Серія "Київський Зоопарк" (Фото Києва ::: Фото Киева ::: Photo of Kiev ::: Pictures of Kyiv)
Київський Зоопарк
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Киевский Зоопарк
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Фото Киева. Киевский Зоопарк. Главный вход в зоопарк. Фото вересня 2009 року.
Головний вхід до зоопарку (проспект Перемоги, 32).
До 60-річчя відкриття Київського зоопарку вхід до нього було прикрашено стилізованими металевим скульптурами зубра та левиної родини (скульптор Ю. Рубан, 1968 рік).


Главный вход в зоопарк (проспект Победы, 32).
К 60-летию открытия Киевского зоопарка его вход украсили стилизованные металлические скульптуры зубра и львиного семейства (скульптор Ю. Рубан, 1968 год).

Kyiv Zoo. Main Entrance (32, Peremohy Avenue).


Зоологічний парк у Києві було засновано 1908 року за ініціативою університетських професорів М. Оболонського й О. Коротнєва. Спершу він розташовувався на території сучасного ботанічного саду імені академіка О. Фоміна. 1913 року зоопарк було переведено на нову територію - майже 40-гектарну площу яристого пустиря на тодішній західній околиці міста.
Складний рельєф цієї ділянки Києва, свого часу визнаний надто складним для міського житлового будівництва, за роки існування зоопарку було вдало ушляхетнено і насичено рукотворними павільйонами, вольєрами, ставками й островами, які презентують живність зі всього світу (більш ніж 3400 тварин 400 видів). Це дозволяє цікаво провести у царстві тварин мало не весь день.


Зоологический парк в Киеве был основан в 1908 году по инициативе университетских профессоров Н. Оболонского и А. Коротнева. Первое время он располагался на территории современного ботанического сада имени академика А. В. Фомина. В 1913 году зоопарк перевели на новую территорию - почти 40-гектарную площадь овражистого пустыря на бывшей западной окраине города.
Сложный рельеф этого участка Киева, в свое время признанный слишком сложным для городского жилищного строительства, за годы существования зоопарка был удачно облагорожен и насыщен рукотворными павильонами, вольерами, прудами и островами, презентующими живность со всего мира (более 3400 животных 400 видов). Это позволяет с интересом провести в царстве зверей едва ли не весь день.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Схема Киевского Зоопарка. Фото вересня 2009 року.
Схема Київського Зоопарку.
На схемі позначено:
- Павільйони тварин і птахів
- Вольєри
- Адміністративно-господарські будівлі
- Туалети
- Пункти харчування
- Пункти фотопослуг
- Атракціони
- Ветеринарія

Схема Киевского Зоопарка.
На схеме обозначены:
- Павильоны животных и птиц
- Вольеры
- Административно-хозяйственные постройки
- Туалеты
- Пункты питания
- Пункты фотоуслуг
- Атеракционы
- Ветеринария


Київський зоопарк є одним із найбільших серед зоопарків колишнього Радянського Союзу. На його території росте понад 130 видів дерев і кущів.
Від перших днів свого існування з 1909 року, зоопарк утримувався за благодійні кошти. Серед меценатів зоопарку були відомий підприємець О. Терещенко, власник заповідника Асканія-Нова Ф. Фальц-Фейн, архітектор В. Городецький, художник С. Святославський, графиня М. Броцька та цар Микола II.


Киевский зоопарк является одним из крупнейших среди зоопарков бывшего Советского Союза. На его территории произрастает более 130 видов деревьев и кустарников.
С первых дней своего существования с 1909 года, зоопарк содержался на благотворительные средства. В числе меценатов зоопарка были известный предприниматель А. Терещенко, владелец заповедника Аскания-Нова Ф. Фальц-Фейн, архитектор В. Городецкий, художник С. Святославский, графиня М. Броцкая и царь Николай II.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Пеликаны. Фото вересня 2009 року.
Пелікани - найкрупніші птахи зі свого ряду: довжина тіла 130-180 см, маса 7-14 кг. Зовнішність пелікана є дуже характерною: незграбний масивний тулуб, великі крила, короткі та товсті ноги з широкою перетинкою між пальцями, короткий закруглений хвіст. Шия довга. Дзьоб довгий, до 47 см, з гачком на кінці. На нижній стороні дзьоба є характерний шкіряний міхур, що може сильно розтягуватись. За допомогою цього міхура пелікани полюють на здобич (рибу, амфібій тощо) та переносять матеріали для будівництва гнізд.

Пеликаны - самые крупные птицы в своём отряде: длина тела 130-180 см, масса 7-14 кг. Облик пеликана очень характерен: неуклюжее массивное туловище, большие крылья, короткие и толстые ноги с широкой перепонкой между пальцами, короткий закруглённый хвост. Шея длинная. Клюв длинный, до 47 см, с крючком на конце. На нижней стороне клюва есть характерный кожныный мешок, который может сильно растягиваться. С помощью этого мешка пеликаны охотятся на добычу (рыбу, амфибий и пр.) и переносят материалы для строительства гнезд.

Pelicans.


Пір'я у пеліканів рихле, нещільно прилягає до тіла. Це пір'я швидко намокає, і птахи часто «віджимають» його дзьобом. Забарвлення світле - біле, сірувате, часто з рожевим відливом. Махове пір'я зазвичай темне.
Гніздяться пелікани колоніями, що налічують сотні пар, нерідко спільно з іншими водяними птахами; але навіть у позагніздовий період тримаються групами. Крупні види споруджують гнізда на землі або в заломах очерету у вигляді високих куп з гілок і рослинного сміття. Дрібні охоче гніздяться на деревах, якщо ті ростуть біля водоймищ. Будівництвом гнізда займається самка, самець приносить матеріали. Нерідко декілька пар пеліканів будують спільне гніздо.
У кладці 2-3 голубуватих чи жовтуватих яйця з рихлою шорсткою шкаралупою. Насиджування яєць триває 30-42 дні; самка насиджує інтенсивніше, ніж самець. Пташенята вилуплюються сліпими та голими, пухом вони вкриваються на 8-10-й день, здатними до польоту стають на 70-75-й день життя. Молодих вигодовують обидва батьки, відригуючи рибу із шлунків. Смертність пташенят дуже велика: від хижаків, голоду та погодних умов гине більше половини пташенят із тих, що вилупилися.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Щелепні - Gnathostomata. Клас: Птахи - Aves. Ряд: Пеліканоподібні - Pelecaniformes. Родина: Пеліканові - Pelecanidae. Рід: Пелікани - Pelecanus. Вид: Американський білий пелікан - Pelecanus erythrorhynchos.


Оперение у пеликанов рыхлое, неплотно прилегает к телу. Перья быстро намокают, и птицы часто «отжимают» их клювом. Окраска светлая - белая, сероватая, часто с розовым отливом. Маховые перья обычно тёмные.
Гнездятся пеликаны колониями, насчитывающими сотни пар, нередко совместно с другими околоводными птицами; но даже во внегнездовой период держатся группами. Крупные виды сооружают гнезда на земле или в заломах тростника в виде высоких куч из веток и растительного мусора. Мелкие охотно гнездятся на деревьях, если те растут у водоёмов. Строительством гнезда занимается самка, самец приносит материалы. Нередко несколько пар пеликанов строят общее гнездо.
В кладке 2-3 голубоватых или желтоватых яйца с рыхлой шероховатой скорлупой. Насиживание длится 30-42 дня; самка насиживает более интенсивно, чем самец. Птенцы вылупляются слепыми и голыми, пухом они одеваются на 8-10-й день, способными к полету становятся на 70-75-й день жизни. Молодых выкармливают оба родителя, отрыгивая рыбу из желудков. Смертность птенцов очень велика: от хищников, голода и погодных условий гибнет больше половины вылупившихся птенцов.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Челюстноротые - Gnathostomata. Класс: Птицы - Aves. Отряд: Пеликанообразные - Pelecaniformes. Семейство: Пеликановые - Pelicanidae. Род: Пеликаны - Pelecanus. Вид: Американский белый пеликан - Pelecanus erythrorhynchos.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Бизон. Фото вересня 2009 року.
Бізон.

Бизон.

American Bison.


Бізон (лат. Bison americanus).
Ареал: Північна Америка, на більшій частині ареалу знищений (зберігся в деяких резерватах Канади і США). Біотоп: прерії, лісостеп. Живлення: рослинна їжа (трав'янисті рослини, плоди, кора та листя кущів і молодих дерев). Спосіб життя: полігамний вид, тримається стадами до 1000 (в минулому до 20000 особин). Кочує в пошуках їжі. Кожне стадо очолюють кілька старих самців, які пильно його охороняють. Розмноження: гін у травні-вересні, вагітність у середньому 285 днів, народжується 1 теля масою до 20 кг. Статевозрілість самиць настає у віці 2-3 роки, самців - у 3 роки. Маса тіла дорослих 300-900 кг, іноді самців - до 1000 кг. Довжина тіла 2,1-3,8 м. Висота в холці самців до 2 м. Тривалість життя: в середньому 20 років (максимально до 34 років у неволі). У Київському зоопарку вид утримується біля 60 років, регулярно розмножується. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: у часи освоєння Північної Америки чисельність виду досягала 60 млн. особин. Переселенці нещадно знищували бізонів так, що їх чисельність на початок XX століття склала біля 800 особин. Завдяки охороні, на наш час чисельність досягла 15000 особин.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Порожнисторогі (Бикові) - Bovidae. Підродина: Бики - Bovinae. Рід: Бізон - Bison. Вид: Американський бізон - Bison americanus.


Бизон (лат. Bison americanus).
Ареал: Северная Америка, на большей части ареала уничтожен (сохранился в некоторых резерватах Канады и США). Биотоп: прерии, лесостепь. Питание: растительная пища (травянистые растения, плоды, кора и листья кустов и молодых деревьев). Образ жизни: полигамный вид, держится стадами до 1000 (в прошлом до 20000 особей). Кочует в поисках еды. Каждое стадо возглавляют несколько старых самцов, которые пристально его охраняют. Размножение: гон в мае-сентябре, беременность в среднем 285 дней, рождается 1 теленок массой до 20 кг. Половозрелость самок наступает в возрасте 2-3 лет, самцов - в 3 года. Масса тела взрослых 300-900 кг, самцов иногда - до 1000 кг. Длина тела 2,1-3,8 м. Высота в холке самцов до 2 м. Продолжительность жизни: в среднем 20 лет (максимально до 34 лет в неволе). В Киевском зоопарке вид содержится около 60 лет, регулярно размножается. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: во времена освоения Северной Америки численность вида достигала 60 млн. особей. Переселенцы беспощадно уничтожали бизонов так, что их численность на начало XX века составила около 800 особей. Благодаря охране, в наше время численность достигла 15000 особей.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Полорогие - Bovidae. Подсемейство: Быки - Bovinae. Род: Бизон - Bison. Вид: Американский бизон - Bison americanus.

American Bison.
Order: Artiodactyla. Family: Bovidae. Areal: North America; exterminated in most areas. Biotope: prairies, scrub forest. Food: plants, fruit, bark and leaves of bushes and young trees. Biological features: polygamous species; lives in herds up to 1000 individuals. Migrates in search of food; the herd is led by a few old males that guard the herd carefully. Mating season: May-September. Pregnancy: 285 days on average. Male weight: up to 1000 kg; body length up to 2,1-3,8 m; height up to 2 m at shoulder. Lifespan: up to 20 years (up to 34 in captivity). Conservation status: International Red Data Book. Cool fact: before America was colonized the bison numbered 60 million animals. The new settlers started to hunt the bison so mercilessly that at the beginning of the 20th century only 800 animals survived; now this species numbers about 15000 individuals.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Зубр (Бизон европейский). Фото вересня 2009 року.
Зубр, або Бізон європейський (Bison bonasus).

Зубр, или Бизон европейский.

Wisent (European bison).


Зубр, або Бізон європейський (лат. Bison bonasus).
Зубр є найважчим і найкрупнішим наземним ссавцем Європи і останнім європейським представником диких биків. Довжина його тіла може сягати 330 см, висота у холці до двох метрів, а вага іноді сягає однієї тонни. Як і у північноамериканського кузена, його шерсть темно-коричнева, у молодих телят вона червонувата. Голова коротка, опущена, з вираженою «бородою» і двома невеликими рогами. Відмінності між зубром і американським бізоном незначні. У зубра вищий горб, що відрізняється за формою, довші роги та хвіст. Голова зубра поставлена вище, ніж у бізона. Формат тіла зубра вписується в квадрат, а у бізона - у витягнутий прямокутник, тобто у бізона довше спина і коротші ноги. У спекотну пору року задня частина бізона покрита дуже короткою шерстю, майже лиса, тоді як у зубра у всі часи роки шерсть розвинена по всьому тілу. Обидва види приблизно однакові за величиною, однак американський бізон за рахунок приземкуватості виглядає компактнішим і сильнішим. У межах виду виділяються два підвиди - біловезький зубр (B. b. bonasus) і кавказький зубр (B. b. caucasus). Кавказький зубр відрізнявся від біловезького темнішою та кучерявішою шерстю, трохи поступався розмірами, і був винищений людиною до 1927 року. У наш час на Кавказі мешкають вселені людиною зубробізони.
Початковий ареал зубрів розповсюджувався від Піренейського півострова до Західного Сибіру та включав також Англію і південну Скандинавію. У цьому великому ареалі зубри населяли не тільки ліси, але і відкриті місцевості. Лише через інтенсивне людське полювання зубр став твариною, що зустрічається тільки в густих лісах. З роками популяція неухильно скорочувалася. Незабаром зубрів можна вже було зустріти тільки в Біловезькій пущі та на Кавказі. Катастрофою для зубрів стала Перша світова війна та роки розрухи. Останній зубр, що жив на волі, був убитий браконьєрами в Польщі в 1921, а на Кавказі останніх трьох зубрів убили в 1926 році в околицях гори Алоус. У зоопарках і приватних володіннях всього світу збереглися лише 66 тварин. 1923 року було створено Міжнародне суспільство охорони зубра. Сьогодні виселені за спеціальними програмами із зоопарків на природу популяції зубрів мешкають у Польщі, Білорусі, Литві, Молдові, Україні та Росії.
Зубри живуть невеликими стадами кількістю від трьох до двадцяти тварин, що складаються переважно із самок і молодих телят. Лідером у стаді зубрів є самка. Самці воліють жити поодинці та приєднуються до стада тільки під час яру для спаровування. У природних популяціях гін проходить в серпні-вересні. Нині чітка сезонність гону порушена як результат тривалого розведення в неволі. Між конкуруючими самцями справа може дійти до поєдинків, які можуть закінчуватися навіть важкими каліцтвами. Взимку окремі стада нерідко об'єднуються в ще більші групи, в яких іноді перебувають і декілька самців. Вагітність самки триває 9 місяців. Між травнем і липнем народжується по одному дитинчаті, що харчується молоком матері протягом року. У чотирирічному віці зубр вважається статевозрілим, хоча можливе як раніше, так і пізніше дозрівання. Молоді самці, коли покидають материнське стадо, нерідко утворюють стада молодих одинаків, перш ніж наберуть досить сил, щоб жити поодинці. Тривалість життя зубра може сягати 28 років.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Порожнисторогі (Бикові) - Bovidae. Підродина: Бики - Bovinae. Рід: Бізон - Bison. Вид: Зубр - Bison bonasus.


Зубр, или Бизон европейский (лат. Bison bonasus).
Зубр является самым тяжёлым и крупным наземным млекопитающим Европы и последним европейским представителем диких быков. Длина его тела может составлять 330 см, высота в холке до двух метров, а вес иногда достигает одной тонны. Как и у североамериканского кузена, его шерсть тёмно-коричневая, у молодых телят она красноватая. Голова короткая, опущенная, с выраженной «бородой» и двумя небольшими рогами. Различия между зубром и американским бизоном незначительны. У зубра более высокий горб, отличающийся по форме, более длинные рога и хвост. Голова зубра поставлена выше, чем у бизона. Формат тела зубра вписывается в квадрат, а у бизона - в вытянутый прямоугольник, то есть у бизона длиннее спина и короче ноги. В жаркое время года задняя часть бизона покрыта очень короткой шерстью, почти лысая, в то время как у зубра во все времена года шерсть развита по всему телу. Оба вида примерно одинаковы по величине, хотя американский бизон за счёт приземистости выглядит компактнее и сильнее. В пределах вида выделяются два подвида - беловежский зубр (B. b. bonasus) и кавказский зубр (B. b. caucasus). Кавказский зубр отличался от беловежского более тёмной и курчавой шерстью, немного уступал размерами, и был истреблён людьми к 1927 году. В наше время на Кавказе обитают вселённые человеком зубробизоны.
Изначальный ареал зубров распространялся от Пиренейского полуострова до Западной Сибири и включал также Англию и южную Скандинавию. В этом большом ареале зубры населяли не только леса, но и открытые местности. Лишь из-за интенсивной человеческой охоты зубр стал зверем, встречающимся только в густых лесах. С годами популяция неуклонно сокращалась. Вскоре зубра можно уже было встретить только в Беловежской пуще и на Кавказе. Катастрофой для зубров стала Первая мировая война и годы разрухи. Последний живущий на свободе зубр был убит браконьерами в Польше в 1921, а на Кавказе последних трех зубров убили в 1926 году в окрестностях горы Алоус. В зоопарках и частных владениях всего мира сохранились лишь 66 животных. В 1923 году было создано Международное общество охраны зубра. Сегодня выселенные по специальным программам из зоопарков на природу популяции зубров обитают в Польше, Беларуси, Литве, Молдове, Украине и России.
Зубры живут небольшими стадами величиной от трех до двадцати животных, состоящих в основном из самок и молодых телят. Лидером в стаде зубров является самка. Самцы предпочитают жить поодиночке и присоединяются к стаду только во время яра для спаривания. В природных популяциях гон проходит в августе-сентябре. Ныне чёткая сезонность гона нарушена как результат длительного разведения в неволе. Между конкурирующими самцами дело может дойти до поединков, которые могут оканчиваться даже тяжёлыми увечьями. В зимнее время отдельные стада нередко объединяются в ещё большие группы, в которых иногда находится и несколько самцов. Беременность самки длится 9 месяцев. Между маем и июлем рождается по одному детёнышу, питающемуся молоком матери на протяжении года. В четырёхлетнем возрасте зубр считается половозрелым, хотя возможно как более раннее, так и более позднее созревание. Молодые самцы, покидая материнское стадо, нередко образовывают стада молодых холостяков, прежде чем обретут достаточно сил, чтобы жить поодиночке. Продолжительность жизни зубра может достигать 28 лет.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Полорогие - Bovidae. Подсемейство: Быки - Bovinae. Род: Бизон - Bison. Вид: Зубр - Bison bonasus.

The wisent (Bison bonasus), also known as the European bison or European wood bison, is a species of Eurasian bison. It is the heaviest surviving land animal in Europe; a typical wisent is about 2,1 to 3,5 m long, not counting a tail of 30 to 60 cm long, and 1,6 to 2 m tall. Weight typically can range from 300 to 920 kg, with an occasional big bull to 1000 kg or more. It averages slightly lighter in weight that the American Bison (Bison bison), and has shorter hair on the neck, head and forequarters, but longer tail and horns. The rutting season occurs from August through to October. Bulls aged 4–6 years, though sexually mature, are prevented from mating by older bulls. Cows usually have a gestation period of 264 days, and typically give birth to one calf at a time. On average, male calves weigh 27,6 kg at birth, and females 24,4 kg. Body size in males increases proportionately to the age of 6 years. While females have a higher increase in body mass in their first year, their growth rate is comparatively slower than that of males by the age of 3–5. Bulls reach sexual maturity at the age of two, while cows do so in their third year. Wisent feed predominantly on grasses although they will also browse on shoots and leaves; in summer months, an adult male can consume 32 kilograms of food in a day.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Лошадь Пржевальского. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Лошадь Пржевальского. Фото вересня 2009 року.
Кінь Пржевальского.

Лошадь Пржевальского.

Przewalski`s Horse.


Кінь Пржевальского (лат. Equus przewalskii).
Ареал: в історичні часи був широко розповсюджений на рівнинах центральної Азії. В природному середовищі був знищений. Останні знахідки датовані 1968 роком. Зберігся в неволі в зоопарках Європи та Північної Америки. На початку 90-их років минулого століття почалась репатріація коней на заповідних територіях Монголії (Хустан-Нуру) та Китаю. Біотоп: лісостеп, степи, напівпустелі. Біологія: тримається гаремними групами (1 дорослий жеребець, 3-5 кобил та молодь). Живиться трав'янистими рослинами, пагонами і гілками чагарників. Статевої зрілості самець досягає у 2-3-х річному віці, а самиця у 2-х річному. Розмножуються протягом року. Самиця раз на рік після 12-ти місячної вагітності народжує одне маля. Лактація триває 6-8 місяців. Маса тіла дорослої тварини 200-300 кг, довжина 220-280 см. Висота в холці 120-146 см. Тривалість життя до 30 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: цей вид коня вперше відкрив російський мандрівник М. М. Пржевальський в 1879 році.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Непарнокопитні - Perissodactyla. Родина: Коневі - Equidae. Рід: Кінь - Equus. Вид: Кінь дикий - Equus ferus. Підвид: Кінь Пржевальского - Equus ferus przewalskii.


Лошадь Пржевальского (лат. Equus przewalskii).
Ареал: в исторические времена был широко распространен на равнинах центральной Азии. В естественной среде был уничтожен. Последние находки датированы 1968 годом. Сохранился в неволе в зоопарках Европы и Северной Америки. В начале 90-х годов прошлого века началась репатриация коней на заповедных территориях Монголии (Хустан-Нуру) и Китая. Биотоп: лесостепь, степи, полупустыни. Биология: держится гаремными группами (1 взрослый жеребец, 3-5 кобыл и молодежь). Питается травянистыми растениями, побегами и ветвями кустарников. Половой зрелости самец достигает в 2-3-х летнем возрасте, а самка в 2-х летнем. Размножаются на протяжении года. Самка раз в году после 12-ти месячной беременности рожает одного малыша. Лактация длится 6-8 месяцев. Масса тела взрослого животного 200-300 кг, длина 220-280 см. Высота в холке 120-146 см. Продолжительность жизни до 30 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: этот вид лошади впервые открыл российский путешественник Н. М. Пржевальский в 1879 году.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Непарнокопытные - Perissodactyla. Семейство: Лошадиные - Equidae. Род: Лошади - Equus. Вид: Дикая лошадь - Equus ferus. Подвид: Лошадь Пржевальского - Equus ferus przewalskii.

Przewalski`s Horse.
Order: Perissodactyla. Family: Equidae. Areal: in historic times the species was distributed in the steppes of central Asia. It was eliminated in the wild. The species was preserved in the zoos of Europe and North America. In 1990s the animals were reintroduced to the natural reserves of Mongolia and China. Biotope: woods and steppes, semi-desert. Biology: lives in harem groups (one adult male, 2-5 females and foals). Feeds on plants, sprouts, browse. Maturity age: 2-3 years; breeding season: throughput the year; pregnancy lasts 12 months and 1 foal is born. Lactation period: 6-8 months. Weight of an adult animal 200-300 kg, body length: 220-280 cm. Height at the shoulder 120-146 cm. Lifespan: up to 30 years. Conservation status: international red data book. Cool fact: this species was discovered by a Russian traveller M. Przewalski in 1879.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Страус африканский. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Страус африканский. Фото вересня 2009 року.
Страус африканський.

Страус африканский.

Ostrich.


Страус африканський (лат. Struthio camelus) - нелітаючий птах, крила слабо розвинуті, кіль відсутній.
Мешкають в степах та напівпустелях Африки. Сотні тисяч років тому страуси жили також на півдні України та далі на схід аж до Монголії. Характерна особливість африканських страусів - два пальця на нозі (в інших страусоподібних - 3, у ківі - 4). Висота птаха: 2-2,5 м, вага: 150 кг., тривалість життя до 70 років. Швидкість бігу страуса сягає 70 км/г. Довжина кроку: 3-3,5 м. Удар ноги дуже сильний, страус нею може нанести серйозні травми, або навіть вбити. У страуса чудовий зір. Око має в діаметрі близько 5nbsp;см. Очі у страуса мають вагу вдвічі більшу за мозок. Коли страус від кого-небудь тікає, то він наче раптово зникає з поля зору. Якщо піти за ним слідом, то здалеку може здатися ніби він сховав голову в пісок, але насправді страус сидить на землі, притиснувши до неї голову з витягнутою шиєю. Страуси живуть сім'ями, які залюбки приймають і чужих дітей. Зграї із сотень птахів збираються біля водопою або на гарних пасовищах. Часто із страусами в савані пасуться стада гну, зебр. Гніздо будує самець на землі у вигляді платформи з гілок, листя і сухої трави. Кілька самиць можуть використовувати одно гніздо для кладки. Кожна самка відкладає 8-10 солом’яно-жовтих яєць. Насиджує кладку переважно самець (в середньому 42 дні), він же і водить виводок. Батьки піклуються про малят кілька місяців, охороняючи від ворогів та палючого африканського сонця, розкриваючи як парасольку крила над страусенятами. Страусеня подає голос ще з яйця до викльовування і батьки йому відповідають. Шкарлупа яйця дуже міцна і малечі доводиться потратити на її розбивання від години до доби. Шкарлупа яйця міцністю може посперечатися з фарфоровим посудом. Його вага - від 1,5 до 2 кг (стільки важать 25-36 курячих яєць, по смаку вони дуже схожі). Годується страус переважно рослинною їжею; травою, листям, плодами, крім того поїдає різних дрібних тваринок, пташок, ящірок, комах. Малята переважно комахоїдні. Страуси можуть довгий час обходитися без води, але при нагоді охоче п'ють та купаються. Цікаво, що в стародавньому Єгипті пір'ям страуса прикрашали віяла та одяг. Символом справедливості у єгиптян був знак, що зображував перо страуса. Справа в тому, що у страуса стержень ділить перо на дві рівні половини, в той час як перо інших птахів поділяється на більш вузьку та широку частини, а значить «несправедливо».
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Щелепні - Gnathostomata. Клас: Птахи - Aves. Ряд: Страусоподібні - Struthioniformes. Родина: Страусові - Struthionidae. Рід: Страуси - Struthio. Вид: Страус африканський - Struthio camelus.


Страус африканский (лат. Struthio camelus) - нелетаюая птица, крылья слабо развиты, киль отсутствует.
Живут в степях и полупустынях Африки. Сотни тысяч лет тому назад страусы жилы также на юге Украины и дальше к востоку вплоть до Монголии. Характерная особенность африканских страусов - два пальца на ноге (у других страусоподобных - 3, у киви - 4). Высота птицы: 2-2,5 м, вес: 150 кг., продолжительность жизни до 70 лет. Скорость бега страуса достигает 70 км/ч. Длина шага: 3-3,5 м. Удар ноги очень сильный, страус ею может нанести серьезные травмы, или даже убить. У страуса прекрасное зрение. Глаз имеет в диаметре около 5nbsp;см. Глаза у страуса имеют вес вдвое больше мозга. Когда страус от кого-нибудь убегает, то он как будто внезапно исчезает из поля зрения. Если пойти за ним следом, то издалека может показаться, будто он спрятал голову в песок, но в действительности страус сидит на земле, прижав к ней голову с вытянутой шеей. Страусы живут семьями, которые с удовольствием принимают и чужих детей. Стаи из сотен птиц собираются около водопоя или на хороших пастбищах. Часто со страусами в саванне пасутся стада гну, зебр. Гнездо строит самец на земле в виде платформы из ветвей, листьев и сухой травы. Несколько самок могут использовать одно гнездо для кладки. Каждая самка откладывает 8-10 соломенно-желтых яиц. Насиживает кладку преимущественно самец (в среднем 42 дня), он же и водит выводок. Родители заботятся о малышах несколько месяцев, охраняя от врагов и палящего африканского солнца, раскрывая как зонтик крылья над страусятами. Страусенок подает голос еще из яйца до выклевывания и родители ему отвечают. Скорлупа яйца очень крепкая и птенцам приходится потратить на ее разбивание от часа до суток. Скорлупа яйца по прочности может поспорить с фарфоровой посудой. Его вес - от 1,5 до 2 кг (столько весят 25-36 куриных яиц, по вкусу они очень похожи). Кормится страус преимущественно растительной едой; травой, листьями, плодами, кроме того поедает разных мелких зверюшек, птичек, ящериц, насекомых. Малыши преимущественно насекомоядные. Страусы могут долгое время обходиться без воды, но при случае охотно пьют и купаются. Интересно, что в древнем Египте пером страуса украшали веера и одежду. Символом справедливости у египтян был знак, который изображал перо страуса. Дело в том, что у страуса стержень делит перо на две ровных половины, в то время как перо других птиц разделяется на более узкую и широкую части, а значит «несправедливо».
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Челюстноротые - Gnathostomata. Класс: Птицы - Aves. Отряд: Страусоподобные - Struthioniformes. Семейство: Страусовые - Struthionidae. Род: Страусы - Struthio. Вид: Страус африканский - Struthio camelus.

Ostrich.
Order: Artiodactyla. Family: Cervidae. Areal: west Europe, Baltic region, Belarus, Carpathian and Crimean regions. Biotope: taiga, leafed forest and scrub. Food: grass, tree leaves and bark, sprouts, young trees. Mating season: October; pregnancy: 8,5 months. Number of offspring: 1 fawn, weight 6-7 kg Weight of an adult animal: 300-400 kg. Lifespan: up to 20 years. Conservation status: International Red Data Book. Cool fact: in the wild 4 animals live on the territory of 1000 hectares on an average. They mark their territory very carefully and don't allow other deer on it.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Олень благородный. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Олень благородный. Фото вересня 2009 року.
Олень шляхетний (Cervus elaphus).

Олень благородный.

Red Deer.


Олень шляхетний (лат. Cervus elaphus).
Ареал: Західна Європа, Прибалтика, Білорусь, Карпати та Крим. Біотоп: широколисті ліси, чагарникові зарості по берегах річок. Живлення: трава, листя та кора дерев, молоді пагони, молоді дерева. Розмноження: гін у серпні-жовтні. Вагітність: 6,5 місяців. Народжується одне оленя, вагою 6-7 кг. Вага дорослої тварини: 300-400 кг. Тривалість життя: до 20 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: на 1000 га мешкає в середньому 4 особини, вони ретельно мітять свою територію і не допускають на цю територію інших оленів.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Оленеві - Cervidae. Підродина: Оленеві - Cervinae. Рід: Олень - Cervus. Вид: Олень шляхетний - Cervus elaphus.


Олень благородный (лат. Cervus elaphus).
Ареал: Западная Европа, Прибалтика, Беларусь, Карпаты и Крым. Биотоп: широколистые леса, кустарниковые заросли по берегам рек. Питание: трава, листья и кора деревьев, молодые побеги, молодые деревья. Размножение: гон в августе-октябре. Беременность: 6,5 месяцев. Рождается один олененок, весом 6-7 кг. Вес взрослого животного: 300-400 кг. Продолжительность жизни: до 20 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: на 1000 гектаров живет в среднем 4 особи, они тщательно метят свою территорию и не допускают на эту территорию других оленей.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Оленевые - Cervidae. Подсемейство: Настоящие олени - Cervinae. Род: Олени - Cervus. Вид: Олень благородный - Cervus elaphus.

Red Deer.
Order: Artiodactyla. Family: Cervidae. Areal: west Europe, Baltic region, Belarus, Carpathian and Crimean regions. Biotope: taiga, leafed forest and scrub. Food: grass, tree leaves and bark, sprouts, young trees. Mating season: October; pregnancy: 8,5 months. Number of offspring: 1 fawn, weight 6-7 kg Weight of an adult animal: 300-400 kg. Lifespan: up to 20 years. Conservation status: International Red Data Book. Cool fact: in the wild 4 animals live on the territory of 1000 hectares on an average. They mark their territory very carefully and don't allow other deer on it.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Олень пятнистый. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Олень пятнистый. Фото вересня 2009 року.
Олень плямистий (Cervus nippon).

Олень пятнистый.

Sika Deer.


Олень плямистий (лат. Cervus nippon).
Ареал: уссурійський регіон Сибіру (Росія), острів Тайвань, Корея, Японія, східний Китай. Біотоп: акліматизований в Європі, на Уралі та північному Кавказі (широколисті та мішані ліси). Живлення: рослинна їжа (листя, гілки дерев, жолуді), іноді водорості. Розмноження: гін у вересні–листопаді. Вагітність 7,5 місяців. Народжується одне оленя вагою 6-6,5 кг. Вага дорослої тварини: самки 79-84 кг, самця 117-131 кг. Тривалість життя: 14-21 рік. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: восени і взимку залюбки поїдають жолуді, горіхи, а літом - ягоди, гриби. Роги використовують у фармацевтичній промисловості для виготовлення ліків.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Оленеві - Cervidae. Підродина: Оленеві - Cervinae. Рід: Олень - Cervus. Вид: Олень плямистий - Cervus nippon.


Олень пятнистый (лат. Cervus nippon).
Ареал: уссурийский регион Сибири (Россия), остров Тайвань, Корея, Япония, восточный Китай. Биотоп: акклиматизирован в Европе, на Урале и северном Кавказе (широколиственные и смешанные леса). Питание: растительная пища (листья, ветви деревьев, желуди), иногда водоросли. Размножение: гон в сентябре-ноябре. Беременность 7,5 месяцев. Рождается один олененок весом 6-6,5 кг. Вес взрослого животного: самки 79-84 кг, самца 117-131 кг. Продолжительность жизни: 14-21 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: осенью и зимой охотно поедают желуди, орехи, а летом - ягоды, грибы. Рога используют в фармацевтической промышленности для изготовления лекарств
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Оленевые - Cervidae. Подсемейство: Настоящие олени - Cervinae. Род: Олени - Cervus. Вид: Олень пятнистый - Cervus nippon.

Sika Deer.
Order: Artiodactyla. Family: Cervidae. Areal: Ussuri region of Siberia (Russia), Taiwan island, Korea, Japan and East China. Introduced to Europe, the Urals and North Caucasus, New Zealand, the United States. Biotope: leafed and mixed forest. Food: plant food (tree leaves, sticks, acorns), sometimes seaweed. Mating season: September-November. Pregnancy: 7,5nbsp;months. Number of offspring: 1nbsp;fawn, weight 6-6,5nbsp;kg. Weight of an adult animal: female 79-84nbsp;kg, male 117-131nbsp;kg. Lifespan: 14-20nbsp;years. Conservation status: International Red data Book. Cool fact: in autumn and winter they willingly eat nuts and acorns as well as berries and mushrooms. Their horns are used in pharmaceutics.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Лама. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Лама. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Лама. Фото вересня 2009 року.
Лама (Lama glama).

Лама.

Llama.


