|
Мапа маршруту Славське -> Чинадієво -> Мукачеве -> Берегове -> Виноградів -> Хуст -> Довге -> Славське.
Із цього маршруту відрізок по автодорозі E471 - досить пристойний. Ділянка від Славського до повороту на E471 - геть «убита». Місцеві автошляхи по Закарпаттю - більш-менш прийнятні. Дорогою ми тоді не зупинялися в селі Тухля, що було на нашому шляху. Фоторозповідь про нього подано на іншій сторінці. Схема маршрута Славское -> Чинадиево -> Мукачево -> Берегово -> Виноградов -> Хуст -> Долгое -> Славское. Из этого маршрута отрезок по автодороге E471 - достаточно приличный. Участок от Славского до поворота на E471 - совершенно «убитый». Местные автодороги по Закарпатью - более-менее приемлемые. По дороге мы тогда не останавливались в селе Тухля, которое лежало на нашем пути. Фоторассказ о нем дан на другой странице. |
Того дня ми спочатку зупинилися у селищі міського типу Чинадійово (Чинадієво). Фоторозповідь про нього - окремою сторінкою.
В тот день мы сначала остановились в поселке городского типа Чинадиево. Фоторассказ о нем - на отдельной странице.
Далі на нашому шляху було місто Мукачеве. Фоторозповідь про Мукачеве та Мукачівський замок «Паланок» - окремою сторінкою.
Далее на нашем пути был город Мукачево. Фоторассказ о Мукачево и Мукачевском замке «Паланок» - на отдельной странице.
Берегове - місто (25,3 тис. жителів) обласного значення і районний центр
Закарпатської області.
Розташоване на берегах річки Вирка (ліва притока Серні, басейн Дунаю), за 28 км від міста Мукачеве.
Перше поселення в цих місцях заснував Ламперт (син угорського короля Бели I) у другій половині XI століття.
Через століття король Гейза II з метою розвитку виноградарства в долині річки Тиси переселив сюди саксонців,
які заснували міста Лампертсас (з 1504 року - Берегсас, у післявоєнний період - Берегове) і Хуст.
1247 року Лампертсас одержав право вільної торгівлі,
а 1342 року статус королівського міста, печатку і право винесення вироків про страту.
Розквіт Берегового збігся з періодом царювання короля Людвіга Великого та королеви Ержебет.
Пізніше прилеглі землі перейшли у володіння трансільванського князя Габора Бетлена, який побудував у місті свій палац.
Берегово - город (25,3 тыс. жителей) областного значения и районный центр Закарпатской области. Расположен на берегах речки Вирка (левый приток Серни, бассейн Дуная), в 28 км от города Мукачево. Первое поселение в этих местах основал Ламперт (сын венгерского короля Белы I) во второй половине XI века. Через столетие король Гейза II с целью развития виноградарства в долине реки Тиссы переселил сюда саксонцев, которые основали города Лампертсас (с 1504 года - Берегсас, в послевоенный период - Берегово) и Хуст. В 1247 году Лампертсас получил право свободной торговли, а в 1342 году статус королевского города, печать и право вынесения приговоров о казни. Расцвет Берегово совпал с периодом царствования короля Людвига Великого и королевы Ержебет. Позже прилегающие земли перешли во владение князя Трансильвании Габора Бетлена, который построил в городе свой дворец.
Берегово - город (25,3 тыс. жителей) областного значения и районный центр Закарпатской области. Расположен на берегах речки Вирка (левый приток Серни, бассейн Дуная), в 28 км от города Мукачево. Первое поселение в этих местах основал Ламперт (сын венгерского короля Белы I) во второй половине XI века. Через столетие король Гейза II с целью развития виноградарства в долине реки Тиссы переселил сюда саксонцев, которые основали города Лампертсас (с 1504 года - Берегсас, в послевоенный период - Берегово) и Хуст. В 1247 году Лампертсас получил право свободной торговли, а в 1342 году статус королевского города, печать и право вынесения приговоров о казни. Расцвет Берегово совпал с периодом царствования короля Людвига Великого и королевы Ержебет. Позже прилегающие земли перешли во владение князя Трансильвании Габора Бетлена, который построил в городе свой дворец.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове, костел Здвиження Чесного Хреста (вул. Шандора Петефі, 30).
