Серія "Вздовж Брест-Литовського проспекту" (Фото Києва ::: Фото Киева ::: Photo of Kiev ::: Pictures of Kyiv)
Вздовж Брест-Литовського проспекту (сучасний проспект Перемоги)
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Вдоль Брест-Литовского проспекта (современный проспект Победы)
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Брест-Литовський проспект (з 6 травня 1985 - проспект Перемоги) - одна з головних транспортних магістралей Києва (10,6 км). Пролягає від площі Перемоги до Великої Окружної дороги («Кільцева дорога»). Історичну назву отримав від міста Брест (Брест-Литовський), до якого веде шосе (тепер Житомирське). Сполучав місто з дачною зоною (приватні хутори Стрельна, Сан-Суси - ліворуч; Сант-Марі, Нивки - праворуч). 1857 року на Брест-Литовському проспекті було побудовано Тріумфальні ворота (з часом розібрані). Забудова Брест-Литовського проспекту (частина колишньої Шулявки) почалася наприкінці XIX століття у зв'язку із спорудженням Політехнічного інституту (№ 37) і заводу Гретера та Кріванека (тепер «Більшовик»).
1908 на Брест-Литовському проспекті було закладено Зоологічний парк (№ 32), 1899 - Пушкінський парк (№ 40). Поряд із парком знаходився іподром - Скакове поле. Тут у квітні 1910 здійснював свої перші в Києві повітряні польоти С. І. Уточкин, у травні того ж року відбувся перший у Росії політ авіаконструктора А. С. Кудашева на літаку власної конструкції і вітчизняного виробництва. На місці іподрому в 1927-1928 було побудовано приміщення кіностудії Художніх фільмів (№ 44). Уподовж Брест-Литовського проспекту розташовувався Святошинський (Сирецький) аеродром. Звідси 1913 починав свої дальні перельоти П. М. Нестеров, тут він зробив фігуру вищого пілотажу - «мертву петлю».
Уздовж проспекту розташовані: парк «Нивки» (№82-№84), станції метро «Політехнічний інститут», «Шулявська», «Берестейська», «Нивки», «Святошин», «Житомирська», встановлено пам'ятники Пушкіну О. С., Коротченко Д. С., Довженко О. П., пам'ятник Студентам, викладачам, співробітникам Київського Політехнічного інституту, монумент Радянським танкістам, меморіальні дошки: О. П. Довженко, І. А. Савченко (обидві - № 44), В. І. й А. І. Хохловим (№ 43), Ф. Ф. Жмаченко (№ 52/2), Е. О. Патону, С. П. Королеву, Ф. В. Ленгнику, В. Ф. Боброву, В. П. Затонському, першій Київській Раді робочих депутатів 1905, штабу Червоної гвардії 1918 (усі - № 37).
Проспект перетинають три шляхопроводи - Повітрофлотський (1958; інженери Е. Н. Степанов і Г. А. Горобець, архітектор А. В. Ільяшенко та ін.), на перетині з вулицею Довженка (1960; інженери Е. Н. Степанов і І. М. Канівський, архітектор А. В. Ільяшенко та ін.) і на перетині з вулицею Дегтярівська. 1981-1984 було здійснено реконструкцію проспекту (розширений до 30 м; споруджено транспортні розв'язки та підземні переходи; головний інженер проекту Б. С. Романенко).


Брест-Литовский проспект (с 6 мая 1985 - проспект Победы) - одна из главных транспортных магистралей Киева (10,6 км). Пролегает от площади Победы до Большой Окружной дороги («Кольцевая дорога»). Историческое название получил от города Брест (Брест-Литовский), к которому ведёт шоссе (теперь Житомирское). Соединял город с дачной зоной (частные хутора Стрельна, Сан-Суси - слева; Сант-Мари, Нивки - справа). В 1857 на Брест-Литовском проспекте были построены Триумфальные ворота (со временем разобраны). Застройка Брест-Литовского проспекта (часть бывшей Шулявки) началась в конце XIX века в связи с сооружением Политехнического института (№ 37) и завода Гретера и Криванека (теперь «Большевик»).
В 1908 на Брест-Литовском проспекте заложен Зоологический парк (№ 32), в 1899 - Пушкинский парк (№ 40). Рядом с парком находился ипподром - Скаковое поле. Здесь в апреле 1910 осуществлял свои первые в Киеве воздушные полёты С. И. Уточкин, в мае того же года состоялся первый в России полёт авиаконструктора А. С. Кудашева на самолёте собственной конструкции и отечественного производства. На месте ипподрома в 1927-1928 были построены помещения киностудии Художественных фильмов (№ 44). Вдоль Брест-Литовского проспекта располагался Святошинский (Сырецкий) аэродром. Отсюда в 1913 начинал свои дальние перелёты П. Н. Нестеров, здесь он совершил фигуру высшего пилотажа - «мёртвую петлю».
Вдоль проспекта расположены: парк «Нивки» (№82-№84), станции метро «Политехнический институт», «Шулявская», «Берестейская», «Нивки», «Святошин», «Житомирская», установлены памятники Пушкину А. С., Коротченко Д. С., Довженко А. П., памятник Студентам, преподавателям, сотрудникам Киевского Политехнического института, монумент Советским танкистам, мемориальные доски: А. П. Довженко, И. А. Савченко (обе - № 44), В. И. и А. И. Хохловым (№ 43), Ф. Ф. Жмаченко (№ 52/2), Е. О. Патону, С. П. Королёву, Ф. В. Ленгнику, В. Ф. Боброву, В. П. Затонскому, первому Киевскому Совету рабочих депутатов 1905, штабу Красной гвардии 1918 (все - № 37).
Проспект пересекают три путепровода - Воздухофлотский (1958; инженеры Е. Н. Степанов и Г. А. Горобец, архитектор А. В. Ильяшенко и др.), на пересечении с улицей Довженко (1960; инженеры Е. Н. Степанов и И. М. Каневский, архитектор А. В. Ильяшенко и др.) и на пересечении с улицей Дегтяревская. В 1981-1984 была осуществлена реконструкция проспекта (расширен до 30 м; сооружены транспортные развязки и подземные переходы; главный инженер проекта Б. С. Романенко).


Пам’ятник Студентам, викладачам, працівникам Київського Політехнічного інституту. Встановлено на проспекті Перемоги № 37 біля входу до Політехнічного інституту. Відкрито 3.XI 1967 (скульптори А. Н. Морозова та А. Г. Суровцев).
На лицьовій стороні стели з барельєфом із тонованого бетону накреслено:
«Мужнім, самовідданим, непереможним»
«Студентам, викладачам, працівникам
Київського ордена Леніна Політехнічного інституту, які віддали життя
за Радянську Батьківщину в боях Великої Вітчизняної війни 1941-1945»
Із зворотного боку стели - слова українського поета А. С. Малишка:
«Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смepтi на землі».

Памятник Студентам, преподавателям, сотрудникам Киевского Политехнического института. Установлен на проспекте Победы № 37 у входа в Политехнический институт. Открыт 3.XI 1967 (скульпторы А. Н. Морозова и А. Г. Суровцев).
На лицевой стороне стелы с барельефом из тонированного бетона начертано (на Украинском языке):
«Мужественным, самоотверженным, непобедимым»
«Студентам, преподавателям, сотрудникам
Киевского ордена Ленина Политехнического института, которые отдали жизнь
за Советскую Родину в боях Великой Отечественной войны 1941-1945»
С обратной стороны стеллы - слова украинского поэта А. С. Малышко (на Украинском языке):
«Кто за свободу вышел против смерти, тому нет смepти на земле».


Київський Політехнічний інститут - один із провідних ВУЗів України.
Сучасна офіційна назва: «Національний технічний універсітет України "Київський Політехнічний інститут"». Розташований на проспекті Перемоги № 37.
Заснований 1898 року. Перший директор - В. Л. Кирпичов. 15.VIII 1898 відкрито перший корпус інституту в приміщенні 1-го Київського комерційного училища (вул. Воровського № 24). 30.VIII відбулося закладання споруд Політехнічного інституту на ділянці в 36 десятин (39 га). Спорудження шести корпусів ВУЗу в романському стилі (архітектор І. С. Кітнер) закінчено 1901. Довжина головного корпусу по фасаду - більше 260 м. Спочатку в Політехнічному інституті було чотири відділення: інженерне, механічне, хімічне й агрономічне (всього у 1898 році - 360 студентів). Перший випуск відбувся 1903. Головою екзаменаційної комісії інженерів і агрономів був Д. І. Менделеєв. На початку XX століття було закладено парк інституту.


Киевский Политехнический институт - один из ведущих ВУЗов Украины.
Современное официальное название: «Национальный технический университет Украины "Киевский Политехнический институт"». Расположен на проспекте Победы № 37.
Основан в 1898. Первый директор - В. Л. Кирпичёв. 15.VIII 1898 открыт первый корпус института в помещении 1-го Киевского коммерческого училища (ул. Воровского № 24). 30.VIII состоялась закладка зданий Политехнического института на участке в 36 десятин (39 га). Сооружение шести корпусов ВУЗа в романском стиле (архитектор И. С. Китнер) окончено в 1901. Длина главного корпуса по фасаду - более 260 м. Вначале в Политехническом институте насчитывалось четыре отделения: инженерное, механическое, химическое и агрономическое (всего в 1898 году - 360 студентов). Первый выпуск состоялся в 1903. Председателем экзаменационной комиссии инженеров и агрономов был Д. И. Менделеев. В начале XX века был заложен парк института.


Навчальний корпус № 1 Київського Політехнічного інституту.
На базі окремих факультетів і спеціальностей Політехнічного інституту в 1923-1933 було організовано київські інститути: інженерно-будівельний, технологічні легкої промисловості та харчової промисловості, авіаційний, сільськогосподарський, а також Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту, Одеський інститут інженерів морського флоту та ін. На базі електромеханічних майстерень інституту створено київський завод «Точелектроприлад»; механічних майстерень - завод ім. І. І. Лепсе.
У 1934-1944 інститут існував як Індустріальний інститут (після об'єднання трьох інститутів - машинобудівного, хіміко-технологічного й енерготехнічного). 1944 відновив діяльність як Політехнічний інститут. 1954 до нього було приєднано Інститут силікатів. 1974 філію Політехнічного інституту у Вінниці перетворено на Вінницький політехнічний інститут.


Учебный корпус № 1 Киевского Политехнического института.
На базе отдельных факультетов и специальностей Политехнического института в 1923-1933 были организованы киевские институты: инженерно-строительный, технологические лёгкой промышленности и пищевой промышленности, авиационный, сельскохозяйственный, а также Днепропетровский институт инженеров железно-дорожного транспорта, Одесский институт инженеров морского флота и др. На базе электромеханических мастерских института создан киевский завод «Точэлектроприбор»; механических мастерских - завод им. И. И. Лепсе.
В 1934-1944 институт существовал как Индустриальный институт (после объединения трёх институтов - машиностроительного, химико-технологического и энерготехнического). В 1944 возобновил деятельность как Политехнический институт. В 1954 к нему был присоединён Институт силикатов. В 1974 филиал Политехнического института в Виннице преобразован в Винницкий политехнический институт.


Пам’ятник першому ректору КПІ професору Кирпичову В. Л. перед корпусом № 1 КПІ.
На постаменті пам’ятника накреслено:
«Перший ректор КПІ професор Кирпичов Віктор Львович (1845-1913)»
«"Ми бажаємо йому - Київському Політехнічному інституту, - жити, рости, міцніти, процвітати.
Нехай життя його рахується сотнями і тисячами років,
а число випущених ним інженерів і агрономів - десятками, сотнями тисяч".
З урочистої промови проф. Кирпичова В. Л. при відкритті КПІ 31 серпня 1898 р.»

Памятник первому ректору КПИ профессору Кирпичеву В. Л. перед корпусом № 1 КПИ.
На постаменте памятника начертано (на Украинском языке):
«Первый ректор КПИ профессор Кирпичев Виктор Львович (1845-1913)»
«"Мы желаем ему - Киевскому Политехническому институту, - жить, расти, крепнуть, процветать.
Пусть жизнь его считается сотнями и тысячами лет,
а число выпущенных им инженеров и агрономов – десятками, сотнями тысяч".
Из торжественной речи проф. Кирпичева В. Л. при открытии КПИ 31 августа 1898 г.»


Пам’ятна дошка Д. І. Менделеєву на корпусі № 1 Київського Політехнічного інституту.
На дошці накреслено:
«"Такої загальної сукупності... спеціальних праць...
яку я бачив у студентів першого випуску Київської Політехніки,
не зустрінеш у відомих мені університетах і технологічних інститутах"...
Голова екзаменаційної комісії КПІ Д. І. Менделеєв 1903 р»

Мемориальная доска Д. И. Менделееву на корпусе № 1 Киевского Политехнического института.
На доске начертано (на Украинском языке):
«"Такой общей совокупности... специальных трудов...
какую я видел у студентов первого выпуска Киевской Политехники,
не встретишь в известных мне университетах и технологических институтах"...
Глава экзаменационной комиссии КПИ Д. И. Менделеев 1903 г»


У Політехнічному інституті навчалися видатні вчені: металург І. П. Бардін, енергетик А. В. Вінтер, фізик Б. М. Вул, конструктор ракетно-космічних систем С. П. Корольов (у 1984 в головному корпусі інституту створено меморіальну аудиторію: № 249), конструктори авіаційних двигунів А. М. Люлька і А. А. Мікулін, авіаційні конструктори І. І. Сікорський, Д. П. Григорович, В. П. Григорьєв, К. А. Калінін, хіміки А. В. Думанський і Б. С. Лисин; фахівці у галузі: металургії та зварювання - Б. Є. Патон, теорії споруд - Н. В. Корноухов, механіки - С. В. Сервісен, механіки та міцності в машинобудуванні - Г. С. Писаренко.
В інституті працювали: дирижаблебудівник Ф. Ф. Андерс, електротехнік Н. А. Артемьєв, фізик Г. Г. Де-Метц, математик В. П. Єрмаков; фахівці у галузі: механіки - Н. Б. Делоне, С. П. Тимошенко, механіки матеріалів - Н. Н. Давиденков, механіки та теорії пружності - А. Н. Дінник, міцності матеріалів і інженерних конструкцій - Ф. П. Белянкин, технології металів - К. А. Зворикін, машинобудування - С. С. Рудник, зварювання і мостобудування - Є. О. Патон, авіабудування - В. Ф. Бобрів, будівельної механіки - К. К. Симінський, гідравліки та гідромеханіки - Г. І. Сухомел; фізіолог рослин Е. Ф. Вотчал, зоотехнік Н. П. Червінський, гідролог і гідрогеолог Е. В. Оппоков; творець першого літака вітчизняної конструкції з бензиновим двигуном А. С. Кудашев; металург В. П. Іжевський; хіміки М. І. Коновалів, С. Н. Реформатський, Л. В. Писаржевський, В. Г. Шапошников і В. П. Яворський; радіотехніки В. В. Огієвський, С. І. Тетельбаум; партійні та державні діячі Ф. В. Ленгник, В. П. Затонський та ін.
1909 на базі повітроплавного кружка Політехнічного інституту було засновано Київське товариство Повітроплавання. 1923-1926 при Політехнічному інституті діяло Авіаційне товариство.


В Политехническом институте обучались выдающиеся учёные: металлург И. П. Бардин, энергетик А. В. Винтер, физик Б. М. Вул, конструктор ракетно-космических систем С. П. Королёв (в 1984 в главном корпусе института создана мемориальная аудитория: № 249), конструкторы авиационных двигателей А. М. Люлька и А. А. Микулин, авиационные конструкторы И. И. Сикорский, Д. П. Григорович, В. П. Григорьев, К. А. Калинин, химики А. В. Думанский и Б. С. Лысин; специалисты в области: металлургии и сварки - Б. Е. Патон, теории сооружений - Н. В. Корноухов, механики - С. В. Сервисен, механики и прочности в машиностроении - Г. С. Писаренко.
В институте работали: дирижаблестроитель Ф. Ф. Андерс, электротехник Н. А. Артемьев, физик Г. Г. Де-Метц, математик В. П. Ермаков; специалисты в области: механики - Н. Б. Делоне, С. П. Тимошенко, механики материалов - Н. Н. Давиденков, механики и теории упругости - А. Н. Динник, прочности материалов и инженерных конструкций - Ф. П. Белянкин, технологии металлов - К. А. Зворыкин, машиностроения - С. С. Рудник, сварки и мостостроения - Е. О. Патон, авиастроения - В. Ф. Бобров, строительной механики - К. К. Симинский, гидравлики и гидромеханики - Г. И. Сухомел; физиолог растений Е. Ф. Вотчал, зоотехник Н. П. Червинский, гидролог и гидрогеолог Е. В. Оппоков; создатель первого самолёта отечественной конструкции с бензиновым двигателем А. С. Кудашев; металлург В. П. Ижевский; химики М. И. Коновалов, С. Н. Реформатский, Л. В. Писаржевский, В. Г. Шапошников и В. П. Яворский; радиотехники В. В. Огиевский, С. И. Тетельбаум; партийные и государственные деятели Ф. В. Ленгник, В. П. Затонский и др.
В 1909 на базе воздухоплавательного кружка Политехнического института было основано Киевское общество Воздухоплавания. В 1923-1926 при Политехническом институте действовало Авиационное общество.


Пам’ятна дошка С. П. Корольову на корпусі № 1 Київського Політехнічного інституту.
На дошці накреслено:
«В 1924-1926 рр. на механічному факультеті КПІ вчився
конструктор перших в світі штучних супутників Землі і космічних кораблів,
двічі Герой Соціалістичної праці, академік Сергій Павлович Корольов (1906-1966)»

Мемориальная доска С. П. Короеву на корпусе № 1 Киевского Политехнического института.
На доске начертано (на Украинском языке):
«В 1924-1926 гг. на механическом факультете КПИ учился
конструктор первых в мире искусственных спутников Земли и космических кораблей,
дважды Герой Социалистического труда, академик Сергей Павлович Королев (1906-1966)»


Пам’ятна дошка Є. О. Патону на корпусі № 1 Київського Політехнічного інституту.
На дошці накреслено:
«В 1904-1935 р.р. тут працював видатний вчений, засновник радянської школи зварників, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці Євген Оскарович Патон (1870-1953)»

Мемориальная доска Е. О. Патону на корпусе № 1 Киевского Политехнического института.
На доске начертано (на Украинском языке):
«В 1904-1935 р.р. здесь работал выдающийся ученый, основатель советской школы сварщиков, академик АН УССР, Герой Социалистического труда Евгений Оскарович Патон (1870-1953)»


Пам’ятник академіку Тимошенку Степану Прокоповичу перед корпусом № 1 КПІ.
На постаменті пам’ятника накреслено:
«Академік Тимошенко Степан Прокопович (1878-1972)»

Памятник академику Тимошенко Степану Прокопьевичу перед корпусом № 1 КПИ.
На постаменте памятника начертано (на Украинском языке):
«Академик Тимошенко Степан Прокопьевич (1878-1972)»


Пам’ятник Сергію Павловичу Корольову на території КПІ.
На постаменті пам’ятника накреслено:
«Сергій Павлович Корольов»
«Космонавтика має безмежне майбутнє і її перспективи неосяжні, як сам Всесвіт»
«Основоположнику практичної космонавтики,
конструктору перших штучних супутників Землі та космічних кораблів,
студенту КПІ 1924-26 років
від Київських політехніків. 2006 р.
Скульптор Олійник М. О.»

Памятник Сергею Павловичу Королеву на территории КПИ.
На постаменте памятника начертано (на Украинском языке):
«Сергей Павлович Королев»
«Космонавтика имеет безграничное будущее и ее перспективы необъятны, как сама Вселенная»
«Основоположнику практической космонавтики,
конструктору первых искусственных спутников Земли и космических кораблей,
студенту КПИ 1924-26 годов
от Киевских политехников. 2006 г.
Скульптор Олейник М. О.»


Пам’ятник Михайлу Пилиповичу Кравчуку на території КПІ.
На постаменті пам’ятника накреслено:
«Михайло Пилипович Кравчук»
«Моя любов - Україна і матаматика»
«Видатному українському математику академіку М. П. Кравчуку
від Київських політехніків. 2003 р.
Скульптор Скобліков О. П.»

Памятник Михаилу Филипповичу Кравчуку на территории КПИ.
На постаменте памятника начертано (на Украинском языке):
«Михаил Филиппович Кравчук»
«Моя любовь - Украина и матаматика»
«Выдающемуся украинскому математику академику М. Ф. Кравчуку
от Киевских политехников. 2003 г.
Скульптор Скобликов О. П.»


Пам’ятник Євгену Оскаровичу Патону на території КПІ.
На постаменті пам’ятника накреслено:
«Євген Оскарович Патон»
«З надією дивлюсь я на нашу талановиту молодь...»
«З глибокою шаною до великого вчителя, вченого,
засновника світової школи зварювання та мостобудування
від студентів та викладачів Київського Політехнічного інституту.
Пам’ятник встановлено у 2002 році.
Автор - скульптор О. П. Скобліков»

Памятник Евгению Оскаровичу Патону на территории КПИ.
На постаменте памятника начертано (на Украинском языке):
«Евгений Оскарович Патон»
«С надеждой смотрю я на нашу талантливую молодежь...»
«С глубоким уважением к великому учителю, ученому,
основателю мировой школы сварки и мостостроения,
от студентов и преподавателей Киевского Политехнического института. Памятник установлен в 2002 году.
Автор - скульптор О. П. Скобликов»


Пам’ятник Лебедєву Сергію Олексійовичу на території КПІ.
На постаменті пам’ятника накреслено:
«Лебедєв Сергій Олексійович»
«"...Електронно-обчислювальна техніка буде мати не менше,
якщо не більше, значення, ніж будь-які інші технології." 1948 р.»
«Творцю першої в континентальній Європі обчислювальної машини
від Київських політехніків. 2002 р.
Скульптор Скобликов О. П.»

Памятник Лебедеву Сергею Алексеевичу на территории КПИ.
На постаменте памятника начертано (на Украинском языке):
«Лебедев Сергей Алексеевич»
«"...Электронно-вычислительная техника будет иметь не меньшее,
если не большее, значение, чем любые другие технологии." 1948 г.»
«Создателю первой в континентальной Европе вычислительной машины
от Киевских политехников. 2002 г.
Скульптор Скобликов О. П.»


Науковий парк «Київська Політехніка».

Научный парк «Киевская Политехника».


За роки свого існування Київський Політехнічний інститут підготував сотні тисяч висококваліфікованих фахівців; ВУЗ нагороджено великою кількістю нагород і почесних звань. На будівлях Політехнічного інституту встановлено меморіальні дошки: Київській Раді робочих депутатів 1905, Штабу червоногвардійських робочих загонів Щулявського району, Є. О. Патону, С. П. Королеву, Ф. В. Ленгнику, В. Ф. Боброву, В. П. Затонському. У парку Політехнічного інституту встановлено пам'ятник Студентам, викладачам, співробітникам Київського Політехнічного інституту, що загинули у роки Великої Вітчизняної війни.

За годы своего существования Киевский Политехнический институт подготовил сотни тысяч высококвалифицированных специалистов; ВУЗ награждён можеством наград и почетных званий. На зданиях Политехнического института установлены мемориальные доски: Киевскому Совету рабочих депутатов 1905, Штабу красногвардейских рабочих отрядов Щулявского района, Е. О. Патону, С. П. Королёву, Ф. В. Ленгнику, В. Ф. Боброву, В. П. Затонскому. В парке Политехнического института установлен памятник Студентам, преподавателям, сотрудникам Киевского Политехнического института, погибшим в годы Великой Отечественной войны.



Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.




Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:



















Цей розділ обов`язково буде розширюватись та періодично поповнюватись. Заходьте!

Этот раздел обязательно будет расширяться и периодически пополняться. Заходите!






Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко




Rambler's Top100