Клименко Сергій. Фото. На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року. День сьомий: Жденієво -> Довге -> Хуст -> Іза -> оленяча ферма -> Нижній Бистрий -> річка Ріка -> Теребле-Ріцька ГЕС -> Міжгір'я -> Жденієво

На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року.
День сьомий: Жденієво -> Довге -> Хуст -> Іза -> оленяча ферма -> Нижній Бистрий -> річка Ріка -> Теребле-Ріцька ГЕС -> Міжгір'я -> Жденієво
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На юго-запад от Киева, июнь-июль 2012 года.
День седьмой: Ждениево -> Долгое -> Хуст -> Иза -> оленья ферма -> Нижний Быстрый -> речка Река -> Теребле-Рикская ГЭС -> Межгорье -> Ждениево
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.

Мапа маршруту Жденієво -> Довге -> Хуст -> Іза -> оленяча ферма -> Нижній Бистрий -> річка Ріка -> Теребле-Ріцька ГЕС -> Міжгір'я -> Жденієво.
Покриття магістральних автошляхів - досить пристойне. Місцеві автошляхи між селами - прийнятні.
Того дня ми спочатку запинилися в селі Довге. Фоторозповідь про нього - окремою сторінкою.
Далі ми відвідали місто Хуст. Фоторозповідь про нього - окремою сторінкою.

Схема маршрута Ждениево -> Долгое -> Хуст -> Иза -> оленья ферма -> Нижний Быстрый -> речка Река -> Теребле-Рикская ГЭС -> Межгорье -> Ждениево.
Покрытие магистральных автодорог - достаточно приличное. Местные дороги между селами - приемлемые.
В тот день мы сначала остановились в селе Долгое. Фоторассказ о нем - на отдельной странице.
Далее мы посетили город Хуст. Фоторассказ о нем - на отдельной странице.

Іза - село (близько 5,2 тис. мешканців) в Хустському районі Закарпатської області. Розташоване за 119 км на південний схід від Ужгорода й за 7 км на північ від Хуста. Перші письмові згадки про Ізу датуються 1387 роком.
Село Іза є відомим центром народних промислів Закарпаття, сюди можна вирушати по сувеніри. Особливо популярне тут лозоплетіння. В оселях місцевих жителів - справжні виставки плетеного посуду, меблів, кошиків, іграшок.

Иза - село (около 5,2 тис. жителей) в Хустском районе Закарпатской области. Расположено на расстоянии 119 км к юго-востоку от Ужгорода и в 7 км к северу от Хуста. Первые письменные упоминания об Изе датируются 1387 годом.
Село Иза является известным центром народных промыслов Закарпатья, сюда можно отправляться за сувенирами. Особенно популярно здесь лозоплетение. В домах местных жителей - настоящие выставки плетеной посуды, мебели, корзин, игрушек.

Закарпатская область, село Иза. Фото. Выплетенные из лозы изделия здесь продают под открытым небом прямо вдоль автодороги.

Фото червня 2012 року.

Село Іза.
Вироби, що виплетені з лози, тут продають просто неба прямо уздовж автошляху.

Село Иза.
Выплетенные из лозы изделия здесь продают под открытым небом прямо вдоль автодороги.

Поряд із селом Іза розташована єдина в Україні ферма з розведення плямистих оленів, яку було засновано 1987 року. Тоді з Калінінградської області Росії сюди літаком було привезено 32 плямистих оленів (Cervus nippon, sika deer, spotted deer, або Japanese deer). Нині у господарстві Михайла Бугаша - понад сто тварин. Із рогів цих тварин готують цінні ліки - медичний препарат «Пантокрин». Втім, нині ферма становить більший інтерес для туристів, аніж для фармацевтів.

Рядом с селом Иза расположена единственная в Украине ферма по разведению пятнистых оленей, которая была основана в 1987 году. Тогда из Калининградской области России сюда самолетом привезли 32 пятнистых оленей (Cervus nippon, sika deer, spotted deer, або Japanese deer). Ныне в хозяйстве Михаила Бугаша - свыше ста животных. Из рогов этих животных готовят ценное лекарство - медицинский препарат «Пантокрин». Впрочем, ныне ферма представляет больший интерес для туристов, чем для фармацевтов.

Закарпатская область, возле села Иза. Фото. Ферма по разведению пятнистых оленей (Cervus nippon).

Фото червня 2012 року.

Поблизу села Іза.
Ферма з розведення плямистих оленів (Cervus nippon).

Возле села Иза.
Ферма по разведению пятнистых оленей (Cervus nippon).

Фото червня 2012 року.

Далі ми ненадовго зупинилися у селі Нижній Бистрий. Фоторозповідь про нього - окремою сторінкою.

Потом мы ненадолго остановились в селе Нижний Быстрый. Фоторассказ о нем - на отдельной странице.

Закарпатская область. Фото. Речка Рика на участке между селами Нижний Быстрый и Противень.

Фото червня 2012 року.

Річка Ріка на ділянці між селами Нижній Бистрий і Противень.
Ріка - річка в Українських Карпатах, одна з найбільших річок Закарпатської області, права притока Тиси (басейн Дунаю). Витоками Ріки є Присліп і Торунька (Торуньчик), які починаються з джерел на південно-західних схилах Верховинського хребта. Впадає до Тиси біля західної околиці міста Хуста.

Речка Рика на участке между селами Нижний Быстрый и Противень.
Рика - речка в Украинских Карпатах, одна из наибольших рек Закарпатской области, правый приток Тисы (бассейн Дуная). Истоками Рики являются Прислип и Торунька (Торуньчик), которые начинаются из источников на юго-западных склонах Верховинского хребта. Впадает в Тису около западной околицы города Хуста.

Фото червня 2012 року.

Річка Ріка на ділянці між селами Нижній Бистрий і Противень.

Речка Рика на участке между селами Нижний Быстрый и Противень.

Закарпатская область, вблизи села Противень. Фото. Речка Рика невдалеке от Теребле-Рикской ГЭС.

Фото червня 2012 року.

Закарпатская область, вблизи села Противень. Фото. Подвесной мост через речку Рика невдалеке от Теребле-Рикской ГЭС.

Фото червня 2012 року.

Річка Ріка неподалік від Теребле-Ріцької ГЕС.
Почіпний міст над річкою Ріка.

Речка Рика невдалеке от Теребле-Рикской ГЭС.
Подвесной мост через речку Рика.

Закарпатская область, вблизи села Противень. Фото. Насекомые на цветке.

Фото червня 2012 року.

Закарпатская область, вблизи села Противень. Фото. Шмель, земляная пчела (Bombus) на цветке.

Фото червня 2012 року.

Джміль та інші комахи на квітках.
Джміль (Bombus).
Царство: Тварини - Animalia (Metazoa). Тип: Членистоногі - Arthropoda. Клас: Комахи - Insecta. Ряд: Перетинчастокрилі - Hymenoptera. Надродина: Бджолині - Apoidea. Родина: Справжні бджоли - Apidae. Рід: Джміль - Bombus.

Шмель (земляная пчела) и другие насекомые на цветах.
Шмель, земляная пчела (Bombus).
Царство: Животные - Animalia (Metazoa). Тип: Членистоногие - Arthropoda. Класс: Насекомые - Insecta. Отряд: Перепончатокрылые - Hymenoptera. Надсемейство: Пчелиные - Apoidea. Семейство: Настоящие пчёлы - Apidae. Род: Шмель - Bombus.

Джміль (Bombus) - рід перетинчастокрилих комах з сімейства справжніх бджіл (Apidae), за багатьма ознаками близький до медоносних бджіл. Відрізняється мирним характером і не дуже болісним укусом. Тільце у джмеля товстіше і волохатіше, ніж у бджіл. Як і у бджіл, у джмелів народжуються самці, що не мають жала. Є корисним запилювачем. Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликові рослини. Для запилення овочевих в теплицях використовують штучно розведених джмелів.
Джмелі - одні з найбільш холодостійких комах. Вони здатні, швидко і часто скорочуючи м'язи грудей, прискорено розігріти своє тіло до необхідних 30°C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці та збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося. Таким чином джмелі мають певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах. Джмелі - суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодючих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100-200, рідше до 500 комах.
Налічується близько 300 видів джмелів, що мешкають в Північній Євразії, в Північній Америці та у горах. Існує думка, що з погляду аеродинаміки джміль не може літати.

Шмели, земляные пчёлы (Bombus) - род перепончатокрылых насекомых из семейства настоящих пчёл (Apidae), во многих отношениях близкий медоносным пчёлам. Отличается мирным характером и не очень болезненным укусом. Тельце у шмеля более толстое и мохнатое, чем у пчёл. Как и у пчёл, у шмелей рождаются самцы, которые не имеют жала. Является полезным опылителем. Опыляет много цветков, которые не опыляют другие насекомые. Особенно опыляет клевер и мотыльковые растения. Для опыления овощных в теплицах используют искусственно разведенных шмелей.
Шмели - одни из самых холодостойких насекомых. Они способны, быстро и часто сокращая мышцы груди, ускоренно разогреть своё тело до необходимых 30°C. Это позволяет им вылетать рано утром и собирать первый нектар, когда воздух ещё не достаточно прогрелся. Таким образом, шмели имеют определённое конкурентное преимущество перед другими видами насекомых. Шмели - общественные насекомые. У них имеется разделение самок на более крупных плодящих маток и мелких бесплодных рабочих, выполняющих все основные работы в гнезде. Обычно в крупных шмелиных гнёздах бывает 100-200, реже до 500 особей.
Насчитывается около 300 видов шмелей, которые обитают в Северной Евразии, в Северной Америке и в горах. Существует мнение, что с точки зрения аэродинамики шмель не может летать.

Далі ми зупинилися біля Теребле-Ріцької ГЕС - єдиної в світі гідроелектростанції, що розташована на двох річках водночас. Фоторозповідь про цю унікальну інженерну споруду - окремою сторінкою.

Потом мы остановились возле Теребле-Рикской ГЭС - единственной в мире гидроэлектростанции, которая расположена на двух реках одновременно. Фоторассказ об этом уникальном инженерном сооружении - на отдельной странице.

Міжгір'я (до 1953 року Волове або Волове Поле) - селище міського типу (близько 9,5 тис. мешканців) в Закарпатській області, адміністративний центр Міжгірського району, відомий курортний та туристичний центр.
Розташоване за 133 км на схід від обласного центру - міста Ужгород, в Міжгірській улоговині, яку оточують гірські масиви Боржава (із заходу) та південно-західна частина Внутрішніх Ґорґан (зі сходу). Через селище проходять автошляхи: Долина-Міжгір'я-Хуст та Нижні Ворота-Міжгір'я-Буштино. Перші письмові згадки про Волове (Волове Поле) датуються 1415 роком.

Межгорье (до 1953 года Волове или Волове Поле) - посёлок городского типа (около 9,5 тис. жителей) в Закарпатской области, административный центр Межгорского района, известный курортный и туристический центр.
Расположено на расстоянии 133 км к востоку от областного центра - города Ужгород, в Межгорской котловине, которую окружают горные массивы Боржава (с запада) и юго-западная часть Внутренних Горган (с востока). Через посёлок проходят автодороги: Долина-Межгорье-Хуст и Нижние Ворота-Межгорье-Буштино. Первые письменные упоминания о Воловом (Воловом Поле) датируются 1415 годом.

Закарпатская область, посёлок Межгорье. Фото. Панорама Межгорья и речки Рика с автодороги Межгорье-Хуст.

Фото червня 2012 року.

Панорама Міжгір'я та річки Ріка з автошляху: Міжгір'я-Хуст.

Панорама Межгорья и речки Рика с автодороги Межгорье-Хуст.

Закарпатская область, посёлок Межгорье. Фото. На улицах посёлка.

Фото червня 2012 року.

Селище Міжгір'я. Вулицями селища.

Посёлок Межгорье. На улицах посёлка.

Першоджерела:

# «Україна. Путівник.500 куточків, які варто відвідати»; Ю.Воронцова; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2011.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.

Інші сторінки маршруту "На південний захід від Києва, червень-липень 2012 року":