Церква усікновення голови Івана Предтечі в
місті Керч
є найбільш раннім християнським храмом з числа тих, що збереглися в Східній Європі.
Серед дослідників немає єдиної думки про точну дату спорудження стародавньої частини цього храму. Гадають, що церкву було побудовано в VIII-IX століттях. Підтвердженням тому є грецький напис на одній з колон, що підтримують склепіння церкви: «Тут покоїться раб Божий, син Георгія. Помер місяця мумія 3 (дня) години 10 (у літі) від Адама 6260 (від Р.Х. 752)». У муруванні храму виявлено амфори VIII-IX століть, які використовували як голосники.
Стародавню частину побудовано у візантійському стилі: чотиристовпний тринавний храм, західну частину якого згодом було розібрано при зведенні притвору. Прямокутна в плані споруда з напівкруглими усередині виступами. Високий барабан півсферичного куполу за допомогою сферичних вітрил покоїться на попружних арках, які підтримуються чотирма стовпами, що спираються на тонкі мармурові колони з коринфськими капітелями. На гранях стовпів збереглися дві композиції фрескового розпису на найранішому шарі тиньку. Кладку мурів зовні виконано у виді переміжних смуг, які викладено із чотирьох рядів природного каменя та плінфи. Фасади мають перспективні арки і уступчасті пілястри. Споруду накрито черепицею по склепіннях на два скати.
Церковь усекновения главы Иоанна Предтечи в городе Керчь является наиболее ранним христианским храмом из числа сохранившихся в Восточной Европе.
Среди исследователей нет единого мнения о точной дате сооружения древней части этого храма. Предполагают, что церковь была построена в VIII-IX веках. Подтверждением тому служит греческая надпись на одной из колонн, поддерживающих свод церкви: «Здесь покоится раб Божий, сын Георгия. Преставился месяца мумия 3 (дня) часа 10 (в лете) от Адама 6260 (от Р.X. 752)». В кладке храма обнаружены амфоры VIII-IX веков, которые использовали в качестве голосников.
Древняя часть построена в византийском стиле: четырёхстолпный трехнефный храм, западная часть которого затем была разобрана при возведении притвора. Прямоугольное в плане сооружение с полукруглыми внутри выступами. Высокий барабан полусферического купола при помощи сферических парусов покоится на подпружных арках, которые поддерживаются четырьмя столбами, опирающимися на тонкие мраморные колонны с коринфскими капителями. На гранях столбов сохранились две композиции фресковой росписи на самом раннем слое штукатурки. Кладка стен снаружи выполнена в виде чередующихся полос, выложенных из четырех рядов естественного камня и плинфы. Фасады имеют перспективные арки и уступчатые пилястры. Сооружение покрыто черепицей по сводам на два ската.
Серед дослідників немає єдиної думки про точну дату спорудження стародавньої частини цього храму. Гадають, що церкву було побудовано в VIII-IX століттях. Підтвердженням тому є грецький напис на одній з колон, що підтримують склепіння церкви: «Тут покоїться раб Божий, син Георгія. Помер місяця мумія 3 (дня) години 10 (у літі) від Адама 6260 (від Р.Х. 752)». У муруванні храму виявлено амфори VIII-IX століть, які використовували як голосники.
Стародавню частину побудовано у візантійському стилі: чотиристовпний тринавний храм, західну частину якого згодом було розібрано при зведенні притвору. Прямокутна в плані споруда з напівкруглими усередині виступами. Високий барабан півсферичного куполу за допомогою сферичних вітрил покоїться на попружних арках, які підтримуються чотирма стовпами, що спираються на тонкі мармурові колони з коринфськими капітелями. На гранях стовпів збереглися дві композиції фрескового розпису на найранішому шарі тиньку. Кладку мурів зовні виконано у виді переміжних смуг, які викладено із чотирьох рядів природного каменя та плінфи. Фасади мають перспективні арки і уступчасті пілястри. Споруду накрито черепицею по склепіннях на два скати.
Церковь усекновения главы Иоанна Предтечи в городе Керчь является наиболее ранним христианским храмом из числа сохранившихся в Восточной Европе.
Среди исследователей нет единого мнения о точной дате сооружения древней части этого храма. Предполагают, что церковь была построена в VIII-IX веках. Подтверждением тому служит греческая надпись на одной из колонн, поддерживающих свод церкви: «Здесь покоится раб Божий, сын Георгия. Преставился месяца мумия 3 (дня) часа 10 (в лете) от Адама 6260 (от Р.X. 752)». В кладке храма обнаружены амфоры VIII-IX веков, которые использовали в качестве голосников.
