|
Мапа маршруту Івано-Франківськ -> «Духова криниця» -> Крилос -> Шевченкове -> Унів -> Львів.
Покриття магістральних автошляхів - прийнятне. Місцеві автошляхи між селами подекуди відверто погані. Того разу до Івано-Франківська і до Львова я їхав по справах. Докладні фоторозповіді про ці дуже цікаві міста - на окремих сторінках. За цю цікаву подорож з Івано-Франківська до Львова я щиро вдячний своєму колезі Володимирові, який люб'язно запропонував мені цю поїздку. Схема маршрута Ивано-Франковск -> «Духов колодец» -> Крылос -> Шевченково -> Унив -> Львов. Покрытие магистральных автодорог - сносное. Местные дороги между селами местами откровенно плохие. В тот раз в Ивано-Франковск и во Львов я ехал по делам. Подробные фоторассказы об этих очень интересных городах - на отдельных страницах. За это интересное путешествие из Ивано-Франковска во Львов я искренне благодарен своему коллеге Владимиру, который любезно предложил мне эту поездку. |
«Духова криниця» - духовне місце із
чудодійним джерелом в мальовничому урочищі Вишновець
поблизу села Сілець і селища Єзупіль Тисменицького району
Івано-Франківської області.
«Духова криниця» розташована за 15 км від Івано-Франківська, за 2-3 км від траси
Івано-Франківськ -
Галич.
Це джерело із цілющою водою відоме як відпустове місце галичан з XIII століття. Воно є не тільки окрасою району, але й духовним оплотом, осередком, з якого черпають силу багато прочан.
Це джерело із цілющою водою відоме як відпустове місце галичан з XIII століття. Воно є не тільки окрасою району, але й духовним оплотом, осередком, з якого черпають силу багато прочан.
«Духов колодец» - духовное место c
чудодейственным источником в живописном урочище Вышновец
вблизи села Селец и посёлка Езуполь Тысменицкого района
Ивано-Франковской области.
«Духов колодец» расположен в 15 км от Ивано-Франковска, за 2-3 км от трассы
Ивано-Франковск -
Галич.
Это источник с целебной водой известен как место отпущения грехов галичан с XIII века. Оно является не только украшением района, но и духовным оплотом, центром, из которого черпают силу много паломников.
Это источник с целебной водой известен как место отпущения грехов галичан с XIII века. Оно является не только украшением района, но и духовным оплотом, центром, из которого черпают силу много паломников.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область. Поблизу села Сілець і селища Єзупіль.
«Духова криниця», церква Св. Івана Хрестителя (збудовано 1991 року). Пам'ятна таблиця Памву Беринді на стіні церкви сповіщає:
«Памво Беринда (1560-23.07.1632)
Чернець-друкар, вчений-філософ, письменник, художник і педагог.
Автор словника "Лексикон Славеноруский альбо імен толкованіє" на 6982 слова.
Ми, єзупільчани гордимося тим, що наша земля народила генія»
Ивано-Франковская область. Вблизи села Селец и посёлка Езуполь. «Духов колодец», церковь Св. Иоанна Крестителя (построена в 1991 году). Мемориальная доска Памву Беринди на стене церкви информирует (на Украинском языке):
«Памво Беринда (1560-23.07.1632)
Чернець-друкар, вчений-філософ, письменник, художник і педагог.
Автор словника "Лексикон Славеноруский альбо імен толкованіє" на 6982 слова.
Ми, єзупільчани гордимося тим, що наша земля народила генія»
|
З незапам'ятних часів струмить це джерело і тому не дивно,
що народні перекази таїною оповили час,
коли вперше люди довідалися про його цілющі властивості.
Дуже давно, ~ розповідає народний переказ, ~ жила в селі вдова, у якої ріс син, вродливий та розумний юнак. Однак він був сліпим від народження. Жінка ревно молилася і благала Бога зглянутися на її дитину. Якось, повертаючись під вечір з лісу, зупинилась вона біля джерела напитися води. Раптом їй почувся голос Матері Божої: «Якщо хочеш, щоб твій син бачив, приведи його вдосвіта на це місце і промий очі джерельною водою». Дуже здивувалась жінка, проте наступного дня поспішила із сином до джерела. До схід сонця набрала води, вмила сина і той враз прозрів. Радості обох не було меж. Звістка про це швидко розповсюдилась навколо, і стали люди приходити до джерела, вірячи, що його вода помічна.
