Собор Святої Софії (Софійський собор) було побудовано на початку XI століття в центрі Києва.
Засновником собору літописні джерела визначають
Великого князя Київського Ярослава Володимировича (Мудрого).
Про його будівництво, водночас із
Золотими Воротами, згадується в літопису під 1037.
Донедавна найвірогіднішим часом спорудження Собору Святої Софії вважалися 1017-1037 роки.
Однак, за сучасними науковими дослідженнями висунуто гіпотезу, що храм було закладено 4 листопада 1011 року
та освячено 11 травня 1018 року, тобто його спорудження розпочав ще Володимир Святославич (Великий).
На межі XVII-XVIII століть його було ззовні реконструйовано в стилі українського бароко. Всередині Софійського собору збереглися численні давні мозаїки та фрески. Цей пам'ятник архітектури став першим на території України, який занесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Собор Святой Софии (Софийский собор) был построен в начале XI века в центре Киева. Основателем собора летописные источники называют Великого князя Киевского Ярослава Владимировича (Мудрого). О его строительстве, наряду с Золотыми Воротами, упоминается в летописи под 1037. До недавнего времени наиболее вероятным временем сооружения Собора Святой Софії считались 1017-1037 годы. Однако, по современным научным исследованиями выдвинута гипотеза, что храм был заложен 4 ноября 1011 года и освящён 11 мая 1018 года, то есть его сооружение начал ещё Владимир Святославич (Великий).
На рубеже XVII-XVIII веков он был внешне реконструирован в стиле украинского барокко. Внутри Софийского собора сохранились многочисленные древние мозаики и фрески. Этот памятник архитектуры стал первым на территории Украины, внесенным в список Всемирного наследия ЮНЕСКО.
St. Sophia Cathedral built in the 11th century in the center of Kyiv by order of Yaroslav the Wise. It was reconstructed on the outside at the turn of 17-18 centuries in the Ukrainian Baroque style. A lot of ancient mosaics and frescos were preserved inside St. Sophia Cathedral. This national historic landmark was first in Ukraine which included in the UNESCO World Heritage Site.
На межі XVII-XVIII століть його було ззовні реконструйовано в стилі українського бароко. Всередині Софійського собору збереглися численні давні мозаїки та фрески. Цей пам'ятник архітектури став першим на території України, який занесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Собор Святой Софии (Софийский собор) был построен в начале XI века в центре Киева. Основателем собора летописные источники называют Великого князя Киевского Ярослава Владимировича (Мудрого). О его строительстве, наряду с Золотыми Воротами, упоминается в летописи под 1037. До недавнего времени наиболее вероятным временем сооружения Собора Святой Софії считались 1017-1037 годы. Однако, по современным научным исследованиями выдвинута гипотеза, что храм был заложен 4 ноября 1011 года и освящён 11 мая 1018 года, то есть его сооружение начал ещё Владимир Святославич (Великий).
На рубеже XVII-XVIII веков он был внешне реконструирован в стиле украинского барокко. Внутри Софийского собора сохранились многочисленные древние мозаики и фрески. Этот памятник архитектуры стал первым на территории Украины, внесенным в список Всемирного наследия ЮНЕСКО.
St. Sophia Cathedral built in the 11th century in the center of Kyiv by order of Yaroslav the Wise. It was reconstructed on the outside at the turn of 17-18 centuries in the Ukrainian Baroque style. A lot of ancient mosaics and frescos were preserved inside St. Sophia Cathedral. This national historic landmark was first in Ukraine which included in the UNESCO World Heritage Site.
Фото 2003 року. |
Фото жовтня 2006 року. |
Фото 2003 року. |
Вид на дзвіницю та Собор Святої Софії з боку Михайлівської площі.
Собор Святої Софії - славетна «митрополія руська», шедевр архітектури і монументального живопису першої половини XI століття. Вид на колокольню и Собор Святой Софии со стороны Михайловской площади. Собор Святой Софии - славная «митрополия руська», шедевр архитектуры и монументальной живописи первой половины XI века. Kyiv, the view of the Bell Tower of St. Sophia Cathedral from the Mikhailivska square's side. |
Фото січня 2015 року. |
Фото січня 2015 року. |
Дзвіниця, Собор Святої Софії та Різдвяна ялинка 2015 року.
Фундамент Собору Святої Софії заклав Великий Князь Ярослав (близько 978-1054), названий «Мудрим». Ярослава Мудрого та його дружину Ірину (Інгігерду; ?-1050) було поховано в саркофазі у Софійському соборі. Колокольня, Собор Святой Софии и Рождественская ёлка 2015 года. Фундамент Собора Святой Софии заложил Великий Князь Ярослав (около 978-1054), названный «Мудрым». Ярослав Мудрый и его супруга Ирина (Ингигерда; ?-1050) были похоронены в саркофаге в Софиевском соборе. St. Sophia’s Cathedral and Christmas tree 2015. The St. Sophia Cathedral is the oldest survived church that was built in 1037 by Prince Yaroslav the Wise. This majestic 13-domed church makes huge impression on visitors with its rich frescoes and mosaics many of which are still intact. It is a national shrine and is under the patronage of UNESCO. |
Фото січня 2015 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Карта-схема Національного заповідника «Софія Київська».
1. Софійський собор, XI ст.
2. Трапезна, XVIII ст. 3. Будинок митрополита, XVIII ст. 4. Дзвіниця, XVIII ст. 5. Хлібня (Консисторія), XVIII ст. 6. Брама Заборовського, XVIII ст. 7. Південна надбрамна башта, XVIII ст. 8. Братський корпус, XVIII ст. 9. Бурса, XVIII ст. 10. Будинок єпархіальної училищної ради (корпус № 3), XX ст. 11. Замовлення екскурсій. 12. Туалет. Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Карта-схема Национального заповедника «София Киевская».
1. Софийский собор, XI в.
2. Трапезная, XVIII в. 3. Дом митрополита, XVIII в. 4. Колокольня, XVIII в. 5. Хлебня (Консистория), XVIII в. 6. Ворота Заборовского, XVIII в. 7. Южная надвратная башня, XVIII в. 8. Братский корпус, XVIII в. 9. Бурса, XVIII в. 10. Здание епархиального училищного совета (корпус № 3), XX в. 11. Заказ экскурсий. 12. Туалет. Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. Map of National Conservation Area “St. Sophia of Kyiv”.
1. St. Sophia Cathedral, 11th century.
2. The Refectory, 18th century. 3. The Metropolitan's Residence, 18th century. 4. The Bell Tower, 18th century. 5. The Bakery (The Consistory), 18th century. 6. Zaborovskiy Gate, 18th century. 7. The South Entrance Tower, 18th century. 8. The Cells of the Cathedral Elders, 18th century. 9. The Seminary, 18th century. 10. The House of Diocesan School Council (building No. 3), 20th century. 11. Tours reservation. 12. WC. |
Фото січня 2015 року. |
Фото січня 2015 року. |
Фото січня 2015 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Дзвіниця, пам’ятка архітектури XVIII століття. Софійський собор, пам’ятка архітектури XI століття. Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Колокольня, памятник архитектуры XVIII века. Софийский собор, памятник архитектуры XI века. Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. The Bell Tower 18th century. St. Sophia Cathedral, 11th century. |
Фото січня 2015 року. |
Фото січня 2015 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Софійський собор, пам’ятка архітектури XI століття. Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Софийский собор, памятник архитектуры XI века. Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. St. Sophia Cathedral, 11th century. |
У Софіївському соборі збереглося 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок.
Навряд чи ще десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк XI сторіччя, що збереглися в одній церкві.
Собор оточують монастирські будівлі XVII-XVIII століть, які виконано в стилі Українського бароко.
Внутрішнє вбрання Собору майже не змінювалось.
У XVIII сторіччі з’явився іконостас, та в XIX сторіччі - чавунні підлогові плитки.
Свята Софія Київська - це витвір мистецтва, до якого приходять історики та туристи,
щоб побачити та помилуватися цим дивом Візантійської та Стародавньої Руської архітектури.
В Софиевском соборе сохранилось 260 кв. метров мозаик и 3 тысячи кв. метров фресок. Вряд ли где-то в Европе можно встретить столько фресок и мозаик XI столетия, сохранившихся в одной церкви. Собор окружают монастырские строения XVII-XVIII веков, выполненные в стиле Украинского барокко. Внутреннее убранство Собора почти не изменялось. В XVIII столетии появился иконостас, и в XIX столетии - чугунные напольные плитки. Святая София Киевская - произведение искусства, к которому приходят историки и туристы, чтобы увидеть и полюбоваться этим чудом Византийской и Древнеруськой архитектуры.
В Софиевском соборе сохранилось 260 кв. метров мозаик и 3 тысячи кв. метров фресок. Вряд ли где-то в Европе можно встретить столько фресок и мозаик XI столетия, сохранившихся в одной церкви. Собор окружают монастырские строения XVII-XVIII веков, выполненные в стиле Украинского барокко. Внутреннее убранство Собора почти не изменялось. В XVIII столетии появился иконостас, и в XIX столетии - чугунные напольные плитки. Святая София Киевская - произведение искусства, к которому приходят историки и туристы, чтобы увидеть и полюбоваться этим чудом Византийской и Древнеруськой архитектуры.
Фото січня 2015 року. |
 Фото січня 2015 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Софійський собор, пам’ятка архітектури XI століття. Пам'ятна стела бібліотеці Ярослава Мудрого. Бібліотека Ярослава Мудрого згадується в «Повісті минулих літ» під 1037 роком. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які - «суть реки напояющие вселенную», каже що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви». Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Софийский собор, памятник архитектуры XI века. Памятная стелла библиотеке Ярослава Мудрого. Библиотека Ярослава Мудрого упоминается в «Повести временных лет» под 1037 годом. Воздавая должное Ярославу Мудрому, летописец после рассказа о пользе книг, которые - «суть реки напояющие вселенную», говорит что «Ярослав же любим бо книгам, и многы списав положи в церкви святой Софьи, юже созда сам». Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. St. Sophia Cathedral, 11th century. Memorial Stela of the library of Yaroslav the Wise. |
Фото січня 2015 року. |
Фото січня 2015 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Трапезна, пам’ятка архітектури XVIII століття. Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Трапезная, памятник архитектуры XVIII века. Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. The Refectoty, 18th century. |
Фото січня 2015 року. |
Фото січня 2015 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Будинок митрополита, пам’ятка архітектури XVIII століття. Бурса, пам’ятка архітектури XVIII століття. Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Дом митрополита, памятник архитектуры XVIII века. Бурса, памятник архитектуры XVIII века. Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. The Metropolitan's Residence, 18th century. The Seminary, 18th century. |
Фото червня 2017 року. |
Фото червня 2017 року. |
Архітектурний ансамбль Софії Київської.
Брама Заборовського, пам’ятка архітектури XVIII століття: 1744-1746 роки (споруджена); 1822-1823 роки (замурована); 1946-1947 роки (реставрація). Архитектурный ансамбль Софии Киевской. Ворота Заборовского, памятник архитектуры XVIII века: 1744-1746 годы (сооружёны); 1822-1823 годы (замурованы); 1946-1947 годы (реставрация). Architectural Ensemble of St. Sophia Cathedral. Zaborovskyi Gate, 1744-1746. |
Браму Заборовського (1744-1746 роки) споруджено в системі муру за проектом архітектора Й.-Г. Шеделя
як західну браму на територію Софійського монастиря, головний в'їзд на подвір'я будинку митрополита.
Головною окрасою брами є її пишний ліплений декор, що густо заповнює поле фронтону і тимпана над проїздом.
Над аркою проїзду розташований фамільний герб митрополита Рафаїла (Заборовського) - палаюче серце в обрамленні пальмових гілок.
За своїм архітектурно-художнім вирішенням брама є одним з найкращих творів українського барокового мистецтва.
Ворота Заборовского (1744-1746 году) построены в системе стены по проекту архитектора Й.-Г. Шеделя как западные ворота на территорию Софийского монастыря, главный въезд во двор дома митрополита. Главным украшением ворот является их пышный лепной декор, который густо заполняет поле фронтона и тимпана над проездом. Над аркой проезда расположен родовой герб митрополита Рафаила (Заборовского) - пылающее сердце в обрамлении пальмовых веток. По своему архитектурно-художественному решению ворота являются одним из наилучших произведений украинского бароккового искусства.
Zaborovskyi Gate (1744-1746) was built in a wall system upon the project of the architect J.-G. Schadel as the western gate to the territory of St. Sophia monastery, the main entrance to the yard of the Metropolitan's house. The main decorations of the gate are its magnificent moldings that densely fill the fronton and tympanum over the passage. Above the arch is the Metropolitan Raphaiil (Zaborovskyi) family coat of arms - a burning heart framed by palm branches. The gate is one of the best Ukrainian Baroque works of art due to its architectural and artistic solution.
Ворота Заборовского (1744-1746 году) построены в системе стены по проекту архитектора Й.-Г. Шеделя как западные ворота на территорию Софийского монастыря, главный въезд во двор дома митрополита. Главным украшением ворот является их пышный лепной декор, который густо заполняет поле фронтона и тимпана над проездом. Над аркой проезда расположен родовой герб митрополита Рафаила (Заборовского) - пылающее сердце в обрамлении пальмовых веток. По своему архитектурно-художественному решению ворота являются одним из наилучших произведений украинского бароккового искусства.
Zaborovskyi Gate (1744-1746) was built in a wall system upon the project of the architect J.-G. Schadel as the western gate to the territory of St. Sophia monastery, the main entrance to the yard of the Metropolitan's house. The main decorations of the gate are its magnificent moldings that densely fill the fronton and tympanum over the passage. Above the arch is the Metropolitan Raphaiil (Zaborovskyi) family coat of arms - a burning heart framed by palm branches. The gate is one of the best Ukrainian Baroque works of art due to its architectural and artistic solution.
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Київ 10-13 століть. Карта - реконструкція”, О.І. Кутовой, В.А. Розенберг, видавництво “Мистецтво”, Київ-1988.
# Інформаційні таблиці відповідних об'єктів.
# Вікіпедія.
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Київ 10-13 століть. Карта - реконструкція”, О.І. Кутовой, В.А. Розенберг, видавництво “Мистецтво”, Київ-1988.
# Інформаційні таблиці відповідних об'єктів.
# Вікіпедія.
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:
