Клименко Сергій. Фото. На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року. День десятий: Жденієво -> Міжгір'я -> озеро Синевир -> водоспад Шипіт -> Воловець -> Жденієво

На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року.
День десятий: Жденієво -> Міжгір'я -> озеро Синевир -> водоспад Шипіт -> Воловець -> Жденієво
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На юго-запад от Киева, июнь-июль 2012 года.
День десятый: Ждениево -> Межгорье -> озеро Синевир -> водопад Шипот -> Воловец -> Ждениево
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.

Мапа маршруту Жденієво -> Міжгір'я -> озеро Синевир -> водоспад Шипіт -> Воловець -> Жденієво.
Місцеві автошляхи між селами - прийнятні.
Головною метою тієї нашої поїздки було озеро Синевир.
Того дня ми не зупинялися в селищі Міжгір'я, через яке пролягав наш шлях. Фоторозповідь про нього подано на іншій сторінці.

Схема маршрута Ждениево -> Межгорье -> озеро Синевир -> водопад Шипот -> Воловец -> Ждениево.
Местные дороги между селами - приемлемые.
Главной целью той нашей поездки было озеро Синевир.
В тот день мы не останавливались в посёлке Межгорье, через который пролегал наш путь. Фоторассказ о нём приведен на другой странице.

Карпаты. Закарпатская область. Фото. Вид чуть ниже Синевирского перевала.

Фото липня 2012 року.

Види трохи нижче Синевирського перевалу.

Виды чуть ниже Синевирского перевала.

Карпаты. Закарпатская область. Фото. Дорога к озеру Синевир над речкой Теребля.

Фото липня 2012 року.

Дорога до озера Синевир йде понад річкою Теребля.
Річка Теребля є правою притокою Тиси (басейн Дунаю). Теребля бере початок в межах гірського масиву Внутрішні Ґорґани, на північ від центральної частини села Синевирська Поляна, в місці злиття річок Розтока та Слобода. У свою чергу, однією з правих приток річки Слобода є потічок, що витікає з озера Синевир.

Дорога к озеру Синевир идет над речкой Теребля.
Речка Теребля является правым притоком Тисы (бассейн Дуная). Теребля берет начало в пределах горного массива Внутренние Горганы, к северу от центральной части села Синевирская Поляна, в месте слияния речек Розтока и Слобода. В свою очередь, одним из правых притоков речки Слобода является поток, который вытекает из озера Синевир.

Фоторозповідь про саме озеро Синевир та про Національний природний парк «Синевир» подано окремою сторінкою.
Дорогою назад ми планували заїхати до водоспаду Шипіт. Та спочатку дорогою ми зробили кілька коротеньких зупинок в селах Ізки, Пилипець і Подобовець....

Фоторассказ о самом озере Синевир и об Национальном природном парке «Синевир» дан на отдельной странице.
На обратном пути мы планировали заехать к водопаду Шипот. Но сначала по дороге мы сделали несколько коротеньких остановок в сёлах Изки, Пилипец и Подобовец...

Карпаты. Закарпатская область, село Изки. Фото. Церковь Св. Николая Чудотворца (начало XVIII века, перестроена в 1798 году).

Фото липня 2012 року.

Карпати. Село Ізки. Церква Св. Миколи Чудотворця (початок XVIII століття, перебудована у 1798 році). Вважається класичним взірцем «верховинського бароко». Живопис іконостасу належить до кінця XVIII століття.
Фоторозповідь про гірськолижний курорт «Ізки» подано окремою сторінкою.

Карпаты. Село Изки. Церковь Св. Николая Чудотворца (начало XVIII века, перестроена в 1798 году). Считается классическим образцом «верховинского барокко». Живопись иконостаса относится к концу XVIII века.
Фоторассказ о горнолыжном курорте «Изки» дан на отдельной странице.

Church of St. Nicholas the Wonderworker, Izky village.

Карпаты. Закарпатская область, село Пилипец. Фото. Церковь Рождества Пресвятой Богородицы (1762 год).

Фото липня 2012 року.

Карпати. Село Пилипець.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1762 рік).
Вишукана дерев'яна церква у барокових формах. У її інтер'єрі зберігся іконостас XVIII століття.

Карпаты. Село Пилипец.
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы (1762 год).
Изысканная деревянная церковь в барокковых формах. В её интерьере сохранился иконостас XVIII века.

Church of the Nativity of the Virgin Mary (the Mother of God), Pylypets village.

Карпаты. Закарпатская область, село Пилипец. Фото. Новая каменная православная церковь.

Фото червня 2012 року.

Карпати. Село Пилипець. Нова мурована православна церква.
Трохи історії. Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці споконвіку (до 1947 року) належала греко-католицькій парафії, та потім, після заборони Греко-Католицької Церкви, її було передано православній церкві. На початку 1990-х років той храм став об'єктом конфліктів селян, оскільки православні та греко-католики мали проводити служби почергово. Врешті для православної громади у 1995-1999 роках поряд спорудили нову муровану церкву. З того часу дві частини села - греко-католицька та православна - живуть мирно.

Карпаты. Село Пилипец. Новая каменная православная церковь.
Немного истории. Деревянная церковь Рождества Пресвятой Богородицы изначально (до 1947 года) принадлежала греко-католической парафии, но потом, после запрета Греко-Католической Церкви, была передана православной церкви. В начале 1990-х годов тот храм стал объектом конфликтов селян, поскольку православные и греко-католики должны были проводить службы поочередно. В итоге для православной общины в 1995-1999 годах рядом построили новую каменную церковь. С того времени две части села - греко-католическая и православная - живут мирно.

Карпаты. Закарпатская область, село Подобовец. Фото. Церковь Св. Николая Чудотворца (1785 год).

Фото липня 2012 року.

Карпати. Село Подобовець.
Церква Св. Миколи Чудотворця (1785 рік).

Карпаты. Село Подобовец.
Церковь Св. Николая Чудотворца (1785 год).

Church of St. Nicholas the Wonderworker, Podobovets village.

Карпаты. Закарпатская область, село Подобовец. Фото. Вид по дороге.

Фото червня 2012 року.

Карпати. Село Подобовець. Вид дорогою.
Саме від села Подобовець пролягає найкоротший шлях до водоспаду Шипіт.
Цей шлях - дуже мальовничий, та, як виявилось, - не найкращий...
Згодом ми зрозуміли, що дорога до водоспаду Шипіт від села Пилипець - набагато краща.

Карпаты. Село Подобовец. Вид по дороге.
Именно от села Подобовец пролегает кратчайший путь к водопаду Шипот.
Этот путь - очень живописный, но, как оказалось, - не наилучший...
Через некоторое время мы поняли, что дорога к водопаду Шипот от села Пилипец - намного лучше.

Podobovets village.

Карпаты. Закарпатская область. Фото. Пейзаж по дороге от села Подобовец к водопаду Шипот. Панорама ~180°.

Фото липня 2012 року.

Карпати. Краєвид дорогою від села Подобовець до водоспаду Шипіт. Панорама ~180° (48°39'56"N, 23°17'22"E).

Карпаты. Пейзаж по дороге от села Подобовец к водопаду Шипот. Панорама ~180° (48°39'56"N, 23°17'22"E).

Фоторозповідь про сам водоспад Шипіт подано окремою сторінкою.

Фоторассказ о самом водопаде Шипот дан на отдельной странице.

Воловець - селище міського типу (близько 5,7 тис. мешканців) на Бойківщині, районний центр Воловецького району Закарпатської області.
Воловець розташований у високогір'ї Українських Карпат, на південь від Вододільного хребта та на північ від масиву Полонина Боржава, на висоті біля 500 м над рівнем моря.
Через Воловець проходить залізниця, котра сполучає Київ та Чоп. Відстань до обласного центру (Ужгород) 115 км, до Львова 190 км, до Києва 750 км.

Воловец - поселок городского типа (около 5,7 тис. жителей) на Бойковщине, районный центр Воловецкого района Закарпатской области.
Воловец расположен в высокогорье Украинских Карпат, к югу от Вододельного хребта и к северу от массива Полонина Боржава, на высоте около 500 м над уровнем моря.
Через Воловец проходит железная дорога, соединяющая Киев и Чоп. Расстояние до областного центра (Ужгород) 115 км, до Львова 190 км, до Киева 750 км.

Карпаты. Закарпатская область, посёлок Воловец. Фото. Вид сверху, панорама ~120°.

Фото липня 2012 року.

Закарпатська область, селище Воловець.
Вид згори, панорама ~120°
(48°43'12"N, 23°10'46"E).

Закарпатская область, посёлок Воловец.
Вид сверху, панорама ~120°
(48°43'12"N, 23°10'46"E).