуетом і скульптурно наповненим об'ємом - наділені портрети членів родини
Павла I: його самого, дружини - імператриці Марії Федорівни, доньки - великої княгині Катерини Павлівни та сина -
імператора Миколи I. Це - чудово виконані копії полотен відомих майстрів портрету XVIII -
першої третини XIX століть - В. Л. Боровіковського, А. Ф. Різінера, А. Рослина, Д. Доу.
На фотографії представлені господиня кабінету - імператриця Марія Федорівна з своїми сестрами - Олександрою
(дружиною короля Англії) та герцогинею Кумберлендською Тірою.
Массандровский дворец-музей. Кабинет Ея Величества соответствует планировочным особенностям неоклассицизма. Благодаря удачно расположенным окнам, это самый светлый зал второго этажа. Потолок украшала изящная роспись (подлежит реставрации). Диван и стулья формой и характером накладных украшений соответствуют былой отделке кабинета. Стиль интерьера подчеркнут люстрой синего стекла с хрустальными подвесками, подобранными к ней парными жирандолями (фигурными подсвечниками), каминными часами в виде античного храма, мейсенскими вазами, покрытыми синим кобальтом и позолотой. Чертами классицизма - четко читаемым силуэтом и скульптурно наполненным объемом - наделены портреты членов семьи Павла I: его самого, жены - императрицы Марии Федоровны, дочери - великой княгини Екатерины Павловны и сына - императора Николая I. Это - прекрасно исполненные копии полотен известных мастеров портрета XVIII - первой трети XIX веков - В. Л. Боровиковского, А. Ф. Ризинера, А. Рослина, Д. Доу. На фотографии представлены хозяйка кабинета - императрица Мария Федоровна со своими сестрами - Александрой (супругой короля Англии) и герцогиней Кумберлендской Тирой.
Массандровский дворец-музей. Кабинет Ея Величества соответствует планировочным особенностям неоклассицизма. Благодаря удачно расположенным окнам, это самый светлый зал второго этажа. Потолок украшала изящная роспись (подлежит реставрации). Диван и стулья формой и характером накладных украшений соответствуют былой отделке кабинета. Стиль интерьера подчеркнут люстрой синего стекла с хрустальными подвесками, подобранными к ней парными жирандолями (фигурными подсвечниками), каминными часами в виде античного храма, мейсенскими вазами, покрытыми синим кобальтом и позолотой. Чертами классицизма - четко читаемым силуэтом и скульптурно наполненным объемом - наделены портреты членов семьи Павла I: его самого, жены - императрицы Марии Федоровны, дочери - великой княгини Екатерины Павловны и сына - императора Николая I. Это - прекрасно исполненные копии полотен известных мастеров портрета XVIII - первой трети XIX веков - В. Л. Боровиковского, А. Ф. Ризинера, А. Рослина, Д. Доу. На фотографии представлены хозяйка кабинета - императрица Мария Федоровна со своими сестрами - Александрой (супругой короля Англии) и герцогиней Кумберлендской Тирой.
Масандрівський палац-музей.
Кабінет Імператриці Марії Федорівни.
Массандровский дворец-музей.
Кабинет Императрицы Марии Федоровны.
Massandra Palace. Empress Maria Fedorovna’s Study.
Кабінет Імператриці Марії Федорівни.
Массандровский дворец-музей.
Кабинет Императрицы Марии Федоровны.
Massandra Palace. Empress Maria Fedorovna’s Study.
Масандрівський палац-музей. Приймальня Його Величності
розташована перед кабінетом Олександра III, до неї ведуть гвинтові сходи,
приховані за дверима тригранного тамбура. Приймальня могла служити «секретарською» та місцем чергування ад'ютанта.
Згідно ескізам М. Месмахера, стелю прикрашав живопис (ще підлягає реставрації).
Круглі медальйони стелі було орнаментовано короною та вензелями Олександра III.
Двері, панелі, книжкова шафа виконані з червоного дерева з бронзовою профілізацією.
Такий стиль оздоблення одержав у XIX столітті назву «Жакоб», за прізвищем французьких меблевих майстрів.
У книжковій шафі - твори Вольтера та Шекспіра, а також пам'ятні адреси, які було піднесено
добродійними громадами Олександру III і Марії Федорівні в 1891 році, до дня їх «срібного весілля».