Древняя часть построена в византийском стиле: четырёхстолпный трехнефный храм, западная часть которого затем была разобрана при возведении притвора. Прямоугольное в плане сооружение с полукруглыми внутри выступами. Высокий барабан полусферического купола при помощи сферических парусов покоится на подпружных арках, которые поддерживаются четырьмя столбами, опирающимися на тонкие мраморные колонны с коринфскими капителями. На гранях столбов сохранились две композиции фресковой росписи на самом раннем слое штукатурки. Кладка стен снаружи выполнена в виде чередующихся полос, выложенных из четырех рядов естественного камня и плинфы. Фасады имеют перспективные арки и уступчатые пилястры. Сооружение покрыто черепицей по сводам на два ската.
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Церква Іоанна Предтечі, VIII-XIV століття
(Керч, пров. Димитрова, 2).
За часів Кримського ханства (XV-XVIII століття) цю церкву, як і багато інших християнських храмів, було обернено на мечеть. Після приєднання Криму до Російської імперії храм знову став православним. У документах тих часів цей храм іменується «грецькою церквою» без присвячення святому. Лише на початку XIX століття з'явилася нинішня назва храму: «церква усікновення голови Івана Предтечі». Церковь Иоанна Предтечи, VIII-XIV века (Керчь, пер. Димитрова, 2). Во время существования Крымского ханства (XV-XVIII века) эта церковь, как и многие другие христианские храмы, было обращена в мечеть. После присоединения Крыма к Российской империи храм вновь стал православным. В документах тех времён этот храм именовался «греческой церковью» без посвящения святому. Лишь в начале XIX века появилось нынешнее название храма: «церковь усекновения главы Иоанна Предтечи». Kertch, the Church of John the Precursor, 8th-14th centuries. |
1834 року було побудовано притвор церкви у формах псевдо-візантійської архітектури,
прямокутний у плані, що ділиться колонами на три нави.
Його перекрито системою напівциркульних склепінь, дах двосхилий.
Двох'ярусну дзвіницю, що примикає до храму, було зведено 1842 року в формах класицизму,
її фасади прикрашено фронтонами, сандріками, нішами.
Приділ прибудовано в 1845 році.
Прямокутний у плані, з двома напівкруглими виступами із східної та західної сторін
і з прямокутним тамбуром з північного боку, перекритий склепінням на попружних арках, дах двох- і чотирьохскатний.
Усі прибудови виконано з черепашнику.
На початку 30-х років XX століття церкву Івана Предтечі закрили «через відсутність приходу». На початку 1960-х років навколо храму виник ринок. На той час будова являла сумне видовище: вибиті вікна, чагарник, що виріс на стінах і даху... Лише 1963 року храму було надано статус пам'ятки архітектури республіканського значення. Нарешті, в 1970-х роках церкву Івана Предтечі вирішили реставрувати. Автором реставраційного проекту є архітектор Є. І. Лопушинська. 1980 року було закінчено реставрацію екстер'єру пам'ятки: знято пізніші нашарування, відновлено первинне обличкування мурів і черепичне покриття. Для розкриття стародавніх підвалин храму було зроблено приямок біля південного та східного фасадів до первинного рівня. В результаті споруда набула зовні первинного виду.
В 1834 году был построен притвор церкви в формах псевдо-византийской архитектуры, прямоугольный в плане, делится колоннами на три нефа. Перекрыт системой полуциркульных сводов, крыша двускатная. Примыкающая к храму двухъярусная колокольня была возведена в 1842 году в формах классицизма, фасады украшены фронтонами, сандриками, нишами. Придел пристроен в 1845 году. Прямоугольный в плане, с двумя полукруглыми выступами с восточной и западной сторон и с прямоугольным тамбуром с северной стороны, перекрыт сводом на подпружных арках, крыша двух- и четырехскатная. Все пристройки выполнены из ракушечника.
В начале 30-х годов XX века церковь Иоанна Предтечи закрыли «из-за отсутствия прихода». В начале 1960-х годов вокруг храма возник рынок. В то время строение являло печальное зрелище: выбитые окна, выросший на стенах и крыше кустарник... Лишь в 1963 году храму был присвоен статус памятника архитектуры республиканского значения. Наконец, в 1970-х годах церковь Иоанна Предтечи решили реставрировать. Автором реставрационного проекта является архитектор Е. И. Лопушинская. В 1980 году была закончена реставрация экстерьера памятника: сняты позднейшие наслоения, восстановлены первоначальная облицовка стен и черепичное покрытие. Для раскрытия древнего основания храма был сделан приямок у южного и восточного фасадов до первоначального уровня. В результате сооружение приобрело снаружи первоначальный вид.
