Верховина - селище міського типу (близько 5,4 тис. мешканців) і районний центр
Івано-Франківської області.
Розташоване на висоті 620 м над рівнем моря, на березі річки
Чорний Черемош,
за 150 км від
Івано-Франківська.
Перша письмова згадка про нього датується 1424 роком.
Від 1424 до 1964 року ця місцевість мала назву Жаб'є. За припущеннями, назва може походити від імені гуцульського божества вогню. Жаб'є було високогірною столицею гуцулів - місцевих горян. У мові місцевих жителів добре помітний гуцульський діалект. Самобутність цих місць можна відчути, відвідуючи старовинні храми. Верховинський район вирізняється цікавою гуцульською архітектурою: колоритні невеликі дерев'яні храми, що є практично в кожному селі були збудовані переважно в XIX столітті. Інтер'єр храмів також створювали гуцульські майстри.
Верховина - посёлок городского типа (около 5,4 тыс. жителей) и районный центр Ивано-Франковской области. Расположено на высоте 620 м над уровнем моря, на берегу речки Чёрный Черемош, в 150 км от Ивано-Франковска. Первое письменное упоминание о нем датируется 1424 годом.
С 1424 по 1964 год эта местность носила название Жабье. Предполагают, что название может происходить от имени гуцульського божества огня. Жабье было высокогорной столицей гуцулов - местных горцев. В языке местных жителей хорошо заметен гуцульський диалект. Самобытность этих мест можно почувствовать, посещая старинные храмы. Верховинский район отличается интересной гуцульськой архитектурой: колоритные небольшие деревянные храмы, которые есть практически в каждом селе, были построены преимущественно в XIX веке. Интерьер храмов тоже создавали гуцульськие мастера.
Від 1424 до 1964 року ця місцевість мала назву Жаб'є. За припущеннями, назва може походити від імені гуцульського божества вогню. Жаб'є було високогірною столицею гуцулів - місцевих горян. У мові місцевих жителів добре помітний гуцульський діалект. Самобутність цих місць можна відчути, відвідуючи старовинні храми. Верховинський район вирізняється цікавою гуцульською архітектурою: колоритні невеликі дерев'яні храми, що є практично в кожному селі були збудовані переважно в XIX столітті. Інтер'єр храмів також створювали гуцульські майстри.
Верховина - посёлок городского типа (около 5,4 тыс. жителей) и районный центр Ивано-Франковской области. Расположено на высоте 620 м над уровнем моря, на берегу речки Чёрный Черемош, в 150 км от Ивано-Франковска. Первое письменное упоминание о нем датируется 1424 годом.
С 1424 по 1964 год эта местность носила название Жабье. Предполагают, что название может происходить от имени гуцульського божества огня. Жабье было высокогорной столицей гуцулов - местных горцев. В языке местных жителей хорошо заметен гуцульський диалект. Самобытность этих мест можно почувствовать, посещая старинные храмы. Верховинский район отличается интересной гуцульськой архитектурой: колоритные небольшие деревянные храмы, которые есть практически в каждом селе, были построены преимущественно в XIX веке. Интерьер храмов тоже создавали гуцульськие мастера.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Чорний Черемош в районі селища Верховина (48°09'17"N, 24°48'20"E).
Чёрный Черемош в районе посёлка Верховина (48°09'17"N, 24°48'20"E). |
У передвоєнний час, завдяки розкиданим по горах присілкам,
адміністративно приписаним до Жаб'є, територія села сягала близько 600 кв.км.
1772 року внаслідок першого поділу Польщі між Росією, Пруссією та Австрією,
землі нинішнього Верховинського району увійшли до Австрії.
Своєрідною формою боротьби та виявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу
був опришківський рух, який активно підтримували і жителі Жаб'є.
У першій половині XIX століття в селі та довкола нього орудували опришки на чолі з М. Штолюком.
Під час Першої світової війни в околицях Жаб'є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами.
Багато гуцулів воювали в складі австрійської армії, зокрема в легіоні Українських січових стрільців.
У квітні 1920 року тут спалахнуло селянське повстання, яке було придушене польською владою.
З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі.
17 вересня 1939 року на підставі пакту Молотова-Ріббентропа на цю територію вступили радянські війська.
Сьогодні Верховина є відомим туристичним центром Прикарпаття, що розвивається як гірськолижний курорт і оздоровчий центр. Чільною подією в культурному житті селища стали зйомки художнього фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Тепер у Верховині за традицією проводиться кінофестиваль «Тіні забутих предків».
В довоенное время, благодаря разбросанным по горам приселкам, административно приписанным к Жабье, территория села достигала почти 600 кв.км. В 1772 году в результате первого раздела Польши между Россией, Пруссией и Австрией, земли нынешнего Верховинского района вошли в состав Австрии. Своеобразной формой борьбы и проявлением стихийного протеста крестьянства против существующего строя было опришковское движение, которое активно поддерживали и жители Жабье. В первой половине XIX века в селе и вокруг него действовали опришки во главе с М. Штолюком. Во время Первой мировой войны в околицах Жабье и других сел шли бои между австрийцами и россиянами. Многие гуцулы воевали в составе австрийской армии, в частности в легионе Украинских сечевых стрельцов. В апреле 1920 года здесь вспыхнуло крестьянское восстание, которое было подавлено польской властью. С 1921 до 1939 года Верховина входила в состав Польши. 17 сентября 1939 года на основании пакта Молотова-Риббентропа на эту территорию вступили советские войска.
Сегодня Верховина является известным туристическим центром Прикарпатья, который развивается как горнолыжный курорт и оздоровительный центр. Видным событием в культурной жизни посёлка стали съемки художественного фильма Сергея Параджанова «Тени забытых предков». Теперь в Верховине традиционно проводится кинофестиваль «Тени забытых предков».
Сьогодні Верховина є відомим туристичним центром Прикарпаття, що розвивається як гірськолижний курорт і оздоровчий центр. Чільною подією в культурному житті селища стали зйомки художнього фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Тепер у Верховині за традицією проводиться кінофестиваль «Тіні забутих предків».
В довоенное время, благодаря разбросанным по горам приселкам, административно приписанным к Жабье, территория села достигала почти 600 кв.км. В 1772 году в результате первого раздела Польши между Россией, Пруссией и Австрией, земли нынешнего Верховинского района вошли в состав Австрии. Своеобразной формой борьбы и проявлением стихийного протеста крестьянства против существующего строя было опришковское движение, которое активно поддерживали и жители Жабье. В первой половине XIX века в селе и вокруг него действовали опришки во главе с М. Штолюком. Во время Первой мировой войны в околицах Жабье и других сел шли бои между австрийцами и россиянами. Многие гуцулы воевали в составе австрийской армии, в частности в легионе Украинских сечевых стрельцов. В апреле 1920 года здесь вспыхнуло крестьянское восстание, которое было подавлено польской властью. С 1921 до 1939 года Верховина входила в состав Польши. 17 сентября 1939 года на основании пакта Молотова-Риббентропа на эту территорию вступили советские войска.
Сегодня Верховина является известным туристическим центром Прикарпатья, который развивается как горнолыжный курорт и оздоровительный центр. Видным событием в культурной жизни посёлка стали съемки художественного фильма Сергея Параджанова «Тени забытых предков». Теперь в Верховине традиционно проводится кинофестиваль «Тени забытых предков».
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Верховина. Пам’ятник І. Я. Франку (1856-1916) та
дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVIII століття) - одна з найбільших дерев’яних архітектурних споруд в Україні. Цей храм є справжнім архітектурним шедевром, чудовим зразком сакральної народної архітектури Гуцульщини. Верховина. Памятник И. Я. Франко (1856-1916) и деревянная церковь Успения Пресвятой Богородицы (XVIII век) - одно из крупнейших деревянных архитектурных сооружений в Украине. Этот храм является настоящим архитектурным шедевром, прекрасным образцом сакральной народной архитектуры Гуцульщины. Verkhovyna. Wooden church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary (19-th century). |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Верховина. Статуя Божої Матері та
будівля школи і Музею Гуцульщини. Верховина. Статуя Девы Марии и здание школы и Музея Гуцульщины. Verkhovyna. Mother of God and the building of school & Hutsulshchyna Museum. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Чорний Черемош в районі селища Верховина
(48°09'27"N, 24°50'21"E). Чёрный Черемош в районе посёлка Верховина (48°09'27"N, 24°50'21"E). Carpathians. Verkhovyna. Chornyi Cheremosh (Black Cheremosh) River (48°09'27"N, 24°50'21"E). |
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# «Україна. Путівник. 500 куточків, які варто відвідати»; Ю.Воронцова; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2011.
# Путівник «Автомобільна прогулянка Україною»; І.Лилько, Ю.Ференцева, А.Глазовий, І.Чеховський; «Балтія-Друк»; Київ-2008.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# «Україна. Путівник. 500 куточків, які варто відвідати»; Ю.Воронцова; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2011.
# Путівник «Автомобільна прогулянка Україною»; І.Лилько, Ю.Ференцева, А.Глазовий, І.Чеховський; «Балтія-Друк»; Київ-2008.
До переліку фотосерій
