Жванець - село (близько 1,5 тисячі мешканців)
Кам'янець-Подільського району
Хмельницької області,
що розташоване на високому лівому урвистому березі ріки Дністер, при впадінні в нього річки Жванчик.
Уперше в документах Жванець згадується 1431 року, коли король Владислав-Ягайло надав цю місцевість лицареві Свічці з Ленчина.
Зручне географічне положення біля переправи через Дністер сприяло зростанню поселення і поступовому його перетворенню на торговельний,
а згодом - стратегічний центр Наддністрянщини.
Жванец - село (около 1,5 тысяч жителей) Каменец-Подольского района Хмельницкой области, расположенное на высоком левом урвистому берегу реки Днестр, при впадении в него речки Жванчик. Впервые в документах Жванец упоминается в 1431 году, когда король Владислав-Ягайло предоставил эту местность рыцарю Свечке из Ленчина. Удобное географическое положение около переправы через Днестр способствовало росту поселения и постепенному его превращению в торговый, а впоследствии - стратегический центр Надднестрянщины.
Жванец - село (около 1,5 тысяч жителей) Каменец-Подольского района Хмельницкой области, расположенное на высоком левом урвистому берегу реки Днестр, при впадении в него речки Жванчик. Впервые в документах Жванец упоминается в 1431 году, когда король Владислав-Ягайло предоставил эту местность рыцарю Свечке из Ленчина. Удобное географическое положение около переправы через Днестр способствовало росту поселения и постепенному его превращению в торговый, а впоследствии - стратегический центр Надднестрянщины.
Фото вересня 2014 року. |
Жванець. Ріка Дністер.
Вид у західному напрямку з автомобільного моста над Дністром. Жванец. Река Днестр. Вид в западном направлении с автомобильного моста над Днестром. Zhvanets. Dniester River. |
У різні часи Жванцем володіли Язловецькі, Калиновські та Лянцкоронські.
Перші оборонні споруди на місці замку (на високому мисові, біля впадіння у Жванчик потічка Вільшанки) було закладено в XV столітті.
Протягом XVI століття ці укріплення було перебудовано на п'ятикутний в плані замок.
Його площа становила близько 1 га.
На початку XVII століття за сприяння генерального старости Поділля Валентія-Олександра Калиновського
замок модернізували з добудовою кам'яно-земляних валів уздовж мурів з боку подвір'я.
Під валами було влаштовано кам'яні казематні приміщення.
В разные времена Жванцем владели Язловецкие, Калиновские и Лянцкоронские. Первые оборонные сооружения на месте замка (на высоком мысе, около впадения в Жванчик ручейка Малиновки) были заложены в XV веке. В течение XVI века эти укрепления были перестроены в пятиугольный в плане замок. Его площадь составляла около 1 га. В начале XVII века при содействии генерального старосты Подолья Валентия-Александра Калиновского замок модернизировали с достройкой каменно-земляных валов вдоль стен со стороны двора. Под валами были устроены каменные казематные помещения.
В разные времена Жванцем владели Язловецкие, Калиновские и Лянцкоронские. Первые оборонные сооружения на месте замка (на высоком мысе, около впадения в Жванчик ручейка Малиновки) были заложены в XV веке. В течение XVI века эти укрепления были перестроены в пятиугольный в плане замок. Его площадь составляла около 1 га. В начале XVII века при содействии генерального старосты Подолья Валентия-Александра Калиновского замок модернизировали с достройкой каменно-земляных валов вдоль стен со стороны двора. Под валами были устроены каменные казематные помещения.
Фото вересеня 2014 року.
Панорама (~240°) річки Жванчик та частини території Жванецького замку. Вид з колишнього радянського ДОТ-у «Лінії Сталіна».
Панорама (~240°) речки Жванчик и части территории Жванецкого замка. Вид с бывшего советского ДОТ-а «Линии Сталина».
Усього за три кілометри від Жванецького замку на іншому березі Дністра здіймалася могутня
Хотинська фортеця.
1620 року турки та татари захопили
Хотин і вторглися до Поділля, зруйнувавши прикордонну фортецю.
Незабаром у Жванець вступило 40-тисячне військо П. Сагайдачного, яке успішно воювало в Хотинській війні на боці Польщі.