На початку 30-х років XX століття церкву Івана Предтечі закрили «через відсутність приходу». На початку 1960-х років навколо храму виник ринок. На той час будова являла сумне видовище: вибиті вікна, чагарник, що виріс на стінах і даху... Лише 1963 року храму було надано статус пам'ятки архітектури республіканського значення. Нарешті, в 1970-х роках церкву Івана Предтечі вирішили реставрувати. Автором реставраційного проекту є архітектор Є. І. Лопушинська. 1980 року було закінчено реставрацію екстер'єру пам'ятки: знято пізніші нашарування, відновлено первинне обличкування мурів і черепичне покриття. Для розкриття стародавніх підвалин храму було зроблено приямок біля південного та східного фасадів до первинного рівня. В результаті споруда набула зовні первинного виду.
В 1834 году был построен притвор церкви в формах псевдо-византийской архитектуры, прямоугольный в плане, делится колоннами на три нефа. Перекрыт системой полуциркульных сводов, крыша двускатная. Примыкающая к храму двухъярусная колокольня была возведена в 1842 году в формах классицизма, фасады украшены фронтонами, сандриками, нишами. Придел пристроен в 1845 году. Прямоугольный в плане, с двумя полукруглыми выступами с восточной и западной сторон и с прямоугольным тамбуром с северной стороны, перекрыт сводом на подпружных арках, крыша двух- и четырехскатная. Все пристройки выполнены из ракушечника.
В начале 30-х годов XX века церковь Иоанна Предтечи закрыли «из-за отсутствия прихода». В начале 1960-х годов вокруг храма возник рынок. В то время строение являло печальное зрелище: выбитые окна, выросший на стенах и крыше кустарник... Лишь в 1963 году храму был присвоен статус памятника архитектуры республиканского значения. Наконец, в 1970-х годах церковь Иоанна Предтечи решили реставрировать. Автором реставрационного проекта является архитектор Е. И. Лопушинская. В 1980 году была закончена реставрация экстерьера памятника: сняты позднейшие наслоения, восстановлены первоначальная облицовка стен и черепичное покрытие. Для раскрытия древнего основания храма был сделан приямок у южного и восточного фасадов до первоначального уровня. В результате сооружение приобрело снаружи первоначальный вид.
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Церква Іоанна Предтечі, VIII-XIV століття
(Керч, пров. Димитрова, 2).
Після реставрації в церкві Івана Предтечі було відкрито лапідарну колекція музею. У червні 1990 року церкву було передано керченській православній релігійній громаді. Нині вона діє як православний храм, в якому здійснюються богослужіння. Церковь Иоанна Предтечи, VIII-XIV века (Керчь, пер. Димитрова, 2). После реставрации в церкви Иоанна Предтечи была открыта лапидарная коллекция музея. В июне 1990 года церковь была передана керченской православной религиозной общине. Ныне она действует как православный храм, в котором совершаются богослужения. Kertch, the Church of John the Precursor, 8th-14th centuries. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Церква Іоанна Предтечі, пам'ятна дошка Святителеві Луці.
Святитель Лука (мирське ім'я: Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) - архієпископ Сімферопольський і Кримський, доктор медичних наук, професор хірургії, жертва політичних репресій і Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1946). Народився в Керчі (14) 27 квітня 1877 року. Належав до стародавнього і знатного, але збіднілого польського дворянського роду Войно-Ясенецьких. Пережив безліч політичних репресій і провів у засиланнях разом 11 років. Помер 11 червня 1961 року в Сімферополі. Церковь Иоанна Предтечи, мемориальная доска Святителю Луке. Святитель Лука (в миру Валентин Феликсович Войно-Ясенецкий) - архиепископ Симферопольский и Крымский, доктор медицинских наук, профессор хирургии, жертва политических репрессий и Лауреат Сталинской премии первой степени (1946). Родился в Керчи (14) 27 апреля 1877 года. Принадлежал к древнему и знатному, но обедневшему польскому дворянскому роду Войно-Ясенецких. Пережил множество политических репрессий и провёл в ссылках в общей сложности 11 лет. Скончался 11 июня 1961 года в Симферополе. Kertch, the Church of John the Precursor, 8th-14th centuries. |
Першоджерела:
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Вікіпедія.
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».
# «Мой Крым».
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Вікіпедія.
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».
# «Мой Крым».
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"