Дуже давно, ~ розповідає народний переказ, ~ жила в селі вдова, у якої ріс син, вродливий та розумний юнак. Однак він був сліпим від народження. Жінка ревно молилася і благала Бога зглянутися на її дитину. Якось, повертаючись під вечір з лісу, зупинилась вона біля джерела напитися води. Раптом їй почувся голос Матері Божої: «Якщо хочеш, щоб твій син бачив, приведи його вдосвіта на це місце і промий очі джерельною водою». Дуже здивувалась жінка, проте наступного дня поспішила із сином до джерела. До схід сонця набрала води, вмила сина і той враз прозрів. Радості обох не було меж. Звістка про це швидко розповсюдилась навколо, і стали люди приходити до джерела, вірячи, що його вода помічна.
С незапамятных времен струится этот источник и потому не удивительно,
что народные предания тайной окутали время,
когда впервые люди узнали о его целебных свойствах.
Очень давно, ~ рассказывает народное предание, ~ жила в селе вдова, у которой рос сын, красивый и умный юноша. Но он был слепым от рождения. Женщина ревностно молилась и умоляла Бога сжалиться над её ребенком. Как-то, возвращаясь под вечер из леса, остановилась она около источника напиться воды. Вдруг ей послышался голос Матери Божьей: «Если хочешь, чтобы твой сын видел, приведи его на рассвете на это место и промой глаза ключевой водой». Очень удивилась женщина, но на следующий день поспешила с сыном к источнику. К восходу солнца набрала воды, умыла сына и тот мгновенно прозрел. Радости обоих не были пределов. Весть об этом быстро распространилась вокруг, и стали люди приходить к источнику, веря, что его вода лечебная.
Очень давно, ~ рассказывает народное предание, ~ жила в селе вдова, у которой рос сын, красивый и умный юноша. Но он был слепым от рождения. Женщина ревностно молилась и умоляла Бога сжалиться над её ребенком. Как-то, возвращаясь под вечер из леса, остановилась она около источника напиться воды. Вдруг ей послышался голос Матери Божьей: «Если хочешь, чтобы твой сын видел, приведи его на рассвете на это место и промой глаза ключевой водой». Очень удивилась женщина, но на следующий день поспешила с сыном к источнику. К восходу солнца набрала воды, умыла сына и тот мгновенно прозрел. Радости обоих не были пределов. Весть об этом быстро распространилась вокруг, и стали люди приходить к источнику, веря, что его вода лечебная.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Поблизу села Сілець і селища Єзупіль. «Духова криниця». Ивано-Франковская область. Вблизи села Селец и посёлка Езуполь. «Духов колодец». |
«Давно, коли на наш край нападали татари, ~ розповідає другий переказ, ~
люди ховалися у ровах урочища "Духова криниця", оскільки татари туди ніколи не добирались.
Але одного разу загін завойовників з'явився неподалік.
Люди, почувши про наближення ворога, почали тікати в ліси.
У паніці, втікаючи, одна сім'я залишила безпомічного сліпого хлопчика років трьох - чотирьох.
Татари і на цей раз обминули долину, і той залишився живий.
Довго кликав він батьків, врешті змучився і заснув.
І побачив дивний сон: хтось йому казав, аби він дістався до джерела і вмився.
Хлопчик прокинувся і почув, що недалеко дзюрчить вода.
Після першого вмивання йому стало шаро (сіро), і він змучений знову заснув.
І знову голос сказав хлопцеві промити очі.
Той пробудився і ще раз умився холодною водою.
Коли ж відкрив очі, то сам не зрозумів, що з ним сталося: він прозрів.
Батьки, коли повернулися, не сподівалися навіть побачити свою дитину живою, а побачили її зрячою.
Про диво, що сталося, вони розповідали всім.
І почали з'їжджатися до того джерела звідусіль.
І ще багато див творилося там після того».
«Давно, когда на наш край нападали татары, ~ рассказывает второе предание ~
люди прятались во рвах урочища "Духов колодец", поскольку татары туда никогда не добирались.
Но однажды отряд завоевателей появился неподалеку.
Люди, услышав о приближении врага, начали убегать в леса.
В панике, убегая, одна семья оставила беспомощного слепого мальчика лет трех - четырех.
Татары и в этот раз обошли долину стороной, и тот остался живым.
Долго звал он родителей, в конечном итоге измучился и заснул.
И увидел странный сон: кто-то ему говорил, чтобы он добрался до источника и умылся.
Мальчик проснулся и услышал, что невдалеке журчит вода.
После первого умывания ему стало шаро (серо), и он измученный снова заснул.
И опять голос сказал мальчику промыть глаза.
Тот проснулся и еще раз умылся холодной водой.
Когда же открыл глаза, то сам не понял, что с ним произошло: он прозрел.
Родители, когда вернулись, не надеялись даже увидеть своего ребенка живым, а увидели его зрячим.
