Форос - селище Ялтинської міськради, розташоване на узбережжі Чорного моря біля південного краю Кримського півострова і України - мису Сарич.
Наприкінці XIX століття О. Кузнецов, постачальник чаю до імператорського двору, купив ці землі, створивши тут до 1889 року парк з екзотичними рослинами. Після смерті Кузнецова 1895 року фороський маєток перейшов до Г. Ушакова, який вирішив перетворити місцевість на курорт. Нині Форос - найдорожче курортне селище Південного узбережжя. Тут знаходиться кримська резиденція Президента України, що займає колишню дачу «Зоря», де під час серпневого путчу 1991 року під домашнім арештом перебувала родина останнього керівника СРСР М. Горбачова.
Окрім «Фороської церкви» - церкви Воскресіння (1892 рік, архітектор М. Чагін) та «Байдарської брами» (1848 рік), до визначних пам'яток Форосу належать колишній маєток генерала М. Раєвського - дача «Тесселі» (тиша), 1834 рік, на якій з 1932 року жив М. Горький, а нині вона на піввіку орендована для потреб Республіки Татарстан. До маєтку прилягає Фороський парк (1834-1892 роки).
Форос - поселок Ялтинского горсовета, расположенный на побережье Черного моря возле самого южного края Крымского полуострова и Украины - мыса Сарыч.
В конце XIX века О. Кузнецов, поставщик чая к императорскому двору, купил эти земли, создав здесь до 1889 года парк с экзотичными растениями. После смерти Кузнецова в 1895 году форосское имение перешло к Г. Ушакову, который решил превратить местность в курорт. В настоящее время Форос - самый дорогой курортный поселок Южного побережья. Здесь находится крымская резиденция Президента Украины, которая занимает бывшую дачу «Заря», где во время августовского путча 1991 года под домашним арестом находилась семья последнего руководителя СССР М. Горбачева.
Помимо «Форосской церкви» - церкви Воскресенья (1892 год, архитектор М. Чагин) и «Байдарских ворот» (1848 год), к основным достопримечательностям Фороса относятся бывшее имение генерала М. Раевского - дача «Тессели» (тишина), 1834 год, на которой с 1932 года жил М. Горький, а в настоящее время она на полвека арендована для потребностей Республики Татарстан. К имению прилегает Форосский парк (1834-1892 годы).
Наприкінці XIX століття О. Кузнецов, постачальник чаю до імператорського двору, купив ці землі, створивши тут до 1889 року парк з екзотичними рослинами. Після смерті Кузнецова 1895 року фороський маєток перейшов до Г. Ушакова, який вирішив перетворити місцевість на курорт. Нині Форос - найдорожче курортне селище Південного узбережжя. Тут знаходиться кримська резиденція Президента України, що займає колишню дачу «Зоря», де під час серпневого путчу 1991 року під домашнім арештом перебувала родина останнього керівника СРСР М. Горбачова.
Окрім «Фороської церкви» - церкви Воскресіння (1892 рік, архітектор М. Чагін) та «Байдарської брами» (1848 рік), до визначних пам'яток Форосу належать колишній маєток генерала М. Раєвського - дача «Тесселі» (тиша), 1834 рік, на якій з 1932 року жив М. Горький, а нині вона на піввіку орендована для потреб Республіки Татарстан. До маєтку прилягає Фороський парк (1834-1892 роки).
Форос - поселок Ялтинского горсовета, расположенный на побережье Черного моря возле самого южного края Крымского полуострова и Украины - мыса Сарыч.
В конце XIX века О. Кузнецов, поставщик чая к императорскому двору, купил эти земли, создав здесь до 1889 года парк с экзотичными растениями. После смерти Кузнецова в 1895 году форосское имение перешло к Г. Ушакову, который решил превратить местность в курорт. В настоящее время Форос - самый дорогой курортный поселок Южного побережья. Здесь находится крымская резиденция Президента Украины, которая занимает бывшую дачу «Заря», где во время августовского путча 1991 года под домашним арестом находилась семья последнего руководителя СССР М. Горбачева.
Помимо «Форосской церкви» - церкви Воскресенья (1892 год, архитектор М. Чагин) и «Байдарских ворот» (1848 год), к основным достопримечательностям Фороса относятся бывшее имение генерала М. Раевского - дача «Тессели» (тишина), 1834 год, на которой с 1932 года жил М. Горький, а в настоящее время она на полвека арендована для потребностей Республики Татарстан. К имению прилегает Форосский парк (1834-1892 годы).
