Свірж - село (795 мешканців) Перемишлянського району
Львівської області,
розташоване на берегах річки Свірж (інша назва - Свір).
Перша згадка про нього датується 1427 роком, коли тут побував польський король Владислав II.
1449 року між замком та селом Свірж провели розмежування.
Щоправда, сама фортеця згадується лише 1530 року, коли вона належала роду Свірзьких.
Свирж - село (795 жителей) Перемышлянского района
Львовской области,
расположенное на берегах реки Свирж (другое название - Свир).
Первое упоминание о нем датируется 1427 годом, когда здесь побывал польский король Владислав II.
В 1449 году между замком и селом Свирж провели разграничение.
Правда, сама крепость вспоминается лишь в 1530 году, когда она принадлежала роду Свирзьких.
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид із заходу, з автодороги від міста Бібрка на Свірж).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с запада, с автодороги от города Бибрка на Свирж). Svirzh Castle, 1484. |
Замок був побудований князями Свірзькими у XV столітті,
а в другій половині XVII століття перебудований галицьким каштеляном Олександром Цетнером.
Припускають, що перебудова й укріплення мурів замка здійснювалося під керівництвом генерала артилерії
та фахівця з військових укріплень Павла Гродзинського,
який приблизно в той самий час працював у Львові над спорудженням королівського арсеналу.
Споруда розташована на високому мальовничому пагорбі, оточеному з трьох боків ставом. Прямокутний у плані замок має два подвір’я: велике - житлове та мале - господарське. Верхнє (житлове) подвір’я оточене з півночі та сходу одноповерховими корпусами з підвалами, а з півдня - двоповерховими. Із заходу до верхнього подвір’я прилягає нижнє. Обидва подвір’я з’єднуються сходами. Господарське подвір’я має окремий в’їзд і оточене одноповерховими корпусами з підвалами. Південне крило верхнього подвір’я завершується прямокутними триярусними вежами. По його осі розташована в’їзна вежа, до якої веде дерев’яний міст, перекинутий через рів. Оборонні вежі також розташовані в центрі західного фасаду і по кутах північного корпусу. Своєрідність білокам’яних ренесансних деталей і орнаментів робить замок однією з найцікавіших пам’яток оборонного зодчества.
Замок был построен князьями Свиржскими в XV веке, а во второй половине XVII века перестроен галицким кастеляном Александром Цетнером. Предполагают, что перестройка и укрепление стен замка осуществлялось под руководством генерала артиллерии и специалиста по военным укреплениям Павла Гродзинского, который приблизительно в то же время работал во Львове над сооружением королевского арсенала.
Сооружение расположено на высоком живописном холме, окруженном из трех сторон прудом. Прямоугольный в плане замок имеет два двора: большой - жилой и малый - хозяйственный. Верхний (жилой) двор окружен с севера и востока одноэтажными корпусами с подвалами, а с юга - двухэтажными. С запада к верхнему двору прилегает нижний. Оба двора соединяются лестницей. Хозяйственный двор имеет отдельный въезд и окружен одноэтажными корпусами с подвалами. Южное крыло верхнего двора завершается прямоугольными трехъярусными башнями. По его оси расположена въездная башня, к которой ведет деревянный мост, переброшенный через ров. Оборонные башни также расположены в центре западного фасада и по углам северного корпуса. Своеобразие белокаменных ренессансных деталей и орнаментов делает замок одним из наиболее интересных памятников оборонного зодчества.
Споруда розташована на високому мальовничому пагорбі, оточеному з трьох боків ставом. Прямокутний у плані замок має два подвір’я: велике - житлове та мале - господарське. Верхнє (житлове) подвір’я оточене з півночі та сходу одноповерховими корпусами з підвалами, а з півдня - двоповерховими. Із заходу до верхнього подвір’я прилягає нижнє. Обидва подвір’я з’єднуються сходами. Господарське подвір’я має окремий в’їзд і оточене одноповерховими корпусами з підвалами. Південне крило верхнього подвір’я завершується прямокутними триярусними вежами. По його осі розташована в’їзна вежа, до якої веде дерев’яний міст, перекинутий через рів. Оборонні вежі також розташовані в центрі західного фасаду і по кутах північного корпусу. Своєрідність білокам’яних ренесансних деталей і орнаментів робить замок однією з найцікавіших пам’яток оборонного зодчества.