Стіни прикрашають гравюри, що зображають генеалогічне древо Романових, «Полтавську битву»,
«Подорож Катерини II до Криму» та портрети Петра I і Катерини II.
Массандровский дворец-музей. Приемная Его Величества располагается перед кабинетом Александра III, в нее ведет винтовая лестница, скрытая за дверью трехгранного тамбура. Приемная могла служить «секретарской» и местом дежурства адъютанта. Согласно эскизам М. Месмахера, потолок украшала живопись (еще подлежит реставрации). Круглые медальоны потолка были орнаментированы короной и вензелями Александра III. Двери, панели, книжный шкаф выполнены из красного дерева с бронзовой профилировкой. Подобный стиль отделки получил в XIX веке название «Жакоб», по фамилии французских мебельных мастеров. В книжном шкафу - произведения Вольтера и Шекспира, а также памятные адреса, преподнесенные благотворительными общинами Александру III и Марии Федоровне в 1891 году, ко дню их «серебряной свадьбы». Стены украшают гравюры, изображающие генеалогическое древо Романовых, «Полтавскую битву», «Путешествие Екатерины II в Крым» и портреты Петра I и Екатерины II.
Массандровский дворец-музей. Приемная Его Величества располагается перед кабинетом Александра III, в нее ведет винтовая лестница, скрытая за дверью трехгранного тамбура. Приемная могла служить «секретарской» и местом дежурства адъютанта. Согласно эскизам М. Месмахера, потолок украшала живопись (еще подлежит реставрации). Круглые медальоны потолка были орнаментированы короной и вензелями Александра III. Двери, панели, книжный шкаф выполнены из красного дерева с бронзовой профилировкой. Подобный стиль отделки получил в XIX веке название «Жакоб», по фамилии французских мебельных мастеров. В книжном шкафу - произведения Вольтера и Шекспира, а также памятные адреса, преподнесенные благотворительными общинами Александру III и Марии Федоровне в 1891 году, ко дню их «серебряной свадьбы». Стены украшают гравюры, изображающие генеалогическое древо Романовых, «Полтавскую битву», «Путешествие Екатерины II в Крым» и портреты Петра I и Екатерины II.
Масандрівський палац-музей.
Кабінет Імператора.
Массандровский дворец-музей.
Кабинет Императора.
Massandra Palace. The Empror’s Study.
Кабінет Імператора.
Массандровский дворец-музей.
Кабинет Императора.
Massandra Palace. The Empror’s Study.
Масандрівський палац-музей. Кабінет Його Величності
- найбільша зала з житлових покоїв другого поверху. Північну частину кабінету акцентовано прямокутною аркою.
Обрамлення її, а також панелі та двері виконано з горіхового дерева. Урочистість залі додає ліпне
оформлення стелі. Елементи бароко використано в оздобленні рами надкамінного дзеркала, пофарбованого «під бронзу».
У обстановці кабінету - меблі російських майстрів XIX століття. У ніші - мармуровий бюст Олександра II,
на стінах - портрети членів царської сім'ї.
Доповнюють вбрання інтер'єру скульптура, предмети декоративного мистецтва (годинник, канделябри) з тонованих металів.
На столі кабінету представлені: скульптура Е. А. Лансере (1848-1886) «Джигітовка» й альбоми кінця XIX століття з родинними фотографіями.
Массандровский дворец-музей. Кабинет Его Величества - самый большой зал из жилых покоев второго этажа. Северная часть кабинета акцентирована прямоугольной аркой. Обрамление ее, а также панели и двери выполнены из орехового дерева. Торжественность залу придаёт лепное оформление потолка. Элементы барокко использованы в украшении рамы надкаминного зеркала, окрашенной «под бронзу». В обстановке кабинета - мебель русских мастеров XIX века. В нише - мраморный бюст Александра II, на стенах - портреты членов царской семьи. Дополняют убранство интерьера скульптура, предметы декоративного искусства (часы, канделябры) из тонированных металлов.
На столе кабинета представлены: скульптура Е. А. Лансере (1848-1886) «Джигитовка» и альбомы конца XIX века с семейными фотографиями.
На столі кабінету представлені: скульптура Е. А. Лансере (1848-1886) «Джигітовка» й альбоми кінця XIX століття з родинними фотографіями.