О чуде, которое произошло, они рассказывали всем.
И начали съезжаться к тому источнику отовсюду.
И еще много чудес творились там после того».
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Поблизу села Сілець і селища Єзупіль. «Духова криниця», Хресна дорога, стація 1. Зараз над джерелом встановлено чудову статую Матері Божої, навкруги - доглянуті доріжки. Ивано-Франковская область. Вблизи села Селец и посёлка Езуполь. «Духов колодец», Крестный путь, стояние 1. Ныне над источником установлена прекрасная статуя Матери Божьей, вокруг - ухоженные дорожки. |
Ще один переказ оповідає нам, що диво Духової криниці першими побачили купці,
які заночували в цій місцевості, не доїхавши до Галича, напередодні великого свята.
А на світанку стали свідками дивовижного видовища: сонце, яке вийшло з-за обрію,
торкнулось променями поверхні джерела і його в ту ж мить охопило яскраве сяйво.
Кажуть, що то добрий небесний дух поселився і живе в цьому місці.
Джерело впорядкували, і стали відтоді називати його Духовою криницею.
Ещё одно предание повествует нам, что чудо Духового колодца первыми увидели купцы,
которые заночевали в этой местности, не доехав до Галича, в канун великого праздника.
А на рассвете стали свидетелями удивительного зрелища: солнце, вышедшее из-за горизонта,
коснулось лучами поверхности источника и его в то же мгновение охватило яркое сияние.
Говорят, что это добрый небесный дух поселился и живет в этом месте.
Источник благоустроили, и стали с тех пор называть его Духовым колодцем.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Поблизу села Сілець і селища Єзупіль. «Духова криниця», церква Св. Івана Хрестителя, Хресна дорога. Ивано-Франковская область. Вблизи села Селец и посёлка Езуполь. «Духов колодец», церковь Св. Иоанна Крестителя, Крестный путь. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Між селами Крилос і Козина.
Пам’ятник-символ «Меч і Рало» край дороги Івано-Франківськ - Галич, навпроти Музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. Цей пам’ятний знак споруджено 1987 року на Крилоській горі на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави. Його авторами є архітектор В. Лукомський і скульптор П. Сопільник. Барельєф пам’ятного знака відображає історичні події періоду становлення Галицько-Волинської держави. Він є символом єднання древньоруських міст, назви яких викарбувано на велетенському мечі, який встромлено в землю як символ припинення війн. На Ралі, що увічнює мирну працю хліборобів, зображені міфологічні персонажі, давньоруські воїни, орачі, літописець. Ивано-Франковская область. Между сёлами Крылос и Козина. Памятник-символ «Меч и Орало» возле дороги Ивано-Франковск - Галич, напротив Музея народной архитектуры и быта Прикарпатья. Этот памятный знак сооружён в 1987 году на Крылосской горе на том месте, где в княжеские времена пролегла первая линия оборонных валов Галицко-Волынского государства. Его авторы - архитектор В. Лукомский и скульптор П. Сопильник. Барельеф памятного знака отображает исторические события периода становления Галицко-Волынского государства. Он является символом единения древнерусских городов, названия которых вычеканены на громадном мече, который вонзён в землю как символ прекращения войн. На Орале, увековечивающем мирный труд хлеборобов, изображены мифологические персонажи, древнерусские воины, пахари, летописец. |
Шевченкове (раніше - Святий Станіслав) - село (близько 150 мешканців) Галицького району
Івано-Франківської області.
Шевченкове розташоване в місці впадіння (на правому березі) річки Лімниця в Дністер.
Поселення, безперечно, було засновано у княжі часи чи навіть раніше,
адже в селі збереглися залишки оборонних валів, які належать до часу існування Галича як столиці давньоруського князівства.
За часів існування Галицького князівства тут був розташований укріплений форпост столичного княжого міста.
Шевченково - село (около 150 жителей) Галицкого района
Ивано-Франковской области.
Шевченково расположено в месте впадения (на правом берегу) речки Лимница в Днестр.
Поселение, бесспорно, было основано в княжеские времена или даже раньше,
ведь в селе сохранились остатки оборонительных валов, относящихся ко времени существования Галича как столицы древнерусского княжества.
Во времена существования Галицкого княжества здесь находился укреплённый форпост столичного княжеского города.
Фото жовтня 2013 року.
Івано-Франківська область. Село Шевченкове. Панорама (~180°) місця впадіння річки Лімниця у Дністер. Вид від церкви Св. Пантелеймона.
Ивано-Франковская область. Село Шевченково. Панорама (~180°) места впадения речки Ломница в Днестр. Вид от церкви Св. Пантелеймона.