Один з найдавніших і один із самих «живучих» храмів Закарпаття. Первісне ядро храму з'явилося ще на початку XII століття. У письмових джерелах вперше згадується 1247 року. Після навали Батия (1241 рік) відновлення храму було закінчено тільки в 1418 році. Саме після цієї реконструкції храм набув рис готики, які можна бачити сьогодні - високі вузькі стрілчасті вікна та портали, орнаменти на вікнах, фіали, контрфорси. З того часу костел ще кілька разів горів та зазнавав руйнацій. Довгий час він взагалі стояв у руїнах, доки його у 1837-1846 роках не відновив архітектор Т. Ольбін за малюнками берегівського священика. Берегово, костел Воздвижения Святого Креста (ул. Шандора Петефи, 30). Один из самых давних и один из самих «живучих» храмов Закарпатья. Первичное ядро храма появилось еще в начале XII века. В письменных источниках впервые упоминается в 1247 году. После нашествия Батыя (1241 год) восстановление храма было закончено только в 1418 году. Именно после этой реконструкции храм приобрел черты готики, которую можно видеть сегодня, - высокие узкие стрельчатые окна и порталы, орнаменты на окнах, фиалы, контрфорсы. С того времени костел еще несколько раз горел и испытывал разрушения. Долгое время он вообще стоял в руинах, пока его в 1837-1846 годах не возобновил архитектор Т. Ольбин по рисункам береговского священника. |
Феодальні міжусобиці заподіювали чимало неприємностей городянам, але найбільших втрат у часи середньовіччя
Берегсасу завдав грабіжницький напад військ турецького султана Сулеймана I Кануні в 1566 році.
У XVII столітті місто ще двічі розоряли: польські (1657 рік) і німецько-австрійські (1680 рік) війська.
Мешканці Берегсаса брали активну участь у визвольній антигабсбурзькій війні
1703-1711 років під керівництвом князя Ференца Ракоці,
за що по її закінченні більш ніж на півтораста років (до 1869 року) були позбавлені міських прав.
Після краху Австро-Угорської імперії Берегове, відповідно до Сен-Жерменської мирної угоди,
увійшло до складу Чехословаччини, а з 1938 до 1944 року було зайняте Угорщиною.
Бурхлива історія Берегова знайшла своє уособлення в архітектурному обличчі центральної частини міста,
що формувалася століттями і нині складається з мозаїчних вкраплень споруд різних епох.
Серед них величезний костел Здвиження Чесного Хреста, відбудований в 1837-1846 роках у неоготичному стилі
на руїнах костелу XII століття, і костел реформатів (XVIII століття).
Феодальные междоусобицы причиняли немало неприятностей горожанам, но наибольшие потери во времена средневековья Берегсасу нанесло грабительское нападение войск турецкого султана Сулеймана I Кануни в 1566 году. В XVII веке город еще дважды разоряли: польские (1657 год) и немецко-австрийские (1680 год) войска. Жители Берегсаса активно участвовали в освободительной антигабсбургской войне 1703-1711 годов под руководством князя Ференца Ракоци, за что по ее окончании более чем на полтора столетия (до 1869 года) были лишены городских прав. После краха Австро-Венгерской империи Берегово, в соответствии с Сен-Жерменским мирным соглашением, вошло в состав Чехословакии, а с 1938 по 1944 год было занято Венгрией. Бурная история Берегова нашла свое олицетворение в архитектурном облике центральной части города, которая формировалась веками и ныне состоит из мозаичных вкраплений сооружений разных эпох. Среди них огромный костел Воздвижения Святого Креста, отстроенный в 1837-1846 годах в неоготическом стиле на руинах костела XII века, и костел реформаторов (XVIII век).