Массандровский дворец-музей. Кабинет Его Величества - самый большой зал из жилых покоев второго этажа. Северная часть кабинета акцентирована прямоугольной аркой. Обрамление ее, а также панели и двери выполнены из орехового дерева. Торжественность залу придаёт лепное оформление потолка. Элементы барокко использованы в украшении рамы надкаминного зеркала, окрашенной «под бронзу». В обстановке кабинета - мебель русских мастеров XIX века. В нише - мраморный бюст Александра II, на стенах - портреты членов царской семьи. Дополняют убранство интерьера скульптура, предметы декоративного искусства (часы, канделябры) из тонированных металлов.
На столе кабинета представлены: скульптура Е. А. Лансере (1848-1886) «Джигитовка» и альбомы конца XIX века с семейными фотографиями.
Масандрівський палац-музей. Кабінет Імператора. Картина.
Массандровский дворец-музей. Кабинет Императора. Картина.
Massandra Palace. The Empror’s Study. Painting.
Массандровский дворец-музей. Кабинет Императора. Картина.
Massandra Palace. The Empror’s Study. Painting.
Масандрівський палац-музей. Опочивальня Їх Величностей.
Массандровский дворец-музей. Опочивальня Их Величеств.
Massandra Palace. Bedchamber of Their Majesties.
Массандровский дворец-музей. Опочивальня Их Величеств.
Massandra Palace. Bedchamber of Their Majesties.
Масандрівський палац-музей. Опочивальня
знаходиться в центрі будівлі, що є традиційним для заміських палацових споруд.
Головною прикрасою, за задумом архітектора, тут служило райдужне світло, що проникає до приміщення крізь
різноколірне скло стелі балкона (вітраж не зберігся).
За призначенням опочивальня ніколи не використовувалася: члени царської родини бували в палаці лише в денний час,
тому кімнату відтворено як невеличку вітальню.
Вирішення інтер'єру виконано в стилі рококо (франц. rococo, від rocaill - осколки каміння, раковини;
стильовий напрям в європейському мистецтві 1-ї половини XVIII століття).
Елементи цього хитромудрого стилю використані в оформленні арки алькову (ніша в стіні для ліжка)
у вигляді химерних завитків і повторюються у формах меблів (гарнітур для вітальні фірми «Гамбс» С.-Петербург).
Массандровский дворец-музей. Опочивальня находится в центре здания, что традиционно для загородных дворцовых построек. Главным украшением, по замыслу архитектора, здесь служил радужный свет, проникающий в помещение сквозь разноцветные стекла потолка балкона (витраж не сохранился). По назначению опочивальня никогда не использовалась: члены царской семьи бывали во дворце только в дневное время, поэтому комната воссоздана как небольшая гостиная. Решение интерьера выполнено в стиле рококо (франц. rococo, от rocaill - осколки камней, раковины; стилевое направление в европейском искусстве 1-й половины XVIII века). Элементы этого замысловатого стиля использованы в оформлении арки алькова (ниша в стене для кровати) в виде причудливых завитков и повторяются в формах мебели (гостиный гарнитур фирмы «Гамбс» С.-Петербург).
Массандровский дворец-музей. Опочивальня находится в центре здания, что традиционно для загородных дворцовых построек. Главным украшением, по замыслу архитектора, здесь служил радужный свет, проникающий в помещение сквозь разноцветные стекла потолка балкона (витраж не сохранился). По назначению опочивальня никогда не использовалась: члены царской семьи бывали во дворце только в дневное время, поэтому комната воссоздана как небольшая гостиная. Решение интерьера выполнено в стиле рококо (франц. rococo, от rocaill - осколки камней, раковины; стилевое направление в европейском искусстве 1-й половины XVIII века). Элементы этого замысловатого стиля использованы в оформлении арки алькова (ниша в стене для кровати) в виде причудливых завитков и повторяются в формах мебели (гостиный гарнитур фирмы «Гамбс» С.-Петербург).
Масандрівський палац-музей. Опочивальня Їх Величностей.
Полотна А. Шарлеманя із зображенням пасторальних сцен.
Загальному вбранню інтер'єра відповідають декоративні полотна А. Шарлеманя із зображенням пасторальних сцен (франц. pastorall, від лат. pastoralis – пастушачий; жанровий різновид європейського мистецтва XIV-XVIII століть, пов'язаний із зображенням пастушачого життя, сцен сільського побуту та природи, які ідеалізуються). У глибині алькова - копія картини С. Рафаеля «Мадонна в кріслі».