У селі Шевченкове збереглась унікальна пам'ятка давнини - церква Святого Пантелеймона.
Церква унікальна тим, що вважається найстарішою в Західній Україні.
За давніми документальними джерелами, її було засновано за часів Галицько-Волинського князівства,
а саме не пізніше 1194 року, князем Романом Мстиславичем.
Храм було освячено ім'ям Святого Пантелеймона на честь діда Романа Мстиславича -
київського князя Ізяслава, християнське ім'я якого Пантелеймон.
Церква Святого Пантелеймона є чудовим взірцем галицької архітектурної школи.
В селе Шевченково сохранилась уникальный памятник древности - церковь Святого Пантелеймона.
Церковь уникальна тем, что считается старейшей в Западной Украине.
Согласно древним документальным источникам, она была основана во времена Галицко-Волынского княжества,
а именно не позднее 1194 года, князем Романом Мстиславичем.
Храм был освящён именем Святого Пантелеймона в честь деда Романа Мстиславича -
киевского князя Изяслава, христианское имя которого Пантелеймон.
Церковь Святого Пантелеймона является прекрасным образцом галицкой архитектурной школы.
Church of St. Panteleimon is the unique remained white-stone church of Prince times in Ukraine that was built in 1194 by Galician-Volyn Prince Roman Mstyslavovych in honor of his grandfather - the Kyiv Prince Izyaslav, whose Christian name is Panteleimon. It is a famous example of "Galician Architecture school". During the times of the Galician principality, here there was a fortified outpost of the capital. It got the name - the church of St. Stanislaw at the beginning of XIV century. In 1595 Polish King Sigismund III transferred the church into the owner ship of the monastery of St. Francis Order. The building was completely rebuilt by Franciscans during the 1598-1611 into basilica church that had significant signs of the baroque style. The monument was repeatedly restored in the 20th century. The last reconstruction was finished in 1998. Today the exterior and interior of the temple are close to the original form.
Church of St. Panteleimon is the unique remained white-stone church of Prince times in Ukraine that was built in 1194 by Galician-Volyn Prince Roman Mstyslavovych in honor of his grandfather - the Kyiv Prince Izyaslav, whose Christian name is Panteleimon. It is a famous example of "Galician Architecture school". During the times of the Galician principality, here there was a fortified outpost of the capital. It got the name - the church of St. Stanislaw at the beginning of XIV century. In 1595 Polish King Sigismund III transferred the church into the owner ship of the monastery of St. Francis Order. The building was completely rebuilt by Franciscans during the 1598-1611 into basilica church that had significant signs of the baroque style. The monument was repeatedly restored in the 20th century. The last reconstruction was finished in 1998. Today the exterior and interior of the temple are close to the original form.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Село Шевченкове.
Церква Святого Пантелеймона (1194-1197 роки). Західний фасад і західний портал. Найбагатшим за формою і декором є західний портал. Він значно виступає за площину фасадної стіни і своїми формами нагадує проспективні портали в романській архітектурі Західної Європи. Портал оздоблюють дві пари колон з капітелями. Фусти колон, які ближчі до входу, оздоблені посередині вузлами. На краях плінтусів, що під базами, вирізьблені так звані «жаби». Ці колони автентичні, вони єдині не були зруйновані артилерійським обстрілом 1915 року. Ивано-Франковская область. Село Шевченково. Церковь Святого Пантелеймона (1194-1197 годы). Западный фасад и западный портал. Наиболее богатым по форме и декору является западный портал. Он значительно выступает за плоскость фасадной стены и своими формами напоминает проспективные порталы в романской архитектуре Западной Европы. Портал украшают две пары колонн с капителями. Фусты колонн, наиболее близких к входу, украшены посередине узлами. На краях плинтусов, которые под базами, вырезаны так называемые «лягушки». Эти колонны аутентичны, они единственные не были разрушены артиллерийским обстрелом 1915 года. |
На початку XIV століття церкву було переосвячено на костел Св. Станіслава.
1575 року храм зруйнували татари і він стояв пусткою 20 років.
У 1595 році польський король Сигізмунд III передав його у власність монастирю Ордену Св. Франциска.
Францисканці протягом 1598-1611 років перебудували костел на базилікальний з ознаками барокового стилю.
Храм зазнавав руйнувань 1676 року від турецько-татарського війська,
1802 року від пожежі, 1915 року (під час Першої світової війни) від артилерійського обстрілу.
У XX столітті пам'ятку неодноразово реставрували. Храм ремонтували 1926 року, західний фасад було відновлено 1965 року. У 1998 році церкву було знову реставровано і вона отримала сучасний вигляд: її екстер'єр та інтер'єр максимально наближено до вигляду традиційних білокам'яних храмів княжої доби.
У споруді переплелися риси староукраїнської та романської архітектур. Вона являє собою чотиристовпний хрестовобанний храм, в якому на підпружних арках, що спираються на стовпи, здіймається кругла баня з купольним завершенням. На мурах храму збереглося вишукане білокам'яне різьблення, численні графіті та малюнки княжих часів, а також кириличні написи 1212 року.
У XX столітті пам'ятку неодноразово реставрували. Храм ремонтували 1926 року, західний фасад було відновлено 1965 року. У 1998 році церкву було знову реставровано і вона отримала сучасний вигляд: її екстер'єр та інтер'єр максимально наближено до вигляду традиційних білокам'яних храмів княжої доби.
У споруді переплелися риси староукраїнської та романської архітектур. Вона являє собою чотиристовпний хрестовобанний храм, в якому на підпружних арках, що спираються на стовпи, здіймається кругла баня з купольним завершенням. На мурах храму збереглося вишукане білокам'яне різьблення, численні графіті та малюнки княжих часів, а також кириличні написи 1212 року.
В начале XIV века церковь была переосвячена в костёл Св. Станислава.
В 1575 году храм разрушили татары и он стоял в запустении 20 лет.
В 1595 году польский король Сигизмунд III передал его в собственность монастырю Ордену Св. Франциска.
Францисканцы в течение 1598-1611 годов перестроили костел в базиликальний с признаками барокового стиля.
Храм испытывал разрушения в 1676 году от турецко-татарского войска,
в 1802 году от пожара, в 1915 году (во время Первой мировой войны) от артиллерийского обстрела.
В XX веке памятник неоднократно реставрировали. Храм ремонтировали в 1926 году, западный фасад был отреставрирован в 1965 году. В 1998 году церковь была опять отреставрирована и она получила современный вид: её экстерьер и интерьер максимально максимально приближены к виду традиционных белокаменных храмов княжеской эпохи.
В сооружении переплелись черты староукраинской и романской архитектур. Представляет собой четырёхстолпный крестовокупольный храм, в котором на подпружных арках, опирающихся на столбы, вздымается круглая баня с купольним завершением. На стенах храма сохранилась изысканная белокаменная резьба, многочисленные графити и рисунки княжеских времен, а также кириличные надписи 1212 года.
В XX веке памятник неоднократно реставрировали. Храм ремонтировали в 1926 году, западный фасад был отреставрирован в 1965 году. В 1998 году церковь была опять отреставрирована и она получила современный вид: её экстерьер и интерьер максимально максимально приближены к виду традиционных белокаменных храмов княжеской эпохи.
В сооружении переплелись черты староукраинской и романской архитектур. Представляет собой четырёхстолпный крестовокупольный храм, в котором на подпружных арках, опирающихся на столбы, вздымается круглая баня с купольним завершением. На стенах храма сохранилась изысканная белокаменная резьба, многочисленные графити и рисунки княжеских времен, а также кириличные надписи 1212 года.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Село Шевченкове.
Церква Святого Пантелеймона (1194-1197 роки).
Загальний вид з південного сходу. Південний фасад і південний портал. Південний портал є більш стриманим щодо скульптурного декору, але його архітектурне вирішення таке, як і західного. Формі уступів відповідає форма архівольту. Ивано-Франковская область. Село Шевченково. Церковь Святого Пантелеймона (1194-1197 годы). Общий вид с юго-востока. Южный фасад и южный портал. Южный портал является более сдержанным относительно скульптурного декора, но его архитектурное решение такое, как и западного. Форме уступов отвечает форма архивольта. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Село Шевченкове.
Церква Святого Пантелеймона (1194-1197 роки). Східна частина храму з апсидами. Апсиди декоровані тонкими півколонками, на які спирається аркатурний пояс. Різьблені капітелі центральної апсиди мають розмаїтий малюнок. Ці капітелі й аркатурний фриз автентичні. Ивано-Франковская область. Село Шевченково. Церковь Святого Пантелеймона (1194-1197 годы). Восточная часть храма с апсидами. Апсиды декорированы тонкими полуколонками, на которых опирается аркатурный пояс. Резные капители центральной апсиды имеют разнообразный рисунок. Эти капители и аркатурный фриз аутентичны. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Село Шевченкове.
Дзвіниця церкви Святого Пантелеймона (1611 рік), вид з внутрішнього подвір’я.
Вежа-дзвіниця - квадратна в плані, двоярусна, з наметовим дахом. Дзвіницю збудували одночасно з перебудовою церкви францисканцями на початку XVII століття. Тоді вона була частиною західної лінії оборонних валів, які оточували колишній монастир. Ивано-Франковская область. Село Шевченково. Колокольня церкви Святого Пантелеймона (1611 год), вид с внутреннего двора. Башня-колокольня - квадратная в плане, двухъярусная, с шатровой крышей. Колокольню построили одновременно с перестройкой церкви францисканцами в начале XVII века. Тогда она была частью западной линии оборонных валов, окружавших бывший монастырь. |
Нижній ярус дзвіниці слугував в'їзною брамою, верхній - оборонною вежею та дзвіницею.
Через рів, що був розташований перед валами, до брами вів звідний міст.
Вежа-дзвіниця стоїть на фундаментах, які викладені з тесаних блоків,
які напевно залишились ще від часу перебудови церкви на базиліку.
Стіни вежі муровані з цегли і незначної кількості опоки.
Нижний ярус колокольни служил въездными воротами, верхний - оборонной башней и колокольней.
Через ров, который был расположен перед валами, к воротам вел подъёмный мост.
Башня-колокольня стоит на фундаментах, выложенных из тесаных блоков,
вероятно оставшихся еще со времени перестройки церкви в базилику.
Стены башни возведены из кирпича и незначительного количества опоки.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Івано-Франківська область.
Село Шевченкове.
Церква Святого Пантелеймона (1194-1197 роки). Загальний вид з півночі. Декоративная площадка возле храма. Біля церкви є дворище (1611 рік). Нині церква Святого Пантелеймона є чинною греко-католицькою церквою і входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Ивано-Франковская область. Село Шевченково. Церковь Святого Пантелеймона (1194-1197 годы). Общий вид с севера. Декоративная площадка возле храма. Около церкви есть дворище (1611 год). Ныне церковь Святого Пантелеймона является действующей греко-католической церковью и входит в состав Национального заповедника «Древний Галич». |
Унів (до 2003 року - Міжгір’я) - невелике село (близько 470 мешканців) Перемишлянського району
Львівської області,
розташоване серед пагорбів, що звуться Гологорами і на півночі вінчають Подільську височину.
У селі Унів розташована Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу - стародавня християнська святиня України, обитель Української Греко-Католицької Церкви. Цей монастир було засновано віддалік від жвавих трактів у XIII столітті.
За умов смутних часів він від початку формувався як оборонний комплекс, оточений високим валом і ровом з водою, що проіснували до XIX століття. Найстарішими спорудами монастиря є оборонні вежі та мури з брамою (XV-XVIII століття) й Успенська церква (1550 рік), що визирає з-за них, - суміш готичного стилю з ренесансом. У 1606 році в монастирі жив Іван Вишенський і написав тут «Послання до стариці Домнікії», а в 1667-1671 роках тут було засновано друкарню, що тиражувала стародавні книги. Щорічно в монастирі проходили ярмарки, на які збиралися купці з Росії, Польщі, Австрії та інших країн. У 1810-1820-ті роки під час чергової перебудови монастиря збудували будинок митрополита і келії, частково замінивши солідні мури, в яких на той час відпала потреба. Комплекс споруд Унівського монастиря належить до унікальних пам'яток оборонно-культової архітектури України.
У селі Унів розташована Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу - стародавня християнська святиня України, обитель Української Греко-Католицької Церкви. Цей монастир було засновано віддалік від жвавих трактів у XIII столітті.
За умов смутних часів він від початку формувався як оборонний комплекс, оточений високим валом і ровом з водою, що проіснували до XIX століття. Найстарішими спорудами монастиря є оборонні вежі та мури з брамою (XV-XVIII століття) й Успенська церква (1550 рік), що визирає з-за них, - суміш готичного стилю з ренесансом. У 1606 році в монастирі жив Іван Вишенський і написав тут «Послання до стариці Домнікії», а в 1667-1671 роках тут було засновано друкарню, що тиражувала стародавні книги. Щорічно в монастирі проходили ярмарки, на які збиралися купці з Росії, Польщі, Австрії та інших країн. У 1810-1820-ті роки під час чергової перебудови монастиря збудували будинок митрополита і келії, частково замінивши солідні мури, в яких на той час відпала потреба. Комплекс споруд Унівського монастиря належить до унікальних пам'яток оборонно-культової архітектури України.
Унив (до 2003 года - Межгорье) - небольшое село (около 470 жителей) Перемышлянского района
Львовской области.
расположено среди холмов, которые зовутся Гологорами и на севере венчают Подольскую возвышенность.
В селе Унив расположена Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава - древняя христианская святыня Украины, обитель Украинской Греко-Католической Церкви. Этот монастырь был основан поодаль от оживлённых трактов в XIII веке.
