Поділля, Хмельницька область.
Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець».
Кам'янець-Подільський - у недавньому минулому столиця Поділля: в 1362-1395 роках - князівства, з 1430-х років - центр воєводства в складі Польського королівства, в 1672-1699 роках - центр турецького пашалика (еялету), з кінця XVIII століття - центр Подільської губернії, в 1937-1954 роках - центр області.
Кам'янець, що вважався в XV-XVIII століттях "ключем Польщі", був відомий усій Європі як "оплот християнства", "вежа, зведена рукою Божою". Він був містом-фортецею, що мало дві однаково могутні групи укріплень: міські фортифікації та замок.
Розташування міста по-своєму унікальне: у глибокому каньйоні протікає річка Смотрич (ліва притока Дністра), що охоплює кільцем скелястий півострів. Середньовічний Кам'янець з'єднувався з навколишньою місцевістю тільки вузьким перешийком. Висота каньйону Смотрича складає близько 30 м, ширина - 150-200 м. Природну міць міста люди доповнили фортифікаційними спорудами.
Історико-археологічні пам'ятки свідчать, що на цих землях люди жили з давніх-давен. На території Старого міста, фортеці та в Татарському урочищі знайдено залишки поселень трипільської культури, доби бронзи й раннього заліза. У перші століття нашої ери територію майбутнього Кам'янця та його околиць населяли племена черняхівської культури, основним заняттям яких було рільництво. Знайдені тут римські монети III-III століть свідчать про торгові зв'язки місцевого населення з жителями Північного Причорномор'я та римських провінцій. Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам'янця, як і все середнє Подністров’я, заселяли східнослов'янські племена уличів та тиверців, що входили до складу Київської Русі.
Подолье, Хмельницкая область. Национальный историко-архитектурный заповедник «Каменец».
Каменец-Подольский - в недавнем прошлом столица Подолья: в 1362-1395 годах - княжества, с 1430-х годов - центр воеводства в составе Польского королевства, в 1672-1699 годах - центр турецкого пашалыка (эялету), с конца XVIII века - центр Подольской губернии, в 1937-1954 годах - центр области.
Каменец, считавшийся в XV-XVIII веках "ключом Польши", был известен всей Европе как "оплот христианства", "башня, возведенная рукой Божьей". Он был городом-крепостью, имевшим две равно могущественные группы укреплений: городские фортификации и замок.
Расположение города по-своему уникально: в глубоком каньоне протекает река Смотрич (левый приток Днестра), охватывающая кольцом скалистый полуостров. Средневековый Каменец соединялся с окружающей местностью только узким перешейком. Высота каньона Смотрича составляет около 30 м, ширина - 150-200 м. Природную мощь города люди дополнили фортификационными сооружениями.
Историко-археологические памятки свидетельствуют, что на этих землях люди жили издавна. На территории Старого города, крепости и в Татарском урочище найдены остатки поселений трипольской культуры, эпохи бронзы и раннего железа. В первые века нашей эры территорию будущего Каменца и его околиц населяли племена черняховской культуры, основным занятием которых было земледелие. Найденные здесь римские монеты III-III веков свидетельствуют о торговых связях местного населения с жителями Северного Причерноморья и римских провинций. В конце первого тысячелетия нашей эры территорию современного Каменца, как и все среднее Поднестровье, заселяли восточнославянские племена уличей и тиверцев, которые входили в состав Киевской Руси.
The Kamyanets National Historical and Architectural Reserve.
Kamyanets-Podilskyi - one of the oldest cities in Ukraine, in the central part of the Volynian-Podillian Upland on the Smotrych River, the left tributary of the Dnister river, 102 km from Подолье, Khmelnytskyi. The fortress, 11th-16th century, is one of the many historic defensive structures within the town. This is a monument of military architecture of the feudal era. The first fortification were built in the 11th-12th centuries. In the early 16th century the fortress was re-designed by the Italian military engineer Camilius, and seven towers were built. In the 17th century bastion structures were built (New Fortress). The Old Fortress occupies almost 5 ha. Part of an underground passage has been uncovered.
The massive fortifications of the fortress and the town impressed not only travellers and merchants who came to visit the town. According to local legend, the Turkish Khan Osman allegedly asked "who built this mighty town?" An underling is said to have replied "God Himself". Upon being unable to take the town by storm, the Khan was to have said upon leaving "Then let God Himself take the town".
In recent times Kamyanets-Podilskyi was the capital of Podilla (in the beginning it was the centre of princedoms, since the thirties of 15th century the town became the center of voevode and since the end of 18th century - of province).
Kamyanets was known to all Europe as "stronghold of Christianity", "tower constructed by God's hand". In Middle Ages it was really a town-fortress with 2 equal powerful groups of fortifications: town fortifications and the castle (Old Fortress).
From the point of view of defense the town had a unique allocation because it was in a loop of the river Smotrich with only access on a narrow rocky crest. The Smotrych River Canyon is about 30 meters high and 150-200 meters wide.
The historical and archaeological findings attest that people have lived in these lands from prehistoric times. On the territory of the modern Old Town of the fortress and in Tatarysky tract there have been found the remains of human settlements from Trypillya cultural period of the Bronze Age and that of Early Iron Age. In the first centuries of Christian era the territory of the future town of Kamianets' and its surroundings was populated by the tribes of Chernyakiv cultural period, the main occupation of which was agriculture. The Roman coins of the 2nd and 3rd centuries A.D. attest that there existed trade and commercial ties of the local population and the residents of Northern Black Seashore and also of Roman provinces. In the end of the first millennium A.D. the territory of the present-day Kamianets', the same as all Mild-Dnister Valley, has been populated by Eastern Slavic tribes of Oulychi and Tyvertsi that constituted Kyiv Rus.
Кам'янець-Подільський - у недавньому минулому столиця Поділля: в 1362-1395 роках - князівства, з 1430-х років - центр воєводства в складі Польського королівства, в 1672-1699 роках - центр турецького пашалика (еялету), з кінця XVIII століття - центр Подільської губернії, в 1937-1954 роках - центр області.
Кам'янець, що вважався в XV-XVIII століттях "ключем Польщі", був відомий усій Європі як "оплот християнства", "вежа, зведена рукою Божою". Він був містом-фортецею, що мало дві однаково могутні групи укріплень: міські фортифікації та замок.
Розташування міста по-своєму унікальне: у глибокому каньйоні протікає річка Смотрич (ліва притока Дністра), що охоплює кільцем скелястий півострів. Середньовічний Кам'янець з'єднувався з навколишньою місцевістю тільки вузьким перешийком. Висота каньйону Смотрича складає близько 30 м, ширина - 150-200 м. Природну міць міста люди доповнили фортифікаційними спорудами.
Історико-археологічні пам'ятки свідчать, що на цих землях люди жили з давніх-давен. На території Старого міста, фортеці та в Татарському урочищі знайдено залишки поселень трипільської культури, доби бронзи й раннього заліза. У перші століття нашої ери територію майбутнього Кам'янця та його околиць населяли племена черняхівської культури, основним заняттям яких було рільництво. Знайдені тут римські монети III-III століть свідчать про торгові зв'язки місцевого населення з жителями Північного Причорномор'я та римських провінцій. Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам'янця, як і все середнє Подністров’я, заселяли східнослов'янські племена уличів та тиверців, що входили до складу Київської Русі.
Подолье, Хмельницкая область. Национальный историко-архитектурный заповедник «Каменец».
Каменец-Подольский - в недавнем прошлом столица Подолья: в 1362-1395 годах - княжества, с 1430-х годов - центр воеводства в составе Польского королевства, в 1672-1699 годах - центр турецкого пашалыка (эялету), с конца XVIII века - центр Подольской губернии, в 1937-1954 годах - центр области.
Каменец, считавшийся в XV-XVIII веках "ключом Польши", был известен всей Европе как "оплот христианства", "башня, возведенная рукой Божьей". Он был городом-крепостью, имевшим две равно могущественные группы укреплений: городские фортификации и замок.
Расположение города по-своему уникально: в глубоком каньоне протекает река Смотрич (левый приток Днестра), охватывающая кольцом скалистый полуостров. Средневековый Каменец соединялся с окружающей местностью только узким перешейком. Высота каньона Смотрича составляет около 30 м, ширина - 150-200 м. Природную мощь города люди дополнили фортификационными сооружениями.
Историко-археологические памятки свидетельствуют, что на этих землях люди жили издавна. На территории Старого города, крепости и в Татарском урочище найдены остатки поселений трипольской культуры, эпохи бронзы и раннего железа. В первые века нашей эры территорию будущего Каменца и его околиц населяли племена черняховской культуры, основным занятием которых было земледелие. Найденные здесь римские монеты III-III веков свидетельствуют о торговых связях местного населения с жителями Северного Причерноморья и римских провинций. В конце первого тысячелетия нашей эры территорию современного Каменца, как и все среднее Поднестровье, заселяли восточнославянские племена уличей и тиверцев, которые входили в состав Киевской Руси.
The Kamyanets National Historical and Architectural Reserve.
Kamyanets-Podilskyi - one of the oldest cities in Ukraine, in the central part of the Volynian-Podillian Upland on the Smotrych River, the left tributary of the Dnister river, 102 km from Подолье, Khmelnytskyi. The fortress, 11th-16th century, is one of the many historic defensive structures within the town. This is a monument of military architecture of the feudal era. The first fortification were built in the 11th-12th centuries. In the early 16th century the fortress was re-designed by the Italian military engineer Camilius, and seven towers were built. In the 17th century bastion structures were built (New Fortress). The Old Fortress occupies almost 5 ha. Part of an underground passage has been uncovered.
The massive fortifications of the fortress and the town impressed not only travellers and merchants who came to visit the town. According to local legend, the Turkish Khan Osman allegedly asked "who built this mighty town?" An underling is said to have replied "God Himself". Upon being unable to take the town by storm, the Khan was to have said upon leaving "Then let God Himself take the town".
In recent times Kamyanets-Podilskyi was the capital of Podilla (in the beginning it was the centre of princedoms, since the thirties of 15th century the town became the center of voevode and since the end of 18th century - of province).
Kamyanets was known to all Europe as "stronghold of Christianity", "tower constructed by God's hand". In Middle Ages it was really a town-fortress with 2 equal powerful groups of fortifications: town fortifications and the castle (Old Fortress).
From the point of view of defense the town had a unique allocation because it was in a loop of the river Smotrich with only access on a narrow rocky crest. The Smotrych River Canyon is about 30 meters high and 150-200 meters wide.
The historical and archaeological findings attest that people have lived in these lands from prehistoric times. On the territory of the modern Old Town of the fortress and in Tatarysky tract there have been found the remains of human settlements from Trypillya cultural period of the Bronze Age and that of Early Iron Age. In the first centuries of Christian era the territory of the future town of Kamianets' and its surroundings was populated by the tribes of Chernyakiv cultural period, the main occupation of which was agriculture. The Roman coins of the 2nd and 3rd centuries A.D. attest that there existed trade and commercial ties of the local population and the residents of Northern Black Seashore and also of Roman provinces. In the end of the first millennium A.D. the territory of the present-day Kamianets', the same as all Mild-Dnister Valley, has been populated by Eastern Slavic tribes of Oulychi and Tyvertsi that constituted Kyiv Rus.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
|
Кам’янець-Подільський. Міська ратуша (будинок польського магістрату) XIV-XIX століття
(пл. Польський ринок, 1). Нині - виставкова зала.
Каменец-Подольский. Городская ратуша (здание польского магистрата) XIV-XIX века
(пл. Польский рынок, 1). Ныне - выставочный зал.
Kamianets-Podilskyi. The Town Hall (the building of the Polish Town Council), 14th-19th century
(1 Pol's'kyi Rynok Square). Nowadays it is the Exhibition Hall.
Фото липня 2012 року.
Кам’янець-Подільський. Старе Місто.
Вулицею Домініканська.
Каменец-Подольский. Старый Город.
По улице Доминиканская.
Вулицею Домініканська.
Каменец-Подольский. Старый Город.
По улице Доминиканская.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський.
Монастир домініканців з костелом Св. Миколая XV-XVIII століття (вул. Домініканська, 1а). Нині - Римсько-католицька парафія Святого Миколая Єпископа Міри. Каменец-Подольский. Монастырь доминиканцев с костёлом Св. Николая XV-XVIII веков (ул. Доминиканская, 1а). Ныне - римско-католическая парафия Святого Николая Епископа Миры. Kamianets-Podilskyi. The Dominicans Monastery, 15th-18th century. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2004 року. |
Кам’янець-Подільський. Будинок окружного суду 1856 рік.
На другому плані (праворуч) - Духовна семінарія (православна), 1789 рік - XIX століття (вул. П'ятницька, 11). Нині - картинна галерея. Каменец-Подольский, здание окружного суда 1856 год. На втором плане (справа) - Духовная семинария (православная), 1789 год - XIX век (ул. Пятницкая, 11). Ныне - картинная галерея. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2004 року. |
Кам’янець-Подільський.
Комплекс костелу Святих Апостолів Петра і Павла (кафедральний) з дзвіницею, турецьким мінаретом
і тріумфальною аркою, XVI-XVIII століття (вул. Татарська, 20).
Каменец-Подольский. Комплекс костела Святых Апостолов Петра и Павла (кафедральный) с колокольней, турецким минаретом и триумфальной аркой, XVI-XVIII століття (вул. Татарська, 20). Kamianets-Podilskyi. Complex of the Roman Catholic Church of Saint Apostoles Peter and Paul (Cathedral) with the Bell Tower, Turkish Minaret, and Triumphal Arch, 16th-18th centuries (20 Tatars'ka St.) |
Фото липня 2012 року.
Кам’янець-Подільський. Колишній францисканський костьол Успіння Діви Марії (1617-1672 роки),
що 1799 року став православною церквою Успіння Пресвятої Богородиці -
Архієрейська Свято-Успенська церква (вул. Францисканська, 8).
Каменец-Подольский. Бывший францисканский костёл Успения Девы Марии (1617-1672 годы), который в 1799 году стал православной церковью Успения Пресвятой Богородицы - Архиерейская Свято-Успенская церковь (ул. Францисканская, 8).
Каменец-Подольский. Бывший францисканский костёл Успения Девы Марии (1617-1672 годы), который в 1799 году стал православной церковью Успения Пресвятой Богородицы - Архиерейская Свято-Успенская церковь (ул. Францисканская, 8).
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2004 року. |
Кам’янець-Подільський, Тринітарський костел (церква Св. Йосафата), XVIII століття.
Каменец-Подольский, Тринитарский костел (церковь Св. Йосафата), XVIII век. Kamianets-Podilskyi. Trinitarian Roman-Catholic Church (St. Josaphat`s Church), 18th century. |
Фото липня 2004 року.
Кам’янець-Подільський. Відновлена будівля католицької семінарії, 1670 рік. (?)
Каменец-Подольский. Отстроенное здание католической семинарии, 1670 год. (?)
Каменец-Подольский. Отстроенное здание католической семинарии, 1670 год. (?)
Залишки слов'янських поселень, виявлені на території фортеці та Старого міста, дають підстави стверджувати,
що в ХІІ-ХIII століттях сформувалося місто Кам'янець, яке набуло значного розквіту у складі Галицько-Волинського князівства,
особливо у торговельних стосунках, бо саме через нього пролягав шлях із
Києва на Балкани.
Місто було також одним із форпостів на південно-західному кордоні Русі.
Тоді ж на скелястому мисові на захід від міста споруджено дерев'яне укріплення.
У ХІІІ-ХІV століттях з'явилися перші кам'яні вежі.
Літопис приписує будівництво кам'яного замку литовським князям Коріатовичам (друга половина XIV століття).
В 1362 році Кам'янець увійшов до складу Великого князівства Литовського, і відтоді формується як політичний і адміністративний центр Поділля. В 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими та литовськими феодалами за подільські землі. Із цього часу Кам'янець отримав статус королівського міста і був перетворений на досконалу та неприступну для ворогів фортецю.
Татари, що часто нападали на Поділля, навіть не намагалися захопити місто. Коли турки встановили своє панування над Молдавським князівством і Дністер, що протікає всього за 15 км від Кам'янця, став кордоном між Польським королівством і Османською імперією, стратегічне значення міста особливо зросло.
Надання місту Магдебурзького права та вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів сприяло розвиткові ремесел і торгівлі. Населення міста було об'єднано у три національні спільноти: руську (українську), польську та вірменську, які відповідно утворили й три центри - Польський, Руський та Вірменський ринки.
Остатки славянских поселений, выявленные на территории крепости и Старого города, дают основания утверждать, что в ХІІ-ХIII вв. сформировался город Каменец, который получил значительный расцвет в составе Галицко-Волынского княжества, особенно в торговых отношениях, потому что именно через него пролегал путь из Киева на Балканы. Город был также одним из форпостов на юго-западной границе Руси. Тогда же на скалистом мысу к западу от города было построено деревянное укрепление. В ХІІІ-ХІV веках появились первые каменные башни. Летопись приписывает строительство каменного замка литовским князьям Кориятовичам (вторая половина XIV века).
В 1362 году Каменец вошел в состав Великого княжества Литовского и с тех пор формируется как политический и административный центр Подолья. В 1420 году город захватили польские войска, а в 1434 году победой Польши закончилась война между польскими и литовскими феодалами за подольские земли. С этого времени Каменец получил статус королевского города и был преобразован на совершенную и неприступную для врагов крепость.
Татары, которые часто нападали на Подолье, даже не пытались захватить город. Когда турки установили свое господство над Молдавским княжеством и Днестр, протекающий всего в 15 км от Каменца, стал границей между Польским королевством и Османской империей, стратегическое значение города особенно возросло.
Предоставление городу Магдебургского права и выгодное расположение на пересечении торговых путей содействовали развитию ремесел и торговли. Население города было объединено в три национальные общины: руськую (украинскую), польскую и армянскую, которые соответственно образовали и три центра - Польский, Руський и Армянский рынки.
The remains of Slavic settlements that have been discovered on the territory of the fortress and of the Old Town give reasons to assert that in the 12th-13th centuries there has been formed the town of Kamianets' that developed to a great extent within Gallic-Volyn Duchy, especially in commercial sphere since it was located along the trading path from Kyiv to Balkans. The town also was a stronghold on south-western frontier of Rus. In the Early history of the town (12th century), when firearms were not widespread, natural protection was supplemented with small wooden defense structures on rocky cape to the west of the town. In 13-14th century small stone towers (fragments of the base are kept only) appeared in the old castle. The annals attribute the construction of a stone fortress to Lithuanian princes Koriatovych that ruled Podilla princedom in the sixties – nineties of 14 century.
In 1362 Kamianets' was included into Great Duchy of Lithuania and ever since is formed as a political and administrative center of Podillia. In 1420 the town was occupied by the Polish military forces and in 1434 with the victory of Poland the war between Polish and Lithuanian feudal warlords for Podillia lands finished. Since then Kamianets' received status of the King's town and was transformed into perfect and invincible fortress against the enemies.
Magdebourg Law and favorable location at the crossroad of trade paths benefited to the development of crafts and commerce. The population of the town has been united into three national communities: Russian, Polish and Armenian that created three centers, Polish, Russian and Armenian markets correspondingly.
В 1362 році Кам'янець увійшов до складу Великого князівства Литовського, і відтоді формується як політичний і адміністративний центр Поділля. В 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими та литовськими феодалами за подільські землі. Із цього часу Кам'янець отримав статус королівського міста і був перетворений на досконалу та неприступну для ворогів фортецю.
Татари, що часто нападали на Поділля, навіть не намагалися захопити місто. Коли турки встановили своє панування над Молдавським князівством і Дністер, що протікає всього за 15 км від Кам'янця, став кордоном між Польським королівством і Османською імперією, стратегічне значення міста особливо зросло.
Надання місту Магдебурзького права та вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів сприяло розвиткові ремесел і торгівлі. Населення міста було об'єднано у три національні спільноти: руську (українську), польську та вірменську, які відповідно утворили й три центри - Польський, Руський та Вірменський ринки.
Остатки славянских поселений, выявленные на территории крепости и Старого города, дают основания утверждать, что в ХІІ-ХIII вв. сформировался город Каменец, который получил значительный расцвет в составе Галицко-Волынского княжества, особенно в торговых отношениях, потому что именно через него пролегал путь из Киева на Балканы. Город был также одним из форпостов на юго-западной границе Руси. Тогда же на скалистом мысу к западу от города было построено деревянное укрепление. В ХІІІ-ХІV веках появились первые каменные башни. Летопись приписывает строительство каменного замка литовским князьям Кориятовичам (вторая половина XIV века).
В 1362 году Каменец вошел в состав Великого княжества Литовского и с тех пор формируется как политический и административный центр Подолья. В 1420 году город захватили польские войска, а в 1434 году победой Польши закончилась война между польскими и литовскими феодалами за подольские земли. С этого времени Каменец получил статус королевского города и был преобразован на совершенную и неприступную для врагов крепость.
Татары, которые часто нападали на Подолье, даже не пытались захватить город. Когда турки установили свое господство над Молдавским княжеством и Днестр, протекающий всего в 15 км от Каменца, стал границей между Польским королевством и Османской империей, стратегическое значение города особенно возросло.
Предоставление городу Магдебургского права и выгодное расположение на пересечении торговых путей содействовали развитию ремесел и торговли. Население города было объединено в три национальные общины: руськую (украинскую), польскую и армянскую, которые соответственно образовали и три центра - Польский, Руський и Армянский рынки.
The remains of Slavic settlements that have been discovered on the territory of the fortress and of the Old Town give reasons to assert that in the 12th-13th centuries there has been formed the town of Kamianets' that developed to a great extent within Gallic-Volyn Duchy, especially in commercial sphere since it was located along the trading path from Kyiv to Balkans. The town also was a stronghold on south-western frontier of Rus. In the Early history of the town (12th century), when firearms were not widespread, natural protection was supplemented with small wooden defense structures on rocky cape to the west of the town. In 13-14th century small stone towers (fragments of the base are kept only) appeared in the old castle. The annals attribute the construction of a stone fortress to Lithuanian princes Koriatovych that ruled Podilla princedom in the sixties – nineties of 14 century.
In 1362 Kamianets' was included into Great Duchy of Lithuania and ever since is formed as a political and administrative center of Podillia. In 1420 the town was occupied by the Polish military forces and in 1434 with the victory of Poland the war between Polish and Lithuanian feudal warlords for Podillia lands finished. Since then Kamianets' received status of the King's town and was transformed into perfect and invincible fortress against the enemies.
Magdebourg Law and favorable location at the crossroad of trade paths benefited to the development of crafts and commerce. The population of the town has been united into three national communities: Russian, Polish and Armenian that created three centers, Polish, Russian and Armenian markets correspondingly.
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Церква Св. Георгія, друга половина XIX століття.
Види з боку Старого Замку та Старого Міста. Каменец-Подольский. Церковь Св. Георгия, вторая половина XIX века. Виды со стороны Старого Замка и Старого Города. Kamianets-Podilskyi. St. Georg`s Church, the 2nd half of the 19th century. Views from the Old Castle and the Old Town sides. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський, вид на Старе місто від Старого Замку.
Внизу - Захаржевська вежа («Башта на броді»), XVI століття. Кам'яні вежі міських укріплень і стіни з бійницями було споруджено в XV столітті. Першим виник оборонний вузол, що прикрив в'їзд через долину ріки з півночі - «Ляцька» (Польська) брама. На півдні в XVI столітті було створено комплекс Руської брами. Обидві брами мали шлюзи, за допомогою яких піднімався рівень води в річці. Каменец-Подольский, вид на Старый город от Старого Замка. Внизу - Захаржевская башня («Башня на броде»), XVI век. Каменные башни городских укреплений и стены с бойницами были построены в XV веке. Первым возник оборонный узел, прикрывавший въезд от долины реки с севера - «Ляшские» (Польские) ворота. На юге в XVI веке был создан комплекс Русских ворот. И Польские, и Русские ворота имели шлюзы, с помощью которых поднимался уровень воды в реке. Kamianets-Podilskyi, the view of the Old Town from the Old Castle side. Down is the Zaharzewska Tower ("the Tower about ford"). In 15th century stone towers of town fortification and walls with loopholes were built. Firstly Polish Gate appeared - the fortification that defended entrance to town through valley of the Smotrich from the north. In the south of the town in 16th century the defensive complex of Ruthenian Gate was created. Both units of defense were simultaneously the hydraulic engineering constructions: they raised water level in the river with the help of sluices. |
До складу Польської брами входило 6 веж, з'єднаних стінами,
барбакан (укріплення-пастка перед основними воротами), міст з оборонною галереєю.
Через руйнівні повені наприкінці XVIII століття обрушився міст.
У XIX столітті більшість стін і башти було розібрано.
Уціліли 3 вежі: Наскельна і Надворітна з барбаканом, Настінна.
Захаржевська вежа розташовувалася за 300 м від Польської брами (вгору за течією ріки) і прикривала брід: звідси її друге ім'я - Башта на броді.
Від Польської брами дорога вела круто вгору - до вежі Стефана Баторія (Кушнірська башта) - найбільшої в системі міських укріплень. Вона споруджена в XV столітті, а в XVI столітті перебудована на кошти короля Стефана Баторія. 2 верхніх поверхи вежі добудовані в 1785 році. По обидва боки до неї примикають прямокутні споруди, в одній з яких - Вітряні ворота. Над ними таблиця з латинським написом: "У 1585 р. споруджені Стефаном Баторієм Ко[оролем] П[ольским], Станіславом Августом Королем Польським відновлені і добудовані". Ця башта разом з брамами (Вітряною та "На прискалці"), стінами і Турецьким бастіоном складала оборонний вузол Верхньої Польської брами.
В состав Польских ворот входило 6 башен, соединенных стенами, барбакан (укрепление-ловушка перед основными воротами), мост с оборонной галереей. Из-за разрушительных наводнений в конце XVIII века обрушился мост. В XIX веке большинство стен и башни были разобраны. Уцелели 3 башни: Наскальная и Надворотная с барбаканом, Настенная.
Захаржевская башня располагалась в 300-х м от Польских ворот (вверх по течению реки) и прикрывала брод: отсюда ее второе название - Башня на броде.
От Польских ворот дорога вела круто вверх - к башне Стефана Батория (Скорнякская башня) - наибольшей в системе городских укреплений. Она построена в XV веке, а в XVI веке перестроена на средства короля Стефана Батория. 2 верхних этажа башни достроены в 1785 году. По обе стороны к ней примыкают прямоугольные сооружения, в одном из которых - Ветряные ворота. Над ними таблица с латинской надписью: "В 1585 г. построены Стефаном Баторием Ко[оролем] П[ольским], Станиславом Августом Королем Польским восстановлены и достроены". Эта башня вместе с воротами (Ветряными и "На прискалке"), стенами и Турецким бастионом составляла оборонный узел Верхних Польских ворот.
The system of Polish Gate included 6 towers, connected by walls, barbakan (fortification-trap in front of the main gate) and the bridge with defensive gallery. Spring floods often damaged sluices and at the end of 18th century the bridge fell off, towers were destroyed. In 19th century many fortifications were disassembled. Only 3 towers were kept hitherto: Nastinna, Naskelna and Nadvoritna.
Zaharzewska Tower stood on a rock in 300 m up-stream the river from a complex of Polish Gate and defended ford: from here the widespread name "Tower about ford".
From Polish Gate road led abruptly upwards - to Stefan Bathory Tower, the biggest tower in a system of the town fortification - constructed in 15th century, in 16th century has undergone to the capital reorganization. Accomplished for money of a Polish king Stefan Batorij. Two eatzha were completed in 1785. From both sides rectangular constructions adjoin to the tower, one of them is the Wind Gate.
Above the Gate the slab is placed with an inscription on latyne: "ln 1585 it was built by Stefan Batorij, a Polish king, and Stanislav Avgustum, a Polish king, was restored and upset". This tower, together with the gate attached to it (Windy and "Na pryskalke"), walls and a bastion constructed during turkish occupation of the town (1672-1699), forms defensive unit of Upper Polish Gate.
Захаржевська вежа розташовувалася за 300 м від Польської брами (вгору за течією ріки) і прикривала брід: звідси її друге ім'я - Башта на броді.
Від Польської брами дорога вела круто вгору - до вежі Стефана Баторія (Кушнірська башта) - найбільшої в системі міських укріплень. Вона споруджена в XV столітті, а в XVI столітті перебудована на кошти короля Стефана Баторія. 2 верхніх поверхи вежі добудовані в 1785 році. По обидва боки до неї примикають прямокутні споруди, в одній з яких - Вітряні ворота. Над ними таблиця з латинським написом: "У 1585 р. споруджені Стефаном Баторієм Ко[оролем] П[ольским], Станіславом Августом Королем Польським відновлені і добудовані". Ця башта разом з брамами (Вітряною та "На прискалці"), стінами і Турецьким бастіоном складала оборонний вузол Верхньої Польської брами.
В состав Польских ворот входило 6 башен, соединенных стенами, барбакан (укрепление-ловушка перед основными воротами), мост с оборонной галереей. Из-за разрушительных наводнений в конце XVIII века обрушился мост. В XIX веке большинство стен и башни были разобраны. Уцелели 3 башни: Наскальная и Надворотная с барбаканом, Настенная.
Захаржевская башня располагалась в 300-х м от Польских ворот (вверх по течению реки) и прикрывала брод: отсюда ее второе название - Башня на броде.
От Польских ворот дорога вела круто вверх - к башне Стефана Батория (Скорнякская башня) - наибольшей в системе городских укреплений. Она построена в XV веке, а в XVI веке перестроена на средства короля Стефана Батория. 2 верхних этажа башни достроены в 1785 году. По обе стороны к ней примыкают прямоугольные сооружения, в одном из которых - Ветряные ворота. Над ними таблица с латинской надписью: "В 1585 г. построены Стефаном Баторием Ко[оролем] П[ольским], Станиславом Августом Королем Польским восстановлены и достроены". Эта башня вместе с воротами (Ветряными и "На прискалке"), стенами и Турецким бастионом составляла оборонный узел Верхних Польских ворот.
The system of Polish Gate included 6 towers, connected by walls, barbakan (fortification-trap in front of the main gate) and the bridge with defensive gallery. Spring floods often damaged sluices and at the end of 18th century the bridge fell off, towers were destroyed. In 19th century many fortifications were disassembled. Only 3 towers were kept hitherto: Nastinna, Naskelna and Nadvoritna.
Zaharzewska Tower stood on a rock in 300 m up-stream the river from a complex of Polish Gate and defended ford: from here the widespread name "Tower about ford".
From Polish Gate road led abruptly upwards - to Stefan Bathory Tower, the biggest tower in a system of the town fortification - constructed in 15th century, in 16th century has undergone to the capital reorganization. Accomplished for money of a Polish king Stefan Batorij. Two eatzha were completed in 1785. From both sides rectangular constructions adjoin to the tower, one of them is the Wind Gate.
Above the Gate the slab is placed with an inscription on latyne: "ln 1585 it was built by Stefan Batorij, a Polish king, and Stanislav Avgustum, a Polish king, was restored and upset". This tower, together with the gate attached to it (Windy and "Na pryskalke"), walls and a bastion constructed during turkish occupation of the town (1672-1699), forms defensive unit of Upper Polish Gate.
Фото липня 2004 року.
Кам’янець-Подільський, вид на Старе місто від Старого Замку.
Під горою - Руська брама, XV-XVI століття, праворуч вдалині - 4-х поверхова споруда гарнізонних казарм.
Комплекс Руської брами включав 8 веж, барбакан, каземати і стіни довжиною 230 м, що повністю перетинали каньйон. У разі небезпеки опускалися затвори шлюзів, і вода затоплювала каньйон навколо міста. Уціліли Прибережна, Приворітна і Дозорна вежі, нижні яруси Надворітної вежі, барбакан, казематна куртина.
Під час оборони міста в 1672 році гарнізон Руської брами налічував 230 воїнів під командуванням Станіслава Маковецького. Польську браму тоді обороняло лише 20 воїнів.
У 1768-1785 роках комендантом міста був Ян де Вітте, інженер і архітектор. За його проектами на північному боці міста в долині в 1778-1779 роках збудовані нові порохові склади, а на півдні в 1780-1788 роках - казарми гарнізону. Цей 4-х поверховий будинок немов би складає єдине ціле з крутими скелями, що оточують місто.
Каменец-Подольский, вид на Старый город от Старого Замка.
Под горой - Русские ворота, XV-XVI веков, справа вдали - 4-х этажное здание гарнизонных казарм. Комплекс Русских ворот включал 8 башен, барбакан, казематы и стены длиной 230 м, которые полностью пересекали каньон. В случае опасности опускались затворы шлюзов, и вода затапливала каньон вокруг города. Уцелели Прибрежная, Приворотная и Дозорная башни, нижние ярусы Надвратной башни, барбакан, казематная куртина. Во время обороны города в 1672 году гарнизон Русских ворот насчитывал 230 воинов под командованием Станислава Маковецкого. Польские врата тогда обороняло лишь 20 воинов. В 1768-1785 годах комендантом города был Ян де Витте, инженер и архитектор. По его проектам с северной стороны города в долине в 1778-1779 годах были построены новые пороховые склады, а на юге в 1780-1788 годах - казармы гарнизона. Этот 4-х этажный дом будто составляет единое целое с крутыми скалами, окружающими город.
Kamianets-Podilskyi, the view of the Old Town from the Old Castle side.
Down is the Ruthenian Gate, right - the four-floor building of barracks of garrison.
The defensive complex of Ruthenian Gate consists of 8 towers, barbakan and walls (common extent of 230 m) which completely crossed a canyon. Three towers are preserved: Patrol, Pryvoritna and Riverside, bottom tiers of Nadvoritna Tower and barbakan, Casemate curtain.
During town's defense in 1672 Ruthenian Gate garrison consisted of 230 soldiers under command of S. Makowecky. Polish Gate at that time was defended only by 20 soldiers.
In 1768-1785 the town major was Yan de Witt. He was an engineer and architect. On the northern side of the town in 1778-1779 the Powder Deports were built by his projects. In 1780-1788 the barracks of garrison were built the west. This four-floor building remains the one-piece with the rocks, which surround the town.
Під горою - Руська брама, XV-XVI століття, праворуч вдалині - 4-х поверхова споруда гарнізонних казарм.
Комплекс Руської брами включав 8 веж, барбакан, каземати і стіни довжиною 230 м, що повністю перетинали каньйон. У разі небезпеки опускалися затвори шлюзів, і вода затоплювала каньйон навколо міста. Уціліли Прибережна, Приворітна і Дозорна вежі, нижні яруси Надворітної вежі, барбакан, казематна куртина.
Під час оборони міста в 1672 році гарнізон Руської брами налічував 230 воїнів під командуванням Станіслава Маковецького. Польську браму тоді обороняло лише 20 воїнів.
У 1768-1785 роках комендантом міста був Ян де Вітте, інженер і архітектор. За його проектами на північному боці міста в долині в 1778-1779 роках збудовані нові порохові склади, а на півдні в 1780-1788 роках - казарми гарнізону. Цей 4-х поверховий будинок немов би складає єдине ціле з крутими скелями, що оточують місто.
Каменец-Подольский, вид на Старый город от Старого Замка.
Под горой - Русские ворота, XV-XVI веков, справа вдали - 4-х этажное здание гарнизонных казарм. Комплекс Русских ворот включал 8 башен, барбакан, казематы и стены длиной 230 м, которые полностью пересекали каньон. В случае опасности опускались затворы шлюзов, и вода затапливала каньон вокруг города. Уцелели Прибрежная, Приворотная и Дозорная башни, нижние ярусы Надвратной башни, барбакан, казематная куртина. Во время обороны города в 1672 году гарнизон Русских ворот насчитывал 230 воинов под командованием Станислава Маковецкого. Польские врата тогда обороняло лишь 20 воинов. В 1768-1785 годах комендантом города был Ян де Витте, инженер и архитектор. По его проектам с северной стороны города в долине в 1778-1779 годах были построены новые пороховые склады, а на юге в 1780-1788 годах - казармы гарнизона. Этот 4-х этажный дом будто составляет единое целое с крутыми скалами, окружающими город.
Kamianets-Podilskyi, the view of the Old Town from the Old Castle side.
Down is the Ruthenian Gate, right - the four-floor building of barracks of garrison.
The defensive complex of Ruthenian Gate consists of 8 towers, barbakan and walls (common extent of 230 m) which completely crossed a canyon. Three towers are preserved: Patrol, Pryvoritna and Riverside, bottom tiers of Nadvoritna Tower and barbakan, Casemate curtain.
During town's defense in 1672 Ruthenian Gate garrison consisted of 230 soldiers under command of S. Makowecky. Polish Gate at that time was defended only by 20 soldiers.
In 1768-1785 the town major was Yan de Witt. He was an engineer and architect. On the northern side of the town in 1778-1779 the Powder Deports were built by his projects. In 1780-1788 the barracks of garrison were built the west. This four-floor building remains the one-piece with the rocks, which surround the town.
Фото липня 2004 року.
Кам’янець-Подільський. Гончарська башта (XVI століття) Старого міста.
У XVI-XVIII ст. в оборонну систему міста також входили укріплення, що закривали доступ до міста з боку фортеці (Міські ворота, батарея Св. Терези, що називалася також Міським шанцем чи Вірменським бастіоном, батареї Св. Мартіна і Св. Михайла). Фортифікаційні споруди було зведено також на скелях, що оточують місто. Це передусім Гончарська башта на сході, а також вежі Різницька і Слюсарська, батареї Св. Григорія і Діви Марії, стіни Гловера, форти і стіни Дальке та ін.
Каменец-Подольский. Гончарная башня (XVI в.) Старого города.
В XVI-XVIII веках в оборонную систему города также входили укрепления, которые закрывали доступ к городу со стороны крепости (Городские ворота, батарея Св. Терезы, называвшаяся также Городским шанцем или Армянским бастионом, батареи Св. Мартина и Св. Михаила). Фортификационные сооружения были возведены и на скалах, окружающих город. Это, прежде всего, - Гончарская башня на востоке, а также башни Резницкая и Слесарская, батареи Св. Григория и Девы Марии, стены Гловера, форты и стены Дальке и др.
Kamianets-Podilskyi. Honcharska [Potter`s] Tower of the Old Town, the 16th century.
In the 16th-18th centuries the fortification system of the town consists of fortifications, which closed the entry to the town (the Town Gate and Armenian bastion, also fortifications on the rocks, which surround the town Honcharska [Potter's] Tower, the batteries of St. George and Virgin Maria, Glover's walls, Riznytska [Butcher's] Tower, Sluysarska [Fitter's] Tower).
У XVI-XVIII ст. в оборонну систему міста також входили укріплення, що закривали доступ до міста з боку фортеці (Міські ворота, батарея Св. Терези, що називалася також Міським шанцем чи Вірменським бастіоном, батареї Св. Мартіна і Св. Михайла). Фортифікаційні споруди було зведено також на скелях, що оточують місто. Це передусім Гончарська башта на сході, а також вежі Різницька і Слюсарська, батареї Св. Григорія і Діви Марії, стіни Гловера, форти і стіни Дальке та ін.
Каменец-Подольский. Гончарная башня (XVI в.) Старого города.
В XVI-XVIII веках в оборонную систему города также входили укрепления, которые закрывали доступ к городу со стороны крепости (Городские ворота, батарея Св. Терезы, называвшаяся также Городским шанцем или Армянским бастионом, батареи Св. Мартина и Св. Михаила). Фортификационные сооружения были возведены и на скалах, окружающих город. Это, прежде всего, - Гончарская башня на востоке, а также башни Резницкая и Слесарская, батареи Св. Григория и Девы Марии, стены Гловера, форты и стены Дальке и др.
Kamianets-Podilskyi. Honcharska [Potter`s] Tower of the Old Town, the 16th century.
In the 16th-18th centuries the fortification system of the town consists of fortifications, which closed the entry to the town (the Town Gate and Armenian bastion, also fortifications on the rocks, which surround the town Honcharska [Potter's] Tower, the batteries of St. George and Virgin Maria, Glover's walls, Riznytska [Butcher's] Tower, Sluysarska [Fitter's] Tower).
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Здвиженська церква, 1799 рік (наверху)
та пам’ятник «Семи культурам» («Стіл згоди») (нагорі). Види з фортечного моста та з фортеці.
На пагорбі біля фортеці встановлено пам’ятник семи культурам, що в різні часи були в цій місцині. Каменец-Подольский. Здвиженская церковь, 1799 год (сверху) и памятник «Семи культурам» («Стол согласия») (сверху). Виды c крепостного моста и из крепости. На холме возле крепости установлен памятник семи культурам, которые в разное время были в этой местности. Kamianets-Podilskyi. Zdvyzhens`ka Church, the 18th century (below) and the monument to «Seven Cults» (above). Views from the Fortress Bridge and from the Old Castle. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Здвиженська церква, 1799 рік.
Вид з фортечного моста. Каменец-Подольский. Здвиженская церковь, 1799 год. Вид c крепостного моста. Kamianets-Podilskyi. Zdvyzhens`ka Church, the 18th century. Views from the Fortress Bridge. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старобульвар-ний узвіз.
Каменец-Подольский. Старобульвар-ный спуск. |
Перший відомий опис Кам'янецького замку належить до 1494 року.
З боку міста він мав ворота з вежею, у північній стіні була влаштована Польна брама.
На озброєнні гарнізону було 11 гармат і одна велика "тарасниця".
У 1621 році під керівництвом королівського інженера Теофіла Шомберга за голландським зразком споруджено Новий замок, що був пристосований до оборони в умовах артилерійської боротьби. Новий замок складався з двох земляних півбастіонів (в них знаходилися каземати) і куртини, перед якими було влаштовано сухий рів. До сьогодні збереглися система підземель, а також більшість кам'яних стін - ескарпові та контрескарпові.
Основна боротьба під час облоги міста турками (12-26 серпня 1672 року) відбувалася саме тут. У Новому замку було близько 1000 захисників (усього ж гарнізон міста нараховував близько 1,5 тис.). Турки ж мали 5-кратну перевагу в артилерії, і більш ніж у 80 разів - у живій силі. Найпотужніша в Європі турецька артилерія сіяла спустошення, знищуючи укріплення і будинки в місті. Щодня на Новий замок обрушувалося 400 ядер і 200 мортирних гранат. Турецькі сапери робили підкопи, для того щоб висадити його в повітря.
Обложені вирішили відступити в Старий замок. 25 серпня турки підірвали міну під Великою західною вежею і почали штурм. Захисники відбили його, однак стало зрозуміло, що замок довго не вистоїть. Староста М. Потоцький та інші керівники гарнізону приймають рішення розпочати переговори з турками. Ті погодилися прийняти почесну капітуляцію.
Під час переговорів 26 серпня злетіла в повітря вежа Чорна. Вибухнув пороховий склад, підірваний начальником замкової артилерії Геклінгом. Загинуло понад 500 чоловік, у тому числі "Гектор кам'янецький" Юрій Володийовський, якого вважали душею оборони.
Первое известное описание Каменецкого замка относится к 1494 года. Со стороны города он имел ворота с башней, в северной стене были устроены Польные ворота. На вооружении гарнизона было 11 пушек и одна большая "тарасниця".
В 1621 году под руководством королевского инженера Теофила Шомберга по голландскому образцу был построен Новый замок, приспособленный к обороне в условиях артиллерийской борьбы. Новый замок состоял из двух земляных полубастионив (в них находились казематы) и куртины, перед которыми был устроен сухой ров. До сих пор сохранились система подземелий, а также большинство каменных стен - эскарпа и контрэскарпа.
Основная борьба во время осады города турками (12-26 августа 1672 года) происходила именно тут. В Новом замке было около 1000 защитников (всего же гарнизон города насчитывал около 1,5 тыс.). Турки же имели 5-кратное преимущество в артиллерии, и более чем в 80 раз - в живой силе. Мощнейшая в Европе турецкая артиллерия сеяла опустошение, уничтожая укрепления и дома в городе. Ежедневно на Новый замок обрушивалось 400 ядер и 200 мортирных гранат. Турецкие саперы делали подкопы, для того чтобы высадить его в воздух.
Осажденные решили отступить в Старый замок. 25 августа турки подорвали мину под Большой западной башней и начали штурм. Защитники отразили его, но стало понятно, что замок долго не выстоит. Староста М. Потоцкий и другие руководители гарнизона приняли решение начать переговоры с турками. Те согласились принять почетную капитуляцию.
Во время переговоров 26 августа взлетела в воздух башня Черная. Взорвался пороховой склад, подорванный начальником замковой артиллерии Геклингом. Погибло свыше 500 человек, в том числе "Гектор каменецкий" Юрий Володиевский, которого считали душой обороны.
The first known description of Kamyanets castle was written in 1494. Then the castle had a gate with a tower from the side of the town and other (Rocky) gate from northern side. There were 11 guns, including one big - “tarasnitsa" - in the castle.
The New Castle was built on the Dutch samples in 1621. It should strengthen the defense of the fortress from the most dangerous western side. It is a big earthen "gornverk". It was reconstructed several times (last time at the end of 18 century). To our time the potern system (courses) and casemates remain, and the bigger part of stone walls - scarp and counterscarp.
The main struggle in time of the town siege by Turks in 1672 proceeded around of the New Castle. About 1000 soldiers fought here. The struggle was very hard.
On the 26th of September was a strong explosion and the Tower Chorna (Black) was destroyed. Many people were died and among them was "Gector Kamyanetsky" Jezy Volodyjvsky. The tragic death of the man who considered to be the soul of defense.
У 1621 році під керівництвом королівського інженера Теофіла Шомберга за голландським зразком споруджено Новий замок, що був пристосований до оборони в умовах артилерійської боротьби. Новий замок складався з двох земляних півбастіонів (в них знаходилися каземати) і куртини, перед якими було влаштовано сухий рів. До сьогодні збереглися система підземель, а також більшість кам'яних стін - ескарпові та контрескарпові.
Основна боротьба під час облоги міста турками (12-26 серпня 1672 року) відбувалася саме тут. У Новому замку було близько 1000 захисників (усього ж гарнізон міста нараховував близько 1,5 тис.). Турки ж мали 5-кратну перевагу в артилерії, і більш ніж у 80 разів - у живій силі. Найпотужніша в Європі турецька артилерія сіяла спустошення, знищуючи укріплення і будинки в місті. Щодня на Новий замок обрушувалося 400 ядер і 200 мортирних гранат. Турецькі сапери робили підкопи, для того щоб висадити його в повітря.
Обложені вирішили відступити в Старий замок. 25 серпня турки підірвали міну під Великою західною вежею і почали штурм. Захисники відбили його, однак стало зрозуміло, що замок довго не вистоїть. Староста М. Потоцький та інші керівники гарнізону приймають рішення розпочати переговори з турками. Ті погодилися прийняти почесну капітуляцію.
Під час переговорів 26 серпня злетіла в повітря вежа Чорна. Вибухнув пороховий склад, підірваний начальником замкової артилерії Геклінгом. Загинуло понад 500 чоловік, у тому числі "Гектор кам'янецький" Юрій Володийовський, якого вважали душею оборони.
Первое известное описание Каменецкого замка относится к 1494 года. Со стороны города он имел ворота с башней, в северной стене были устроены Польные ворота. На вооружении гарнизона было 11 пушек и одна большая "тарасниця".
В 1621 году под руководством королевского инженера Теофила Шомберга по голландскому образцу был построен Новый замок, приспособленный к обороне в условиях артиллерийской борьбы. Новый замок состоял из двух земляных полубастионив (в них находились казематы) и куртины, перед которыми был устроен сухой ров. До сих пор сохранились система подземелий, а также большинство каменных стен - эскарпа и контрэскарпа.
Основная борьба во время осады города турками (12-26 августа 1672 года) происходила именно тут. В Новом замке было около 1000 защитников (всего же гарнизон города насчитывал около 1,5 тыс.). Турки же имели 5-кратное преимущество в артиллерии, и более чем в 80 раз - в живой силе. Мощнейшая в Европе турецкая артиллерия сеяла опустошение, уничтожая укрепления и дома в городе. Ежедневно на Новый замок обрушивалось 400 ядер и 200 мортирных гранат. Турецкие саперы делали подкопы, для того чтобы высадить его в воздух.
Осажденные решили отступить в Старый замок. 25 августа турки подорвали мину под Большой западной башней и начали штурм. Защитники отразили его, но стало понятно, что замок долго не выстоит. Староста М. Потоцкий и другие руководители гарнизона приняли решение начать переговоры с турками. Те согласились принять почетную капитуляцию.
Во время переговоров 26 августа взлетела в воздух башня Черная. Взорвался пороховой склад, подорванный начальником замковой артиллерии Геклингом. Погибло свыше 500 человек, в том числе "Гектор каменецкий" Юрий Володиевский, которого считали душой обороны.
The first known description of Kamyanets castle was written in 1494. Then the castle had a gate with a tower from the side of the town and other (Rocky) gate from northern side. There were 11 guns, including one big - “tarasnitsa" - in the castle.
The New Castle was built on the Dutch samples in 1621. It should strengthen the defense of the fortress from the most dangerous western side. It is a big earthen "gornverk". It was reconstructed several times (last time at the end of 18 century). To our time the potern system (courses) and casemates remain, and the bigger part of stone walls - scarp and counterscarp.
The main struggle in time of the town siege by Turks in 1672 proceeded around of the New Castle. About 1000 soldiers fought here. The struggle was very hard.
On the 26th of September was a strong explosion and the Tower Chorna (Black) was destroyed. Many people were died and among them was "Gector Kamyanetsky" Jezy Volodyjvsky. The tragic death of the man who considered to be the soul of defense.
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський.
Загальний вид Старого Замку (XII-XIX століття) і фортечного мосту з боку Старого міста.
Каменец-Подольский. Общий вид Старого Замка (XII-XIX века) и крепостного моста со стороны Старого города. Kamianets-Podilskyi. It is a general view of the Stara Fortetsya (Old Castle) and the Fortress Bridge from the town's side. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський.
Загальний вид Старого Замку (XII-XIX століття) і фортечного мосту з боку Старого міста.
Каменец-Подольский. Общий вид Старого Замка (XII-XIX века) и крепостного моста со стороны Старого города. Kamianets-Podilskyi. It is a general view of the Stara Fortetsya (Old Castle) and the Fortress Bridge from the town's side. |
Кам’янець-Подільська фортеця, схема з видання «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис» (видавництво «Оіюм», Хмельницький-2004).
Каменец-Подольская крепость, схема из издания «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис» (издательство «Оіюм», Хмельницкий-2002).
А. Нова фортеця.
В. Старий замок.
С. Замковий (Турецький) міст.
Каменец-Подольская крепость, схема из издания «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис» (издательство «Оіюм», Хмельницкий-2002).
А. Новая крепость.
В. Старый замок.
С. Замковый (Турецкий) мост.
Kamyanets-Podilskyi, the map of Fortress.
A. The New Fortress. B. The Old Castle. C. The Castle Bridge (Turkish Bridge).
Kamyanets-Podilskyi, the map of Fortress.
A. The New Fortress. B. The Old Castle. C. The Castle Bridge (Turkish Bridge).
Кам’янець-Подільський, стара фортеця, схема з видання «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис» (видавництво «Оіюм», Хмельницький-2004).
Експлікація:
1 - Папська (Кармалюкова) башта;
2 - Башта Ковпак;
3 - Тенчинська башта;
4 - Ляська (Біла) башта;
5 - Денна башта;
6 - Нова (Велика) західна башта;
6a - Мала західна башта;
7 - Башта Рожанка;
8 - Комендантська башта;
9 - Лянцкоронська башта;
10 - Нова східна башта;
11 - Водна башта;
12 - місцезнаходження башти Чорної, під уламками якої загинув Ю. Володийовський;
13 - Боргова яма;
14 - залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава, підземна галерея;
15 - Північний бастіон;
16 - Південний бастіон;
16a - залишки бастіону Св. Ганни.
Каменец-Подольский, старая крепость, схема из издания «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис» (издательство «Оіюм», Хмельницкий-2002).
Экспликация:
1 - Папская башня (Кармелюка);
2 - Башня Колпак;
3 - Тенчинская башня;
4 - Ляшская (Белая) башня;
5 - Дневная башня;
6 - Новая (Большая) западная башня;
6a - Малая западная башня;
7 - Башня Рожанка;
8 - Комендантская башня;
9 - Лянцкоронская башня;
10 - Новая восточная башня;
11 - Водная башня;
12 - местонахождение башни Черная, под обломками которой погиб Ю. Володийовский;
13 - Долговая яма;
14 - остатки фундамента замкового костела Св. Станислава, подземная галерея;
15 - Северный бастион;
16 - Южный бастион;
16a - остатки бастиона Св.Анны.
Kamyanets-Podilskyi, the map of Old Castle.
Explication:
1 - The Pope's Tower;
2 - The Kovpak Tower;
3 - The Tenchynska Tower;
4 - The White Tower;
5 - The Day Tower;
6 - The New Western Tower (the Great Tower);
6a - The Little Western Tower;
7 - The Rozhanka Tower;
8 - The Commandant's (Superintendent's) Tower;
9 - The Ljanskoronska Tower;
10 - The New Eastern Tower;
11 - The Water Tower;
12 - the conserved foundation of the Chorna (Black) Tower (the place where Yuriy Volodiovskiy died);
13 - The Debtor's Pit;
14 - the remains of the St. Stanislav Church, the Underground Gallery;
15 - The Northern Bastion;
16 - The Southern Bastion;
16a - the remains of the St. Anna's Bastion.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський.
Загальний вид Старого Замку (XII-XIX століття) з фортечного мосту. Наближаємось до Старого Замку: наче в казці! Каменец-Подольский. Общий вид Старого Замка (XII-XIX века) с крепостного моста. Приближаемся к Старому Замку: будто в сказке! Kamianets-Podilskyi. It is a general view of the Stara Fortetsya (Old Castle) from the Fortress Bridge. |
Фото липня 2012 року.
Кам’янець-Подільський.
Вид уздовж південно-східного муру на залишки бастіону Св. Ганни та Папську (Кармалюкову) башту.
Каменец-Подольский.
Вид вдоль юго-восточной стены на остатки бастиона Св. Анны и Папскую (Кармелюка) башню.
Kamyanets-Podilskyi, the Old Fortress.
Вид уздовж південно-східного муру на залишки бастіону Св. Ганни та Папську (Кармалюкову) башту.
Каменец-Подольский.
Вид вдоль юго-восточной стены на остатки бастиона Св. Анны и Папскую (Кармелюка) башню.
Kamyanets-Podilskyi, the Old Fortress.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
На першому плані - Нова східна вежа (1544 рік). Ближче усіх до міста розташована вежа Нова східна з колодязем. На її стіні напис латинською мовою: "1544, Боже, тобі єдиному слава. Іов Претвич, архітектор". Каменец-Подольский. Старый Замок. На первом плане - Новая восточная башня (1544 год). Ближе всех к городу расположена башня Новая восточная с колодцем. На ее стене надпись на латыни: "1544, Боже, тебе единственному слава. Иов Претвич, архитектор". Kamianets-Podilskyi. The New eastern Tower was built nearest to the town the Old Town. On its wall there is Latin inscription: “1544, my God, to you the only praise. lov Pretvich, the architect". |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
На першому плані ліворуч - Нова східна вежа. Далі - вежі Лянцкоронська, Комендантська (малесенька) та Рожанка. У мури Нової східної вежі вмонтовано два кам’яні ядра - символ неприступності фортеці. Уздовж північного муру фортеці йде дорога. Каменец-Подольский. Старый Замок. На первом плане слева - Новая восточная башня. Дальше - башни Лянцкоронска, Комендантская (маленькая) и Рожанка. В стены Новой восточной башни вмонтированы два каменных ядра - символ неприступности крепости. Вдоль северной стены крепости проходит дорога. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The New Eastern Tower is in the foreground on the left. Two big cannon-balls walled in to the New Eastern Tower symbolize the power of the fortress. There was a road from the town along northern wall of the fortress. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Подвір’я Старого Замку.
Каменец-Подольский. Внутренний двор Старого Замка. Kamianets-Podilskyi. The courtyard of the Old Fortress. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Башти: Папська (Кармелюкова), Тенчинська та Рожанка.
Види з подвір’я Старого Замку. Каменец-Подольский. Башни: Папская (Кармелюка), Тенчинская и Рожанка. Виды из внутреннего двора Старого Замка. Kamianets-Podilskyi. The Pope`s, the Tenchynska and the Rozhanka towers. Views from the courtyard of the Old Fortress. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Денна башта. Види з подвір’я Старого Замку та з боку башти Рожанка. Каменец-Подольский. Старый Замок. Дневная башни. Виды из внутреннего двора Старого Замка и со стороны башни Рожанка. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The Day towers. Views from the courtyard of the Old Fortress and from the Rozhanka Tower. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Башти: Ляська (Біла), Денна та Рожанка. Види з галереї вздовж південного муру Старого Замку. Каменец-Подольский. Старый Замок. Башни: Ляшская (Белая), Дневная и Рожанка. Виды с галереи вдоль южной стены Старого Замка. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The White Tower, the Day Tower and the Rozhanka Tower. Views from the gallery along the south fortified wall. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Башти: Рожанка та Лянцкоронська. Види з галереї вздовж південного муру Старого Замку. Каменец-Подольский. Старый Замок. Башни: Рожанка и Лянцкоронская. Виды с галереи вдоль южной стены Старого Замка. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The Rozhanka Tower and the Ljanskoronska Tower. Views from the gallery along the southern fortified wall. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок. Комендантська (мала, ближча) і Рожанка (велика, далі) башти.
Види з башти Лянцкоронська.
На північно-західному розі Старої фортеці стоїть вежа Рожанка, збудована у 1505 році. Між Рожанкою і Новою східною знаходяться Лянцкоронська та Комендантська башти. Підступи до них прикриває Північний бастіон (в його стіну вставлено камінь з датою реконструкції - 1790). Каменец-Подольский. Старый Замок. Комендантская (малая, ближе) и Рожанка (большая, дальше) башни. Виды из башни Лянцкоронская. На северо-западной оконечности Старой крепости стоит башня Рожанка, построенная в 1505 году. Между Рожанкой и Новой восточной находятся Лянцкоронская и Комендантская башни. Подступы к ним прикрывает Северный бастион (в его стене уставлен камень с датой реконструкции - 1790). Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The Commandant (small) and the Rozhanka Towers. Views from the Ljanskoronska Tower. The last from northern west is The Rozhanka Tower constructed on money of bishop Kreslaw from Kurozvenky in 1505. Between The New eastern and The Rozhanka towers there are two other ones: The Ljanskoronska and The Commandant's. Approaches to them are covered with a rampart which was reconstructed in 1790 (there is a stone with this date inserted in the wall). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Галерея в північному фортечному мурі. Вид на башту Ковпак з галереї в північному фортечному мурі. Каменец-Подольский. Старый Замок. Галерея в северной крепостной стене. Вид на башню Колпак из галереи в северной крепостной стене. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The gallery in the northern fortified wall. The view of the Kovpak Tower from the gallery in the northern fortified wall. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Комендантська (мала, ближча) та Лянцкоронська (велика, далі) башти. Види з башти Рожанка. Каменец-Подольский. Старый Замок. Комендантская (малая, ближе) и Лянцкоронская (большая, дальше) башни. Виды из башни Рожанка. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The Commandant (small) and the Ljanskoronska Towers. Views from the Rozhanka Tower. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський.
Частина подвір’я Старого Замку (в центрі - Тенчинська башта). Види з башти Рожанка та з галереї в північному фортечному мурі. Каменец-Подольский. Часть внутреннего двора Старого Замка (в центре - Тенчинская башня). Виды из башни Рожанка и из галереи в северной крепостной стене. Kamianets-Podilskyi. The part of a courtyard of the Old Fortress (The Tenchynska Tower is in the center). Views from the Rozhanka Tower and from the gallery in the northern fortified wall. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Ляська (Біла) башта. Види з галереї в північному фортечному мурі та з башти Рожанка. Каменец-Подольский. Старый Замок. Ляшская (Белая) башня. Виды из галереи в северной крепостной стене и из башни Рожанка. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The White Tower. Views from the gallery in the northern fortified wall and from the Rozhanka Tower. |
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Денна башта та Нова (Велика) західна башта. Види з башти Рожанка. Із заходу фортеці в 40-х роках XVI століття було споруджено вежі Нова (Велика) західна та з'єднана з нею Денна чи Донна. На Денній башті встановлювали дерев'яну вежу для спостережень. У цій башті була каплиця, тому в документах XVIII століття вона має ім'я Св. Михайла. Поруч зберігся фрагмент вежі Малої Західної. Каменец-Подольский. Старый Замок. Дневная башня и Новая (Большая) западная башня. Виды из башни Рожанка. На западе крепости в 40-х годах XVInbsp;века были построены башни Новая (Большая) западная и соединяющаяся с ней Дневная или Донная. На Дневной башне устанавливали деревянную вышку для наблюдений. В этой башне была часовня, поэтому в документах XVIIInbsp;века она именуется Св.nbsp;Михаила. Рядом сохранился фрагмент башни Малой Западной. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The Day Tower and the New Western Tower (the Great Tower). Views from the Rozhanka Tower. In a southwest corner there was a New (Big) Western Tower. It was destroyed by Turkish troops during the town siege in August 1672, but was quickly built up later. From the west the New (constructed in 1542) and incorporated with it the Day towers are placed. A wooden tower for observers used to be put on the roof of the Day Tower. The fragment of the Small Western Tower remains between the New and the Rozhanka towers. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Вид з башти Рожанка на Нову фортецю. Між Великою та Малою західними вежами в мурі зберігся отвір, до якого підходив міст, що з'єднував Старий замок з Новою фортецю. Каменец-Подольский. Старый Замок. Вид из башни Рожанка на Новую крепость. Между Большой и Малой западными башнями в стене сохранилось отверстие, к которому подходил мост, соединявший Старый замок с Новой крепостью. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The view from the Rozhanka Tower of the New Fortress. An aperture to which the bridge approached is preserved in the western wall. This bridge united the Old Castle and the New Fortress. |
Фото липня 2004 року.
Кам’янець-Подільський. Старий Замок.
Башта Ковпак, за нею - Папська (Кармелюкова) башта. Вид з башти Тенчинська.
Ці вежі відомі ще з опису замку 1544 року. На південно-східному розі Старої Фортеці стоїть вежа Папська, споруджена на початку XVI сттолітя на кошти папи Юлія II (пізніше одержала ім'я Кармалюкової, оскільки в 20-х роках XIX століття тут було ув'язнено опришка Устима Кармалюка).
На захід від Папської зведені вежі Ковпак, Тенчинська, Біла чи Ляська. Перед ними над самою скелею збудована невелика стіна, що закриває підходи до замку з півдня. В XVI столітті цю скелю було штучно вирівняно (каміння ж пішло на подальше спорудження башт).
Каменец-Подольский. Старый Замок.
Башня Колпак, за ней - Папская (Кармелюка) башня. Вид из башни Тенчинская.
Эти башни известны еще из описания замка 1544 года. На юго-восточном углу Старой Крепости стоит башня Папская, построенная в начале XVI века на средства папы Юлия II (позже получила имя Кармелюковой, поскольку в 20-х годах XIX века здесь был заключен в тюрьму опришек Устим Кармелюк).
К западу от Папской возведены башни Колпак, Тенчинская, Белая или Ляшская. еред ними над самой скалой построена небольшая стена, прикрывающая южные подходы к замку. В XVI веке эта скала была искусственно выровнена (камень же прошел на дальнейшее строительство башен).
Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress.
The Kovpak and the Pope`s Towers. The view from the Tenchynska Tower.
From the description of 1544 we find out about other towers. There was The Pope's Tower at a southeast corner. It was built on money of Pope Julius II in 1503-1513 (or The Karmaluk Tower because in the twentieth of 19th century Podiils hero Karmaluk was imprisoned here).
To the west from it there were The Kovpak, The Tenchynska and The White (Lasska) towers. In front of them over a rock there was a wall covering southern approaches to the castle. In 16th century this rock was leveled artificially (stone has gone on construction of towers).
Башта Ковпак, за нею - Папська (Кармелюкова) башта. Вид з башти Тенчинська.
Ці вежі відомі ще з опису замку 1544 року. На південно-східному розі Старої Фортеці стоїть вежа Папська, споруджена на початку XVI сттолітя на кошти папи Юлія II (пізніше одержала ім'я Кармалюкової, оскільки в 20-х роках XIX століття тут було ув'язнено опришка Устима Кармалюка).
На захід від Папської зведені вежі Ковпак, Тенчинська, Біла чи Ляська. Перед ними над самою скелею збудована невелика стіна, що закриває підходи до замку з півдня. В XVI столітті цю скелю було штучно вирівняно (каміння ж пішло на подальше спорудження башт).
Каменец-Подольский. Старый Замок.
Башня Колпак, за ней - Папская (Кармелюка) башня. Вид из башни Тенчинская.
Эти башни известны еще из описания замка 1544 года. На юго-восточном углу Старой Крепости стоит башня Папская, построенная в начале XVI века на средства папы Юлия II (позже получила имя Кармелюковой, поскольку в 20-х годах XIX века здесь был заключен в тюрьму опришек Устим Кармелюк).
К западу от Папской возведены башни Колпак, Тенчинская, Белая или Ляшская. еред ними над самой скалой построена небольшая стена, прикрывающая южные подходы к замку. В XVI веке эта скала была искусственно выровнена (камень же прошел на дальнейшее строительство башен).
Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress.
The Kovpak and the Pope`s Towers. The view from the Tenchynska Tower.
From the description of 1544 we find out about other towers. There was The Pope's Tower at a southeast corner. It was built on money of Pope Julius II in 1503-1513 (or The Karmaluk Tower because in the twentieth of 19th century Podiils hero Karmaluk was imprisoned here).
To the west from it there were The Kovpak, The Tenchynska and The White (Lasska) towers. In front of them over a rock there was a wall covering southern approaches to the castle. In 16th century this rock was leveled artificially (stone has gone on construction of towers).
Фото липня 2004 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старий Замок. Ляська (Біла) башта.
Види з башти Тенчинська. Каменец-Подольский. Старый Замок. Ляшская (Белая) башня. Виды из башни Тенчинская. Kamianets-Podilskyi, the Old Fortress. The White Tower. Views from the Tenchynska Tower. |
Протягом усієї багатовікової історії місто перебувало у виру національно-визвольного руху,
який досяг апогею під час Визвольної війни українського народу, очолюваної Богданом Хмельницьким.
У XVII столітті над краєм нависла загроза турецького завоювання.
У серпні 1672 року місто на 27 років було захоплене турецькими завойовниками.
За Карловицькою мирною угодою 1699 року Туреччина була змушена повернути Польщі більшу частину Поділля з Кам’янцем.
У 1793 році Правобережна Україна була приєднана до Російської держави, а в 1795 році Кам'янець став центром Подільської губернії.
З плином віків змінювалася влада.
Місто не раз занепадало і розквітало знову, що неминуче позначалось на його забудові.
У 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. У 50-ті роки XIX століття в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури -Степан Руданський та Анатолій Свидницький.
У роки боротьби за становлення української державності, в червні 1919 року Кам'янець тимчасово став столицею Української Народної Республіки. У місті було відкрито Кам’янець-Подільський державний університет, першим ректором якого був Іван Огієнко.
У 1928 році постановою уряду УРСР, Стару Фортецю було оголошено державним історико-культурним заповідником.
В Кам'янці-Подільському розташована адміністрація Національного природного парку «Подільські Товтри».
На протяжении всей многовековой истории город находился в водовороте национально-освободительного движения, которое достигло апогея во время Освободительной войны украинского народа, возглавляемой Богданом Хмельницким. В XVII веке над краем нависла угроза турецкого завоевания. В августе 1672 года город на 27 лет был захвачен турецкими завоевателями. Согласно Карловецкому мирному договору 1699 года Турция была вынуждена вернуть Польше большую часть Подолья с Каменцем. В 1793 году Правобережная Украина была присоединена к Российскому государству, а в 1795 году Каменец стал центром Подольской губернии. С течением веков менялась власть. Город не раз приходил в упадок и расцветал опять, что отражалось и на его застройке.
В 1846 году город посетил великий украинский поэт Тарас Шевченко. В 50-ые годы XIX века в духовной семинарии учились выдающиеся представители украинской литературы -Степан Руданский и Анатолий Свидницкий.
В годы борьбы за становление украинской государственности, в июне 1919 г. Каменец временно стал столицей Украинской Народной Республики. В городе был открыт государственный Каменец-Подольский университет, первым ректором которого был Иван Огиенко.
В 1928 году постановлением правительства УССР, Старая крепость была объявлена государственным историко-культурным заповедником.
В Каменец-Подольском находится администрация Национального природного парка «Подольские Товтры».
During many centuries of its history the town was in the center of national and liberational movement that reached its climax during the war of the Ukrainian people under leadership of Bogdan Khmelnyts'kyi. In the 17th century the territory was threatened with Turkish invasion. In August 1672 the town came under 27 years of Turkish occupation. According to Carlsbad Peace Treaty of 1699 Turkey has been forced to return to Poland bigger part of Podillia with Kamianets'. In 1793 the Right Bank of Ukraine has been annexed to the Russian Empire and in 1795 Kamianets' has become the center of Podillia Province. Within the course of time the, power in the town has changed. It degraded and flourished again and it affected its architecture.
In 1846 the town was visited by famous Ukrainian Poet Taras Shevchenko. In 1850's renowned representatives of Ukrainian literature, Stepan Rudanskyi and Anatolii Svydnits'kyi studied at the theological seminary.
During the years of struggle for establishment of Ukrainian State in June of 1919 Kamianets' has become a temporary capital of Ukrainian People's Republic. In the town Ukrainian National University was founded, the first rector of which was Ivan Ogiyenko.
In 1928 by the Order of the Soviet of People Commissars of Ukrainian SSR the Old Castle has become the state historical and cultural reserve.
The administration of the Podilski Tovtry National Nature Park is located in Kamyanets-Podilskyi.
У 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. У 50-ті роки XIX століття в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури -Степан Руданський та Анатолій Свидницький.
У роки боротьби за становлення української державності, в червні 1919 року Кам'янець тимчасово став столицею Української Народної Республіки. У місті було відкрито Кам’янець-Подільський державний університет, першим ректором якого був Іван Огієнко.
У 1928 році постановою уряду УРСР, Стару Фортецю було оголошено державним історико-культурним заповідником.
В Кам'янці-Подільському розташована адміністрація Національного природного парку «Подільські Товтри».
На протяжении всей многовековой истории город находился в водовороте национально-освободительного движения, которое достигло апогея во время Освободительной войны украинского народа, возглавляемой Богданом Хмельницким. В XVII веке над краем нависла угроза турецкого завоевания. В августе 1672 года город на 27 лет был захвачен турецкими завоевателями. Согласно Карловецкому мирному договору 1699 года Турция была вынуждена вернуть Польше большую часть Подолья с Каменцем. В 1793 году Правобережная Украина была присоединена к Российскому государству, а в 1795 году Каменец стал центром Подольской губернии. С течением веков менялась власть. Город не раз приходил в упадок и расцветал опять, что отражалось и на его застройке.
В 1846 году город посетил великий украинский поэт Тарас Шевченко. В 50-ые годы XIX века в духовной семинарии учились выдающиеся представители украинской литературы -Степан Руданский и Анатолий Свидницкий.
В годы борьбы за становление украинской государственности, в июне 1919 г. Каменец временно стал столицей Украинской Народной Республики. В городе был открыт государственный Каменец-Подольский университет, первым ректором которого был Иван Огиенко.
В 1928 году постановлением правительства УССР, Старая крепость была объявлена государственным историко-культурным заповедником.
В Каменец-Подольском находится администрация Национального природного парка «Подольские Товтры».
During many centuries of its history the town was in the center of national and liberational movement that reached its climax during the war of the Ukrainian people under leadership of Bogdan Khmelnyts'kyi. In the 17th century the territory was threatened with Turkish invasion. In August 1672 the town came under 27 years of Turkish occupation. According to Carlsbad Peace Treaty of 1699 Turkey has been forced to return to Poland bigger part of Podillia with Kamianets'. In 1793 the Right Bank of Ukraine has been annexed to the Russian Empire and in 1795 Kamianets' has become the center of Podillia Province. Within the course of time the, power in the town has changed. It degraded and flourished again and it affected its architecture.
In 1846 the town was visited by famous Ukrainian Poet Taras Shevchenko. In 1850's renowned representatives of Ukrainian literature, Stepan Rudanskyi and Anatolii Svydnits'kyi studied at the theological seminary.
During the years of struggle for establishment of Ukrainian State in June of 1919 Kamianets' has become a temporary capital of Ukrainian People's Republic. In the town Ukrainian National University was founded, the first rector of which was Ivan Ogiyenko.
In 1928 by the Order of the Soviet of People Commissars of Ukrainian SSR the Old Castle has become the state historical and cultural reserve.
The administration of the Podilski Tovtry National Nature Park is located in Kamyanets-Podilskyi.
Фото липня 2012 року.
Кам’янець-Подільський. Пам’ятна таблиця першому польоту повітряної кулі на теренах України (20.V.1784).
Туризм - один з головних напрямків розвитку міста зараз. Своїм розташуванням та історико-архітектурними пам'ятками Кам'янець може зачарувати кожного. Традиційно в місті відбуваються лицарські турніри, етап чемпіонату України з повітроплавання (адже перший політ повітряної кулі на теренах України відбувся 20.V.1784 саме в Кам'янці-Подільському), авторалі та інші видовищні заходи.
Каменец-Подольский. Мемориальная доска первому полёту воздушного шара на территории Украины (20.V.1784).
Туризм - одно из главных направлений развития современного города. Своим расположением и историко-архитектурными достопримечательностями Каменец может очаровать любого. Традиционно в городе проходят рыцарские турниры, этап чемпионата Украины по воздухоплаванию (ведь первый полёт воздушного шара на территории Украины состоялся 20.V.1784 именно в Каменец-Подольском), авторалли и другие зрелищные мероприятия.
Kamyanets-Podilskyi. The tourism is one of the main trends of the town development. Everyone will be amused of the town location and also its historical-architectural monuments and places of interest.
Туризм - один з головних напрямків розвитку міста зараз. Своїм розташуванням та історико-архітектурними пам'ятками Кам'янець може зачарувати кожного. Традиційно в місті відбуваються лицарські турніри, етап чемпіонату України з повітроплавання (адже перший політ повітряної кулі на теренах України відбувся 20.V.1784 саме в Кам'янці-Подільському), авторалі та інші видовищні заходи.
Каменец-Подольский. Мемориальная доска первому полёту воздушного шара на территории Украины (20.V.1784).
Туризм - одно из главных направлений развития современного города. Своим расположением и историко-архитектурными достопримечательностями Каменец может очаровать любого. Традиционно в городе проходят рыцарские турниры, этап чемпионата Украины по воздухоплаванию (ведь первый полёт воздушного шара на территории Украины состоялся 20.V.1784 именно в Каменец-Подольском), авторалли и другие зрелищные мероприятия.
Kamyanets-Podilskyi. The tourism is one of the main trends of the town development. Everyone will be amused of the town location and also its historical-architectural monuments and places of interest.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старе Місто.
Колишній житловий будинок XVII-XIX століть (пл. Польський ринок, 8). Нині - приватний готель «Гетьман». Цю кам'яницю було збудовано відповідно до норм Магдебурзького права. Протягом своєї багатовікової історії цей будинок мав багатьох господарів. 1979 року через аварійний стан з нього було відселено мешканців. 1 січня 2005 року тут було відкрито готель «Гетьман». Каменец-Подольский. Старый Город. Бывший жилой дом XVII-XIX веков (пл. Польский рынок, 8). Ныне - частная гостиница «Гетьман» Это здание было построено в в соответствии с нормами Магдебургского права. На протяжении своей многовековой истории этот дом имел многих хозяев. В 1979 году из-за аварийного состояния из него отселили жителей. 1 января 2005 года тут была открыта гостиница «Гетьман». Kamianets-Podilskyi. The Old Town. It is the former Dwelling House, the 17th-19th centuries (8 Polskyi Rynok Square). Nowadays it is the private hotel «Hetman». |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Кам’янець-Подільський. Старе Місто.
Приватний готель «Гетьман». Інтер’єр. Насамкінець - до теми готелів... 2012 року в готелі «Гетьман» ми зупинилися майже випадково: нині в Старому Місті вистачає усіляких готелів. Втім, цей готель справив на нас дуже приємне враження. Каменец-Подольский. Старый Город. Частная гостиница «Гетьман». Интерьер. Напоследок - к теме гостиниц... В 2012 году в гостинице «Гетьман» мы остановились почти случайно: ныне в Старом Городе достаточно разных гостиниц. Между тем, эта гостиница произвела на нас очень приятное впечатление. Kamianets-Podilskyi. The Old Town. Private hotel «Hetman». |
Першоджерела:
# Мапа «Кам’янець-Подільський. Обличчя міста», ДНВП "Картографія", Київ-2003.
# «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис», С.Трубчанынов, видавництво «Оіюм», Хмельницький-2004.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
# «Місто-фортеця - Fortress City. Ілюстрований нарис», С.Трубчанынов, видавництво «Оіюм», Хмельницький-2004.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Вікіпедія.
До переліку фотосерій
