Для переважної більшості тих, хто приїздить до Криму, місто Сімферополь - лише
головні транспортні ворота Криму; транзитний пункт, із якого дороги віялом розходяться півостровом:
до Алушти,
Ялти,
Севастополя, Євпаторії,
Судака,
Феодосії, Керчі...
До місця відпочинку можна добратися електричкою, тролейбусом, автобусом, маршрутним таксі.
Деякі, озброївшися шкільним курсом географії, пригадають, що Сімферополь також - адміністративний центр Криму, досить крупний промисловий, науковий, торговий і культурний центр із населенням близько 400 тисяч. Розташований він у самому центрі півострова, на межі степу та передгір'я.
Втім Сімферополь має свою давню історію та свої визначні пам'ятки. Деякі з них нам вдалося "охопити"...
Для подавляющего большинства приезжающих в Крым город Симферополь - лишь главные транспортные ворота Крыма; транзитный пункт, из которого дороги веером расходятся по полуострову: в Алушту, Ялту, Севастополь, Евпаторию, Судак, Феодосию, Керчь... К месту отдыха можно добраться электричкой, троллейбусом, автобусом, маршрутным такси.
Некоторые, вооружившись школьным курсом географии, вспомнят, что Симферополь также - административный центр Крыма, достаточно крупный промышленный, научный, торговый и культурный центр с населением около 400 тысяч человек. Расположен он в самом центре полуострова, на границе степи и предгорья.
Однако Симферополь имеет свою древнюю историю и свои достопримечательности. Некоторые из них нам удалось "охватить"...
Simferopol is the administrative and cultural centre of the Crimea, 852 km far from Kyiv. The population is about 400 thou. The city is the gate to the Crimea as here the airport and railway station are located. It is the first point on the route to Crimean resorts.
Деякі, озброївшися шкільним курсом географії, пригадають, що Сімферополь також - адміністративний центр Криму, досить крупний промисловий, науковий, торговий і культурний центр із населенням близько 400 тисяч. Розташований він у самому центрі півострова, на межі степу та передгір'я.
Втім Сімферополь має свою давню історію та свої визначні пам'ятки. Деякі з них нам вдалося "охопити"...
Для подавляющего большинства приезжающих в Крым город Симферополь - лишь главные транспортные ворота Крыма; транзитный пункт, из которого дороги веером расходятся по полуострову: в Алушту, Ялту, Севастополь, Евпаторию, Судак, Феодосию, Керчь... К месту отдыха можно добраться электричкой, троллейбусом, автобусом, маршрутным такси.
Некоторые, вооружившись школьным курсом географии, вспомнят, что Симферополь также - административный центр Крыма, достаточно крупный промышленный, научный, торговый и культурный центр с населением около 400 тысяч человек. Расположен он в самом центре полуострова, на границе степи и предгорья.
Однако Симферополь имеет свою древнюю историю и свои достопримечательности. Некоторые из них нам удалось "охватить"...
Simferopol is the administrative and cultural centre of the Crimea, 852 km far from Kyiv. The population is about 400 thou. The city is the gate to the Crimea as here the airport and railway station are located. It is the first point on the route to Crimean resorts.
Сімферополь, залізничний вокзал.
Головні транспортні ворота Криму...
Симферополь, железнодорожный вокзал.
Главные транспортные ворота Крыма...
Головні транспортні ворота Криму...
Симферополь, железнодорожный вокзал.
Главные транспортные ворота Крыма...
Сімферополь, городище Неаполь Скіфський - столиця пізньоскіфської держави
(III століття до н. е. - IV століття н. е.)
Загальний вид гори, на якій розташовано городище.
Симферополь, городище Неаполь Скифский - столица позднескифского государства (III век до н. э. - IV век н. э.)
Общий вид горы, на которой располагается городище.
Загальний вид гори, на якій розташовано городище.
Симферополь, городище Неаполь Скифский - столица позднескифского государства (III век до н. э. - IV век н. э.)
Общий вид горы, на которой располагается городище.
Неаполь Скіфський, колишня столиця піздньоскіфської держави, - всесвітньо відомий пам'ятник,
розкритий археологічними розкопками на південно-східній околиці Сімферополя
Неаполь Скифский, бывшая столица позднескифского государства, - всемирно известный памятник, вскрытый археологическими раскопками на юго-восточной окраине Симферополя.
Неаполь Скифский, бывшая столица позднескифского государства, - всемирно известный памятник, вскрытый археологическими раскопками на юго-восточной окраине Симферополя.
Сімферополь, колишній заміський будинок Воронцова в парці «Салгірка», 1827 рік.
Вид з боку головного входу до ботанічного саду
Таврійського Національного університету нім. В. І. Вернадського.
Будинок Воронцова було споруджено в 1827 році архітектором Ф. Ельсоном. Будівля має чіткий план і вельми імпозантний східний фасад з колонадою доричного ордеру та широкими сходами, що спускаються з тераси до парку. Проте в цій будівлі «чистота» класичного стилю була відразу ж і цілком свідомо порушена. У «мелодію» російського класицизму вплітаються східні мотиви. Так, веранда на західному фасаді будинку та кухонний корпус, що розташований неподалік, виконані в дусі павільйонних споруд Бахчисарайського палацу.
У той час починався розквіт вельми різноманітної і не завжди грамотної еклектики, з якої до початку XX століття виділився в самостійну течію так званий «модерн». У середині XIX століття російський класицизм доживав відпущений йому історією час, а еклектизм все частіше «озирався» то на готику, то на візантійську архітектуру, а в Криму - й на архітектуру мусульманського Сходу. Будівлі офіціозні як і раніше будувалися в класичних формах, а палаци та особняки приватних осіб - в готичному, ренесансному або східному «смаку». До числа споруд у Криму, витриманих у традиціях російського класицизму, належать колонада Графської пристані (1846) та Петропавлівський собор (1848) у Севастополі. Із споруд, що порвали з цим стилем, найбільш відомі Алупкінський, Гаспринський і Ливадійський палаци.
Симферополь, бывший загородный дом Воронцова в парке «Салгирка», 1827 год. Вид со стороны главного входа в ботанический сад Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
Дом Воронцова был построен в 1827 году архитектором Ф. Эльсоном. Здание имеет четкий план и весьма импозантный восточный фасад с колоннадой дорического ордера и широкой лестницей, спускающейся с террасы в парк. Однако в этом здании «чистота» классического стиля была сразу же и вполне сознательно нарушена. В «мелодию» русского классицизма вплетаются восточные мотивы. Так, веранда на западном фасаде дома и стоящий невдалеке кухонный корпус выполнены в духе павильонных сооружений Бахчисарайского дворца.
В то время начинался расцвет весьма разнообразной и не всегда грамотной эклектики, из которой к началу XX века вылился в самостоятельную струю так называемый «модерн». В середине XIX века русский классицизм доживал отпущенное ему историей время, а эклектизм все чаще «оглядывался» то на готику, то на византийскую архитектуру, а в Крыму - и на зодчество мусульманского Востока. Здания официозные по-прежнему строились в классических формах, а дворцы и особняки частных лиц - в готическом, ренессансном или восточном «вкусе». К числу сооружений в Крыму, выдержанных в традициях русского классицизма, относятся колоннада Графской пристани (1846) и Петропавловский собор (1848) в Севастополе. Из построек, рвущих с этим стилем, наибольшей известностью пользуются Алупкинский, Гаспринский и Ливадийский дворцы.
Simferopol. Former Vorontsov's country mansion in the Salgirka Park, 1827.
Будинок Воронцова було споруджено в 1827 році архітектором Ф. Ельсоном. Будівля має чіткий план і вельми імпозантний східний фасад з колонадою доричного ордеру та широкими сходами, що спускаються з тераси до парку. Проте в цій будівлі «чистота» класичного стилю була відразу ж і цілком свідомо порушена. У «мелодію» російського класицизму вплітаються східні мотиви. Так, веранда на західному фасаді будинку та кухонний корпус, що розташований неподалік, виконані в дусі павільйонних споруд Бахчисарайського палацу.
У той час починався розквіт вельми різноманітної і не завжди грамотної еклектики, з якої до початку XX століття виділився в самостійну течію так званий «модерн». У середині XIX століття російський класицизм доживав відпущений йому історією час, а еклектизм все частіше «озирався» то на готику, то на візантійську архітектуру, а в Криму - й на архітектуру мусульманського Сходу. Будівлі офіціозні як і раніше будувалися в класичних формах, а палаци та особняки приватних осіб - в готичному, ренесансному або східному «смаку». До числа споруд у Криму, витриманих у традиціях російського класицизму, належать колонада Графської пристані (1846) та Петропавлівський собор (1848) у Севастополі. Із споруд, що порвали з цим стилем, найбільш відомі Алупкінський, Гаспринський і Ливадійський палаци.
Симферополь, бывший загородный дом Воронцова в парке «Салгирка», 1827 год. Вид со стороны главного входа в ботанический сад Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
Дом Воронцова был построен в 1827 году архитектором Ф. Эльсоном. Здание имеет четкий план и весьма импозантный восточный фасад с колоннадой дорического ордера и широкой лестницей, спускающейся с террасы в парк. Однако в этом здании «чистота» классического стиля была сразу же и вполне сознательно нарушена. В «мелодию» русского классицизма вплетаются восточные мотивы. Так, веранда на западном фасаде дома и стоящий невдалеке кухонный корпус выполнены в духе павильонных сооружений Бахчисарайского дворца.
В то время начинался расцвет весьма разнообразной и не всегда грамотной эклектики, из которой к началу XX века вылился в самостоятельную струю так называемый «модерн». В середине XIX века русский классицизм доживал отпущенное ему историей время, а эклектизм все чаще «оглядывался» то на готику, то на византийскую архитектуру, а в Крыму - и на зодчество мусульманского Востока. Здания официозные по-прежнему строились в классических формах, а дворцы и особняки частных лиц - в готическом, ренессансном или восточном «вкусе». К числу сооружений в Крыму, выдержанных в традициях русского классицизма, относятся колоннада Графской пристани (1846) и Петропавловский собор (1848) в Севастополе. Из построек, рвущих с этим стилем, наибольшей известностью пользуются Алупкинский, Гаспринский и Ливадийский дворцы.
Simferopol. Former Vorontsov's country mansion in the Salgirka Park, 1827.
Сімферополь, колишній заміський будинок Воронцова в парці «Салгірка», 1827 рік.
Вид з боку розарію ботанічного саду Таврійського Національного університету нім. В. І. Вернадського.
На будівлі - пам'ятна дошка з написом (російською мовою):
Симферополь, бывший загородный дом Воронцова в парке «Салгирка», 1827 год.
Вид со розария ботанического сада Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
На здании - мемориальная доска с надписью:
Simferopol. Former Vorontsov's country mansion in the Salgirka Park, 1827.
Вид з боку розарію ботанічного саду Таврійського Національного університету нім. В. І. Вернадського.
На будівлі - пам'ятна дошка з написом (російською мовою):
«Тут, у будівлі колишньої Салгирської помологічної станції, в 1920-1921 рр. працював
академік Російської Академії наук, перший Президент Української Академії наук,
ректор Таврійського університету Володимир Іванович Вернадський (1863-1945 рр.)»
Симферополь, бывший загородный дом Воронцова в парке «Салгирка», 1827 год.
Вид со розария ботанического сада Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
На здании - мемориальная доска с надписью:
«Здесь, в здании бывшей Салгирской помологической станции, в 1920-1921 гг. работал
академик Российской Академии наук, первый Президент Украинской Академии наук,
ректор Таврического университета Владимир Иванович Вернадский (1863-1945 гг.)»
Simferopol. Former Vorontsov's country mansion in the Salgirka Park, 1827.
Сімферополь, колишній заміський будинок Воронцова в парці «Салгірка», 1827 рік.
Східний фасад.
Симферополь, бывший загородный дом Воронцова в парке «Салгирка», 1827 год.
Восточный фасад.
Simferopol. Former Vorontsov's country mansion in the Salgirka Park, 1827.
Східний фасад.
Симферополь, бывший загородный дом Воронцова в парке «Салгирка», 1827 год.
Восточный фасад.
Simferopol. Former Vorontsov's country mansion in the Salgirka Park, 1827.
Сімферополь, колишній кухонний корпус заміського будинку Воронцова в парці «Салгірка».
Зараз ця будівля - Кримська філія Інституту Археології Національної Академії наук України.
Симферополь, бывший кухонный корпус загородного дома Воронцова в парке «Салгирка».
Сейчас это здание - Крымский филиал Института Археологии Национальной Академии наук Украины.
Now this is the Crimean branch of Institute of Archaeology of Ukrainian National Academy of Sciences.
Зараз ця будівля - Кримська філія Інституту Археології Національної Академії наук України.
Симферополь, бывший кухонный корпус загородного дома Воронцова в парке «Салгирка».
Сейчас это здание - Крымский филиал Института Археологии Национальной Академии наук Украины.
Now this is the Crimean branch of Institute of Archaeology of Ukrainian National Academy of Sciences.
Сімферополь, розарій ботанічного саду Таврійського Національного університету нім. В. І. Вернадського.
Симферополь, розарий ботанического сада Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
Симферополь, розарий ботанического сада Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
Сімферополь, у ботанічному саду Таврійського Національного університету нім. В. І. Вернадського.
Білки почувають себе тут майже хазяями...
Симферополь, в ботаническом саду Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
Белки чувствуют себя тут почти хозяевами...
Білки почувають себе тут майже хазяями...
Симферополь, в ботаническом саду Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского.
Белки чувствуют себя тут почти хозяевами...
Сімферополь, «головна водна магістраль» міста - річка Салгір.
Симферополь, «главная водная магистраль» города - речка Салгир.
Симферополь, «главная водная магистраль» города - речка Салгир.
Сімферополь, пам'ятник Івану та Габріелу Айвазовським.
На п'єдесталі пам'ятника - напис (російською мовою):
Симферополь, памятник Ивану и Габриелу Айвазовским.
На пьедестале памятника - надпись:
На п'єдесталі пам'ятника - напис (російською мовою):
«Іван (Ованес) та Габріел Айвазовські
...»
...»
Симферополь, памятник Ивану и Габриелу Айвазовским.
На пьедестале памятника - надпись:
«Иван (Ованес) и Габриел Айвазовские
...»
...»
Сімферополь, пам'ятник Святителю Луці, архієпископу Сімферопольському І. Кримському.
На п'єдесталі пам'ятника - дошка з написом:
Симферополь, памятник Святителю Луке, архиепископу Симферопольскому И. Крымскому.
На пьедестале памятника - доска с надписью (на украинском языке):
На п'єдесталі пам'ятника - дошка з написом:
«Святитель Лука, архієпископ Сімферопольський І. Кримський.
(професор медицини В. Войно-Ясинецький)
27.04.1877-11.06.1961»
(професор медицини В. Войно-Ясинецький)
27.04.1877-11.06.1961»
Симферополь, памятник Святителю Луке, архиепископу Симферопольскому И. Крымскому.
На пьедестале памятника - доска с надписью (на украинском языке):
«Святитель Лука, архиепископ Симферопольский И. Крымский.
(профессор медицины В. Войно-Ясинецкий)
27.04.1877-11.06.1961»
(профессор медицины В. Войно-Ясинецкий)
27.04.1877-11.06.1961»
Першоджерела:
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «Крым. Туристская карта», Главное Управление Геодезии и Картографии при Совете Министров СССР, Москва-1985.
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"