Массандровский дворец-музей. Опочивальня Их Величеств.
Полотна А. Шарлеманя с изображением пасторальных сцен.
Общему убранству интерьера соответствуют декоративные полотна А. Шарлеманя с изображением пасторальных сцен (франц. pastorall, от лат. pastoralis – пастушеский; жанровая разновидность европейского искусства XIV-XVIII веков, связанная с идеализированным изображением пастушеской жизни, сцен сельского быта и природы). В глубине алькова - копия картины С. Рафаэля «Мадонна в кресле».
Massandra Palace. Bedchamber of Their Majesties. Paintings.
Полотна А. Шарлеманя із зображенням пасторальних сцен.
Загальному вбранню інтер'єра відповідають декоративні полотна А. Шарлеманя із зображенням пасторальних сцен (франц. pastorall, від лат. pastoralis – пастушачий; жанровий різновид європейського мистецтва XIV-XVIII століть, пов'язаний із зображенням пастушачого життя, сцен сільського побуту та природи, які ідеалізуються). У глибині алькова - копія картини С. Рафаеля «Мадонна в кріслі».
Массандровский дворец-музей. Опочивальня Их Величеств.
Полотна А. Шарлеманя с изображением пасторальных сцен.
Общему убранству интерьера соответствуют декоративные полотна А. Шарлеманя с изображением пасторальных сцен (франц. pastorall, от лат. pastoralis – пастушеский; жанровая разновидность европейского искусства XIV-XVIII веков, связанная с идеализированным изображением пастушеской жизни, сцен сельского быта и природы). В глубине алькова - копия картины С. Рафаэля «Мадонна в кресле».
Massandra Palace. Bedchamber of Their Majesties. Paintings.
Масандрівський палац-музей. Західний фасад.
Массандровский дворец-музей. Вестибуль другого поверху.
Massandra Palace. Entrance Hall of the second storey.
Массандровский дворец-музей. Вестибуль другого поверху.
Massandra Palace. Entrance Hall of the second storey.
Масандрівський палац-музей. Квітники перед Східним фасадом палацу.
Массандровский дворец-музей. Цветники перед Восточным фасадом дворца.
Massandra Palace. Flower-beds before the East front of palace.
Массандровский дворец-музей. Цветники перед Восточным фасадом дворца.
Massandra Palace. Flower-beds before the East front of palace.
Масандрівський палац-музей. Вид на південну башту.
Після закінчення в 1902 році будівництва палацу, Романови довго не могли знайти йому застосування. Врешті-решт, він став виконувати роль "подорожнього". Сюди під час своїх візитів до Криму Романови приїжджали лише для денного відпочинку в лісі, в горах, під час пікніків і полювання. Палац залишався не мебльованим, і багато що із задуманого Месмахером так і залишилося тільки в його проектах.
Массандровский дворец-музей. Вид на южную башню.
После окончания в 1902 году строительства дворца, Романовы долго не могли найти ему применения. В конце концов, он стал играть роль "путевого". Сюда во время своих визитов в Крым Романовы приезжали лишь для дневного отдыха в лесу, в горах, во время пикников и охоты. Дворец оставался не меблированным, и многое из задуманного Месмахером так и осталось только в его проектах.
Massandra Palace. View of the south tower.
After the completion of construction works in 1902, the Romanovs could not find a use for the palace. A fter all, it became a "stopover". It was visited by the imperial family during their sojourn in the Crimea for a day's rest in the forest, in mountains, during picnics or hunting. The palace remained unfurnished and many elements designed by Mesmacher were not realized.
Після закінчення в 1902 році будівництва палацу, Романови довго не могли знайти йому застосування. Врешті-решт, він став виконувати роль "подорожнього". Сюди під час своїх візитів до Криму Романови приїжджали лише для денного відпочинку в лісі, в горах, під час пікніків і полювання. Палац залишався не мебльованим, і багато що із задуманого Месмахером так і залишилося тільки в його проектах.
Массандровский дворец-музей. Вид на южную башню.
После окончания в 1902 году строительства дворца, Романовы долго не могли найти ему применения. В конце концов, он стал играть роль "путевого". Сюда во время своих визитов в Крым Романовы приезжали лишь для дневного отдыха в лесу, в горах, во время пикников и охоты. Дворец оставался не меблированным, и многое из задуманного Месмахером так и осталось только в его проектах.
Massandra Palace. View of the south tower.
After the completion of construction works in 1902, the Romanovs could not find a use for the palace. A fter all, it became a "stopover". It was visited by the imperial family during their sojourn in the Crimea for a day's rest in the forest, in mountains, during picnics or hunting. The palace remained unfurnished and many elements designed by Mesmacher were not realized.
Масандрівський палац-музей. Західний фасад.
Массандровский дворец-музей. Западный фасад.
Massandra Palace. West front.
Массандровский дворец-музей. Западный фасад.
Massandra Palace. West front.
Масандрівський палац-музей. Західний фасад. Сфінкс.
Після націоналізації, з 1929 по 1941 роки, палац використовувався як санаторій для важкохворих на туберкульоз. У післявоєнні роки тут розміщувалася державна дача. З 1991 року палац став філіалом Алупкинського державного палацово-паркового заповідника, та з 1 червня 1992 року його відкрили як музей.
Унікальний палац і парк, що його оточує, викликають захоплення та розкривають одну із сторінок багатої історії садибної культури XIX століття.
Массандровский дворец-музей. Западный фасад. Сфинкс.
После национализации, с 1929 по 1941 годы, дворец использовался как санаторий для тяжело больных туберкулезом. В послевоенные годы здесь размещалась государственная дача. С 1991 года дворец стал филиалом Алупкинского государственного дворцово-паркового заповедника, и с 1 июня 1992 года он открылся как музей.
Уникальный дворец и окружающий его парк вызывают восхищение и раскрывают одну из страничек богатой истории усадебной культуры XIX века.
Massandra Palace. West front. Sphinx.
After nationalization, from 1929 to 1941 the palace was used as a sanatorium for tuberculosis patients. In the post-war years, it was a state summer residence. In 1991 the palace became a branch of the Alupka State Palace-and-Park Preserve, and since June 1, 1992 it has been functioning as a museum.
The unique palace and the park surrounding it evoke admiration of the visitors and give an idea of the rich history of a estate in the past.
Після націоналізації, з 1929 по 1941 роки, палац використовувався як санаторій для важкохворих на туберкульоз. У післявоєнні роки тут розміщувалася державна дача. З 1991 року палац став філіалом Алупкинського державного палацово-паркового заповідника, та з 1 червня 1992 року його відкрили як музей.
Унікальний палац і парк, що його оточує, викликають захоплення та розкривають одну із сторінок багатої історії садибної культури XIX століття.
Массандровский дворец-музей. Западный фасад. Сфинкс.
После национализации, с 1929 по 1941 годы, дворец использовался как санаторий для тяжело больных туберкулезом. В послевоенные годы здесь размещалась государственная дача. С 1991 года дворец стал филиалом Алупкинского государственного дворцово-паркового заповедника, и с 1 июня 1992 года он открылся как музей.
Уникальный дворец и окружающий его парк вызывают восхищение и раскрывают одну из страничек богатой истории усадебной культуры XIX века.
Massandra Palace. West front. Sphinx.
After nationalization, from 1929 to 1941 the palace was used as a sanatorium for tuberculosis patients. In the post-war years, it was a state summer residence. In 1991 the palace became a branch of the Alupka State Palace-and-Park Preserve, and since June 1, 1992 it has been functioning as a museum.
The unique palace and the park surrounding it evoke admiration of the visitors and give an idea of the rich history of a estate in the past.
Масандрівський палац-музей. Секвої, висота - близько 47 м; вік - 100 років.
Массандровский дворец-музей. Секвойи, высота - около 47 м; возраст - 100 лет.
Massandra Palace. Sequoias, height - about 47 m; 100 years.
Массандровский дворец-музей. Секвойи, высота - около 47 м; возраст - 100 лет.
Massandra Palace. Sequoias, height - about 47 m; 100 years.
Масандрівський палац-музей. Електростанція палацу.
Массандровский дворец-музей. Электростанция дворца.
Massandra Palace. Power-station of palace.
Массандровский дворец-музей. Электростанция дворца.
Massandra Palace. Power-station of palace.
Першоджерела:
# «Массандровский дворец. Фотопутеводитель».
# «Дворцы-музеи Крыма», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# Інформаційні таблиці Масандрівського палацу-музею.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
# «Дворцы-музеи Крыма», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# Інформаційні таблиці Масандрівського палацу-музею.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"