Під час повернення з Хотинського походу (1621 рік) в Жванецькому замку разом з козацьким гетьманом Петром Конашевичем Сагайдачним
зупинявся польський принц - майбутній король Владислав IV.
По закінченні Хотинської війни новий власник Жванця - Станіслав Лянцкоронський - частково відбудував замок.
А 1646 року король Владислав IV на прохання Лянцкоронського
надав містечку привілей на Магдебурзьке право та затвердив ярмарки і торги.
Всего в трёх километрах от Жванецкого замка на другом берегу Днестра возвышалась могучая Хотинская крепость. В 1620 году турки и татары захватили Хотин и вторглись в Подолье, разрушив пограничную крепость. Вскоре в Жванец вступило 40-тысячное войско П. Сагайдачного, которое успешно воевало в Хотинской войне на стороне Польши. Во время возвращения из Хотинского похода (1621 год) в Жванецкому замке вместе с казацким гетманом Петром Конашевичем Сагайдачным останавливался польский принц - будущий король Владислав IV. По окончании Хотинской войны новый владелец Жванца - Станислав Лянцкоронский - частично отстроил замок. А в 1646 году король Владислав IV по просьбе Лянцкоронского предоставил городку привилегию на Магдебургское право и утвердил ярмарки и торги.
Всего в трёх километрах от Жванецкого замка на другом берегу Днестра возвышалась могучая Хотинская крепость. В 1620 году турки и татары захватили Хотин и вторглись в Подолье, разрушив пограничную крепость. Вскоре в Жванец вступило 40-тысячное войско П. Сагайдачного, которое успешно воевало в Хотинской войне на стороне Польши. Во время возвращения из Хотинского похода (1621 год) в Жванецкому замке вместе с казацким гетманом Петром Конашевичем Сагайдачным останавливался польский принц - будущий король Владислав IV. По окончании Хотинской войны новый владелец Жванца - Станислав Лянцкоронский - частично отстроил замок. А в 1646 году король Владислав IV по просьбе Лянцкоронского предоставил городку привилегию на Магдебургское право и утвердил ярмарки и торги.
|
Жванецький замок, схема з путівника
«Хотин,
Жванець,
Окопи,
Кривче» (приватне видавництво «Оіюм», 2006).
Замок (XV-XVII століття)
1. Північна вежа.
2. Північно-східна вежа. 3. Південно-східна вежа. 4. Південно-західна вежа. 5. Північно-західна вежа. 6. В'їзна брама. 7. Житловий будинок. Жванецкий замок, схема из путеводителя «Хотин, Жванець, Окопы, Кривче» (частное издательство «Оиюм», 2006).
Замок (XV-XVII века)
1. Северная башня.
2. Северо-восточная башня. 3. Юго-восточная башня. 4. Юго-западная башня. 5. Северо-западная башня. 6. Въездные ворота. 7. Жилой дом. |
Фото січня 2009 року. |
Фото січня 2009 року. |
Жванець. Руїни Жванецького замку XV-XVII століть.
Вид з півдня. Жванец. Руины Жванецкого замка XV-XVII веков. Вид с юга. Zhvanets. Ruins of Castle, XV-XVII centuries. |
Восени 1653 року українські козаки Б. Хмельницького заблокували у Жванці польське військо на чолі з королем Яном Казимиром.
На початку XIX століття Жванецький замок назавжди втратив своє військове значення і згодом перетворився на майже цілковиту руїну. Від потужної колись фортеці над стрімким урвищем Жванчика зараз збереглися фрагменти мурів і напівзруйнована північна вежа замку. На відстані близько 80 метрів від неї розташовані залишки ще трьох веж і в'їзної брами.
Осенью 1653 года украинские казаки Б. Хмельницкого заблокировали в Жванце польское войско во главе с королём Яном Казимиром.
В начале XIX века Жванецкий замок навсегда потерял свое военное значение и впоследствии превратился в почти полную руину. От мощной когда-то крепости над крутым обрывом Жванчика ныне сохранились фрагменты стен и полуразрушенная северная башня замка. На расстоянии около 80 метров от неё расположены остатки еще трёх башен и въездных ворот.
На початку XIX століття Жванецький замок назавжди втратив своє військове значення і згодом перетворився на майже цілковиту руїну. Від потужної колись фортеці над стрімким урвищем Жванчика зараз збереглися фрагменти мурів і напівзруйнована північна вежа замку. На відстані близько 80 метрів від неї розташовані залишки ще трьох веж і в'їзної брами.
Осенью 1653 года украинские казаки Б. Хмельницкого заблокировали в Жванце польское войско во главе с королём Яном Казимиром.
В начале XIX века Жванецкий замок навсегда потерял свое военное значение и впоследствии превратился в почти полную руину. От мощной когда-то крепости над крутым обрывом Жванчика ныне сохранились фрагменты стен и полуразрушенная северная башня замка. На расстоянии около 80 метров от неё расположены остатки еще трёх башен и въездных ворот.
Фото вересеня 2014 року. |
Фото вересеня 2014 року. |
Жванець. Руїни північно-східної та південно-західної веж Жванецького замку XV-XVII століть.
Вид з колишнього замкового подвір'я. Жванец. Руины северо-восточной и юго-западной башен Жванецкого замка XV-XVII веков. Вид с бывшего замкового двора. Zhvanets. Ruins of Castle, XV-XVII centuries. |
Фото вересеня 2014 року.
Поділля, Хмельницька область. Жванець. Панорама (~180°) території Жванецького замку (XV-XVII століття). Вид з руїн північно-східної вежі.
Подолье, Хмельницкая область. Жванец. Панорама (~180°) территории Жванецкого замка (XV-XVII века). Вид с руин северо-восточной башни.
Фото вересеня 2014 року. |
Фото вересеня 2014 року. |
Фото вересеня 2014 року. |
Жванець. Руїни північної вежі Жванецького замку XV-XVII століть.
Жванец. Руины северной башни Жванецкого замка XV-XVII веков. Zhvanets. Ruins of Castle, XV-XVII centuries. |
Фото вересеня 2014 року. |
Фото вересеня 2014 року. |
Поділля, Хмельницька область. Жванець. Руїни північної вежі Жванецького замку XV-XVII століть.
Подолье, Хмельницкая область. Жванец. Руины северной башни Жванецкого замка XV-XVII веков. Zhvanets. Ruins of Castle, XV-XVII centuries. |
Фото вересеня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Поділля, Хмельницька область. Жванець. На першому ярусі північної вежі Жванецького замку (XV-XVII столітя). Панорама ~90°.
Подолье, Хмельницкая область. Жванец. На первом ярусе северной башни Жванецкого замка (XV-XVII века). Панорама ~90°. Zhvanets. Ruins of Castle, XV-XVII centuries. |
На території замку розташований радянський ДОТ 1930-х років, що належав до Кам'янець-Подільського укріпрайону «Лінії Сталіна».
Інший такий ДОТ можна побачити над Дністром, неподалік від мосту.
На территории замка расположен советский ДОТ 1930-х годов, который принадлежал к укрепрайону Каменец-Подольского «Линии Сталина». Другой такой ДОТ можно увидеть над Днестром, неподалеку от моста.
На территории замка расположен советский ДОТ 1930-х годов, который принадлежал к укрепрайону Каменец-Подольского «Линии Сталина». Другой такой ДОТ можно увидеть над Днестром, неподалеку от моста.
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Жванець. Радянський ДОТ «Лінії Сталіна» на території Жванецького замку.
Жванец. Советский ДОТ «Линии Сталина» на территории Жванецкого замка. Zhvanets. Soviet WWII pillbox, into Zhvanets Castle territory. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Жванець. Радянський ДОТ «Лінії Сталіна» на території Жванецького замку.
Жванец. Советский ДОТ «Линии Сталина» на территории Жванецкого замка. Zhvanets. Soviet WWII pillbox, into Zhvanets Castle territory. |
1672 року почалася 27-річна окупація цих земель турками,
по закінченні якої сюди переселилися вірмени з
Кам'янця та греки з
Хотина.
Переважно їх зусиллями Жванець знову перетворився на жвавий торговельний центр.
1699 року вірмени побудували у містечку свою церкву, яку після їхнього виходу з міста
перетворили на великий католицький костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
За радянських часів у храмі містилася фабрика, а в роки незалежності громіздка,
істотно постраждала будівля поступово відроджує свою культову сутність.
У 1768 році містечко сильно постраждало від нападу турок. 1769 року в Жванецькому замкові перебував в облозі загін барських конфедератів. Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році Жванець увійшов до складу Російської імперії, та із захопленням нею Бессарабії втратив роль прикордонної фортеці. Ще якийсь час Жванець залишався торговельним центром, але з розвитком залізничного транспорту, що обійшов містечко стороною, втратив і цей стимул до розвитку.
В 1672 году началась 27-летняя оккупация этих земель турками, по окончании которой сюда переселились армяне из Каменца и греки из Хотина. Преимущественно их усилиями Жванец опять превратился в оживленный торговый центр. В 1699 году армяне построили в городке свою церковь, которую после их ухода из города превратили в большой католический костел Непорочного Зачатия Пресвятой Девы Марии. В советское время в храме размещалась фабрика, а в годы независимости громоздкое, существенно пострадавшее, здание постепенно возрождает свою культовую сущность.
В 1768 году городок сильно пострадал от нападения турок. В 1769 году в Жванецком замке находился в осаде отряд барских конфедератов. После второго раздела Речи Посполитой в 1793 году Жванец вошел в состав Российской империи, и с захватом ею Бессарабии потерял роль пограничной крепости. Ещё некоторое время Жванец оставался торговым центром, но с развитием железнодорожного транспорта, который обошёл городок стороной, потерял и этот стимул к развитию.
У 1768 році містечко сильно постраждало від нападу турок. 1769 року в Жванецькому замкові перебував в облозі загін барських конфедератів. Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році Жванець увійшов до складу Російської імперії, та із захопленням нею Бессарабії втратив роль прикордонної фортеці. Ще якийсь час Жванець залишався торговельним центром, але з розвитком залізничного транспорту, що обійшов містечко стороною, втратив і цей стимул до розвитку.
В 1672 году началась 27-летняя оккупация этих земель турками, по окончании которой сюда переселились армяне из Каменца и греки из Хотина. Преимущественно их усилиями Жванец опять превратился в оживленный торговый центр. В 1699 году армяне построили в городке свою церковь, которую после их ухода из города превратили в большой католический костел Непорочного Зачатия Пресвятой Девы Марии. В советское время в храме размещалась фабрика, а в годы независимости громоздкое, существенно пострадавшее, здание постепенно возрождает свою культовую сущность.
В 1768 году городок сильно пострадал от нападения турок. В 1769 году в Жванецком замке находился в осаде отряд барских конфедератов. После второго раздела Речи Посполитой в 1793 году Жванец вошел в состав Российской империи, и с захватом ею Бессарабии потерял роль пограничной крепости. Ещё некоторое время Жванец оставался торговым центром, но с развитием железнодорожного транспорта, который обошёл городок стороной, потерял и этот стимул к развитию.
Фото січня 2009 року. |
Фото січня 2009 року. |
Жванець. Католицький костел Святої Марії
(колишня вірменська церква), 1699 рік. Жванец. Католический костел Святой Марии (бывшая армянская церковь), 1699 год. Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria (former Armenian church), 1699. |
Фото січня 2009 року. |
Фото січня 2009 року. |
Жванець. Католицький костел Святої Марії
(колишня вірменська церква), фрагменти фасаду. Жванец. Католический костел Святой Марии (бывшая армянская церковь), фрагменты фасада. Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria (former Armenian church), fragments of facade. |
Фото січня 2009 року.
Жванець. Католицький костел Святої Марії
(колишня вірменська церква), 1699 рік.
Зараз тут діє костел «Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії».
Жванец. Католический костел Святой Марии (бывшая армянская церковь), 1699 год.
Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria (former Armenian church), 1699.
Зараз тут діє костел «Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії».
Жванец. Католический костел Святой Марии (бывшая армянская церковь), 1699 год.
Zhvanets. Catholic church of Sainted Maria (former Armenian church), 1699.
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Хотин, Жванець, Окопи, Кривче», приватне видавництво «Оіюм», 2006.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# Путівник «Хотин, Жванець, Окопи, Кривче», приватне видавництво «Оіюм», 2006.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
До переліку фотосерій
