|
Мапа маршруту Івано-Франківськ -> Галич -> Бережани -> Тернопіль -> Старокостянтинів -> Самчики -> Житомир -> Київ.
Покриття магістральних автошляхів - досить пристойне. На місцевих автошляхах подекуди зустрічаються проблеми. Дорогою ми тоді не зупинялися в Рогатині, Тернополі, Денишах, Житомирі та інших містах і селищах, що були на нашому шляху. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках. Схема маршрута Ивано-Франковск -> Галич -> Бережаны -> Тернополь -> Староконстантинов -> Самчики -> Житомир -> Киев. Покрытие магистральных автодорог - достаточно приличное. На местных автодорогах иногда встречаются проблемы. По дороге мы тогда не останавливались в Рогатине, Тернополе, Денишах, Житомире и других городах и поселках, которые лежали на нашем пути. Фоторассказы о них даны на других страницах. |
Спершу ми завітали до Галича - стародавньої столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств. Розповідь про це цікаве місто - окремою сторінкою.
Сначала мы заглянули в Галич - древнюю столицу Галицкого, а позднее Галицко-Волынского княжеств. Рассказ об этом интересном городе - на отдельной странице.
Бережани - місто (18,1 тис. жителів), центр Бережанського району
Тернопільської області,
розташоване на берегах річки Золота Липа.
На його околицях виявлені три пізньопалеолітичні стоянки.
До 1375 року відноситься перша письмова згадка про Бережани як про давньоруське поселення.
В 1530 році польський король передає Бережани шляхтичу Синявському, одночасно надавши їм статус міста і Магдебурзьке право.
Представники роду Синявських близько 200 років визначали історію й архітектурне обличчя міста.
При них за проектом італійського архітектора на заплаві річки було побудовано замок Синявських (1534-1554 роки) -
найвидатніший витвір оборонної архітектури України епохи Ренесансу.
На його теренах в 1554 році зведено Троїцький костел, що служив усипальницею роду Синявських.
На пагорбку правого берега річки в 1600 році постав костел Різдва Діви Марії,
що після добудови 1741 року дзвіниці одержав статус фарного.
На сусідньому підвищенні - горі Сторожисько - для монастиря Отців Бернардинців було зведено Миколаївський костел (1630-1683 роки)
і келії (1716-1742 роки), що після Другої світової війни використовуються як колонія для неповнолітніх злочинців.
Синагога (1718 рік) і Вірменський костел (1764 рік), що наразі знаходяться у жалюгідному стані,
нагадують про існування в Бережанах у XVII-XX століттях чисельних єврейської та вірменської громад.
Площа Ринок, спланована за прикладом центральних міських площ Сілезії XIII століття, -
найбільш упорядкована територія міста та об'єкт особливої гордості жителів Бережан.
Тут розташовані ратуша (1803-1811 роки) і найбільш популярна нині в місті
греко-католицька церква Пресвятої Трійці, перебудована в 1893-1903 роках.
У будинку ратуші, крім міськради, містяться чотири музеї: краєзнавчий, меморіальний Богдана Лепкого,
книги та переслідування української греко-католицької церкви.
2001 року місту було надано статус державного історико-архітектурного заповідника.
Бережаны - город (18,1 тыс. жителей), центр Бережанского района
Тернопольской области,
расположенный на берегах речки Золотая Липа.
В его окрестностях обнаружены три позднепалеолитические стоянки.
К 1375 году относится первое письменное упоминание о Бережанах как о древнерусском поселении.
В 1530 году польский король передал Бережаны шляхтичу Синявскому, одновременно предоставив им статус города и Магдебургское право.
Представители рода Синявских около 200 лет определяли историю и архитектурное лицо города.
При них по проекту итальянского архитектора в пойме реки был построен замок Синявских (1534-1554 годы) -
самое выдающееся творение оборонной архитектуры Украины эпохи Ренессанса.
На его территории в 1554 году был возведен Троицкий костел, который служил усыпальницей рода Синявских.
На возвышении правого берега реки в 1600 году появился костел Рождества Девы Марии,
который после достройки в 1741 году колокольни получил статус фарного.
На соседнем возвышении - горе Сторожиско - для монастыря Отцов Бернардинцев был возведен Николаевский костел (1630-1683 года)
и кельи (1716-1742 годы), которые после Второй мировой войны используются в качестве колонии для несовершеннолетних преступников.
Синагога (1718 год) и Армянский костел (1764 год), ныне находящиеся в жалком состоянии,
напоминают о существовании в Бережанах в XVII-XX веках многочисленных еврейской и армянской общин.
Площадь Рынок, спланированная по примеру центральных городских площадей Силезии XIII века, -
наиболее упорядоченная территория города и объект особой гордости жителей Бережан.