В условиях смутных времен он с самого начала формировался как оборонный комплекс, окруженный высоким валом и рвом с водой, просуществовавшими до XIX века. Самыми старыми сооружениями монастыря являются оборонные башни и стены с воротами (XV-XVIII века) и Успенская церковь (1550 год), которая выглядывает из-за них, - смесь готического стиля с ренессансом. В 1606 году в монастыре жил Иоанн Вишенский и написал здесь «Послание к старице Домникии», а в 1667-1671 году здесь была основана типография, которая тиражировала древние книги. Ежегодно в монастыре проходили ярмарки, на которые собирались купцы из России, Польши, Австрии и других стран. В 1810-1820-ые годы во время очередной перестройки монастыря построили дом митрополита и кельи, частично заменив солидные стены, в которых на то время отпала потребность. Комплекс сооружений Унивского монастыря относится к уникальным памятникам оборонно-культовой архитектуры Украины.
В селе Унив расположена Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава - древняя христианская святыня Украины, обитель Украинской Греко-Католической Церкви. Этот монастырь был основан поодаль от оживлённых трактов в XIII веке.
В условиях смутных времен он с самого начала формировался как оборонный комплекс, окруженный высоким валом и рвом с водой, просуществовавшими до XIX века. Самыми старыми сооружениями монастыря являются оборонные башни и стены с воротами (XV-XVIII века) и Успенская церковь (1550 год), которая выглядывает из-за них, - смесь готического стиля с ренессансом. В 1606 году в монастыре жил Иоанн Вишенский и написал здесь «Послание к старице Домникии», а в 1667-1671 году здесь была основана типография, которая тиражировала древние книги. Ежегодно в монастыре проходили ярмарки, на которые собирались купцы из России, Польши, Австрии и других стран. В 1810-1820-ые годы во время очередной перестройки монастыря построили дом митрополита и кельи, частично заменив солидные стены, в которых на то время отпала потребность. Комплекс сооружений Унивского монастыря относится к уникальным памятникам оборонно-культовой архитектуры Украины.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Львівська область. Село Унів.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу. Головна брама та мозаїчний образ Діви Марії. Львовская область. Село Унив. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. Главные ворота и мозаичный образ Девы Марии. Lviv region, Univ village. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Gateway to the Monastery and Nice mosaic of Virgin Mary. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Львівська область. Село Унів.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу. Стародавній монастирський комплекс XV-XVIII століть оточено високими мурами з бійницями та оборонними вежами. Львовская область. Село Унив. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. Древний монастырский комплекс XV-XVIII веков окружён высокими каменными стенами с бойницами и оборонными башнями. Lviv region, Univ village. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу.
Перед західним оборонним муром: Унівське джерело з іконою Богородиці та головний вхід до монастиря. Народні перекази оповідають про чудесне зцілення лицаря Лагодовського водою із цього джерела. На знак вдячності Богородиці, яка напоумила його уві сні, Лагодовський заклав на чудотворному місці дерев'яні церкву та монастир. Нащадки рицаря Лагодовського - князі Лагодовські були поховані в монастирському храмі. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. Перед западной оборонительной стеной: Унивский источник с иконой Богородицы и главный вход в монастырь. Народные предания повествуют о чудесном исцелении рыцаря Лагодовского водой из этого источника. В знак благодарности Богородице, надоумившей его во сне, Лагодовский заложил на чудотворном месте деревянные церковь и монастырь. Потомки рыцаря Лагодовского - князья Лагодовские были похоронены в монастырском храме. Lviv region, Univ village. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Before the west defensive wall: healing spring with the Icon of the Mother of God and the main entrance to the Monastery. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Львівська область. Село Унів.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу. Південний корпус монастиря - Митрополичі палати (пам'ятник класицизму початку XIX століття). Львовская область. Село Унив. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. Южный корпус монастыря - Митрополичьи палаты (памятник классицизма начала XIX века). Lviv region, Univ village. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу.
За оборонними мурами: монастирське подвір'я, корпуси келій і квадратна в плані двох'ярусна башта-дзвіниця (ймовірно 1630-і роки), що примикає до південного фасаду храму Успіння Пресвятої Богородиці (ймовірно початок XV століття). Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. За оборонительными стенами: монастырское подворье, корпуса келий и квадратная в плане двухъярусная башня-колокольня (предположительно 1630-е годы), примыкающая к южному фасаду храма Успения Пресвятой Богородиці (предположительно начало XV века). Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Inside the defensive walls: monastery courtyard, monastic cells and the Assumption Church. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу.