Феодальные междоусобицы причиняли немало неприятностей горожанам, но наибольшие потери во времена средневековья Берегсасу нанесло грабительское нападение войск турецкого султана Сулеймана I Кануни в 1566 году. В XVII веке город еще дважды разоряли: польские (1657 год) и немецко-австрийские (1680 год) войска. Жители Берегсаса активно участвовали в освободительной антигабсбургской войне 1703-1711 годов под руководством князя Ференца Ракоци, за что по ее окончании более чем на полтора столетия (до 1869 года) были лишены городских прав. После краха Австро-Венгерской империи Берегово, в соответствии с Сен-Жерменским мирным соглашением, вошло в состав Чехословакии, а с 1938 по 1944 год было занято Венгрией. Бурная история Берегова нашла свое олицетворение в архитектурном облике центральной части города, которая формировалась веками и ныне состоит из мозаичных вкраплений сооружений разных эпох. Среди них огромный костел Воздвижения Святого Креста, отстроенный в 1837-1846 годах в неоготическом стиле на руинах костела XII века, и костел реформаторов (XVIII век).
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове.
Пам'ятна таблиця засновнику міста герцогу Ламперту (сину угорського короля Бели I) на фасаді костелу Здвиження Чесного Хреста. Пам'ятник першому угорському королеві Іштвану I Святому (970-1038) на подвір'ї костелу Здвиження Чесного Хреста. Берегово. Мемориальная доска основателю города герцогу Ламперту (сыну венгерского короля Белы I) на фасаде костела Воздвижения Святого Креста. Памятник первому венгерскому королю Иштвану I Святому (970-1038) во дворе костела Воздвижения Святого Креста. |
Крім культових споруд великий інтерес становлять різні за стилем будівлі світської архітектури,
як осколки історичного минулого розкидані в центральній частині міста.
Тут розташований ансамбль споруд «Графський двір», що офіційно датований 1629 роком.
З 1945 року «Графський двір» займає Берегівський професійний ліцей сфери послуг, а з 2002 року тут було відкрито музей Берегівщини, що наразі складається з 4 залів.
Особисті враження: розумію історичну значимість цього комплексу, однак з архітектурно-естетичної точки зору ці будівлі зовсім не вражають...
Кроме культовых сооружений большой интерес представляют разные по стилю здания светской архитектуры, как осколки исторического прошлого разбросанные в центральной части города. Здесь расположен ансамбль сооружений «Графский двор», официально датированный 1629 годом.
С 1945 года «Графский двор» занимает Береговский профессиональный лицей сферы услуг, а с 2002 года здесь был откырт музей Береговщини, который ныне состоит из 4 залов.
Личные впечатления: понимаю историческую значимость этого комплекса, но с архитектурно-эстетичной точки зрения эти здания совсем не впечатляют...
З 1945 року «Графський двір» займає Берегівський професійний ліцей сфери послуг, а з 2002 року тут було відкрито музей Берегівщини, що наразі складається з 4 залів.
Особисті враження: розумію історичну значимість цього комплексу, однак з архітектурно-естетичної точки зору ці будівлі зовсім не вражають...
Кроме культовых сооружений большой интерес представляют разные по стилю здания светской архитектуры, как осколки исторического прошлого разбросанные в центральной части города. Здесь расположен ансамбль сооружений «Графский двор», официально датированный 1629 годом.
С 1945 года «Графский двор» занимает Береговский профессиональный лицей сферы услуг, а с 2002 года здесь был откырт музей Береговщини, который ныне состоит из 4 залов.
Личные впечатления: понимаю историческую значимость этого комплекса, но с архитектурно-эстетичной точки зрения эти здания совсем не впечатляют...
Фото червня 2009 року.
Берегове, «Графський двір», 1629 рік (вул. Габора Бетлена, 1).
Вид з вулиці.
Ансамбль складається з основної будівлі - житлового корпусу та двох господарських споруд. Відповідно до напису на пам'ятній табличці, засновником комплексу був трансільванський князь Габор Бетлен (1580-1629). Він відомий як провідник османського впливу в Східній Європі та керівник антигабсбурзького руху в Угорському королівстві. 1620 року Г. Бетлена навіть обрали королем Угорщини, та був він ним недовго, одержавши за відступне ділянку території нинішньої Словаччини. Якщо зазначена табличка насправді автентична, то «Графський двір» був однією з його резиденцій, заснованою незадовго до передчасної кончини, і його логічніше було б називати «княжим».
Берегово, «Графский двор», 1629 год (ул. Габора Бетлена, 1). Вид с улицы.
Ансамбль состоит из основного здания - жилого корпуса и двух хозяйственных сооружений. В соответствии с надписью на памятной табличке, основателем комплекса был трансильванский князь Габор Бетлен (1580-1629). Он известен как проводник османского влияния в Восточной Европе и руководитель антигабсбургского движения в Венгерском королевстве. В 1620 году Г. Бетлена даже избрали королем Венгрии, но он был им недолго, получив за отступное участок территории нынешней Словакии. Если упомянутая табличка действительно аутентична, то «Графский двор» был одной из его резиденций, основанной незадолго до преждевременной кончины, и его логичнее было бы называть «княжеским».
Ансамбль складається з основної будівлі - житлового корпусу та двох господарських споруд. Відповідно до напису на пам'ятній табличці, засновником комплексу був трансільванський князь Габор Бетлен (1580-1629). Він відомий як провідник османського впливу в Східній Європі та керівник антигабсбурзького руху в Угорському королівстві. 1620 року Г. Бетлена навіть обрали королем Угорщини, та був він ним недовго, одержавши за відступне ділянку території нинішньої Словаччини. Якщо зазначена табличка насправді автентична, то «Графський двір» був однією з його резиденцій, заснованою незадовго до передчасної кончини, і його логічніше було б називати «княжим».
Берегово, «Графский двор», 1629 год (ул. Габора Бетлена, 1). Вид с улицы.
Ансамбль состоит из основного здания - жилого корпуса и двух хозяйственных сооружений. В соответствии с надписью на памятной табличке, основателем комплекса был трансильванский князь Габор Бетлен (1580-1629). Он известен как проводник османского влияния в Восточной Европе и руководитель антигабсбургского движения в Венгерском королевстве. В 1620 году Г. Бетлена даже избрали королем Венгрии, но он был им недолго, получив за отступное участок территории нынешней Словакии. Если упомянутая табличка действительно аутентична, то «Графский двор» был одной из его резиденций, основанной незадолго до преждевременной кончины, и его логичнее было бы называть «княжеским».
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове.
Пам'ятна таблиця на честь засновника цього палацу трансільванського князя Бетлен Габора (1580-1629). Пам'ятна таблиця на честь князя Ракоці Ференца II (1676-1735), який неодноразово побував тут. 21 грудня 1705 року в Берегсасі він видав заклик про участь кожного у повстанні. Берегово. Мемориальная доска в честь основателя этого дворца трансильванского князя Бетлен Габора (1580-1629). Мемориальная доска в честь князя Ракоци Ференца II (1676-1735), который неоднократно побывал здесь. 21 декабря 1705 года в Берегсасе он издал призыв об участии каждого в восстании. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове, «Графський двір», 1629 рік (вул. Г. Бетлена, 1).
Основний (житловий) корпус, вид з двору. Збереглося первісне розташування споруд ансамблю, що утворюють напівзамкнуте прямокутне подвір'я. Основний корпус прямокутний у плані, цегляний, одноповерховий з мезоніном. Берегово, «Графский двор», 1629 год (ул. Г. Бетлена, 1). Основной (жилой) корпус, вид со двора. Сохранилось первичное расположение сооружений ансамбля, которые образуют полузамкнутый прямоугольный двор. Основной корпус прямоугольный в плане, кирпичный, одноэтажный с мезонином. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове, «Графський двір», 1629 рік (вул. Г. Бетлена, 1).
Бічний (господарський) корпус, вид з двору. Господарські будівлі також збудовано із цегли, вони прямокутні в плані, одна з них двоповерхова. Припускають, що вони правили господарям за стайню та зерносховище. Ремонти і перебудови двору виконували після пожежі 1686 року, в 1857 році (коли був добудований портик північного фасаду житлового корпусу) та в 1900-1910 роках. Берегово, «Графский двор», 1629 год (ул. Г. Бетлена, 1). Боковой (хозяйственный) корпус, вид со двора. Хозяйственные здания также построены из кирпича, они прямоугольные в плане, одно из них двухэтажное. Предполагают, что они служили хозяевам конюшней и зернохранилищем. Ремонты и перестройки двора выполнялись после пожара 1686 года, в 1857 году (когда был достроен портик северного фасада жилого корпуса) и в 1900-1910 годах. |
Фото червня 2009 року.
Берегове. Капличка, присвячена 2000-річчю народження Ісуса Христа (пл. Ференца Ракоці ІІ).
Розташована в центрі площі Ференца Ракоці ІІ, навпроти «Графского двору».
Берегово. Часовенка, посвященная 2000-летию рождения Иисуса Христа (пл. Ференца Ракоци ІІ).
Расположена в центре площади Ференца Ракоци ІІ, напротив «Графского двора».
Розташована в центрі площі Ференца Ракоці ІІ, навпроти «Графского двору».
Берегово. Часовенка, посвященная 2000-летию рождения Иисуса Христа (пл. Ференца Ракоци ІІ).
Расположена в центре площади Ференца Ракоци ІІ, напротив «Графского двора».
У Береговому зберігся найдавніший міст Закарпаття - «Горбатий міст» протяжністю 43 м,
який виконано у готичному стилі, з міцними опорами.
За офіційними даними, цей міст через річку Вирка збудували 1870 року.
Однак, місцеві історики називають більш ранню дату будівництва - 1853 рік.
Зокрема, в архівах міста є документ, де вказано,
що міський голова Андришич уклав письмову угоду з італійським майстром Яношем Петрушкою,
котрий і побудував новий міст всього за 3 роки (1850-1853).
У центральній частині Берегова на кожному кроці зустрічаються чудові особняки XIX - початку XX століть, архітектурний вигляд яких не залишає жодних сумнівів щодо того, в якій країні їх було побудовано. Віддзеркалення віденського класицизму із вкрапленнями деяких інших, популярних у той час декоративних прийомів, однозначно вказують на їхнє австро-угорське минуле. Крім індивідуальних будинків, розрахованих на заможну родину, зустрічаються і значні громадські споруди (приміром, жупанату XVIII-XIX століття), які за задумом їхніх творців, мали увічнити непорушність і велич імперії Габсбургів.
В Береговом сохранился самый старый мост Закарпатья - «Горбатый мост» длиной 43 м, выполненный в готическом стиле, с крепкими опорами. По официальным данным, этот мост через реку Вирка построили в 1870 году. Однако, местные историки называют более раннюю дату строительства - 1853 год. В частности, в архивах города есть документ, где указано, что городской глава Андришич заключил письменное соглашение с итальянским мастером Яношем Петрушкой, который и построил новый мост всего за 3 года (1850-1853).
В центральной части Берегово на каждом шагу встречаются прекрасные особняки XIX - начала XX веков, архитектурный вид которых не оставляет никаких сомнений относительно того, в какой стране они были построены. Отражение венского классицизма с вкраплениями некоторых других, популярных в то время декоративных приемов, однозначно указывают на их австро-венгерское прошлое. Кроме индивидуальных домов, рассчитанных на зажиточную семью, встречаются и значительные общественные сооружения (например, жупаната XVIII-XIX веков), которые по замыслу их творцов, должны были увековечить нерушимость и величие империи Габсбургов.
У центральній частині Берегова на кожному кроці зустрічаються чудові особняки XIX - початку XX століть, архітектурний вигляд яких не залишає жодних сумнівів щодо того, в якій країні їх було побудовано. Віддзеркалення віденського класицизму із вкрапленнями деяких інших, популярних у той час декоративних прийомів, однозначно вказують на їхнє австро-угорське минуле. Крім індивідуальних будинків, розрахованих на заможну родину, зустрічаються і значні громадські споруди (приміром, жупанату XVIII-XIX століття), які за задумом їхніх творців, мали увічнити непорушність і велич імперії Габсбургів.
В Береговом сохранился самый старый мост Закарпатья - «Горбатый мост» длиной 43 м, выполненный в готическом стиле, с крепкими опорами. По официальным данным, этот мост через реку Вирка построили в 1870 году. Однако, местные историки называют более раннюю дату строительства - 1853 год. В частности, в архивах города есть документ, где указано, что городской глава Андришич заключил письменное соглашение с итальянским мастером Яношем Петрушкой, который и построил новый мост всего за 3 года (1850-1853).
В центральной части Берегово на каждом шагу встречаются прекрасные особняки XIX - начала XX веков, архитектурный вид которых не оставляет никаких сомнений относительно того, в какой стране они были построены. Отражение венского классицизма с вкраплениями некоторых других, популярных в то время декоративных приемов, однозначно указывают на их австро-венгерское прошлое. Кроме индивидуальных домов, рассчитанных на зажиточную семью, встречаются и значительные общественные сооружения (например, жупаната XVIII-XIX веков), которые по замыслу их творцов, должны были увековечить нерушимость и величие империи Габсбургов.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове.
Готель-ресторан «Золота пава», будівля колишнього казино. Споруджено 1912 року в сецесійному стилі за проектом Дюли Бешенського. Пам'ятник видатному угорському поетові Шандору Петефі (справжнє прізвище - Петрович, 1823-1849). Берегово. Отель-ресторан «Золотая пава», здание бывшего казино. Построено в 1912 году в стиле сецессия по проекту Дюли Бешенского. Памятник великому венгерскому поэту Шандору Петефи (настоящая фамилия - Петрович, 1823-1849). |
Берегове є найбільш угорським містом сучасної України, переважна більшість мешканців якого
набагато частіше говорять угорською, ніж українською або російською мовами.
Роки незалежності принесли деяке послаблення у використання мови сусідньої країни і тепер
навіть вивіски та оголошення тут не завжди дублюються державною мовою.
У місті з'явилися досить скромні, але виразні пам'ятники угорським національним героям:
першому угорському королеві Іштвану I Святому (970-1038), який прославився введенням християнства,
керівникові антигабсбурзької визвольної війни угорського народу в 1703-1711 роках Ференцу Ракоці II (1676-1735),
великому угорському поетові Шандору Петефі (справжнє прізвище - Петрович, 1823-1849) та інші.
Берегово является самым венгерским городом современной Украины, подавляющее большинство жителей которого намного чаще говорят на венгерском, чем на украинском или российском языках. Годы независимости принесли некоторое послабление в использование языка соседней страны и теперь даже вывески и объявления здесь не всегда дублируются на государственном языке. В городе появились достаточно скромные, но выразительные памятники венгерским национальным героям: первому венгерскому королю Иштвану I Святому (970-1038), прославившемуся введением христианства, руководителю антигабсбургской освободительной войны венгерского народа в 1703-1711 годах Ференцу Ракоци II (1676-1735), великому венгерскому поэту Шандору Петефи (настоящая фамилия - Петрович, 1823-1849) и другие.
Берегово является самым венгерским городом современной Украины, подавляющее большинство жителей которого намного чаще говорят на венгерском, чем на украинском или российском языках. Годы независимости принесли некоторое послабление в использование языка соседней страны и теперь даже вывески и объявления здесь не всегда дублируются на государственном языке. В городе появились достаточно скромные, но выразительные памятники венгерским национальным героям: первому венгерскому королю Иштвану I Святому (970-1038), прославившемуся введением христианства, руководителю антигабсбургской освободительной войны венгерского народа в 1703-1711 годах Ференцу Ракоци II (1676-1735), великому венгерскому поэту Шандору Петефи (настоящая фамилия - Петрович, 1823-1849) и другие.
Фото червня 2009 року.
Берегове, колишнє управління комітату Берег (вул. Мукачівська, 3).
Першу будівлю, зведену 1880 року, знищила пожежа. 1890 року її відбудували. Складається з центрального фасаду та двох корпусів. Центральну частину підкреслюють дев’ять колон на другому поверсі. У будівлі є велика актова зала з неокласичним декором, де відбулися важливі історичні події та приймалися імениті гості міста. Нині приміщення колишнього управляння займає Берегівський Медичний коледж та декілька районних державних установ.
Берегово, бывшее управление комитата Берег (ул. Мукачевская, 3).
Первое здание, возведенное в 1880 году, уничтожил пожар. В 1890 году его отстроили. Состоит из центрального фасада и двух корпусов. Центральную часть подчеркивают девять колонн на втором этаже. В здании есть большой актовый зал с неоклассическим декором, где происходили важные исторические события и принимались именитые гости города. Ныне помещение бывшего управления занимает Береговский Медицинский колледж и несколько районных государственных учреждений.
Першу будівлю, зведену 1880 року, знищила пожежа. 1890 року її відбудували. Складається з центрального фасаду та двох корпусів. Центральну частину підкреслюють дев’ять колон на другому поверсі. У будівлі є велика актова зала з неокласичним декором, де відбулися важливі історичні події та приймалися імениті гості міста. Нині приміщення колишнього управляння займає Берегівський Медичний коледж та декілька районних державних установ.
Берегово, бывшее управление комитата Берег (ул. Мукачевская, 3).
Первое здание, возведенное в 1880 году, уничтожил пожар. В 1890 году его отстроили. Состоит из центрального фасада и двух корпусов. Центральную часть подчеркивают девять колонн на втором этаже. В здании есть большой актовый зал с неоклассическим декором, где происходили важные исторические события и принимались именитые гости города. Ныне помещение бывшего управления занимает Береговский Медицинский колледж и несколько районных государственных учреждений.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове.
На центральній площі міста - площі Кошута. Берегово. На центральной площади города - площади Кошута. |
Фото червня 2009 року.
Берегове, реформаторська церква (вул. Тиноди).
Церкву почали споруджувати 1775 року. Башта-дзвіниця з годинником з’явилася в середині XIX століття. У 1897 році провели реконструкцію старого храму та дзвіниці. У 1918 році під час чехословацької окупації храм постраждав від пожежі. Його було відбудовано 1922 року.
Берегово, реформаторская церковь (ул. Тиноди).
Церковь начали сооружать в 1775 году. Башня-колокольня с часами появилась в середине XIX века. В 1897 году провели реконструкцию старого храма и колокольни. В 1918 году во время чехословацкой оккупации храм пострадал от пожара. Он был отстроен в 1922 году.
Церкву почали споруджувати 1775 року. Башта-дзвіниця з годинником з’явилася в середині XIX століття. У 1897 році провели реконструкцію старого храму та дзвіниці. У 1918 році під час чехословацької окупації храм постраждав від пожежі. Його було відбудовано 1922 року.
Берегово, реформаторская церковь (ул. Тиноди).
Церковь начали сооружать в 1775 году. Башня-колокольня с часами появилась в середине XIX века. В 1897 году провели реконструкцию старого храма и колокольни. В 1918 году во время чехословацкой оккупации храм пострадал от пожара. Он был отстроен в 1922 году.
Фото червня 2009 року.
Берегове, колишній палац комітатського суду (пл. Кошута, 6).
Побудований в 1908-1909 роках в стилі необароко з елементами архітектури ренесансу (архітектори Ф. Яблонський, І. Копасів, Я. Копасів). Фасад будівлі складається з центральної частини та правого і лівого крила з дахом типу мансарди. Під час Другої світової війни в будівлі розмістились комітатські та міські заклади, поліція та суд, а по завершенню війни і до 1971 року – військова казарма. З 1971 року й до проголошення незалежності України в 1991 році в приміщеннях палацу діяв завод точної механіки. 2002 року за підтримки угорської сторони почалась відбудова палацу правосуддя, що перебував у жалюгідному стані. Нині тут діє Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II.
Берегово, бывший дворец комитатского суда (пл. Кошута, 6).
Построен в 1908-1909 годах в стиле необароко с элементами архитектуры ренессанса (архитекторы Ф. Яблонский, И. Копасив, Я. Копасив). Фасад здания состоит из центральной части и правого и левого крыла с крышей типа мансарды. Во время Второй мировой войны в здании разместились комитатские и городские заведения, полиция и суд, а по завершении войны и до 1971 года - военная казарма. С 1971 года и до провозглашения независимости Украины в 1991 году в помещениях дворца действовал завод точной механики. В 2002 году при поддержке венгерской стороны началось восстановление дворца правосудия, находившемся в жалком состоянии. В настоящее время здесь действует Закарпатский венгерский институт им. Ференца Ракоци II.
Побудований в 1908-1909 роках в стилі необароко з елементами архітектури ренесансу (архітектори Ф. Яблонський, І. Копасів, Я. Копасів). Фасад будівлі складається з центральної частини та правого і лівого крила з дахом типу мансарди. Під час Другої світової війни в будівлі розмістились комітатські та міські заклади, поліція та суд, а по завершенню війни і до 1971 року – військова казарма. З 1971 року й до проголошення незалежності України в 1991 році в приміщеннях палацу діяв завод точної механіки. 2002 року за підтримки угорської сторони почалась відбудова палацу правосуддя, що перебував у жалюгідному стані. Нині тут діє Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II.
Берегово, бывший дворец комитатского суда (пл. Кошута, 6).
Построен в 1908-1909 годах в стиле необароко с элементами архитектуры ренессанса (архитекторы Ф. Яблонский, И. Копасив, Я. Копасив). Фасад здания состоит из центральной части и правого и левого крыла с крышей типа мансарды. Во время Второй мировой войны в здании разместились комитатские и городские заведения, полиция и суд, а по завершении войны и до 1971 года - военная казарма. С 1971 года и до провозглашения независимости Украины в 1991 году в помещениях дворца действовал завод точной механики. В 2002 году при поддержке венгерской стороны началось восстановление дворца правосудия, находившемся в жалком состоянии. В настоящее время здесь действует Закарпатский венгерский институт им. Ференца Ракоци II.
За радянських часів, крім багатьох нових будівель,
у Берегові з'явилася оригінальна спортивна споруда - лижний трамплін,
унікальність якого полягає в тому,
що традиційну площину приземлення лижників замінив 50-метровий басейн.
Сьогодні Берегове широко відоме своїми виноградниками: закарпатські марочні вина розливають саме на Берегівському винзаводі. Берегове знане також завдяки своїм термальним джерелам.
Зазвичай згадують і про те, що у місті закінчується гілка Вигодської вузькоколійки «Карпатського трамвая». Однак є інформація, що вона вже давно не працює.
В советские времена, кроме многих новых зданий, в Берегово появилось оригинальное спортивное сооружение - лыжный трамплин, уникальность которого заключается в том, что традиционную площадь приземления лыжников заменил 50-метровый бассейн.
Сегодня Берегово широко известно своими виноградниками: закарпатские марочные вина разливают именно на Береговском винзаводе. Берегово известно и благодаря своим термальным источникам.
Обычно упоминают и о том, что в городе заканчивается ветка Вигодской узкоколейки «Карпатского трамвая». Однако есть информация, что она уже давно не работает.
Сьогодні Берегове широко відоме своїми виноградниками: закарпатські марочні вина розливають саме на Берегівському винзаводі. Берегове знане також завдяки своїм термальним джерелам.
Зазвичай згадують і про те, що у місті закінчується гілка Вигодської вузькоколійки «Карпатського трамвая». Однак є інформація, що вона вже давно не працює.
В советские времена, кроме многих новых зданий, в Берегово появилось оригинальное спортивное сооружение - лыжный трамплин, уникальность которого заключается в том, что традиционную площадь приземления лыжников заменил 50-метровый бассейн.
Сегодня Берегово широко известно своими виноградниками: закарпатские марочные вина разливают именно на Береговском винзаводе. Берегово известно и благодаря своим термальным источникам.
Обычно упоминают и о том, что в городе заканчивается ветка Вигодской узкоколейки «Карпатского трамвая». Однако есть информация, что она уже давно не работает.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Берегове.
Історична забудова центру міста (на вулиці Сечені). Берегово. Историческая застройка центра города (на улице Сечени). |
За деякий час ми були в місті Виноградів (Закарпатська область). Фоторозповідь про нього перенесено на окрему сторінку.
Через некоторое время мы были в городе Виноградов (Закарпатская область). Фоторассказ о нём перенесен на отдельную страницу.
Далі ми відвідали місто Хуст. Фоторозповідь про нього - окремою сторінкою.
Далее мы посетили город Хуст. Фоторассказ о нём - на отдельной странице.
Назад того дня ми поверталися через село Довге. Фоторозповідь про нього - окремою сторінкою.
Назад в тот день мы возвращались через село Долгое. Фоторассказ о нем - на отдельной странице.
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Вікіпедія.
# Берегівський туристичний інформаційний центр.
# Сайт Хустської Міської Ради.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Вікіпедія.
# Берегівський туристичний інформаційний центр.
# Сайт Хустської Міської Ради.
Інші сторінки маршруту "Карпати, червень 2009 року":
До переліку фотосерій