Здесь расположены ратуша (1803-1811 годы) и наиболее популярная в настоящее время в городе
греко-католическая церковь Пресвятой Троицы, перестроенная в 1893-1903 годах.
В здании ратуши, кроме горсовета, находятся четыре музея: краеведческий, мемориальный Богдана Лепкого,
книги и преследования украинской греко-католической церкви.
В 2001 году городу был предоставлен статус государственного историко-архитектурного заповедника.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Центральна площа Ринок і Троїцький собор, 1768 (пл. Ринок, 12). Бережаны. Центральная площадь Рынок и Троицкий собор, 1768 (пл. Рынок, 12). |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Ратуша, 1811 (пл. Ринок, 1).
Споруджена у 1803 році в центрі ринкової площі на місці знищеної пожежею попередниці. Будівля має пізньокласичні стильові особливості. Невід'ємний атрибут ратуші - годинникова вежа, надбудована в 1811 році. Механізм годинника замінено в 1925 році до 400-ліття надання місту Магдебурзького права. Пам'ятка архітектури національного значення. Бережаны. Ратуша, 1811 (пл. Рынок, 1). Построена в 1803 году в центре рыночной площади на месте уничтоженной пожаром предшественницы. Здание имеет позднеклассические стилевые особенности. Неотъемлемый атрибут ратуши - часовая башня, надстроенная в 1811 году. Механизм часов заменен в 1925 году к 400-летию предоставления городу Магдебургского права. Памятник архитектуры национального значения. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Ратуша, вид із внутрішнього подвір'я та одна із брам ратуші. Бережаны. Ратуша, вид с внутреннего двора и одни из ворот ратуши. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Пам'ятні таблиці Маркіяну Шашкевичу (1987, скульптор І. Козлик) та Богдану Лепкому (1991, скульптор К. Сікорський).
Бережаны. Мемориальные доски Маркияну Шашкевичу (1987, скульптор И. Козлик) и Богдану Лепкому (1991, скульптор К. Сикорский). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Пам'ятники Тарасові Шевченку (1993, скульптори М. Посекіра, Л. Яремчук) та Богдану Лепкому (1997, скульптор І. Сонсядло).
Бережаны. Памятники Тарасу Шевченко (1993, скульпторы М. Посекира, Л. Яремчук) и Богдану Лепкому (1997, скульптор И. Сонсядло). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
У центрі міста. Вулицями старого міста. Бережаны. В центре города. По улицам старого города. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
У центрі міста. Вулицями старого міста. Бережаны. В центре города. По улицам старого города. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Костел Різдва Діви Марії /1620 рік/ та дзвіниця /1741 рік/ (вул. Братів Лепких, 1). Бережаны. Костел Рождества Девы Марии /1620 год/ и колокольня /1741 год/ (ул. Братьев Лепких, 1). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Костел Різдва Діви Марії /1620 рік/. Бережаны. Костел Рождества Девы Марии /1620 год/. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Пам'ятник Папі Римському Йоану Павлу II (1920-2005) на подвір'ї костелу Різдва Діви Марії. Це - дар мешканців Ключборка для мешканців Бережан, відкритий 24 серпня 2008 року. «Українська Земле, дякую Тобі за приклад вірності Євангелії.» Йоан Павло II, Київ, 24 червня 2001 р. Бережаны. Памятник Папе Римскому Иоанну Павлу II (1920-2005) во дворе костела Рождества Девы Марии. Это - дар жителей Ключборка для жителей Бережан, открыт 24 августа 2008 года. «Украинская Земля, благодарю Тебя за пример верности Евангелию.» Иоанн Павел II, Киев, 24 июня 2001 г. Jan Paweł II Papież (1920-2005). Pomnik - dar mieszkańców Kluczborka dla mieszkańców Brzeżan odsłonięty w dniu 24 sierpnia 2008 roku. «Ziemio Ukraińska, dziękuję Ci za przykład wierności Ewangelii.» Jan Paweł II, Kijów, 24 czerwca 2001 r. |
Фото травня 2009 року.
Бережани.
Комплекс споруд вірменської церкви: церква та дзвіниця, 1764 рік (вул. Вірменська, 6).
Була споруджена вірменською громадою міста Бережани за ініціативи місцевого вірменського священика Деодата Горбача. Однонавова споруда має яскраво виражені стильові ознаки бароко. Дах двоскатний увінчаний сигнатуркою-дзвіницею. В інтер'єрі збережена високомистецька декоративна ліпнина. Головний фасад орієнтований на схід і від вулиці Вірменська відмежований муром з ключеподібними бійницями.
Бережаны.
Комплекс сооружений армянской церкви: церковь и колокольня, 1764 год (ул. Армянская, 6).