За оборонними мурами: колекція стародавніх хрестів, дзвонів, скульптури, та чудовий ренесансний надгробок князя Олександра Лагодовського (1574 рік). Князь Олександр Ванько Лагодовський посприяв відбудові монастиря після його руйнування у 1549 році під час татарського набігу. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. За оборонительными стенами: коллекция древних крестов, колоколов, скульптуры, и прекрасное ренессансное надгробие князя Александра Лагодовского (1574 год). Князь Александр Ванько Лагодовский посодействовал восстановлению монастыря после его разрушения в 1549 году во время татарского набега. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Inside the defensive walls: ancient crosses, bells, sculptures and tombstone of prince Oleksandr Lagodovskiy (1574). |
Фото жовтня 2013 року.
Львівська область. Село Унів.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу.
Пам'ятна дошка Андрею та Климентію Шептицьким.
На пам'ятній дошці - напис (Українською та Польською мовами):
Львовская область. Село Унив.
Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава.
Мемориальная доска Андрею и Климентию Шептицким.
На мемориальной доске - надпись (на Украинском и Польском языках):
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу.
Пам'ятна дошка Андрею та Климентію Шептицьким.
На пам'ятній дошці - напис (Українською та Польською мовами):
«На пошану слузі Божому митрополитові Андрею (Шептицькому)
та блаженному Климентію (Шептицькому), архімандритові Святоуспенської Унівської Лаври,
за врятування під час II світової війни життя польських, українських і єврейських дітей.
З вдячністю Адам Данієль Ротфельд, міністр закордонних справ Республіки Польща, серпень 2005»
та блаженному Климентію (Шептицькому), архімандритові Святоуспенської Унівської Лаври,
за врятування під час II світової війни життя польських, українських і єврейських дітей.
З вдячністю Адам Данієль Ротфельд, міністр закордонних справ Республіки Польща, серпень 2005»
Львовская область. Село Унив.
Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава.
Мемориальная доска Андрею и Климентию Шептицким.
На мемориальной доске - надпись (на Украинском и Польском языках):
«В честь слуги Божьего митрополита Андрея (Шептицкого)
и блаженного Климентия (Шептицкого), архимандрита Святоуспенской Унивской Лавры,
за спасение во время II мировой войны жизни польских, украинских и еврейских детей.
С благодарностью Адам Даниель Ротфельд, министр иностранных дел Республики Польша, август 2005»
и блаженного Климентия (Шептицкого), архимандрита Святоуспенской Унивской Лавры,
за спасение во время II мировой войны жизни польских, украинских и еврейских детей.
С благодарностью Адам Даниель Ротфельд, министр иностранных дел Республики Польша, август 2005»
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Львівська область. Село Унів.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу. За оборонними мурами: колекція стародавніх хрестів і дзвонів. Львовская область. Село Унив. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. За оборонительными стенами: коллекция древних крестов и колоколов. Lviv region, Univ village. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Inside the defensive walls: ancient crosses and bells. |
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу.
Розкопки стародавньої в'їзної брами. Відомо, що Унівський монастир було дуже добре укріплено і мало потужну в'їзну браму. Влітку 2002 року в результаті земельних робіт було випадково виявлено залишки цієї брами та середньовічні оборонні укріплення. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. Раскопки давних въездных ворот. Известно, что Унивский монастырь был очень хорошо укреплён и имел мощные въездные ворота. Летом 2002 года в результате земельных работ были случайно выявлены остатки этих ворот и средневековые оборонительные укрепления. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Excavations of the remains of old defensive gate. |
Брама розташована за п'ятдесят метрів на південь від сучасних Митрополичих палат.
Фундамент брами складено з дикого каменю, а також із цегли-пальчатки.
У середній частині споруди був проїзд, викладений з тесаного каменя.
Зі східного боку до споруди прилягав насипний земляний вал, який пізніше було ліквідовано.
Ворота находятся на пятьдесят метров южнее современных Митрополичьих палат.
Фундамент ворот выложен из дикого камня, а также из кирпича-пальчатки.
В средней части строения был проезд, выложенный из тёсаных камней.
С восточной стороны к сооружению прилегал насыпной земляной вал, который позже был ликвидирован.
Фото жовтня 2013 року. |
Фото жовтня 2013 року. |
Львівська область. Село Унів.
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу. Дерев'яний храм блаженних священномучеників Климентія та Леонтія. Львовская область. Село Унив. Свято-Успенская Унивская Лавра Студийского устава. Деревянный храм блаженных священномучеников Климентия и Леонтия. Lviv region, Univ village. Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite. Wooden church of the Blessed Hieromartyrs Clement and Leontius. |
До Львова того разу я їхав по справах.
Докладна фоторозповідь про це величне місто - на окремих сторінках.
Во Львов в тот раз я ехал по делам.
Подробный фоторассказ об этом величественном городе - на отдельных страницах.
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій