Місто Кривий Ріг - місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, центр району.
Є найбільшим містом області після обласного центру (692,2 тис. жителів),
що на 50 кілометрів витягнулося уздовж берегів річки Інгулець і його лівої притоки річки Саксагань.
Місцевість, де зароджувалося нинішнє місто, розташована біля річок Інгульця та Саксагані, які при злитті утворили довгий кривий мис («ріг»), що, вочевидь, і дав назву поселенню.
Воно виникло в 1775 році на щойно відкритому поштовому тракті Кременчук-Очаків.
Згодом село одержало статус державної слободи, який в 1820-1850 роках був змінений на військове поселення.
Дослідження залізних руд у районі Криворіжжя почалися в XVIII столітті ще до появи тут постійного поселення.
Через сто років відомий громадський діяч, краєзнавець, археолог Олександр Поль (1832-1890) організував дослідження рудних родовищ із залученням німецьких і російських інженерів, які провели в Сілезії та Петербурзі дослідні плавлення місцевої руди.
Ініціатива О. Поля привела до створення в 1880 році (з дозволу царського уряду) французького акціонерного «Товариства криворізьких залізних руд», що відкрило наступного року перший Саксаганський рудник.
Город Кривой Рог - город областного подчинения Днепропетровской области, центр района. Является самым большим городом области после областного центра (692,2 тыс. жителей), который на 50 километров вытянулся вдоль берегов речки Ингул и ее левого притока речки Саксагань. Местность, где зарождался нынешний город, расположена около рек Ингула и Саксагани, которые при слиянии образовали длинный кривой мыс («рог»), что, очевидно, и дало название поселению. Оно возникло в 1775 году на только что открытом почтовом тракте Кременчуг-Очаков. Впоследствии село получило статус государственной слободы, который в 1820-1850 годах был изменен на военное поселение. Исследования железных руд в районе Криворожья начались в XVIII веке еще до появления здесь постоянного поселения. Через сто лет известный общественный деятель, краевед, археолог Александр Поль (1832-1890), организовал исследование рудных месторождений с привлечением немецких и российских инженеров, которые провели в Силезии и Петербурге опытные плавки местной руды. Инициатива А. Поля привела к созданию в 1880 году (с разрешения царского правительства) французского акционерного «Общества криворожских железных руд», которое открыло в следующем году первый Саксаганский рудник.
Город Кривой Рог - город областного подчинения Днепропетровской области, центр района. Является самым большим городом области после областного центра (692,2 тыс. жителей), который на 50 километров вытянулся вдоль берегов речки Ингул и ее левого притока речки Саксагань. Местность, где зарождался нынешний город, расположена около рек Ингула и Саксагани, которые при слиянии образовали длинный кривой мыс («рог»), что, очевидно, и дало название поселению. Оно возникло в 1775 году на только что открытом почтовом тракте Кременчуг-Очаков. Впоследствии село получило статус государственной слободы, который в 1820-1850 годах был изменен на военное поселение. Исследования железных руд в районе Криворожья начались в XVIII веке еще до появления здесь постоянного поселения. Через сто лет известный общественный деятель, краевед, археолог Александр Поль (1832-1890), организовал исследование рудных месторождений с привлечением немецких и российских инженеров, которые провели в Силезии и Петербурге опытные плавки местной руды. Инициатива А. Поля привела к созданию в 1880 году (с разрешения царского правительства) французского акционерного «Общества криворожских железных руд», которое открыло в следующем году первый Саксаганский рудник.
Фото лютого 2010 року. |
Фото лютого 2010 року. |
Біля головної прохідної Криворізького металургійного заводу.
Історія заводу починається з 4 серпня 1934 року, коли доменна піч № 1 "Комсомолка" видала першу плавку чавуну. Возле главной проходной Криворожского металлургического завода. История завода начинается c 4 августа 1934 года, когда доменная печь № 1 "Комсомолка" выдала первую плавку чугуна. |
Фото лютого 2010 року.
Головна прохідна Криворізького металургійного заводу («АрселорМіттал» Кривий Ріг).
Главная проходная Криворожского металлургического завода («АрселорМиттал» Кривой Рог).