Была построена армянской общиной города Бережаны по инициативе местного армянского священника Деодата Горбача. Однонефное сооружение имеет ярко выраженные стилевые признаки барокко. Крыша двухскатная увенчана сигнатурой-колокольней. В интерьере сохранена высокохудожественная декоративная лепнина. Главный фасад ориентирован на восток и от улицы Армянская отмежеван стеной с ключевидными бойницами.
Комплекс споруд вірменської церкви: церква та дзвіниця, 1764 рік (вул. Вірменська, 6).
Була споруджена вірменською громадою міста Бережани за ініціативи місцевого вірменського священика Деодата Горбача. Однонавова споруда має яскраво виражені стильові ознаки бароко. Дах двоскатний увінчаний сигнатуркою-дзвіницею. В інтер'єрі збережена високомистецька декоративна ліпнина. Головний фасад орієнтований на схід і від вулиці Вірменська відмежований муром з ключеподібними бійницями.
Бережаны.
Комплекс сооружений армянской церкви: церковь и колокольня, 1764 год (ул. Армянская, 6).
Была построена армянской общиной города Бережаны по инициативе местного армянского священника Деодата Горбача. Однонефное сооружение имеет ярко выраженные стилевые признаки барокко. Крыша двухскатная увенчана сигнатурой-колокольней. В интерьере сохранена высокохудожественная декоративная лепнина. Главный фасад ориентирован на восток и от улицы Армянская отмежеван стеной с ключевидными бойницами.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Комплекс споруд вірменської церкви: церква та дзвіниця, 1764 рік (вул. Вірменська, 6). Пам'ятка архітектури місцевого значення. Бережаны. Комплекс сооружений армянской церкви: церковь и колокольня, 1764 год (ул. Армянская, 6). Памятник архитектуры местного значения. |
Фото травня 2009 року.
Бережани.
Панорама міста Бережани з вулиці Костельна.
Бережаны.
Панорама города Бережаны с улицы Костельная.
Панорама міста Бережани з вулиці Костельна.
Бережаны.
Панорама города Бережаны с улицы Костельная.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Монастирський комплекс оо. Бернадинів, 1630 рік (вул. Костельна, 1). Центральною архітектурною спорудою комплексу є Миколаївський костьол. Бережаны. Монастырский комплекс оо. Бернардинов, 1630 год (ул. Костельная, 1). Центральным архитектурным сооружением комплекса является Николаевский костел. |
Бережани. Комплекс замку Синявських.
Замок. Пам’ятка архітектури національного значення. Споруджено в 1534-1554 роках руським воєводою Миколою Синявським за проектом невідомого італійського архітектора. Протягом другої половини XVI-XVII століть декілька разів добудовувався. З 1554 по 1726 рік - резиденція родини Синявських й етап найвищого мистецького прогресу. Наступні власники (Чарторийські, Лю6омирські, Потоцькі) вже не приділяли замку належної уваги. Значних руйнувань замок зазнав у роки першої та другої світових воєн. Замок-палац у Бережанах - яскравий приклад ренесансної оборонно-житлової архітектури. У його зовнішньому вигляді простежуються романські стильові традиції. За деякою інформацією в його добудові в 1560-х роках брав участь швейцарський архітектор Анжело Квадро.
Бережаны. Комплекс замка Синявских.
Замок. Памятник архитектуры национального значения. Построен в 1534-1554 годах руським воеводой Николаем Синявским по проекту неизвестного итальянского архитектора. В течение второй половины XVI-XVII веков несколько раз достраивался. С 1554 по 1726 год - резиденция семьи Синявских и этап наивысшего художественного прогресса. Последующие владельцы (Чарторыйские, Лю6омирские, Потоцкие) уже не уделяли замку надлежащего внимания. Значительные разрушения замок испытал в годы первой и второй мировых войн. Замок-дворец в Бережанах - яркий пример ренессансной оборонно-жилищной архитектуры. В его внешнем виде прослеживаются романские стилевые традиции. По некоторой информации в его достройке в 1560-х годах принимал участие швейцарский архитектор Анжело Квадро.
Замок. Пам’ятка архітектури національного значення. Споруджено в 1534-1554 роках руським воєводою Миколою Синявським за проектом невідомого італійського архітектора. Протягом другої половини XVI-XVII століть декілька разів добудовувався. З 1554 по 1726 рік - резиденція родини Синявських й етап найвищого мистецького прогресу. Наступні власники (Чарторийські, Лю6омирські, Потоцькі) вже не приділяли замку належної уваги. Значних руйнувань замок зазнав у роки першої та другої світових воєн. Замок-палац у Бережанах - яскравий приклад ренесансної оборонно-житлової архітектури. У його зовнішньому вигляді простежуються романські стильові традиції. За деякою інформацією в його добудові в 1560-х роках брав участь швейцарський архітектор Анжело Квадро.
Бережаны. Комплекс замка Синявских.
Замок. Памятник архитектуры национального значения. Построен в 1534-1554 годах руським воеводой Николаем Синявским по проекту неизвестного итальянского архитектора. В течение второй половины XVI-XVII веков несколько раз достраивался. С 1554 по 1726 год - резиденция семьи Синявских и этап наивысшего художественного прогресса. Последующие владельцы (Чарторыйские, Лю6омирские, Потоцкие) уже не уделяли замку надлежащего внимания. Значительные разрушения замок испытал в годы первой и второй мировых войн. Замок-дворец в Бережанах - яркий пример ренессансной оборонно-жилищной архитектуры. В его внешнем виде прослеживаются романские стилевые традиции. По некоторой информации в его достройке в 1560-х годах принимал участие швейцарский архитектор Анжело Квадро.
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Замок, пам’ятка архітектури 1554 року (вул. Івана Франка). Бережаны. Замок, памятник архитектуры 1554 года (ул. Ивана Франко). |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Замок, пам’ятка архітектури 1554 року (вул. Івана Франка). Бережаны. Замок, памятник архитектуры 1554 года (ул. Ивана Франко). |
На відміну від багатьох інших твердинь, цей замок постав у глибокій,
заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи.
Обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали.
У бережанському замку відображені ті великі зміни, що в середині XVI століття утверджуються в замковій архітектурі.
Вони проявилися, насамперед, у перетворенні замків із військово-оборонних споруд на оборонно-житлові.
Так, по периметру замкового двору зведено житлові будинки, зовнішні стіни яких мають бійниці.
Зверненими в бік двору фасадами з великими вікнами
й вишуканими двоярусними відкритими аркадами-галереями, вони нагадують італійські палаццо.
У XVII столітті у східній частині замку вибудували палац прикрашений білокам’яною різьбою.
За пишне оздоблення його порівнювали з Краківським Вавелем.
Усі вежі в замку були величезних розмірів: п’ятикутна, квадратна, багатокутна та кругла.
Вежі мали розгалужену систему стрільниць із кількома схрещеними ходами.
Ззовні твердиня виглядала величною та неприступною, а з подвір’я зовсім іншою - затишною та мальовничою.
В отличие от многих других твердынь, этот замок появился в глубокой, заболоченной речной долине на острове, образованном двумя рукавами Золотой Липы. Обороноспособность замка обеспечивали глубокие рвы с водой и высокие валы. В бережанском замке отображены те большие изменения, которые в середине XVI века утверждаются в замковой архитектуре. Они проявились, в первую очередь, в превращении замков из военно-оборонных сооружений в оборонно-жилые. Так, по периметру замкового двора возведены жилые дома, внешние стены которых имеют бойницы. Обращенными в сторону двора фасадами с большими окнами и изысканными двухъярусными открытыми аркадами-галереями, они напоминают итальянские палаццо. В XVII веке в восточной части замка выстроили украшенный белокаменной резьбой дворец. За пышную отделку его сравнивали с Краковским Вавелем. Все башни в замке были огромных размеров: пятиконечная, квадратная, многоугольная и круглая. Башни имели разветвленную систему бойниц с несколькими скрещенными ходами. Снаружи твердыня выглядела величественной и неприступной, а со двора совсем другой - уютной и живописной.
В отличие от многих других твердынь, этот замок появился в глубокой, заболоченной речной долине на острове, образованном двумя рукавами Золотой Липы. Обороноспособность замка обеспечивали глубокие рвы с водой и высокие валы. В бережанском замке отображены те большие изменения, которые в середине XVI века утверждаются в замковой архитектуре. Они проявились, в первую очередь, в превращении замков из военно-оборонных сооружений в оборонно-жилые. Так, по периметру замкового двора возведены жилые дома, внешние стены которых имеют бойницы. Обращенными в сторону двора фасадами с большими окнами и изысканными двухъярусными открытыми аркадами-галереями, они напоминают итальянские палаццо. В XVII веке в восточной части замка выстроили украшенный белокаменной резьбой дворец. За пышную отделку его сравнивали с Краковским Вавелем. Все башни в замке были огромных размеров: пятиконечная, квадратная, многоугольная и круглая. Башни имели разветвленную систему бойниц с несколькими скрещенными ходами. Снаружи твердыня выглядела величественной и неприступной, а со двора совсем другой - уютной и живописной.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Замок, пам’ятка архітектури 1554 року. Бережаны. Замок, памятник архитектуры 1554 года. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Замок. Наразі закладена колишня в'їзна брама замку та пам'ятна таблиця Ференцу II Ракоці.
На пам'ятній таблиці - напис: «6 травня 1703 року в Бережанах вождь визвольної війни 1703-1711 років князь Ференц II Ракоці видав маніфест, в якому закликав угорський народ до повстання проти австрійського панування». Бережаны. Замок. Ныне заложенные бывшие въездные ворота замка и мемориальная доска Ференцу II Ракоци. На мемориальной доске - надпись: «6 мая 1703 года в Бережанах вождь освободительной войны 1703-1711 годов князь Ференц II Ракоци издал манифест, в котором призывал венгерский народ к восстанию против австрийского господства». |
Бережани. Каплиця Синявських (комплекс замку Синявських).
Пам’ятка архітектури національного значення. Центральну частину будівлі споруджено в 1554 році. У першій половині XVII століття було добудовано дві бокові каплиці: західну (в 1620-х) і східну (ймовірно в 1630-х роках) як усипальниці членів родини Синявських. У стилістиці будівлі простежується гармонійне поєднання домінуючих ренесансних архітектурно-скульптурних традицій з помітними елементами пізньої готики та бароко. У добудові та оздоблені західної каплиці брав участь знаний скульптор Йоган Пфістер. Скульптурне декорування надгробків старших представників родини Синявських (знаходились в східній каплиці) здійснювали відомі львівські скульптори голландського походження Генріх Горст і Герман Гутте.
Бережаны. Часовня Синявских (комплекс замка Синявских).
Памятник архитектуры национального значения. Центральная часть здания построена в 1554 году. В первой половине XVII века достроены две боковые часовни: западная (в 1620-х) и восточная (вероятно в 1630-х годах) как усыпальницы членов семьи Синявских. В стилистике здания прослеживается гармоничное сочетание доминирующих ренессансных архитектурно-скульптурных традиций с заметными элементами поздней готики и барокко. В достройке и украшении западной часовни принимал участие известный скульптор Йоган Пфистер. Скульптурное декорирование надгробий старших представителей семьи Синявских (находились в восточной часовне) осуществляли известные львовские скульпторы голландского происхождения Генрих Горст и Герман Гутте.
Пам’ятка архітектури національного значення. Центральну частину будівлі споруджено в 1554 році. У першій половині XVII століття було добудовано дві бокові каплиці: західну (в 1620-х) і східну (ймовірно в 1630-х роках) як усипальниці членів родини Синявських. У стилістиці будівлі простежується гармонійне поєднання домінуючих ренесансних архітектурно-скульптурних традицій з помітними елементами пізньої готики та бароко. У добудові та оздоблені західної каплиці брав участь знаний скульптор Йоган Пфістер. Скульптурне декорування надгробків старших представників родини Синявських (знаходились в східній каплиці) здійснювали відомі львівські скульптори голландського походження Генріх Горст і Герман Гутте.
Бережаны. Часовня Синявских (комплекс замка Синявских).
Памятник архитектуры национального значения. Центральная часть здания построена в 1554 году. В первой половине XVII века достроены две боковые часовни: западная (в 1620-х) и восточная (вероятно в 1630-х годах) как усыпальницы членов семьи Синявских. В стилистике здания прослеживается гармоничное сочетание доминирующих ренессансных архитектурно-скульптурных традиций с заметными элементами поздней готики и барокко. В достройке и украшении западной часовни принимал участие известный скульптор Йоган Пфистер. Скульптурное декорирование надгробий старших представителей семьи Синявских (находились в восточной часовне) осуществляли известные львовские скульпторы голландского происхождения Генрих Горст и Герман Гутте.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Бережани.
Комплекс замку Синявських. Каплиця Синявських. Бережаны. Комплекс замка Синявских. Часовня Синявских. |
Далі за нашим маршрутом був Старокостянтинів - районний центр Хмельницької області. Розповідь про це місто - окремою сторінкою.
Далее по нашему маршруту был Староконстантинов - районный центр Хмельницкой области. Рассказ об этом городе - на отдельной странице.
Самчики - село (1,7 тис. жителів) Старокостянтинівського району
Хмельницької області,
розташоване на правому березі річки Случ.
Самчики, що вперше в історичних документах згадуються 1545 року, якийсь час називалися Зайчики.
Навпроти села за річкою розташований Державний історико-культурний заповідник «Самчики», створений 1997 року.
До його складу увійшов чудовий пейзажний парк (кінця XVIII - початку XIX століття),
розпланований над загаченою, вкритою лататтям гладінню Случі на площі 18 га знаним садовим архітектором
Діонісієм МакКлером (Dionisius McClair), що створив в Україні цілу низку паркових шедеврів.
Самчики - село (1,7 тыс. жителей) Старокостянтинивского района
Хмельницкой области,
расположенное на правом берегу речки Случ.
Самчики, которые впервые в исторических документах упоминаются в 1545 года, некоторое время назывались Зайки.
Напротив села за рекой расположен Государственный историко-культурный заповедник «Самчики», созданный в 1997 году.
В его состав вошел замечательный пейзажный парк (конца XVIII - начала XIX века),
распланированный над запруженной, покрытой кувшинкой гладью Случи на площади 18 гектаров известным садовым архитектором
Дионисием МакКлером (Dionisius McClair), который создал в Украине целый ряд парковых шедевров.
Фото травня 2009 року.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики». Вид з іншого берега річки Случ.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики» - один із найблискучіших творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму в Україні. Серед маєткових ансамблів України, Самчики дуже цікаві тим, що забудова тут збереглася такою, якою вона склалась на кінець XVIII - початок XIX століть. Ще з XIX століття за Самчиками закріпилась назва «Український Версаль».
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Вид с другого берега речки Случ.
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики» - одно из самых блестящих произведений архитектуры и садово-паркового искусства периода зрелого классицизма в Украине. Среди усадебных ансамблей Украины, Самчики очень интересны тем, что застройка здесь сохранилась такой, какой она сложилась на конец XVIII - начало XIX веков. Еще с XIX века за Самчиками закрепилось название «Украинский Версаль».
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики» - один із найблискучіших творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму в Україні. Серед маєткових ансамблів України, Самчики дуже цікаві тим, що забудова тут збереглася такою, якою вона склалась на кінець XVIII - початок XIX століть. Ще з XIX століття за Самчиками закріпилась назва «Український Версаль».
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Вид с другого берега речки Случ.
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики» - одно из самых блестящих произведений архитектуры и садово-паркового искусства периода зрелого классицизма в Украине. Среди усадебных ансамблей Украины, Самчики очень интересны тем, что застройка здесь сохранилась такой, какой она сложилась на конец XVIII - начало XIX веков. Еще с XIX века за Самчиками закрепилось название «Украинский Версаль».
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики». План-схема.
Будівлі та споруди: 1 - палац (XVIII століття), 2 - китайський будинок (XVIII століття), 3 - старий палац (1725 рік), 4 - офіцини (XVIII століття), 5 - ворота «Графські» (XVIII століття), 6 - ворота «Брама» (початок XX століття), 7 - ворота «Мисливські» (початок XX століття), 8 - огорожа-мур (початок XX століття), 9 - фонтан (початок XX століття), 10 - криниця (початок XVIII століття), 11 - криниця (початок XX століття), 12 - «Сад у мурах» (XVIII століття), 13 - заїжджі будинки (XVIII століття), 14 - купальня (XVIII століття), 15 - млин (початок XVIII - початок XX століття), 16 - комора (початок XVIII - початок XX століття), 17 - будинок винокура й акцизних чинів (XIX - початок XX століття), 18 - міст (початок XX століття), 19 - церква Параскеви П'ятниці з дзвіницею - колишній кляштор маріянців (1771 рік), 20 - пам'ятник воїнам ЧА (могила), полеглим при визволенні села 1944 року (1954 рік), 21 - пам’ятник воїнам-самчиківцям, полеглим у війні 1939-1945 років (1968 рік), 22 - пам’ятник історикові Михайлові Брайчевському (2007 рік), 23 - альтанка. Будівлі та споруди, знищені комуністичною владою в XX столітті: 24 - оранжерея, 25 - маєтковий костел, 26 - стайня з гаражем, 27 - каретний двір, 28 - винокурня. Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». План-схема. Здания и сооружения: 1 - дворец (XVIII век), 2 - китайский дом (XVIII век), 3 - старый дворец (1725 год), 4 - официны (XVIII век), 5 - ворота «Графские» (XVIII век), 6 - ворота «Брама» (начало XX века), 7 - ворота «Охотничьи» (начало XX века), 8 - ограда-стена (начало XX века), 9 - фонтан (начало XX века), 10 - колодец (начало XVIII века), 11 - колодец (начало XX века), 12 - «Сад в стенах» (XVIII век), 13 - заезжие дома (XVIII век), 14 - купальня (XVIII век), 15 - мельница (начало XVIII - начало XX века), 16 - амбар (начало XVIII - начало XX века), 17 - дом винокура и акцизных чинов (XIX - начало XX века), 18 - мост (начало XX века), 19 - церковь Параскевы-Пятницы с колокольней - бывший монастырь марианцев (1771 год), 20 - памятник воинам КА (могила), павшим при освобождении села в 1944 году (1954 год), 21 - памятник воинам-самчиковцам, павшим в войне 1939-1945 годов (1968 год), 22 - памятник историку Михаилу Брайчевскому (2007 год), 23 - беседка. Здания и сооружения, уничтоженные коммунистической властью в XX веке: 24 - оранжерея, 25 - усадебный костел, 26 - конюшня с гаражом, 27 - каретный двор, 28 - винокурня. |
До 1620 року Самчики входили в ординацію Острозьких, опісля - князівських родів Заславських, Любомирських, Сангушків.
1725 року Ян Сам’юель Хоєцький заклав тут маєток-резиденцію та вибудував перший палац.
Наприкінці XVIII століття староста гайсинський (нині Вінничина) полковник Петро Чечель (1754-1843) купив маєток Самчики,
що належав Казимиру Хоєцькому, і влаштував тут свою резиденцію, значно розбудувавши та прикрасивши маєток Хоєцьких.
Для її розбудови Петро Чечель запросив найкращих зодчих, скульпторів, художників, паркетників, столярів, майстрів паркової справи того часу. Було розширено парк із садом; постали будівлі нового палацу, каплиці, оранжереї, офіцини, «Китайського будинку» - холодильника та інші споруди. Все це було огороджено кам’яним муром.
Для її розбудови Петро Чечель запросив найкращих зодчих, скульпторів, художників, паркетників, столярів, майстрів паркової справи того часу. Було розширено парк із садом; постали будівлі нового палацу, каплиці, оранжереї, офіцини, «Китайського будинку» - холодильника та інші споруди. Все це було огороджено кам’яним муром.
До 1620 года Самчики входили в ординацию Острожских, после - княжеских родов Заславских, Любомирских, Сангушков.
В 1725 году Ян Самюэль Хоецкий заложил здесь имение-резиденцию и выстроил первый дворец.
В конце XVIII века староста гайсинский (ныне Винничина) полковник Петр Чечель (1754-1843) купил имение Самчики,
принадлежавшее Казимиру Хоецкому, и устроил здесь свою резиденцию, значительно перестроив и украсив имение Хоецких.
Для ее перестройки Петр Чечель пригласил лучших зодчих, скульпторов, художников, паркетчиков, столяров, мастеров паркового дела того времени. Был расширен парк с садом; появились здания нового дворца, часовни, оранжереи, официны, «Китайского дома» - холодильника и другие сооружения. Все это было ограждено каменной стеной.
Для ее перестройки Петр Чечель пригласил лучших зодчих, скульпторов, художников, паркетчиков, столяров, мастеров паркового дела того времени. Был расширен парк с садом; появились здания нового дворца, часовни, оранжереи, официны, «Китайского дома» - холодильника и другие сооружения. Все это было ограждено каменной стеной.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Південний фасад палацу (XVIII століття) та портик із левами. Центр ансамблю - палац із білокам’яними колонами порталів, вишуканими парадними інтер’єрами. Палац із його чітко симетрично-осьовою композицією, геометрично виразним і зручним плануванням приміщень, суворістю архітектурних форм і стриманістю оздоблень є взірцем стилю класицизму. Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Южный фасад дворца (XVIII век) и портик со львами. Центр ансамбля - дворец с белокаменными колоннами порталов, изысканными парадными интерьерами. Дворец с его четко симметрично осевой композицией, геометрически выразительным и удобным планированием помещений, строгостью архитектурных форм и сдержанностью отделки является образцом стиля классицизма. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Південний фасад палацу (XVIII століття) та фронтон портика. Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Южный фасад дворца (XVIII век) и фронтон портика. |
Садибний комплекс, що включає палац, китайський будиночок, флігелі, графські ворота, фонтан,
а також не збережені оранжереї, стайню та садибний костел, спроектував польський архітектор Якуб Кубицький (Jakub Kubicki),
а ліпні прикраси створив італійський майстер Жан Батіст Цагляно.
На території маєтку є також старий палац (1725 рік) і побудовані значно пізніше головні в’їзні ворота (1904 рік).
У палаці є так звана японська кімната - єдиний в Україні
зразок орієнтальної течії в мистецтві, що зародилася в Європі в XVIII столітті.
Із часів створення садибного комплексу в Самчиках збереглася церква Параскеви П’ятниці (1772 рік).
Усадебный комплекс, включающий дворец, китайский домик, флигели, графские ворота, фонтан,
а также не сохранившиеся оранжереи, конюшню и усадебный костел, спроектировал польский архитектор Якуб Кубицкий (Jakub Kubicki),
а лепные украшения создал итальянский мастер Жан Батист Цагляно.
На территории имения находятся также старый дворец (1725 год) и построенные значительно позже главные въездные ворота (1904 год).
Во дворце есть так называемая японская комната - единственный в Украине
образец ориентального течения в искусстве, которое зародилось в Европе в XVIII веке.
Со времен создания усадебного комплекса в Самчиках сохранилась церковь Параскевы-Пятницы (1772 год).
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Портик південного фасаду палацу. Скульптури левів (автор Жан Батісто Цагляно). Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Портик южного фасада дворца. Скульптуры львов (автор Жан Батисто Цагляно). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
«Маєток Самчики».
Північний фасад палацу та фонтан. «Имение Самчики». Северный фасад дворца и фонтан. |
Фото травня 2009 року.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Фронтон портика північного (парадного) фасаду палацу.
Горельєфи богинь (автор Жан Батісто Цагляно).
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Фронтон портика северного (парадного) фасада дворца.
Горельефы богинь (автор Жан Батисто Цагляно).
Фронтон портика північного (парадного) фасаду палацу.
Горельєфи богинь (автор Жан Батісто Цагляно).
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Фронтон портика северного (парадного) фасада дворца.
Горельефы богинь (автор Жан Батисто Цагляно).
Парк у садибі створив відомий на землях України (тоді в складі Російської імперії)
садівник Діонісій Мак-Клер (англ. Dionisius McClair) /1762-1853/.
Стиль парку - англійський (природний, пейзажний) та частково - французький (регулярний).
Парк налічує понад 210 порід і видів дерев та чагарників, серед яких є чимало реліктових і екзотичних порід.
У парку збереглася скромна, однак дуже рідкісна в Україні споруда - відкрита теплиця «Сад у мурах»
для вирощування теплолюбних і екзотичних рослин та чагарників.
Парк в усадьбе создал известный на землях Украины (тогда в составе Российской империи)
садовник Дионисий Мак-Клэр (англ. Dionisius McClair) /1762-1853/.
Стиль парка - английский (естественный, пейзажный) и частично - французский (регулярный).
Парк насчитывает свыше 210 пород и видов деревьев и кустарников, среди которых есть немало реликтовых и экзотичных пород.
В парке сохранилась скромное, однако очень редкое в Украине сооружение - открыта теплица «Сад в стенах»
для выращивания теплолюбивых и экзотичных растений и кустарников.
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Алея липи американської зеленої (еукльора), що веде до альтанки. Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Аллея липы американской зеленой (эуклера), ведущая к беседке. Tilia americen Viridis. |
Фото травня 2009 року.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Пам’ятник історикові Михайлові Брайчевському (2007 рік).
Сей камінь покладено в знак пошани славетного безкомпромісного українського історика XX століття Михайла Брайчевського, який 1979 року, відвідавши маєток Самчики, сказав:
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Памятник историку Михаилу Брайчевскому (2007 год).
Сей камень заложен в честь славного бескомпромиссного украинского историка XX века Михаила Брайчевского, который в 1979 году, посетив имение Самчики, сказал:
Пам’ятник історикові Михайлові Брайчевському (2007 рік).
Сей камінь покладено в знак пошани славетного безкомпромісного українського історика XX століття Михайла Брайчевського, який 1979 року, відвідавши маєток Самчики, сказав:
«Самчики - надзвичайно цікавий осередок на терені південної Волині -
своєрідний згусток вітчизняної історії та культури.
Тут збереглися виняткової ваги пам’ятки».
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Памятник историку Михаилу Брайчевскому (2007 год).
Сей камень заложен в честь славного бескомпромиссного украинского историка XX века Михаила Брайчевского, который в 1979 году, посетив имение Самчики, сказал:
«Самчики - чрезвычайно интересный центр на территории южной Волыни -
своеобразный сгусток отечественной истории и культуры.
Здесь сохранились исключительного веса памятники».
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
«Маєток Самчики».
Китайський будинок, офіцини та ворота «Графські» (XVIII ст.) «Имение Самчики». Китайский дом, официны и ворота «Графские» (XVIII в.) |
Фото травня 2009 року.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Ворота «Брама» (початок XX століття).
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Ворота «Брама» (начало XX века).
Ворота «Брама» (початок XX століття).
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Ворота «Брама» (начало XX века).
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Церква Параскеви П'ятниці з дзвіницею - колишній кляштор маріянців (1771 рік). Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Церковь Параскевы-Пятницы с колокольней - бывший монастырь марианцев (1771 год). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Старий водяний млин (початок XVIII - початок XX століття). Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Старая водяная мельница (начало XVIII - начало XX века). |
Фото травня 2009 року. |
Фото травня 2009 року. |
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Шлюз старого водяного млина на річці Случ та вид на річку Случ від купальні. Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики». Шлюз старой водяной мельницы на речке Случ и вид на речку Случ от купальни. |
Фото травня 2009 року.
Палацово-парковий ансамбль «маєток Самчики».
Будинок винокура й акцизних чинів (XIX - початок XX століття).
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Дом винокура и акцизных чинов (XIX - начало XX века).
Будинок винокура й акцизних чинів (XIX - початок XX століття).
Дворцово-парковый ансамбль «имение Самчики».
Дом винокура и акцизных чинов (XIX - начало XX века).
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Путівник «Замки, палаци, фортеці»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль-2005.
# Путівник «Замки і палаци Тернопілля»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Путівник «Замки, палаци, фортеці»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль-2005.
# Путівник «Замки і палаци Тернопілля»; ТОВ «Наш Світ»; Тернопіль.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
Інші сторінки маршруту "На захід від Києва, травень 2009 року":
До переліку фотосерій
