Серія "Київ, «Революція гідності» («Євромайдан», листопад 2013 - лютий 2014)" (Фото Києва ::: Фото Киева ::: Photo of Kiev ::: Pictures of Kyiv)
Київ, «Революція гідності» («Євромайдан», листопад 2013 - лютий 2014).
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Киев, «Революция достоинства» («Евромайдан», ноябрь 2013 - февраль 2014).
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Згадаємо хроніку подій (лише їх «зовнішню фабулу»)...
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 року (що набула чинності 1 березня 1998 року). Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (від 1 липня 2011 року) визначає інтеграцію України в європейський політичний, економічний та правовий простори як один з пріоритетів зовнішньої політики держави.
Україна є учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 року в місті Прага. 5 березня 2007 року було розпочато переговори щодо нового базового договору на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво. Згодом було узгоджено назву цього документа - «Угода про асоціацію» (між Україною та ЄС). Протягом 2007-2012 років було проведено 21 раунд переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 19 грудня 2011 року в Києві під час XV Саміту Україна-ЄС лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року в Брюсселі глави переговорних делегацій парафували цю Угоду. Загальний обсяг Угоди становить близько 2200 сторінок. Угоду про асоціацію між Європейським Союзом та Україною було заплановано підписати на III саміті ЄС «Східне партнерство», що проходив у Вільнюсі 28-29 листопада 2013 року. Слід зауважити, що соціологічні дослідження жовтня-листопада 2013 року засвідчили підтримку євроінтеграційного курсу більшістю громадян України (за різними опитуваннями його підтримували 41-58%, а не підтримували 14-35%).

Вспомним хронику событий (лишь их «внешнюю фабулу»)...
Правовой основой отношений между Украиной и ЕС является Соглашение о партнерстве и сотрудничестве от 14 июня 1994 года (вступившее в силу 1 марта 1998 года). Закон Украины «О принципах внутренней и внешней политики» (от 1 июля 2011 года) определяет интеграцию Украины в европейское политическое, экономическое и правовое пространство как один из приоритетов внешней политики государства.
Украина является участницей инициативы ЕС «Восточное партнерство», учредительный саммит которой состоялся 7 мая 2009 года в городе Прага. 5 марта 2007 года были начаты переговоры относительно нового базового договора на замену действующего Соглашения о партнерстве и сотрудничестве. Впоследствии было согласовано название этого документа - «Соглашение об ассоциации» (между Украиной и ЕС). В течение 2007-2012 годов было проведено 21 раунд переговоров относительно подготовки Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. 19 декабря 2011 года в Киеве во время XV Саммита Украина-ЕС лидеры Украины и ЕС официально заявили о завершении переговоров относительно Соглашения об ассоциации. 30 марта 2012 года в Брюсселе главы переговорных делегаций парафировали это Соглашение. Общий объем Соглашения составляет около 2200 страниц. Соглашение об ассоциации между Европейским Союзом и Украиной было запланировано подписать на III саммите ЕС «Восточное партнерство», проходившем в Вильнюсе 28-29 ноября 2013 года. Следует заметить, что социологические исследования октября-ноября 2013 года засвидетельствовали поддержку евроинтеграционного курса большинством граждан Украины (по разным опросам его поддерживали 41-58%, а не поддерживали 14-35%).


Фото Киева. Парк имени Тараса Шевченко, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 12:20. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Парк имени Тараса Шевченко, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 12:30. Фото грудня 2013 року.
Парк імені Тараса Шевченка,
«Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 12:20.


Парк имени Тараса Шевченко,
«Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 12:20.


Однак, таке наближення України до Європи викликало шалений спротив керівництва північно-східного сусіда України - Росії. Там такі дії сприйняли як антиросійські, оскільки вважають, що це загрожує геополітичному впливу Росії в Східній Європі та зміцнює тут позиції ЄС. Отже, Росія почала жорстко тиснути на Україну всіма доступними засобами, домагаючись економічних і політичних поступок. Фактично з боку Росії проти України було розв'язано справжню економічну війну, почалася торговельна експортна блокада України Росією. Водночас було максимально активізовано усі проросійські сили всередині України: «Український вибір» Віктора Медведчука (кума Володимира Путіна), «Комуністична партія України» Петра Симоненко (загальна вартість маєтку в селі Горенка, де живе цей «пролетарій», становить щонайменше 2 мільйони доларів), усілякі «рускіє міри» («гундяєвщини») тощо почали безсоромно залякувати громадян України усілякими нісенітницями щодо наслідків підписання «Угоди про асоціацію».

Однако, такое движение Украины к Европе вызывало бешеное сопротивление руководства северо-восточного соседа Украины - России. Там такие действия восприняли как антироссийские, поскольку считают, что это угрожает геополитическому влиянию России в Восточной Европе и укрепляет здесь позиции ЕС. Итак, Россия начала жестко давить на Украину всеми доступными средствами, добиваясь экономических и политических уступок. Фактически со стороны России против Украины была развязана настоящая экономическая война, началась торговая экспортная блокада Украины Россией. В то же время были максимально активизированы все пророссийские силы внутри Украины: «Украинский выбор» Виктора Медведчука (кума Владимира Путина), «Коммунистическая партия Украины» Петра Симоненко (общая стоимость имения в селе Горенка, где живет этот «пролетарий», составляет по меньшей мере 2 миллиона долларов), всяческие «русские миры» («гундяевщины») и тому подобные начали бесстыже запугивать граждан Украины всевозможными несуразицами относительно последствий подписания «Соглашения об ассоциации».


Фото Киева. Национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская № 60), «Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 12:40. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. На бульваре Тараса Шевченко, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:10. Фото грудня 2013 року.
Національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська № 60)
та бульваром Тараса Шевченка,
«Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 13:00.


Национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская № 60),
и на бульваре Тараса Шевченко,
«Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 13:00.


За таких обставин 21 листопада 2013 року (лише за тиждень до зустрічі у Вільнюсі) уряд України під проводом прем'єр-міністра Миколи Азарова вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Така різка зміна намірів була вкрай незграбною з погляду дипломатії: своїх партнерів у Брюсселі «керманичі» України про таке рішення офіційно не поінформували ані заздалегідь, ані наступного дня. Та найголовніше, що непідписання Угоди викликало хвилю масових протестів у самій Україні. Вже станом на 22 листопада 2013 року в багатьох містах України почали стихійно виникати «євромайдани», де збирались громадяни України щоб заявити свій протест проти відмови влади укладати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Цілком природно, що першими на мітінги вийшли студенти, журналісти, активісти громадських організацій. Це - молоді, освічені й активні громадяни, особливо - ті, хто бував у Європі. Первісно цей Майдан був справді не політичним, з гаслом «Україна – це Європа», тому студенти й намагалися тримати подалі усіх політиків. Адже головною вимогою цього Євромайдану було підписання Угоди про асоціацію в Вільнюсі, а не зміна влади.
Та попри масові протести, на Саміті Східного партнерства 28-29 листопада 2013  року цю Угоду так і не було підписано, що викликало бурхливу негативну реакцію в Україні, додавши ще більших масштабів «євромайданам». До цих протестів долучилася й опозиція, і врешті-решт усе це переросло мало не в «єврореволюцію» з гаслами про відставку влади. Певно українців обурила не стільки сама відмова від партнерства з Європою, а то, як бездарно, нахабно та безглуздо повелася правляча верхівка.

При таких обстоятельствах 21 ноября 2013 года (лишь за неделю до встречи в Вильнюсе) правительство Украины под руководством премьер-министра Николая Азарова решило приостановить процесс подготовки к заключению Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. Такое резкое изменение намерений было крайне неуклюжим с точки зрения дипломатии: своих партнеров в Брюсселе «кормчие» Украины о таком решении официально не проинформировали ни предварительно, ни на следующий день. Но важнее всего то, что неподписание Соглашения вызывало волну массовых протестов в самой Украине. Уже по состоянию на 22 ноября 2013 года во многих городах Украины начали стихийно возникать «евромайданы», где собирались граждане Украины, чтобы заявить свой протест против отказа власти заключать Соглашение об ассоциации между Украиной и ЕС.
Вполне естественно, что первыми на митинги вышли студенты, журналисты, активисты общественных организаций. Это - молодые, образованные и активные граждане, особенно - те, кто бывал в Европе. Первично этот Майдан был действительно не политическим, с лозунгом «Украина - это Европа» поэтому студенты и пытались держать подальше всех политиков. Ведь главным требованием этого Майдана было подписание Соглашения об ассоциации в Вильнюсе, а не смена власти.
Но невзирая на массовые протесты, на Саммите Восточного партнерства 28-29 ноября 2013 года это Соглашение так и не было подписано, что вызывало бурную негативную реакцию в Украине, придав еще большие масштабы «евромайданам». К этим протестам приобщилась и оппозиция, и в конце концов всё это переросло чуть ли не в «еврореволюцию» с лозунгами об отставке власти. Несомненно, украинцев возмутил не столько сам отказ от партнерства с Европой, а то, как бездарно, нагло и глупо повела себя правящая верхушка.


Фото Киева. Милиция вокруг памятника Ленину. «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:20. Фото грудня 2013 року.
Бульваром Тараса Шевченка до Бессарабки, «Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 13:20.
Міліція навколо пам'ятника Леніну. Зверніть увагу скільки тут високих міліцейських чинів. Може, їх усіх від КМДА сюди перекинули? Там, кажуть, на той момент лише 10 міліціонерів перебувало.


По бульвару Тараса Шевченко к Бессарабке, «Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 13:20.
Милиция вокруг памятника Ленину. Обратите внимание сколько здесь высоких милицейских чинов. Может, их всех от КГГА сюда перебросили? Там, говорят, на тот момент только 10 милиционеров находилось.

Фото Киева. Милиция вокруг памятника Ленину. «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:20. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. По бульвару Тараса Шевченко к Бессарабке, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:15. Фото грудня 2013 року.



Звісно, наймасштабніші акції прихильників євроінтеграції відбулися в Києві. Усі вони мали виключно мирний характер, і до 30 листопада 2013 року не було зафіксовано жодних серйозних конфліктів з міліцією. Однак у ніч проти 30 листопада 2013 року спецпідрозділами «Беркут» було проведено силовий розгін «Євромайдану» на Майдані Незалежності в Києві. Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників (переважно студентів), площу оточили понад 1000 озброєних спецзасобами бійців «Беркута» та силою витіснили людей, які залишились на площі. При цьому дії бійців «Беркута» були безпрецедентно жорстокими: людей нецензурно лаяли, били кийками, скидали з постаменту монумента Незалежності вниз і звіряче товкли ногами. Є незаперечні факти (з камер відеоспостереження), що мітингувальників наздоганяли та били навіть за кілька сотень метрів від Майдану. Внаслідок цієї акції було травмовано десятки протестувальників, які були змушені звернутися за медичною допомогою. За повідомленням Reuters, серед постраждалих були також оператор і фотограф цієї агенції. Згодом начальник ГУМВС України в Києві, генерал-лейтенант міліції Валерій Коряк заявив, що «Беркут» тоді діяв за його особистим наказом, однак «це рішення було узгоджено керівництвом». Тобто, розгін мітінгувальників санкціонував щонайменше чинний міністр МВС Віталій Захарченко. Невдовзі прем’єр Микола Азаров заявив, що «ані Президент, ані прем’єр-міністр, не знали про проведення цієї операції». Якщо прийняти це на віру, то виходить, що найвищі посадові особи держави взагалі не володіють ситуацією в країні!

Конечно, самые масштабные акции сторонников евроинтеграции состоялись в Киеве. Все они имели исключительно мирный характер, и до 30 ноября 2013 года не было зафиксировано никаких серьезных конфликтов с милицией. Однако в ночь на 30 ноября 2013 года спецподразделениями «Беркут» был проведен силовой разгон «Евромайдана» на Площади Независимости в Киеве. Около 4 часа утра, когда на Площади Независимости оставалось до 400 протестующих (преимущественно студентов), площадь окружили свыше 1000 вооруженных спецсредствами бойцов «Беркута» и силой вытеснили людей, которые остались на площади. При этом действия бойцов «Беркута» были беспрецедентно жестокими: людей нецензурно ругали, били дубинками, сбрасывали с постамента монумента Независимости вниз и зверски толкли ногами. Есть неопровержимые факты (с камер видеонаблюдения), что митингующих догоняли и били даже за несколько сотен метров от Площади. В результате этой акции были травмированы десятки протестующих, которые были вынуждены обратиться за медицинской помощью. По сообщению Reuters, среди пострадавших были также оператор и фотограф этого агентства. Впоследствии начальник ГУМВД Украины в Киеве, генерал-лейтенант милиции Валерий Коряк заявил, что «Беркут» тогда действовал по его личному приказу, однако «это решение было согласовано с руководством». То есть, разгон митингующих санкционировал как минимум действующий министр МВД Виталий Захарченко. Вскоре премьер Николай Азаров заявил, что «ни Президент, ни премьер-министр, не знали о проведении этой операции». Если принять это на веру, то выходит, что наивысшие должностные лица государства вообще не владеют ситуацией в стране!


Фото Киева. Крещатик, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:40. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Крещатик, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:25. Фото грудня 2013 року.
Хрещатик, «Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 13:30.


Крещатик, «Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 13:30.


Події у ніч проти 30 листопада 2013 року того ж дня вивели на вулиці столиці масу людей, які зібралась на Михайлівській площі, де частина побитих людей з Майдану Незалежності ховалась від «Беркута» в Михайлівському монастирі. Вже вдень 30 листопада 2013 року на Михайлівській площі зібрався велелюдний стихійний мітинг. Ввечері 30 листопада близько 50 автомобілів заблокували Хрещатик на знак протесту проти силового розгону «Євромайдану» в ніч з 29-го на 30-те листопада. Тоді ж журналісти «Дорожнього контролю» та адвокат Віктор Смалій подали до прокуратури 28 заяв від імені громадян України, що постраждали під час розгону «Євромайдану», про злочини скоєні проти громадян співробітниками «Беркута» в ніч на 30 листопада. Протизаконну акцію МВС України проти мирних громадян засудили очільники найбільших християнських конфесій України (за винятком Православної церкви Московського патріархату).
Наступного дня, у неділю (1 грудня 2013 року), більше ніж півмільйона людей (дехто казав - до 1,6 мільйона, що малоймовірно) вийшли на мітинг протесту в Києві. Хода розтяглась від парка Шевченка до Майдану Незалежності. Міліція, що напередодні заблокувала підступи до Майдану Незалежності, відступила. Досить цікаве моє особисте спостереження: коли ми тільки рушили з парку Шевченка, прийшло повідомлення, що голова колони вже підійшла до Майдану Незалежності, та міліція бігцем залишила Майдан (і вони справді бігли: згодом в Інтернеті було відео цього дійства).

События в ночь на 30 ноября 2013 года того же дня вывели на улицы столицы массу людей, которые собралась на Михайловской площади, где часть избитых людей с Площади Независимости пряталась от «Беркута» в Михайловском монастыре. Уже днем 30 ноября 2013 года на Михайловской площади собрался многолюдный стихийный митинг. Вечером 30 ноября около 50 автомобилей заблокировали Крещатик в знак протеста против силового разгона «Евромайдана» в ночь из 29-го на 30-е ноября. Тогда же журналисты «Дорожного контроля» и адвокат Виктор Смалий подали в прокуратуру 28 заявлений от имени граждан Украины, пострадавших во время разгона «Евромайдана», о преступлениях совершенных против граждан сотрудниками «Беркута» в ночь на 30 ноября. Противозаконную акцию МВД Украины против мирных граждан осудили предстоятели наибольших христианских конфессий Украины (за исключением Православной церкви Московского патриархата).
На следующий день, в воскресенье (1 декабря 2013 года), более полумиллиона людей (некоторые говорили - до 1,6 миллиона, что маловероятно) вышли на митинг протеста в Киеве. Шествие растянулась от парка Шевченко до Площади Независимости. Милиция, накануне заблокировавшая подступы к Площади Независимости, отступила. Достаточно интересно мое личное наблюдение: когда мы только двинулись из парка Шевченко, пришло сообщение, что голова колонны уже подошла к Площади Независимости, и милиция бегом оставила Майдан (и они действительно бежали: впоследствии в Интернете было видео этого действа).


Фото Киева. Площадь Независимости, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:50. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Крещатик, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 13:50. «Мы против полицейского государства!» Фото грудня 2013 року.
Хрещатик, «Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 13:50.
«Ми проти поліцейської держави!»


Крещатик, «Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 13:50.
«Мы против полицейского государства!»


За ініціативою опозиції відбулося «Народне віче» на Майдані, де було висловлено протест проти зриву асоціації з ЄС, засуджено звіряче насилля з боку влади 30 листопада й оголошено про початок загальнонаціонального страйку з вимогою відставки Кабміну та Президента. Конструкції, які комунальники привезли для спорудження новорічної ялинки, маніфестанти перетворили на барикади по периметру Майдану Незалежності.
Того дня, 1 грудня 2013 року, всі громадяни, що поважають себе, вийшли на вулицю. Досвід «Помаранчевої революції» не минув даром: сотні тисяч українців знову відреклися від традиційного «Моя хата - з краю» і вийшли сказати можновладцям, що «Україна - не Росія», що тут владі не дозволено безкарно бити дітей. Навіть цим ми продемонстрували, що українці ладні відстоювати справжні європейські цінності.
Чудово про це написав Анатолій Степанович Гриценко: «За ці два тижні Майдан нас уже змінив - ми з Вами стали іншими! Вичавили з себе раба, відчули лікоть одне одного, проявили свої кращі риси людини і громадянина! Це не пафос - це правда! Ми витіснили з себе байдужість - відчули себе Громадянами, активними й відповідальними, за долю власну і долю країни. Ми від гасла перейшли до реального відстоювання своїх прав - фактично у режимі on-line і non-stop одночасно. Ми разом - проти знахабнілих, корумпованих і продажних чиновників, депутатів, прокурорів, суддів...»