Главная проходная Криворожского металлургического завода («АрселорМиттал» Кривой Рог).
Фото лютого 2010 року. |
Кривий Ріг.
Вид на станцію Червона з моста. Кривой Рог. Вид на станцию Червоная с моста. |
Величезний вплив на розвиток економіки Криворіжжя мала прокладка в 1881-1884 роках Катерининської залізниці, що зв'язала Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) з промисловими районами Придніпров'я та Донецького басейну (Донбасу).
У Кривбас ринув закордонний і російський капітал, що розгорнув боротьбу за володіння червоносмугастим джеспілітом (залізистим кварцитом), який утворився 2200 млн. років тому та містить до 65% чистого заліза.
На рубежі XIX-XX століть у Кривому Розі діяло 79 рудників, а трьома роками раніше Кривбас, випередивши гірничозаводський Урал, посів перше місце в Російській імперії за виробництвом залізної руди.
У межі сучасного Кривого Рогу, що займає за площею (близько 420 кв. км) друге місце в Україні, поступаючись лише столиці, входить більша частина залізорудного басейну.
Це типове велике промислове місто, у якому діє історико-краєзнавчий музей, але немає архітектурних надмірностей.
Тут шахти сусідять із незмінними пам'ятниками радянським діячам, палацами культури, зі спорудженими в пам'ять про Велику Вітчизняну війну монументами та церквами, що відроджуються в останні роки.
Огромное влияние на развитие экономики Криворожья имела прокладка в 1881-1884 годах Екатерининской железной дороги, которая связала Криворожский железорудный бассейн (Кривбас) с промышленными районами Приднепровья и Донецкого бассейна (Донбасса). В Кривбас хлынул зарабежный и российский капитал, который развернул борьбу за владение красно полосатым джеспилитом (железистым кварцитом), образовавшимся 2200 млн. лет назад и содержащим до 65% чистого железа. На рубеже XIX-XX веков в Кривом Роге действовало 79 рудников, а тремя годами раньше Кривбас, опередив горнозаводской Урал, занял первое место в Российской империи по производству железной руды. В пределы современного Кривого Рога, который занимает по площади (около 420 кв. км) второе место в Украине, уступая лишь столице, входит большая часть железорудного бассейна. Это типичный большой промышленный город, в котором действует историко-краеведческий музей, но нет архитектурных излишеств. Здесь шахты соседствуют с неизменными памятниками советским деятелям, дворцами культуры, с построенными в память о Великой Отечественной войне монументами и церквами, которые возрождаются в последние годы.
Огромное влияние на развитие экономики Криворожья имела прокладка в 1881-1884 годах Екатерининской железной дороги, которая связала Криворожский железорудный бассейн (Кривбас) с промышленными районами Приднепровья и Донецкого бассейна (Донбасса). В Кривбас хлынул зарабежный и российский капитал, который развернул борьбу за владение красно полосатым джеспилитом (железистым кварцитом), образовавшимся 2200 млн. лет назад и содержащим до 65% чистого железа. На рубеже XIX-XX веков в Кривом Роге действовало 79 рудников, а тремя годами раньше Кривбас, опередив горнозаводской Урал, занял первое место в Российской империи по производству железной руды. В пределы современного Кривого Рога, который занимает по площади (около 420 кв. км) второе место в Украине, уступая лишь столице, входит большая часть железорудного бассейна. Это типичный большой промышленный город, в котором действует историко-краеведческий музей, но нет архитектурных излишеств. Здесь шахты соседствуют с неизменными памятниками советским деятелям, дворцами культуры, с построенными в память о Великой Отечественной войне монументами и церквами, которые возрождаются в последние годы.
Фото лютого 2010 року. |
Кривий Ріг.
Вид на Коксохімічне виробництво ВАТ «АрселорМіттал». Кривой Рог. Вид на Коксохимическое производство ОАО «АрселорМиттал». |
Фото лютого 2010 року.
Кривий Ріг. Вид з вулиці Об'їзна в районі Никопольського шосе (панорама ~180°).
Кривой Рог. Вид с улицы Объездная в районе Никопольского шоссе (панорама ~180°).
Kryvyi Rih (panorama ~180°).
Фото лютого 2010 року.
Станція швидкісного трамвая «Проспект Металургів» (біля ДК Металургів).
Криворізький швидкісний трамвай - це транспортна система, що поєднує якості метрополітену та трамвая. Лінія Криворізького швидкісного трамвая працює з 29 грудня 1986 року. Довжина лінії складає 17,7 км, на ній розташовано 11 станцій, з них під землею прокладено 6,8 км з 4 станціями; усе інше - на поверхні.
Проект швидкісного трамвая було розроблено 1972 року в Харкові. Будівництво було розпочато у 1974 році.
Станция скоростного трамвая «Проспект Металлургов» (возле ДК Металлургов).
Криворожский скоростной трамвай - это транспортная система сочетающая в себе свойства метрополитена и трамвая. Линия Криворожского скоростного трамвая работает с 29 декабря 1986 года. Длина линии составляет 17,7 км, на ней расположены 11 станций, из них под землёй проложены 6,8 км с 4 станциями; все остальное - на поверхности.
Проект скоростного трамвая был разработан в 1972 году в Харькове. Строительство было начато в 1974 году.
Криворізький швидкісний трамвай - це транспортна система, що поєднує якості метрополітену та трамвая. Лінія Криворізького швидкісного трамвая працює з 29 грудня 1986 року. Довжина лінії складає 17,7 км, на ній розташовано 11 станцій, з них під землею прокладено 6,8 км з 4 станціями; усе інше - на поверхні.
Проект швидкісного трамвая було розроблено 1972 року в Харкові. Будівництво було розпочато у 1974 році.
Станция скоростного трамвая «Проспект Металлургов» (возле ДК Металлургов).
Криворожский скоростной трамвай - это транспортная система сочетающая в себе свойства метрополитена и трамвая. Линия Криворожского скоростного трамвая работает с 29 декабря 1986 года. Длина линии составляет 17,7 км, на ней расположены 11 станций, из них под землёй проложены 6,8 км с 4 станциями; все остальное - на поверхности.
Проект скоростного трамвая был разработан в 1972 году в Харькове. Строительство было начато в 1974 году.
Фото лютого 2010 року. |
Станція швидкісного трамвая «Проспект Металургів» та парк ім. Ю. Хмельницького (біля ДК Металургів).
Станция скоростного трамвая «Проспект Металлургов» и парк им. Ю. Хмельницкого (возле ДК Металлургов). |
Фото лютого 2010 року.
Будинок Культури Металургів та парк ім. Ю. Хмельницького.
Будівлю споруджено в 1952-1954 роках за проектом архітектора К. С. Барташевича.
Дом Культуры Металлургов и парк им. Ю. Хмельницкого.
Здание построено в 1952-1954 годах по проекту архитектора К. С. Барташевича.
Будівлю споруджено в 1952-1954 роках за проектом архітектора К. С. Барташевича.
Дом Культуры Металлургов и парк им. Ю. Хмельницкого.
Здание построено в 1952-1954 годах по проекту архитектора К. С. Барташевича.
Фото лютого 2010 року.
Танк на п'єдесталі (площа Визволення).
Встановлено на честь звільнення Кривого Рогу від фашистських загарбників 22 лютого 1944 року.
Танк на пьедестале (площадь Освобождения).
Установлен в честь освобождения Кривого Рога от фашистских захватчиков 22 февраля 1944 года.
Встановлено на честь звільнення Кривого Рогу від фашистських загарбників 22 лютого 1944 року.
Танк на пьедестале (площадь Освобождения).
Установлен в честь освобождения Кривого Рога от фашистских захватчиков 22 февраля 1944 года.
Фото лютого 2010 року. |
Кривий Ріг. Проспект ім. Карла Маркса.
Кривой Рог. Проспект им. Карла Маркса. |
Фото лютого 2010 року. |
Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Г. Шевченка (пр. Карла Маркса, 23).
Театр було засновано у 1931 році. Будівлю театру споруджено в 1949-1950 роках за проектом архітектора Володимира Олександровича Зуєва. Криворожский городской театр драмы и музыкальной комедии им. Т. Г. Шевченко (пр. Карла Маркса, 23). Театр был основан в 1931 году. Здание театра построено в 1949-1950 годах по проекту архитектора Владимира Александровича Зуева. |
Фото лютого 2010 року.
Криворізький головпоштамт - одна з візиток Кривого Рогу.
Перед будівлею встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку.
Криворожский головпоштамт - одна из визиток Кривого Рога.
Перед зданием установлен памятник Т. Г. Шевченко.
Перед будівлею встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку.
Криворожский головпоштамт - одна из визиток Кривого Рога.
Перед зданием установлен памятник Т. Г. Шевченко.
Фото лютого 2010 року. |
Спасо-Преображенський Кафедральний собор (вул. Соборна, 1, поряд з Площею 30-річчя Перемоги).
Храм побудовано в 1989-2003 роках в стилі українського бароко. Собор - двоповерховий, хрестокупольний, з 9 куполами на честь 9 ангельських чинів. Висота собору - 43 метри. Спасо-Преображенский Кафедральный собор (ул. Соборная, 1, рядом с Площадью 30-летия Победы). Храм построен в 1989-2003 годах в стиле украинского барокко. Собор - двухэтажный, крестокупольный, с 9 куполами в честь 9 ангельских чинов. Высота собора - 43 метра. |
Фото лютого 2010 року. |
Фото лютого 2010 року. |
Спасо-Преображенський Кафедральний собор та Велика дзвіниця.
На території храму також є Велика дзвіниця, яку було побудовано 2005 року. Вона має 4 поверхи, а її висота складає 48 метрів. Окрім собору та дзвіниці на території храму розташований пам'ятний кам'яний хрест, споруджений на честь 1020-ліття хрещення Русі. Є адміністративний корпус, праве крило якого займає недільна школа. Спасо-Преображенский Кафедральный собор и Великая колокольня. На территории храма также находится Великая колокольня, которая была построена в 2005 году. В ней 4 этажа, а ее высота составляет 48 метров. Кроме собора и колокольни на территории храма находится памятный каменный крест, воздвигнутый в честь 1020-летия крещения Руси. Есть административный корпус, правое крыло которого занимает воскресная школа. |
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Монумент «Перемога» на честь воїнів-визволителів міста Кривий Ріг (проспект Миру, площа Дзержинського).
22 лютого 1944 року війська 3-Українського фронту штурмом оволоділи містом Кривий Ріг. Монумент «Победа» в честь воинов-освободителей города Кривой Рог (проспект Мира, площадь Дзержинского). 22 февраля 1944 года войска 3-Украинского фронта штурмом овладели городом Кривой Рог. |
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Георгіївська дзвіниця.
Цю пам’ятну дзвіницю було збудовано 2009 року на честь загиблих воїнів у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. та померлих після війни. Георгиевская колокольня. Эта памятная колокольня была построена в 2009 году в честь погибших воинов в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. и умерших после войны. |
Фото квітня 2010 року.
Втім, у Кривому Розі, де наче все підпорядковане видобутку жаданого металу, є чудові природні куточки -
парки міста та потопаючі в зелені береги Саксагані й Інгульця, що чудом збереглися.
Але й тут залізна руда нагадує про себе мальовничими кварцитовими скелями.
Найбільш ефектні з них, що є пам'яткою природи загальнодержавного значення, - «Скелі МОПРу»,
знаходяться в парку ім. Газети «Правда» і в селищі колишнього рудника МОПРу.
Ця загадкова абревіатура (російською мовою) нагадує про Міжнародну організацію допомоги борцям революції, що існувала в СРСР в 1922-1947 роках.
Однако, в Кривом Роге, где будто все подчинено добыче желанного металла, есть замечательные природные уголки - парки города и утопающие в зеленые берега Саксагани и Ингула, чудом сохранившиеся. Но и здесь железная руда напоминает о себе живописными кварцитовыми скалами. Наиболее эффектные из них, являющиеся памятником природы общегосударственного значения, - «Скалы МОПРа», находятся в парке им. Газеты «Правда» и в поселке бывшего рудника МОПРа. Эта загадочная аббревиатура напоминает о Международной организации помощи борцам революции, которая существовала в СССР в 1922-1947 годах.
Однако, в Кривом Роге, где будто все подчинено добыче желанного металла, есть замечательные природные уголки - парки города и утопающие в зеленые берега Саксагани и Ингула, чудом сохранившиеся. Но и здесь железная руда напоминает о себе живописными кварцитовыми скалами. Наиболее эффектные из них, являющиеся памятником природы общегосударственного значения, - «Скалы МОПРа», находятся в парке им. Газеты «Правда» и в поселке бывшего рудника МОПРа. Эта загадочная аббревиатура напоминает о Международной организации помощи борцам революции, которая существовала в СССР в 1922-1947 годах.
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Річка Інгулець в районі парку ім. Газети «Правда».
Речка Ингулец в районе парка им. Газеты «Правда». |
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Фото квітня 2010 року. |
Човнова станція на місці злиття річок Інгулець і Саксагань та
пам'ятний знак, встановлений на ознаменування 200-річчя з дня заснування міста Кривий Ріг на місці перших поселень. Лодочная станция на месте слияния рек Ингулец и Саксагань и памятный знак, установленный в честь 200-летия со дня основания города Кривой Рог на месте первых поселений |
У Кривому Розі є місце, враження від якого не можна порівняти з іншими.
Це - кар'єр ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (Південний ГЗК), мабуть, найбільший в Україні.
По його уступах, що поступово темнішають і спускаються на глибину майже півкілометра,
сковзають тонкі ниточки-черв'ячки поїздів, що перевозять руду.
На дні копошаться схожі на мурашок кар'єрні самоскиди, у кузов яких легко вміщується об'єм двох залізничних вагонів руди,
а колеса в них заввишки у два людських зрости.
Це грандіозне, майже фантасмагоричне видовище викликає мимовільну повагу до міста та його людей,
що поколіннями створювали цей шедевр людської могутності та трудової звитяги.
Наразі основними акціонерами ВАТ «Південний ГЗК» є ЗАТ «Смарт-холдинг» (Київ) та структури Романа Абрамовича (власники «Evraz Group»), які наприкінці 2007 року придбали 50% акцій ПівдГЗК у групи «Приват» (Дніпропетровськ).
В Кривом Роге есть место, впечатление от которого невозможно сравнить с другими. Это, - карьер ОАО «Южный горно-обогатительный комбинат» (ЮГОК), наверное, наибольший в Украине. По его уступам, постепенно темнеющим и спускающимся на глубину почти полкилометра, снуют тонкие ниточки-червячки поездов, перевозящих руду. На дне копошатся похожие на муравьев карьерные самосвалы, в кузов которых легко помещается объем двух железнодорожных вагонов руды, а колеса у них высотой в два человеческих роста. Это грандиозное, почти фантасмагорическое зрелище вызывает непроизвольное уважение к городу и его людям, которые поколениями создавали этот шедевр человеческого могущества и трудовой победы.
Ныне основными акционерами ОАО «ЮГОК» являются ЗАО «Смарт-холдинг» (Киев) и структуры Романа Абрамовича (собственники «Evraz Group»), которые в конце 2007 года приобрели 50% акций ЮГОКа у группы «Приват» (Днепропетровск).
Наразі основними акціонерами ВАТ «Південний ГЗК» є ЗАТ «Смарт-холдинг» (Київ) та структури Романа Абрамовича (власники «Evraz Group»), які наприкінці 2007 року придбали 50% акцій ПівдГЗК у групи «Приват» (Дніпропетровськ).
В Кривом Роге есть место, впечатление от которого невозможно сравнить с другими. Это, - карьер ОАО «Южный горно-обогатительный комбинат» (ЮГОК), наверное, наибольший в Украине. По его уступам, постепенно темнеющим и спускающимся на глубину почти полкилометра, снуют тонкие ниточки-червячки поездов, перевозящих руду. На дне копошатся похожие на муравьев карьерные самосвалы, в кузов которых легко помещается объем двух железнодорожных вагонов руды, а колеса у них высотой в два человеческих роста. Это грандиозное, почти фантасмагорическое зрелище вызывает непроизвольное уважение к городу и его людям, которые поколениями создавали этот шедевр человеческого могущества и трудовой победы.
Ныне основными акционерами ОАО «ЮГОК» являются ЗАО «Смарт-холдинг» (Киев) и структуры Романа Абрамовича (собственники «Evraz Group»), которые в конце 2007 года приобрели 50% акций ЮГОКа у группы «Приват» (Днепропетровск).
Фото квітня 2011 року. |
Характеристика кар'єру ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (Південний ГЗК).
Площа земельного відведення: кар'єру - 561 га, відвалів - 1125 га. Розміри кар'єру: довжина - 3000 м, ширина - 2550 м, глибина - 389 м. Кількість горизонтів: 25. Запаси руди: балансові - 1721,8 млн. тонн, промислові - 1052,3 млн. тонн. Вміст Fe в руді: загального - 34,8 %, магнетитового - 27,5 %. Довжина постійної контактної мережі: 290 км. Довжина господарських і технологічних автодоріг в кар'єрі: 58,6 км. Розгорнута довжина шляху УЗТ: 287,099 км. Довжина пересувних залізничних колій: у кар'єрі - 31,754 км., на відвалі - 21,22 км. Характеристика карьера ОАО «Южный горно-обогатительный комбинат» (ЮГОК). Площадь земельного отвода: карьера - 561 га, отвалов - 1125 га. Размеры карьера: длина - 3000 м, ширина - 2550 м, глубина - 389 м. Количество горизонтов: 25. Запасы руды: балансовые - 1721,8 млн. тонн, промышленные - 1052,3 млн. тонн. Содержание Fe в руде: общего - 34,8 %, магнетитового - 27,5 %. Протяженность постоянной контактной сети: 290 км. Протяженность хозяйственных и технологических автодорог в карьере: 58,6 км. Развернутая длина пути УЖДТ: 287,099 км. Длина передвижных железнодорожных путей: в карьере - 31,754 км, на отвале - 21,22 км. |
Фото квітня 2011 року.
Кривий Ріг. Кар'єр ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (Південний ГЗК), панорама ~180° (47°50'21"N, 33°19'26"E).
Кривой Рог. Карьер ОАО «Южный горно-обогатительный комбинат» (ЮГОК), панорама ~180° (47°50'21"N, 33°19'26"E).
Kryvyi Rih. A view of the opencast mine of Southern Ore Mining and Processing Plant Joint Stock Co. (panorama ~180°).
Фото квітня 2011 року.
Кривий Ріг. Кар'єр ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (Південний ГЗК), панорама ~180° (47°50'21"N, 33°19'26"E).
Кривой Рог. Карьер ОАО «Южный горно-обогатительный комбинат» (ЮГОК), панорама ~180° (47°50'21"N, 33°19'26"E).
Kryvyi Rih. A view of the opencast mine of Southern Ore Mining and Processing Plant Joint Stock Co. (panorama ~180°).
Фото жовтня 2010 року.
Кривий Ріг. Затоплений старий кар'єр «Жовтневий» (47°59'25"N, 33°27'45"E), панорама ~180°. Розташований між мікрорайоном Зарічний, КРЕСом і "Піонером".
Кривой Рог. Затопленный старый карьер «Октябрьский» (47°59'25"N, 33°27'45"E), панорама ~180°. Находится между микрорайоном Заречный, КРЭСом и "Пионером".
Kryvyi Rih. A view of the abandoned and drowned opencast mine (panorama ~180°).
Фото жовтня 2010 року.
Кривий Ріг. Затоплений старий кар'єр «Жовтневий» (47°59'25"N, 33°27'45"E), панорама ~180°. Розташований між мікрорайоном Зарічний, КРЕСом і "Піонером".
Кривой Рог. Затопленный старый карьер «Октябрьский» (47°59'25"N, 33°27'45"E), панорама ~180°. Находится между микрорайоном Заречный, КРЭСом и "Пионером".
Kryvyi Rih. A view of the abandoned and drowned opencast mine (panorama ~180°).
Фото лютого 2010 року. |
Залізничний вокзал «Кривий Ріг - Головний»
(лютневий ранок 2010). Железнодорожный вокзал «Кривой Рог - Главный» (раннее февральское утро 2010). The main railroad station of Kryvyi Rih. |
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба;Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій