|
|
Пнів - село (близько 4,6 тис. мешканців) Надвірнянського району
Івано-Франківської області,
розташоване вздовж шляху Надвірна - Бистриця, за 2 км від районного центру.
Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс, тобто на «пнях».
Уперше згадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду.
На початку XV століття Пнів належав шляхтичові Іванові з Цуцилова.
Та пізніше з невідомих причин той продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.
У другій половині XVI століття родом Куропатвів тут було збудовано Пнівський замок.
Замок розташований на природному пагорбі поблизу гірського масиву Страгора,
у тому місці, де карпатські хребти найбільше вклинюються в передгір'я.
Поруч пролягав давній торговий шлях (частина відомого транскарпатського),
і Пнівський замок в цьому місці надійно прикривав прохід у гори.
Подорожні, мандрівники та купці, не могли минути замку просто так -
тут створили митницю, що приносила помітні прибутки.
Усе це все привертало до цього місця увагу селян і ремісників, які селилися поруч, поза замком, «на дворі».
Так виникло поселення, що згодом стало важливим ремісничим центром, - нинішнє
місто Надвірна.
Пнёв - село (около 4,6 тыс. жителей) в Надворнянском районе
Ивано-Франковской области,
расположенное вдоль дороги Надворная - Быстрица, в 2 км от районного центра.
Название села связано с тем, что поселение возникло на месте, где был вырублен лес, то есть на «пнях».
В первый раз упоминается 18 ноября 1454 года в книгах галицкого суда.
В начале XV века Пнёв принадлежал шляхтичу Ивану из Цуцилова.
Но позднее по неизвестным причинам тот продал половину своего имения в Пнёве Павлу Куропатве.
Во второй половине XVI века родом Куропатвов здесь был построен Пнёвский замок.
Замок расположен на природном холме вблизи горного массива Страгора,
в том месте, где карпатские хребты наибольше вклиниваются в предгорье.
Рядом проходил давний торговый путь (часть известного транскарпатского),
и Пнёвский замок в этом месте надежно прикрывал проход в горы.
Путники, путешественники и купцы, не могли миновать замок просто так -
здесь создали таможню, приносившую заметную прибыль.
Всё это все привлекало к этому месту внимание крестьян и ремесленников, которые селились рядом, вне замка, «на дворе».
Так возникло поселение, которое впоследствии стало важным ремесленным центром, - нынешний
город Надворная.
|
|
|
Супутниковий знімок Пнівського замку (з Google Earth). Image © 2016 DigitalGlobe.
|
Пнівський замок
був великою, добре спланованою і продуманою фортифікаційною спорудою, найбільшою на Прикарпатті до будівництва
Станіславської твердині (1662 рік).
Будували замок з великих тесаних брил гірського сірого каменю; з внутрішнього боку мурів також використовували червону цеглу.
Зовнішні мури замку були 1,5-2 метри завтовшки.
У плані замок п'ятикутний, по кутах укріплений вежами, що помітно випинаються за твірну лінію зовнішніх мурів замку.
Ще одна вежа - в'їзна.
На південно-східному мурі є великий трикутний (схожий на редут) виступ з двома ярусами бійниць.
Бійниці також є вздовж усіх мурів та у вежах.
В'їзд до замку здійснювався через звідний міст (ніша для якого збереглася на фасаді в'їзної вежі),
перекинутий через штучний рів з водою, що тягнувся вздовж усього південно-західного муру.
Оскільки замок служив резиденцією його господарям, то всередині просторого внутрішнього подвір'я був розташований палац
(від якого нині залишились лише сліди фундаменту) і господарські будівлі.
Пнёвский замок
был большим, хорошо спланированным и продуманным фортификационным сооружением, наибольшим на Прикарпатье до строительства
Станиславской твердыни (1662 год).
Строили замок из больших тесаных глыб горного серого камня; с внутренней стороны стен использовали также красный кирпич.
Внешние стены замка были 1,5-2 метра толщиной.
В плане замок пятиугольный, по углам укреплён башнями, заметно выступающими за образующую линию внешних стен замка.
Ещё одна башня - въездная.
На юго-восточной стене есть большой треугольный (пожий на редут) выступ с двумя ярусами бойниц.
Бойницы также есть вдоль всех стен и в башнях.
Въезд в замок осуществлялся по подъёмному мосту (ниша для которого сохранилась на фасаде въездной башни),
переброшенному через искусственный ров с водой, тянувшийся вдоль всей юго-западной стены.
Поскольку замок служил резиденцией его хозяевам, то внутри просторного внутреннего двора был расположен дворец
(от которого ныне остались лишь следы фундамента) и хозяйственные здания.
|
|
|
|
На той час Пнівський замок був дуже добре укріпленим і пристосованим до довготривалої облоги.
Під час численних облог і штурмів замок неодноразово піддавався руйнуванням, та його завжди відновлювали.
Відомі напади селян на замок 1621 року, а також 1648 року, коли ним оволоділи повстанці Семена Височана.
Часті перебудови, зміна господарів, зміна державних кордонів і напрямків торгових шляхів,
розвиток військової техніки призвели до поступового занепаду замку -
він втрачав значення важливого оборонного пункту і цей процес не можна було відвернути.
На початку XIX століття замок повністю збезлюдів і його навіть почали розбирати.
Попри руйнування та час, рештки Пнівського замку достояли до наших часів.
Найліпше збереглися північно-східний і південно-східний зовнішній мури, що не втратили своєї цілісності.
На то время Пнёвский замок был очень хорошо укрепленным и приспособленным к долговременной осаде.
Во время многочисленных осад и штурмов замок неоднократно поддавался разрушением, но его всегда восстанавливали.
Известны нападения крестьян на замок в 1621 году и в 1648 году, когда им овладели повстанцы Семёна Высочана.
Частые перестройки, смена хозяев, изменение государственных границ и направлений торговых путей,
развитие военной техники, привели к постепенному упадку замка -
он терял значение важного оборонного пункта и этот процесс невозможно было отвратить.
В начале XIX века замок полностью обезлюдел и его даже начали разбирать.
Невзирая на разрушения и время, остатки Пнёвского замка достояли до наших времен.
Лучше всего сохранились северо-восточная и юго-восточная внешние стены, которые не потеряли своей целостности.
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, вид з півдня. По центру фото - в'їзна вежа.
Панорама ~120° (48°37'19.50"N, 24°33'16.20"E).
Пнёвский замок, вид с юга. По центру фото - въездная башня.
Панорама ~120° (48°37'19.50"N, 24°33'16.20"E).
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, вид з південного заходу.
Панорама ~120° (48°37'20.00"N, 24°33'14.70"E).
Пнёвский замок, вид с юго-запада.
Панорама ~120° (48°37'20.00"N, 24°33'14.70"E).
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, в'їзна вежа, види з північного сходу та північного заходу.
Пнёвский замок, въездная башня, виды с северо-востока и северо-запада.
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, в'їзна вежа, види зсередини та з боку внутрішнього подвір'я замку.
Пнёвский замок, въездная башня, виды изнутри и со стороны внутреннего двора.
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, корпус з південно-західною кутовою вежею, види з південного сходу та сходу.
Пнёвский замок, корпус с юго-западной угловой башней, виды с юго-востока и востока.
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, південно-західна кутова вежа, вид зсередини.
Панорама ~120° (48°37'21.30"N, 24°33'15.60"E).
Пнёвский замок, юго-западная угловая башня, вид изнутри.
Панорама ~120° (48°37'21.30"N, 24°33'15.60"E).
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, вид внутрішнього подвір'я від в'їзної вежі.
Панорама ~120° (48°37'20.30"N, 24°33'17.00"E).
Пнёвский замок, вид внутреннего двора от въездной башни.
Панорама ~120° (48°37'20.30"N, 24°33'17.00"E).
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, західна частина замку, вид із центру внутрішнього подвір'я.
Пнёвский замок, западная часть замка, вид из центра внутреннего двора.
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, північна частина замку, види із центру внутрішнього подвір'я.
Пнёвский замок, северная часть замка, виды из центра внутреннего двора.
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, вид внутрішнього подвір'я від східної кутової вежі.
Панорама ~90° (48°37'21.50"N, 24°33'19.90"E).
Пнёвский замок, вид внутреннего двора от восточной угловой башни.
Панорама ~90° (48°37'21.50"N, 24°33'19.90"E).
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, зовнішній бік південно-східного муру, вид від східної кутової вежі.
(48°37'21.50"N, 24°33'20.50"E).
Східна та північна кутові вежі, вид ззовні північно-східного муру
(48°37'22.30"N, 24°33'20.40"E).
Пнёвский замок, наружная сторона юго-восточной стены, вид от восточной угловой башни.
(48°37'21.50"N, 24°33'20.50"E).
Восточная и северная угловые башни, вид снаружи северо-восточной стены
(48°37'22.30"N, 24°33'20.40"E).
|
|
|
|
|
|
|
Фото вересня 2015 року.
|
Фото вересня 2015 року.
|
Пнівський замок, корпус з північно-західною кутовою вежею, види з внутрішнього подвір'я.
Пнёвский замок, корпус с северо-западной угловой башней, виды с внутреннего двора.
|
|
|
|
|
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
|
|
|
|
|
|
|
|
|