Клименко Сергій. Фото. На північний схід від Києва, серпень 2007 року. День п'ятий: Полтава -> Диканька -> Великі_Сорочинці -> Хомутець -> Миргород -> Полтава
На північний схід від Києва, серпень 2007 року.
День п'ятий: Полтава -> Диканька -> Великі_Сорочинці -> Хомутець -> Миргород -> Полтава
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
 В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На северо-восток от Киева, август 2007 года.
День пятый: Полтава -> Диканька -> Великие_Сорочинцы -> Хомутец -> Миргород -> Полтава
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
 При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




День пятый. Карта маршрута. Внимание! Размер файла - 1,5 MB.
Мапа п'ятого дня маршруту.
Покриття магістральних автошляхів - більш-менш пристойне. Місцеві шляхи між селами прийнятні.
До теми готелів...
Готель "Київ" у Полтаві (вулиця Сінна, 2/49) справив суперечливі враження: досить пристойні побутові умови тут супроводжуються майже цілковитою "совковістю" персоналу.

Схема пятого дня маршрута.
Покрытие магистральных автодорог - относительно приличное. Местные догори между селами приемлемы.
К теме гостиниц...
Отель "Киев" в Полтаве (улица Сенная, 2/49) оставил двойственное впечатление: достаточно приличные бытовые условия здесь сопровождаются почти полной "совковостью" персонала.


Селище міського типу Диканька, центр Диканського району Полтавської області, за 25 км від Полтави. Перша згадка датована 1658 роком.
Родовий маєток Кочубеїв. Від старовинної діброви, що оточувала палац, збереглося кілька "кочубеївських" дубів віком понад 300 років. У палаці (архітектор Кваренги) було понад 100 кімнат, картинна галерея, музей, бібліотека - все було знищено під час революції 1917 року. Від парково-палацового ансамблю родини Кочубеїв залишилися тріумфальна арка та Миколаївська церква (1794 рік) з дзвіницею (1810 рік).
Поблизу селища відбувся бій між загоном полтавського полковника М. Пушкаря та військом гетьмана І. Виговського. У 1668 році повсталі козаки убили в Диканьці гетьмана Брюховецького (похований у Гадячі). З 1660 року Диканька входила до складу Будиської сотні Полтавського полку, а 1687 року була передана генеральному судді В. Кочубею. 1709 року, під час Північної війни, перед Полтавською битвою, в селі розмістився табір гетьмана І. Мазепи. Штаб Карла XІІ знаходився в сусідньому селі Великі Будища.
Село зажило слави передусім завдяки низці оповідань М. Гоголя під назвою «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

Поселок городского типа Диканька, центр Диканьского района Полтавской области, в 25 км от Полтавы. Первое упоминание датировано 1658 годом.
Родовое поместье Кочубеев. От старинной дубравы, окружавшей дворец, сохранилось несколько "кочубеевских" дубов возрастом свыше 300 лет. Во дворце (архитектор Кваренги) было свыше 100 комнат, картинная галерея, музей, библиотека - все было уничтожено во время революции 1917 года. От парково-дворцового ансамбля семьи Кочубеев остались триумфальная арка и Николаевская церковь (1794 год) с колокольней (1810 год).
Поблизи поселка состоялся бой между отрядом полтавского полковника М. Пушкаря и войском гетмана И. Выговского. В 1668 году восставшие казаки убили в Диканьке гетмана Брюховецкого (похоронен в Гадяче). С 1660 года Диканька входила в состав Будиской сотни Полтавского полка, а в 1687 году была передана генеральному судье В. Кочубею. В 1709 году, во время Северной войны, перед Полтавской битвой, в селе располагался гетман И. Мазепа. Штаб Карла XІІ находился в соседнем селе Великие Будища.
Село прославилась прежде всего благодаря ряду рассказов Н. Гоголя под названием «Вечера на хуторе близ Диканьки».


Диканька, Полтавська область. Родовий маєток Кочубеїв.
Тріумфальна арка, 1820 рік (околиця Диканьки, автотраса Полтава-Гадяч).
Споруджена академіком архітектури Л. Руска як парадний в'їзд до садиби Кочубеїв, установлена до дня приїзду до Диканьки імператора Олександра I.

Диканька, Полтавская область. Родовое поместье Кочубеев.
Триумфальная арка, 1820 год (окраина Диканьки, автотрасса Полтава-Гадяч).
Построена академиком архитектуры Л. Руска как парадный въезд в усадьбу Кочубеев, установленная ко дню приезда в Диканьку императора Александра I.


Краєвид родового маєтку Кочубеїв: Миколаївська церква (1794 рік) з дзвіницею (1810 рік).
Панорама родового поместья Кочубеев: Николаевская церковь (1794 год) с колокольней (1810 год).


Диканька, Полтавська область. Родовий маєток Кочубеїв.
Дзвіниця (1810 рік) Миколаївської церкви та парк.

Диканька, Полтавская область. Родовое поместье Кочубеев.
Колокольня (1810 год) Николаевской церкви и парк.

Dykanka. The remains of the palace complex that belonged to Kochubeyi.


Миколаївська церква (1794 рік) - родова церква та усипальня Кочубеїв. Збудована в стилі класицизму архітектором М. Львовим. Під церквою зберігається усипальниця Кочубеїв.

Николаевская церковь (1794 год) - родовая церковь и усыпальница Кочубеев. Построена в стиле классицизма архитектором Н. Львовим. Под церковью сохраняется усыпальница Кочубеев.


Диканька, Троїцька церква (1780 рік).
Споруджена у стилі бароко, архітектор Г. Орлов.
За переказами, саме в цій церкві гоголівський славетний коваль Вакула (оповідання М. Гоголя «Ніч на Різдво») малював біса. Докладніше про долю цієї церкви - у тексті з буклету «Троїцька церква. Діючий пам'ятник нашої історії смт Диканька».

Диканька, Троицкая церковь (1780 год).
Сооружена в стиле барокко, архитектор Г. Орлов.
По преданиям, именно в этой церкви гоголевский славный кузнец Вакула (рассказ Н. Гоголя «Ночь перед Рождеством») рисовал черта. Подробнее о судьбе этой церкви - в тексте из буклета «Троицкая церковь. Действующий памятник нашей истории пгт Диканька» (Українською мовою).

Dykanka. The Trinity church, which is said to be painted by the blacksmith Vakula.


Диканька, Полтавська область.
Пам'ятник М. Гоголю (скульптор Л. Ільченко).

Диканька, Полтавская область.
Памятник Н. Гоголю (скульптор Л. Ильченко).


Село Великі Сорочинці, Миргородський район Полтавської області.
Розташоване на березі річки Псел. Засноване в XVII столітті. До середини XIX століття називалося просто Сорочинцями. У XVIII столітті тут розташовувалася резиденція гетьмана Д. Апостола. Щорічно в останні вихідні серпня в селі проводиться Сорочинський ярмарок, прославлений на весь світ однойменною повістю М. Гоголя.

Село Великие Сорочинцы, Миргородский район Полтавской области.
Расположено на берегу реки Псел. Основано в XVII веке. До середины XIX века называлось просто Сорочинцами. В XVIII веке здесь располагалась резиденция гетмана Д. Апостола. Ежегодно в последние выходные августа в селе проходит Сорочинская ярмарка, прославленная на весь мир одноименной повестью Н. Гоголя.


Великі Сорочинці, Полтавська область.
Пам'ятник М. Гоголю.

Великие Сорочинцы, Полтавская область.
Памятник Н. Гоголю.

Velyki Sorochyntsi.


Великі Сорочинці, Полтавська область.
Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя (вул. Гоголя, 34).

Великие Сорочинцы, Полтавская область.
Великосорочинский литературно-мемориальный музей Н. В. Гоголя (ул. Гоголя, 34).

Velyki Sorochyntsi.


Великі Сорочинці, Полтавська область.
Пам'ятник Д. Апостолові.
На п'єдесталі накреслено:
«Апостол Данило Павлович
1654-1734 р.р.
Гетьман Лівобережної України»

Великие Сорочинцы, Полтавская область.
Памятник Д. Апостолу. пьедестал
На пьедестал начертано (на Украинском языке):
«Апостол Данил Павлович
1654-1734 г.г.
Гетман Левобережной Украины»


Свято-Преображенська церква (1732 рік).
Споруджена як гетьманська усипальниця в стилі українського бароко. Споруда цегляна, потинькована, первісно дев'ятибанна, тепер - п'ятибанна (після пожежі 1811 року втрачено кутові маківки), хрестоподібна в плані, з невеликими квадратними приміщеннями. Система конструкцій споруди свідчить про пряму залежність від прийомів дерев'яної народної архітектури.

Свято-Преображенская церковь (1732 год).
Построена как гетманская усыпальница в стиле украинского барокко. Сооружение кирпичное, оштукатуренное, первоначально девятиглавое, теперь - пятиглавое (после пожара 1811 года утрачены угловые главы), крестовое в плане, с небольшими квадратными помещениями. Система конструкций сооружения указывает на прямую зависимость от приемов деревянного народного зодчества.


У Свято-Преображенській церкві зберігся унікальний різьблений іконостас 20 м завширшки та 17 м заввишки. Близько 100 живописних полотен XVII століття характеризуються життєстверджуючим трактуванням художніх образів, наближаючись до жанру світської картини. Зокрема, становлять інтерес ікони патронів церкви - гетьмана і його дружини Уляни. У цій церкві було похрещено М. Гоголя.

В Свято-Преображенской церкови сохранился уникальный резной иконостас шириной 20 м, высотой 17 м. Около 100 живописных полотен XVII века характеризуются жизнеутверждающей трактовкой художественных образов, приближаясь к жанру светской картины. В частности, представляют интерес иконы патронов церкви - гетмана и его жены Ульяны. В этой церкви был крещен Н. Гоголь.


Великі Сорочинці, Полтавська область.
Пам'ятник Сорочинській трагедії, 1968 рік.
Табличка інформує:
«На цій площі в грудні 1905 року
відбулась збройна сутичка повсталих селян
Великих Сорочинець з царськими військами»

Великие Сорочинцы, Полтавская область.
Памятник Сорочинской трагедии, 1968 год.
Табличка информирует (на Украинском языке):
«На этой площади в декабре 1905 года
произошло вооруженное столкновение восставших крестьян
Великих Сорочинцев с царскими войсками»


Село Хомутець, Миргородський район Полтавської області.
Розташоване на березі річки Хорол. Селище заснували миргородські козаки в XVI столітті. Під час Визвольної війни українського народу 1648-1654 років його господарем став миргородський полковник П. Апостол. 1689 року село було перетворене на родовий маєток Апостолів.
Парк «Хомутецький» з 1972 року офіційно вважається пам'яткою садового паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Село Хомутец, Миргородский район Полтавской области.
Расположено на берегу реки Хорол. Поселок основали миргородские казаки в XVI веке. Во время Освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов его хозяином стал миргородский полковник П. Апостол. В 1689 году село было превращено в родовое поместье Апостолов.
Парк «Хомутецкий» с 1972 года официально числится памятником садового паркового искусства общегосударственного значения.

Khomutets (Poltava region). Muraviovy-Apostles homestead.


Хомутець, Полтавська область.
Палан-схема парку та садиби колишнього маєтку декабристів Муравйових-Апостолів
(кінець XVIII - початок XIX століть).

Хомутец, Полтавская область.
Палан-схема парка и усадьбы бывшего имения декабристов Муравьевых-Апостолов
(конец XVIII - начало XIX веков).


Хомутець. Садиба Муравйових-Апостолів.
Головний фасад.

Хомутец. Усадьба Муравьевых-Апостолов.
Главный фасад.


Хомутець.
Родовий маєток Муравйових-Апостолів.
Пам'ятна дошка з профілями декабристів (1975 рік) та головний вхід до будинку.
Текст на дошці інформує:
«У цьому будинку,
який належав Муравйовим-Апостолам,
в 1824-1825 роках
відбувалися засідання декабристів»

Хомутец.
Родовое поместье Муравьевых-Апостолов.
Мемориальная доска с профилями декабристов (1975 год) и главный вход в дом.
Текст на доске информирует (на Украинском языке):
«В этом доме,
принадлежавшем Муравьевым-Апостолам,
в 1824-1825 годах
происходили заседания декабристов»


Хомутець.
Родовий маєток Муравйових-Апостолів.
Вестибюль.
Обрамлення вікон вестибюлю: герби власників маєтку.



Хомутец.
Родовое поместье Муравьевых-Апостолов.
Вестибюль.
Обрамление окон вестибюля: гербы владельцев поместья.

Khomutets village.


Хомутець. Родовий маєток Муравйових-Апостолів.
Усередині будинку.
Стан будівлі, на жаль, - характерний для багатьох пам'яток у Східній Україні.
Донедавна цей будинок використовував Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум. Зараз на території парку збудовано новий корпус технікуму і стара будівля наразі стала технікуму непотрібною... Цінна пам'ятка історії і культури швидко руйнується і за кілька років, на жаль, маємо всі шанси її безповоротно загубити.
До речі, подекуди зустрічається інформація про «кімнату-музей у будинку Муравйових-Апостолів, яку відвідують щороку чисельні екскурсанти»... Однак нам цю кімнату-музей виявити не вдалося.

Хомутец. Родовое поместье Муравьевых-Апостолов.
Внутри дома.
Состояние здания, к сожалению, - характерное для многих достопримечательностей в Восточной Украине.
До недавнего времени этот дом использовал Хомутецкий ветеринарно-зоотехнический техникум. В настоящий момент на территории парка построен новый корпус техникума, и старое здание теперь стало техникуму ненужным... Ценный памятник истории и культуры быстро разрушается и через несколько лет, к сожалению, имеем все шансы его безвозвратно потерять.
Кстати, кое-где встречается информация о «комнате-музее в доме Муравьевых-Апостолов, которую посещают ежегодно многочисленные экскурсанты»... Однако нам эту комнату-музей обнаружить не удалось.


Хомутець. Родовий маєток Муравйових-Апостолів.
Усередині будинку.
Самі все бачите...

Хомутец. Родовое поместье Муравьевых-Апостолов.
Внутри дома.
Сами все видите...


Хомутець.
Садиба Муравйових-Апостолів.
Фліґель та парковий фасад.

Хомутец.
Усадьба Муравьевых-Апостолов.
Флигель и парковый фасад.

Khomutets village.


Хомутець.
Садиба Муравйових-Апостолів.
Старий мальовничий ставок.

Хомутец.
Усадьба Муравьевых-Апостолов.
Старый живописный пруд.

Khomutets village.


Хомутець. Садиба Муравйових-Апостолів.
Хомутецький парк закладено наприкінці XVIII століття. Його сплановано у регулярному та ландшафтному стилях. Парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва. Основою Хомутецького парку стали природні діброви, про що свідчать нинішні 300-річні дерева дуба та липи. З боку головного фасаду розташована регулярна частина парку із доріжками, що обсаджені липою серцелистою та кленом гостролистим. З парковим фасадом межує пейзажна частина парку, де паркові насадження поступово переходять у ліс і заплавні луки, які оточують садибу.

Хомутец. Усадьба Муравьевых-Апостолов.
Хомутецкий парк заложен в конце XVIII века. Он спланирован в регулярном и ландшафтном стилях. Парк является памятником садово-паркового искусства. Основой Хомутецкого парка стали естественные дубравы, о чем свидетельствуют нынешние 300-летние деревья дуба и липы. Со стороны главного фасада расположена регулярная часть парка с дорожками, которые обсажены липой сердцелистной и кленом остролистым. С парковым фасадом граничит пейзажная часть парка, где парковые насаждения постепенно переходят в лес и пойменные луга, окружающие усадьбу.


Хомутець, Полтавська область.
Пам'ятник Т.Г.Шевченку.

Хомутец, Полтавская область.
Памятник Т.Г.Шевченко.


Миргород - місто обласного значення Полтавської області, центр Миргородського району. Розташоване на берегах річки Хорол (басейн Дніпра), за 105 км від Полтави. Залізнична станція. Відомий бальнеологічний і грязьовий курорт. Населення - 42,2 тис. осіб (2004 рік). Дослідники висловлюють припущення, що Миргород було засновано у XII-XIII столітті як сторожовий пункт східної окраїни Київської Русі. Він був зручним місцем для проведення мирних переговорів між сусідніми народами і племенами. Звідси нібито і давня назва міста - Миргород.
Перші документальні згадки про Миргород належать до XV століття. Відомий громадський діяч Миргородщини і один із перших літописців цього краю І. Зубковський писав, що під назвою Миргородок місто існувало вже на картах XV-XVI століть. Під час Визвольної війни українського народу, у 1650 і 1656 роках у Миргороді бував гетьман Б. Хмельницький. 1576 року за рішенням польського короля Стефана Баторія Миргород став центром реєстрового козацького полку, козаки якого згодом брали участь практично в усіх національних повстаннях та битвах російської армії. У 1760-1792 роках у Миргороді жив і творив великий грузинський поет Давид Гурамішвілі. Тут він написав книгу віршів та поем "Давитіані". Після ліквідації Миргородського полку 1782 року місто увійшло до складу Київського намісництва, з 1795 року - до Чернігівського намісництва, з 1797 року - до Малоросійської губернії. У березні 1802 року Миргород став повітовим містечком Полтавської губернії. Під час російсько-французької війни у Миргороді в 1812 році квартирував Сіверський драгунський полк, у якому служив Іван Котляревський, автор "Енеїди".

Миргород - город областного значения Полтавской области, центр Миргородского района. Расположен на берегах реки Хорол (бассейн Днепра), в 105 км от Полтавы. Железнодорожная станция. Известный бальнеологический и грязевой курорт. Население - 42,2 тыс. человек (2004 год). Исследователи высказывают предположение, что Миргород был основан в XII-XIII веке как сторожевой пункт восточной окраины Киевской Руси. Он был удобным местом для проведения мирных переговоров между соседними народами и племенами. Отсюда якобы и давнее название города - Миргород.
Первые документальные свидетельства о Миргороде относятся к XV веку. Известный общественный деятель Миргородщины и один из первых летописцев этого края И. Зубковский писал, что под названием Миргородок город существовал уже на картах XV-XVI веков. Во время Освободительной войны украинского народа, в 1650 и 1656 годах в Миргороде бывал гетман Б. Хмельницкий. В 1576 году по решению польского короля Стефана Батория Миргород стал центром реестрового казацкого полка, казаки которого впоследствии принимали участие практически во всех национальных восстаниях и битвах российской армии. В 1760-1792 годах в Миргороде жил и творил великий грузинский поэт Давид Гурамишвили. Здесь он написал книгу стихотворений и поэм "Давитиани". После ликвидации Миргородского полка в 1782 году город вошел в состав Киевского наместничества, с 1795 года - в Черниговское наместничество, с 1797 года - в Малороссийскую губернию. В марте 1802 года Миргород стал уездным местечком Полтавской губернии. Во время российско-французской войны в Миргороде в 1812 году квартировал Сиверский драгунский полк, в котором служил Иван Котляревский, автор "Энеиды".


Миргород. Центральний вхід на курорт.
Миргород - відоме місто-курорт із розвиненою інфраструктурою, що розташоване серед чарівної природи Полтавщини, окрасою якої є тихоплинний Хорол та лісопаркова зона.
До послуг туристів і відпочиваючих комфортабельні готелі та санаторії з високим рівнем обслуговування. Риболовля і збирання грибів, зручні пляжі та прогулянки по річці, численні бари і ресторанчики - далеко не повний перелік сервісних послуг міста-курорту.

Миргород. Центральный вход на курорт.
Миргород - известный город-курорт с развитой инфраструктурой, расположенный среди волшебной природы Полтавщины, украшением которой является тихотекущий Хорол и лесопарковая зона.
К услугам туристов и отдыхающих комфортабельные гостиницы и санатории с высоким уровнем обслуживания. Рыбалка и собирание грибов, удобные пляжи и прогулки по реке, многочисленные бары и ресторанчики - далеко не полный перечень сервисных услуг города-курорта.


Миргород.
Річка Хорол.

Миргород.
Речка Хорол.


Миргород наче створений для душевного і тілесного зцілення. Будь-яка згадка про Миргород завжди пов'язана зі славнозвісною лікувальною водою цього курорту. А почалося все з того, що у 1912 році, аби забезпечити місто питною водою, пробили свердловину, з якої ударив фонтан води, про яку в акті так і було записано, що вона "вонючая и к употреблению не пригодна". Дякуючи подвижництву лікаря І. Зубковського джерельну воду було досліджено і у квітні 1917 року у міській лазні відкрито ванне відділення на п'ять місць. Це і було початком Миргородського курорту. Подальші дослідження підтвердили, що миргородська мінеральна вода за своїми лікувальними властивостями близька до вод відомих у світі Альпійських курортів. Про міжнародне визнання продукції ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" свідчать:
- міжнародний золотий приз "За комерційний престиж" (Іспанія, Мадрид, грудень 1997 року);
- спеціальний приз визнання "Арка Європи" за якість (Іспанія, Мадрид, 1998 рік);
- приз Європейського ринку (Бельгія, Брюссель, травень 1998 року);
- 11-й інтернаціональний американський золотий приз за якість (1999 рік).

Миргород будто создан для душевного и телесного исцеления. Любое упоминание о Миргороде всегда связано со знаменитой лечебной водой этого курорта. А началось все с того, что в 1912 году, чтобы обеспечить город питьевой водой, пробили скважину, из которой ударил фонтан воды, о которой в акте так и было записано, что она "вонючая и к употреблению не пригодна". Благодаря подвижничеству врача И. Зубковского ключевая вода была исследована и в апреле 1917 года в городской бане открыто ванное отделение на пять мест. Это и было началом Миргородского курорта. Последующие исследования подтвердили, что миргородская минеральная вода по своим лечебным свойствам близка к водам известных в мире Альпийских курортов. О международном признании продукции ЗАО "Миргородский завод минеральных вод" свидетельствуют:
- международный золотой приз "За коммерческий престиж" (Испания, Мадрид, декабрь 1997 года);
- специальный приз признания "Арка Европы" за качество (Испания, Мадрид, 1998 год);
- приз Европейского рынка (Бельгия, Брюссель, май 1998 года);
- 11-й интернациональный американский золотой приз за качество (1999 год).


Миргород. На території «Миргородкурорт».
У Миргороді 7 закладів санаторно-курортного типу. Дочірнє підприємство ЗАТ лікувально-оздоровчих профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - "Миргородкурорт" об'єднує 3 санаторії різних профілів: санаторій "Слава" для інвалідів війни та праці Міністерства праці та соціальної політики України; санаторій "Південний" Державної адміністрації залізничного транспорту Південної залізниці; медичний реабілітаційний центр "Миргород" МВС України. До складу оздоровниці входять також санаторії "Березовий гай", "Хорол", "Полтава", "Миргород".

Миргород. На территории «Миргородкурорт».
В Миргороде 7 заведений санаторно-курортного типа. Дочернее предприятие ЗАО лечебно- оздоровительных профсоюзов Украины "Укрпрофоздравница" - "Миргородкурорт" объединяет 3 санатория разных профилей: санаторий "Слава" для инвалидов войны и труда Министерства труда и социальной политики Украины; санаторий "Южный" Государственной администрации железнодорожного транспорта Южной железной дороги; медицинский реабилитационный центр "Миргород" МВД Украины. В состав здравницы входят также санатории "Березовая роща", "Хорол", "Полтава", "Миргород".

Health resorts in Myrhorod.


Миргород.
Свято-Успенська церква, пам'ятка архітектури, 1887 рік (вул. Гоголя № 112).

Миргород.
Свято-Успенская церковь, памятник архитектуры, 1887 год (ул. Гоголя № 112).


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятник І. А. Зубковському (вул. Гоголя № 112).

Миргород, Полтавская область.
Памятник И. А. Зубковскому (ул. Гоголя № 112).


Миргород.
Ставок «Миргородська Калюжа».

Миргород.
Пруд «Миргородская Лужа».


Миргород.
Лебеді на «Миргородській Калюжі».

Миргород.
Лебеди на «Миргородской Луже».


Миргород, районна державна адміністрація, пам'ятка архітектури, 1912 рік (вул. Гоголя № 120).
Це - колишній будинок міської Думи.

Миргород, районная государственная администрация, памятник архитектуры, 1912 год (ул. Гоголя № 120).
Это - бывшее здание городской Думы.


З Миргородом пов'язані імена видатних діячів науки і культури. Тут часто бував філософ і поет Григорій Сковорода. Поблизу Миргорода жив письменник і громадський діяч Василь Капніст. У Миргороді жив і працював Василь Ломиковський, український історик, етнограф, агроном, автор "Словника малоруської старовини" (1808 рік). Недалеко від Миргорода у Великих Сорочинцях народився Микола Гоголь. Миргород - батьківщина письменників-братів Панаса Мирного і Івана Рудченка. Кілька разів у Миргороді перебував Тарас Шевченко. Тут поет написав відому поему "Великий льох", інші твори. На посаді учителя повітової школи у 60-х роках XIX століття тут працював відомий письменник Анатолій Свидницький, автор повісті "Люборацькі". У місті народився і творив визначний живописець Володимир Боровиковський, автор майже 200 портретів своїх сучасників; працювали художники Федір Красицький і Василь Кричевський, скульптор Федір Балавенський.

С Миргородом связаны имена выдающихся деятелей науки и культуры. Здесь часто бывал философ и поэт Григорий Сковорода. Вблизи Миргорода жил писатель и общественный деятель Василий Капнист. В Миргороде жил и работал Василий Ломиковский, украинский историк, этнограф, агроном, автор "Словаря малороссийской древности" (1808 год). Неподалеку от Миргорода в Великих Сорочинцах родился Николай Гоголь. Миргород - родина писателей-братьев Панаса Мирного и Ивана Рудченко. Несколько раз в Миргороде бывал Тарас Шевченко. Здесь поэт написал известную поэму "Большой погреб", другие произведения. В должности учителя уездной школы в 60-х годах XIX века здесь работал известный писатель Анатолий Свидницкий, автор повести "Люборацкие". В городе родился и творил выдающийся живописец Владимир Боровиковский, автор почти 200 портретов своих современников; работали художники Федор Красицкий и Василий Кричевский, скульптор Федор Балавенский.


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятник академіку Борису Дмитровичу Грекову, 1982 рік (вул. Гоголя № 144).

Миргород, Полтавская область.
Памятник академику Борису Дмитриевичу Грекову, 1982 год (ул. Гоголя № 144).


Миргород.
Державний керамічний технікум ім. М. В. Гоголя (старий корпус), пам'ятка архітектури, 1896 рік (вул. Гоголя № 146).
Це - колишнє приміщення художньо-промислової школи.

Миргород.
Государственный керамический техникум им. Н. В. Гоголя (старый корпус), памятник архитектуры, 1896 год (ул. Гоголя № 146).
Это - бывшее помещение художественно-промышленной школы.


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятні дошки на будівлі керамічного технікуму.
Тексти на дошках інформують:
«Красицький Фотій Степанович /1873-1944/
український живописець, графік, викладав у технікумі 1922-1926»
та
«Кричевський Василь Григорович /1872-1952/
видатний український архітектор, викладав у технікумі 1918-1919»

Миргород, Полтавская область.
Мемориальные доски на здании керамического техникума.
Тексты на досках информируют (на Украинском языке):
«Красицкий Фотий Степанович /1873-1944/
украинский живописец, график, преподавал в техникуме 1922-1926»
и
«Кричевский Василий Григорьевич /1872-1952/
выдающийся украинский архитектор, преподавал в техникуме 1918-1919»


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятні дошки на будівлі керамічного технікуму.
Тексти на дошках інформують:
«Українець Іван Каленикович /1888-1945/
український художник, майстер розпису на фарфорі, викладав у технікумі 1927-1941»
та
«Опанас Георгійович Сластьон /1855-1933/
художник і архітектор, етнограф, філософ,
викладач керамічного технікуму з 1900 по 1928 рр.»

Миргород, Полтавская область.
Мемориальные доски на здании керамического техникума.
Тексты на досках информируют (на Украинском языке):
«Украинец Иван Каленикович /1888-1945/
украинский художник, мастер росписи на фарфоре, преподавал в техникуме 1927-1941»
и
«Афанасий Георгиевич Сластен /1855-1933/
художник и архитектор, этнограф, философ,
преподаватель керамического техникума с 1900 по 1928 рр.»


Миргород.
Старе приміщення середньої школи № 1 ім. Панаса Мирного, пам'ятка архітектури, 1910 рік (вул. Гоголя № 173/1).
Це - колишнє приміщення чоловічої земської гімназії.

Миргород.
Старое помещение средней школы № 1 им. Панаса Мирного, памятник архитектуры, 1910 год (ул. Гоголя № 173/1).
Это - бывшее помещение мужской земской гимназии.


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятник Панасу Мирному /П. Я. Рудченку/ (вул. Гоголя № 173/1).

Миргород, Полтавская область.
Памятник Панасу Мирному /П. Я. Рудченко/ (ул. Гоголя № 173/1).


Миргород. Центр естетичного виховання, пам'ятка архітектури, 1909 рік (вул. Грекова № 5).
Це - колишній будинок Дворянського зібрання.

Миргород. Центр эстетического воспитания, памятник архитектуры, 1909 год (ул. Грекова № 5).
Это - бывший дом Дворянского собрания.


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятник Т. Г. Шевченку, 1971 рік (вул. Гоголя № 126).

Миргород, Полтавская область.
Памятник Т. Г. Шевченко, 1971 год (ул. Гоголя № 126).


Миргород, Полтавська область.
Пам'ятний камінь на місці будинку, в якому народився Панас Мирний (вул. Гоголя № 122/1).
Текст на камені інформує:
«На цьому місці стояв будинок, в якому народився і жив
український письменник Панас Мирний (П. Я. Рудченко)
1849-1920»

Миргород, Полтавская область.
Памятный камень на месте дома, в котором родился Панас Мирный (ул. Гоголя № 122/1).
Текст на камне информирует (на Украинском языке):
«На этом месте стоял дом, в котором родился и жил
украинский писатель Панас Мирный (П. Я. Рудченко)
1849-1920»


Поряд із містом Миргород знаходиться селище Дібрівка, яке відоме далеко за межами Миргородщини своїм кінним заводом та орловськими рисаками. Традиційно 2 травня на дібрівському іподромі відбувається велике кінноспортивне свято та кінні перегони. А за 25 км від міста - уславлені Гоголем Великі Сорочинці. Наприкінці серпня село перетворюється на своєрідну Мекку, адже славетний Національний Сорочинський ярмарок відвідують усі - від Президента України до домогосподарок.

Рядом с городом Миргород находится село Дубровка, который известен далеко за пределами Миргородщины своим конным заводом и орловскими рысаками. Традиционно 2 мая на дубровском ипподроме происходит большой конноспортивный праздник и конные гонки. А в 25 км от города - прославленные Гоголем Великие Сорочинцы. В конце августа село превращается в своеобразную Мекку, ведь славную Национальную Сорочинскую ярмарку посещают все - от Президента Украины до домохозяек.


Полтавська область. Дорогою від Миргорода до Полтави.
Журавель (поворот на с. «Декабристів»).

Полтавская область. По дороге от Миргорода до Полтавы.
Журавль (поворот на с. «Декабристов»).


Полтавська область.
Дорогою від Миргорода до Полтави.
Річка Псел (неподалік від с. Баранівка).

Полтавская область.
По дороге от Миргорода до Полтавы.
Речка Псел (невдалеке от с. Барановка).


Полтавська область.
Дорогою від Миргорода до Полтави.
Річка Псел (неподалік від с. Баранівка).

Полтавская область.
По дороге от Миргорода до Полтавы.
Речка Псел (невдалеке от с. Барановка).




Полтавська область. Дорогою від Миргорода до Полтави. Краєвид неподалік від с. Михайлики.
Полтавская область. По дороге от Миргорода до Полтавы. Пейзаж невдалеке от с. Михайлики.



Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «Миргород. План міста», ДНВП «Картографія», 2003, 2005 рр.
# Сайт «Наш край».
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».





Інші сторінки маршруту "На північний схід від Києва (серпень 2007 року)":




Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко



Rambler's Top100