Замок был построен князьями Свиржскими в XV веке, а во второй половине XVII века перестроен галицким кастеляном Александром Цетнером. Предполагают, что перестройка и укрепление стен замка осуществлялось под руководством генерала артиллерии и специалиста по военным укреплениям Павла Гродзинского, который приблизительно в то же время работал во Львове над сооружением королевского арсенала.
Сооружение расположено на высоком живописном холме, окруженном из трех сторон прудом. Прямоугольный в плане замок имеет два двора: большой - жилой и малый - хозяйственный. Верхний (жилой) двор окружен с севера и востока одноэтажными корпусами с подвалами, а с юга - двухэтажными. С запада к верхнему двору прилегает нижний. Оба двора соединяются лестницей. Хозяйственный двор имеет отдельный въезд и окружен одноэтажными корпусами с подвалами. Южное крыло верхнего двора завершается прямоугольными трехъярусными башнями. По его оси расположена въездная башня, к которой ведет деревянный мост, переброшенный через ров. Оборонные башни также расположены в центре западного фасада и по углам северного корпуса. Своеобразие белокаменных ренессансных деталей и орнаментов делает замок одним из наиболее интересных памятников оборонного зодчества.
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок. Перед замком.
Свирж. Свиржский замок. Перед замком. Svirzh Castle, 1484. |
Під час Визвольної війни українського народу 1648-1654 років замок не один раз здобували козацькі війська Б. Хмельницького.
Проте замок вистояв у 1672 і 1675 роках під натиском турецьких військ, коли в ньому ховалася шляхта, що втекла з Поморян.
У XVIII столітті він втратив своє оборонне значення.
Споруда залишалася родинним гніздом Цетнерів до кінця XIX століття. З 1907 до 1939 року замком володів граф Роберт Ля Мезон. Тоді інтер’єри замка прикрасили портретами та цінними меблями. Однак 1914 року садибу підпалили російські війська. Останнім приватним власником замку був Тадеуш Коморовський - останній воєначальник Армії Крайової та повстання у Варшаві 1944 року. Під час Другої світової війни замок знову було пограбовано і частково зруйновано.
У повоєнні часи замок і замковий парк швидко прийшли в занепад. Весною 1977 року було ухвалено рішення про використання Свірзького замку в якості Будинку творчості архітекторів СРСР. Реставраційні роботи з перемінним успіхом тривали близько 15 років, однак їх так і не було завершено.
Подальша доля замку не зовсім зрозуміла. З одного боку, є інформація, що має бути створено заповідник «Галицька корона», який об'єднає 9 замків Львівської області (Золочів, Підгірці, Олесько, Поморяни, Броди, Добромиль, Свірж, Старе Село та Жолква). З іншого боку, Свірзький замок внесено до переліку об'єктів, які можна передати в концесію.
Во время Освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов замком не раз овладевали казацкие войска Б. Хмельницкого. Однако замок выстоял в 1672 и 1675 годах под натиском турецких войск, когда в нем пряталась шляхта, бежавшая из Поморян. В XVIII веке он потерял свое оборонное значение.
Сооружение оставалось семейным гнездом Цетнерив до конца XIX века. С 1907 по 1939 год замком владел граф Роберт Ля Мезон. Тогда интерьеры замка украсили портретами и ценной мебелью. Однако в 1914 году усадьбу подожгли русские войска. Последним частным владельцем замка был Тадеуш Коморовский - последний военачальник Армии Краевой и восстания в Варшаве 1944 года. Во время Второй мировой войны замок опять был разграблен и частично разрушен.
В послевоенное время замок и замковый парк быстро пришли в упадок. Весной 1977 года было принято решение об использовании Свиржского замка в качестве Дома творчества архитекторов СССР. Реставрационные работы с переменным успехом продолжались около 15 лет, но так и не были завершены.
Дальнейшая судьба замка не совсем понятна. С одной стороны, есть информация, что должен быть создан заповедник «Галицька корона», объединяющий 9 замков Львовской области (Золочев, Подгорцы, Олеско, Поморяны, Броды, Добромиль, Свирж, Старое Село и Жовква). С другой стороны, Свиржский замок внесен в список объектов, которые можно передать в концессию.
Споруда залишалася родинним гніздом Цетнерів до кінця XIX століття. З 1907 до 1939 року замком володів граф Роберт Ля Мезон. Тоді інтер’єри замка прикрасили портретами та цінними меблями. Однак 1914 року садибу підпалили російські війська. Останнім приватним власником замку був Тадеуш Коморовський - останній воєначальник Армії Крайової та повстання у Варшаві 1944 року. Під час Другої світової війни замок знову було пограбовано і частково зруйновано.
У повоєнні часи замок і замковий парк швидко прийшли в занепад. Весною 1977 року було ухвалено рішення про використання Свірзького замку в якості Будинку творчості архітекторів СРСР. Реставраційні роботи з перемінним успіхом тривали близько 15 років, однак їх так і не було завершено.
Подальша доля замку не зовсім зрозуміла. З одного боку, є інформація, що має бути створено заповідник «Галицька корона», який об'єднає 9 замків Львівської області (Золочів, Підгірці, Олесько, Поморяни, Броди, Добромиль, Свірж, Старе Село та Жолква). З іншого боку, Свірзький замок внесено до переліку об'єктів, які можна передати в концесію.
Во время Освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов замком не раз овладевали казацкие войска Б. Хмельницкого. Однако замок выстоял в 1672 и 1675 годах под натиском турецких войск, когда в нем пряталась шляхта, бежавшая из Поморян. В XVIII веке он потерял свое оборонное значение.
Сооружение оставалось семейным гнездом Цетнерив до конца XIX века. С 1907 по 1939 год замком владел граф Роберт Ля Мезон. Тогда интерьеры замка украсили портретами и ценной мебелью. Однако в 1914 году усадьбу подожгли русские войска. Последним частным владельцем замка был Тадеуш Коморовский - последний военачальник Армии Краевой и восстания в Варшаве 1944 года. Во время Второй мировой войны замок опять был разграблен и частично разрушен.
В послевоенное время замок и замковый парк быстро пришли в упадок. Весной 1977 года было принято решение об использовании Свиржского замка в качестве Дома творчества архитекторов СССР. Реставрационные работы с переменным успехом продолжались около 15 лет, но так и не были завершены.
Дальнейшая судьба замка не совсем понятна. С одной стороны, есть информация, что должен быть создан заповедник «Галицька корона», объединяющий 9 замков Львовской области (Золочев, Подгорцы, Олеско, Поморяны, Броды, Добромиль, Свирж, Старое Село и Жовква). С другой стороны, Свиржский замок внесен в список объектов, которые можно передать в концессию.
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок. Вежа перед замком.
Біля замку збереглися руїни оборонної вежі (1484 рік) і грот - найстаріші споруди Свіржа. У XIX столітті (ймовірно, і століттям раніше) цю стару оборонну башту використовували як каплицю. Свирж. Свиржский замок. Башня перед замком. Около замка сохранились руины оборонной башни (1484 год) и грот - самые старые сооружения Свиржа. В XIX веке (вероятно, и веком ранее) эту старую оборонную башню использовали в качестве часовни. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з півдня).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юга). Svirzh Castle, 1484. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з півдня).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юга). Svirzh Castle, 1484. |
Розташований на замковій горі із символічною назвою Белз, оточений старим парком і великим ставком,
створеним на річці, Свірзький замок завдяки своїй мальовничості багаторазово ставав об’єктом кінозйомок.
Так, під час зйомок відомого радянського фільму «Д’Артаньян і три мушкетери» режисера Георгія Юнгвальд-Хилькевича, Свіржський замок «грав» одразу кілька ролей: маєтку батька Д’Артаньяна в Гасконі, Бетюнського монастиря, в стінах якого було отруєно Констанцію, тут знімали сцени штурму Ла Рошелі, а оборонна башта замку була бастіоном, в якому снідали відважні мушкетери.
Расположенный на замковой горе с символическим названием Белз, окруженный старым парком и большим прудом, созданным на речке, Свиржский замок благодаря своей живописности многократно становился объектом киносъемок.
Так, при съемках известного советского фильма «Д’Артаньян и три мушкетера» режиссёра Георгия Юнгвальд-Хилькевича, Свиржский замок «играл» сразу множество ролей: имения отца Д`Артаньяна в Гаскони, Бетюнского монастыря, в стенах которого была отравлена Констанция, здесь снимали сцены штурма Ла Рошели, а оборонная башня замка была бастионом, в котором завтракали отважные мушкетеры.
Так, під час зйомок відомого радянського фільму «Д’Артаньян і три мушкетери» режисера Георгія Юнгвальд-Хилькевича, Свіржський замок «грав» одразу кілька ролей: маєтку батька Д’Артаньяна в Гасконі, Бетюнського монастиря, в стінах якого було отруєно Констанцію, тут знімали сцени штурму Ла Рошелі, а оборонна башта замку була бастіоном, в якому снідали відважні мушкетери.
Расположенный на замковой горе с символическим названием Белз, окруженный старым парком и большим прудом, созданным на речке, Свиржский замок благодаря своей живописности многократно становился объектом киносъемок.
Так, при съемках известного советского фильма «Д’Артаньян и три мушкетера» режиссёра Георгия Юнгвальд-Хилькевича, Свиржский замок «играл» сразу множество ролей: имения отца Д`Артаньяна в Гаскони, Бетюнского монастыря, в стенах которого была отравлена Констанция, здесь снимали сцены штурма Ла Рошели, а оборонная башня замка была бастионом, в котором завтракали отважные мушкетеры.
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з півдня).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юга). Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок.
Головна брама замка. Свирж. Свиржский замок. Главные ворота замка. Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок.
Арка, антаблемент і фронтон головної брами замка та таблиця над цією брамою. Напис на таблиці латинню: «HAEC - DOMUS - TEMPORE - BELLI - COMBUSTA - ANNO - DOMINI - MCMXVII - REEDIFICATA» («Цей будинок під час війни згорів, у році Господньому 1917 відновлений»). Свирж. Свиржский замок. Арка, антаблемент и фронтон главных ворот замка и таблица над этими воротами. Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок.
Вид подвір'я замка від головної брами. Свирж. Свиржский замок. Вид на двор замка от главных ворот. Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок.
Триярусні вежі південного крила замка та грот (вид з дерев’яного мосту, що перекинутий через рів). Свирж. Свиржский замок. Трехъярусные башни южного крыла замка и грот (вид с деревянного моста, переброшенного через ров). Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з півдня).
Рельєфний грифон прикрашає фасад західної кутової башти Верхнього замкового двору. Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юга). Рельефный грифон украшает фасад западной угловой башни Верхнего замкового двора. Svirzh Castle, 1484. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з півдня).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юга). Svirzh Castle, 1484. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з південного заходу).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юго-запада). Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року.
Свірж. Свірзький замок. Оборонна вежа в центрі західного фасаду (вид з південного заходу).
Свирж. Свиржский замок. Оборонная башня в центре западного фасада (вид с юго-запада).
Svirzh Castle, 1484.
Свирж. Свиржский замок. Оборонная башня в центре западного фасада (вид с юго-запада).
Svirzh Castle, 1484.
Фото лютого 2009 року. |
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид зі сходу).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с востока). Svirzh Castle, 1484. |
Фото лютого 2009 року.
Свірж. Свірзький замок, XV століття (вид з південного сходу).
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юго-востока).
Svirzh Castle, 1484.
Свирж. Свиржский замок, XV век (вид с юго-востока).
Svirzh Castle, 1484.
Фото лютого 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Свірж. Храм Покрови Пресвятої Богородиці (Українська Греко-Католицька Церква).
Це - колишній замковий костел (1546 рік), що замінив раніший дерев’яний. Свирж. Храм Покровы Пресвятой Богородицы (Украинская Греко-Католическая Церковь). Это - бывший замковый костел (1546 год), заменивший более ранний деревянный. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Свірж. Храм Покрови Пресвятої Богородиці та
ліпнина над дверима церкви. Свирж. Храм Покровы Пресвятой Богородицы и лепнина над дверями церкви. |
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Путівник «Замки, палаци, фортеці»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль-2005.
# Путівник «Украина. Путеводитель. 245 городов и поселков»; ТОВ «Біблекс»; Харків-2010.
# Вікіпедія.
# Путівник «Замки, палаци, фортеці»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль-2005.
# Путівник «Украина. Путеводитель. 245 городов и поселков»; ТОВ «Біблекс»; Харків-2010.
# Вікіпедія.
До переліку фотосерій