Лама (лат. Lama glama).
Ареал: високогір'я Анд, південно-східний Перу та західна Болівія. Живлення: трав'яниста рослинність, листя дерев та чагарників. Розмноження: гін у листопаді-лютому. Вагітність: 12 місяців. Народжується одне, зрідка двоє, малюків вагою 7-8 кг. Вага дорослої тварини до 140 кг. Тривалість життя: до 30 років. Цікавий факт: одна тварина може за добу переносити вантаж 27-45 кг на відстань до 24 км.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Верблюдовиді (Мозоленогі) - Tylopoda. Родина: Верблюдові - Camelidae. Рід: Лами - Lama. Вид: Лама - Lama glama.


Лама (лат. Lama glama).
Ареал: высокогорье Анд, юго-восточный Перу и западная Боливия. Питание: травянистая растительность, листья деревьев и кустарников. Размножение: гон в ноябре-феврале. Беременность: 12 месяцев. Рождается один, изредка двое, малышей весом 7-8 кг. Вес взрослого животного до 140 кг. Продолжительность жизни: до 30 лет. Интересный факт: одно животное может за сутки переносить груз 27-45 кг на расстояние до 24 км.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa. Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Мозоленогие - Tylopoda. Семейство: Верблюдовые - Camelidae. Род: Ламы - Lama. Вид: Лама - Lama glama.

Llama.
Order: Artiodactyla. Family: Camelidae. Areal: the Andean highlands, southeast Peru and western Bolivia. Food: plants, tree and bush leaves. Mating season: November-February. Pregnancy: 12 months. Number of offspring: 1-2, weight up to 8 kg. Weight of an adult animal: up to 140 kg. Lifespan: up to 30 years. Cool fact: one animal can carry 27-45 kg of load on the distance of 24 km.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Скот Ватусси. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Скот Ватусси. Фото вересня 2009 року.
Худоба Ватуссі (Bos Taurus var. Vatussi).

Скот Ватусси.

Watusi Cattle.


Худоба Ватуссі (лат. Bos Taurus var. Vatussi).
Африканська порода великої рогатої худоби. Розповсюджена в центральній Африці, в районі озер Вікторія і Танганьїка, а також на захід від них до озера Чад. Особливістю цієї породи є дуже довгі роги. Як і інші породи, походить від первісного тура, що зник у XVII столітті. Вже біля 6000 років цю худобу вирощують африканські племена: масаї, ватуссі, тутсі, анколе, бахіма, баші, кігезі, ківу. Масть чорна, ряба і червона різних відтінків. Відстань між кінцями рогів до 1,5 м. Худоба відзначається добрими робочими якостями. Річний надій молока до 1000 л, жирномолочність 4,5-5%. Жива вага корів 350—400 кг. Масаї беруть кров з вени тварин і споживають її, розводячи молоком. Особини з дуже довгими рогами належали королю і вважалися священними. Травна система Ватуссі може перетравлювати дуже грубу їжу, витримувати обмежену кількість їжі та води. Їх витривалість дозволила не тільки вижити в Африці протягом століть, але і розповсюдитись по інших континентах. Роги Ватуссі пронизані системою кровоносних судин та використовуються для терморегуляції при спекоті. Кров, що циркулює по рогах, охолоджується потоками повітря, потім повертається в тіло і знижує його температуру. 1958 року декілька тварин було завезено в Асканію-Нову, де вони успішно прижились і розмножились. Звідти вони надійшли до Київського Зоопарку. В 1960-ті роки Уолтер Шульц завіз до Америки двох биків і одну корову, після чого Ватуссі швидко поширились по американському континенту.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні)  - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Порожнисторогі (Бикові) - Bovidae. Підродина: Бики - Bovinae. Рід: Бик - Bos. Вид: Дикий бик - Bos taurus. Порода (підвид): Худоба Ватуссі - Bos Taurus var. Vatussi.


Скот Ватусси (лат. Bos Taurus var. Vatussi).
Африканская порода крупного рогатого скота. Распространена в центральной Африке, в районе озер Виктория и Танганьика, а также к западу от них к озеру Чад. Особенностью этой породы являются очень длинные рога. Как и другие породы, происходит от первобытного тура, который исчез в XVII веке. Уже около 6000 лет этот скот выращивают африканские племена: масаи, тутси, анколе, бахима, баши, кигези, киву. Масть черная, рябая и красная разных оттенков. Расстояние между концами рогов до 1,5 м. Скот отличается хорошими рабочими качествами. Годовой надой молока до 1000 л, жирномолочность 4,5-5%. Живой вес коров 350-400 кг. Масаи берут кровь из вены животных и потребляют ее, разводя молоком. Особи с очень длинными рогами принадлежали королю и считались священными. Пищеварительная система Ватусси может переваривать очень грубую еду, выдерживать ограниченное количество еды и воды. Их выносливость позволила не только выжить в Африке в течение веков, но и распространиться по другим континентам. Рога Ватусси пронизаны системой кровеносных сосудов и используются для терморегуляции при жаре. Кровь, циркулирующая по рогам, охлаждается потоками воздуха, потом возвращается в тело и снижает его температуру. В 1958 году несколько животных были завезены в Асканию-Нову, где они успешно прижились и размножились. Оттуда они поступили в Киевский Зоопарк. В 1960-ые годы Уолтер Шульц завез в Америку двух быков и одну корову, после чего Ватусси быстро распространились по американскому континенту.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Полорогие - Bovidae. Подсемейство: Быки - Bovinae. Род: Настоящие быки - Bos. Вид: Дикий бык - Bos taurus. Порода (подвид): Скот Ватусси - Bos Taurus var. Vatussi.

Watusi Cattle.
Order: Artiodactyla. Family: Bovidae. Watusi are African domesticated cattle. They are distributed in central Africa in the area of lake Victoria and to the south of the lake Chad. A characteristic feature of this breed of cattle is very long horns. Like other cattle it derives from an aurochs which became instinct in 17th century. More than 6000 years Watusi have been herded by many African tribes like Masai, Watutsi, Ankole, Bahima and others. The animals can be of different coloration: black, skewbald and red. The distance between the tips of the horns is up to 1,5 m. The animals have good working qualities. The milk yield is 1000 l of a year. The weight of a mature animal is 350-400 kg. The Masai get vein blood of the animals and drink it mixing with milk. The Watusi with longest horns belonged to the king and considered sacred. Their digestive system can digest very rough food and survive without water and food for a long time. Their endurance allowed them to survive in africa and spread to other continents. The horns are run through by blood vessels which help them resist the heat. In 1958 a few animals were brought to Askania-Nova biosphere reserve where they have got accustomed and bred. From there Watusi got to Kyiv Zoo. In 1960s Walter Shultz brought two bulls and a caw to America and they quickly spread all over the American continent.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Саблерогий орикс. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Саблерогий орикс. Фото вересня 2009 року.
Орикс шаблерогий (Oryx dammah).

Саблерогий орикс.

Scimitar-horned Oryx.


Орикс шаблерогий (лат. Oryx Dammah).
Ареал: у минулому були розповсюджені на півдні Сахари. На сьогодні в природі не зустрічається. Знищений людиною. Зберігся тільки в неволі. Біотоп: пустелі та степи. Біологія: полігамній вид. Тримається стадами (дорослий самець-вожак, самиці з малюками, інші самці). Живиться трав'янистими рослинами, пагонами, гілками чагарників. Статевої зрілості самець досягає у 2-3-х річному віці, а самиця у 2-х річному. Розмножуються протягом року. Самиця після 8-ми місячної вагітності народжує одне, рідко двоє малят (маса новонародженого 9-15 кг). Лактація триває 10-12 місяців. Маса тіла дорослої тварини до 200 кг, висота в холці 120-125 см. Тривалість життя до 20 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга (зниклий у природі вид). Цікавий факт: найбільш пристосований до життя в пустелі вид антилоп.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Порожнисторогі (Бикові) - Bovidae. Підродина: Шаблерогі антилопи - Hippotraginae. Рід: Орикси - Oryx. Вид: Орикс шаблерогий - Oryx dammah.


Саблерогий орикс (лат. Oryx Dammah).
Ареал: в прошлом были распространены на юге Сахары. На сегодняшний день в природе не встречается. Уничтожен человеком. Сохранился только в неволе. Биотоп: пустыни и степи. Биология: полигамной вид. Держится стадами (взрослый самец-вожак, самки с малышами, другие самцы). Питается травянистыми растениями, побегами, ветвями кустарников. Половой зрелости самец достигает в 2-3-х годовом возрасте, а самка в 2-х годовом. Размножаются на протяжении года. Самка после 8-ми месячной беременности рожает одного, редко двух малышей (масса новорожденного 9-15nbsp;кг). Лактация длится 10-12 месяцев. Масса тела взрослого животного до 200 кг, высота в холке 120-125 см. Продолжительность жизни до 20 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга (исчезнувший в природе вид). Интересный факт: наиболее приспособленный к жизни в пустыне вид антилоп.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Полорогие - Bovidae. Подсемейство: Саблерогие антилопы - Hippotraginae. Род: Ориксы (Сернобыки) - Oryx. Вид: Саблерогий (Сахарский) орикс - Oryx dammah.

Scimitar-horned Oryx.
Order: Artiodactyla. Family: Bovidae. Areal: formerly inhabited the south of the Sahara desert. There are no wild populations. Exterminated by people. The species survived in captivity. Biotope: deserts and steppes. Biology: polygamous species; lives in herds (one mature male-leader, females with the young and other males). Feeds on plants, sprouts, browse. Maturity age: 2-3 years. Pregnancy: 8 months. One or (rarely) two young are born which weigh 9-15 kg; lactation period 10-12 months. Weight of an adult animal: up to 200 kg; height at the shoulder: 120-125 cm. Lifespan: up to 20 years. Conservation status: International Red data Book (extinct in the wild). Cool fact: this antelope species are best adapted to live in a desert.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Нильгау. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Нильгау. Фото вересня 2009 року.
Нільгау (Boselaphus tragocamelus).

Нильгау.

Nilgai.


Нільгау (лат. Boselaphus tragocamelus).
Ареал: Західна Індія на південь від Гімалаїв. Біотоп: розріджені ліси і чагарникові зарості. Живлення: рослинна їжа. Спосіб життя: тримається групами по 3-6 особин. Розмноження: вагітність 260-270 днів. Народжується 1-2 телят. Вага дорослого самця: 250 кг, самиці 120-160 кг. Тривалість життя: 20 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: під час гону самці поводяться між собою спокійно і обережно, а самки навпаки агресивні.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Порожнисторогі (Бикові) - Bovidae. Підродина: Бики - Bovinae. Рід: Нільгау - Boselaphus. Вид: Нільгау - Boselaphus tragocamelus.


Нильгау (лат. Boselaphus tragocamelus).
Ареал: Западная Индия к югу от Гималаев. Биотоп: разреженные леса и кустарниковые заросли. Питание: растительная пища. Образ жизни: держится группами по 3-6 особей. Размножение: беременность 260-270 дней. Рождается 1-2 теленка. Вес взрослого самца: 250 кг, самки 120-160 кг. Продолжительность жизни: 20 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: во время гона самцы ведут себя друг с другом спокойно и осторожно, а самки наоборот агрессивны.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Полорогие - Bovidae. Подсемейство: Быки - Bovinae. Род: Нильгау - Boselaphus. Вид: Нильгау - Boselaphus tragocamelus.

Nilgai.
Order: Artiodactyla. Family: Bovidae. Areal: West India to the south of the Himalaya. Biotope: thin forests and scrub. Food: plants. Biological features: lives in groups of 3-6 animals. Pregnancy: 260-270 days. Number of offspring: 1-2 calves, weight: 8-15 kg. Female weight: up to 160 kg, male weight: up to 250 kg. Lifespan: up to 20 years. Conservation status: International Red data Book. Cool fact: during the mating season the males are quiet and careful while the females become aggressive.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Зебра Гранта. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Лошадь Пржевальского. Фото вересня 2009 року.
Зебра Гранта (Equus burchelli boehmi).

Зебра Гранта.

Grant`s Zebra.


Зебра Гранта (лат. Equus burchelli boehmi).
Ареал: Африка (Замбія, Конго, північ Танзанії, південний захід Уганди та Кенії, південь Ефіопії). Біотоп: савани і степи, злакові та чагарникові пасовища. Біологія: тримається гаремними табунами (1 дорослий жеребець, 3-5 кобил та молодь). Живиться трав'янистими рослинами, пагонами і гілками чагарників. Статевої зрілості самець досягає у 2-3 річному віці, а самиця у 2-річному. Розмножуються протягом року. Самиця раз на рік після 12-місячної вагітності народжує одне маля. Лактація триває 5-6 місяців. Маса тіла дорослої тварини 250-300 кг, довжина 220-240 см, висота в холці до 120 см. Тривалість життя до 30 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: може розвивати швидкість руху до 65 км/год.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Непарнокопитні - Perissodactyla. Родина: Коневі - Equidae. Рід: Кінь - Equus. Підрід: Зебри - Hippotigris. Вид: Зебра бурчеллова - Equus burchelli (quagga). Підвид: Зебра Гранта - Equus burchelli (quagga) boehmi.


Зебра Гранта (лат. Equus burchelli boehmi).
Ареал: Африка (Замбия, Конго, север Танзании, южный запад Уганды и Кении, юг Эфиопии). Биотоп: саванны и степи, злаковые и кустарниковые пастбища. Биология: держится гаремными табунами (1 взрослый жеребец, 3-5 кобыл и молодежь). Питается травянистыми растениями, побегами и ветвями кустарников. Половой зрелости самец достигает в 2-3 годовом возрасте, а самка в 2-летнем. Размножаются на протяжении года. Самка раз в году после 12-месячной беременности рожает одного малыша. Лактация длится 5-6 месяцев. Масса тела взрослого животного 250-300 кг, длина 220-240 см, высота в холке до 120 см. Продолжительность жизни до 30 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: может развивать скорость движения до 65 км/час.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Непарнокопытные - Perissodactyla. Семейство: Лошадиные - Equidae. Род: Лошади - Equus. Подрод: Зебры - Hippotigris. Вид: Бурчеллова (саванная) зебра - Equus burchelli (quagga). Подвид: Зебра Гранта - Equus burchelli (quagga) boehmi.

Grant`s Zebra.
Order: Perissodactyla. Family: Equidae. Areal: Africa (Zambia, Congo, northern Tanzania, south-west Uganda and Kenya, southern Ethiopia). Biotope: savannas, steppes, grain and shrub pastures. Biology: lives in harem herds (1 adult male-leader, 3-5 females and the young). Feeds on grasses, sprouts and browse. Maturity age: 2-3 years. Breeding season: throughout a year. Pregnancy lasts 12 months and 1 foal is born. Lactation period: 5-6 months. Weight of an adult animal 250-300 kg; length of the body: 220-240 cm. Height at the shoulder: up to 120 cm. Lifespan: up to 30 years. Conservation status: International Red data Book. Cool fact: zebras can make up to 65 km per hour.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Черепашье царство. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Черепашье царство. Фото вересня 2009 року.
Черепашаче царство.

Черепашье царство.

Tortoises.


Черепахи (лат. Testudines) - один з чотирьох рядів плазунів, що існує впродовж більш ніж 220 мільйонів років. Містить близько 230 сучасних видів, що групуються в 12 родин і 5 підрядів, які поширені в тропічній і помірній кліматичних зонах майже по всій Землі і що живуть як у воді, так і на суші. Різноманітні види черепах населяють велику частину суші та вод тропічного і помірного поясів. Їх немає в холодних краях, деяких пустелях, на тихоокеанському узбережжі Південної Америки, і в Новій Зеландії. З екологічного погляду черепахи поділяються на морських і наземних, а наземні у свою чергу підрозділяються на сухопутних і прісноводих. Розміри черепах змінюються в досить великому діапазоні. Морські види, зазвичай, більші сухопутних і прісноводих родичів. Найбільшими із сучасних черепах є шкірясті черепахи (Dermochelys coriacea), з довжиною панцира 2 м і масою більше 900 кг. Найдрібніший вид черепах - крапчаста, або намаквалендська черепаха (Homopus signatus), що не перевищує 10 см в довжину. Ростуть черепахи протягом усього життя. З віком їх ріст стає повільнішим. Живуть тварини довго: багато видів черепах доживають до 100 років. Та й це не є межею.
Сучасних черепах можна безпомилково відрізнити від інших тварин за наявністю панцира. Панцир складається із спинного щита - карапакса та черевного - пластрона. У більшості черепах зверху панцир покритий симетричними роговими щитками, і лише у деяких видів, таких як м'якотілі і шкірясті черепахи, його покриває щільна шкіра. Панцир новонароджених черепах м'який, але з віком він зазвичай твердне. Спереду і ззаду панцир має отвори, через які тварина висуває голову, хвіст і кінцівки. У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) під час небезпеки. Форма панцира пов'язана із способом життя черепах: у сухопутних видів він зазвичай високий, куполоподібний, часто горбкуватий, у прісноводих - низький, сплощений і гладкий, у морських має обтічну каплеподібну форму.
Сухопутні черепахи харчуються переважно рослинною їжею, а прісноводі, навпаки, у своїй більшості є хижаками. Вони поїдають різних риб, а також молюсків, членистоногих й інших хребетних. Але і ті, й інші охоче включають до свого раціону корми, здавалося б, абсолютно невластиві для них: рослиноїдні - тваринну їжу, хижаки - рослинну. Серед морських черепах є і хижі, і рослиноїдні, і всеїдні види. Багато прісноводих видів черепах у дитинстві ведуть хижацький спосіб життя, а подорослішавши, стають рослиноїдними.
Черепахи ведуть одиночний спосіб життя і зазвичай шукають суспільства собі подібних тільки в шлюбний період, хоча деякі види можуть збиратися в групи на час зимівлі. Деякі прісноводі черепахи навіть поза шлюбним періодом агресивно реагують на своїх родичів, наприклад жабоголові черепахи (Phrynops geoffroanus).
Всі відомі науці сучасні черепахи - тварини яйцекладні. Самки відкладають яйця в глекоподібну ямку, яку вони викопують задніми лапами, змочуючи грунт рідиною з клоаки. Потім ямку засипають і утрамбовують зверху ударами пластрона. Яйця кулясті або еліптичні, білого кольору, зазвичай покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських і деяких бокошийних черепах яйця мають м'яку шкірясту оболонку. Число яєць, що відкладаються, коливається у різних видів від одного до двох сотень. Багато черепах роблять декілька кладок протягом сезону. Інкубаційний період у більшості видів триває 2-3 місяці. Черепахи майже всіх видів після відкладання яєць втрачають до них будь-яку зацікавленість і не виявляють жодної турботи про потомство.
Царство: Тварини - Metazoa. Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Плазуни (рептилії) - Reptilia. Ряд: Черепахи - Testudines.


Черепахи (лат. Testudines) - один из четырёх отрядов пресмыкающихся, существующий на протяжении более 220 миллионов лет. Содержит около 230 современных видов, группируемых в 12 семейств и 5 подотрядов, распространённых в тропической и умеренной климатических зонах почти по всей Земле и живущих как в воде, так и на суше. Разнообразные виды черепах населяют большую часть суши и вод тропического и умеренного поясов. Их нет в холодных краях, некоторых пустынях, на тихоокеанском побережье Южной Америки, и в Новой Зеландии. С экологической точки зрения черепахи делятся на морских и наземных, а наземные в свою очередь подразделяются на сухопутных и пресноводных. Размеры черепах изменяются в довольно большом диапазоне. Морские виды, как правило, больше сухопутных и пресноводных сородичей. Крупнейшими из современных черепах являются кожистые черепахи (Dermochelys coriacea), с длиной панциря 2 м и массой более 900 кг. Самый мелкий вид черепах - крапчатая, или намаквалендская черепаха (Homopus signatus), не превышающая 10 см в длину. Растут черепахи в течение всей жизни. С возрастом их рост замедляется. Живут животные долго: много видов черепах доживают до 100 лет. Но и это не является пределом.
Современных черепах можно безошибочно отличить от других животных по наличию панциря. Панцирь состоит из спинного щита - карапакса и брюшного - пластрона. Сверху у большинства черепах панцирь покрыт симметричными роговыми щитками, и только у некоторых видов, таких как мягкотелые и кожистые черепахи, его покрывает плотная кожа. Панцирь новорожденных черепах мягкий, но с возрастом он обычно твердеет. Спереди и сзади панцирь имеет отверстия, через которые животное выдвигает голову, хвост и конечности. У некоторых видов подвижные части панциря могут плотно закрывать оба отверстия (или одно из них) в минуту опасности. Форма панциря связана с образом жизни черепах: у сухопутных видов он чаще всего высокий, куполообразный, часто бугорчатый, у пресноводных - низкий, уплощённый и гладкий, у морских имеет обтекаемую каплевидную форму.
Сухопутные черепахи питаются в основном растительной пищей, а пресноводные, наоборот, в большинстве своём хищники. Они поедают различных рыб, а также моллюсков, членистоногих и других позвоночных. Но и те и другие охотно включают в свой рацион корма, казалось бы, совершенно им несвойственные: растительноядные - животную пищу, хищники - растительную. Среди морских черепах есть и хищные, и растительноядные, и всеядные виды. Многие пресноводные виды черепах в детстве ведут хищнический образ жизни, а повзрослев, становятся растительноядными.
Черепахи ведут одиночный образ жизни и обычно ищут общества себе подобных только в брачный период, хотя некоторые виды могут собираться в группы на время зимовки. Некоторые пресноводные черепахи даже вне брачного периода агрессивно реагируют на своих сородичей, например жабоголовые черепахи (Phrynops geoffroanus).
Все известные науке современные черепахи - животные яйцекладущие. Самки откладывают яйца в кувшинообразную ямку, которую они выкапывают задними лапами, смачивая грунт жидкостью из клоаки. Затем ямка засыпается и утрамбовывается сверху ударами пластрона. Яйца шарообразные или эллиптические, белого цвета, обычно покрыты твёрдой известковой скорлупой. Лишь у морских и некоторых бокошейных черепах яйца имеют мягкую кожистую оболочку. Число откладываемых яиц колеблется у разных видов от одного до двух сотен. Многие черепахи делают несколько кладок в течение сезона. Инкубационный период у большинства видов длится 2-3 месяца. Черепахи почти всех видов после откладки яиц теряют к ним всякий интерес и не проявляют никакой заботы о потомстве.
Царство: Животные - Metazoa. Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Пресмыкающиеся (гады, рептилии) - Reptilia. Отряд: Черепахи - Testudines.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Кенгуру Валлаби Дама. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Кенгуру Валлаби Дама. Фото вересня 2009 року.
Кенгуру Тамарський валабі (Macropus eugenii).

Кенгуру валлаби Дама.

Macropus Wallaby.


Тамарський валабі (лат. Macropus eugenii).
Ареал: Південна Австралія. Біотоп: області густої рослинності з низькими деревами та кущами. Живлення: рослинна їжа. Розмноження: період вагітності 25-28 днів. Народжується 1 малюк вагою менше 1 грама. Після народження, малюк проводить у сумці 8-9 місяців. Вага дорослої тварини: 4-9 кг. Тривалість життя: 11-13 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: незважаючи на вагітність самки валабі здатні знову запліднюватись.
Довжина тіла: самця 590-680 мм, самки 520-630 мм. Довжина хвоста: самця 380-440 мм, самки 330-440 мм. Вага: самця 3-6 кг, самки 2-4,3 кг.
Саме тамарський валлабі був першим видом кенгуру, що став відомим європейцям. На той момент він був розповсюджений на сході Австралії вздовж більшої частини південного узбережжя континенту. Проте дуже швидко цей вид зник з більшої частини свого ареалу під впливом діяльності людини.
Більшу частину свого життя валлабі проводять поодинці, збираючись ненадовго в групи лише під час годівлі. Найбільш стабільні відносини виникають між матір'ю та дитинчам. Тамарські валлабі ведуть нічний спосіб життя. Денний час вони переховуються в густих чагарниках і лише з настанням темряви виходять пастись на відкриті ділянки. Пасуться всю ніч і тільки-но починає розвиднятись, як вони знову повертаються в свої чагарникові хащі. Найбільш улюбленими місцями мешкання тамарських валлабі є низька густа рослинність сухих лісів з прилеглими пасовищами. Цей вид дуже добре пристосований до виживання в посушливому кліматі і може прожити до 25 днів, харчуючись сухою травою та п'ючи морську воду. Після 28 днів вагітності самиця народжує одно дитинча вагою 370 міліграмів. Новонароджене - сліпе, голе, чіпляючись слаборозвиненими передніми лапками за хутро на животі матері переповзає до сумки, та присмоктується до одного з 4-х сосків. Одразу ж після пологів самка парується, але розвиток ембріону зупиняється на певній стадії. Дитинча залишається в сумці приблизно 250-270 днів, після чого залишає її, проте місяць продовжує ссати матір. По закінченні лактації активізується розвиток ембріона і самиця знову народжує. Основні вороги в природі - дінго, лисиці та здичавілі собаки. Тамарський валлабі не є соціальною твариною, надає перевагу самотності.
Розповсюдження тамарського валлабі. Цим валлабі не загрожує зникнення і вони використовуються в лабораторних дослідженнях. Невеликі розміри допомагають валлабі вільно пересуватись в густих чагарниках.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Інфраклас: Сумчасті - Marsupialia. Ряд: Кускусоподібні (Дворізцеподібні) - Diprotodontia. Підряд: Кенгуровиді - Macropodiformes. Родина: Кенгурові - Macropodidae. Рід: Кенгуру - Macropus. Вид: Кенгуру таммар - Macropus eugenii.


Валлаби дама (лат. Macropus eugenii).
Ареал: Южная Австралия. Биотоп: области густой растительности с низкими деревьями и кустами. Питание: растительная пища. Размножение: период беременности 25-28 дней. Рождается 1 малыш весом менее 1 грамма. После рождения, малыш проводит в сумке 8-9 месяцев. Вес взрослого животного: 4-9 кг. Продолжительность жизни: 11-13 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: невзирая на беременность самки валлаби способны опять оплодотворяться.
Длина тела: самца 590-680 мм, самки 520-630 мм. Длина хвоста: самца 380-440 мм, самки 330-440 мм. Вес: самца 3-6 кг, самки 2-4,3 кг.
Именно тамарский валлаби был первым видом кенгуру, который стал известен европейцам. На тот момент он был распространен на востоке Австралии вдоль большей части южного побережья континента. Однако очень быстро этот вид исчез с большей части своего ареала под воздействием деятельности человека.
Большую часть своей жизни валлаби проводят в одиночку, собираясь ненадолго в группы лишь во время кормления. Наиболее стабильные отношения возникают между матерью и детенышем. Тамарские валлаби ведут ночной образ жизни. В дневное время они скрываются в густых кустарниках и только с наступлением темноты выходят пастись на открытые участки. Пасутся они всю ночь и, едва лишь начинает светать, как они опять возвращаются в свои кустарниковые чащи. Наиболее любимыми местами обитания тамарских валлаби является низкая густая растительность сухих лесов с прилегающими пастбищами. Этот вид очень хорошо приспособлен к выживанию в засушливом климате и может прожить до 25 дней, питаясь сухой травой и попивая морскую воду. После 28 дней беременности самка рожает одного детеныша весом 370 миллиграмм. Новорожденный - слепой, голый, цепляясь слаборазвитыми передними лапками за шерсть на животе матери переползает в сумку, и присасывается к одному из 4-х сосков. Сразу же после родов самка спаривается, но развитие эмбриона останавливается на определенной стадии. Детеныш остается в сумке приблизительно 250-270 дней, после чего оставляет ее, однако еще месяц продолжает сосать мать. По окончании лактации активизируется развитие эмбриона и самка опять рожает. Основные враги в природе - динго, лисы и одичалые собаки. Тамарский валлаби не является социальным животным, предпочитая одиночество.
Распространение тамарского валлаби. Этим валлаби не угрожает исчезновение и они используются в лабораторных исследованиях. Небольшие размеры помогают валлаби свободно передвигаться в густых кустарниках.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Инфракласс: Сумчатые - Marsupialia. Отряд: Двурезцовые сумчатые - Diprotodontia. Подотряд: Macropodiformes. Семейство: Кенгуровые - Macropodidae. Род: Обычные (исполинские) кенгуру - Macropus. Вид: Кенгуру Евгении (дама, таммар) - Macropus eugenii.

Macropus Wallaby.
Order: Diprotodontia. Family: Macropodidae. Areal: South Australia. Biotope: savanna or grassland; areas with low trees and bushes. Food: plants. Pregnancy: 25-28 days. Number of offspring: 1 young, weight: less than 1 gram; spends 8-9 months in the pouch. Weight of a mature animal: 4-9 kg. Lifespan: 11-13 years. Conservation status: international red data book. Cool fact: the wallaby females can get impregnated while being already pregnant.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Сетчатый жираф. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Сетчатый жираф. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Сетчатый жираф. Фото вересня 2009 року.
Жираф сітчастий (Giraffa camelopardalis reticulata).

Сетчатый жираф.

Reticulated giraffe.


Жираф сітчастий (лат. Giraffa camelopardalis reticulata).
Ареал: Південна Африка, Ботсвана, Намібія, південь Зімбабве, Ангола. Біотоп: саванна, напівпустелі. Спосіб життя: полігамний вид, тримається групами 5-12 особин, дуже рідко до 100. Живлення: кора, пагони, листя, плоди, квіти дерев (переважно акації). Розмноження: гін - протягом року; вагітність: 15 місяців. Народжується 1 теля заввишки 2 м і вагою 50-60 кг. Маса тіла дорослого самця - до 1000 кг, зріст - до 6 м. Тривалість життя: 25-35 років. У Київському зоопарку вид утримується загалом 15 років. Був випадок розмноження. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: довжина язика жирафа досягає 45 см, отже він може язиком почистити своє вухо.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Парнокопитні - Artiodactyla. Підряд: Жуйні - Ruminantia. Родина: Жирафові - Giraffidae. Рід: Жирафа - Giraffa. Вид: Жираф сітчастий - Giraffa camelopardalis reticulata.


Сетчатый жираф (лат. Giraffa camelopardalis reticulata).
Ареал: Южная Африка, Ботсвана, Намибия, юг Зимбабве, Ангола. Биотоп: саванна, полупустыни. Образ жизни: полигамный вид, держится группами 5-12 особей, очень редко до 100. Питание: кора, побеги, листья, плоды, цветы деревьев (преимущественно акации). Размножение: гон - на протяжении года; беременность: 15 месяцев. Рождается 1 теленок высотой 2 м и весом 50-60 кг. Масса тела взрослого самца - до 1000 кг, рост - до 6 м. Продолжительность жизни: 25-35 лет. В Киевском зоопарке вид содержится в целом 15 лет. Был случай размножения. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: длина языка жирафа достигает 45 см, таким образом, он может языком почистить свое ухо.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Парнокопытные - Artiodactyla. Подотряд: Жвачные - Ruminantia. Семейство: Жирафовые - Giraffidae. Род: Жирафы - Giraffa. Вид: Сетчатый жираф - Giraffa camelopardalis reticulata.

Reticulated giraffe.
Order: Artiodactyla Family: Giraffidae Areal: south Africa, Botswana, Namibia, southern Zimbabwe, Angola. Biotope: savannas, grassland, open woodland. Food: tree leaves (mainly acacia), seed pods and fruit. Biological features: polygamous species, lives in groups of 5-12 individuals, rarely up to 100. Mating season: throughout the year. Pregnancy: 15 months. Number of offspring: 1 calf which is 2 m tall and weighs 50-60 kg. Mature male weight: 1000 kg, height: up to 6 m. Lifespan: 25-35 years. Kyiv Zoo has kept this species for 15 years in total. The animals bred once in the past. Conservation status: International Red data Book. Cool fact: the giraffe tongue can be up to 45 cm long thus the animal can clean his ear with it.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Азиатский слон. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Азиатский слон. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Азиатский слон. Фото вересня 2009 року.
Слон азіатський (Elephas maximus).

Азиатский слон.

Asian Elephant.


Слон азіатський (лат. Elephas maximus).
Ареал: Індія, Бірма, Камбоджа, Непал, Калімантан, Суматра, Шрі-Ланка. Біотоп: тропічні ліси та лісиста місцевість. Живлення: трав'яниста та чагарникова рослинність, листя дерев. Розмноження: вагітність 20-22 місяців. Народжується одне слоненя вагою до 100 кг. Вага дорослої тварини 3-6 тонн. Тривалість життя: до 70 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. На відміну від африканського слона швидко приручається.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Хоботні - Proboscidea. Родина: Слонові - Elephantidae. Рід: Євразійський слон - Elephas. Вид: Азійський слон - Elephas maximus. Підвид: Індійський слон - Elephas maximus indicus.


Азиатский слон (лат. Elephas maximus).
Ареал: Индия, Бирма, Камбоджа, Непал, Калимантан, Суматра, Шри-Ланка. Биотоп: тропические леса и лесистая местность. Питание: травянистая и кустарниковая растительность, листья деревьев. Размножение: беременность 20-22 месяцев. Рождается один слоненок весом до 100 кг. Вес взрослого животного 3-6 тонн. Продолжительность жизни: до 70 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. В отличие от африканского слона быстро приручается.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Хоботные - Proboscidea. Семейство: Слоновые - Elephantidae. Род: Азиатские слоны - Elephas. Вид: Азиатский слон - Elephas maximus. Подвид: Индийский слон - Elephas maximus indicus.

Asian Elephant.
Order: Proboscidea. Family: Elephantidae. Areal: India, Burma, Cambodia, Nepal, Kalimantan, Sumatra, Sri Lanka. Biotope: tropical forest and woodlands. Food: plants, bushes, tree leaves. Pregnancy: 20-22 months. Number of offspring: 1 elephant calf weighs up to 100 kg. Weight of a mature animal: 3-6 tons. Lifespan: up to 70 years. Conservation status: international red data book. Cool fact: asian elephants are trained quicker than the african ones.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Азиатский слон по имени Бой. Опекуном слона является Киевский мэр Черновецкий Леонид Михайлович. Фото вересня 2009 року.
Слон азіатський на ім'я Бой.
Народився 8 серпня 1970 року в зоопарку міста Росток в Німеччині. До Київського зоопарку прибув 1972 року. Щоденний раціон тварини включає в себе: сіно - 60 кг (взимку), зелена маса - 90 кг (влітку), висівки - 4 кг, овес - 7 кг, цибуля - 0,4 кг, картопля - 20 кг, морква - 15 кг, буряк - 30 кг, капуста - 5 кг, яблука - 10 кг, цукор - 1 кг, дріжджі - 50 г, сіль - 200 г, крейда - 200 г. Улюбленими ласощами Боя є яблука та кавуни.
Опікуном слона є Київський міський голова Черновецький Леонід Михайлович.


Азиатский слон по имени Бой.
Родился 8 августа 1970 года в зоопарке города Росток в Германии. В Киевский зоопарк прибыл в 1972 году. Ежедневный рацион животного включает у себя: сено - 60 кг (зимой), зеленая масса - 90 кг (летом), высевки - 4 кг, овес - 7 кг, лук - 0,4 кг, картофель - 20 кг, морковь - 15 кг, свекла - 30 кг, капуста - 5 кг, яблоки - 10 кг, сахар - 1 кг, дрожжи - 50 граммов, соль - 200 граммов, мел - 200 граммов. Любимыми лакомствами Боя являются яблоки и арбузы.
Опекуном слона является Киевский мэр Черновецкий Леонид Михайлович.


Слон Бой був найкрупнішим азіатським слоном в Європі: його маса - близько 6 тонн, висота в холці - 3 м 20 см.
Він був гордістю та своєрідним символом Київського зоопарку, улюбленцем і дітвори, і дорослих...
26 квітня 2010 року близько 11-ї години ранку Бой помер прямо в літній вольєрі... Зазвичай слони живуть до 70 років... Бой не дожив до 40 років...
Адміністрація зоопарку висунула версію навмисного отруєння тварини недоброзичливцями.
Проте дослідження, що провело Київське міське бюро судово-медичної експертизи, показало протилежне: Бой помер від хвороб, неякісного корму та поганого догляду.
Так сумно закінчився черговий «соціальний проект» Леоніда Михайловича Черновецкого...


Слон Бой был самым крупным азиатским слоном в Европе: его масса - около 6 тонн, высота в холке - 3 м 20 см.
Он являлся гордостью и своеобразным символом Киевского зоопарка, любимцем и детворы, и взрослых...
26 апреля 2010 года около 11 часов утра Бой умер прямо в летнем вольере... Обычно слоны живут до 70 лет... Бой не дожил до 40 лет...
Администрация зоопарка выдвинула версию умышленного отравления животного недоброжелателями.
Однако исследование, проведенное Киевским городским бюро судебно-медицинской экспертизы, показало обратное: Бой умер от болезней, некачественного корма и плохого ухода.
Так печально закончился очередной «социальный проект» Леонида Михайловича Черновецкого...


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Южный белый носорог. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Южный белый носорог. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Южный белый носорог. Фото вересня 2009 року.
Носоріг білий південний (Ceratotherium simum simum).

Южный белый носорог.

Southern white rhinoceros.


Носоріг білий південний (лат. Ceratotherium simum simum).
Ареал: південна Африка (ПАР, Намібія, Зімбабве, Мозамбік). Біотоп: савани, чагарникові зарості біля водойм. Біологія: тримається невеликими групами до 20 особин (самиці з малюками, нестатевозрілі самці); дорослі самці тримаються зазвичай окремо. Живиться трав'янистими рослинами, листям, пагонами, гілками чагарників та дерев. Статевої зрілості самець досягає у 10-12-річному віці, а самиця у 6-річному. Розмножується протягом року. Самиця після 17-місячної вагітності народжує одне, рідко двоє малят (маса новонародженого до 52 кг). Лактація триває 10-12 місяців. Маса тіла дорослої тварини 1440-3600 кг, довжина 335-420 см, висота в холці 150-185 см. Тривалість життя 35-40 років. Природоохоронний статус: Міжнародна Червона Книга. Цікавий факт: назва «білий» походить від бурського слова «wijde» (широкий, широкомордий), яке англійці за звучанням переробили на «white» (білий), отже назва «білий носоріг» немає нічого спільного з його кольором.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Непарнокопитні - Perissodactyla. Родина: Носорогові - Rhinocerotidae. Рід: Білі носороги - Ceratotherium. Вид: Білий носоріг - Ceratotherium simum. Підвид: Носоріг білий південний - Ceratotherium simum simum.


Южный белый носорог (лат. Ceratotherium simum simum).
Ареал: южная Африка (ПАР, Намибия, Зимбабве, Мозамбик). Биотоп: саванны, кустарниковые заросли около водоемов. Биология: держится небольшими группами до 20 особей (самки с малышами, неполовозрелые самцы); взрослые самцы держатся обычно отдельно. Питается травянистыми растениями, листьями, побегами, ветвями кустарников и деревьев. Половой зрелости самец достигает в 10-12-летнем возрасте, а самка в 6-летнем. Размножается на протяжении года. Самка после 17-месячной беременности рожает одного, редко двое малышей (масса новорожденного до 52 кг). Лактация длится 10-12 месяцев. Масса тела взрослого животного 1440-3600 кг, длина 335-420 см, высота в холке 150-185 см. Продолжительность жизни 35-40 лет. Природоохранный статус: Международная Красная Книга. Интересный факт: название «белый» происходит от бурского слова «wijde» (широкий, широкомордый), которое англичане по звучанию переделали на «white» (белый), таким образом название «белый носорог» не имеет ничего общего с его цветом.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Непарнокопытные - Perissodactyla. Семейство: Носороговые - Rhinocerotidae. Род: Белые носороги - Ceratotherium. Вид: Белый носорог - Ceratotherium simum. Подвид: Южный белый носорог - Ceratotherium simum simum.

Southern white rhinoceros.
Order: Perissodactyla. Family: Rhinocerotidae. Areal: south Africa (Republic of South Africa, Namibia, Zimbabwe, Mozambique. Biotope: savanna and grassland, thick bush in the riverine areas. Biology: lives in groups up to 20 individuals (females with the young and immature males); adult males live separately. Food: plants, leaves, sprouts, browse. Male maturity age: 10-12 years. Female maturity age: 6 years. Mating season: all year round. Pregnancy: 17 months, 1-2 young are born which weigh up to 52 kg. Lactation lasts 10-12 months. Weight of an adult animal 1440-3600 kg, length of the body: 335-420 cm, height at the shoulder: 150-185 cm. Lifespan: 35-40 years. Conservation status: International Red data Book. Cool fact: the name "white" derives from the Boer word "wijde" (wide and broad-headed) which sounded like "wide" to the Englishmen. Thus the name white rhino has nothing to do with its color.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Медведь бурый тянь-шанський. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Медведь бурый тянь-шанський. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Медведь бурый тянь-шанський. Фото вересня 2009 року.
Ведмідь бурий тянь-шанський (Ursus arctos isabellinus).

Медведь бурый тянь-шанський.

Himalayan brown bear.


Ведмеді (лат. Ursus) - одни з найбільших наземних хижаків у світі. Визначено 7 підвидів бурих ведмедів. Уссурійський підвид (Ursus arctos lasiotus) - один із найбільших: вага самця до 600 кг, самка на чверть легша. Відрізнити уссурійського від інших бурих ведмедів можна за наявністю світлого «комірця», який притаманний усім бурим ведмежатам, але лише в уссурійського зберігається протягом всього життя. Уссурійські ведмеді «Елік» та «Бона» народилися на волі 1989 року в Хабаровському краї (район притоки річки Ельбан). До Київського зоопарку прибули у віці 2,5 місяців 15 березня 1989 року.
Особливості поведінки. У кожного ведмедя є своя власна територія – «мисливські угіддя». Звичайний ведмежий наділ - 500-800, навіть до 2000 га. Його межі позначені пахучими і видимими прикордонними «стовпами» - заскребами. Чим вище над землею заскреби та заломи, тим могутніший хазяїн. Але лише лахміття зідраної кори ведмедю мало: викачається він у своїй сечі, потім стане спиною до дерева, витягнеться якмога вище на задніх лапах і треться об кору спиною, загривком, головою. Ведмідь - не сім'янин, тільки кілька разів на рік зустрічаються самець і самка та й розходяться по своїх угіддях. Ведмежат до 2-3 років виховує тільки самка.


Медведи (лат. Ursus) - одни из самых крупных наземных хищников в мире. Определено 7 подвидов бурых медведей. Уссурийский подвид (Ursus arctos lasiotus) - один из самых больших: вес самца до 600 кг, самка на четверть легче. Отличить уссури от других бурых медведей можно по наличию светлого «воротничка», какой присущий всем бурым медвежатам, но лишь у уссури сохраняется в течение всей жизни. Уссурийские медведи «Елик» та «Бона» родились на свободе в 1989 году в Хабаровском крае (район притока реки Ельбан). В Киевский зоопарк прибыли в возрасте 2,5 месяцев 15 марта 1989 года.
Особенности поведения. У каждого медведя есть своя собственная территория - «охотничьи угодья». Обычный медвежий надел - 500-800, даже до 2000 гектаров. Его пределы обозначены пахучими и видимыми пограничными «столбами» - заскребами. Чем выше над землей заскребы и заломы, тем более могуч хозяин. Но только лохмотья содранной коры медведю мало: выкачается он в своей моче, потом станет спиной к дереву, вытянется как можно выше на задних лапах и трется о кору спиной, загривком, головой. Медведь - не семьянин, только несколько раз в год встречаются самец и самка, и расходятся по своим угодьям. Медвежат до 2-3 лет воспитывает только самка.


Ведмідь бурий тянь-шанський (лат. Ursus arctos isabellinus). Ареал: Памір, Алтай, Тянь-Шань, Західні Гімалаї, Афганістан. Біотоп: гірські ліси, альпійські і субальпійські луги. Спосіб життя: осілий, активність сутінкова; властивий зимовий сон у жовтні - грудні, в теплі зими не спить. Живлення: рослинна їжа (фрукти, ягоди, горіхи) і тваринна їжа. Гін в травні-липні. Вагітність: 6-8 місяців; самиця народжує 1-4 ведмежат у грудні-січні. Маса дорослої тварини: до 640 кг. Природоохоронний статус: Червона Книга МСОП.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Хижі - Carnivora. Підряд: Песовиді (Собакоподібні) - Caniformia. Родина: Ведмедеві (Ведмежачі) - Ursidae. Рід: Ведмідь - Ursus. Вид: Ведмідь бурий - Ursus arctos. Підвид: Ведмідь бурий тянь-шанський (гімалайський) - Ursus arctos isabellinus.


Медведь бурый тянь-шанський (лат. Ursus arctos isabellinus). Ареал: Памир, Алтай, Тянь-Шань, Западные Гималаи, Афганистан. Биотоп: горные леса, альпийские и субальпийские луга. Образ жизни: оседлый, активность сумрачная; свойственен зимний сон в октябре - декабре, в теплые зимы не спит. Питание: растительная еда (фрукты, ягоды, орехи) и животная еда. Гон в мае-июле. Беременность: 6-8 месяцев; самка рожает 1-4 медвежат в декабре-январе. Масса взрослого животного: до 640 кг. Природоохранный статус: Красная Книга МСОП.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Хищные - Carnivora. Подотряд: Псообразные - Caniformia. Семейство: Медвежьи - Ursidae. Род: Медведи - Ursus. Вид: Бурый медведь - Ursus arctos. Подвид: Тянь-шаньский (гималайский) бурый медведь - Ursus arctos isabellinus.

Himalayan brown bear.
Order: Carnivora. Family: Ursidae. Areal: Pamir, Altai, Tien Shan, West Himalaya, Afghanistan. Biotope: mountain forests, alpine and subalpine meadows. Food: various animals, fruits, berries, sprouts, leaves. Biological features: sedentary species; hibernates from October to December (except warm winters). Mating season: May-July. Pregnancy: 6-8 months; number of offspring: 1-4 cubs, in December-January. Weight: up to 640 kg. Conservation status: IUCN Red Data Book.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Тигр амурский. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Тигр амурский. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Тигр амурский. Фото вересня 2009 року.
Тигр амурський (Panthera tigris altaica).

Тигр амурский.

Amur tiger.


Тигр амурський (лат. Panthera tigris altaica). Ареал: південно-східна Росія, південно-східний Китай, північна Корея. Біотоп: гірські та рівнинні ліси. Спосіб життя: осілий, частково кочовий, активність переважно сутінкова. Живиться тваринною їжею. Вагітність: 95-112 днів. У приплоді 2-4 тигренят. Вага дорослої тварини: 227-272 кг. Тривалість життя: 20-25 років. Природоохоронний статус: Червона Книга МСОП.
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Хордові - Chordata. Надклас: Чотириногі (наземні хребетні) - Tetrapoda. Клас: Ссавці - Mammalia. Ряд: Хижі - Carnivora. Підряд: Кішкоподібні - Feliformia. Родина: Котові - Felidae. Підродина: Пантерові (великі кішки) - Pantherinae. Рід: Пантера - Panthera. Вид: Тигр - Panthera tigris. Підвид: Тигр амурський - Panthera tigris altaica.


Тигр амурский (лат. Panthera tigris altaica). Ареал: юго-восточная Россия, юго-восточный Китай, северная Корея. Биотоп: горные и равнинные леса. Образ жизни: оседлый, частично кочевой, активность преимущественно сумрачная. Питается животной едой. Беременность: 95-112 дней. В приплоде 2-4 тигрят. Вес взрослого животного: 227-272 кг. Продолжительность жизни: 20-25 лет. Природоохранный статус: Красная Книга МСОП.
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Хордовые - Chordata. Надкласс: Четвероногие (наземные позвоночные) - Tetrapoda. Класс: Млекопитающие - Mammalia. Отряд: Хищные - Carnivora. Подотряд: Котообразные - Feliformia. Семейство: Кошачьи - Felidae. Подсемейство: Большие кошки - Pantherinae. Род: Пантера - Panthera. Вид: Тигр - Panthera tigris. Подвид: Тигр амурский - Panthera tigris altaica.

Amur tiger.
Order: Carnivora. Family: Ursidae. Areal: south-eastern Russia, south-eastern China, North Korea. Biotope: mountain and flat forests. Biological features: sedentary, partly nomadic species, most active at twilight. Feeds on larger and medium-sized animals. Pregnancy: 95-112 days. Number of offspring: 2-4 tiger cubs. Weight: 227-272 kg. Lifespan: 20-25 years. Conservation status: IUCN Red Data Book.


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Скамейка со львом. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Скамейка с носорогом. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Скамейка с моржом. Фото вересня 2009 року.
Лавки з левом, носорогом та моржем.

Скамейка со львом, носорогом и моржом.


На жаль, вже тривалий час Київський зоопарк переживає далеко не найкращі свої часи. Нижче наведу лише факти. Як кажуть у таких випадках, коментарі зайві...
Роки так званого перехідного періоду з 1992 по 1997 були катастрофічними за наслідками для колекції та колективу зоопарку. Ще трохи - і можна було б втратити всіх тварин. Тогочасному керівництву Київської міської держадміністрації врешті-решт тоді вдалося врятувати становище.
1996 року Київський зоопарк було навіть прийнято до Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (EAZA).
2007 року Київський зоопарк виключили з Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (EAZA) через ряд порушень, неналежні умови утримання тварин і не дотримання правил ассоціації.
21 лютого 2008 року Директором Київського зоологічного парку було призначено Світлану Берзіну.
2009 року Київському зоопарку виповнилося 100 років.
У 2008 році колекція тварин Київського зоопарку налічувала 7352 особини тварин 414 видів. Станом на 01.01.2009 - 6747 особин тварин 420 видів. Станом на 01.01.2010 - 1947 особин тварин 339 видів (без урахування домашніх видів і кормових тварин).
2010 року всього за декілька місяців в Київському зоопарку загинули білий верблюд, бізон, амурський тигр, ведмідь, зебра, броненосець, 13 крупних пернатих і кінь Пржевальського. Найбільш гучною виявилася смерть 39-річного слона Боя, найкрупнішого індійського слона серед всіх європейських зоопарків. Керівництво зоопарку висунуло версію навмисного отруєння тварин недоброзичливцями. Проте дослідження, яке проводило Київське міське бюро судово-медичної експертизи, показало зворотне: Бой помер від хвороб і поганого догляду.
14.10.2010 Світлану Берзіну було звільнено з посади директора Київського зоопарку "у зв'язку з переходом на посаду директора КП «Центр ідентифікації тварин»".


К сожалению, уже длительное время Киевский зоопарк переживает далеко не наилучшие свои времена. Ниже приведу лишь факты. Как говорят в таких случаях, комментарии излишни...
Годы так называемого переходного периода с 1992 по 1997 были катастрофическими по последствиям для коллекции и коллектива зоопарка. Еще немного - и можно было бы потерять всех животных. Тогдашнему руководству Киевской городской госадминистрации в конце концов тогда удалось спасти положение.
В 1996 году Киевский зоопарк был даже принят в Европейскую ассоциацию зоопарков и аквариумов (EAZA).
В 2007 году Киевский зоопарк исключили из Европейской ассоциации зоопарков и аквариумов (EAZA) из-за ряда нарушений, ненадлежащих условий содержания животных и не соблюдения правил ассоциации.
21 февраля 2008 года Директором Киевского зоологического парка была назначена Светлана Берзина.
В 2009 году Киевскому зоопарку исполнилось 100 лет.
В 2008 году коллекция животных Киевского зоопарка насчитывала 7352 особи животных 414 видов. По состоянию на 01.01.2009 - 6747 особей животных 420 видов. По состоянию на 01.01.2010 - 1947 особей животных 339 видов (без учета домашних видов и кормовых животных).
В 2010 году всего за несколько месяцев в Киевском зоопарке погибли белый верблюд, бизон, амурский тигр, медведь, зебра, броненосец, 13 крупных пернатых и лошадь Пржевальского. Наиболее громкой оказалась смерть 39-летнего слона Боя, самого крупного индийского слона среди всех европейских зоопарков. Руководство зоопарка выдвинуло версию умышленного отравления животных недоброжелателями. Однако исследование, проведенное Киевским городским бюро судебно-медицинской экспертизы, показало обратное: Бой умер от болезней и плохого ухода.
14.10.2010 Светлана Берзина была уволена с должности директора Киевского зоопарка "в связи с переводом на должность директора КП «Центр идентификации животных»".


Фото Киева. Киевский Зоопарк. Птеродактиль на скале. Фото вересня 2009 року.
Фото Киева. Киевский Зоопарк. Фонтан с героями сказки «Золотой ключик». Фото вересня 2009 року.
Птеродактиль на скелі та
фонтан з героями казки «Золотий ключик».


Птеродактиль на скале и
фонтан с героями сказки «Золотой ключик».


15.10.2010 директором Київського зоопарку було призначено Олексія Анатолійовича Толстоухова (1978 р.н.), сина Анатолія Володимировича Толстоухова - в той період міністра Кабінету Міністрів України (члена Партії регіонів, звісно).
Станом на 31.12.2010 колекція тварин Київського зоопарку налічувала 1996 особин тварин.
У списку, який склала недержавна організація американських журналістів, Київський зоопарк 2010 року потрапив до десятки найгірших звіринців миру.
Згідно дослідженню, проведеному німецькою газетою «Bild» і організацією із захисту тварин PETA в 2010 році, Київський зоопарк визнаний таким, в якому не можна утримувати звірів. Це «почесне» звання він ділить з китайським зоопарком у Шеньяні, іракським розплідником у Гілканді, єгипетським Гіза та румунським Орадеа. Причина - висока смертність тварин. Окрім того, екс-керівник Київського зоопарку Світлана Берзіна, за версією ЗМІ, теж потрапила до першої п'ятірки найгірших керівників звіринців.
Станом на 01.04.2011 колекція тварин Київського зоопарку налічувала 2619 особин тварин.
Приблизно у липні 2011 року Київський зоопарк (об'єкт природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення!) позбувся свого сайту в Інтернеті (цей сайт існував з 2001 року). Стався прецедент, що не має аналогів: зоопарк не лише пропустив платежі за хостинг, але примудрився ще і втратити доменне ім'я www.zoo.kiev.ua (примітка червня 2013 року: нині сайт Київського зоопарку вже функціонує). Слід зазначити, що комп'ютерно-інтернетним господарством зоопарку "займається" син заступника директора з будівництва Михайла Іванова, який, наскільки відомо, в зоопарку практично не з'являється. Директор Київського зоопарку пан Толстоухов пояснює такий «дивний» для XXI століття феномен закриття сайту зоопарку відсутністю фінансування. На думку громадськості, справжня причина полягає в іншому: саме зоопарківське інтернет-представництво, де оприлюднювалися офіційні звіти, допомогло в розслідуванні зловживань колишнього керівництва. Таким чином, закриття вільного доступу до офіційних документів якоюсь мірою «полегшує» життя нинішньому керівництву Київського зоопарку.
14 вересня та 19 жовтня 2011 року в Київському зоопарку померли обидва олені Давида (самець і самка відповідно). Олень Давида (мілу) - рідкісний у світі вид оленя, в наш час відомий тільки в умовах неволі. В офіційному повідомленні комунального підприємства «Київський зоопарк» знову йдеться, що смерть цих оленів викликана отруєнням.


15.10.2010 директором Киевского зоопарка назначен Алексей Анатольевич Толстоухов (1978 г.р.), сын Анатолия Владимировича Толстоухова - в тот период министра Кабинета Министров Украины (члена Партии регионов, естественно).
По состоянию на 31.12.2010 года коллекция зоопарка насчитывала 1996 особей животных.
В списке, который составила негосударственная организация американских журналистов, Киевский зоопарк в 2010 году попал в десятку худших зверинцев мира.
Согласно исследованию, проведенному немецкой газетой «Bild» и организацией по защите животных PETA в 2010 году, Киевский зоопарк признан таким, в котором нельзя содержать зверей. Это «почетное» звание он делит с китайским зоопарком в Шеньяне, иракским питомником в Гилканде, египетским Гиза и румынским Орадеа. Причина - высокая смертность животных. Кроме того, экс-руководитель Киевского зоопарка Светлана Берзина, по версии СМИ, тоже попала в первую пятерку худших руководителей зверинцев.
По состоянию на 01.04.2011 года коллекция зоопарка насчитывала 2619 особей животных.
Примерно в июле 2011 года Киевский зоопарк (объект природно-заповедного фонда Украины общегосударственного значения!) лишился своего сайта в Интернет (этот сайт существовал с 2001 года). Это стало прецедентом, не имеющим аналогов: зоопарк не только пропустил платежи по хостингу, но умудрился еще и потерять доменное имя www.zoo.kiev.ua (примечание июня 2013 года: ныне сайт Киевского зоопарка уже функционирует). Следует отметить, что компьютерно-интернетное хозяйство зоопарка "курирует" сын заместителя директора по строительству Михаила Иванова, который, насколько известно, взоопарке практически не появляется. Директор Киевского зоопарка г-н Толстоухов объясняет столь «странный» для XXI века феномен закрытия сайта зоопарка отсутствием финансирования. По мнению общественности, истинная причина заключается в ином: именно зоопарковское интернет-представительство, где публиковались официальные отчеты, помогло в расследовании злоупотреблений бывшего руководства. Таким образом, закрытие свободного доступа к официальным документам в какой-то степени «облегчает» жизнь нынешнему руководству Киевского зоопарка.
14 сентября и 19 октября 2011 года в Киевском зоопарке умерли оба оленя Давида (самец и самка соответственно). Олень Давида (милу) - редчайший в мире вид оленя, в наше время известен только в условиях неволи. В официальном сообщении коммунального предприятия «Киевский зоопарк» опять идет речь, что смерть этих оленей вызвана отравлением.



Першоджерела:
# «Київ. Енциклопедичний довідник», Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# «Киев. Энциклопедический справочник», Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# «Київ. Путівник. 24 екскурсії містом та околицям», Андрій Івченко, «Біблекс», Харків-2010.
# «Киев. Путеводитель. 24 экскурсии по городу и окрестностям», Андрей Ивченко, «Библекс», Харьков-2010.
# Інформаційні таблиці відповідних об'єктів.
# Стаття «Киевский зоопарк. День сурка-2», Андрей Капустин, газета «Зеркала недели. Украина» №33 від 16.09.2011.
# Вікіпедія.
# Громадський проект «Київський зоопарк».
# Инициативная группа спасения Киевского зоопарка.




Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:



















Цей розділ обов`язково буде розширюватись та періодично поповнюватись. Заходьте!

Этот раздел обязательно будет расширяться и периодически пополняться. Заходите!






Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко




Rambler's Top100