Форос. Краєвид моря та узбережжя, що відкривається від «Фороської церкви» (панорама ~120°).
Форос. Пейзаж моря и побережья, открывающийся от «Форосской церкви» (панорама ~120°).
Foros. Panorama ~120°.
Храм Воскресіння Христового у Форосі («Фороська церква»), 1892 рік.
Церкву побудовано на високій скелі над прірвою на замовлення промисловця О. Кузнєцова, що вирішив у такий спосіб відзначити щасливий порятунок (як потім з'ясувалося, ненадовго) імператора Олександра III і його родини в залізничній катастрофі під час повернення з Криму. Проект було розроблено архітектором академіком М. М. Чагіним у 1888 році. Споруда однокупольна, о п'яти маківках, з напівкруглою апсидою, бічними галереями та шатровою дзвіницею із західного боку. Кладка кам'яна порядова. Декор виконано в російсько-візантійському стилі. Підлогу прикрашала мозаїка роботи знаменитого італійського майстра Антоніо Сальвіаті. У внутрішньому оформленні церкви привертав увагу різьблений дубовий іконостас з позолоченими Царськими воротами. Ікони для храму писали відомі живописці: А. Корзухін, академік Є. Свєрчков, ікона "Різдва Христового" належала пензлю К. Маковського.
Храм Воскресения Христова в Форосе («Форосская церковь»), 1892 год.
Церковь построена на высокой скале над бездной по заказу промышленника О. Кузнецова, который решил таким образом отметить счастливое спасение (как потом выяснилось, ненадолго) императора Александра III и его семьи в железнодорожной катастрофе во время возвращения из Крыма. Проект был разработан архитектором академиком Н. М. Чагиным в 1888 году. Сооружение однокупольное, пятиглавое, с полукруглой апсидой, боковыми галереями и шатровой колокольней с западной стороны. Кладка каменная порядовая. Декор выполнен в русско-византийском стиле. Пол украшала мозаика работы знаменитого итальянского мастера Антонио Сальвиати. Во внутреннем оформлении церкви привлекал внимание резной дубовый иконостас с позолоченными Царскими вратами. Иконы для храма писали известные живописцы: А. Корзухин, академик Е. Сверчков, икона "Рождества Христова" принадлежала кисти К. Маковского.
Церкву побудовано на високій скелі над прірвою на замовлення промисловця О. Кузнєцова, що вирішив у такий спосіб відзначити щасливий порятунок (як потім з'ясувалося, ненадовго) імператора Олександра III і його родини в залізничній катастрофі під час повернення з Криму. Проект було розроблено архітектором академіком М. М. Чагіним у 1888 році. Споруда однокупольна, о п'яти маківках, з напівкруглою апсидою, бічними галереями та шатровою дзвіницею із західного боку. Кладка кам'яна порядова. Декор виконано в російсько-візантійському стилі. Підлогу прикрашала мозаїка роботи знаменитого італійського майстра Антоніо Сальвіаті. У внутрішньому оформленні церкви привертав увагу різьблений дубовий іконостас з позолоченими Царськими воротами. Ікони для храму писали відомі живописці: А. Корзухін, академік Є. Свєрчков, ікона "Різдва Христового" належала пензлю К. Маковського.
Храм Воскресения Христова в Форосе («Форосская церковь»), 1892 год.
Церковь построена на высокой скале над бездной по заказу промышленника О. Кузнецова, который решил таким образом отметить счастливое спасение (как потом выяснилось, ненадолго) императора Александра III и его семьи в железнодорожной катастрофе во время возвращения из Крыма. Проект был разработан архитектором академиком Н. М. Чагиным в 1888 году. Сооружение однокупольное, пятиглавое, с полукруглой апсидой, боковыми галереями и шатровой колокольней с западной стороны. Кладка каменная порядовая. Декор выполнен в русско-византийском стиле. Пол украшала мозаика работы знаменитого итальянского мастера Антонио Сальвиати. Во внутреннем оформлении церкви привлекал внимание резной дубовый иконостас с позолоченными Царскими вратами. Иконы для храма писали известные живописцы: А. Корзухин, академик Е. Сверчков, икона "Рождества Христова" принадлежала кисти К. Маковского.
|
Форос, Фороська церква.