По инициативе оппозиции состоялось «Народное вече» на Майдане, где был выражен протест против срыва ассоциации с ЕС, осуждено зверское насилие со стороны власти 30 ноября и объявлено о начале общенациональной забастовки с требованием отставки Кабмина и Президента. Конструкции, которые коммунальщики привезли для сооружения новогодней ёлки, манифестанты превратили в баррикады по периметру Площади Независимости.
В тот день, 1 декабря 2013 года, все уважающие себя граждане вышли на улицу. Опыт «Оранжевой революции» не прошёл даром: сотни тысяч украинцев опять отреклись от традиционного «Моя хата - с края» и вышли сказать власть предержащим, что «Украина - не Россия», что здесь власти не дозволено безнаказанно бить детей. Даже этим мы продемонстрировали, что украинцы готовы отстаивать истинные европейские ценности.
Прекрасно об этом написал Анатолий Степанович Гриценко: «За эти две недели Майдан нас уже изменил - мы с Вами стали другими! Выжали из себя раба, почувствовали локоть друг друга, проявили свои лучшие черты человека и гражданина! Это не пафос - это правда! Мы вытеснили из себя безразличие - почувствовали себя Гражданами, активными и ответственными, за судьбу собственную и судьбу страны. Мы от лозунга перешли к реальному отстаиванию своих прав - фактически в режиме on-line и non-stop одновременно. Мы вместе - против обнаглевших, коррумпированных и продажных чиновников, депутатов, прокуроров, судей...»


Фото Киева. Площадь Независимости, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:20. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:00. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:25. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 14:20.


Площадь Независимости, «Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 14:20.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:30. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Народное вече». «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:30. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Народное вече».
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року
, близько 14:30.


Площадь Независимости, «Народное вече».
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года
, около 14:30.


Під час масових акцій 1 грудня 2013 року в Києві мітингуючі зайняли будівлю Будинку профспілок і Київську мерію, де згодом розмістили штаби та пункти обігріву учасників акції. За інформацією від опозиції, з Будинком профспілок у них укладено контракт оренди приміщення, а будівлю КГГА мітінгуючі займатимуть не повністю, а тільки туалети і приміщення, де можна посидіти та відпочити.
На жаль, загалом мирний характер акції протесту було зіпсовано кількома гучними провокаціями. Зараз в Інтернеті викладено численні фото- та відеоматеріали, що свідчать про попередню поінформованість силових структур про ці провокації та, певним чином, - відповідальність за них. Наймасштабнішею із цих провокацій були події біля будівлі Адміністрації Президента на вулиці Банкова. Тут понад 300 «радикально налаштованих» молодиків-провокаторів у касках і масках, які раніше брали участь в побитті вікон КМДА, кидали в працівників міліції каміння, брукняк, димові та вогняні шашки (файєри), «коктейлі Молотова», петарди, застосовували сльозогінний газ, били міліціантів кийками та ланцюгами, а також намагалися відтіснити кордон міліції навантажувачем Longgong CDM833. У той же час представники опозиції закликали людей не піддаватись на провокації та не йти на штурм. Кілька депутатів-опозиціонерів особисто намагалися відвести людей з вулиці Банкова.
Та молодики продовжували провокувати міліцію. Наявні в Інтернеті фото- та відеоматеріали свідчать, що молодики-провокатори вільно перетинали щільний заслон з багатьох рядів службовців внутрішніх військ і опинялися на іншому боці - серед офіцерів МВС, звідки спокійно спостерігали за тим, що відбувається, а згодом так само вільно проходили на бік мітингувальників, щоб продовжити чинити провокації. За попереднім повідомленням МВС, провокаторами були члени організації «Братство» на чолі з Дмитром Корчинським. Цей штурм вважають провокацією, що вигідна для проросійських сил, з якими співпрацює Корчинський (зокрема є інформація про його давні зв'язки з Віктором Медведчуком). Втім, в Інтернеті опублікували відео, що свідчить про причетність і самих «силовиків» до організації цих провокацій, або про відсутність з їх боку своєчасної протидії провокаціям.

Во время массовых акций 1 декабря 2013 года в Киеве митингующие заняли здание Дома профсоюзов и Киевскую мэрию, где впоследствии разместили штабы и пункты обогрева участников акции. По информации от оппозиции, с Домом профсоюзов у них заключен контракт аренды помещения, а здание КГГА митингующие будут занимать не полностью, а только туалеты и помещения, где можно посидеть и отдохнуть.
К сожалению, в целом мирный характер акции протеста был испорчен несколькими громкими провокациями. Сейчас в Интернете выложены многочисленные фото- и видеоматериалы, свидетельствующие о предварительной осведомленности силовых структур об этих провокациях и, в некоторой степени, - ответственности за них. Самой масштабной из этих провокаций были события около здания Администрации Президента на улице Банковая. Здесь свыше 300 «радикально настроенных» юнцов-провокаторов в касках и масках, которые раньше принимали участие в разбивании окон КМДА, бросали в работников милиции камни, булыжники, дымовые и огневые шашки (файеры), «коктейли Молотова», петарды, применяли слезогинний газ, били милиционеров палками и цепями, а также пытались оттеснить кордон милиции погрузчиком Longgong Cdm833. В то же время представители оппозиции призывали людей не поддаваться на провокации и не идти на штурм. Несколько депутатов-оппозиционеров лично пытались отвести людей из улицы Банковая.
Но юнцы продолжали провоцировать милицию. Имеющиеся в Интернете фото- и видеоматериалы свидетельствуют, что юнцы-провокаторы свободно пересекали плотный заслон из многих рядов служащих внутренних войск и оказывались на другом боку - среди офицеров МВД, откуда спокойно наблюдали за происходящим, а впоследствии так же свободно проходили на сторону митингующих, чтобы продолжить провокации. По предварительному сообщению МВД, провокаторами были члены организации «Братство» во главе с Дмитрием Корчинским. Этот штурм считают провокацией, выгодной для пророссийских сил, с которыми сотрудничает Корчинский (в частности есть информация о его давних связях с Виктором Медведчуком). Впрочем, в Интернете опубликовали видео, свидетельствующее о причастности и самих «силовиков» к организации этих провокаций, или об отсутствии с их стороны своевременного противодействия провокациям.


Фото Киева. Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих. «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:50. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих. «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:50. Фото грудня 2013 року.
Будинок Уряду України (вул. Грушевського 12) в оточенні міліції та мітингувальників.
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року, близько 14:50.


Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих.
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:50.


Фото Киева. Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих. «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:50. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих. «Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:50. Фото грудня 2013 року.
Будинок Уряду України (вул. Грушевського 12) в оточенні міліції та мітингувальників.
«Євромайдан» 1 грудня 2013 року, близько 14:50.


Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих.
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:50.


Згодом (близько 16:30) біля будівлі Адміністрації Президента у наступ пішов «Беркут». Зрозуміло, що самі провокатори звідти зникли завчасно, а постраждали десятки переважно безневинних людей, зокрема близько 40 журналістів і кілька волонтерів-медиків, що намагалися допомогти пораненим. Тоді «Беркут» навіть вдерся до Будинку письменників України, де сховались кілька учасників подій, яких жорстоко побили. Після розгону людей співробітники МВС почали приводити під будівлю Адміністрації Президента різних затриманих осіб. Над цими особами, що лежали на землі або сиділи, працівники МВС продовжували насильство та катування. Правозахисна організація «Репортери без кордонів» заявила, що приголомшена масштабами насильства проти журналістів, яке відбулося під час проєвропейських демонстрацій у Києві.
3-го грудня опозиція зробила спробу відправити у відставку кабінет М. Азарова в рамках правового поля - шляхом голосування у Верховній Раді. Однак, поданий трьома лідерами опозиції проект ухвали №3692 «Про відповідальність Кабінету міністрів Україні» підтримали лише 186 депутатів при необхідних 226. У результаті й опозиція, і влада, попали в політичну безвихідь.

Впоследствии (около 16:30) около здания Администрации Президента в наступление пошёл «Беркут». Понятно, что сами провокаторы оттуда исчезли заблаговременно, а пострадали десятки преимущественно невинных людей, в частности около 40 журналистов и нескольких волонтеров-медиков, которые пытались помочь раненным. Тогда «Беркут» даже ворвался в Дом писателей Украины, где спрятались несколько участников событий, которых жестоко избили. После разгона людей сотрудники МВД начали приводить под здание Администрации Президента разных задержанных лиц. Над этими людьми, которые лежали на земле или сидели, работники МВД продолжали насилие и истязания. Правозащитная организация «Репортеры без границ» заявила, что потрясена масштабами насилия против журналистов, которое произошло во время проевропейских демонстраций в Киеве.
3-го декабря оппозиция предприняла попытку отправить в отставку кабинет Н. Азарова в рамках правового поля - путём голосования в Верховной Раде. Однако, поданный тремя лидерами оппозиции проект постановления №3692 «Об ответственности Кабинета министров Украине» поддержали только 186 депутатов при необходимых 226. В итоге, и оппозиция, и власть, угодили в политический тупик.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:30. Панорама ~90°. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 3 грудня 2013 року
, близько 19:30.
Панорама ~90°.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 3 декабря 2013 года
, около 19:30.
Панорама ~90°.


Станом на 6 грудня 2013 року протистояння тривало. Дуже хочеться вірити, що конфліктну ситуацію в країні вдасться розв'язати без кровопролиття, шляхом переговорів. Та кожна сторона виставляє свої передумови таких переговорів. Влада вимагає розблокувати та звільнити зайняті адміністративні будинки. Опозиція - провести незалежне розслідування подій 30 листопада на Майдані Незалежності та 1 грудня 2013 року під стінами Адміністрації Президента, звільнити з посади міністра внутрішніх справ Захарченка та притягнути до відповідальності «беркутівців», винних у побитті безневинних людей. Тим часом в Україні тисячі колишніх «силовиків» записуються до народних дружин безпеки і загонів народного ополчення для охорони громадського порядку та виявлення провокаторів, що намагаються спровокувати насильство на вулицях Києва, обійнятого мирним народним повстанням.

По состоянию на 6 декабря 2013 года противостояние продолжалось. Очень хочется верить, что конфликтную ситуацию в стране удастся разрешить без кровопролития, путём переговоров. Но каждая сторона выдвигает свои предварительные условия таких переговоров. Власть требует разблокировать и освободить занятые административные здания. Оппозиция - провести независимое расследование событий 30 ноября на Площади Независимости и 1 декабря 2013 года под стенами Администрации Президента, освободить от должности министра внутренних дел Захарченко и привлечь к ответственности «беркутовцев», виноватых в избиении невинных людей. Между тем в Украине тысячи бывших «силовиков» записываются в народные дружины безопасности и отряды народного ополчения для охраны общественного порядка и выявления провокаторов, пытающихся спровоцировать насилие на улицах Киева, охваченного мирным народным восстанием.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:30. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:30. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 3 грудня 2013 року
, близько 19:30.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 3 декабря 2013 года
, около 19:30.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:50. Люди согреваются у костров в металлических бочках. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:50. Баррикады по периметру Майдана. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 3 грудня 2013 року
, близько 19:50.
Люди зігріваються біля багать у металевих діжках.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 3 декабря 2013 года
, около 19:50.
Люди согреваются у костров в металлических бочках.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:50. Баррикады по периметру Майдана. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 3 декабря 2013 года, около 19:50. Баррикады по периметру Майдана. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 3 грудня 2013 року
, близько 19:50.
Барикади по периметру Майдану.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 3 декабря 2013 года
, около 19:50.
Баррикады по периметру Майдана.


У неділю 8 грудня 2013 року о 12:00 почався мітинг під назвою «Марш мільйона». Лише в Києві у ньому взяло участь понад мільйон людей.
Віче на Майдані Незалежності розпочалося виконанням гімну України та молебнем, у якому взяли участь глави українських церков: Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ КП Філарет (Денисенко), керуючий справами УПЦ КП єпископ Вишгородський Агапіт (Гуменюк), предстоятель УАПЦ митрополит Київський і всієї України Мефодій (Кудряков), Єпископ Вишгородський і Подільський УПЦ КП Володимир (Черпак), Єпископ УГКЦ Богдан (Дзюрах), митрофорний протоієрей УГКЦ Олекса Петрів та інші.

В воскресенье, 8 декабря 2013 года, в 12:00 начался митинг под названием «Марш миллиона». Только в Киеве в нём приняли участие более миллиона людей.
Вече на Площади Независимости началось исполнением гимна Украины и молебном, в котором приняли участие главы украинских церквей: Святейший Патриарх Киевский и всей Руси-Украины УПЦ КП Филарет (Денисенко), управляющий делами УПЦ КП епископ Вышгородский Агапит (Гуменюк), предстоятель УАПЦ митрополит Киевский и всей Украины Мефодий (Кудряков), Епископ Вышгородский и Подольский УПЦ КП Владимир (Черпак), Епископ УГКЦ Богдан (Дзюрах), митрофорный протоиерей УГКЦ Олекса Петрив и другие.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 11:50. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 11:50. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Марш мільйона».
«Євромайдан» 8 грудня 2013 року
,
близько 11:50.


Площадь Независимости, «Марш миллиона».
«Евромайдан» 8 декабря 2013 года
,
около 11:50.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:00. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:00. С людьми общается Виктор Михайлович Пинзеник. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Марш мільйона». «Євромайдан» 8 грудня 2013 року, близько 12:00.
З людьми спілкується Віктор Михайлович Пинзеник - колишній міністр фінансів і віце-прем'єр кількох урядів України, народний депутат України 1-4 та 6-7 скликань.


Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:00.
С людьми общается Виктор Михайлович Пинзеник - бывший министр финансов и вице-премьер нескольких правительств Украины, народный депутат Украины, 1-4 и 6-7 созывов.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:10. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:10. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Марш мільйона».
«Євромайдан» 8 грудня 2013 року
,
близько 12:10.


Площадь Независимости, «Марш миллиона».
«Евромайдан» 8 декабря 2013 года
,
около 12:10.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:15. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:15. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Марш мільйона».
«Євромайдан» 8 грудня 2013 року
,
близько 12:15.


Площадь Независимости, «Марш миллиона».
«Евромайдан» 8 декабря 2013 года
,
около 12:15.


Вимоги опозиції та мітингувальників до влади: покарання винних у побитті мирних громадян 30 листопада і 1 грудня, кримінальна справа проти міністра внутрішніх справ Захарченка, відставка уряду Азарова і дострокові парламентські та президентські вибори, звільнення всіх політичних в'язнів.
Згідно ухвали Загальнонародного Віче на Майдані Незалежності в Києві від 8 грудня 2013 року в Україні оголошено негайну, повну та безстрокову блокаду урядового кварталу в м. Києві. Почато формування «невеликих» оперативних груп протестуючих по 50-30 тисяч чоловік, які змінюючи одна одну мирно блокуватимуть роботу всіх держорганів режиму в м. Києві до повного та беззастережного падіння режиму Януковича.

Требования оппозиции и митингующих к власти: наказание виновных в избиении мирных граждан 30 ноября и 1 декабря, уголовное дело против министра внутренних дел Захарченко, отставка правительства Азарова и досрочные парламентские и президентские выборы, освобождение всех политических узников.
Согласно постановлению Общенародного Вече на Майдане Незалежности в Киеве от 8 декабря 2013 года в Украине объявлена немедленная, полная и бессрочная блокада правительственного квартала в г. Киеве. Начато формирование «небольших» оперативных групп протестующих по 50-30 тысяч человек, которые сменяя друг друга будут мирно блокировать роботу всех госорганов режима в г. Киеве до полного и безоговорочного падения режима Януковича.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:15. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:20. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 13:30. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «Марш мільйона».
«Євромайдан» 8 грудня 2013 року
, між 12:15-13:30.


Площадь Независимости, «Марш миллиона».
«Евромайдан» 8 декабря 2013 года
, между 12:15-13:30.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид в сторону улицы Институтская, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 12:15. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. На улице Институтская, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 14:10. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності та вулиця Інститутська, «Марш мільйона».
«Євромайдан» 8 грудня 2013 року
,
близько 12:15 та 14:10.


Площадь Независимости и улица Институтская, «Марш миллиона».
«Евромайдан» 8 декабря 2013 года
,
около 12:15 и 14:10.


Фото Киева. Площадь Независимости, «Марш миллиона». Снимок со сферической панорамы «Евромайдана» 8 декабря 2013 года в 13:04 (© 2013 AirPano, © Николай Джола).
8 грудня 2013 року о 13:04.
Знімок зі сферичної панорами «Євромайдану» 8 грудня 2013 року (© 2013 AirPano, © Микола Джола). Зі сайту першоджерела цю вражаючу панораму видалили.
За двома незалежними методиками тоді на «Євромайдані» було нараховано близько 800 тисяч мітингуючих.
Снимок со сферической панорамы «Евромайдана» 8 декабря 2013 года (© 2013 AirPano, © Николай Джола). С сайта первоисточника эту потрясающую панораму удалили.
По двум независимым методикам тогда на «Евромайдане» было насчитано около 800 тысяч митингующих.


Фото Киева. На улице Институтская, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 14:15. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. На углу улицы Институтская и Крепостного переулка, «Марш миллиона». «Евромайдан» 8 декабря 2013 года, около 14:30. Фото грудня 2013 року.
Вулицею Інститутська, «Марш мільйона».
«Євромайдан» 8 грудня 2013 року
,
між 14:15-14:30.


На улице Институтская, «Марш миллиона».
«Евромайдан» 8 декабря 2013 года
,
между 14:15-14:30.


Станом на вечір 8 грудня 2013 року мітингувальники повністю заблокували урядовий квартал у Києві. На центральних вулицях звели барикади. Вулицю Грушевського було перекрито вантажівками.
На жаль, знову не обійшлося без провокацій і актів вандалізму. Групи ультраправих радикалів, переважно у масках, звалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка. Навіщо це зараз? Це лише шкодить Євромайдану! Адже слід боротися не з пам'ятниками, а зі злочинним режимом. Будь-які акти вандалізму, варварства та насилля лише провокують розкол громадян України.
Втім, починаючи ще з 30 листопада 2013 року все стало відбуватися за дивним сценарієм, коли кожна наступна дія влади призводила не до розв'язування конфлікту, а до його загострення, і лише погіршувала становище влади в цілому і Януковича зокрема. І чимдалі, тим більше ставало підозр у чужорідності такого сценарію. За усі 22 роки в Україні ніколи не було такої жорстокості дій силових структур, таких вигадливих провокацій, такої узгодженості різнопланових дій, спланованих на постійне загострення конфлікту. Складається враження, що усіма діями керує рука досвідченого майстра-ляльковода, що грає одному йому відому виставу...

По состояниею на вечер 8 декабря 2013 года митингующие полностью заблокировали правительственный квартал в Киеве. На центральных улицах возвели баррикады. Улица Грушевского была перекрыта грузовиками.
К сожалению, опять не обошлось без провокаций и актов вандализма. Группы ультраправых радикалов, преимущественно в масках, свалили памятник Ленину на бульваре Шевченко. Зачем это в настоящий момент? Это лишь во вред Евромайдану! Ведь нужно бороться не с памятниками, а с преступным режимом. Любые акты вандализма, варварства, и насилие лишь провоцируют раскол граждан Украины.
Впрочем, начиная еще с 30 ноября 2013 года все стало происходить по странному сценарию, когда каждое следующее действие власти приводило не к разрешению конфликта, а к его обострению, и только ухудшала положение власти в целом и Януковича - в частности. И чем дальше, тем больше становилось подозрений в инородности такого сценария. За все 22 года в Украине никогда не было такой жестокости действий силовых структур, таких изобретательных провокаций, такой согласованности разноплановых действий, спланированных на постоянное обострение конфликта. Складывается впечатление, что всеми действиями руководит рука опытного мастера-кукловода, который играет одному ему известный спектакль...


Фото Киева. Крещатик, здание КГГА. «Евромайдан» 9 декабря 2013 года, около 11:55. Фото грудня 2013 року.
Хрещатик, будівля КМДА.
«Євромайдан» 9 грудня 2013 року
,
близько 11:55.


Крещатик, здание КГГА.
«Евромайдан» 9 декабря 2013 года
,
около 11:55.


Фото Киева. В начале бульвара Тараса Шевченко, возле сваленного памятника Ленину. 9 декабря 2013 года, около 12:05. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. В начале бульвара Тараса Шевченко, возле сваленного памятника Ленину. 9 декабря 2013 года, около 12:05. Фото грудня 2013 року.
На початку бульвару Тараса Шевченка, біля поваленого пам'ятника Леніну.
9 грудня 2013 року
,
близько 12:05.


В начале бульвара Тараса Шевченко, возле сваленного памятника Ленину.
9 декабря 2013 года
,
около 12:05.


Ближче до вечора 9 грудня 2013 року силовики почали штурм блокпостів мітингуючих в Києві та відтиснення людей від урядових будівель. Цього разу «зачистку» проводили досить технічно та без зайвої жорстокості: з 5-6 лав бійців ВВ зі щитами було створено певну «живу черепаху», якою відтісняли мітингуючих. Випадків явної жорстокості та масового насильства над людьми вже не спостерігалося. До ранку 10 грудня 2013 року урядовий квартал в Києві було очищено від барикад. За наявною інформацією, силовикам не віддавали наказ звільнити від протестуючих Київську мерію та Будинок профспілок. Схоже, що обидві сторони вже морально готові до переговорів і не бажають загострювати обстановку.

Ближе к вечеру 9 декабря 2013 года силовики начали штурм блокпостов митингующих в Киеве и оттеснение людей от правительственных зданий. На этот раз «зачистку» проводили достаточно технично и без излишней жестокости: из 5-6 рядов бойцов ВВ со щитами была создана некая «живая черепаха», которой оттесняли митингующих. Случаев явной жестокости и массового насилия над людьми уже не наблюдалось. К утру 10 декабря 2013 года правительственный квартал в Киеве был очищен от баррикад. По имеющейся информации, силовикам не отдавали приказ освободить от протестующих Киевскую мэрию и Дом профсоюзов. Похоже, что обе стороны уже морально готовы к переговорам и не хотят обострять обстановку.


Фото Киева. В начале бульвара Тараса Шевченко, возле сваленного памятника Ленину. 9 декабря 2013 года, около 12:05. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. В начале бульвара Тараса Шевченко, возле сваленного памятника Ленину. 9 декабря 2013 года, около 12:05. Фото грудня 2013 року.
На початку бульвару Тараса Шевченка, біля поваленого пам'ятника Леніну.
9 грудня 2013 року
, близько 12:05.
Зараз тут - цілком спокійно: охочі відбивають шматочки від Леніна на сувеніри.


В начале бульвара Тараса Шевченко, возле сваленного памятника Ленину.
9 декабря 2013 года
, около 12:05.
Сейчас здесь - совершенно спокойно: желающие отбивают кусочки от Ленина на сувениры.


На жаль, сподівання на здоровий глузд влади (чи хоча б на її інстинкт самозбереження) не виправдалися: близько першої години ночі на 11 грудня 2013 року кілька тисяч силовиків оточили «Євромайдан» і почали штурм барикад навколо Майдану Незалежності. Як і минулої ночі, силовики діяли без надмірної жорстокості, хоча сутички і постраждалі у цих сутичках були й цього разу. МВС України назвало цей штурм «заходами з благоустрою території», які проводили вночі «для зручності громадян» (згодом Київська мерія офіційно заявила, що не винна в черговій зачистці «Євромайдану» та спростувала інформацію, що нібито нічний штурм відбувся на прохання чиновників звільнити Майдан задля благоустрою території).
Через активний опір мітингувальників акція силовиків врешті-решт провалилася: «Беркутові» вдалося «очистити» тільки маленький шматочок Майдану, після чого він вночі уперся в суцільну щільну масу людей. Небайдужі кияни почали оперативно під'їздити в центр столиці на захист «Євромайдану». До ранку їхня кількість збільшилася приблизно до 15 тисяч і силовики вимушені були відступити з Майдану. Та частину барикад навколо Майдану було зруйновано.
Вже вранці спецпідрозділи МВС зробили спробу штурму будівлі Київської мерії, яку протестуючі використовують як місце для ночівлі. Шляхом використання пожежних брандспойтів активістам вдалося покласти край і цій акції «Беркута».
З настанням нового дня стало ясно, що цього разу абсолютно всі спроби влади силою розігнати «Євромайдан» зазнали невдачі. І причиною цьому була самовідданість всіх тих, хто не бажає миритися з нинішньою бандитською владою. На наших очах (і за нашої участі) народжується нова країна - горда та нескорена. Країна, яка вже не боїться цієї влади!

К сожалению, надежда на здравый смысл власти (или хотя бы на её инстинкт самосохранения) не оправдались: около первого часа ночи на 11 декабря 2013 года несколько тысяч силовиков окружили «Евромайдан» и начали штурм баррикад вокруг Площади Независимости. Как и прошлой ночью, силовики действовали без чрезмерной жестокости, хотя столкновения и пострадавшие в этих столкновениях были и в этот раз. МВД Украины назвало этот штурм «мероприятиями по благоустройству территории», которые проводились ночью «для удобства граждан» (впоследствии Киевская мэрия официально заявила, что не виновата в очередной зачистке «Евромайдана» и опровергла информацию, что якобы ночной штурм состоялся по просьбе чиновников освободить Майдан ради благоустройства территории).
Из-за активного сопротивления митингующих акция силовиков в конце концов провалилась: «Беркуту» удалось «очистить» только маленький кусочек Майдана, после чего он ночью уперся в сплошную плотную массу людей. Небезразличные киевляне начали оперативно подъезжать в центр столицы на защиту «Евромайдана». До утра их количество увеличилось приблизительно до 15 тысяч и силовики вынуждены были отступить с Майдана. Но часть баррикад вокруг Майдана была разрушена.
Уже утром спецподразделения МВД предприняли попытку штурма здания Киевской мэрии, используемого протестующими как место для ночевки. Путем использования пожарных брандспойтов активистам удалось пресечь и эту акцию «Беркута».
С началом нового дня стало ясно, что на этот раз абсолютно все попытки власти силой разогнать «Євромайдан» потерпели неудачу. И причиной этому была самоотверженность всех тех, кто не желает мириться с нынешней бандитской властью. На наших глазах (и с нашим участием) рождается новая страна - гордая и непокорённая. Страна, которая уже не боится эту власть!


Фото Киева. Крещатик. «Евромайдан» 11 декабря 2013 года, около 10:50. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Крещатик. «Евромайдан» 11 декабря 2013 года, около 10:50. Фото грудня 2013 року.
Хрещатик.
«Євромайдан» 11 грудня 2013 року
, близько 10:50.


Крещатик.
«Евромайдан» 11 декабря 2013 года
, около 10:50.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 11 декабря 2013 года, около 11:00. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 11 декабря 2013 года, около 11:00. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 11 грудня 2013 року
,
близько 11:00.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 11 декабря 2013 года
,
около 11:00.


Мушу сказати відверто: я тоді був напівхворим і кульмінацію подій тієї ночі, на жаль, проспав - приїхав на Майдан лише зранку.

Должен сказать откровенно: я тогда был полубольным и кульминацию событий этой ночи, к сожалению, проспал - приехал на Майдан лишь утром.


Фото Киева. Внизу улицы Институтская. 11 декабря 2013 года, около 11:00. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Кордон внутренних войск на улице Институтская. 11 декабря 2013 года, около 11:20. Фото грудня 2013 року.
На вулиці Інститутська.
11 грудня 2013 року, між 11:00-11:20.


На улице Институтская.
11 декабря 2013 года, межу 11:00-11:20.


Фото Киева. Кордон внутренних войск на улице Банковая. 11 декабря 2013 года, около 11:30. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Кордон внутренних войск на улице Банковая. 11 декабря 2013 года, около 11:30. Фото грудня 2013 року.
Кордон внутрішніх військ на вулиці Банківська.
11 грудня 2013 року, близько 11:30.
І справді, за що їх бити? Тим паче - того, найменшого...


Кордон внутренних войск на улице Банковая.
11 декабря 2013 года, около 11:30.
И действительно, за что их бить? Тем более - того, самого маленького...


Фото Киева. На углу улиц Институтская и Шелковичная. 11 декабря 2013 года, около 11:35. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. На углу улиц Михаила Грушевского и Липская. 11 декабря 2013 года, около 11:40. Фото грудня 2013 року.
Кордони міліції та внутрішніх військ на розі вулиць Інститутська та Шовковична і на розі вулиць Михайла Грушевського та Липська.
11 грудня 2013 року, близько 11:40.


Кордоны милиции и внутренних войск на углу улиц Институтская и Шелковичная, и на углу улиц Михаила Грушевского и Липская.
11 декабря 2013 года, около 11:40.


Фото Киева. Мариинский парк возле Мариинского дворца и здания Верховного Совета Украины. «Януковича орлы». 11 декабря 2013 года, около 11:45. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Мариинский парк возле Мариинского дворца и здания Верховного Совета Украины. «Януковича орлы». 11 декабря 2013 года, около 11:45. Фото грудня 2013 року.
Маріїнський парк біля Маріїнського палацу та будинку Верховної Ради України. «Януковича орли» - декілька тисяч проплачених «прихильників» нинішньої влади, що стоять в загороді під охороною міліції.
11 грудня 2013 року, близько 11:45.


Мариинский парк возле Мариинского дворца и здания Верховного Совета Украины. «Януковича орлы» - несколько тысяч проплаченных «сторонников» нынешней власти, стоящие в загоне под охраной милиции.
11 декабря 2013 года, около 11:45.


Вдень 11 грудня 2013 року на місці зруйнованих барикад виросли нові, у два людських зрости.
На неділю 15 грудня в Києві заплановано ще один великий мітинг.

Днём 11 декабря 2013 года на месте разрушенных баррикад выросли новые, в два человеческих роста.
На воскресенье 15 декабря в Киеве запланирован еще один большой митинг.


Фото Киева. Крещатик. Восстановленные баррикады у Дома профсоюзов. «Евромайдан» 14 декабря 2013 года, около 22:55. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Крещатик. Восстановленные баррикады у Дома профсоюзов. «Евромайдан» 14 декабря 2013 года, около 22:55. Фото грудня 2013 року.
Хрещатик.
Відновлені барикади біля Будинку профспілок.
«Євромайдан» 14 грудня 2013 року
, близько 22:55.


Крещатик.
Восстановленные баррикады у Дома профсоюзов.
«Евромайдан» 14 декабря 2013 года
, около 22:55.


У неділю 15 грудня в Києві зібралося чергове Народне Віче - «День гідності».
Зокрема, на цьому мітингу було прямо проголошено, що Народне Віче забороняє Януковичу підписувати будь-які угоди про вступ України до Митного Союзу: якщо Янукович підпише угоду з Митним Союзом, то до Києва він може взагалі не повертатися.

В воскресенье 15 декабря в Киеве собралось очередное Народное Вече - «День достоинства».
В частности, на этом митинге было прямо провозглашено, что Народное Вече запрещает Януковичу подписывать любые соглашения о вступлении Украины в Таможенный Союз: если Янукович подпишет соглашение с Таможенным Союзом, то в Киев он может вообще не возвращаться.


Фото Киева. Восстановленные баррикады на улице Институтская. «День достоинства». «Евромайдан» 15 декабря 2013 года, около 11:55. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Восстановленные баррикады на улице Институтская. «День достоинства». «Евромайдан» 15 декабря 2013 года, около 11:55. Фото грудня 2013 року.
Відновлені барикади на вулиці Інститутська. «День гідності».
«Євромайдан» 15 грудня 2013 року
,
близько 11:55.


Восстановленные баррикады на улице Институтская. «День достоинства».
«Евромайдан» 15 декабря 2013 года
,
около 11:55.


Фото Киева. Восстановленные баррикады на улице Институтская. «День достоинства». «Евромайдан» 15 декабря 2013 года, около 12:00. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, «День достоинства». «Евромайдан» 15 декабря 2013 года, около 12:00. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності, «День гідності».
«Євромайдан» 15 грудня 2013 року
,
близько 12:00.


Площадь Независимости, «День достоинства».
«Евромайдан» 15 декабря 2013 года
,
около 12:00.


Фото Киева. Площадь Независимости. IT#палатка на «Евромайдане» 15 декабря 2013 года, около 12:40. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 15 декабря 2013 года, около 13:40. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
IT#намет на «Євромайдані» 15 грудня 2013 року
, між 12:40-13:40.
Перепрошую за якість більшості фото в усій цій серії: фотографував переважно комунікатором.


Площадь Независимости.
IT#палатка на «Евромайдане» 15 декабря 2013 года
, между 12:40-13:40.
Прошу прощения за качество большинства фото во всей этой серии: фотографировал преимущественно коммуникатором.


Фото Киева. Крещатик, баррикады возле ЦУМа. «День достоинства». «Евромайдан» 15 декабря 2013 года, около 15:30. Фото грудня 2013 року.
Хрещатик, барикади біля ЦУМу. «День гідності».
«Євромайдан» 15 грудня 2013 року
,
близько 15:30.


Крещатик, баррикады возле ЦУМа. «День достоинства».
«Евромайдан» 15 декабря 2013 года
,
около 15:30.


Фото Киева. Площадь Независимости. Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 17 декабря 2013 года, около 18:30. © 2013 Иван Мартынюк. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 17 декабря 2013 года, около 19:10. © 2013 Иван Мартынюк. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності
(автор фото - Іван Мартинюк).
Всередині IT#намету на «Євромайдані» 17 грудня 2013 року, між 18:30-19:10.


Площадь Независимости
(автор фото - Иван Мартынюк).
Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 17 декабря 2013 года, между 18:30-19:10.


Фото Киева. Площадь Независимости. Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 17 декабря 2013 года, около 20:30. © 2013 Иван Мартынюк. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 17 декабря 2013 года, около 22:30. © 2013 Иван Мартынюк. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності
(автор фото - Іван Мартинюк).
Всередині IT#намету на «Євромайдані» 17 грудня 2013 року, між 20:30-22:30.


Площадь Независимости
(автор фото - Иван Мартынюк).
Внутри IT#палатки на «Евромайдане» 17 декабря 2013 года, между 20:30-22:30.


У ніч з 24 на 25 грудня 2013 року двома невідомими було жорстоко побито Тетяну Чорновол - знану українську журналістку та громадського діяча, кореспондента порталів «Лівий берег» і «Українська Правда». Це сталося після того, як Тетяна Чорновол їздила знімати будинки міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та генпрокурора Віктора Пшонки. Під час зйомки будинку Пшонки за нею слідкували «беркутівці». Побиття сталося після того, як автівку Тетяни Чорновол притиснув та зупинив інший автомобіль. Двоє нападників із цієї машини розбили вікно автівки Тетяни, вона вискочила з машини й почала тікати, та її наздогнали і тоді жорстоко побили. Після госпіталізації МОЗ офіційно оцінило її стан як середнього ступеню тяжкості.

В ночь с 24 на 25 декабря 2013 года двумя неизвестными была жестоко побита Татьяна Черновол - известная украинская журналистка и общественный деятель, корреспондент порталов «Левый берег» и «Украинская Правда». Это произошло после того, как Татьяна Черновол ездила снимать дома министра внутренних дел Виталия Захарченко и генпрокурора Виктора Пшонки. Во время съёмки дома Пшонки за ней следили «беркутавцы». Избиение произошло после того, как машину Татьяны Черновол прижал и остановил другой автомобиль. Двое нападающих из этой машины разбили окно машины Татьяны, она выскочила из машины и начала убегать, но её догнали и тогда жестоко побили. После госпитализации МОЗ официально оценило её состояние как средней степени тяжести.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 29 декабря 2013 года, около 16:40. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 29 декабря 2013 года, около 16:40. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 29 грудня 2013 року
, близько 16:40.
Весь попередній тиждень я, на жаль, вимушений був перебувати вдома через стан здоров'я.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 29 декабря 2013 года
, около 16:40.
Всю предыдущую неделю я, к сожалению, вынужден был провести дома по состоянию здоровья.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 29 декабря 2013 года, около 16:35. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 29 декабря 2013 года, около 16:55. Фото грудня 2013 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 29 декабря 2013 года, около 16:45. Фото грудня 2013 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 29 грудня 2013 року
,
між 16:35-16:55.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 29 декабря 2013 года
,
между 16:35-16:55.