Краєвид від «Байдарської брами». Форос, Форосская церковь. Вид от «Байдарских ворот». Foros and the Foros church. It's a view from «Baydarskye gate». |
Дуже вдало вибрано місце для храму. Розташований він на скелястому виступі яйлинського масиву, над місцем, де обидві автостради Ялта - Севастополь - стара (через Байдарські ворота) та нова (через Ласпі) - перетинаються віткою дороги до Форосу. Церкву, що панує над навколишньою місцевістю, видно звідусіль.
Зі східного боку храму влаштовано видовий майданчик, захищений чавунними ґратами художнього литва.
Зовнішніми формами, всім своїм силуетом, маківками куполів і різноколірним оздобленням храм схожий на нарядні церкви кінця XVIII століття. Ефектне місцеположення, гарні пропорції частин і цілого, добротність будівельних і оздоблювальних робіт виділяють цю споруду серед інших тогочасних храмів Південнобережжя і дозволяють зарахувати її до кращих пам'ятників архітектури кінця XIX - початку XX століття.
Після Великої Вітчизняної війни в храмі знаходився ресторан, але в другій половині 1980-х років церква стараннями Р. Горбачової була повернута в лоно православ'я.
Очень удачно выбрано место для храма. Расположен он на скалистом выступе яйлинского массива, над местом, где обе автострады Ялта - Севастополь - старая (через Байдарские ворота) и новая (через Ласпи) - пересекаются веткой дороги в Форос. Господствуя над окружающей местностью, церковь видна отовсюду. С восточной стороны храма устроена видовая площадка, огражденная чугунной решеткой художественного литья. Внешними формами, всем своим силуэтом, маковками куполов и разноцветной отделкой храм похож на нарядные церкви конца XVIII века. Эффектное местоположение, хорошие пропорции частей и целого, добротность строительных и отделочных работ выделяют эту постройку среди прочих современных ей храмов Южнобережья и позволяют причислить ее к лучшим памятникам архитектуры конца XIX - начала XX века.
После Великой Отечественной войны в храме находился ресторан, но во второй половине 1980-х годов церковь стараниями Р. Горбачевой была возвращена в лоно православия.
Після Великої Вітчизняної війни в храмі знаходився ресторан, але в другій половині 1980-х років церква стараннями Р. Горбачової була повернута в лоно православ'я.
Очень удачно выбрано место для храма. Расположен он на скалистом выступе яйлинского массива, над местом, где обе автострады Ялта - Севастополь - старая (через Байдарские ворота) и новая (через Ласпи) - пересекаются веткой дороги в Форос. Господствуя над окружающей местностью, церковь видна отовсюду. С восточной стороны храма устроена видовая площадка, огражденная чугунной решеткой художественного литья. Внешними формами, всем своим силуэтом, маковками куполов и разноцветной отделкой храм похож на нарядные церкви конца XVIII века. Эффектное местоположение, хорошие пропорции частей и целого, добротность строительных и отделочных работ выделяют эту постройку среди прочих современных ей храмов Южнобережья и позволяют причислить ее к лучшим памятникам архитектуры конца XIX - начала XX века.
После Великой Отечественной войны в храме находился ресторан, но во второй половине 1980-х годов церковь стараниями Р. Горбачевой была возвращена в лоно православия.
Фороська церква, вид від «Байдарської брами».
Форосская церковь, вид от «Байдарских ворот».
Foros church. It's a view from «Baydarskye gate».
Форосская церковь, вид от «Байдарских ворот».
Foros church. It's a view from «Baydarskye gate».
|
|
Фороська церква.
Форосская церковь. The Foros church. |
Фороська церква, вид зі старої дороги
Севастополь-Ялта.
Форосская церковь, вид cо старой дороги Севастополь-Ялта.
Foros church. It's a view from the old road Sevastopol-Yalta.
Форосская церковь, вид cо старой дороги Севастополь-Ялта.
Foros church. It's a view from the old road Sevastopol-Yalta.
Фороська церква, вид з автодороги
Севастополь-Ялта.
Форосская церковь, вид c автодороги Севастополь-Ялта.
Foros church. It's a view from highway Sevastopol-Yalta.
Форосская церковь, вид c автодороги Севастополь-Ялта.
Foros church. It's a view from highway Sevastopol-Yalta.
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна», Андрій Івченко, ДНВП «Картографія», Київ-2006.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва−1985.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва−1985.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"