Фото Киева. Крещатик, вид с улицы Городецкого. «Евромайдан» 02 января 2014 года, около 20:35. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик, вид с улицы Институтская. «Евромайдан» 02 января 2014 года, около 20:30. Фото січня 2014 року.
Хрещатик, вид з вулиці Городецького та з вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 02 січня 2014 року
, близько 20:30.


Крещатик, вид с улицы Городецкого и с улицы Институтская.
«Евромайдан» 02 января 2014 года
, около 20:30.


16 січня 2014 року ПРовладна більшість у Верховній Раді (з депутатів Партії Регіонів та Комуністичної партії) в порушення процедурних та регламентних норм ухвалила пакет скандальних антиконституційних законів (Колесніченко-Олійника), що істотно порушують невід’ємні конституційні права та демократичні свободи громадян України і остаточно перетворюють Україну на бандитсько-тоталітарну країну. Зокрема, ці закони фактично позбавили громадян України прав контролювати владу і протестувати проти її неправомірних дій, позбавили людей можливості захищати свої права мирним шляхом, та впровадили механізми тотального контролю за громадянами з боку влади. Ці закони дали «зелене світло» масовим репресіям влади проти громадян України. У відповідь більше сотні громадських організацій закликали українців не визнавати ці «закони про диктатуру» й оголосили повну мобілізацію громадян на Майдані Незалежності в Києві.
19 січня 2014 року скликається чергове Народне Віче для організації мирного опору диктатурі та для підготовки до страйку. Акції протесту проти свавілля заколотників з ПРовладної більшості у Верховній Раді мають пройти в кожному куточку України.

16 января 2014 года ПРовластное большинство в Верховной Раде (из депутатов Партии Регионов и Коммунистической партии) в нарушение процедурных и регламентных норм приняло пакет скандальных антиконституционных законов (Колесниченко-Олийника), которые существенно нарушают неотъемлемые конституционные права и демократические свободы граждан Украины и окончательно превращают Украину в бандитско-тоталитарную страну. В частности, эти законы фактически лишили граждан Украины прав контролировать власть и протестовать против её неправомерных действий, лишили людей возможности защищать свои права мирным путем, и внедрили механизмы тотального контроля за гражданами со стороны власти. Эти законы дали «зелёный свет» массовым репрессиям власти против граждан Украины. В ответ свыше сотни общественных организаций призывали украинцев не признавать данные «законы о диктатуре» и объявили полную мобилизацию граждан на Площади Независимости в Киеве.
19 января 2014 года созывается очередное Народное Вече для организации мирного сопротивления диктатуре и для подготовки к забастовке. Акции протеста против произвола мятежников из ПРовластного большинства в Верховной Раде должны пройти в каждом уголке Украины.


Фото Киева. Площадь Независимости. IT#палатка на «Евромайдане» и точка беспроводного доступа D-Link, 17 января 2014 года, около 16:05. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 17 января 2014 года, около 16:05. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 17 января 2014 года, около 16:05. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності.
IT#намет на «Євромайдані» та точка бездротового доступу D-Link, 17 січня 2014 року
, близько 16:05.


Площадь Независимости.
IT#палатка на «Евромайдане» и точка беспроводного доступа D-Link, 17 января 2014 года
, около 16:05.


19 січня 2014 року сталося те, що врешті-решт мало статися - українці зламали стереотип «моя хатина з краю» і виявили нормальну реакцію на ненормальні закони...
Ще напередодні Народного Віче 19 січня було зрозуміло, що тисячі людей сприймали недільний мітинг як останню можливість відстояти свої потоптані права та свободи. Радикальну риторику було чутно і напередодні мітингу, і на самому мітингу: багато хто казав саме «про війну» злочинної влади в Україні проти свого народу. Пасивність лідерів опозиції явно не відповідала настрою народу й активістів, яким за новими законами загрожувало до 15 років в'язниці. Політика скінчилася - до справи взялися маси людей на вулиці. Після ухвалення пакету репресивних законів 16 січня люди задумалися: «Якщо і за підпал будинку депутата, і за блокування його будинку, "світить" 2 роки, то навіщо себе стримувати?». Протест перестав бути мирним, адже вільна людина остаточно виходить із себе, коли в неї свавільно відбирають свободу. І у вуличній війні, що розгорнулася далі, винна виключно «глухота» і тупість влади...
Втім, Народне Віче того дня починалося мирно...

19 января 2014 года произошло то, что в конце концов должно было произойти - украинцы сломали стереотип «моя хата с краю» и проявили нормальную реакцию на ненормальные законы...
Ещё накануне Народного Вече 19 января было понятно, что тысячи людей воспринимали воскресный митинг как последнюю возможность отстоять свои попранные права и свободы. Радикальная риторика была слышна и накануне митинга, и на самом митинге: многие говорили именно «о войне» ПРеступной власти в Украине против своего народа. Пассивность лидеров оппозиции явно не соответствовала настроению народа и активистов, которым по новым законам угрожало до 15 лет тюрьмы. Политика закончилась - в дело вступили массы людей на улице. После принятия пакета репрессивных законов 16 января люди задумались: «Если и за поджог дома депутата, и за блокирование его дома, "светит" 2 года, то зачем себя сдерживать?». Протест перестал быть мирным, ведь свободный человек окончательно выходит из себя, когда у него произвольно отбирают свободу. И в развернувшейся далее уличной войне виновата исключительно «глухота» и тупость власти...
Впрочем, Народное Вече в тот день начиналось мирно...


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:05. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:05. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:10. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 19 січня 2014 року
,
між 12:05-12:10.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 19 января 2014 года
,
между 12:05-12:10.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~150°). «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:15.
Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська (панорама ~150°). «Євромайдан» 19 січня 2014 року, близько 12:15.
Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~150°). «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:15.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~180°). «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:20.
Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська (панорама ~180°). «Євромайдан» 19 січня 2014 року, близько 12:20.
Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~180°). «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:20.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:50. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. IT#палатка на «Евромайдане» и точка беспроводного доступа D-Link, 19 января 2014 года, около 12:25. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:40. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 19 січня 2014 року
,
між 12:25-12:50.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 19 января 2014 года
,
между 12:25-12:50.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:25. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 12:40. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:10. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 19 січня 2014 року
,
між 12:25-13:10.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 19 января 2014 года
,
между 12:25-13:10.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Крещатик (панорама ~150°). «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:20.
Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Хрещатик (панорама ~150°). «Євромайдан» 19 січня 2014 року, близько 13:20.
Площадь Независимости, вид со стороны улицы Крещатик (панорама ~150°). «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:20.


Фото Киева. Крещатик, баррикады возле ЦУМа. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:30. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик, здание КГГА. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:30. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик, здание КГГА. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:30. Фото січня 2014 року.
Хрещатик.
Барикади біля ЦУМу та будівля КМДА.
«Євромайдан» 19 січня 2014 року
, близько 13:30.


Крещатик.
Баррикады возле ЦУМа и здание КГГА.
«Евромайдан» 19 января 2014 года
, около 13:30.


Фото Киева. Крещатик. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:30. Янукович сидит за решеткой. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:30. Суд над Януковичом, который сидит в клетке. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:20. Янукович с Азаровым - за решеткой. Фото січня 2014 року.
Хрещатик.
Янукович з Азаровим - за ґратами.
«Євромайдан» 19 січня 2014 року
, між 13:20-13:30.


Крещатик.
Янукович с Азаровым - за решеткой.
«Евромайдан» 19 января 2014 года
, между 13:20-13:30.


Фото Киева. Площадь Независимости, баррикады. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:50. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, баррикады. «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:50. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик, агитационный стенд «Витя, чао!». «Евромайдан» 19 января 2014 года, около 13:30. Фото січня 2014 року.
Барикади перед Майданом та стенд «Вітя, чао!».
«Євромайдан» 19 січня 2014 року
, між 13:30-13:50.


Баррикады перед Майданом и стенд «Витя, чао!».
«Евромайдан» 19 января 2014 года
, между 13:30-13:50.


19 січня 2014 року приблизно о 15:00 декілька сотень радикально налаштованних протестуючих спробували пройти до будівлі Верховної Ради через блок-пост сил МВС внизу вулиці Грушевського в Києві, біля стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського. Вони хотіли зажадати від парламенту України відміни ряду прийнятих нею 16 січня законів, що істотно обмежують права та свободи громадян. Виник конфлікт, міліцію почали закидати палицями, камінням, петардами. Дуже швидко до місця зіткнення підтяглося ще декілька тисяч учасників антиурядової акції протесту. Міліція відповіла протестуючим светошумовимі гранатами, гранатами зі сльозогінним газом і водометами. Мирний протест перетворився на озброєне протистояння. Кількість потерпілих з обох боків обчислюється сотнями, є загиблі з числа протестуючих.
На вулиці традиційно толерантного Києва вийшов Його Величність Український Народ з «коктейлем Молотова» в руках. Було спалено всі автобуси і вантажівки, якими міліція блокувала вулицю Грушевського в місці зіткнення. Коли ллється кров українських громадян, це - завжди трагедія, та разом з тим люди, які узяли в руки «коктейль Молотова», були доведені до відчаю саме діями влади та позбавлені права на відступ. Вони півтора місяці стояли на Майдані та намагалися мирно, законно відстояти свої погляди і привернути увагу ПРодажних властей до своїх вимог. Влада ж не тільки не відреагувала на них, але й ухвалила закони, що вивели цих людей з легітимного поля. Мало хто чекав на таку недалекість і негнучкість української влади, мало хто міг припустити, що справа дійде до озброєного протистояння.
До подій 19 січня 2014 року Україна залишалася єдиною країною СНД, де люди не гинути в громадянських конфліктах. На жаль, 19 січня ПРодажна «влада» примудрилася перейти цю «червону межу».

19 января 2014 года примерно в 15:00 несколько сотен радикально настроенных протестующих попытались пройти к зданию Верховной Рады через блок-пост сил МВД внизу улицы Грушевского в Киеве, возле стадиона «Динамо» имени Валерия Лобановского. Они хотели потребовать от парламента Украины отмены ряда принятых ею 16 января законов, существенно ограничивающих права и свободы граждан. Возник конфликт, милицию стали забрасывать палками, камнями, петардами. Очень быстро к месту столкновения подтянулось еще несколько тысяч участников антиправительственной акции протеста. Милиция ответила протестующим светошумовыми гранатами, гранатами со слезоточивым газом и водомётами. Мирный протест превратился в вооруженное противостояние. Число пострадавших с обеих сторон исчисляется сотнями, есть погибшие из числа протестующих.
На улицы традиционно толерантного Киева вышел Его Величество Украинский Народ с «коктейлем Молотова» в руках. Были сожжены все автобусы и грузовики, которыми милиция блокировала улицу Грушевского в месте столкновения. Когда льется кровь украинских граждан, это - всегда трагедия, но вместе с тем люди, которые взяли в руки «коктейль Молотова», были доведены до отчаяния именно действиями власти и лишены права на отступление. Они полтора месяца стояли на Майдане и пытались мирно, законно отстоять свои взгляды и привлечь внимание ПРодажных властей к своим требованиям. Власть же не только не отреагировала на них, но и приняла законы, которые вывели этих людей из легитимного поля. Мало кто ожидал такую недалекость и негибкость украинской власти, мало кто мог предположить, что дело дойдёт до вооруженного противостояния.
До событий 19 января 2014 года Украина оставалась единственной страной СНГ, где люди не гибли в гражданских конфликтах. К сожалению, 19 января ПРодажная «власть» умудрилась перейти эту «красную черту».


Фото Киева. Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:45. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:45. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:50. Фото січня 2014 року.
Сутички біля головного входу до стадіону «Динамо».
20 січня 2014 року
, між 14:45-14:50.


Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо».
20 января 2014 года
, между 14:45-14:50.


Фото Киева. Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо» и внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:55. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:45. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:45. Фото січня 2014 року.
Сутички біля головного входу до стадіону «Динамо».
20 січня 2014 року
, між 14:45-14:55.


Столкновения возле главного входа на стадион «Динамо».
20 января 2014 года
, между 14:45-14:55.


Цілих два місяці протести в Києві мали виключно мирний характер. За цей час не було розбито жодної вітрини і не було розграбовано жодної крамниці - такий протест, як у нас, ніде інде неможливий, це чисто український прецедент. Мирний мітинг, який тривав тут впродовж двох місяців, у Європі немислимий. Там вже в перші два дні «коктейлі Молотова» летять.
Очевидно, що ситуація вийшла з-під контролю: влада не реагує на законні вимоги народу. В країні відбувається найпотужніший і найтриваліший за всі роки Незалежності конфлікт - між злочинною владою та народом. Цей конфлікт спровокувала виключно влада. Справедливі й абсолютно обґрунтовані вимоги Майдану влада задовольняти не збирається вже третій місяць поспіль. Навпаки, своїми діями влада провокує подальше загострення конфлікту. Замість того, щоб забезпечити правопорядок і безпеку громадян, влада мобілізувала на свій бік тисячі бандитів. Бандитами наповнили вулиці столиці, вони полюють на активістів Майдану, захоплюють, залякують і катують їх. Влада ж не реагує або діє з бандитами заодно. За цих умов громадяни змушені були перейти від мирних мітингів і пікетів до більш рішучих дій (зокрема силових) проти злочинної влади. Опозиція ж до цього процесу взагалі не була готова і навіть, напевно, боялася такого..

Целых два месяца протесты в Киеве носили исключительно мирный характер. За это время не была разбита ни одна витрина и не был разграблен ни один магазин - такой протест, как у нас, нигде в другом месте невозможен, это чисто украинский прецедент. Мирный митинг, который продолжался здесь два месяца, в Европе немыслим. Там уже в первые два дня «коктейли Молотова» летят.
Очевидно, что ситуация вышла из-под контроля: власть не реагирует на законные требования народа. В стране происходит самый мощный и самый длительный за все годы Независимости конфликт - между преступной властью и народом. Этот конфликт спровоцирован исключительно властью. Справедливые и абсолютно обоснованные требования Майдана власть удовлетворять не собирается уже третий месяц подряд. Напротив, своими действиями власть провоцирует дальнейшее обострение конфликта. Вместо того, чтобы обеспечить правопорядок и безопасность граждан, власть мобилизировала на свою сторону тысячи бандитов. Бандитами наполнили улицы столицы, они охотятся на активистов Майдана, захватывают, запугивают и истязают их. Власть же не реагирует или действует с бандитами заодно. В этих условиях граждане вынуждены были перейти от мирных митингов и пикетов к более решительным действиям (в частности, силовым) против преступной власти. Оппозиция же к этому процессу вообще не была готова и даже, наверно, боялась подобного...


Фото Киева. Столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:50. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:55. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:40. Фото січня 2014 року.
Сутички внизу вулиці Грушевського.
20 січня 2014 року
, між 14:50-14:55.


Столкновения внизу улицы Грушевского.
20 января 2014 года
, между 14:50-14:55.


Фото Киева. Столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:55. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:55. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 14:50. Фото січня 2014 року.
Сутички внизу вулиці Грушевського.
20 січня 2014 року
, між 14:50-14:55.


Столкновения внизу улицы Грушевского.
20 января 2014 года
, между 14:50-14:55.


Фото Киева. Крещатик со стороны Европейской площади. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 15:00. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик со стороны Европейской площади. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 15:00. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, регулярно работают ассенизаторы. «Евромайдан» 20 января 2014 года, около 15:05. Фото січня 2014 року.
Хрещатик з боку Європейської площі.
«Євромайдан» 20 січня 2014 року
, між 15:00-15:05.


Крещатик со стороны Европейской площади.
«Евромайдан» 20 января 2014 года
, между 15:00-15:05.


Близько 8 ранку 22 січня міліція зробила спробу штурму протестуючих на вулиці Грушевського, яка закінчилася безрезультатно - учасники протистояння повернулися на свої позиції. Одночасно влада масово звезла до Києва з різних областей України тисячі так званих «тітушок» - членів низки сумнівних «спортивних клубів» і звичайних хуліганів. Цих «тітушок» завезли до столиці з метою організації масових провокацій в центрі міста - палити машини, бити вітрини, грабувати, провокувати бійки та залякувати людей. Влада сподівалася, що такі дії створять враження, нібито цей безлад в Києві коять мітингувальники з Майдану. Це мало стати приводом для введення надзвичайного стану в країні. Разом з тим, мало не найголовнішим завданням «тітушок» був терор проти активістів Майдану: побиття, викрадання і навіть вбивства. Та завдяки свідомості й активності киян, план влади про блискавичний масований наступ «тітушок» на Київ провалився. Після надходження перших тривожних повідомлень, активісти Автомайдану та представники Самооборони Євромайдану спільно з народними депутатами відправилися в рейд по вилову груп хуліганячих молодиків, що розгулювали в центрі Києва з палицями та молотками. Незабаром декілька таких груп було спіймано і доставлено до Штабу Супротиву. У присутності журналістів їх допитали в актовому залі Будинку Профспілок. За словами затриманих провокаторів, їм обіцяли заплатити приблизно по 200 грн за участь у цьому безладі. Кілька доказів вказали на пряме керівництво їх діями з боку співробітників МВС. Це стало черговим підтвердженням абсолютної криміналізації нинішньої української влади - повного єднання державних чиновників з бандитами.
Разом с тим, 22 січня 2014 року прем'єр-міністр України Микола Янович Азаров назвав участників подій у центрі Києва терористами, які повинні відповісти за свої дії. Того ж дня, 22 січня 2014 року близько 14-ї години розпочалася зустріч Президента Віктора Януковича з очільниками опозиції.

Около 8 утра 22 января милиция предприняла попытку штурма протестующих на улице Грушевского, которая завершилась безуспешно - участники противостояния вернулись на свои позиции. Одновременно власть массово свезла в Киев из разных областей Украины тысячи так называемых «титушек» - членов ряда сомнительных «спортивных клубов» и обычных хулиганов. Этих «титушек» свезли в столицу с целью организации массовых провокаций в центре города - поджигать машины, бить витрины, грабить, провоцировать драки и запугивать людей. Власть надеялась, что такие действия создадут впечатление, будто эти беспорядки в Киеве творят митингующие с Майдана. Это должно было стать поводом для введения чрезвычайного состояния в стране. Вместе с тем, чуть ли не самым главным заданием «титушек» был террор против активистов Майдана: избиения, похищения и даже убийства. Но благодаря сознательности и активности киевлян, план власти о молниеносном массированном наступлении «титушек» на Киев провалился. После поступления первых тревожных сообщений, активисты Автомайдана и представители Самообороны Евромайдана совместно с народными депутатами отправились в рейд по отлову групп хулиганствующих молодых людей, разгуливавших в центре Киева с палками и молотками. Вскоре несколько таких групп были пойманы и доставлены в Штаб Сопротивления. В присутствии журналистов их допросили в актовом зале Дома Профсоюзов. По словам задержанных провокаторов, им обещали заплатить примерно по 200 грн за участие в этих беспорядках. Ряд улик указал на прямое руководство их действиями со стороны сотрудников МВД. Это стало очередным подтверждением абсолютной криминализации нынешней украинской власти - полного единения государственных чиновников с бандитами.
Вместе с тем, 22 января 2014 года премьер-министр Украины Николай Янович Азаров назвал участников событий в центре Киева террористами, которые должны ответить за свои действия. В тот же день, 22 января 2014 года около 14-и часов началась встреча Президента Виктора Януковича с руководителями оппозиции.


Фото Киева. Новая баррикада на улице Институтская (возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»). «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:00. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Новая баррикада на улице Институтская (возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»). «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:00. Фото січня 2014 року.
Нова барикада на вулиці Інститутська
(біля верхнього вестибюля станції метро «Хрещатик»).
«Євромайдан» 24 січня 2014 року, близько 20:00.


Новая баррикада на улице Институтская
(возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»).
«Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:00.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:05. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:05. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 24 січня 2014 року
, близько 20:05.


Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская.
«Евромайдан» 24 января 2014 года
, около 20:05.


Фото Киева. Улица Институтская возле площади Независимости. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:10. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Объявление на баррикаде: «Изменяем страну. Приносим извинения за неудобства». «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:10. Фото січня 2014 року.
Вулиця Інститутська біля Майдан Незалежності.
Оголошення на барикаді: «Змінюємо країну. Перепрошуємо за незручності».
«Євромайдан» 24 січня 2014 року
, близько 20:10.


Улица Институтская возле площади Независимости.
Объявление на баррикаде: «Изменяем страну. Приносим извинения за неудобства».
«Евромайдан» 24 января 2014 года
, около 20:10.


Фото Киева. Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:40. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:40. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:40. Фото січня 2014 року.
Барикади та сутички внизу вулиці Грушевського.
24 січня 2014 року
, близько 20:40.


Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского.
24 января 2014 года
, около 20:40.


Фото Киева. Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:40. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:40. Фото січня 2014 року.
Барикади та сутички внизу вулиці Грушевського.
24 січня 2014 року
, близько 20:40.


Баррикады и столкновения внизу улицы Грушевского.
24 января 2014 года
, около 20:40.


Фото Киева. Возле Национальной парламентской библиотеки Украины (ул. Грушевского, 1). «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:50. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:50. Фото січня 2014 року.
Біля Національної парламентської бібліотеки України (вул. Грушевського, 1) та
барикади внизу вулиці Грушевського.
24 січня 2014 року
, близько 20:50.


Возле Национальной парламентской библиотеки Украины (ул. Грушевского, 1) и
баррикады внизу улицы Грушевского.
24 января 2014 года
, около 20:50.


Фото Киева. Новая баррикада на Крещатике со стороны Европейской площади. «Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:50. Фото січня 2014 року.
Нова барикада на Хрещатику з боку Європейської площі.
«Євромайдан» 24 січня 2014 року, близько 20:50.


Новая баррикада на Крещатике со стороны Европейской площади.
«Евромайдан» 24 января 2014 года, около 20:50.


Наступними вихідними, 25 і 26 січня, влада втратила територіальний контроль над значною частиною країни. Опозиційно налаштовані активісти захопили державні адміністрації більш ніж третини областей України. Масові протести в областях поширилися майже всюди (окрім Криму та Луганська).
Відомо, що революції виникають там і тоді, коли у народа відбирають ті механізми, через які можна легально впливати на владу. Спочатку нинішня влада впродовж чотирьох років знущалася з українського народу і при цьому була впевнена, що їй все минеться. За цей же час українську економіку зґвалтували системною корупцією, задушили монополізацією, знекровили втечею інвестицій і масовим згортанням бізнесів.
Коли нарешті розпочалися масові протести, президент Віктор Янукович у своїх зверненнях до українців запевняв, що зробить все можливе аби врегулювати ситуацію в країні. Однак насправді, українська влада з кожним днем все більше загострювала конфлікт, все далі заходила за межу здорового глузду й людяності, все брутальніше порушувала українське та міжнародне право. Зараз вже йдеться про тотальний террор проти цілого народу, що здійснюється спільно силовими структурами та криміналітетом, про викрадання з лікарень, публічні звірські катування та вбивства. Побитих протестувальників арештовують, а жодного службовця чи бандита, який знущався над учасниками протестів, не було засуджено. Всього ж з початку масових акцій протесту проти зриву євроінтеграції кількість мирних громадян, що потерпіли від дій силовиків, обчислюється сотнями. Серед потерпілих - велика кількість журналістів. Тільки на вулиці Грушевського з 19 січня травми різного ступеня тяжкості отримало біля півсотні співробітників ЗМІ.
Віктор Янукович міг увійти до історії як державний діяч хай і з дивацтвами, та тепер актуальними стали інші визначення - «кривавий диктатор», «зрадник батьківщини» чи «бездарний тимчасовець».

На следующих выходных, 25 и 26 января, власть потеряла территориальный контроль над значительной частью страны. Оппозиционно настроенные активисты захватили государственные администрации более чем трети областей Украины. Массовые протесты в областях распространились почти повсюду (кроме Крыма и Луганска).
Известно, что революции возникают там и тогда, когда у народа отбирают те механизмы, через которые можно легально влиять на власть. Сначала нынешняя власть на протяжении четырёх лет издевалась над украинским народом и при этом была уверена, что ей всё сойдет с рук. За время этот же украинскую экономику изнасиловали системной коррупцией, задушили монополизацией, обескровили побегом инвестиций и массовым свертыванием бизнесов.
Когда наконец начались массовые протесты, президент Виктор Янукович в своих обращениях к украинцам заверял, что сделает всё возможно, чтобы урегулировать ситуацию в стране. Однако в действительности, украинская власть с каждым днем всё больше обостряла конфликт, всё дальше заходила за предел здравого смысла и человечности, всё грубее нарушала украинское и международное право. Ныне уже идет речь о тотальном терроре против целого народа, который осуществляется совместно силовыми структурами и криминалитетом, о похищении из больниц, публичных звирских истязаниях и убийствах. Побитых протестующих арестовывают, а ни одно должностное лицо или бандит, издевавшийся над участниками протестов, не были осуждены. Всего же с начала массовых акций протеста против срыва евроинтеграции количество потерпевших мирных граждан от действий силовиков исчисляется сотнями. Среди пострадавших - большое количество журналистов. Только на улице Грушевского с 19 января травмы различной степени тяжести получили около полусотни сотрудников СМИ.
Виктор Янукович мог войти в историю как государственный деятель пусть и со странностями, но теперь актуальными стали другие определения - «кровавый диктатор», «изменник родины» или «бездарный временщик».


Фото Киева. Новая баррикада на улице Институтская (возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»). «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:35. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады возле Октябрьского дворца. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:35. Фото січня 2014 року.
Нова барикада на вулиці Інститутська (біля верхнього вестибюля станції метро «Хрещатик») і барикади біля Жовтневого палацу.
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, близько 12:35.


Новая баррикада на улице Институтская (возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик») и баррикады возле Октябрьского дворца.
«Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:35.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:45. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:45. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності.
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, близько 12:45.


Площадь Независимости.
«Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:45.


Фото Киева. Площадь Независимости, тренируется самооборона «Евромайдана». «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:55. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, тренируется самооборона «Евромайдана». «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:55. Фото січня 2014 року.
Майдан Незалежності, тренується самооборона «Євромайдану».
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, близько 12:55.


Площадь Независимости, тренируется самооборона «Евромайдана».
«Евромайдан» 28 января 2014 года, около 12:55.


У ніч з 25 на 26 січня 2014 року ареною протистоянь між мітингувальниками та силовиками став «Український дім», який раніше не займався мітингувальниками на прохання його директора, оскільки там зберігаються дві музейні колекції. Та 25 січня 2014 року стало відомо, що в «Українському домі» розмістилося близько 200 військовослужбовців внутрішніх військ. У разі спроби «влади» зачистити вулицю Грушевського, ці сили могли атакувати людей з тилу - саме з «Українського дому», тому значна кількість протестувальників зібралася біля нього. Було зведено барикади, розпочато облогу та штурм будівлі. Близько 4-ї години ранку 25 січня силовики вимушені були покинули приміщення «Українського дому».
За численими свідченнями, півторамісячне перебування силовиків у приміщенні «Українського дому» мало вкрай негативні наслідки: 4 і 5 поверхи війсковослужбовці фактично перетворили на помийну яму. Все там було розкидано, зламані меблі, всюди - бруд, сміття, порожні пляшки, недопалки. Крім того, було зірвано пломби складів з музейними цінностями.

В ночь с 25 на 26 января 2014 года ареной противостояний между митингующими и силовиками стал «Украинский дом», который раньше не занимался митингующими по просьбе его директора, поскольку там хранятся две музейные коллекции. Но 25 января 2014 года стало известно, что в «Украинском доме» разместились около 200 военнослужащих внутренних войск. В случае попытки «власти» зачистить улицу Грушевского, эти силы могли атаковать людей с тыла - именно из «Украинского дома», поэтому значительное количество протестующих собрались около него. Были возведены баррикады, начата осада и штурм здания. Близко 4-х часов утра 25 января силовики были вынуждены покинуть помещение «Украинского дома».
По многочисленным свидетельствам, полуторамесячное пребывание силовиков в помещении «Украинского дома» имело крайне негативные последствия: 4 и 5 этажи военнослужащие фактически превратили в помойную яму. Всё там было разбросано, сломана мебель, везде - грязь, мусор, пустые бутылки, окурки. Кроме того, были сорваны пломбы складов с музейными ценностями.


Фото Киева. Баррикада на улице Трехсвятительская (на углу с Костельной). «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:15. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Европейская площадь, «Украинский дом». «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:00. Фото січня 2014 року.
Європейська площа, «Український дім» і барикада на вулиці Трьохсвятительська (на розі з Костьольною).
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, між 13:00-13:15.


Европейская площадь, «Украинский дом» и баррикада на улице Трехсвятительская (на углу с Костельной).
«Евромайдан» 28 января 2014 года, между 13:00-13:15.


Фото Киева. Европейская площадь и Национальная парламентская библиотека Украины. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:00. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Европейская площадь и гостиница «Днепр». «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:20. Фото січня 2014 року.
Європейська площа, готель «Дніпро» та Національна парламентська бібліотека України (вул. Грушевського, 1).
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, між 13:00-13:20.


Европейская площадь, гостиница «Днепр» и Национальная парламентская библиотека Украины (ул. Грушевского, 1).
«Евромайдан» 28 января 2014 года, между 13:00-13:20.


За інформацією численних джерел, 28 січня 2014 року влада готувалася запровадити в Україні режим надзвичайного стану; Указ про введення надзвичайного стану вже був готовий і чекав на підпис Президента... Існує досить багато фактів на підтвердження реальності таких планів влади. Так, ще до світанку 28 січня в Києві було перекрито бетонними блоками вулицю Інститутську на розі із Шовковичною (в урядовому кварталі, біля будівлі Кабінету Міністрів України). До урядового кварталу стягнули два водомети, два БТРи та «автозаки». Одночасно на трасі E95/M05 (Одеса-Київ) у районі Любашівки було споруджено блок-пост (бетонними блоками поперек автодороги було перекрито три смуги руху з чотирьох)...
Однак, надзвичайний стан так і не запровадили. Адже відповідно до Законодавства України, режим надзвичайного стану в Україні вводиться Указом Президента, який неодмінно підлягає затвердженню Верховною Радою протягом двох днів. Та декілька депутатських груп з фракції Партії регіонів у Верховній Раді наперед повідомили Януковича, що вони однозначно не підтримають надзвичайне положення. Таким чином, голосів для затвердження Указу про надзвичайний стан у влади точно не вистачало.
28 січня 2014 року почала роботу позачергова сесія Верховної Ради, до порядку денного якої було включено єдине питання: «Про врегулювання політичної кризи та забезпечення стабільності в державі». У пленарному засіданні взяли участь три попередніх Президенти України: Л. М. Кравчук, Л. Д. Кучма, В. А. Ющенко. Майже відразу, як відкрилося засідання, стало відомо, що Микола Янович Азаров подав у відставку з посади Прем'єр-міністра України. Того ж дня відставку Азарова затвердив Президент.

По информации многочисленных источников, 28 января 2014 года власть готовилась ввести в Украине режим чрезвычайного положения; Указ о введении чрезвычайного положения уже был готов и ожидал подписи Президента... Существует достаточно много фактов, подтверждающих реальность таких планов власти. Так, еще к утру 28 января в Киеве была перекрыта бетонными блоками улица Институтская на углу с Шевковичной (в правительственном квартале, около здания Кабинета Министров Украины). К правительственному кварталу стянули два водомёта, два БТРа и «автозаки». Одновременно на трассе E95/M05 (Одесса-Киев) в районе Любашёвки был построен блок-пост (бетонными блоками поперек автодороги были перекрыты три полосы движения из четырех)...
Но чрезвычайное положение так и не ввели. Ведь в соответствии с Законодательством Украины, режим чрезвычайного положения в Украине вводится Указом Президента, который обязательно подлежит утверждению Верховной Радой в течение двух дней. А несколько депутатских групп из фракции Партии регионов в Верховной Раде заранее сообщили Януковичу, что они однозначно не поддержат чрезвычайное положение. Таким образом, голосов для утверждения Указа о чрезвычайном положении у власти точно не хватало.
28 января 2014 года начала работу внеочередная сессия Верховной Рады, в повестку дня которой был включен единственный вопрос: «Об урегулировании политического кризиса и обеспечении стабильности в государстве». В пленарном заседании приняли участие три предыдущих Президента Украины: Л. М. Кравчук, Л. Д. Кучма, В. А. Ющенко. Почти сразу, как открылось заседание, стало известно, что Николай Янович Азаров подал в отставку с должности Премьер-министра Украины. В тот же день отставку Азарова утвердил Президент.


Фото Киева. Баррикады и противостояние внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:10. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады и противостояние внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:05. Фото січня 2014 року.
Барикади та протистояння внизу вулиці Грушевського.
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, між 13:05-13:10.


Баррикады и противостояние внизу улицы Грушевского.
«Евромайдан» 28 января 2014 года, между 13:05-13:10.


29 січня 2014 року Верховна Рада ухвалила «Закон України про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» №4021-3, проект якого вніс депутат-регіонал Юрій Мірошниченко. Цей документ передбачає звільнення від кримінального переслідування учасників Майдану лише після того, як будуть розблоковані всі адмінбудівлі, що зайняті протестуючими (а не навпаки, як пропонувала опозиція).
Перед голосуванням пізно увечері в Раду приїхав Віктор Янукович і попередив депутатів-регіоналів про можливість розпуску парламенту в тому випадку, якщо законопроект Мірошніченко не буде підтриманий. Кажуть, що розлючений Президент прибув до Ради після того, як стало відомо, що близько 50 депутатів-регіоналів не хочуть підтримувати цей закон про амністію. У опозиції ухвалений закон №4021-3 назвали законом про заручників, який знову загострить протистояння в країні.
Однак, за іншими джерелами, візит Президента в Раду був пов'язаний переважно не із законом «про амністію»: Януковича розлютила згода групи депутатів від Партії регіонів підтримати повернення до норм Конституції України зразка 2004 року, що суттєво урізало б його повноваження. Попередня інформація про наявність близько 260 голосів народних депутатів за акт щодо повернення Конституції 2004 року, викликала істерику в Януковича. Є свідоцтва, що він погрожував: «У мене не здригнеться рука розпустити парламент і не підписати скасування "законів 16 січня"!», «У мене на кожного є справа, кожен з вас матиме зі мною справу!». Він був як воскова фігура - білого кольору, без кровинки в обличчі... Він неймовірно сильно кричав прямо на засіданні фракції, виглядав настільки страхітливо, що абсолютна більшість членів фракції оніміли...

29 января 2014 года Верховная Рада приняла «Закон Украины об устранении негативных последствий и недопущении преследования и наказания по поводу событий, которые имели место во время проведения мирных собраний» №4021-3, проект которого внес депутат-регионал Юрий Мирошниченко. Этот документ предполагает освобождение от уголовного преследования участников Майдана лишь после того, как будут разблокированы все занятые протестующими админздания (а не наоборот, как предлагала оппозиция).
Перед голосованием поздно вечером в Раду приехал Виктор Янукович и предупредил депутатов-регионалов о возможности роспуска парламента в том случае, если законопроект Мирошниченко не будет поддержан. Говорят, что разъярённый Президент прибыл в Раду после того, как стало известно, что около 50 депутатов-регионалов не хотят поддерживать этот закон об амнистии. В оппозиции принятый закон №4021-3 назвали законом о заложниках, который вновь обострит противостояние в стране.
Однако, по другим источникам, визит Президента в Раду был связан преимущественно не с законом «об амнистии»: Януковича разъярило согласие группы депутатов от Партии регионов поддержать возвращение к нормам Конституции Украины образца 2004 года, что существенно урезало бы его полномочия. Предварительная информация о наличии около 260 голосов народных депутатов за акт относительно возврата Конституции 2004 года, вызывала истерику у Януковича. Есть свидетельства, что он угрожал: «У меня не дрогнет рука распустить парламент и не подписать отмены "законов 16 января"!», «У меня на каждого есть дело, каждый из вас будет иметь со мной дело!». Он был как восковая фигура - белого цвета, без кровинки в лице... Он невероятно сильно кричал прямо на заседании фракции, выглядел настолько ужасающе, что абсолютное большинство членов фракции онемели...


Фото Киева. Баррикады и противостояние внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:05. Фото січня 2014 року.
Барикади та протистояння внизу вулиці Грушевського.
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, близько 13:05.


Баррикады и противостояние внизу улицы Грушевского.
«Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:05.


Фото Киева. Один из митингующих подметает мусор на улице Грушевского. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:15. Фото січня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады внизу улицы Грушевского. «Евромайдан» 28 января 2014 года, около 13:05. Фото січня 2014 року.
Один з мітінгувальників підмітає сміття на вулиці Грушевського.
«Євромайдан» 28 січня 2014 року, між 13:05-13:15.


Один из митингующих подметает мусор на улице Грушевского.
«Евромайдан» 28 января 2014 года, между 13:05-13:15.


Станом на початок лютого 2014 року формально тривало відносне перемир'я без явних масових сутичок в Києві. Із вуст Віктора Януковича та його соратників пролунало багато заяв про бажання завершити протистояння мирним шляхом. Разом з тим, безліч подій в Україні свідчать про те, що «влада» просто змінила свою тактику щодо Майдану: якщо раніше використовувалися штурми, сльозогінний газ, водомети, гранати, картеч, вбивства, то зараз перейшли до провокацій, залякувань й інформаційних воєн.
Таким чином, нею («владою») було взято курс на поглиблення протистояння та загострення конфлікту в суспільстві. Війна цієї так званої «влади» проти Народу України триває... Залишається сподіватися, що «Майдан» - це та сила, яка не піддасться на провокації та не зламається. Адже справжній «Майдан» - не тільки на Хрещатику, не тільки - на барикадах, він - у головах і в серцях усіх свідомих громадян України.

По состоянию на начало февраля 2014 года формально соблюдалось относительное перемирие без явных массовых стычек в Киеве. Из уст Виктора Януковича и его соратников прозвучало много заявлений о желании завершить противостояние мирным путем. Вместе с тем, множество событий в Украине свидетельствуют о том, что «власть» просто изменила свою тактику по отношению к Майдану: если раньше использовались штурмы, слезоточивый газ, водомёты, гранаты, картечь, убийства, то сейчас перешли к провокациям, запугиваниям и информационным войнам.
Таким образом, ею («властью») взят курс на углубление противостояния и обострение гражданского конфликта. Война этой так называемой «власти» против Народа Украины продолжается... Остаётся надеяться, что «Майдан» - это та сила, которая не поддастся на провокации и не сломается. Ведь настоящий «Майдан» - не только на Крещатике, не только - на баррикадах, он - в головах и в сердцах всех сознательных граждан Украины.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 13:30. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 13:35. Фото лютого 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року
, близько 13:35.


Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская.
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года
, около 13:35.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~120°). «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 13:35. Фото лютого 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська (панорама ~120°).
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року,
близько 13:35.


Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~120°).
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года,
около 13:35.


Фото Киева. Площадь Независимости. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 13:45. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, выступает Юрий Луценко. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 13:50. Фото лютого 2014 року.
Майдан Незалежності, виступає Юрій Луценко.
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року
, між 13:45-13:50.


Площадь Независимости, выступает Юрий Луценко.
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года
, между 13:45-13:50.


Фото Киева. Баррикады на Площади Независимости. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:00. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Баррикады на пересечении улицы Прорезная с Крещатиком. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:05. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Баррикады на пересечении улицы Прорезная с Крещатиком. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:05. Фото лютого 2014 року.
Барикади на Майдані та на Прорізній.
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року
, між 14:00-14:05.


Баррикады на Майдане и на Прорезной.
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года
, между 14:00-14:05.


Фото Киева. Крещатик, слева - здание КГГА. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:15. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Крещатик, слева - здание КГГА. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:10. Фото лютого 2014 року.
Хрещатик, ліворуч - будівля КМДА.
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року
, між 14:10-14:15.


Крещатик, слева - здание КГГА.
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года
, между 14:10-14:15.


Фото Киева. Крещатик, баррикады возле ЦУМа. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:15. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Крещатик, баррикады возле ЦУМа. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:15. Фото лютого 2014 року.
Хрещатик, барикади біля ЦУМу.
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року
, близько 14:15.


Крещатик, баррикады возле ЦУМа.
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года
, около 14:15.


Фото Киева. Крещатик, баррикады перед «Пассажем». «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:20. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Архитектор Владислав Городецкий за столиком кафе в «Пассаже». «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:20. Фото лютого 2014 року.
Хрещатик, барикади перед «Пасажем».
Владислав Городецький за столиком кав`ярні в «Пасажі»
спостерігає за буремними подіями «Євромайдану».
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року, близько 14:20.


Крещатик, баррикады перед «Пассажем».
Владислав Городецкий за столиком кафе в «Пассаже»
следит за бурными событиями «Евромайдана».
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:20.


Фото Киева. Баррикады на улице Городецкого. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:25. Фото лютого 2014 року.
Фото Киева. Баррикады на улице Городецкого. «Евромайдан» 2 февраля 2014 года, около 14:25. Фото лютого 2014 року.
Барикади на вулиці Городецького.
«Євромайдан» 2 лютого 2014 року
, близько 14:25.


Баррикады на улице Городецкого.
«Евромайдан» 2 февраля 2014 года
, около 14:25.


18 лютого 2014 року так звана «влада» вчинила страшний злочин і вже впритул підійшла до «точки неповернення». Сталася безпрецедентна для сучасної України трагедія, провина за яку цілком і повністю лежить на цій злочинній «владі». Адже заради порятунку своєї шкури ця наскрізь криміналізована «влада» вдалася до брутального насилля над своїм народом... Довгих три місяці ця «влада» залишалася глухою до законних вимог переважної більшості свого народу. Ця «влада» весь час брехала та провокаційно «грала м'язами», потураючи безкарній агресії проти людей з боку силових структур й «ескадронів смерті» - мобілізованих «владою» кримінальних і фашиствуючих молодчиків, так званих «тітушек».
18 лютого 2014 року лідери опозиції, які вели переговори з режимом Януковича, в черговий раз були обдурені цим режимом. Цього дня мало відбутися пленарне засідання Верховної Ради, та керівництво Верховної Ради навіть не зареєструвало постанову щодо повернення Конституції в редакції 2004 року, на що чекав «Майдан», і на чому наполягала опозиція. На думку більшості політиків і експертів такий акт міг істотно зменшити гостроту конфлікту в країні та мав усі шанси зібрати необхідну кількість голосів народних депутатів. Разом з тим, це істотно урізало б диктаторські повноваження Януковича, що категорично не влаштовувало його «Сім'ю».
За цих умов Рада «Майдану» одностайно прийняла рішення про «мирний наступ». Колони мирних митингувальників рушили під стіни Верховної Ради аби висловити свою позицію. Проте ситуація на вулицях Києва обернулася не на користь мітингуючих: «влада» зробила все можливе, щоб не вести мирних переговорів і не чути жодних вимог людей. Спочатку силовики за допомогою фашиствуючих «тітушок» навмисне влаштувала числені провокації. Далі в урядовому кварталі Києва відбулися зіткнення між учасниками антиурядової акції протесту і силами МВС. Через деякий час протестуючих примусити тікати, а урядовий квартал було повністю очищено силовиками. З 16:00 відповідно до розпорядження голови КМДА Володимира Макеєнка було повністю зупинено рух Київського метрополітену. По всій території України відключили з ефіру «5 канал».
Силовики впритул підійшли до барикад Майдану з боку Європейської площі (адже, виконуючи умови «Закону про заручників», протестуючі самі розібрали барикади на вулиці Грушевського) і з боку вулиці Інститутської (заздалегідь захопивши «Жовтневий палац»). Також вони зайняли позиції на даху «Глобуса» і намагалися обійти Майдан з боку консерваторії. В ефірі російського каналу «Росія-24» народний депутат від фракції Партії Регіонів Олег Царьов похвалявся, що протягом вечора 18 лютого Майдан буде зачищено: «Протягом години буде зачищений Майдан. Після того, як ми наведемо порядок у Києві, ми наведемо його у всій країні».
Увечері того ж дня силовики атакували Майдан Незалежності, на якому зібралося близько 20 тисяч людей (переважно киян, які поспішили на підтримку «Майдану»). У МВС і СБУ ці дії пояснили необхідністю провести «антитерористичні заходи»... Вдумайтесь: «антитерористичні заходи» проти 20 тисяч людей - громадян України, що прийшли на Майдан висловити свій протест!!! На Майдані стоять багато тисяч людей - студенти й інтелігенція, жінки й інваліди, старенькі дідусі та бабусі, священики, люди різної віри та національності. Ці люди готові стояти до останнього. Тому що їм важлива їх гідність! І що, всі вони - «терористи»??? Їх всіх слід знищити???
Силовики застосували водомети, світло-шумові гранати та еластичні кулі. Протестуючі відповідали каменями і «коктейлями Молотова». Також силовики намагалися таранити барикади БТРом, та його спалили за декілька хвилин, закидавши «коктейлями Молотова». Крім того, самообороні вдалося пошкодити ще один БТР і водомет. Близько півночі силовики зробили спробу штурму. Зокрема, нападники підпалили зсередини будівлю Будинку профспілок (в якому розміщувалися Штаб і багато інших служб «Майдану»), більшість приміщень будівлі було сильно пошкоджено полум’ям, більшість людей вдалося евакуювати. Медичний пункт, що розміщувався на 3-му та 4-му поверхах, перенесли у Михайлівський собор. Також згоріла більшість наметів на Майдані. Активні зіткнення тривали до ранку 19 лютого, силовикам вдалося суттєво відтіснити оборону «Майдану» від зведених раніше барикад углиб площі Незалежності.
За даними Мінохоронздоров'я за цей період по медичну допомогу звернувся 351 потерпілий, було госпіталізовано 241 учасника акцій протесту, зафіксовано 26 фактів смерті. За словами медиків Майдану, постраждало більше 1000 чоловік.
Станом на ніч середи 19 лютого 2014 року під'їзди до Києва було заблоковано посиленими нарядами ДАІ. Центр Києва також оточили патрулі ДАІ. Президент України Віктор Янукович вперто відмовився проводити будь-які переговори з лідерами опозиції, він наполягав на тому, що лідери опозиції мають закликали людей на Майдані припинити протистояння і скласти зброю.
У ніч з 18 на 19 лютого після зайняття силовиками Українського дому було пограбовано фонди Музею історії Києва, які зберігалися на верхніх поверхах будівлі. Силовики спорудили бетонні укріплення навколо Верховної Ради та на вулиці Грушевського. Готуючись до залучення армії до конфлікту, Янукович звільнив 19 лютого генерал-полковника Володимира Заману з посади начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України. СБУ 19 лютого оголосила про рішення почати «всеукраїнську антитерористичну операцію». Вдумайтеся: «антитерористична операція» на території всієї країни проти всіх громадян України, які наважилися виявити свій протест!!! Такий крок злочинної «влади» мав цілком зрозумілу причину: для оголошення надзвичайного стану в них не вистачало голосів у Верховній Раді. Саме тому каральні операції вирішили провести під назвою «антитерористична операція» загальнонаціонального масштабу. «Антитерористична операція» проти мільйонів людей по всій країні??? Півкраїни зараховано до «терористів»???
Маю сказати відверто: ще за два дні до подій 18-19 лютого 2014 року я захворів з високою температурою та безпосередньої участі в цих подіях не брав.

18 февраля 2014 года так называемая «власть» совершила страшное преступление и уже вплотную подошла к «точке невозврата». Произошла беспрецедентная для современной Украины трагедия, вина за которую целиком и полностью лежит на этой преступной «власти». Ведь ради спасения своей шкуры эта насквозь криминализированная «власть» прибегла к грубому насилию над своим народом... Долгих три месяца эта «власть» оставалась глухой к законным требованиям подавляющего большинства своего народа. Эта «власть» постоянно лгала и провокативно «играла мускулами», попустительствуя безнаказанной агрессии против людей со стороны силовых структур и «эскадронов смерти» - мобилизованных «властью» криминальных и фашиствующих молодчиков, так называемых «титушек».
18 февраля 2014 года лидеры оппозиции, которые вели переговоры с режимом Януковича, в очередной раз были обмануты этим режимом. В этот день должно было состояться пленарное заседание Верховной Рады, но руководство Верховной Рады даже не зарегистрировало постановление относительно возврата Конституции в редакции 2004 года, чего ждал «Майдан», и на чём настаивала оппозиция. По мнению большинства политиков и экспертов такой акт мог существенно снизить остроту конфликта в стране и имел все шансы собрать требуемое количество голосов народных депутатов. Вместе с тем, это существенно урезало бы диктаторские полномочия Януковича, что категорически не устраивало его «Семью».
В этих условиях Совет «Майдана» единодушно принял решение о «мирном наступлении». Колонны мирных митингующих двинулись под стены Верховной Рады, чтобы выразить свою позицию. Но ситуация на улицах Киева обернулась не в пользу митингующих: «власть» сделала всё возможное, чтобы не вести мирных переговоров и не выполнять никаких требований людей. Сначала силовики с помощью фашиствующих «титушек» устроили многочисленные провокации. Затем в правительственном квартале Киева произошли столкновения между участниками антиправительственной акции протеста и силами МВД. Через некоторое время протестующие были обращены в бегство, а правительственный квартал был полностью очищен силовиками. С 16:00 в соответствии с распоряжением главы КГГ Владимира Макеенко было полностью остановлено движение Киевского метрополитена. По всей территории Украины отключили из эфира «5 канал».
Силовики вплотную подошли к баррикадам Майдана со стороны Европейской площади (ведь, выполняя условия «Закона о заложниках», протестующие сами разобрали баррикады на улице Грушевского) и со стороны улицы Институтской (предварительно захватив «Октябрьский дворец»). Также они заняли позиции на крыше «Глобуса» и пытались обойти Майдан со стороны консерватории. В эфире российского канала «Россия-24» народный депутат от фракции Партии Регионов Олег Царев хвалился, что в течение вечера 18 февраля Майдан будет зачищен: «На протяжении часа будет зачищен Майдан. После того, как мы наведем порядок в Киеве, мы наведём его во всей стране».
Вечером того же дня силовики атаковали площадь Независимости, на которой собралось около 20 тысяч людей (преимущественно киевлян, которые поспешили на поддержку «Майдана»). В МВД и СБУ эти действия пояснили необходимостью провести «антитеррористические мероприятия». Вдумайтесь: «антитеррористические мероприятия» против 20 тысяч людей - граждан Украины, которые пришли на Майдан выразить свой протест!!! На Майдане стоят многие тысячи людей - студенты и интеллигенция, женщины и инвалиды, старенькие дедушки и бабушки, священники, люди разной веры и национальности. Эти люди готовы стоять до последнего. Потому что им важно их достоинство! И что, все они - «террористы»??? Их всех следует уничтожить???
Силовики применили водометы, свето-шумовые гранаты и эластичные пули. Протестующие отвечали камнями и «коктейлями Молотова». Также силовики пытались таранить баррикады БТРом, но его сожгли за несколько минут, забросав «коктейлями Молотова». Кроме того, самообороне удалось повредить ещё один БТР и водомет. Около полуночи силовики предприняли попытку штурма. В частности, нападавшие подожгли изнутри здание Дома профсоюзов (в котором размещались Штаб и многие другие службы «Майдана»), большинство помещений здания были сильно повреждены огнем, большинство людей удалось эвакуировать. Медицинский пункт, размещавшийся на 3-м и 4-м этажах, перенесли в Михайловский собор. Также сгорело большинство палаток на Майдане. Активные столкновения продолжались до утра 19 февраля, силовикам удалось существенно оттеснить оборону «Майдана» от возведенных ранее баррикад вглубь площади Независимости.
По данным Минздрава за этот период за медицинской помощью обратился 351 пострадавший, был госпитализирован 241 участник акций протеста, зафиксировано 26 фактов смерти. По словам медиков Майдана, пострадали более 1000 человек.
По состоянию на ночь среды 19 февраля 2014 года подъезды к Киеву были заблокированы усиленными нарядами ГАИ. Центр Киева также окружили патрули ГАИ. Президент Украины Виктор Янукович упрямо отказался проводить любые переговоры с лидерами оппозиции: он настаивал на том, что лидеры оппозиции должны призвать людей на Майдане прекратить противостояние и сложить оружие.
В ночь с 18 на 19 февраля после занятия силовиками Украинского дома были разграблены фонды Музея истории Киева, которые хранились на верхних этажах здания. Силовики возвели бетонные укрепления вокруг Верховной Рады и на улице Грушевского. Готовясь к привлечению армии к конфликту, Янукович освободил 19 февраля генерал-полковника Владимира Заману с должности начальника Генерального штаба - Главнокомандующего Вооруженных Сил Украины. СБУ 19 февраля объявила о решении начать «всеукраинскую антитеррористическую операцию». Вдумайтесь: «антитеррористическая операция» на территории всей страны против всех граждан Украины, которые осмелились выразить свой протест!!! Такой шаг преступной «власти» имел вполне понятную причину: для объявления чрезвычайного положения у них не хватало голосов в Верховной Раде. Именно поэтому карательные операции решили провести под названием «антитеррористическая операция» общенационального масштаба. «Антитеррористическая операция» против миллионов людей по всей стране??? Пол-страны зачислено в «террористы»???
Должен сказать откровенно: ещё за два дня до событий 18-19 февраля 2014 года я слёг с высокой температурой и непосредственного участия в этих событиях не принимал.


Починаючи ще з 18 лютого 2014 року хвиля протестів прокотилася по багатьом регіонам України (починаючи із західних областей): протестуючі штурмували і захоплювали обласні адміністрації, управління МВС, прокуратури і СБУ.
20 лютого 2014 року в Україні було оголошено днем трауру по загиблих в протистояннях у країні. Вночі до Майдану прибули протестувальники зі Львова та Івано-Франківська. Повідомлялося також, що до Києва завезли нові загони «тітушок». Вранці бої між мітингувальникаи та силовиками посилилися. Силовики спробували прорвати оборону Майдану біля консерваторії та намагалися підпалити будівлю консерваторії. Протестувальникам вдалося оперативно загасити пожежу в будівлі. Потім активісти Майдану відтіснили «Беркут» від Монументу Незалежності, інші групи просунулися аж до Жовтневого палацу і спробували закріпитися на відвойованих позиціях. Після цього майданівці отримали наказ зупинити наступ і далі не просуватися. Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко дозволив підрозділам внутрішніх справ використовувати бойові патрони та зброю. Унаслідок цього, за останніми даними Мінохоронздоров'я, було вбито щонайменше 77 людей з боку протестуючих. Тисячі людей отримали поранення.
До України прибули міністри закордонних справ Німеччини, Польщі та Франції для переговорів з лідерами опозиції та Януковичем щодо виходу з кризи. Частина народних депутатів від Партії Регіонів оголосили про підтримку народу і закликали терміново скликати засідання Верховної Ради. Ближче до вечора було частково відновлено роботу столичного метрополітену, та закритими для входу та виходу пасажирів залишилися всі пересадочні вузли та центральні станції. Пізно увечері 20 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла ухвалу «Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей». Відповідно до цієї ухвали, Кабміну, МВС, Міністерству оборони, СБУ, іншим воєнізованим формуванням було наказано негайно припинити застосування сили, використання зброї та заборонених спецзасобів.
Вранці 21 лютого 2014 року повноважні представники Європи завершили переговори з Януковичем і з лідерами опозиції, що тривали понад 8 годин. Голова Верховної Ради Володимир Рибак підписав вчорашню постанову про припинення антитерористичної операції. У багатьох містах України розпочався «ленінопад». ДАІ зняла обмеження на в'їзд автотранспорту до Києва.
Віктор Янукович заявив, що він «ініціює дострокові президентські вибори, повернення до Конституції 2004-го року з перерозподілом повноважень вбік парламентської республіки, та закликає до початку процедури формування уряду національної довіри». Спецпризначенці почали виїжджати з центру Києва, зокрема, з урядового кварталу та з-під Верховної Ради. Лідери опозиційних партій і президент Віктор Янукович підписали угоду про врегулювання політичної ситуації, яке засвідчили три міністри закордонних справ - Франції, Польщі та Німеччини. Про особисту безпеку Віктора Януковича в цій угоді мова не йшла.
Верховна Рада України прийняла закон про відновлення Конституції 2004 року (за це рішення проголосувли 386 народні депутати) та закон про звільнення від кримінальної відповідальності учасників акцій протесту. З фракції Партії Регіонів почали масово виходити народні депутати. 22-23 лютого 2014 року були оголошені днями жалоби за загиблими в Києві. Частина майданівців заявили про готовність штурмувати Адміністрацію Президента завтра о 10 ранку, якщо до цього часу Віктор Янукович не подасть у відставку. Служба безпеки України офіційно заявила про припинення підготовки до проведення антитерористичної операції в Києві. Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун зателефонував Віктору Януковичу та закликав до виконання досягнутих у Києві домовленостей. Ввечері 21 лютого 2014 року Віктор Янукович з обмеженим колом особливо довіреної охорони вилетів на Харків.
Вранці 22 лютого 2014 року засідання Верховної Ради відкрив віце-спікер Руслан Кошулинський. Володимир Рибак написав заяву про відставку з посади голови ВР через стан здоров'я. Перший заступник голови Верховної Ради Ігор Калєтнік також написав заяву про відставку. До покинутої резиденції Януковича в Межигір'ї пустили журналістів. Виявлені у Межигір'ї будинки, коштовності та інші розкоші свідчать про те, що Віктор Янукович втратив відчуття міри у всьому. У Межигір'ї також виявили «чорну бухгалтерію» Януковича - документи, які намагалися знищити викинувши у воду. Ці документи витягли з води та намагалися осушити.
На офіційному сайті МВС було опубліковано звернення про перехід МВС на бік народу. Верховна Рада конституційною більшістю прийняла постанову про запобігання проявів сепаратизму та обрала Олександра Турчинова новим головою Верховної Ради. Верховна Рада України конституційною більшістю прийняла постанову про повернення Конституції 2004 року, а також - постанову, якою доручила новому спікеру Олександру Турчинову координувати роботу уряду. По телебаченню показали відеоролик зі зверненням Віктора Януковича, у якому він заявив, що не подасть у відставку, і планує зробити поїздку по областях Півдня та Сходу. Також Янукович заявив про державний переворот і про те, що не підпише закони, прийняті Верховною Радою. Військовослужбовці та працівники Міністерства оборони України заявили, що залишаються вірними Українському народу та продовжують виконувати завдання, покладені на них державою.
Ближче до вечора 22 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову про самоусунення Віктора Януковича від виконання обов'язків президента та призначення позачергових виборів Президента на 25 травня 2014 року. За прийняття цієї постанови проголосувало 328 депутатів, тобто цю постанову було прийнято конституційною більшістю. Місце перебування Віктора Януковича не відомо. Вочевидь, народу України вже вдалося «зламати хребет» злочинному корумпованому режиму Януковича. Ціною неймовірних зусиль і жертв українці запобігли зникненню власної держави та перетворенню її на колонію...
Та це - лише початок. На нас чекає дуже велика та напружена праця з перебудови всієї СИСТЕМИ влади: слід абсолютно унеможливити повторення того, що сталося в останні роки. Доля нашої країни не може залежати від окремої особи, чи групи осіб: нам слід виписати Конституцію/Законодавство таким чином, щоб назавжди унеможливити узурпацію влади будь-ким. Навіть теоретично диктатура має бути унеможливлена за допомогою системи «противаг» у владі раз і назавжди!!! Фраза з Конституції «Народ визнається ... єдиним джерелом влади» має стати абсолютним і незаперечним правилом навіки. І слід завжди пам’ятати, якою надвисокою була ціна цієї перемоги - майже сто життів, декілька тисяч поранених! Вічна пам'ять Героям!!! Герої не вмирають!

Начиная ещё с 18 февраля 2014 года волна протестов прокатилась по многим регионам Украины (начиная с западных областей): протестующие штурмовали и захватывали областные администрации, управления МВД, прокуратуры и СБУ.
20 февраля в Украине было объявлен днём траура по погибшим в противостояниях в стране. Ночью на Майдан прибыли протестующие из Львова и Ивано-Франковска. Сообщалось также, что в Киев завезли новые отряды «титушок». Утром бои между митингующими и силовиками усилились. Силовики попробовали прорвать оборону Майдана возле консерватории и пытались поджечь здание консерватории. Протестующим удалось оперативно затушить пожар в здании. Потом активисты Майдана оттеснили «Беркут» от Монумента Независимости, другие группы продвинулись вплоть до Октябрьского дворца и попробовали закрепиться на отвоёванных позициях. После этого майдановцы получили приказ остановить наступление и дальше не продвигаться. Министр внутренних дел Виталий Захарченко разрешил подразделениям внутренних дел использовать боевые патроны и оружие. В результате, по последним данным Минздрава, было убито не менее 77 человек со стороны протестующих. Тысячи людей получили ранения.
В Украину прибыли министры иностранных дел Германии, Польши и Франции для переговоров с лидерами оппозиции и Януковичем относительно выхода из кризиса. Часть народных депутатов от Партии Регионов объявили о поддержке народа и призывали срочно сзывать заседание Верховной Рады. Ближе к вечеру была частично возобновлена работа столичного метрополитена, но закрытыми для входа и выхода пассажиров остались все пересадочные узлы и центральные станции. Поздно вечером 20 февраля 2014 года Верховная Рада Украины приняла постановление «Об осуждении применения насилия, приведшего к гибели людей». В соответствии с этим постановлением, Кабмину, МВД, Министерству обороны, СБУ, другим военизированным формированиям было предписано немедленно прекратить применение силы, использование оружия и запрещенных спецсредств.
Утром 21 февраля 2014 года полномочные представители Европы завершили переговоры с Януковичом и с лидерами оппозиции, длившиеся свыше 8 часов. Председатель Верховной Рады Владимир Рибак подписал вчерашнее постановление о прекращении антитеррористической операции. Во многих городах Украины начался «ленинопад». ГАИ сняла ограничение на въезд автотранспорта в Киев.
Виктор Янукович заявил, что он «инициирующий досрочные президентские выборы, возвращение к Конституции 2004-го года с перераспределением полномочий в сторону парламентской республики, и призывает к началу процедуры формирования правительства национального доверия». Спецназначенцы начали выезжать из центра Киева, в частности, из правительственного квартала и из-под Верховной Рады. Лидеры оппозиционных партий и президент Виктор Янукович подписали соглашение об урегулировании политической ситуации какое засвидетельствовали три министра иностранных дел - Франции, Польши и Германии. О личной безопасности Виктора Януковича в этом соглашении речь не шла.
Верховная Рада Украины приняла закон о восстановлении Конституции 2004 года (за это решение проголосувли 386 народных депутатов) и закон об освобождении от криминальной ответственности участников акций протеста. Из фракции Партии Регионов начали массово выходить народные депутаты. 22-23 февраля 2014 года были объявлены днями траура по погибшим в Киеве. Часть майданивцив заявили о готовности штурмовать Администрацию Президента завтра в 10 утра, если до этого времени Виктор Янукович не подаст в отставку. Служба Безопасности Украины официально заявила о прекращении подготовки к проведению антитеррористической операции в Киеве. Генеральный секретарь ООН Пан Ги Мун позвонил по телефону Виктору Януковичу и призывал к выполнению достигнутых в Киеве договоренностей. Вечером 21 февраля 2014 года Виктор Янукович с ограниченным кругом особенно доверенной охраны вылетел на Харьков.
Утром 22 февраля 2014 года заседание Верховной Рады открыл вице-спикер Руслан Кошулинский. Владимир Рыбак написал заявление об отставке с должности председателя ВР по состоянию здоровья. Первый заместитель председателя Верховной Рады Игорь Калетник также написал заявление об отставке. В покинутую резиденцию Януковича в Межгорье пустили журналистов. Обнаруженные в Межгорье дома, драгоценности и другая роскошь, свидетельствуют о том, что Виктор Янукович потерял ощущение меры во всём. В Межгорье также обнаружили «чёрную бухгалтерию» Януковича - документы, которые пытались уничтожить выбросив в воду. Эти документы вытянули из воды и пытались осушить.
На официальном сайте МВД было опубликовано обращение о переходе МВД на сторону народа. Верховная Рада конституционным большинством приняла постановление о предотвращении проявлений сепаратизма и избрала Александра Турчинова новым председателем Верховной Рады. Верховная Рада Украины конституционным большинством приняла постановление о возвращении Конституции 2004 года, а также - постановление, которым поручила новому спикеру Александру Турчинову координировать работу правительства. По телевидению показали видеоролик с обращением Виктора Януковича, в котором он заявил, что не подаст в отставку, и планирует осуществить поездку по областям Юга и Востока. Также Янукович заявил о государственном перевороте и о том, что не подпишет законы, принятые Верховной Радой. Военнослужащие и работники Министерства обороны Украины заявили, что остаются верными Украинскому народу и продолжают выполнять задания, возложенные на них государством.
Ближе к вечеру 22 февраля 2014 года Верховная Рада Украины приняла постановление о самоустранении Виктора Януковича от выполнения обязанностей президента и назначение внеочередных выборов Президента на 25 мая 2014 года. За принятие этого постановления проголосовало 328 депутатов, то есть это постановление было принято конституционным большинством. Место пребывания Виктора Януковича не известно. Очевидно, народу Украины уже удалось «сломать позвоночник» преступному коррумпированному режиму Януковича. Ценой невероятных усилий и жертв украинцы предотвратили исчезновение собственного государства и превращение ее на колонию...
Но это - только начало. Нас ожидает очень большая и напряжённая работа по перестройке всей СИСТЕМЫ власти: следует сделать абсолютно невозможным повторение того, чтое произошло в последние годы. Судьба нашей страны не может зависеть от отдельной личности, или группы лиц: необходимо выписать Конституцию/Законодательство таким образом, чтобы навсегда сделать невозможной узурпацию власти кем-либо. Даже теоретически диктатура должна стать невозможной посредством системы «противовесов» во власти раз и навсегда!!! Фраза из Конституции «Народ признаётся ... единственным источником власти» должна стать абсолютным и непреложным правилом навеки. И следует всегда помнить, какой сверхвысокой была цена этой победы - почти сто жизней, несколько тысяч раненных! Вечная память Героям!!! Герои не умирают!


Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская (возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»). «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:20. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская (возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»). «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:20. Фото березня 2014 року.
Квіти на згадку про «Небесну сотню» на вулиці Інститутська
(біля верхнього вестибюля станції метро «Хрещатик»).
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 12:20.
Поборов Ти першу силу,
Побори ж і другу,
Ще лютішу!..
Тарас Шевченко, 19 грудня 1845 року «Псалми Давидові», псалом 43.

Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская
(возле верхнего вестибюля станции метро «Крещатик»).
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:20.


Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская. «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:25. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. На улице Институтская. «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:20. Фото березня 2014 року.
Квіти на згадку про «Небесну сотню» на вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 12:20-12:25.
Після повалення ненависного диктатора-злодія Януковича нам здавалося, що найстрашніші випробування - вже позаду, і що ми, нарешті, можемо мирно зайнятися наведенням ладу в своїй країні...


Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 12:20-12:25.
После свержения ненавистного диктатора-вора Януковича нам казалось, что самые страшные испытания - уже позади, и что мы, наконец, можем мирно заняться наведением порядка в своей стране...


Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская. «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:20. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская. «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:25. Фото березня 2014 року.
Квіти на згадку про «Небесну сотню» на вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 12:20-12:25.
Та не минуло й тижня після втечі Януковича з України, як почалася збройне вторгнення до Криму т.з. «зелених чоловічків» - «військових без розпізнавальних знаків, у всьому іншому дивно схожих на російських військових»...


Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 12:20-12:25.
Но не прошло и недели после бегства Януковича из Украины, как началась вооруженноё вторжение в Крым т.н. «зелёных человечков» - «военных без опознавательных знаков, во всём остальном поразительно похожих на российских военных»...


Фото Киева. Баррикада из сожженной техники силовиков возле Октябрьского дворца. «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:30. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» возле Октябрьского дворца. «Евромайдан» 2 березня 2014 года, около 12:30. Фото березня 2014 року.
Барикада зі спаленої техніки силовиків і
квіти на згадку про «Небесну сотню»
біля Жовтневого палацу.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 12:30.


Баррикада из сожженной техники силовиков и
цветы в память о «Небесной сотне»
возле Октябрьского дворца.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:30.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~150°). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:30. Фото березня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська (панорама ~150°).
«Євромайдан» 2 березня 2014 року,
близько 12:30.


Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~150°).
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:30.


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:35. Фото березня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 12:35.
Цього дня люди вийшли висловити свій протест проти інтервенції Росії щодо України, підтримати цілісність України та недоторканність кордонів України.


Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:35.
В этот день люди вышли высказать свой протест против интервенции России по отношению к Украине, подтвердить целостность Украины и неприкосновенность границ Украины.


Ситуацією тимчасової слабкості влади в Україні після скидання ненависного диктатора Януковича вміло скористався «заклятий друг» - керівництво Кремля, для якого спроба України стати сильною європейською країною становить безліч політичних загроз...
26 лютого 2014 року декілька тисяч кримчан на чолі з Меджлісом кримськотатарського народу вийшли до Верховної Ради Криму відстоювати існування автономії в складі України. Поряд пройшла акція російських шовіністів, які вимагали приєднання Криму до Росії. Між опонентами відбулися зіткнення. На територію ялтинського санаторію Чорноморського флоту РФ того дня були введені представники особового складу строкової служби Чорноморського флоту. До Криму було направлено окрему бригаду спецназу ГРУ РФ. Президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко заявили про пряме втручання Росії в політичне життя Криму.
27 лютого 2014 року «невідомі озброєні люди без розпізнавальних знаків» в уніформі армії РФ захопили будівлі Ради міністрів і Верховної Ради АРК. Під їх «охороною» пройшла сесія парламенту автономії, на яку пустили лише росийських журналістів. Відтоді для більшості ЗМІ засідання ВР АРК стали недоступними. На сесії 27 лютого законний уряд Криму на чолі з Анатолієм Могильовим було відправлено у відставку, а новим головою Радміну АРК призначили Сергія Аксьонова - лідера партії «Російська єдність». Нагадаємо, що на виборах до Верховної Ради Криму в 2010 році ця партія набрала «аж» 4,02% голосів виборців і отримала 3 мандати з 100. А 27 лютого за кандидатуру Аксьонова у Верховній Раді АРК нібито проголосували 61 з 64 депутатів. При цьому авторитетні джерела стверджують, що тоді в кримському парламенті взагалі не було кворуму - було присутньо менше 40 депутатів з 100. Як (нелегітимного) голова Радміну АРК Сергій Аксьонов почав свою діяльність з того, що призвав президента Росії Путіна «забезпечити мир і спокій» в Криму. На в'їзді на Кримський півострів з'явилися блок-пости, що охороняються «невідомими озброєними людьми без розпізнавальних знаків». Одночасно на півострові було помічено несанкціоноване пересування підрозділів Чорноморського флоту РФ, а на території Західного та Центрального військових округів РФ, з'єднання та військові частини РФ було масово передислоковано до кордонів України під приводом «перевірки бойової готовності військ».

Ситуацией временной слабости власти в Украине после свержения ненавистного диктатора Януковича умело воспользовался «заклятый друг» - руководство Кремля, для которого попытка Украины стать сильным европейским государством представляет множество политических угроз...
26 февраля 2014 года несколько тысяч крымчан во главе с Меджлисом крымскотатарского народа вышли к Верховной Раде Крыма отстаивать существование автономии в составе Украины. Рядом прошла акция русских шовинистов, которые требовали присоединения Крыма к России. Между оппонентами произошли столкновения. На территорию ялтинского санатория Черноморского флота РФ в тот день были введены представители личного состава срочной службы Черноморского флота. В Крым была направлена отдельная бригада спецназа ГРУ РФ. Президенты Леонид Кравчук, Леонид Кучма и Виктор Ющенко заявили о прямом вмешательстве России в политическую жизнь Крыма.
27 февраля 2014 года «неизвестные вооруженные люди без опознавательных знаков» в униформе армии РФ захватили здания Совета министров и Верховной Рады АРК. Под их «охраной» прошла сессия парламента автономии, на которую пустили только росийских журналистов. С тех пор для большинства СМИ заседания ВР АРК стали недоступными. На сессии 27 февраля законное правительство Крыма во главе с Анатолием Могилевым было отправлено в отставку, а новым главой Совмина АРК назначили Сергея Аксёнова - лидера партии «Русское единство». Напомним, что на выборах в Верховный Совет Крыма в 2010 году эта партия набрала «аж» 4,02% голосов избирателей и получила 3 мандата из 100. А 27 февраля за кандидатуру Аксёнова в Верховной Раде АРК якобы проголосовали 61 из 64 депутатов. При этом авторитетные источники утверждают, что тогда в крымском парламенте вообще не было кворума - присутствовали менее 40 депутатов из 100. В качестве (нелегитимного) главы Совмина АРК Сергей Аксёнов начал свою деятельность с того, что призвал президента России Путина «обеспечить мир и спокойствие» в Крыму. На въезде на Крымский полуостров появились блок-посты, охраняемые «неизвестными вооруженными людьми без опознавательных знаков». Одновременно на полуострове было отмечено несанкционированное передвижение подразделений Черноморского флота РФ, а на территории Западного и Центрального военных округов РФ, соединения и воинские части РФ были массово передислоцированы к границам Украины под предлогом «проверки боевой готовности войск».


Фото Киева. Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~90°). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:35. Фото березня 2014 року.
Майдан Незалежності, вид з боку вулиці Інститутська (панорама ~90°). «Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 12:35.

Площадь Независимости, вид со стороны улицы Институтская (панорама ~90°). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:35.


Починаючи з 27 лютого російські військовослужбовці в Криму почали систематично блокувати роботу військових частин ВС України, прикордонних постів, чинити моральний і фізичний тиск на прикордонників і військовослужбовців. 28 лютого 2014 року підрозділами Чорноморського флоту РФ було захоплено український військовий аеропорт Бельбек біля Севастополя, а в цивільному аеропорту Сімферополь також з'явилися російські військові.
1 березня 2014 року при активній участі агресивних російських «політичних туристів-гастролерів» в Донецьку, Миколаєві та Херсоні пройшли проросійські акції. Того ж дня Рада Федерації Росії одностайно прийняла пропозицію Президента РФ Володимира Путіна про введення військ до України. Таким чином, Кремль повністю приготувався до військової агресії стосовно України, окупації частини її території, та до анексії Криму. Нагадаємо, що анексія - це офіційне приєднання державою всієї чи частини території іншої держави в односторонньому порядку. А за міжнародним правом анексія - один з видів агресії й нині має наслідком міжнародно-правову відповідальність. Також нагадаємо, що 1994 року Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії своєї безпеки та територіальної цілісності, викладені в «Будапештському меморандумі». Згідно із цією угодою, США, РФ і Великобританія зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет й існуючі кордони України. І порушення цих домовленостей потенційно веде до безконтрольного розповсюдження ядерної зброї по всьому світі, підриву верховенства закону та довіри до міжнародних інститутів.

Начиная с 27 февраля российские военнослужащие в Крыму начали систематически блокировать работу воинских частей ВС Украины, пограничных постов, оказывать моральное и физическое давление на пограничников и военнослужащих. 28 февраля 2014 года подразделениями Черноморского флота РФ был захвачен украинский военный аэропорт Бельбек около Севастополя, а в гражданском аэропорту Симферополь также появились российские военные.
1 марта 2014 года при активном участии агрессивных российских «политических туристов-гастролёров» в Донецке, Николаеве и Херсоне прошли пророссийские акции. В тот же день Совет Федерации России единодушно принял предложение Президента РФ Владимира Путина о введении войск в Украину. Таким образом, Кремль полностью приготовился к военной агрессии по отношению к Украине, оккупации части её территории, и к аннексии Крыма. Напомним, что аннексия - это официальное присоединение государством всего или части территории другого государства в одностороннем порядке. А по международному праву аннексия - один из видов агрессии и в настоящее время влечёт международно-правовую ответственность. Также напомним, что в 1994 году Украина отказалась от ядерного оружия в обмен на гарантии своей безопасности и территориальной целостности, изложенные в «Будапештском меморандуме». Согласно этому договору, США, РФ и Великобритания обязались уважать независимость, суверенитет и существующие границы Украины. И нарушение этих договоренностей потенциально чревато бесконтрольным распространением ядерного оружия во всем мире, подрывом верховенства закона и доверия к международным институтам.


Фото Киева. Площадь Независимости, сожжённый силовиками Дом профсоюзов. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:40. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, сожжённый силовиками Дом профсоюзов. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:40. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, сожжённый силовиками Дом профсоюзов. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:35. Фото березня 2014 року.
Спалений силовиками Будинок профспілок.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
,
між 12:35-12:40.


Сожжённый силовиками Дом профсоюзов.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
,
между 12:35-12:40.


Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:45. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:40. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на улице Институтская. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:40. Фото березня 2014 року.
Квіти «Небесній сотні» внизу вулиці Інститутська.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
,
між 12:40-12:45.


Цветы «Небесной сотне» внизу улицы Институтская.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
,
между 12:40-12:45.


Фото Киева. Площадь Независимости. Здесь 18-19 февраля 2014 год пролегал последний рубеж обороны Майдана. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:45. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. Здесь 18-19 февраля 2014 год пролегал последний рубеж обороны Майдана. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:45. Фото березня 2014 року.
Тут 18-19 лютого 2014 року пролягав останній рубіж оборони Майдана.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
, близько 12:45.


Здесь 18-19 февраля 2014 год пролегал последний рубеж обороны Майдана.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
, около 12:45.


Фото Киева. Майдан приветствует флаги государств и международных организаций, выразивших моральную поддержку. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:10. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Майдан приветствует флаги государств и международных организаций, выразивших моральную поддержку. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:45. Фото березня 2014 року.
Майдан вітає прапори держав і міжнародних організацій, що виявили моральну підтримку.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
, між 12:45-13:10.


Майдан приветствует флаги государств и международных организаций, выразивших моральную поддержку.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
, между 12:45-13:10.


Фото Киева. Площадь Независимости, митинг против интервенции России в Крыму. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:50. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, митинг против интервенции России в Крыму. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 12:55. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, митинг против интервенции России в Крыму. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:00. Фото березня 2014 року.
Мітинг проти інтервенції Росії в Криму.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
,
між 12:50-13:00.


Митинг против интервенции России в Крыму.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
,
между 12:50-13:00.


Фото Киева. Площадь Независимости. Трофейный водомёт. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:15. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости. Выставка трофейной спецтехники силовиков. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:05. Фото березня 2014 року.
Майдан Незалежності. Виставка трофейної спецтехніки силовиків.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
, між 13:15-14:05.


Площадь Независимости. Выставка трофейной спецтехники силовиков.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
, между 13:15-14:05.


Фото Киева. Площадь Независимости, митинг против интервенции России в Крыму. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:05. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Независимости, митинг против интервенции России в Крыму. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:05. Фото березня 2014 року.
Мітинг проти інтервенції Росії в Криму.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року
, близько 14:05.


Митинг против интервенции России в Крыму.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года
, около 14:05.


Фото Киева. Крещатик между Площадью Независимости и Европейской площадью: сожжённый силовиками Дом профсоюзов. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:20. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Крещатик между Площадью Независимости и Европейской площадью: сожжённый силовиками Дом профсоюзов. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:20. Фото березня 2014 року.
Хрещатик між Майданом Незалежності й Європейською площею: спалений силовиками Будинок профспілок і барикади.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 13:20.


Крещатик между Площадью Независимости и Европейской площадью: сожжённый силовиками Дом профсоюзов и баррикады.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:20.


Фото Киева. Ресторан «Два Гуся» на Крещатике работает между рядами баррикад. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:20. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Цветы в память о «Небесной сотне» на Крещатике. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:20. Фото березня 2014 року.
Хрещатик між Майданом Незалежності й Європейською площею: ресторан «Два Гуся» працює безпосередньо між низками барикад.
Квіти на згадку про «Небесну сотню» на Хрещатику.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 13:20.


Крещатик между Площадью Независимости и Европейской площадью: ресторан «Два Гуся» работает непосредственно между рядами баррикад.
Цветы в память о «Небесной сотне» на Крещатике.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:20.


Фото Киева. Баррикады между Крещатиком и Европейской площадью. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:25. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Баррикады между Крещатиком и Европейской площадью. Ресторан «MAFIA» работает непосредственно возле баррикад. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:00. Фото березня 2014 року.
Барикади між Хрещатиком і Європейською площею.
Ресторан «MAFIA» працює безпосередньо біля барикад.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 13:25-14:00.


Баррикады между Крещатиком и Европейской площадью.
Ресторан «MAFIA» работает непосредственно возле баррикад.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 13:25-14:00.


Фото Киева. «Кофе-Хауз» внизу улицы Грушевского работает между рядами баррикад. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:35. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Европейская площадь и Крещатик, вид от Городского парка. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:30. Фото березня 2014 року.
Європейська площа та Хрещатик, вид від Міського парку.
«Кофе-Хауз» внизу вулиці Грушевського працює між низками барикад.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 13:30-13:35.


Европейская площадь и Крещатик, вид от Городского парка.
«Кофе-Хауз» внизу улицы Грушевского работает между рядами баррикад.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 13:30-13:35.


Фото Киева. Кукольный театр (ул. Грушевского 1-А) продолжает работать. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:35. Фото березня 2014 року.
Театр Ляльок (вул. Грушевського 1-А) також продовжує працювати.
Цю будівлю було споруджено у 2004-2005 роках. Вона має образ казкового палацу як зовні, так і в інтер'єрі.
Докладніше про історію Театру Ляльок дивіться в серії "Київ театральний".
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 13:35.


Кукольный театр (ул. Грушевского 1-А) также продолжает работать.
Это здание было построено в 2004-2005 годах. Оно имеет образ сказочного дворца как снаружи, так и в интерьере.
Подробнее об истории Кукольного театра см. в серии "Киев театральный".
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:35.

It is the main facade of the Puppet-play in Kyiv.


Фото Киева. Импровизированный мемориал «Небесной сотне» возле Национальной парламентской библиотеки Украины (ул. Грушевского 1).
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:55. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Импровизированная выставка боеприпасов, использовавшихся силовиками против протестующих. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:55. Фото березня 2014 року.
Імпровізований меморіал «Небесній сотні» біля Національної парламентської бібліотеки України (вул. Грушевського 1).
Імпровізована виставка боєприпасів, які силовики використовували проти протестуючих.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 13:55.


Импровизированный мемориал «Небесной сотне» возле Национальной парламентской библиотеки Украины (ул. Грушевского 1).
Импровизированная выставка боеприпасов, использовавшихся силовиками против протестующих.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:55.


Фото Киева. Эта катапульта (точнее - требушет) - уже почти музейный экспонат. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:45. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Эта катапульта (точнее - требушет) - уже почти музейный экспонат. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:50. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Официальная просьба Национального художественного музея Украины сохранить катапульту (точнее - требушет). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:50. Фото березня 2014 року.
Ця катапульта (точніше - требушет) - вже майже музейний експонат на увічнення Української Революції.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 13:45-13:50.


Эта катапульта (точнее - требушет) - уже почти музейный экспонат в увековечение Украинской Революции.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 13:45-13:50.


Фото Киева. Баррикады на улице Грушевского (возле главного входа на стадион «Динамо») также стали мемориалом. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:15. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Книжный магазин «Наукова думка» («Научная мысль») работает в непосредственной близости от баррикад даже в воскресенье.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:10. Фото березня 2014 року.
Барикади на вулиці Грушевського біля головного входу до стадіону «Динамо» також стали меморіалом.
Книгарня «Наукова думка» працює у безпосередній близькості від барикад навіть у неділю.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 14:10-14:15.



Баррикады на улице Грушевского
возле главного входа на стадион «Динамо» также стали мемориалом.
Книжный магазин «Наукова думка» («Научная мысль») работает в непосредственной близости от баррикад даже в воскресенье.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 14:10-14:15.


Фото Киева. Возле главного входа на стадион «Динамо»: тут уже почти наведен порядок. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:40. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Главный вход на стадион «Динамо»: уборка будет продолжена. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:40. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Возле главного входа на стадион «Динамо»: уже немного наведен порядок. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:35. Фото березня 2014 року.
Біля входу до стадіону «Динамо» вже трохи наведено лад.
2 березня 2014 року, між 13:35-13:40.


Возле входа на стадион «Динамо» уже немного наведен порядок.
2 марта 2014 года, между 13:35-13:40.


Фото Киева. Памятник Валерию Васильевичу Лобановскому возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:45. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Памятник Валерию Васильевичу Лобановскому возле главного входа на стадион «Динамо». «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:45. Фото березня 2014 року.
Пам'ятник Валерію Васильовичеві Лобановському біля головного входу до стадіону «Динамо».
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 13:45.


Памятник Валерию Васильевичу Лобановскому возле главного входа на стадион «Динамо».
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:45.


Фото Киева. Улица Грушевского и Национальный художественный музей Украины (ул. Грушевского 6). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:50. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Памятник Вячеславу Чорноволу около Национального художественного музея Украины. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:50. Фото березня 2014 року.
Вулиця Грушевського та Національний художній музей України (вул. Грушевського 6).
Пам’ятник В’ячеславові Чорноволу поблизу Національного художнього музею України. «Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 13:50.
Може, якби на виборах Президента України 1991 року, громадянам України вистачило політичної мудрості та рішучості обрати своїм Президентом В’ячеслава Чорновола (тоді він посів 2 місце, набравши 7420727 голосів або 23,27%), то нашу країну оминули б подальші політичні та суспільні катаклізми? Хто знає?..


Улица Грушевского и Национальный художественный музей Украины (ул. Грушевского 6).
Памятник Вячеславу Чорноволу около Национального художественного музея Украины. «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 13:50.
Может, если бы на выборах Президента Украины 1991 года, гражданам Украины хватило политической мудрости и решительности избрать своим Президентом Вячеслава Черновола (тогда он занял 2 место, набрав 7420727 голосов или 23,27%), то нашу страну миновали бы последующие политические и общественные катаклизмы? Кто знает?..


Фото Киева. Фонтан на входе в Городской парк со стороны улицы М. Грушевского (на углу с улицей Садовая) также стал мемориалом.
«Евромайдан» 2 марта 2013 года, около 14:20. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Здание Правительства Украины (ул. Грушевского 12) в окружении милиции и митингующих.
«Евромайдан» 1 декабря 2013 года, около 14:25. Фото березня 2014 року.
Фонтан на вході до Міського парку з боку вулиці М. Грушевського (на розі з вулицею Садова) також став меморіалом.
Біля будинку Уряду України (вул. Грушевського 12) - жодної напруги та кордонів силовиків.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 14:20-14:25.


Фонтан на входе в Городской парк со стороны улицы М. Грушевского (на углу с улицей Садовая) также стал мемориалом.
Возле здания Правительства Украины (ул. Грушевского 12) - ни какого напряжения и кордонов силовиков.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 14:20-14:25.


Фото Киева. Площадь Конституции перед зданием Верховного Совета Украины (ул. Грушевского 5). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:25. Фото березня 2014 року.
Фото Киева. Площадь Конституции перед зданием Верховного Совета Украины (ул. Грушевского 5). «Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:30. Фото березня 2014 року.
Площа Конституції перед будинком Верховної Ради України (вул. Грушевського 5) патрулюється нарядом з кількох бійців внутрішніх військ та представника самооборони.
Один із символів колишньої диктатури - потужну металеву огорожу заввишки два метри навколо будівлі Верховної Ради було демонтовано згідно з одним із перших розпоряджень Верховної Ради.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, між 14:25-14:30.


Площадь Конституции перед зданием Верховного Совета Украины (ул. Грушевского 5) патрулирует наряд из нескольких бойцов внутренних войск и представителя самообороны.
Один из символов прежней диктатуры - мощный металлический забор высотой два метра вокруг здания Верховной Рады был демонтирован в соответствии с одним из первых распоряжений Верховной Рады.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, между 14:25-14:30.


Фото Киева. Мариинский парк возле Мариинского дворца и здания Верховного Совета Украины уже расчищен и от «титушек», и от гор мусора после них.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:30. Фото березня 2014 року.
Маріїнський парк біля Маріїнського палацу та будинку Верховної Ради України вже розчищено і від «тітушок», і від куп сміття після них.
«Євромайдан» 2 березня 2014 року, близько 14:30.


Мариинский парк возле Мариинского дворца и здания Верховного Совета Украины уже расчищен и от «титушек», и от гор мусора после них.
«Евромайдан» 2 марта 2014 года, около 14:30.



Першоджерела:
# Численні періодичні видання та ресурси Інтернету.
# Вікіпедія.




Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:























Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко




Rambler's Top100